Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



ДЕРЖАВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

ДЕРЖАВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ




Сторінка86/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   144

ДЕРЖАВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ


Івахненко Р.Г., студент УС-61м

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», ruslan026@voliacable.com


Невід’ємною складовою національної економічної безпеки є енергетична. Україна відноситься до тих країн, які є економіка яких є енергозатратною, через що постає проблема забезпечення власними енергоресурсами – як традиційними, так і альтернативними. Передбачається збільшення частки використання альтернативних видів палива до 20% від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року [4]. Україні варто наслідувати приклад європейських країн (Німеччини, Іспанії, Португалії, Данії та ін.), які для забезпечення енергетичних потреб динамічно розвивають «зелену» енергетику, при цьому максимально використовуючи власний природний потенціал.

Основними стримуючими факторами розвитку відновлювальної енергетики є порівняно висока ціна видобутої енергії, обумовлена дорогим обладнанням (проте вже кращі зразки показують однакову собівартість поряд із ТЕС) та достатньо тривалий термін окупності (вітроагрегатів від 3-х років, фотоелементів від 5 років) та залежністю від природних умов розташування установок. Проте європейські країни успішно розвивають альтернативну енергетику за рахунок потужної підтримки (податкові кредити для виробників біопалива) з боку держави та на міждержавному рівні (розробка і впровадження відповідних програм та стратегій розвитку НВДЕ). В Україні підтримка є здебільшого державною та у формі цільових кредитів ЄБРР під інвестиційні проекти.

У 2009 році на розвиток в цілому альтернативної енергетики з державного бюджету було виділено близько 500 млн. грн., що перейшли в розпорядження Міністерства житлового господарства. Кошти, що були отриманні від реалізації квот згідно Кіотського протоколу були використані не за призначенням. Проте які б обсяги фінансових ресурсів не залучались в даний сектор, ефективність державної політики залежить від досконалості нормативно-правової бази, яка покликана створити сприятливі умови для роботи інвесторів на українському ринку альтернативної енергетики.

Позитивно оцінюється прийняття в Україні законодавчих актів щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії [1;2;3;4]. Ухвалення «зеленого тарифу» дозволяє збільшити виробіток теплової та електричної енергії з відновлювальних її джерел [3]. Зазначений порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел застосовується за умови, що починаючи з 1 січня 2012 р. питома вага сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об’єкта електроенергетики становить не менше 30 %, а починаючи з 1 січня 2014 р. – 50 %. Дана норма стимулює розвиток суміжних виробництв, що поряд з економічним та екологічним створює й соціальний ефект (створення висококваліфікованих робочих місць). З 2010 року виробники і користувачі біопалива в Україні отримають значні податкові пільги, оскільки до 2019 року звільняється від оподатковування прибуток виробників біопалива, отриманий від його продажу.

Таблиця 1

Величини * «зелених» тарифів в Україні, без ПДВ, грн. за кВт/год.



Вид енергії *

серпень 2009

січень 2010

червень 2010

грудень 2010

Вітрова

123,22

129,71

122,77

122,77

Малі ГЕС

84,49

88,94

84,18

84,18

Біомаса

-

142,07

134,46

134,46

* відсутній промисловий виробник та відповідний тариф на сонячну електроенергію. За даними НКРЕ.
На жаль, не досить чітко визначений механізм отримання «зеленого» тарифу, через що виникають проблеми із підписанням договорів із обленерго щодо підключення до єдиної електромережі. Оскільки альтернативна енергетика є високотехнологічною галуззю, тому гостро постає питання науково-технічного супроводження розвитку технологій. Існуючи механізми надання державних пільг мають бути спрощеними для забезпечення прозорості ринку та для зменшення бюрократизації процедури їх отримання.

Література:

1. Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 1. – ст.1

2. Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 № 555-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 24. – ст. 155

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу» від 25.09.2008 № 601-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - № 13. – ст. 155

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» від 21.05.2009 № 1391-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - № 40. – ст. 577


РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

Калапа Т.В., ст.викл.

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, kalapa@ukr.net
Забезпечення успішного функціонування та розвитку підприємства у конкурентному середовищі є важливою проблемою вітчизняної економіки. Розвиток ринкових відносин в Україні надав підприємствам економічну свободу щодо вибору орієнтирів розвитку, ринків діяльності, визначення напрямів використання власних коштів тощо. За таких невизначених умов та під впливом дестабілізуючих чинників чимало підприємств опинилися в критичному стані. Ці обставини обумовили появу значної кількості нових ідей і підходів до проблем зміцнення ринкових позицій та розробки заходів щодо подальшого розвитку у конкурентному середовищі.

Розвиток як категорія, визначає характер змін, які відбуваються в предметах, процесах, системах, явищах. У науковій літературі під розвитком підприємства розуміють удосконалення діяльності, тобто прогресивних змін по висхідній траєкторії - від «нижчого» до «вищого», яким притаманний незворотний, спрямований, закономірний, безперервний процес. Тільки наявність вказаних властивостей виділяє процеси розвитку серед інших змін. Такому процесу переходу в новий, більш якісний стан характерне нагромадження кількісного потенціалу та зміна й удосконалення структури і складу. Індикатором якості структурних перетворень виступає рентабельність операційної діяльності, яка на українських машинобудівельних підприємствах склала 3,1 % (відповідний показник 2007 р. – 4,3 %). Слід відмітити, що, її рівень є недостатнім для забезпечення розвитку підприємства.

У процесі розвитку підвищується стійкість підприємства до руйнівних впливів зовнішнього середовища, ефективність функціонування. Але за певних обставин в економічних відносинах можливі й інші напрями розвитку підприємства - від «вищого» до «нижчого», тобто регресивні зміни. Звичайно жоден керівник не бажає своєму підприємству розвиту за регресивною лінією, яка з часом призведе до втрати конкурентних переваг та фатального краху. Тобто розвиток характеризується змістовними властивостями, що визначають: спрямованість, причинність, швидкість та результат.

Діяльність на ринку проходить не ізольовано, а у взаємодії та взаємозв’язку середовища і підприємства. На діяльність останнього впливають законодавчі акти, митні тарифи, держані заходи, конкуренти, споживачі, постачальники тощо. Ці та інші зовнішні фактори сприяють розвитку або гальмують його. Виникає необхідність врахування впливу факторів на діяльності підприємства на основі досягнення їх збалансованості, оскільки саме збалансоване зростання характеризується наявністю закономірностей у співвідношенні факторів, що його зумовлюють. Основним критерієм збалансованого розвитку є можливість досягти відповідного розміру прибутку, обсяги якого забезпечують розвиток підприємства.

Наявність інерції по відношенню до мінливих зовнішніх умов або недооцінка перебігу процесів в оточенні підприємства призводять до втрати конкурентних позицій та унеможливлюють подальший розвиток. На підприємстві інерція виявляється у функціонуванні морально і фізично зношеного обладнання, проявляється в традиціях, нормах поведінки, стереотипах мислення.

Швидкість реагування на зміни в зовнішньому оточенні визначають рівень ефективності діяльності підприємства, перспективи розвитку та ринкову стійкість. З цих позицій стратегічне планування можна розглядати як елемент внутрішньоорганізаційного механізму, який забезпечує адаптацію підприємства до умов, що змінилися, і формує сферу компетенції стратегічного менеджменту. За допомогою стратегічного планування керівники підприємств встановлюють напрями діяльності, виконання яких забезпечує єдність мети та завдань для всіх виробничих підрозділів та працівників.

Виділяють дві форми розвитку, між якими є діалектичний зв’язок: еволюційний (поступові кількісні та якісні зміни на підприємстві) і революційний, що характеризується різким переходом від одного стану до іншого. Вирішальну роль у цьому процесі має відігравати перехід до інноваційної моделі розвитку. Нагальним завданням є розгортання фундаментальних наукових досліджень та вирішення протиріч у розвитку науки і економіки, економіки і суспільства.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Інформація про роботодавців Одеси (перелік відсортований за розміром штату співробітників у місті) Компанія Проекти і технології
2015 -> Оголошення про тендер (rfq) Номер rfq: ucbi-062-с дата оголошення: 13 листопада 2015 Кінцевий термін подання: 20 листопада 2015 Опис: Постачання it обладнання для зони митного оформлення в Одесі
2015 -> О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор
2015 -> Програма юних користувачів персонального комп’ютера основний рівень пояснювальна записка
2015 -> Назва послуги
2015 -> Комп’ютери та комп’ютерні технології напрям підготовки 100102 Процеси, машини та обладнання
2015 -> Ласкаво просимо до електронного кабінету платника податків!
2015 -> Інсталяція мережевої версії Інсталяція серверу Firebird 3
2015 -> Узгоджено затверджую
2015 -> Тов «Науково-виробниче підприємство «енглер» едрпоу 36938941, іпн 369389426588
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   144



  • РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ