Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міністерство культури україни національна академія образотворчого мистецтва І архітектури «затверджую»

Скачати 89.71 Kb.

Міністерство культури україни національна академія образотворчого мистецтва І архітектури «затверджую»




Скачати 89.71 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір89.71 Kb.

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ україни


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Ректор НАОМА, академік

___________________________

А. В. Чебикін


ОСНОВИ КОМПОЗИЦІЇ

НАВЧАЛЬНА Програма

підготовки громадян України до вступу у вищі навчальні заклади

галузь знань 0202 «Мистецтво»


напрям підготовки 6.020205 «Образотворче мистецтво»

на базі повної загальної середньої освіти


Схвалено

Рішенням Вченої ради НАОМА

(протокол №1 від 02 жовтня 2014 р.

Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
)
Київ

2014 рік


РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Сухенко В. О.

Націона́льність - приналежність особи до нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різноманітні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне, повсякденно-побутове тощо.
Академія (від грец. ’Ακαδήμεια) - різновид наукового або навчального закладу найвищого рівня, а також певних товариств із почесним членством. Поняття «академія» відоме з IV ст. до н.д. Також "академія" -це урочисте дійство по закінчення навчального семестру.
, професор, професор кафедри рисунка

СХВАЛЕНО: Науково-методичною радою НАОМА з напряму підготовки 6.020205 “Образотворче мистецтво”

“_______” __________________ 20___ року, протокол №__



ВСТУП

На підготовчих курсах абітурієнти крім практичних занять з рисунку і живопису повинні освоїти основи композиції

Композиція поряд з рисунком і живописом є одним з найскладніших і принципово важливих з навчальних предметів в підготовці абітурієнтів.

Абітуріє́нт (лат. abituriens - той, хто збирається йти) - у більшості країн той, хто закінчив середній навчальний заклад, випускник середнього навчального закладу, хто одержав атестат зрілості.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
         Композиція художнього твору створюється такими образотворчими засобами, як рисунок, світлотінь, колір, лінійна та повітряна перспектива.
Світлотінь - спостережуване на поверхні об'єкта розподілення освітленості, що створює шкалу яскравостей.
Вона пов'язує воєдино всі ці засоби і є головною художньою формою твору мистецтва. Саме композиційними засобами в першу чергу художник розкриває ідею твору, підкреслює основне і головне в творі, вводить глядача у світ своїх переживань і роздумів.
. Світ твоїх Переживання (в акторському мистецтві) - здатність актора переживати почуття і думки зображуваного персонаж а при кожному виконанні ролі; творча основа системи К. С. Станіславського.

Зміст навчальної програми складається з питань, що тісно пов’язані з опануванням теорії й методики розміщення зображення на площині. В програмі представлено питання природи поєднання окремих частин, складання елементів в певном порядке, їх взаємосв’язок, що переходе в гармонію цілого. Ціле в композиції повінне точно виражати зміст, що задумав абітуриєнт.



Предметом вивчення навчальної дисципліни «Основи композиції» є оволодіння абітурієнтами певними науковими і теоретичними знаннями за допомогою яких вони будуть здатні виконувати навчальні художні твори.
Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Програма враховує традиційні та сучасні інноваційні педагогічні технології викладання дисципліни «Основи композиції».
Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Тради́ція - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

Структура навчального предмета побудована на основі послідовно мотивованих, дидактично обґрунтованих лекцій, які розкривають зміст навчального предмета.

Дида́ктика (дав.-гр. διδακτικός - повчаючий) - один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу.



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Основи композиції» є придбання абітурієнтами теоретичних знань з навчального предмету, які формують головні якості майбутнього студента.
Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.
Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.


1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи композиції» є засвоєння абітурієнтами теорії навчального предмету на основі процесуальних норм (стандартів) сучасної освіти.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми абітурієнти повинні знати: теорію навчального предмету за напрямками і об’ємом, визначених змістом навчальної програми; вміти: відтворювати свої теоретичні знання з навчального предмету в практичної діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 36 годин, з яких 18 годин самостійні.



    1. Форми вивчення навчальної дисципліни.

Навчальна програма передбачає наступні форми вивчення навчальної дисцип­ліни: а) лекційної; б) практичної самостійної. Різноманіть форм вивчення навчальної дисципліни забезпечується навчальними годинами, об’єм
яких визначається навчальним планом.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.


Лекцїйні години – є основною формою вивчення предмету яке здійснюється в аудиторних умовах під керівництвом викладача.

Самостійні години – є основною формою закріплення, вдосконалення і систематизації знань придбаними абітурієнтами під час аудиторних занять, а також у домашних умовах, яке здійснюється під загальним керівництвом викладача.
Керівн́ицтво - (адміністрування, розпорядництво) є однією з функцій управління, а в умовах командно-адміністративної системи саме тією функцією, що разом з контролем включила в себе всі інші функції.
Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
Систематиза́ція - процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. С. є відображенням матеріальної єдності світу і ґрунтується на вивченні суттєвих зв'язків, які об'єднують ці предмети (явища).


1.5. Форми методів викладання.

Навчальний предмет «Основи композиції» є дисципліною, яка включає в себе теоретичну частину ( лекція) і самостійну практичну, у якої абітурієнт реалізує свої теоретичні знання.



Мета теоретичної частини - вивчення законів композиції. Методи теоретичного вивчення дисцип­ліни - лекція, співбесіда, конспектування, екскурсія в художні музеї і на виставки.
Екску́рсія (від лат. excursio - прогулянка, поїздка, похід) - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.
Співбесіда - один із етапів прийому на роботу, членства в різних організаціях та партіях. Проходить у вигляді опитування. Метою є визначення здатності людини займати певну посаду, виконувати певну роботу.
Конспе́кт - стислий писаний виклад змісту чого-небудь. Різновид навчального видання. Конспе́кт лекцій - стислий виклад курсу лекцій чи окремих розділів навчальної дисципліни.


Мета самостійної практичної частини – виконання домашнього завдання для кращого засвоєння лекційного матеріалу. Набуття абітурієнтами певного теоретичного багажу щоб застосовувати його у практичної роботи при побудові художнього твору.
Методичні рекомендації:

Зміст навчального предмета розкривати на послідовно мотивованих, дидактично обґрунтованих лекціях суть законів композиції в образотворчому мистецтві.


2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Зміст дисципліни побудовано на основі нормативних стандартів навчального плану та ОПП (освітньо-професійної програми).

Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.


Лекція 1. Предмет композиції і стислий огляд історії розвитку композиції. – 2 годин.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Робота з бібліографічним матеріалом на дану тему.


Лекція 2. Метод роботи над композицієй. Задум і утілення. – 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Робота з бібліографічним матеріалом на дану тему.

  • Зробити письмовий і образотворчий аналіз композиційної структури характерних і кращих творів класичного і сучасного мистецтва.
    Сучасне мистецтво Суча́сне мисте́цтво (англ. Contemporary art) - необтяжене термінологічною точністю поняття, що може означати мистецтво, що твориться в теперішній момент, або посилатись на сукупність мистецьких напрямків і течій, що виникли у другій половині XX століття.



Лекція 3. Основні закони композиции.– 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Робота з бібліографічним матеріалом на дану тему.

  • Зробити пісьмовий і образотворчий аналіз композиційної структури характерних і кращих творів класичного і сучасного мистецтва.


Лекція 4. Закони рівноваги.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Вправи з вироблення практичних навичок в праці над композицієй.

  • Спостереження навколишнєго життя у св’язку з темою практичного завдання.


Лекція 5. Картинна площина і її закони. – 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Виконання вправи з розвитку композиційного мислення (колористичного відчуття кольору, композиційної цільності та ін.)


Лекція 6. Образність вирішення і кольор композиції. – 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Засвоєння нового матеріалу для розробки композиційного завдання на вільну тему в техніці акварелі або олійного живопису.
    Олійний живопис - різновид художньої техніки з використанням фарб на органічній олії, яка здатна добре сохнути і утворювати тривалі плівки на поверхні.



Лекція 7. Композиційні правила, прийоми і засоби. – 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Виконання ескізів композиції на вільну тему в техніці акварелі або олійного живопису.

  • Виконання начерків, замальовок і етюдів до теми завдання.


Лекція 8. Багатофігурна сюжетна композиція – 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Виконання ескізів композиції на задану тему в техніці акварелі або олійного живопису.

  • Виконання начерків, замальовок і етюдів до теми завдання.


Лекція 9. Жанрова композиція. – 2 години.

Завдання для самостійної роботи абітурієнтів:

  • Виконання пошуків варіантів композиції на історичну тему в техніці акварелі або олійного живопису.
    Істо́рія (від дав.-гр. ἱστορία - оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис - наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.


  • Вивчення побута і характера героів доби з літературних та музейних джерел ( книги, костюми, твори мистецтва і т. д.).



3. Рекомендована література

№ п/п



Назва підручника (посібника), монографії, автор, видавництво, рік видання


1.

Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. – М.: Прогрес, 1974.

2.

Алпатов М. В. Композиция в живописи. – М.-Л:, Искусство, 1940.

3.

Белютин Е. М. Основы изобразительной грамоты. – М.: Изд-во ,,Советская Россия”, 1961.

4.

Беда Г. В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Изд-во ,,Просвещение”, 1969.

5.

Волков Н. Н. Геометрия и композиция картины. – М.: Искусство, №6, 1975.

6.

Волков Н. Н. Композиция в живописи. – М.:, Искусство, 1977.

7.

Григорьев С. А. О композиции в живописи. В кн. Школа изобразительного искусства. Вып. IV. – М.: Изд-во Академии художеств СССР, 1963.

8.

Дейнека А. А. Учитесь рисовать. – М.: Изд-во Академии художеств СССР, 1961.

9.

Жукова А. С. Что такое композиция ? - М.: Художник, № 11, 1964.

10.

Кибрик Е. А. Объективные законы композиции в изобразительном искусстве. – М.: Вопросы философии, № 10. 1966.

11.

Ковалев Ф. В. Золотое сечение в живописи. – К.: Вища школа, 1989.

12.

Мастера искусств о композиции. Школа изобразительного искусства. Вып. IV. – М.: Изд-во Академии художеств СССР, 1963.

13.

Михайленко В. Є., Яковлев М. І. Основи композиції. Геометричні аспекти художнього формотворення. – К.: Видавництво ,,Каравела”, 2004.

14.

Ростовцев Н. Н. и др. Рисунок. Живопись. Композиция; Хрестоматия. – М.: Изд-во ,,Просвещение”, 1989.

15.

Фаворский В. А. О рисунке. О композиции. – Фрунзе: Киргизстан, 1966.

16.

Шорохов Є. В. Композиция. – М.: Изд-во ,,Просвещение”, 1986.


4. Форма підсумкового контролю успішності навчання.

4.1. Форми контролю, їх зміст і методи

Форми

контролю

Методи контролю

Мета контролю

Термін

проведення

Поточний

Корекція і діагнос­тика знань абітурієнтів

Постійно на

протязі занять



Рубіжний

  • ККР (комплексна контрольна робота)

  • перегляд практичних робіт

  • усне опитування

Перевірка знань абітурієнтів за певний період навчання

По закін­ченню семес­тру


Підсумковий

  • Здійснюється методом

підсумовування оцінок за повний курс навчання.

Визначення рівня ква­ліфікації абитуриента з на­вчального предмету

Наприкінці повного ку­рсу навчання



4.2. Організація самостійної роботи абітурієнта.

У світі сучасної європейської освіти, стандартами ОКХ (освітньо-кваліфікаційної характеристики), здатність абітурієнта до самоосвіти є одним з головних напрямків роботи викладача.



Самостійна робота абітурієнта поза аудиторією планується та здійс­нюється під загальним керівництвом викладача, яка має за мету:
1) закріплення, систематизація та вдосконалення знань, придбаних абітурієнтом в аудиторних умовах під час лекції;
Систематика (від грец. συστηματικός - впорядкований, що відноситься до системи) - приведення в систему, а також системна класифікація предмету вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, мовна систематика.
Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла.
Аудиторія Аудитóрія або авдито́рія (лат. auditorium, від лат. auditor - «слухач») - у збірному сенсі: це публіка, соціальна спільність людей, об’єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності.
2) придбання навичок та вміння до самоосвіти; 3) придбання знань та вмінь не системного характеру; 4) відтворення свого творчого потенціалу.
Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Відтво́рення - слово, яке, в залежності від контексту застосування набуває різних значень.




Скачати 89.71 Kb.

  • А. В. Чебикін