Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міністерство охорони здоров’я України

Міністерство охорони здоров’я України




Сторінка6/6
Дата конвертації12.04.2017
Розмір1.28 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема 6: МЕНІНГІТИ. АРАХНОЇДИТИ. ЕНЦЕФАЛІТИ
I. Актуальність теми
Нейроінфекції належать до найбільш розповсюджених органіч­них захворювань нервової системи. Знайомство з цією групою за­хворювань має велике практичне значення, тим більше, що широ­ке застосування антибіотиків і різних хіміопрепаратів змінило клінічну картину деяких з них. Лікар кожної спеціальності пови­нен знати нейроінфекції, оскільки вони дуже часто виникають як ускладнення основного захворювання.
II. Навчальні цілі
Студент повинен знати:

1. Класифікацію інфекційних захворювань головного мозку — енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів.

Інфекція або заражування хворобою (англ. Infection - проникнення в організм хвороботворних мікробів; інфікування, зараження) - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент - патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.

2. Етіопатогенез, епідеміологію, клінічні прояви інфекційних за­хворювань, методи їх діагностики, основні принципи лікування хворих

3. Менінґеальний симптомокомплекс (загальномозкові і менінґеальні симптоми).

4. Нормальний склад спинномозкової рідини; зміни в лікворі при менінґітах.

Студент повинен вміти:

1. Обстежити хворого на інфекційне захворювання головного мозку.

Спинномозкова́ рідина́ (також спинномозковий ліквор, цереброспінальна рідина (лат. liquor cerebrospinalis) - рідина, яка циркулює у порожнинах шлуночків головного мозку (вентрикулярна рідина), субарахноїдальному (під павутинною оболоною) просторі головного і спинного мозку.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би - розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники - віруси, різноманітні бактерії, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їх життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки - пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення.

2. Виконати люмбальну пункцію у хворого.

3. Розшифрувати дані ліквору.

4. Провести диференційну діагностику різних форм менінґітів, енцефалітів.

5. Призначити індивідуальну схему лікування для хворого з інфекційним ураженням головного мозку.


III. Виховні цілі заняття
Сформувати увічливість, чуйність і доброзичливість при кон­такті з хворим і його родичами. Сформувати уважність і вміння виділити основне при зби­ранні скарг та анамнезу.

Сформувати логічність при проведенні диференційної діаг­ностики. Виховати почуття відповідальності при вирішенні питання про тактику лікаря біля ліжка хворого.


IV. Структурно-логічна схема теми



МЕНІНҐІТИ

ГНІЙНІ

СЕРОЗНІ

ПЕРВИННІ

ВТОРИННІ

ПЕРВИННІ

ВТОРИННІ

Менінґококовий

Пневмококовий

Стафілококовий

Отогенний

Посттравма-тичний



Лімфоцитарний хоріоменінґіт

Ентеровірусний (ECHO, Коксакі)

Паротитний

та ін.


Туберкульозний

Грипозний

Сифілітичний

та ін.





ЕНЦЕФАЛІТИ

ПЕРВИННІ

ВТОРИННІ

Епідемічний

Кліщовий

Герпетичний

Ревматичний

Поствакци-нальний

Вітрянковий

Коревий


Краснушний

Постгрипозний

Гнійний


Гостра фаза

Хронічна фаза



Менінгеальна форма

Поліомієлітна форма

Енцефалітна форма

Полірадикулонев-ритна форма

Стерта форма






V. Матеріали методичного забезпечення заняття



п/п

Тестові завдання

Еталон відповіді

1

У хворого виявлено гіпертермію, розбіжну косину, виражені вегетативні порушення ("сальне" обличчя, загальний гіпергідроз). Пацієнт сонливий. При спробі розбудити його — скаржиться на двоїння в очах. Який Ваш діагноз?

A) вірусний енцефаліт

B) паненцефаліт

C) розсіяний склероз

D) арахноїдит

E) гострий енцефаломієліт



А

2

Професія хворого — лісник. Поступово, на протязі місяця, в нього стала опускатись голова. Про яке захворювання можна подумати?
A) серозний менінгіт

B) кліщовий енцефаліт

C) інфекційний поліневрит

D) геморагічний інсульт

E) епідемічний енцефаліт


В

3

В анамнезі хворого — "грип" з високою температурою. Через декілька місяців пацієнт (38 p.) став "скутий", виникли малорухомість і тремтіння дистальних відділів рук. При обстеженні — підвищення м'язового тонусу по типу "зубчастого колеса". Який Ваш діагноз?

A) енцефаліт Економо

B) паненцефаліт

C) розсіяний склероз

D) арахноїдит

E) енцефаломієліт



А

4

Дитина, 8 років. В анамнезі — епідемічний паротит. Лікування приймала в домашніх умовах. На 8-й день захворювання з'явились сильні болі голови, блювання, температура тіла 39,5°С. Об'єктивно: ригідність м'язів потилиці, симп­том Керніга з обох сторін. Загальна гіперестезія. Парезів немає. В спиномозковій рідині — 320 клітин в полі зору (переважно, лімфоцити). Який Ваш діагноз?
A) паротитний менінгіт

B) кліщовий енцефаліт

C) інфекційний поліневрит

D) геморагічний інсульт

E) епідемічний енцефаліт


А

5

Хвора Т., 45-ти років, доправлена в приймальний відділ. Захворіла раптово тиждень тому, перенесла ГРВІ. Об'єктивно: сопор, періодичний руховий неспокій, температура тіла 39°С. Горизонтальний ністагм, розбіжна косина, опущений лівий кут рота. Хоботковий рефлекс позитивний, черевні рефлекси не викликаються. Ригідність м'язів потилиці, синдром Керніга позитивний. Під час огляду судомний напад. СМР – лімфоцитарний плеоцитоз. Який Ваш діагноз?
A) вірусний енцефаліт

B) паненцефаліт

C) розсіяний склероз

D) арахноїдит

E) гострий енцефаломієліт


А

6

У дитини, 7-ми років, в осінній час після переохолодження на тлі хронічного тонзиліту з'явилася дратівливість, плаксивість, гіперактивність. Незабаром приєдналися насильницькі рухи – неритмічні хаотичні рухи кінцівок, які нагадують довільні, гримаси на тлі м'язової гіпотонії, вегетативної дисфункції, субфебрильної температури. Визначте найбільш вірогідний діагноз.

A) підгострий скерозуючий паненцефаліт

B) мала хорея

C) хорея Гантінгтона

D) гіперкінетична форма епідемічного енцефаліту

E) гепато-церебральна дистрофія



В

7

Хворий І., 48-ми років, звернув увагу на висипання на слизовій оболонці порожнини рота.
Слизова́ оболо́нка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) - внутрішня оболонка порожнистих органів, яка контактує з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).
Рот (лат. stoma, -atis) - тілесний отвір у тварин, через який приймається їжа і, у багатьох випадках, здійснюється дихання. У багатьох хребетних у роті розміщені зуби і язик. Зовнішньо рот може мати різну форму.
Через 2 дні приєдналися підвищення температури тіла, біль голови, блювання, нюхові і смакові галюцинації, порушення пам'яті. Кілька разів розвивалися генералізовані епілептичні напади. При обстеженні виявлені: аносмія, моторна афазія, правосторонній геміпарез до 3,5 балів; ригідність м'язів потилиці 5 см. Обстеження: СМР направлена на вірусологічне обстеження, підвищення тиску до 350 мм вод. ст., лімфоцитарно-нейтрофільний плеоцитоз (150 клітин); незначне підвищення білка – 0,56 г/л. КТ – дифузний набряк мозкової тканини з компресією шлуночкової системи. Серологічні дослідження – підвищення титру специфічних противірусних антитіл в крові і лікворі. Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A) герпетичний енцефаліт

B) абсцес мозку

C) пухлина мозку

D) тромбоз верхнього сагітального синуса

E) асептичний вірусний менінгіт Коксакі



А

8

Хвора Д.
Енцефалі́т (грец. ἐνκεφαλίτις, запалення мозку) - запалення головного мозку (суфікс «іт» саме вказує на запальний характер захворювання). Термін «енцефалопатія» свідчить про відсутність запалення, а процес ураження спричинений переважно судинними порушеннями.
, 19-ти років, скаржиться на біль голови, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 38°С. Із анамнезу: 3 дні тому видавила гнійник (крило носа). У статусі: набряклість щоки, озноб, блювання, порушення свідомості, шкіра обличчя багряно-синюшна, зіниці широкі, хемоз повік, екзофтальм, офтальмоплегічний синдром зліва. Слабопозитивний менінгеальний симптомокомплекс. Очне дно: диски зорових нервів – межі стушовані, вени широкі, напружені, дрібні крововиливи в сітківку. Аналіз крові: лейкоцитоз 15х109, ШОЕ – 65 мм.
Клінічний аналіз крові (загальний) - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, ретикулоцитів та ін.). Загальний клінічний аналіз крові включає в себе такі показники: Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) Кількість гемоглобіну Кількість еритроцитів Обчислення кольорового показника (середній вміст гемоглобіну у одному еритроциті) Лейкоцитарну формулу (вміст гранулоцитів - базофіли, еозинофіли, нейтрофіли паличкоядерні та сегментарні; агранулоцитів - лімфоцити, моноцити) Кількість ретикулоцитів Кількість тромбоцитів Опис особливостей морфології клітин периферійної крові Наявність плазматичних клітин.
Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A) пухлина мозку

B) офтальмоплегічна форма мігрені

C) тромбоз лівої печеристої пазухи

D) кон’юнктивіт

E) закритокутова форма глаукоми



С

9

Хворий Б.
Пече́риста па́зуха, каверно́зний си́нус (лат. sinus cavernosus) - венозний простір між зовнішньою і внутрішньою пластинками твердої мозкової оболонки, парний, розташований на основі черепа по обидва боки від турецького сідла (клиноподібна кістка).
, 12-ти років, скаржиться на різкий біль голови, несистемне запаморочення, нудоту, блювання, підвищення температури до 39°С, сильний біль у всіх м'язах, слабкість у всьому тілі, в особливо в руках. З анамнезу життя відомо, що два тижні тому приїхав з села від бабусі, де споживав сире козяче молоко, сир і масло. У неврологічному статусі: менінгеальні симптоми, мляві паралічі м'язів шиї ("звисаюча голова") і проксимальних відділів рук. Аналіз крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорена ШОЕ. Ліквор – підвищення тиску до 300 мм вод. ст.; лімфоцитарний плеоцитоз – 270 клітин в полі зору;
Молоко́ (лат. lac, lactis; грец. Gala) - секрет молочних залоз, що виробляється під час лактації у ссавців жіночої статі та призначений для грудного годування дітей. Молоко є емульсією крапель жиру у воді.
По́ле зо́ру (кут огляду) - це тілесний кут або лінійні розміри площі зображення навколишнього світу видимого приладом чи оком у певний момент часу.
підвищення білка до 0,63 г/л. Визначте найбільш вірогідний діагноз.

A) серозний менінгіт

B) кліщовий енцефаліт

C) інфекційний поліневрит

D) геморагічний інсульт

E) епідемічний енцефаліт



В

10

Хворий Р., 47-ми років, скаржиться на лихоманку, біль голови, підвищену стомлюваність, болі в м'язах рук, нудоту, блювання, дратівливість. Об'єктивно: обличчя гіперемоване, блідий носо-губний трикутник; оболонковий синдром, зниження сухожилкових рефлексів без чіткої різниці сторін. Подібний стан тривав 5 днів. СМР – клiтинно-білкова дисоціація. Кров відправлена на вірусологічне дослідження. Визначите найбільш вірогідний діагноз.

A) вірусний енцефаліт

B) пухлина мозку

C) вірусний менінгіт

D) туберкульозний менінгіт

E) гнійний менінгіт



С

п/п

Ситуаційні задачі

Еталон відповіді

1

Хворий, 40 років. Скарги на болі голови, зниження зору, судомні приступи з втратою свідомості. Захво­рювання розвинулось раптово 3 міс. тому, після вживання великої кількості алкоголю. 1,5 року тому була травма черепа — попав в аварію. Об'єктивно: AT 120/80 мм. рт. ст. Менінгеальних симптомів немає. Втрата лівих половин полей зору. Згладжений лівий кут рота. Легка девіація язика вліво. Зниження сили в лівих кінцівках. Сухожил­кові і періостальні рефлекси S > Д. Патологічний рефлекс Бабінського зліва. Лівобічна гемігіпестезія усіх видів чутливості. Не впізнає предмети лівою рукою. Вкажіть клінічний діагноз.

A) менінгіт Коксакі

B) мігрень, офтальмоплегічна форма

C) церебральний кистозний арахноїдит

D) японський енцефаліт

E) глаукома, закритокутова форма



С


2

Хвора 15 років. Скарги на скованість при рухах, сповільненість ходьби, зміну почерку. B 12 років перенесла "грип" з сонливістю і двоїнням в очах; ці явища пройшли через тиждень. Об'єктивно: ліва очна щілина звужена, ліва повіка приспущена, згладжена права носогубна складка. Мова — моно­тонна. Підвищення м'язевого тонусу за пластичним типом. Сухожилкові і періостальні рефлекси Д > S. Патологічні рефлекси не викликаються. Координа­ція не порушена. Гіпомімія обличчя. Гіперсалівація, ініціатива знижена. Вкажіть лікувальну тактику.

A) протисудомні препарати

B) седативні, антигістамінні

C) адреноблокатори, холіноміметики

D) судиннопоширюючі препарати

E) антипаркінсонічні пре­парати



Е

3

Хворий, 17 років.
Протисудо́мні препара́ти (також антиконвульса́нти, від лат. convulsio - судоми) - фармацевтичні препарати протисудомної дії, що використовують для лікування епілепсії, зняття м'язових судом різноманітного походження (наприклад, при інтоксикаціях або правцеві).
Скарги на болі голови, блювання, двоїння в очах. Захворів 10 днів тому. Захворювання розвинулось поступово на фоні підвищеної температу­ри тіла (37,6—38,1°С). Об'єктивно: AT – 110/80 мм. рт. ст. B легенях везикуляр­не дихання. Ригідність м'язів потилиці, болючість при натисканні на очні яблука. Верхній симптом Брудзинського.
Хамелеони можуть дивитися одним оком незалежно від іншого.
Ліва очна щілина звужена. Ліва зіниця ширша ніж права. Розбіжна косоокість. Правобічна анізорефлексія. Патологічні рефлекси не викликаються. Коорди­нація не порушена. Виражений гіпергідроз, плями Tpyco. При люмбальній пункції — цитоз 670 клітин в полі зору, цукор 1 ммоль/л; при відстоюванні спиномозкової рідини випала ніжна павутинноподібна плівка. Вкажіть клінічний діагноз.

A) менінгіт Коксакі

B) енцефаліт лімфоцитарний

C) туберкульозний менінгіт

D) японський енцефаліт

E) енцефаліт Ван Богарта



С

4

Хворий Б., 5-ти років, скаржиться на різкий біль голови, запаморочення, нудоту, блювання, підвищення температури до 39°С, слабкість у всьому тілі. З анамнезу життя відомо, що два дні тому у садочку бавився з хлопчиком, у якого вчора виник фарингіт. У неврологічному статусі: менінгеальні симптоми, загальмованість, виникла геморагічна висипка. Аналіз крові: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорена ШОЕ. Ліквор – підвищення тиску до 300 мм вод. ст.; нейтрофільний плеоцитоз – 270 клітин; підвищення білка до 0,63 г/л, виявлено збудник. Етіотропна терапія у такому випадку включає:

A) цефазолін, гентаміцин, натрієва сіль бензилпеніциліну та кортикостероїди

B) левоміцетин сукцинат натрію та кортикостероїди

C) левоміцетин сукцинат натрію, натрієва сіль бензилпеніциліну

D) все вірно

E) імуноглобулін



С


VI.
Етіотропна терапія (грец. aitía, причина + trópos, поворот, напрям; therapéia, лікування) - лікування, спрямоване на усунення причини виникнення захворювання.
Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками


Основні завдання

Вказівки до виконання

Оволодіти мето­дикою обстеження хворого з інфекційним ураженням головного мозку

Виконати у наступній послі­довності:

1. скарги хворого;

2. збір анамнезу;

3. обстеження менінґеальних симптомів;

4. обстеження функції черепно- мозкових нервів;

5. обстеження рухової сфери;

6. обстеження чутливості;

7. обстеження функції екстрапірамідної системи;

8. дослідження вищих кіркових функцій, ВНС


Провести курацію хворого на інфекційне захворювання головного мозку

Звернути увагу на наявність у хворого менінґеального симпто- мокомплексу; скорухових розладів; синдро­му паркінсонізму тощо. Звернути увагу на зміни в лікворі. Звернути увагу на лікувальні заходи залежно від стадії і форми захворювання



У ході обстеження виявити:

1. топічне розміщення вогнища ураження;

2. клінічну форму, стадію захворювання;

3. оцінити прогноз захворювання;

4. описати лікування, використавши рецептуру


Вивчити:




1. Класифікацію енцефалітів і менінґітів.

2. Етіологію нейроінфекцій.

3. Патогенез енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів.

4. Патоморфологію.

5. Клініку енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів.

6. Диференційну діагностику різних форм енцефалітів і менінґітів.

7. Лікування інфекційних захворювань головного мозку


Скласти таблиці з класифіка­цією енцефалітів, менінґітів.

Назвати етіологічні фактори і вказати основні механізми патогенезу.

Перерахувати патоморфологічні зміни, які відбуваються при цих захворюваннях.

Скласти таблицю клінічних про­явів нейроінфекцій.

Скласти таблицю диференційної діагностики різних форм енцефалітів і менінґітів.

Скласти типові схеми лікування енцефалітів, менінґітів, арахноїдитів.



VII. Література

Основна

1. Скочій П.Г. Невропатологія (лекції з основ топічної діагностики). – Львів, 1993. – 131 с.

2. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика). – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 328 с.

3. Дубенко Є.Г., Віничук С.М. Нервові хвороби. – К:, Здоров”я, 2001. – 696 с.

4. Шевага В.М., Панок А.В. Захворювання нервової системи – Львів: Світ, 2004. – 519 c.

5. Неврологія / За ред. Віничука С.М. – К.: Здоров’я, 2008. – 664 c.

6. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Руководство для врачей. – СПб, 1996. – 320 с.

7. Мачерет E.JI., Самосюк И.3., Гаркуша JI.Г. Церебральные арахноидиты. — K.: Здоров'я, 1985. – 196 с.



Додаткова

1. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для Вищих медичних закладів. – Київ, 1994. – 137 с.

2. Морис Виктор, Аллан Х. Роппер. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. – МИА, 2006. – 671 с.

3. Бондаренко Л.П.,Семенова О.В. Топическая диагностика поражений нервной системы. – К.: 2010. – 167 с.

4. Квалификационные тесты по неврологии / Под ред. проф. В.Н. Штока. – М: МЕДпресс-Информ, 2007. – 208 с.
Тема 7: ПОЛІОМІЄЛІТ. ГОСТРИЙ МІЄЛІТ. БОКОВИЙ АМІОТРОФІЧНИЙ СКЛЕРОЗ
І. Актуальність теми
Гострі інфекційні та хронічні дегенеративні ураження спинного мозку займають певне місце у структурі захворюваннь нервової системи, а особливо мають інвалідизуючі прояви, що залишаються у пацієнта протягом життя та значно обмежують його працездатність. Знання неврологів, інфекціоністів, педіатрів, а також лікарів суміжних спеціальностей щодо класифікації захворювань, клінічних проявів, діагностики, сучасних підходів до лікуваня та профілактики цієї групи захворювань повинні бути максимально повними. Часто ураження спинного мозку виникають як ускладнення неправильної вакцинації дитини, пізнього звернення до спеціаліста, а часто є повільно прогресуючими і важкими як в плані діагностики так і лікування хворих.
ІІ. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:

1. Класифікацію інфекційних захворювань спинного мозку (поліомієліту, поліомієлітоподібних захворювань у дітей, гострого мієліту (первинного чи вторинного).

2. Класифікацію клінічних форм бокового аміотрофічного склерозу.

3. Епідеміологію, етіопатогенез, клінічні форми, основні принципи діагностики та лікування хворих.

4. Топічну діагностику ураження спинного мозку та мотонейронів (периферійних та центральних).

5. Особливості вірусологічних та серологічних досліджень в діагностиці поліомієліту та поліомієлітоподібних захворювань.



Студент повинен вміти:

1. Обстежити хворого з проявами інфекційного захворювання спинного мозку.

2. Змоделювати виконання люмбальної пункції та інші обстеження для підтвердження діагнозу.

3. Дати оцінку змін ліквору, вірусологічних та серологічних досліджень.

4. Провести диференційну діагностику різних форм поліомієліту, поліомієлітоподібних захворювань, первинного та вторинного мієліту, бокового аміотрофічного склерозу.

5. Призначити схему лікування для кожного хворого із запальними та дегенеративними змінами спинного мозку.


ІIІ. Виховні цілі заняття
Акцентувати увагу студентів на важливості профілактики гострих запальних захворювань нервової системи. Проводити роз′яснювальну роботу серед дитячого населення а також батьків з питання вакцинації дітей згідно календаря, можливість ускладнення та своєчасності звертання до лікаря. Сформулювати почуття відповідальності за здоров′я пацієнта.
IV. Структурно-логічна схема теми


Поліомієліт і споріднені розлади

Нозологічні форми

Поліомієліт

Поліомієлітоподібні захворювання

Етіологія

Ентеровіруси типу I, II, III

Віруси Коксакі та ЕСНО, паротит, простий герпес, аденовіруси

Клінічні форми

апаралітична: абортивна

субклінічна



паралітична: передпаралітична паралітична

стовбурова




Диференційна діагностика

полірадикулоневрит

мієліт


остеомієліт

ревматоїдний артрит






Лікування

противірусні препарати, антихолінестеразні агенти, біостимулятори, симптоматичне лікування, ЛФК







Гострий мієліт

Етіологія

Первинний

(нейротропні віруси, туберкульоз, сифіліс)



Вторинний

Клінічні форми

Поперекова, грудна, шийна (верхньо-шийна, шийне потовщення)




Диференційна діагностика

Пухлина спинного мозку, мієлопатія, гематомієлія




Лікування


Противірусні препарати, кортикостероїди, симптоматична терапія, антихолінестеразні препарати, ЛФК







Боковий аміотрофічний склероз

Рівні ураження

пірамідні шляхи

передні роги спинного мозку

ядра рухових черепних нервів

кортико-нуклеарні шляхи



Клінічні форми

спінальна:

шийно-грудна

попереково-крижова

бульбарна

псевдобульбарна


Диференційна діагностика

шийна мієлопатія

кліщовий енцефаломієліт

сирінгомієлія

краніо-спінальна пухлина

спінальна аміотрофія


Лікування

Рілутек, вітаміни Е, В, біостимулятори, анаболічні гормони, симптоматичне лікування, антихолінестеразні препарати


V. Матеріали методичного забезпечення заняття


п/п

Тестові завдання

Еталон відповіді

1

Вкажіть, які заходи проводять при сучасній протиполіомієлітній імунізації?
А) введення живої вакцини Себіна

В) введення інактивованої вакцини Солка

С) одноразова вакцинація

D) повторна ревакцинація через рік

Е) введення гама-глобуліну


А

2

У дитини 5 років після контакту з дітьми в садочку, запідозрено контагіозну інфекційну хворобу – поліомієліт. Вкажіть шляхи передачі збудника.
А) повітряно-краплинний

В) фекально-оральний

С) укуси тварин

D) трансмісивний

Е) контактний


В

3

Вкажіть неспецифічні заходи профілактики поліомієліту?
А) введення інактивованої вакцини Солка

В) введення живої вакцини

С) карантин протягом 3 тижнів для дітей

D) використання антибіотиків

Е) одноразова вакцинація вакциною


С

4

Вкажіть, які препарати використовують у гострому періоді мієліту?
А) антибіотики

В) вітаміни

С) імунотропні препарати

D) кортикостероїди

Е) біостимулятори


D

5

Вкажіть з якими захворюваннями потрібно диференціювати мієліт?
А) інтрамедулярна пухлина спинного мозку

В) поліомієліт

С) полінейропатія

D) спінальна форма розсіяного склерозу

Е) люмбоішіалгія


D

6

Вкажіть характер клінічного перебігу бокового аміотрофічного склерозу.
А) ремітуючий

В) регресуючий

С) прогресуючий

D) гострий

Е) двохвильовий


С

7

У хірургічний відділ поступив хворий з симптомами гострого живота. В процесі обстеження у пацієнта різко розвинувся спастичний парапарез нижніх кінцівок; підвищилася температура тіла до 39°С, лихоманка, втрата больової чутливості з рівня лопаток донизу. Вкажіть, які структури нервової системи постраждали?
А) спинно-мозкові вузли

В) чутливі нервові закінчення

С) спинний мозок

D) стовбур мозку

Е) крижове сплетення


С

8

В приймальному покої знаходиться пацієнт з проявами нижнього спастичного парапарезу, спінальними провідниковими розладами чутливості, гострою затримкою сечі та пролежнями на куприку. Вкажіть, про яке захворювання нервової системи треба думати?
А) розсіяний склероз

В) гострий мієліт

С) менінгоенцефаломієліт

D) полірадикулоневрит

Е) мієлопатія


В

9

У хворого 35 років після переохолодження на другий день виникла слабкість в ногах, до вечора – затерпання дистальних відділів ніг. Зранку хворий не зміг помочитися. Дільничний уролог катетеризував сечовий міхур і скерував хворого у стаціонар. Хворий перестав рухати ногами. При огляді неврологом виявлено нижній спастичний парапарез, спінальні провідникові розлади чутливості та гостру затримку сечі. Вкажіть рівень ураження спинного мозку:
А) шийне потовщення

В) поперекове потовщення

С) грудний відділ спинного мозку

D) крижовий відділ спинного мозку

Е) шийні сегменти спинного мозку


С

10

У особи молодого віку після перебування у контакті з хворим поліомієлітом розвинулася субфебрильна температура тіла, прояви трахеїту, гіперестезія та рухові розлади. Вкажіть опорні симптоми паралітичної стадії поліомієліту.
А) сардонічна посмішка, тризм, амімія обличчя

В) інтоксикація, катар дихальних шляхів

С) проксимальні, асиметричні мляві парези

D) гарячка, гепатолієнальний синдром, анемія

Е) гіперкінези мязів та тонічні судоми


С

п/п

Ситуаційні задачі

Еталон відповіді

1

Дівчинка 5 років скаржиться на біль в горлі, загальну слабкість, діарею, підвищену температуру тіла.
Крижова кістка (лат. os sacrum) - кістка тазу в людини, яка утворилася внаслідок зрощення крижових хребців - які зростаються в одну суцільну кістку в кінці пубертатного періоду (періоду статевого дозрівання).
Педіатр призначив лікування від ГВІ. Температура знизилася, але дитина перестала вставати на праву ногу. Об′єктивно: черепні нерви без патології. В правій нижній кінцівці рухи відсутні, мязовий тонус знижений, сухожилкові рефлекси не викликаються. С-м Керніга позитивний. Ліквор – прозорий, білок – 0,45 г/л, цитоз 60 клітин в полі зору. Через місяць рухи почали відновлюватися. При ході – прояви периферійного парезу ступні. Визначте найбільш імовірний дагноз.
А) дифтерійний поліневрит

В) стовбуровий енцефаліт

С) вторинний серозний менінгіт

D) поліомієліт

Е) вторинний гнійний менінгіт


D

2

Хворий П., 28 років, захворів тиждень тому. Розвинулась загальна слабкість, біль голови, біль в попереково-крижовому відділі хребта і мязах ніг. Температура тіла піднялася до 38°С. Через 3 дні розвинувся параліч ніг, виникло оніміння в ногах, затримка сечі та калу.
Ішурі́я, або затримка сечі - неможливість випорожнення сечового міхура, незважаючи на переповнення його сечею за різних причин.
Обєктивно: в ділянці куприка і стоп видно міхурі, наповнені мутним вмістом. Активні рухи в ногах відсутні. Мязовий тонус підвищений в розгиначах гомілок. Колінні рефлекси високі, розширені зони викликання рефлексів, клонус надколінників та стоп. Середні та нижні черевні рефлекси а також кремастерні відсутні. Викликаються патологічні стопні знаки Бабінського та Опенгейма з обох сторін. Від пупка і донизу втрачено всі види чутливості. В загальному досліді крові: ШОЕ – 24мм/год, Л - 11000 в 1 мкл. В досліді сечі: сліди білка, поодинокі лейкоцити в полі зору. СМР: прозора, безколірна, тиск 330 мм. вод. ст., лімфоцитарний плеоцитоз. На проведених рентгенограмах грудного та поперекового відділів хребта патологічних змін не виявлено.
Хребе́т, також хребетний стовп (лат. collumna vertebralis) - частина скелета, яка є головною віссю та опорою тіла. Хребетний стовп виконує опорну (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла), захисну (захищає спинний мозок) і рухову функції (повертає тулуб).
Встановіть клінічний діагноз.
А) нейросифіліс

В) запальна полінейропатія

С) пухлина спинного мозку

D) підгострий мієліт

Е) поліомієліт


D

3

Хворий Т., 42 років, два роки тому почав спостерігати в себе посмикування в мязах рук. Через рік появилося похудання і слабкість спочатку в правій, а згодои і в лівій руці. Виникло утруднення під час ковтання, особливо рідкої їжі. Мова стала нечіткою, змазаною. Об’єктивно: зі сторони внутрішніх органів патології не виявлено. Мова дизартрична, гнусава, можливий письмовий контакт. Рухи язика обмежені, спостерігаються в них фібрилярні посмикування. Знижений глотковий рефлекс. Знижена сила в руках та ногах.Атонія та атрофія мязів верхніх кінцівок.спостерігаються фібрилярні посмикування в мязах плечового поясу, рук і грудної клітки. Підвищений тонус розгиначів гомілок. Сухожилкові рефлекси з верхніх кінцівок – знижені, а з нижніх –підвищені, клонуси колінних чашок та стоп. Черевні рефлекси відсутні. Викликаються патологічні рефлекси Бабінського, Опенгейма і Россолімо з обох сторін. Чутливість збережена. Дослідження крові без особливостей. На рентгенограмах шийного віддлу хребта відмічаються помірні прояви остеохондрозу. Встановіть клінічний діагноз.
А) сирінгомієлія

В) розсіяний склероз

С) боковий аміотрофічний склероз

D) енцефаломієліт

Е) поліомієліт


С

4

Хворий 54 років поступив хірургічний відділ з діагнозом: гострий панкреатит.
Множинний склероз (МС), також відомий як розсіяний склероз або encephalomyelitis disseminata - запальна хвороба, для якої характерне пошкодження захисної оболонки нервових клітин мозку та спинного мозку.
Панкреатит - запалення підшлункової залози. Цей орган є залозою змішаної секреції (внутрішньої і зовнішньої) і таким чином належить до ендокринної та травної систем людини. Порушення функції підшлункової залози є причиною багатьох захворювань, серед найрозповсюдженіших: панкреатит, інсулінозалежний цукровий діабет.
Після дообстеження діагноз не підтвердився, хворого повинні були виписати. Ввечері, раптово, оніміли ноги, не зміг встати з ліжка, піднялася температура тіла до 39,5°С. Об′єктивно: глибокий нижній парапарез, тонус мязів підвищений за спастичним типом. Колінні та ахілові рефлекси високі, клонуси стоп та колінних чашок. Двобічні симптоми Бабінського та Опенгейма. Анестезія поверхневої чутливості за провідниковим типом з рівня нижнього краю лопаток, розлади мязово-суглобового чуття в стопах. Злегка позитивний симптом Керніга з обох сторін. Затримка сечі. В лікворі: білок – 0,4 г/л, цитоз – 17 кл. в 1 мкл/л. (лімфоцити). Вкажіть, який вид обстеження підтвердить діагноз мієліту?
А) спондилографія хребта

В) ангіографія спинного мозку

С) електронейроміографія

D) МРТ спинного мозку

Е) термографія хребта


D

5

У хворого 35 років після переохолодження з′явився оперізуючий біль на рівні нижніх кутів лопаток, підвищилася температура тіла до 39,5°С. На наступний день виникла слабкість в ногах, затримка сечі та калу. Через тиждень розвинулися пролежні в ділянці крижів та пяток. Госпіталізований в неврологічний відділ. Об′єктивно: черепні нерви без патології. Сила, тонус в мязах рук не порушені. В ногах – активні рухи відсутні, тонус мязів підвищений за спастичним типом. Рефлекси на руках симетричні, викликаються. Черевні рефлекси не викликаються. Колінні та ахілові рефлекси високі, клонуси стоп, більше справа. Патологічні симптоми Бабінського з обох сторін. Анестезія донизу з рівня D6. В лікворі: підвищений вміст білка та лімфоцитарний плеоцитоз. Вкажіть, з якого виду терапії необхідно розпочати лікування?
А) кортикостероїди

В) метаболічні препарати

С) антихолінестеразні препарати

D) протинабрякові препарати

Е) вітамінотерапія


А

VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками

п/п

Основні завдання

Вказівки

1.

Оволодіти методикою обстеження хворого з інфекційним ураженням спинного мозку

Виконати у наступній послідовності:

1. скарги хворого

2. збір анамнезу

3. обстеження неврологічного статусу:

- функцію черепних нервів

- рухову функцію

- розлади чутливості

- функцію тазових органів

- симптоми натягу

- менінгеальні симптоми



2.

Провести курацію хворого на гострі та дегенеративні захворювання спинного мозку

В ході обстеження виявити:

1. вогнище ураження

2. клінічну форму і стадію хвороби

3. оцінити прогноз захворювання

4. описати лікувальну тактику для пацієнта


3.

Вивчити:

Класифікацію поліомієліту, гострого мієліту та бокового аміотрофічного склерозу



Користуватися сучасною класифікацією




Етіологію нейроінфекцій та повільнопрогресуючих дегенеративних захворювань

Розглянути всі можливі варіанти етіологічних факторів




Патогенез поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу







Клінічні форми поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу

Особливо детально розібрати клінічні особливості запальних захворювань спинного мозку та мотонейронів




Диференційну діагностику різних форм поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу







Лікування різних форм поліомієліту, мієліту та бокового аміотрофічного склерозу

Запам′ятати особливості лікування в різні періоди хвороби


VII. Література

Основна

1. Скочій П.Г. Нервові хвороби (част. 1). – Львів, 2000. – 795 с.

2. Краткий справочник врача-невролога / Под ред. А.А. Скоромца. – СПб.: Сотис, 1999. – 352 с.

3. Нервові хвороби / Під ред. С.М. Віничука. – Київ: Здоровя, 2001. – 694 с.

4. Шевага В.М., Паєнок А.В., Задорожна Б.В. Невропатологія. – Київ: Медицина, 2009. – 655 с.

5. Цукер М.Б. Клиническая невропатология детского возраста. – М., 1986. – 464 с.

6. Болезни нервной системы / Под ред. Н.Н. Яхно (т. 1). – М., 1995. – 656 с.

Додаткова

1. Классификации болезней нервной системы. Пособие для врачей / Под ред. Н.Г. Дубовской. – Москва: Триада, 2002. – 255 с.

2. Справочник по формулированию клинического диагноза болезней нервной системы / Под ред. В.Н. Штока, О.С. Левина. – Москва: МИА, 2006. – 519 с.

3. Неврология / Под ред. М. Самуэльса. – М., 1997. – 640 с.



ЗМІСТ








Ст.

Змістовий модуль 1

Тема №1

СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ

6

Тема №2

ЕПІЛЕПСІЯ ТА НЕ-ЕПІЛЕПТИЧНІ ПАРОКСИЗМАЛЬНІ СТАНИ

20

Тема №3

БІЛЬ ГОЛОВИ. ПОРУШЕННЯ СНУ

29

Тема №4

ПРОФЕСІЙНІ І ПОБУТОВІ НЕЙРОІНТОКСИКАЦІЇ. УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДІЇ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ

41

Тема №5

НЕВРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

52

Змістовий модуль 2

Тема №6

МЕНІНГІТИ. АРАХНОЇДИТИ. ЕНЦЕФАЛІТИ

66

Тема №7

ПОЛІОМІЄЛІТ. ГОСТРИЙ МІЄЛІТ. БОКОВИЙ АМІОТРОФІЧНИЙ СКЛЕРОЗ

75


ПРИМІТКИ

ПРИМІТКИ







1   2   3   4   5   6