Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність

Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність




Сторінка88/144
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.63 Mb.
ТипПротокол
1   ...   84   85   86   87   88   89   90   91   ...   144

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ КОГЕНЕРАЦІЇ


Кіршанкова К.О., НТУУ «КПІ», kirshankova@list.ru

Закон України “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії та використання скидного енергопотенціалу” засвідчує орієнтацію діяльності держави на розвиток когенерації, що є одним із шляхів вирішення сучасних енергоресурсних та екологічних проблем. Цей Закон є відображенням світового досвіду в сфері енергозбереження та охорони навколишнього середовища. У даній роботі розглядається такий аспект когенерації, як переваги та перспективи введення газопоршневих установок на вітчизняних підприємствах за використання міжнародного науково-технологічного співробітництва (МНТС).

Високий показник енергоємності одиниці ВВП України, збільшення цін на імпортне паливо та жорсткі умови міжнародної конкуренції вимагають більш ефективного використання палива у виробництві. Комбіноване виробництво теплової та електричної енергії надає можливість досягти максимально можливої ефективності використання палива (90-92%), а також зменшити на 30-50% викиди парникових, шкідливих інертних та чадного газів. В Україні з цією метою використовують газотурбінні установки, що виробляються на таких заводах як «Констар», «Зоря», «Машпроект» та «Мотор Січ» на основі газових дизельних двигунів. Проте, ККД вітчизняної продукції нижчий за показники аналогічної імпортної. Так, успішний приклад когенерації ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» був забезпечений газотурбінними установками Sumitomo і Mitsubishi за загальних орієнтовних інвестицій на суму у 430 млн. дол. Результатом стали скорочення викидів вуглекислого газу на 3,5 млн. т на рік, що дозволить продавати квоти на викид парникових газів в рамках Кіотського протоколу (до 2012 р. може скласти 15 млн. т.), а також інших шкідливих газів, виключити споживання електроенергії з національної електроенергетичної мережі, що складало 1,3 млрд. кВт-год на рік, та зменшення водоспоживання. Ці дані свідчать про ефективність застосування МНТС у сфері когенерації.

Європейський досвід з 1980-х років засвідчує, що більш ефективною за газотурбінну є газопоршнева установка. Її основні переваги полягають у наступному:

- забезпечує ККД 40-43% (для порівняння, ККД українських газових турбін складає 28-36%);

- термін окупності складає 2-4 роки, залежно від вартості палива та тарифів на електро- та теплоенергію;

- має переваги в експлуатації: до капітального ремонту і до списання працює відповідно 60 та 180-200 тисяч годин (газотурбінна - 20-25 та 80-100 тисяч годин);

- дозволяє мінімізувати чисельність експлуатуючого персоналу за рахунок автоматизації;

- характеризується високою адаптивністю до навантаження;

- дає можливість спалювання широкого спектру газів, що містять водень, дозволяє виробляти дешеву електроенергію та тепло із «непридатних» енергоресурсів. Наприклад, іспанські заводи «Aceralia» та «Profusa SA» виробляють електроенергію за рахунок утилізації конверторного та коксового газів.

Виробництвом газопоршневих установок займаються такі іноземні компанії як Caterpillar, Cummins, Deutz AG, GE Jenbacher, MAN B&W, Mitsubishi, SDMO, Wartsila, Waukesha та FG Wilson, що можуть стати постачальниками обладнання в Україну. Найбільш раціональним рішенням для підприємців є звернення до інжинирінгових компаній, які займаються розробкою проекту, залученням інвестицій, переговорами з постачальниками та введення обладнання в експлуатацію. У 2005 році перша українська компанія «СИНАПС» підписала договір з урядом Голландії про продаж одиниць скорочення викидів шкідливих речовин. Компанія стала одним із переможців у державному тендері ERUPT 5 по закупівлі скорочень викидів, створивши у тендері т.з. "Портфель" з 5 когенераційних проектів. За співпраці з компанією GE Jenbacher було встановлено газопоршневі установки на 4 українських заводах, з них на ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» встановлено 2 когенераційні модулі JMS-616 та JMS-612 загальною електричною потужністю 3,4 МВт, ККДел 41,2%, ККДтепл 43,9% (окупилося за 3 роки з 2002р.). Це дозволило знизити витрати на електроенергію та експлуатацію у 2 рази та отримати фактично безкоштовне джерело теплової енергії. Іншими компаніями у цій сфері є «Екотерм», «ПЦБ-ПРОЕКТ», «Цеппелін Україна», «Hajted Ukraina (Perkins)», НТТ «Енергія» та ін.

На нашу думку, сьогодні необхідно використовувати досвід зарубіжних країн у виробництві когенераційних установок. Введення їх на промислових підприємствах та електростанціях не тільки забезпечить зниження витрат ресурсів (а тому і собівартість продукції), але і сприятиме збереженню навколишнього середовища. При тому, що утилізація газів приносить окремий прибуток у виді квот вуглекислого газу, який можна інвестувати в українську економіку. На перспективу, українським науковцям і підприємцям потрібно прикласти зусилля до розробок, що уможливлять виробництво цього обладнання на власних машинобудівних підприємствах. Зазначимо необхідність інвестування (можливе ліцензування) у заводи-виробники турбінних установок для підвищення конкурентоспроможності продукції, а також поглиблення розробок з урахуванням дизельного «походження» обладнання. Турбінні установки є більш ефективними на літаках, кораблях, а також застосовуються на українських електростанціях.


ВЕРТИКАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ЯК НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ


Клименко Д.В.,УС-61м, ФММ

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», dasha_klimenko@ukr.net

Металургійна галузь є базовою галуззю міжнародної спеціалізації України, забезпечує економічний розвиток країни та функціонування суміжних галузей і об’єктів інфраструктури. Наша країна входить до десятки провідних країн - виробників та експортерів сталі у світі. Проте протягом останніх декількох років суттєво погіршились конкурентні позиції металургійної галузі на зовнішніх ринках, внаслідок впливу світової фінансової кризи. Так, в 2009 році було виплавлено 29,76 млн т сталі, що є найгіршим показником з часів незалежності України, а на 2010 рік прогнозується збільшення обсягів виробництва до 32,75 млн т, тобто на 10 %, тоді як в таких країнах як Бразилія, США, Німеччина та Японія спостерігається збільшення обсягів виробництва більше, ніж на 25 %. В рейтингу найбільших країн-виробників сталі на сьогоднішній день Україна посідає 9 місце, а в докризовий період займала 7-8 місце. Протягом останніх декількох років спостерігається значне зниження обсягів експорту сталеливарної продукції. Так, наприклад, в 2008 році Україна експортувала 29,9 млн т сталі, тоді як в 2009 році було зафіксовано зниження обсягів експорту на 20,4 % до 23,8 млн т, а на 2010 рік прогнозується зниження обсягів експорту до 22,3 млн т, тобто на 6,3 %.

Одним з основних можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності металургійних підприємств в умовах глобальної конкуренції є вертикальна інтеграція, що є актуальною стратегією розвитку більшості підприємств з метою підвищення ефективності виробництва та стійкості їх функціонування. Вертикальна інтеграція передбачає об’єднання підприємств, котрі функціонують на різних стадіях виробничих циклів, тобто встановлення інтеграційних зв’язків з підприємством-постачальником, або підприємством-споживачем [1, с. 146-147].

На початку 90-х років ХХ століття в світовій металургійній галузі активізуються процеси вертикальної інтеграції. Це пов’язане з наступними факторами: загостренням дефіциту сировинних ресурсів, підвищенням волатильності та нестабільності сировинних ринків, збільшенням витрат на сировинні ресурси, збільшенням транзакційних витрат на сировинне забезпечення [1, с. 146-147]. Найбільшою вертикально-інтегрованою металургійною компанією світу є ArcelorMittal, яка в 2009 році виплавила 77,3 млн т сталі або 6,3 % від загальносвітового виробництва сталі, залізної руди – 52,72 млн т або 30 % від загальносвітового видобутку.

В українському металургійному комплексі можна виділити наступні вертикально-інтегровані компанії: «Метінвест», «ІСД», група «Приват», «Інтерпайп», «Євраз С.А.», концерн «Енерго» тощо. На українському ринку найбільш успішно функціонують група «Приват» та «Метінвест», що є найбільшою

вертикально-інтегрованою металургійною компанією країни. За даними 2009 року, «Метінвест» є монополістом з виробництва чавуну – його частка в загальному обсязі виробництва чавуну в Україні складає 37,9 %, прокату – 39,42 %, залізорудного концентрату – 55,06 %, коксу – 38,47 %, та найбільшим виробником сталі – 32,73 %, тоді як частка групи «Приват» на ринках марганцевої руди та феросплавів сягає 100 %.

До основних переваг вертикально-інтегрованих компаній можна віднести наступні: заощадження витрат, що має місце в процесі спільного виробництва, збуту, закупівлях, контролі; можливість прориву в технології, що пов’язане зі зменшенням технологічного ризику; забезпеченням попиту та пропозиції у періоди низького сукупного попиту; урівноваження впливу партнерів зовнішніх постачальників і покупців; посилення здатності диференціювання від інших товаровиробників; захист від позбавлення доступу до постачальників чи покупців [2, с. 290-291].

Проте на рівні з перевагами існують і недоліки: витрати на подолання бар’єрів мобільності, послаблення гнучкості до зміни партнерів, необхідність зміцнення загальних вхідних бар’єрів, вимоги щодо віддачі інвестиційного капіталу, позбавлення доступу до постачальників чи споживачів та (або) ноу-хау, необхідність підтримання рівноваги виробництва, наявність різних вимог до управління для різних підрозділів інтегрованої структури [2, с. 291-292].

В сучасних економічних умовах, коли спостерігається зростаюча залежність собівартості продукції від вартості сировини, активному розподілі сировинних ресурсів та загостренні конкуренції на світових ринках, найбільшу стійкість до економічних потрясінь демонструють вертикально-інтегровані компанії. Тому створення вертикально-інтегрованих компаній є важливим і необхідним чинником для покращення стану металургії і підвищення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

1. Молдаван О. О. Вертикальна інтеграція як напрям підвищення конкурентоспроможності підприємств чорної металургії України [Текст] / О. О. Молдаван // Стратегічні пріоритети: науково-аналітичний збірник. – К.: НІСД, 2009. - № 2 (11). – С. 145-151.

2. Бондар Н. М. Консолідаційні процеси: переваги та недоліки інтегрованих структур [Текст] / Н. М. Бондар // Управління проектами, системний аналіз і логістика: науковий журнал. – К.: НТУ, 2008. - № 5 (11). – С. 287-293.


1   ...   84   85   86   87   88   89   90   91   ...   144