Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



АКТУАЛЬНІСТЬ АКТИВІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ

АКТУАЛЬНІСТЬ АКТИВІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ




Сторінка66/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   144

АКТУАЛЬНІСТЬ АКТИВІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙНИХ СИСТЕМ


Стеченко Д.М. д. е. н., професор, НТУУ «КПІ»
Активізація інноваційної діяльності і конкурентоспроможність економіки регіонів України визначаються позитивними її змінами в часовому і просторовому вимірі. Позитивні зміни в такому вимірі мають бути в основі стратегії становлення національної інноваційної системи (НІС) та її регіональних складових. Проте, на регіональних складових НІС поки що не акцентується належна увага. Досвід розвинених країн свідчить, що створення та функціонування регіональних інноваційних систем (РІС) в контексті НІС розглядається як одне із стратегічних завдань регіонів, вирішення якого сприяє відтворенню потенціалу динамічного розвитку економіки.

Регіональна інноваційна система — це сукупність приватних фірм, державних компаній, громадських організацій, органів влади та центрів створення нових знань і їх подальшої взаємодії (таких, як університети, дослідни­цькі інститути, експериментальні лабораторії, агенції інноваційного розвитку тощо), які поєднані між собою специфічними партнерськими взаємовідносинами, що сприяють посиленню інноваційної діяльності та підвищенню рівня конкурентоспроможності регіону [1, с. 144].

Концепція регіональної інноваційної системи (РІС) появилась на початку 90-х рр. XX століття і починає існувати як один із напрямків теорії інноваційних систем. РІС зосереджує у собі дві основні ідеї: інноваційна діяльність носить системний характер; регіональний вимір інноваційного процесу.

Значна частка інноваційної діяльності відбувається на рівні регіонів, територіальних кластерів і окремих міст. Інституційне середовище, соціокультурні особливості, рівень розвитку інтелектуального капіталу, його науково-технічні та виробничі компетенції визначають створення і розвиток у регіонах певних технологій.

Правову базу активізації формування і діяльності РІС становлять закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України», «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» та ін..

В Україні рівень сформованості і діяльності РІС недостатній саме через такі недоліки: недосконалість і недостатня дієвість законодавства в інноваційній сфері; мале сприяння регіональній інноваційній діяльності з боку держави; відсутність привабливого інноваційно-інвестиційного середовища; недостатня державна стабільність, чіткість і послідовність інноваційної політики; відсутність гнучкої кредитної системи фінансування інноваційної діяльності.

Активізація формування і діяльності РІС потребує реалізації наступних заходів: впровадження програмно-цільового принципу управління інноваційною діяльністю в регіонах, що забезпечить керованість процесу, підвищить його рівень, юридично закріпить напрямок інноваційного їх розвитку; створення в кожному регіоні відповідно до потреб економіки інфраструктури інноваційного розвитку підприємництва; створення нових умов підготовки висококваліфікованих кадрів для базових галузей високотехнологічного виробництва; визначення і запровадження принципів функціонування регіональної інформаційно-консалтингової мережі з метою формування цілісної системи інформаційного забезпечення розвитку інноваційної діяльності; визначення джерел фінансування розвитку інноваційної інфраструктури та бажання їх суб’єктів здійснювати інвестиційну діяльність, що дасть поштовх активному функціонуванню РІС.

Удосконалення управління формуванням і діяльністю РІС може бути результатом реалізації наступних назрілих завдань: формування інформаційно-пошукової системи, що мала б містити нормативну, науково-технічну, патентну та економічну інформацію для ведення інноваційної діяльності та науково-технічного розвитку; впровадження фінансової-інвестиційної програми, що буде привабливою інвесторів як вітчизняних, так і зарубіжних; реалізація міжвузівських узгоджень в частині відкриття на їх базі спеціалізованих факультетів з підготовки висококваліфікованих фахівців за напрямками управління інноваційною діяльністю; узгодження та прийняття на регіональному рівні стратегій стимулювання наукового та інноваційного розвитку; розробка і реалізація регіональних програм забезпечення новими робочими місцями тих молодих фахівців, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах за профільними напрямками управління інноваційною діяльністю, а також тих осіб, які мають бажання працювати в сфері винахідництва, а також вести НДДКР.

Отже, реалізація зазначених завдань сприятиме забезпеченню активізації позитивних змін в інноваційній діяльності регіонів України, а також переходу їх економіки до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку.

Література:

1. Регіональна інноваційна система як основа підвищення міжнародного конкурентного статусу національних регіонів.[Електронний ресурс]:Режим доступу до документа.: www/kneu.kiev.ua/jornal/ukr/…2006_2_Poruch _Bryk_ukr/pdf

СТАН ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕХНОПАРКІВ В УКРАЇНІ


Струневич А.А.

Національний Технічний Університет України „Київський Політехнічний Інститут”, astrunevich@gmail.com


Актуальність даної теми дослідження полягає в тому, що розвиток сучасного суспільства не можливий без інноваційних технологій. На сьогоднішній день одним з найефективніших шляхів досягнення цієї мети є створення технологічних парків. На нашу думку, Україна має достатню кількість позитивних факторів для успішної реалізації програми створення та розвитку технопарків. Наша країна має досить ефективну систему підготовки кваліфікованих інженерів, спеціалістів у сфері програмування, прикладної математики, фізики, конкурентоспроможних на світовому ринку праці.

Українські технопарки – це добровільні об’єднання суб’єктів наукової, науково-технічної і підприємницької діяльності (без обмеження форм власності), які представляють інноваційні структури у вигляді груп юридичних осіб, що діють на підставі угоди про спільну діяльність [3]. На сьогодні в Законі України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технопарків" нараховується 16 технопарків, із яких дійсно працюють 8. Результатами їх діяльності є: 116 інноваційних проектів, 3246 нових робочих місць, 12,3 млрд. грн. інноваційної продукції (у т.ч. 1,7 млрд. грн. – експорт). Нажаль, майже 99% всієї виробленої інноваційної продукції належить належить лише трьом технопаркам (“Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона”, “Інститут монокристалів” ) [1].

Проте, існує багато перешкод на шляху до розвитку інноваційної діяльності в Україні. Розробка будь-якого інноваційного проекту включає в себе високий рівень витрат, тому більшість країн світу забезпечує комплекс заходів, які сприяють інноваційній діяльності. Мале і середнє підприємництво теоретично може отримати державну підтримку при реалізації інноваційних проектів у високотехнологічній сфері (електронні, інформаційні, військові технології), при комерційному впровадженні нових профілактичних і лікарських засобів, у тому числі медичних діагностичних систем. [2] В нашій країні така підтримка надається одноразово, а її обсяги зменшуються з кожним роком. У результаті такої політики нашої держави за час незалежності: в 3,3 рази зменшилась чисельність працівників в інноваційній сфері (у США й Західній Європі зросла в 2 рази, у Південно-Східній Азії – в 4 рази); в 3,5 рази зменшилась кількість дослідників в галузі технічних наук. У той же час в 5,6 разу збільшилася їхня чисельність у політичних науках, в 3,5 – у юридичних; в 14,3 рази зменшилося освоєння нових видів техніки; в 4,3 рази впала (з 56% до 13,0%) частка інноваційно-активних промислових підприємств (у Росії їхня частка становить 10 %, у Польщі – 16%, у ЄС – у середньому 60 %); приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій в Україні становить 0,7%, тоді як у розвинених країнах цей показник досягає 60 - 90 % [1].

Дана статистика сприяла тому, що Україна займає у Всесвітньому рейтингу інновацій 52-е місце, а у рейтингу конкурентоспроможності – 72-е місце, що зовсім не відповідає її реальному науковому потенціалу. Наведені показники могли бути набагато гіршими, якби у 1999 році не були створені перші в історії України технологічні парки.

На мою думку, основними чинниками, які покращили б розвиток технопарків в Україні є:


  • стабілізація політичної ситуації, оскільки несприятлива політична ситуація є гальмом для виготовлення будь-якої нової продукції;

  • підвищення попиту на інноваційну продукцію всередині країни шляхом встановлення конкурентоспроможних цін, підвищенням якості;

  • зацікавленість фінансових установ у підтримці інноваційних проектів;

  • державні заходи щодо зниження конкуренції з боку імпортних виробників (держзамовлення на інноваційну продукцію, регулювання обсягу імпортної продукції, пільгове кредитування національних виробників).

Література:

1. Офіційний сайт технопарку «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» / Доповідь Голови

Громадської Ради технопарків України « Технологічні парки України: стан та проблеми»: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.tp.platon.kiev.ua/about/publish.php.

2. Зарубіжний досвід технопарків: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.raexpert.ru.

3. Урядовий портал «Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України»: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=3355744&cat_id=3185423.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   144



  • СТАН ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕХНОПАРКІВ В УКРАЇНІ