Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка80/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   ...   144

ПРОБЛЕМИ ГАЛУЗІ ВИРОБНИЦТВА ПОЛІМЕРНИХ ТРУБ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА


Гриневич О.Ю., студентка ІV курсу, ФММ

Національний технічний університет України, «Київський політехнічний інститут», djolya.90@mail.ru


Сучасний розвиток технологій обумовлює значне зростання ролі полімерних виробів у народногосподарському комплексі. Це все пов’язано з тим, що відносна дешевизна, надійність і безпечність полімерів дозволяють використовувати їх в багатьох сферах народного господарства – в будівництві, сільському господарстві, транспорті, медицині та ін.

З кожним роком в Україні стає все критичнішою проблема заміни внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж (каналізації, систем опалення в містах та селах), які вийшли з терміну експлуатації ще 10 років назад, а використання труб з металу стало річчю дорогою і економічно невиправданою, тому розвиток підприємств по виробництву полімерних труб та завантаження їх потужностей є досить важливим завданням.



Важливо зазначити, що вітчизняний ринок досить сегментований і широкий асортимент полімерних систем поділений на декілька цінових діапазонів. До діапазону дорогої продукції відносяться вироби зарубіжних виробників з економічно розвинених країн – Німеччини (TECE, Rehau), США, Швеції (Wirsbo) та ін. Середній ціновий діапазон займає продукція, виготовлена в Польщі (Kaczmarek, Magnaplast, InstalPlastLask, KAN), Чехії та інших країнах Східної Європи. Діапазон недорогої продукції - вироби країн СНД (Росія – Wavin) та вітчизняних виробників (заводи «Полівтор» «Укрполімерконструкція», «Водполімер», «Ельпласт», п’ятірку лідерів очолює «Рубіжанський трубний завод»). Саме їм і доводиться конкурувати з іноземними постачальниками, що складною задачею,оскільки тиск зарубіжних конкурентів підсилюється внутрішніми проблемами, які існують на більшості підприємств:

  • на підприємствах використовуються застарілі екструдери (обладнання) та сировина низької якості, як результат – випуск продукції, яка не відповідає європейським стандартам;

  • недостатнє забезпечення сировиною – українські виробники поліетилену та полівінілхлориду забезпечують підприємства лише на 10-15%;

  • низький рівень технічної підготовки персоналу та недотримання технологій з метою зекономити та більше заробити (використання переробленого поліетилену та сировини «нетрубних марок» )

  • відсутній третій рівень товару (за маркетинговою класифікацію), тобто товар виступає без підкріплення – на відміну від іноземних компаній, вітчизняні не в змозі забезпечити споживачів комплектуючими (фітингами, гільзами), також інструментами для установки та монтажу;

  • гарантійний термін продукції вітчизняних виробників значно менший іноземного (25 років проти 50);

  • постійно підвищуються ціни на енергоносії, електроенергію (45,72-60,68 коп. за кВт/годину(без ПДВ)) - це впливає на підвищення цін на готову продукцію.

Для зміцнення позицій українських виробників на внутрішньому ринку та виходу зовнішні, підвищення їх конкурентоспроможності було б доцільно здійснити ряд перетворень, вирішуючи зазначені проблеми:

  • оновити технічну та технологічну базу підприємств шляхом залучення іноземних інвестицій (по аналогії з підприємствами Польщі, Китаю, Туреччини) або кооперації з провідними європейськими виробниками на умовах спільного підприємства;

  • проводити спільні навчальні семінари з іноземними виробниками для підвищення рівня кваліфікації персоналу;

  • застосовувати метод бенчмаркінгу для системного вивчення діяльності передових компаній з виробництва полімерних труб та порівняння з власними методами ведення бізнесу і формування на даній основі нової, вдосконаленої продуктової та цінової політики;

  • налагодити власне виробництво комплектуючих (гільз, фітингів) а також монтажних інструментів;

  • залучитися фінансовою та економічною підтримкою влади, державних установ (пільги для імпорту сировини – зниження ввізного митного тарифу (застосування преференційних низьких ставок)).

Впровадження даних змін дозволило б знизити вартість продукції та покращити її якість, підвищивши б таким чином попит на внутрішньому ринку. І завдяки цьому з’явились би власні вільні оборотні кошти для нарощування потужностей виробництва та збільшення випуску готової продукції.

Література:

1. Украинский рынок труб для наружных сетей из полимерных материалов. 2009 год – что дальше? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polypipe.info/pipes-ukraine-2009

2. По материалам компании «Украинская Полимерная Группа». РЫНОК — вчера, сегодня, завтра… (обзор украинского рынка трубного полиэтилена и производителей ПЭ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.c-o-k.com.ua/content/view/1163/

3. НКРЕ підвищила роздрібні тарифи на електроенергію для підприємств ГМК та хімпрому [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance/13apr2010/nkre.html


РОЛЬ ЕНЕРГЕТИКИ У ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Дергачова В.В., д.е.н., профессор кафедри міжнародної економіки,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Роль енергетики як фактора підвищення конкурентоспроможності країни у світовій економіці і в економіці Україна зберігатиметься ще тривалий час. Це підтверджується наявністю функціональної залежності між показниками валового внутрішнього продукту на душу населення і енергоспоживанням на одну людину. Статистичні дані по різних країнах світу показують, що загальна тенденція така: чим вище споживання і виробництво електроенергії на душу населення, тим вище рівень економічного розвитку країни [1]. На сьогоднішній день 2/3 світового обсягу виробленої енергії споживається в промислово розвинених країнах з населенням трохи більше 1 млрд. чол, 1/3 - припадає на решту 5 млрд. жителів планети. Якщо в 2000 р. споживання енергоресурсів у цілому по світу становило 14,1 млрд.т.у.п., то до 2020 р. прогнозується його зростання практично в півтора рази (47,8%), що складе 20,8 млрд. т.у.п. Причому частка розвинених країн при цьому знизиться (з 54,6% у 2000р. до 45,85% в 2020р.), а частка країн, що розвиваються - збільшиться (з 32,35% у 2000р. до 42,7% в 2020р.) [1 , 2].

Україна належить до країн, які не достатньо забезпечені традиційними видами первинної енергії, а отже змушена їх імпортувати. Енергетична залежність України від поставок органічного палива, з урахуванням умовно - первинної ядерної енергії становить близько 60%. Подібної або близькою до української є енергозалежність таких розвинутих країн Європи, як Німеччина - 61,4%, Франція - 50%, Австрія - 64,7% [3]. Багато країн світу мають значно нижчі показники забезпечення власними первинними ресурсами - зокрема, Японія використовує їх близько 7%, Італія - близько 18%. Тобто рівень енергозалежності України не є критичним в порівнянні з середньоєвропейським, і, до того ж, має тенденцію до деякого зниження у зв'язку з реструктуризацією економіки (з 60,7% у 2004 р. до 54,8% в 2010 р.), Але характеризується відсутністю диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед нафти, природного газу та ядерного палива.

Тому дослідження можливості сталого розвитку енергетики України як основи економічного зростання і конкурентоспроможності національної економіки з урахуванням залежності від недиверсифікованих джерел постачання енергоносіїв і великої енергоємності національного ВВП є актуальною задачею, що стоїть перед вітчизняною економікою.

В даний час близько 80% всієї первинної енергії виробляється з викопних ресурсів - вугілля, нафти і природного газу, причому, провідну роль, як і раніше, грає нафта - 35%. Хоча і спостерігається деяка тенденція до поступового зниження частки нафти в структурі первинного споживання (максимум якої в світовому паливно-енергетичному балансі був пройдений в період світових енергетичних криз 70-х рр. минулого століття), але вона як і раніше займає перше місце у використанні енергоносіїв.

У структурі споживання первинної енергії в Україні за минулі роки найбільший обсяг припадає на природний газ - 41%, тоді як у країнах світу питома вага споживання газу становить у середньому 21%. Тут Україна, втім, як і Росія - показовий приклад гіпертрофованої газової структури енергетичного балансу. Це пов'язано з великою питомою вагою в структурі українського ВВП продукції традиційного українського експорту - хімії та металургії, які за своєю технологією є найбільш енерговитратними серед національних галузей промисловості, тому що використовують газ не тільки як паливо, але і як сировину. Про рівень використання газу у вітчизняній промисловості можна судити з такого показника: Україна посідає 10 місце у світі за споживанням газу, тоді як Росія - 2 місце. Але Росія може собі це дозволити, а про що думає України з такою енергозалежністю!

Реалізація завдань сталого розвитку паливно-енергетичного комплексу України, впровадження масштабних заходів з розвиток, технічне оновлення та модернізацію основних фондів може здійснюватися як шляхом удосконалення цінової і тарифної політики так і шляхом залучення зарубіжних інвестицій. Тому, протягом наступних 2-5 років по-перше, буде відбуватися поступове зближення цін на електроенергію, природний газ і нафтопродукти до рівня цін на лібералізованих ринках ЄС, по-друге,будуть залучатися в енергетику стратегічні іноземні інвестори, що дасть не лише критично важливе джерело фінансових ресурсів, а й високий рівень менеджменту, маркетингових технологій,вміння працювати за прозорими схемами в рамках чинного законодавства.


Література:

1. Пронина Е.Н. Современные тенденции развития мировой экономики. – М.: Современная экономика и право, 2009.- 112 с.

2. Мовсесян А.Г., Огнивцев С.Б. Мировая экономика: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 656с.

3. Тезисы выступления зам. Председателя Правления УНФ Т.М. Степанковой на форуме в г. Лейпциг - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unf.org.ua/ua/events/3.html


1   ...   76   77   78   79   80   81   82   83   ...   144



  • РОЛЬ ЕНЕРГЕТИКИ У ПІДВИЩЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ