Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка81/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   144

ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ


Дергачов Є.В., Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Створення міжнародної системи охорони інтелектуальної власності вимагає гармонізації законодавства. Країни укладають двосторонні і багатосторонні договори, приєднуються до міжнародних угод, приводячи національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів.

Поняття "інтелектуальна власність" виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у сфері науки, виробництва, мистецтва і літератури. У найширшому розумінні інтелектуальна власність означає закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній сферах.

Міжнародний режим охорони об’єктів авторського права і суміжних прав визначається Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів 1886 р., Всесвітньою конвенцією про авторське право 1952 р., Римською конвенцією з охорони інтересів виконавців, виробників фонограм та органів мовлення 1961 р., Женевською конвенцією про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення та деякими іншими угодами. Результатом Дипломатичної конференції, яка відбулася в грудні 1996 р. під егідою ВОІВ, було ухвалення двох міжнародних договорів – Міжнародного договору про авторське право і Міжнародного договору про виконання і фонограми. Зазначені договори розв’язали питання про застосування права на зберігання цифрових творів, обмеження прав користування цифровими технологіями та технологічні заходи з їхнього захисту.

У 1967 році у Стокгольмі було підписано Конвенцію, що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОВІ), якою визначено, що до інтелектуальної власності належать права на:

- літературні, художні та наукові твори;

- виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;

- винаходи у сферах людської діяльності;

- наукові відкриття;

- промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;

- захист від недобросовісної конкуренції;

- усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.

Документом, що визначив сучасні вимоги міжнародної системи охорони інтелектуальної власності, є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights – TRIPS), підписана на Уругвайському раунді переговорів (1986-1994 рр.). Верховна Рада України 20 вересня 2001 р. прийняла Закон України «Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми» № 2732-ІП [1].

Міжнародна система охорони інтелектуальної власності є комплексною та структурованою навколо багатьох міжнародних угод, ратифікованих різними групами країн. Ці угоди мають спільні риси, якими характеризується міжнародна система охорони інтелектуальної власності:

• гармонізація національних систем охорони інтелектуальної власності;

• запровадження принципу національного режиму;

• встановлення «мінімальних» прав [2].

Всі міжнародні угоди про охорону інтелектуальної власності запроваджують низку «мінімальних» прав, які повинні бути передбачені для іноземних громадян національним законодавством країн-учасниць. При цьому країни-учасниці не зобов’язані наділяти цими правами своїх громадян. «Мінімальні» права призначені гармонізувати різні рівні охорони інтелектуальної власності та забезпечити еквівалентний режим охорони для громадян різних країн. «Мінімальні» права мають тенденцію до розширення – час від часу угоди доповнюються новими правами, і міжнародний рівень охорони інтелектуальної власності зростає.

Таким чином, створення міжнародної правової бази і подальшої її затвердження на національному рівні в галузі охорони інтелектуальної власності є важливим кроком для подолання перешкод в міжнародному співробітництві та налагодженні відносин між державами як суб’єктами міжнародного права.

Література:

1. Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект / Національний ун-т внутрішніх справ. — Х. : Видавництво національного унту внутрішніх справ, 2004. — 368 с.

2. Intellectual Property Rights in an Age of Electronics and Information. – www.princeton.edu

ENERGY SECURITY AS A FACTOR THAT INCREASES THE COMPETITIVENESS OF UKRAINE IN WORLD SPACE

Demchuk Daria

National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", Daria_demchuk@mail.ru
The whole orientation of the power plants of Ukraine in a market economy is fundamentally changing. There is need for scientific analysis of issues related to the processes of development competition, in particular, enhancing the competitiveness of Ukrainian energy companies and to identify factors of competitiveness.

Competitiveness in global and regional energy markets is one of the factors of economic security in Ukraine. Therefore, the development strategy of the competitiveness of energy companies, development theory and practice of management is becoming an exceptional value.

The most significant threats at the current stage of Ukraine's energy policy are: low energy efficiency, lack of mechanisms to neutralize the high energy prices, low investment attractiveness of the country's energy and lack of transparency in the energy complex.

These problems that defined in the energy sector of Ukraine are not unique. Most of them in one or another characteristic forms are inherent to many countries, including Europe and the USA. Gas conflict between Russia and Ukraine once again reminded about the possibility of using energy as a factor of influence on the country and forced countries - consumers of energy resources to reconsider their energy security strategies.

Global nature of the threats to energy security and growing interdependence between producing, transit and consumer countries require the development of energy partnerships between these countries. The best way to achieve the goals of both national and global energy security lies in building transparent, efficient and competitive energy markets.

Ukraine has all grounds to declare its somewhat unique opportunity to ensure national and global energy security. The need for implementation of the strategic objectives of socio-economic development determines the need for the formation of foreign policy of Ukraine exclusively based on national economic, especially energy interests.

International energy cooperation, which is determined by foreign economic rate of the countries, aimed primarily at protecting national interests and contained not in the statements of commitment to one or other areas of cooperation (integration in the EU or EEA, CIS or GUAM), but in the effectiveness of a set of measures which should include participation in international cooperation with all interested countries – members [1].

Thus the main tasks of Ukrainian's energy policy in the context of modern challenges in energy security may be considered as:

  • creating competitive, open, fair and transparent energy markets, which are fundament in achieving energy security;

  • increasing of energy efficiency, which in Ukraine is one of the main ways to increase competitiveness, problem solving of energy dependence and consist certain resource for responding to price pressures, and promote environmental acceptability, streamlining the fuel and energy balance;

  • expanding strategic reserves of key energy resources that is one of the generally recognized factors of adequate response to potential price pressure from suppliers of energy resources and, what is most importantly, developing and implementing of common policies to use them;

• using the existing mechanisms of cooperation and settling disputes, as a full member of the Energy Charter Treaty;

  • diversification not only energy supplies, but most fuels, including orientation to the widespread using of alternative and renewable energy, which is one of the main trends of safe energy development;

  • searching and effective using of significant investment funds for sustainable energy and adequate reaction to challenges.

In conclusion it should be noted that: the formation and implementation of modern energy policy aimed at ensuring energy security, priority should be given to mechanisms for implementing those goals. Clearly, these mechanisms should meet the basic criteria of the market and at the same time take into account the real situation in the country.
References:

1) Шевцов А.І., Енергетична безпека України: стратегія та механізми забезпечення // А.І. Шевцов, М.Г. Земляний, В.О. Бараннік та ін. За ред. А.І. Шевцова. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002. – 264 с.




1   ...   77   78   79   80   81   82   83   84   ...   144



  • ENERGY SECURITY AS A FACTOR THAT INCREASES THE COMPETITIVENESS OF UKRAINE IN WORLD SPACE