Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка55/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   144

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І НОВІ ПРІОРИТЕТИ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ

Кашпур О.В.,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, curious52@gmail.com
Інтернаціоналізація — це явище в маркетингу, що виникає унаслідок взаємозалежності ринків як результат глобалізації. "Ринки вже не сприймаються як окремі одиниці, але усе більш як єдиний ринок".

Міжнародний маркетинг при цьому направляє розвиток підприємства за наступною схемою:



  • попереднє вивчення ринків країн, що можуть становити інтерес,

  • вибір найбільш сприятливого чи регіону країни;

  • визначення способу присутності підприємства на цьому ринку:

  • визначення комерційної пропозиції в розрізі товарів, послуг і цін, пристосованих як до сприятливих, так і до несприятливих варіантів ринку,

  • визначення комерційної політики, політики збуту комунікацій і підбор торгового персоналу.

  • виходить у своїй глобальній політиці з принципу "мислити глобально і локально", підкреслюючи цим необхідність розробки товарної політики і на локальному, і на глобальному рівнях .

Така розробка включає чотири етапи:

  • аналіз локальних потреб у даній країні.

  • глобалізація концепції товару, розробленого локально,

  • адаптація товару до кожного конкретного середовища,

  • реалізація обраної стратегії за допомогою адаптованого операційного маркетингу.

Компанії переглядають свої стратегічні позиції для того, щоб реагувати на зміни економічної, конкурентної і соціально культурного середовища, а також інтернаціоналізацію світового господарства.

Можна виділити сім нових пріоритетів міжнародного маркетингу:

Реструктурування портфеля товарів. Щоб відповісти на виклик нових конкурентів, західноєвропейським компаніям треба диверсифікувати свій товарний портфель сторону забезпечення більшої доданої вартості, ґрунтуючись або на технологічному розвитку, або на організаційних ноу-хау,

Адаптований маркетинг. У суспільстві достатку розбірливі споживачі рас зчитують знайти персоніфіковані рішення своїх проблем, і фірма повинна задовольнити цим чеканням за допомогою сегментації, заснованої на безпосередній реакції й інтерактивній комунікації.

Орієнтація на конкуренцію. Ключовим фактором успіху для зрілих і стагнирующих ринків є здатність спрогнозувати дії конкурентів і перехитрити суперників. Така здатність припускає наявність системи спостереження за конкурентами.

Розробка прогностичних систем. Традиційні методи прогнозу продажів у турбулентному середовищі малоефективні, і фірмі варто розробити системи, засновані на організаційній гнучкості і плануванні з урахуванням непередбачених обставин.

Глобальний маркетинг. Існує зростаюча взаємозалежність серед країн, індустріальна і культурна “тканина” яким стає більш однорідною. З'являються наднаціональні сегменти, що представляють собою ринкові можливості для фірми.

Відповідальний маркетинг. У суспільстві з'являються нові потреби, що обумовлюють необхідність в екологічно чистих продуктах Фірми починають демонструвати заклопотаність як індивідуальним, так і колективним добробутом суспільства, а не просто задоволенням короткострокових потреб.

Генеральний менеджмент керований ривком. Успішна реалізація концепції маркетингу усередині фірми вимагає міжфункциональної координації і корпоративної культури, що стимулює сприйняття концепції маркетингу.

Література:

1. Академія ринку:маркетинг:Пер.с фр. А.Дайан, Ф.Букерель, Р.Ланкар і ін. –М.: Економіка,1993, 572 с.

2. Ланбен Ж.-Ж. Стратегічний маркетинг. Європейська перспектива: Пер.с фр. – Спб: Наука, 1996.

3. Маркетинг: підручник /А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А.Красильников і ін.; Під. Ред. А.Н. Романова.-М.: Банки і біржі. ЮНИТИ, 1995, 560 с.

4. Новицкий В.Е. Зовнішньоекономічна діяльність і міжнародний маркетинг.- К., 1994.

5. Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер. с англ.- М.: Прогрес, 1990.

6. Азарян Е.М. Міжнародний маркетинг. Київ: ИСМО МО України, НВФ “Студцентр”, 1998. 200с


ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Коба О.В., к.е.н., доцент НАУ Донець Н.В, Донець В.І, магістри НАУ


Протягом останніх років в Україні відбулися помітні трансформаційні зрушення, однак національна економіка, незважаючи на успіхи в економічному зростанні, зазнає надзвичайно великих збитків через відсутність сприятливих умов для інвестиційно-інноваційного розвитку. Утвердження інвестиційно-інноваційної стратегії не може здійснюватися без належ­ного вивчення та обґрунтування не тільки ролі та значення даної діяльності у тео­рії економічного зростання, а й вирішення проблеми її правового забез­пе­чення.

Теоретичні засади інвестиційно-інноваційної діяльності розроблялися у наукових працях: Й.Шумпетера, В.Зомбарта, В.Мічерліха, А.Шпідгоффа, Б.Твісса, Є.Вітте, М.Туган-Барановського, М.Кондрат’ьєва, С.Кузнеця, Л.Соті, Х.Фрімена, В. Хартмана, Х.Хауштайна, П.Друкера, Х.Барнета, Р.Солоу, Е.Денісона, Р.Менселла, Р.Фатхутдинова ті інші.

Вітчизняними дослідниками у вирішенні згаданої проблеми є: І.Алексєєв, О.Алимов, Ю.Бажал, О.Лапко, О.Барановський, П.Бєлєнький, Є.Бойко, О. Василик, В.Васюренко, В.Геєць, М.Долішній, О.Ковалюк, С.Юрій, М. Козоріз, В.Корнєєв, М.Крупка, А.Чухно, О.Кузьмін, С.Льовочкін, І.Луніна, Л. Нейкова, Л. Омелянович, С. Онишко, В. Точилін, В. Федосов, Д. Черваньов та інші.

Незважаючи на підвищення актуальності проблеми правового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності, в теорії і практиці переважає фрагментарний аналіз та вибірковий підхід щодо висвітлення окремих аспектів його інструментарію. Внаслідок цього особливої актуальності набувають питання побудови цілісної системи правового забезпечення з використанням методів регулятор­ної політики.

Проблемі покращення інвестиційно-інноваційного клімату на державному рівні увага приділяється ще з 1991 року. На сьогодні в Україні вже створено правове поле для здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності. Зокрема, ця сфера діяльності регулюється низкою Законів України ("Про інвестиційну діяльність", “Про іноземні інвестиції”,“Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”, "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", тощо), понад 10 Указами Президента, а також Постановами та Розпорядженнями КМУ.

Згідно цих нормативно-правових актів, в Україні передбачено рівні права і гарантії захисту інвестицій для всіх суб'єктів інвестиційної діяльності. Водночас на захист іноземних інвестицій та формування рамкових умов для міжнародної інвестиційної діяльності додатково спрямовано ратифікацію Вашингтонської Конвенції про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами та іноземними особами та угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій.

Але в Україні дедалі більше дається взнаки нечіткість інвестиційно-інноваційної стратегії, а непрозорість процесу обговорення та формування інвестиційно-інноваційних пріоритетів розвитку національної економіки перешкоджає виробленню об’єктивних цілей та напрямків цієї політики, послаблює суспільну легітимність урядової політики у цій сфері. В суспільстві вже назріло розуміння того, що без докорінних змін практики впровадження та механізмів реалізації декларованих в національному законодавстві норм забезпечення інвестиційно-інноваційного клімату Україна буде позбавлена гідних перспектив у міжнародному поділі праці.
Література

1. Амоша О. Інноваційні шляхи розвитку України: проблеми та рішення// Економіст.–2005.-№6.– С.28-32.

2. Закон України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні” //rada.kiev.ua

3. Закон України "Про інвестиційну діяльність"//rada.kiev.ua

4. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002р. №40-IV// rada.kiev.ua

1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   144



  • ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ