Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ВІДПОВІДНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНИХ ТА ГРАНИЧНИХ РІВНІВ ПОКАЗНИКІВ (ІНДИКАТОРІВ) ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЯВНИМ ТЕНДЕНЦІЯМ РОЗВИТКУ

ВІДПОВІДНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНИХ ТА ГРАНИЧНИХ РІВНІВ ПОКАЗНИКІВ (ІНДИКАТОРІВ) ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЯВНИМ ТЕНДЕНЦІЯМ РОЗВИТКУ




Сторінка74/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   70   71   72   73   74   75   76   77   ...   144

ВІДПОВІДНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНИХ ТА ГРАНИЧНИХ РІВНІВ ПОКАЗНИКІВ (ІНДИКАТОРІВ) ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЯВНИМ ТЕНДЕНЦІЯМ РОЗВИТКУ


Бараннік В.О., к.е.н., с.н.с.

Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську, Slava@dfni.dp.ua

В переліку основних завдань реформування української економіки та необхідності вироблення сучасної політики забезпечення національної безпеки, яка б відповідала життєвим інтересам держави, суспільства та громадян країни й враховувала нові світові реалії, не останнє місце займають енергетична безпека (ЕнБ) та національна конкурентоспроможність. В цьому контексті визначено, що створити, а, головне, ефективно реалізувати вибрану стратегію безпеки, в тому числі і ЕнБ, без наукової розробки фундаментальних проблем організації і розвитку людського суспільства, вивчення природи його інтересів й наявних чи потенційно можливих протиріч, механізмів їх розв’язання чи запобігання практично не можливо [1]. При цьому дані процеси відбуваються в умовах жорсткої міжнародної боротьби та конкуренції за сфери впливу, за контроль над обмеженими ресурсними ринками та транспортними коридорами, що їх пов’язують, суперництва національних економік за конкурентні переваги.

Одним із елементів політики забезпечення ЕнБ є розробка й подальший моніторинг системи показників та індикаторів безпеки. Особливої уваги необхідно надати визначенню порогових та граничних значень таких індикаторів (порогові значення індикаторів економічної (енергетичної) безпеки – це таке значення індикативного показника безпеки, досягнення якого розглядається як перехід за даним індикативним показником в якісно іншу область більшої (або меншої), в тому числі - і неприйнятної, загрози порушення нормального функціонування економічної (енергетичної) системи [2]). Саме співставлення таких показників з їх граничними значеннями дає можливість отримати загальну картину з ранжируванням по рівням кризовості та акцентувати увагу на оперативному втручанні в разі втрати урегульованості ситуації.

Умовно нормована система ЕнБ поділяється на два класи значень: оптимальні та порогові (граничні). Нормування системи визначається як встановлення деяких граничних, критичних, порогових значень показників (індикаторів) наближення або негативне відхилення від яких стає сигналом небезпеки – реальної загрози порушення (ризикованого послаблення) ЕнБ країни. При цьому слід зазначити, що чим раніше такі загрози або потенційне наближення до них будуть визначені, тим ефективніше будуть визначені та реалізовані заходи щодо запобігання їх негативного впливу. Як показує дійсність, на сьогоднішній день реально діючого механізму визначення таких загроз ЕнБ практично не має. Дії ж за принципом «доки грім не гряне мужик не перехреститься», пов'язані, в першу чергу, з більш значними втратами та значно меншою ефективністю їх усунення.

Даний процес є одночасно і дуже складним й дуже важливим, крім того «стосовно врахування фінансових чи інших обмежень треба сказати, що тут нас підстерігає дуже небезпечна спокуса підігнати систему індикаторів під фактичний стан економіки. При цьому забувається, що в багатьох випадках ми вже впритул наблизилися до порога, за яким можливо нанесення реального збитку економічної безпеки, а в ряді випадків – перевищили його. Визначити це, мабуть, гірко та образливо, але ще гірше та небезпечніше не бачити загроз, які наближуються» [3]. В роботі А. І. Сухорукова [4] для визначення граничних значень індикаторів запропоновано використання наступних підходів:

● аналогового (полягає у виборі відповідних показників граничних значень індикаторів на підставі порівняння з країнами-аналогами);

● законодавчого (полягає у встановленні граничних значень індикаторів на підставі їх прямого або непрямого визначення в законодавчих актах);

● досвіду інших країн світу (полягає у використанні методологічних підходів та значень, які застосовуються в інших країнах світу);

● експертних оцінок (полягає у використанні суб'єктивних рівнів, встановлених експертами);

● порівняльного (полягає у визначені граничних значень індикаторів ЕнБ на підставі їх порівняння з показниками окремих регіонів світу (інтегральних значень));

● розрахункового, в першу чергу, фахівців міжнародних організацій.

Ще однією обов’язковою вимого до встановлення критичних та граничних рівні індикаторів повинно стати врахування наявних тенденцій розвитку.

1. Данільян О.Г., Дзьобань О.П., Панов М.І. Національна безпека України: структура та напрями реалізації / Навчальний посібник, Харків: "Фоліо", 2002 р. – 285с.

2. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К.: КВЩ, 1999.- 462 c.

3. Абалкин Л.А. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение // Вопросы экономики. – 1994.- №12. с. 4 – 13.

4. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / Національний інститут проблем міжнародної безпеки; За ред. А.І. Сухорукова – К., 2003. – 64 с

КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНІСТЬ АВІБУДУВАННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКУ

Бойко Ю.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», boiko_u@ukr.net
Авіаційна галузь належить до стратегічно важливих секторів економіки. Україна входить до числа 9 країн світу, що мають власне виробництво літаків повного циклу. Основними вітчизняними підприємствами авіаційної галузі є ДП «Антонов», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство та ДП «Завод 410 цивільної авіації».

Аналіз конкурентоспроможності авіабудування свідчить про наявність труднощів у підприємств, які пов’язані з адаптацією до ринкових умов господарювання, жорсткою конкуренцією на світовому ринку на фоні низького платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, істотному дефіциті обігових коштів тощо. Розглядаючи дані щодо випуску літаків вітчизняними авіабудівними підприємствами протягом 2002-2009 рр. та І півріччя 2010 року, робимо висновок, що у загальній кількості було випущено 26 літаків [1]. Такого об’єму недостатньо для того, щоб утримувати позиції конкурентоспроможної галузі на світовому ринку. Дана проблема пов’язана з неповним використанням виробничих потужностей. Наприклад, потужність Харківського авіазаводу складає 35-40 одиниць на рік, але на практиці реальне становище достатньо сумне. У 2010 році виробництво на авіазаводах скоротилося до однієї-двох машин на рік. За останні 20 років українські авіабудівні підприємства були позбавлені державних замовлень, які являють собою головне джерело доходів. Через жорстку конкуренцію з такими компаніями як Boeing та Airbus, вітчизняні виробники не мають стійких позицій на міжнародних ринках. Досить вагомою проблемою, з якою пов’язане виробництво літаків в Україні, є труднощі зі сплатою мита, а також доукомплектуванням літаків імпортними запчастинами та комплектуючими. Однією з основних проблем галузі, що вагомо впливає на стан конкурентоспроможності, є низька продуктивність праці. Літакобудування України є капіталомісткою та наукоємною галуззю. Також важливою характеристикою авіабудування є необхідність виробничої кооперації, особливо міжнародної.

Необхідно зауважити наступний моментом, який має сприяти забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств літакобудування, у кінці січня 2010 року був прийнятий закон, який передбачає звільнення літакобудівних підприємств від сплати ПДВ при імпорті необхідної у виробництві продукції та від сплати земельного податку на ділянки, які використовуються для виробництва літаків чи агрегатів для них. Пільгові умови будуть діяти до 2016 року. Передбачені пільги повинні створити умови та можливості для виконання вітчизняними авіабудівниками зобов’язань по експортних поставках літаків і двигунів [2]. Це стосується міжнародних контрактів з Лівією на поставку АН-74, з Росією – АН-148, Індією на ремонт та модернізацію літаків АН-32 та Китаєм на поставку авіаційних двигунів для літаків Л-15. Впровадження норм законопроекту дасть можливість протягом найближчих трьох років збільшити обсяг виробництва продукції в 2,4 рази - з 7,8 млрд. грн. до 19 млрд. грн.., надходження до бюджету - в 2,2 рази - з 800 млн. грн.. до 1,8 млрд. грн.. Це дає змогу виконати заплановані міжнародні угоди, що в свою чергу встановить більш високий рівень конкурентоспроможності галузі.

Найбільші в світі виробники авіаційної техніки: країни Євросоюзу і США давно надають преференції своїм авіаційним виробникам. Українська авіаційна промисловість працювала виключно на власні кошти. В результаті вітчизняні підприємства стали неконкурентоспроможними. Пільги, передбачені цим проектом, становлять загалом до 7% собівартості виробництва. Для порівняння: ЄС компенсує до 30% собівартості виробництва французького концерну Airbus, також до третини собівартості виробництва компанії Boeing компенсується з федерального і місцевих бюджетів США. За єдиним фонду субсидій лише Євросоюзу щорічно витрачається близько 40 млрд. євро.

На сьогодні найбільш перспективною моделлю українських літаків є АН-148. У портфелі замовлень Російської Федерації налічується близько 158 пасажирських одиниць, з них майже половина це українські літаки «АН». Також попит на українську продукцію авіабудування проявляється з боку Індії, країн Південної Америки та країн СНД.


Література:

1. Все про українську авіацію: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.wing.com.ua

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні»: [текст]: офіц..текст: [20 січня 2010 року № 1814-VI].


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   70   71   72   73   74   75   76   77   ...   144



  • КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНІСТЬ АВІБУДУВАННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКУ