Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області доповідь про стан навколишнього природного середовища в донецькій області в 2007 році донецьк 2008

Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області доповідь про стан навколишнього природного середовища в донецькій області в 2007 році донецьк 2008




Сторінка1/20
Дата конвертації19.04.2017
Розмір3.64 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області


ДОПОВІДЬ
ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
В 2007 РОЦІ


Донецьк - 2008

ЗМІСТ

3

ВСТУП 4



1.
Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 4

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 8

3.

Забру́днення атмосферного пові́тря - один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів.
Озо́новий екран або озоновий шар або озоносфера - шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км.
ЗМІНА КЛІМАТУ 24

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 25

5.

Змі́на клі́мату - суттєва та тривала зміна у статистичному розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до мільйонів років. Це може бути зміна в середніх погодних умовах, або у розподілі погоди навколо середніх умов (наприклад, часті або рідкі екстремальні погодні явища).
Во́дні ресу́рси (англ. water resources, water supply; нім. Wasserreserven f pl) - всі води гідросфери, тобто води рік, озер, каналів, водосховищ, морів й океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода (льоди) гірських і полярних льодовиків, водяна пара атмосфери.
ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 34

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ 55

7. НАДРА 64

8. ВІДХОДИ 70

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 74

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 81

11. ЕНЕРГЕТИКА 83

12. ТРАНСПОРТ 85

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 86

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 109




ВСТУП




1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ



1.1.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Географічне розташування та кліматичні особливості Донецької області

Донецька область розташована у степній зоні південно-східної частини України. На південному заході та заході вона межує з Дніпропетровською та Запорізькою областями, на північному заході – з Харківською, на північному сході – з Луганською, на сході – з Ростовською областю Російської Федерації, а з півдня – омивається Азовським морем.
Географі́чне поло́ження - геопросторове відношення певного об'єкта до зовнішнього середовища, елементи якого мають або можуть мати на нього істотний вплив.
Росто́вська о́бласть (рос. Росто́вская о́бласть) - суб'єкт Російської Федерації в складі Південного федерального округу. Утворена 13 вересня 1937 року виділенням з Азово-Чорноморського краю.
Азо́вське або Озі́вське мо́ре (рос. Азовское море, крим. Azaq deñizi) - внутрішнє море басейну Атлантичного океану, розташоване між 45°16' і 47°17' пн. ш. та 33°36' і 39°21' сх. д. сполучене з Чорним морем Керченською протокою (Босфор Кіммерійський в давнину, завширшки 4,2 км), між Україною та Росією.
Територія області простягнулась з півночі на південь на 240 км та зі сходу на захід – на 170 км. Область займає західну частину Донецького кряжу на східну половину Приазовської височини.
Приазо́вська височина́ - височина на південному сході України, в межах Донецької та Запорізької областей. Відповідає південно-східному виступові Українського кристалічного масиву. На півночі височина межує з Придніпровською низовиною, на північному сході з Донецьким кряжем, на сході та півдні з Приазовською низовиною, на заході - з Причорноморською низовиною.
По території краю проходить вододіл річок басейнів Чорного та Азовського морів.

Рельєф Донецької області горбисто-рівнинний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. Північна та центральна частини області – це Донецький кряж, південна – Приазовська височина. У ландшафтній структурі території області переважають степові височини та схили , степові рівнинні комплекси терас, а також горбисті, піщані та лісові рівнини, річкові долини та мережа балок. Типові ландшафти області – сильно розчленовані балками рівнини та височини, які переходять у заплавні ландшафти річкових долин, а також лиманні рівнини на морському узбережжі.

Річкова́ доли́на - лінійно витягнута від'ємна форма рельєфу, утворена дією постійного водотоку. Розмір такої долини залежать від водності річки, яка визначається площею та особливостями басейну.
Доли́на - від'ємна, лінійно витягнута форма рельєфу з одноманітним падінням.
Узбере́жжя - смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки; розташована по обидва боки берегової лінії. Пролягає між сушею та водоймою, і характеризується їхнім безпосереднім взаємним впливом.

Донецький кряж є головним у Донецькій області. За своїм характером земна поверхня кряжу є хвилястою рівниною.

Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Максимальні відмітки висот по Донецькому кряжу 200-260 метрів (Саур могила, 277 м). Амплітуда висот в цих районах досягає 200 м. Це все, що залишилося від колись досить високого гірського масиву. На околицях Донецький кряж втрачає і без того скромну висоту, зливаючись з навколишніми річковими долинами. І лише до Сіверського Дінця він обривається крутим уступом, оголюючи древні крейдяні відкладення.

Крайня північ області – це Донецька терасна рівнина, яка є долиною Сіверського Дінця і розміщена між Донецьким плато і Донецьким кряжем. Ширина долини коливається від 4 до 26 км, довжина її – 200 км. Значні розміри долини свідчать про те, що колись Сіверський Донець був набагато багатоводним, чому сприяв більш вологий субтропічний клімат.

Сі́верський Доне́ць[Прим. 1] (також Дінець) - річка півдня Східноєвропейської рівнини, що тече через Бєлгородську область Росії, Харківську, Донецьку й Луганську області України, і Ростовську область Росії; права й найбільша притока Дону.
Гірськи́й маси́в (англ. massif, block, mountain mass, rock mass, solid mass, solid strata; нім. Gesteinskörper m, Gebirgsstock m) -
Вологий субтропічний клімат (за Кеппеном Cfa або Cwa) - є зоною субтропічного клімату, що характеризується спекотним, як правило, вологим літом і м'якою та прохолодною зимою. Відповідно до визначення, ця категорія охоплює широкий діапазон характеристик, особливо в плані зимових температур.

На півдні області розташована Приазовська височина, яка є хвилястою поверхнею, де виділяються самотні горби, так звані “Могили” (сама висока точка – Могила Гончариха, 278 м). Приазовська височина також розчленована ярами і балками, але значно менше, ніж Донецький кряж. Місцями на височині оголюються корінні породи – граніти і гнейси. Поступово знижуючись в південному напрямі, Приазовська височина переходить у вузьку Приазовську низовину – частину обширної Причорноморської рівнини, що займає весь південь України.

Причорномо́рська низовина́ - низовина на півдні України й Молдови в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та Автономної Республіки Крим; Частина Причорноморської западини.
Корінні́ поро́ди (рос. коренные породы, англ. country rock, bed rock; нім. Muttergesteine n pl) - В геології - породи, які залягають на місці свого постійного залягання, тобто корінні породи не переміщені процесами денудації або не перетворені в елювії.
Приазо́вська низовина́ - пологохвиляста низовина на південному сході України, в межах Донецької і Запорізької областей. На сході (у пониззі річки Лозуватки) межує з Причорноморською низовиною, на півночі - з Приазовською височиною, на північному сході - з відрогами Донецької височини, на півдні уступом (завширшки від 10 до 50 м) обривається до Азовського моря.
Вона є рівним розораним степом, що спускається до Азовського моря.

У районі поширення вапняків (Волноваський район) і солей (Артемівський і Слов'янський район) розвинені карстові форми рельєфу. Своєрідність до рельєфу Донецької області вносять об'єкти техногенної діяльності людини – сотні порідних відвалів, висота яких інколи перевищує 100 метрів.

Донецька область розташовується на південно-східній околиці Східно-Європейської платформи – одної з найбільших і відносно стійких ділянок земної кори. Кристалічна підстава платформи складається кристалічними сланцями, гнейсами і гранітами архею і протерозою.

Форма рельєфу - спотворення поверхні літосфери. Форма рельєфу - це одиниця геоморфології.
Східноєвропейська платформа (Руська платфо́рма) - одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа давніх (дорифейських) платформ.
Сла́нці - гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Характеризуються сланцюватістю - здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.
Осадовий чохол складається з відкладень палеозою, мезозою і кайнозою, що досягають потужності 3-5 км. У Дніпровсько-Донецькій западині Східно-Європейської платформи, що захоплює північ Донецької області, спостерігаються багаточисельні соляні куполи з покладами нафти, газу і кам'яної солі.
Осадовий чохол, платформний чохол (рос. осадочный чехол, англ. sedimentary cover, sedimentary mantle; нім. Sedimentmantel m, Tafeldecke f, Sedimentüberzug m, Deckgebirge n) - верхній структурний ярус платформи, складений, як правило, неметаморфізованими осадовими гірськими породами.
Дніпро́всько-Доне́цька запа́дина, (ДДЗ) - геоструктурний елемент, складова частина Сарматсько-Туранського лінеаменту, один з крупних від'ємних тектонічних елементів Східноєвропейської платформи.
Характерною особливістю геологічної будови є наявність потужних відкладень кам'яновугільної системи в центральній і східній частинах області і вихід на поверхню інтрузивних утворень кристалічного щита в південних і західних районах.

Основну частину запасів поверхневих вод Донецької області складають річки. Їх в області налічується 247, але лише 8 мають протяжність понад 40 км. Всі річки живляться за рахунок опадів, талих снігових вод, джерел і промислових стоків. Головна водна артерія краю – річка Сіверський Донець, що протікає на його території впродовж 95 км. Загальна протяжність річки - 1053 км, площа басейну - 100 тис.

Кристалі́чний щит - великий (до 1000 км впоперек) виступ фундаменту платформи, що зберігав протягом еволюції більш-менш постійне в плані й по висоті положення й лише епізодично, під час найбільших трансгресій заливався водами мілкого моря.
Басе́йн рі́чки (або річкови́й басе́йн), сто́чище - частина суходолу, з якого відбувається природний стік води в річку (річкову систему). Аналогічно географи означають басейни інших водних об'єктів: зокрема, басейн озера та басейн моря.
км2. Основні ліві припливи Сіверського Дінця – Жербець, Оскол; праві – Казенний Торець, Бахмут, Лугань. Сіверський Донець належить басейну річки Дон.

З Донецького кряжу беруть початок такі річки як Самара і Вовча, що належать басейну річки Дніпро. Річки Кальміус з Кальчиком, Міус з Глечиком і інші невеликі річки впадають в Азовське море. Природний стік річок, який формується в межах області, 550-900 млн. м3 в рік. Природних озер в області мало. Ці невеликі водоймища розкидані в заплавах річок.

Казе́нний Торе́ць - річка в Україні, в північній частині Донецької області. Права притока Сіверського Дінця (басейн Азовського моря).
Запла́ва - частина річкової долини, що лежить вище меженевого рівня води в річці і періодично затоплюється під час повені.
Більш всього такі озера в заплаві Сіверського Дінця. Біля Слов'янська, в басейні Казенного Торця є три солоні озера: Ріпне, Слепноє і Вейсово.
Мінеральні озера, соляні озера (англ. salt lakes) - озера, вода яких містить велику кількість солей (як правило, понад 47 г/кг).
Серед водних об'єктів області слід виділити також 1804 штучних водоймищ з площею водного дзеркала більше 1 га, з них 8 водосховищ площею більше 6 км2 і більше 1650 ставків. Загальний об'єм водоймищ складає 1100 млн. м3. Основні водосховища – Кураховське, Вуглегорське, Павлоградське, Старобешівське, Клебан-Бикське, Волинцевське, Карловське, Старокримське, Краснооськольське і ін. Величезну роль у водопостачанні Донецької області грає канал Сіверський Донець – Донбас протяжністю 131 км і потужністю подачі води 43 м3/с.
Дзе́ркало вод - водна поверхня річки, озера, водосховища та інших водойм, верхня межа (поверхня) ненапірних підземних вод у водоносному шарі. Дзеркало підземних вод нахилене в напрямку руху води й приблизно відображає рельєф поверхні.
Водопостача́ння - постачання води належної якості та кількості населенню, промисловим підприємствам тощо.
На півдні Донецької області її землі омиваються Азовським морем. Його площа складає всього 38 тис. км2, а глибина не перевищує 14 метрів.

На території Донецької області в державному балансі налічується близько 750 родовищ корисних копалини з 36 видами сировини загальнодержавного і місцевого значення, з них експлуатується 355 родовищ з 25 видами мінеральної сировини. Багатство корисних копалини області визначається, в першу чергу, Донецьким кам'яновугільним басейном, одним з найбільших родовищ вугілля в Європі. Важливе значення мають родовища кам'яної солі, гіпсу, цементної сировини, флюсових вапняків і доломіту, граніту, вогнетривких і тугоплавких глин і ін. В області розвідані і нині розвідуються родовища залізних руд, флюориту, лужних каолінів, базальту, фосфоритів, вермікуліту, алюмінієвої сировини, ртуті, графіту, рідких і рідкоземельних елементів. Відкриті нові для України родовища золота, міді, свинцю. На півночі Приазовського кристалічного масиву виявлені кімберлітові трубки з фрагментами дрібних кристалів алмазів.

Кімберл́ітова трубка (діатр́ема) - вертикальна геологічна структура (геологічне тіло) неправильної конусоподібної або циліндричної форми (трубка вибуху), заповнена алмазоносною породою (кімберлітом чи лампроїтом).
У північних і південних районах регіону відкриті нафтогазоносні області, розвідується родовище вільного газу із запасами 1200 млн. м3, знайдено 15 газоносних структур з прогнозними ресурсами 30 млрд. м3. Крім того, вугільні родовища області вугільні родовища області містять 118 млрд.
Вугі́льне родо́вище (рос. угольное месторождение, англ. coalfield, coal deposit; нім. Kohlenlagerstätte) - просторово відокремлена площа поширення вугленосної формації, що містить вугільні пласти, розробка яких економічно доцільна.
м3 метану, що є коштовною енергетичною сировиною. Корисні копалини, що промислово розробляються, представлені кам'яним вугіллям (родовища Донецького кам'яновугільного басейну) і покладами кам'яної солі (Артемівське і Слов'янське родовища кам'яної солі). Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів і чорної металургії представлена значними родовищами доломіту і вапняку флюсу (Оленівське і Новотроїцьке родовища), вогнетривких глин (Дружківсько-Часов’ярська група), гіпсу (Артемівське родовище гіпсу и ангідриту).
Мінера́льно-сирови́нна ба́за (рос. минерально-сырьевая база, англ. mineral and raw-material base, нім. Mineral-Rohstoffbasis f) - сукупність родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, а також відходів видобування та переробки копалин, придатних для промислового використання.
Чо́рна металургі́я - одна з найважливіших галузей важкої промисловості, яка охоплює виробництво чорних металів та спорідненої сировини і напівфабрикатів.
Промисло́вість будіве́льних матеріа́лів - комплекс галузей у складі важкої промисловості, які забезпечують найважливішими будівельними матеріалами всі види будівельних робіт. За всіма ознаками це один з найстаріших напрямків матеріального виробництва на Землі, підвалини якого ховаються у надрах первісного суспільства.
Розробляються також родовища крейди, будівельних і скляних пісків, кварциту, граніту тощо.


1.2. Соціальний та економічний розвиток Донецької області
Діяльність людини на всій території Донецької області, як і в багатьох старих промислових регіонах, залишила незгладимі сліди. Цілі десятиліття курс на індустріалізацію краю і вперту боротьбу за вугілля і метал був одним з головних у розвитку області.

Багато людських співтовариств в промислових районах миру пройшли цей шлях, і Донбас - не виключення.

Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.
Промисловий район або ж промисловий регіон - територія з чітко вираженою індустріально-виробничою спеціалізацією. Промислові райони звичайно складаються стихійно, хоч є спроби регулювання їх розвитку, тож іноді формуються планомірно.
І лише з часом у суспільства приходить розуміння необхідності нового шляху розвитку, орієнтованого на зниження рівня дій на навколишнє середовище і дбайливе ставлення до природи.

У Донецькій області головними чинниками, що надають негативну дію на навколишнє природне середовище є процеси урбанізації і господарської діяльності людини. Основні види економічної і господарської діяльності по значущості дій – гірничо-металургійна промисловість, енергетика, сільське господарство і транспорт.

Передбачувані сценарії економічного розвитку в області не завжди є сприятливими для екології регіону. Спад виробництва, що відбувся в 1991-1997 рр., снизив дії на навколишнє середовище, але корінних змін відношення людини до проблем охорони природи поки не відбулося.

Охоро́на приро́ди (рос. охрана природы; англ. nature protection, nature conservation; нім. Naturschutz m) - комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі.
Екологічне майбутнє регіону пов'язане з технологічним проривом в промисловості, відмовою від споживацького способу життя і дбайливим ставленням суспільства до природи.

Майбутнє області і перспективи її розвитку залежать від рівня життя населення, розвитку людського потенціалу, реструктуризації промисловості і інвестиційної привабливості регіону, екологічної і соціальної обстановки, що формується.

Інвестиційна привабливість країни - це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування національної економіки, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Згідно демографічним прогнозам, кількість жителів в Донецькій області в найближчі 15 років зменшиться на 8-10% і до 2020 року може скласти 4,1-4,2 млн. чоловік. При цьому частка населення пенсійного віку зросте з 21 до 34-35% при одночасному скороченні частки дітей і підлітків, а також працездатного населення.

На даний час на території області 22 населені пункти територіально і господарськи утворюють 7 великих промислово-міських агломерації. Переважна кількість великої міської агломерації з демографічної і міграційної точки зору знаходяться у стадії довгострокової стагнації.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Пенсі́йний вік - встановлений законодавством вік, по настанні якого, людина може претендувати на виплату - пенсії за віком.
Міська́ агломера́ція (від лат. agglomeratio - приєднання) - форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів (переважно міст), які об'єктивно об'єднані в єдине ціле (складну багатокомпонентну динамічну систему) інтенсивними функціональними, у тому числі економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв'язками, а також екологічними інтересами.
В цілому з 1990-2007 рр. чисельність громадян, які проживають в містах зменшилася майже на 0,7 млн. чоловік, що складає 8% населення області.

Оцінка територіального розвитку Донецької області з позицій реалізації екологічно направленої політики є складною багатоплановою проблемою. Промислово-міська агломерація в основному розвивається повільно, що характеризується в більшості випадків їх спеціалізацією і орієнтацією на діяльність великих підприємств, які консервативні в розвитку. Зміни в економіці за останні 15 років привели до збільшення в промисловому виробництві частини металургії, енергетики, добувної промисловості і важкого машинобудування, в той час, як частина легкої і харчової промисловості, а також сільського господарства зменшилася.

Харчова промисловість - галузь переробної промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів, а також тютюнових виробів, мила і миючих засобів, парфюмерно-косметичної продукції.
Все це привело до того, що в містах, де розташовані крупні підприємства важкої індустрії, спостерігається економічне зростання, тоді як в невеликих містах де немає такої промисловості (Дружківка, Червоний Лиман, Кировськ і т. д.
Важка́ промисло́вість - сукупність галузей промисловості, які виготовляють здебільшого засоби виробництва: знаряддя праці (машини, агрегати, механізми, верстати та інші види обладнання й устаткування), предмети праці (сировина, матеріали, паливо тощо).
Лима́н (грец. λιμένας - гавань, бухта) - затоплена пригирлова частина річкової долини (або балки), що перетворилась у мілку й витягнуту затоку.
Економі́чне зроста́ння - зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють такі типи економічного зростання.
) відбувається різкий спад в розвитку економіки. При цьому міста - лідери економіки області, практично не впливають на розвиток інших територій регіону. Аналізу схем розвитку міст надається недостатня увага. В багатьох населених пунктах програми соціально-економічного розвитку не виконуються протягом декілька років.
Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).
На даний час тільки для міста Донецьк розроблена перспективна схема планування території до 2026 року, яка передбачє комплексне вдосконалення міських територій на основі екологічно орієнтованого розвитку.

Спеціалізація районів, що склалася на даний час, а також екологічна і соціальна ситуація часто є обмежуючими чинниками, які визначають специфічний розвиток промислово-міської агломерації. Міста Донецької області (Донецьк і Маріуполь) забезпечують основні доходи регіону (близько 84%) і лише 5 міст (Донецьк, Маріуполь, Краматорськ, Красноармійськ і Горлівка) збільшили або залишили на тому ж рівні промислове виробництво в порівнянні з 1990 роком. У всій решті міст відбулося значне падіння промислового виробництва.

Все це вказує на те, що перехід Донецької області до ринкових принципів господарювання привів до значних диспропорцій територіального розвитку і до великої різниці в темпах зростання економіки між окремими територіями. Нерівномірність соціально-економічного розвитку територій області за останні 15 років посилилася. Наприклад, по містах області максимальний індекс зростання промислового виробництва відрізняється від мінімального в 7 разів, по рівню безробіття в 13-14 разів, по щільності населення - в 4 рази.

Наявніші диспропорції спостерігаються при порівнянні екологічних показників міст області: максимальне значення валових викидів шкідливих речовин відрізняється від мінімального більш ніж в 20 разів, по об'ємах скидання стічних вод – більш ніж в 50, по витратах на охорону навколишнього середовища - в 15 разів і т.д.

Принцип стійкого розвитку припускає, що регіональна екологічна політика повинна бути направлена на усунення явно виражених диспропорцій в територіальному розвитку і забезпечення порівняльних однорідних дій господарської діяльності на навколишнє середовище.

Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Тому для екологічно навантажених територій регіону необхідно дотримуватися позначених пріоритетів.

В цьому випадку екологічний розвиток міст буде орієнтований на стійкий розвиток всього регіону – цивілізовану стратегію, направлену на поліпшення умов життя населення області.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20