Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міністерство охорони здоров’я україни

Скачати 0.8 Mb.

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 0.8 Mb.
Сторінка 1/7
Дата конвертації 28.04.2017
Розмір 0.8 Mb.
Тип Методичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.Пирогова

Кафедра загальної та біологічної хімії

НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
Модуль 1. Загальна хімія: Будова речовини.

Біохі́мія (від грец. βίος - «життя» і єгип. kēme - «Земля», також біологічна або фізіологічна хімія) - наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах.
Назва предмету Загальна хімія - означає основи хімії, її ґрунтовні (фундаментальні) поняття, які охоплюють хімію як науку в цілому. Тобто предмет «Загальна хімія» створює фундамент понять цілої хімії.
Енергетика хімічних реакцій.

Вчення про розчини

Вінниця 2011 р.

„Схвалено”

Методичною радою загальнотеоретичних дисциплін I курсу

Вінницького національного медичного

університету ім. М.І.Пирогова,

протокол № 5 від 26 . 05 .2010 р.

Складачі: доцент, к.х.н О.С.Азаров, ас. Знаміровська Е. М.

Комп’ютерна верстка: С.О. Азаров

Рецензенти:

- доцент кафедри загальної та біологічної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.

Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.
Ві́нницький націона́льний меди́чний університе́т (ВНМУ) імені М.Пирогова - вищий медичний навчальний заклад, заснований в 1921 року. Його попередники - Вінницький фармацевтичний інститут (1921 р.), Вінницький філіал Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти (1930 р.)
Пирогова,

к.х.н. О. В. Смирнова

- доцент кафедри загальної та біологічної хімії Вінницького державного аграрного університету , к.х.н. Т. В. Марчак


Методичні вказівки розраховані для студентів І курсу денної форми навчання фармацевтичних факультетів вищих навчальних медичних та фармацевтичних закладів освіти ІІІЁCIV рівня акредитації.

Вступ
Методичні вказівки призначені для самопідготовки і проведення практичних занять з неорганічної хімії для студентів І курсу фармацевтичних факультетів вищих фармацевтичних та медичних закладів освіти IIIЁCIV рівнів акредитації.

Неоргані́чна хі́мія - галузь науки про хімічні елементи, їх прості та складні сполуки (крім органічних), а також закономірності перетворення цих речовин. Неорганічна хімія вивчає хімічні елементи і утворені ними прості і складні речовини (крім органічних сполук вуглецю).

Зміст методичних вказівок відповідає програмі з неорганічної хімії, затвердженій Міністерством охорони здоров’я України.

Головною метою викладання курсу неорганічної хімії є формування вихідного рівня знань студентів, необхідного для успішного вивчення наступних хімічних та спеціальних дисциплін, прищеплення студентам навичок хімічного мислення, уміння передбачати можливість взаємодії речовин та характер продуктів їх хімічного перетворення. Виконання лабораторного практикуму сприяє поглибленню та засвоєнню теоретичного матеріалу курсу та формуванню експериментальних навичок самостійної роботи.

Дані методичні вказівки представлені у формі робочих зошитів (модуль 1, модуль 2) та відповідають навчальному плану дисципліни, а також вимогам типової програми з неорганічної хімії для студентів фармацевтичних факультетів вищих медичних та фармацевтичних закладів освіти.

Вказівки відповідають обсягу кількості годин, відведених для вивчення даної дисципліни за навчальним планом.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до умов Болонського процесу.

Креди́тно-мо́дульна систе́ма (КМС) організації навчального процессу - це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць - залікових кредитів.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Боло́нський проце́с - процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2012 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. На сьогодні 48 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками.

Програма з неорганічної хімії містить 2 модулі, які в свою чергу поділяються на 9 змістових модулів.

Структурування навчальної дисципліни здійснено таким чином, що кожний нас­тупний модуль складається із пов'язаних між собою складових змісту дисципліни.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.


Дисципліна структурована на 2 модулі:
Модуль 1. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ: Будова речовини. Енергетика хімічних реакцій.

Вчення про розчини.


Змістові модулі:

Вступ до вивчення загальної та неорганічної хімії. Основні поняття і закони хімії. Класи та номенклатура неорганічних сполук

Будова речовини

Енергетика хімічних і фазових перетворень.

Неоргані́чні сполу́ки - хімічні сполуки, які не містять атомів Карбону, ковалентно пов'язаних із атомами Гідрогену. Прості карбоновмісні сполуки типу CO, CO2, HCN та ціаніди, карбіди розглядаються саме неорганічною хімією.
Напрямок хімічних реакцій

Вчення про розчини
Модуль 2. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ: Окисно-відновні та комплексоутворюючі властивості речовин. Хімія s- , р- і d-елементів.

Змістові модулі:

Окисно-відновні реакції

Комплексні сполуки

Фізичні та хімічні властивості простих речовин та сполук s-елементів

Фізичні та хімічні властивості простих речовин та сполук p-елементів

Фізичні та хімічні властивості простих речовин та сполук d-елементів
Методика викладання матеріалу відповідає вимогам оформлення методичних вказівок, затверджених методичною радою Вінницького національного медичного університету ім. М.І.

Хімічні властивості - властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції.
Алотропія
Складна речовина
До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.
Простá речови́на - хімічна речовина, структурні одиниці якої: або є представниками; або складаються з атомів, тільки одного хімічного елементу.
Пирогова.

Кожне заняття розглядається за наступним планом: актуальність теми; ціль загальна; конкретні цілі, уміти; література (основна, додаткова); питання, що підлягають вивченню; питання для самостійного позааудиторного вивчення; еталони рішення задач; завдання для закріплення матеріалу; алгоритм лабораторної роботи; лабораторна робота.

Рекомендована література представлена у достатньому обсязі і охоплює джерела як основної, так і додаткової літератури у даній галузі.

Лабораторний практикум вміщує переважно якісні реакції на відповідні класи неорганічних сполук, які дають можливість аналізувати ці сполуки, а у майбутньому використовувати набуті знання при вивченні органічної, аналітичної, токсикологічної, фармацевтичної хімії, та інших профільних дисциплін.

Неоргані́чна речовина́ - 1) у хімії є сукупним поняттям для термінів «неорганічна сполука» та проста речовина. В межах ряду інших дисциплін (геології, екології (environmental science)) має інше значення - 2) хімічні речовини не рослинного і не тваринного походження, а також речовини до складу яких входить одна або декілька неорганічних сполук.
Фармацевтична хімія (від дав.-гр. Pharmakon - ліки), або хімія лікарських засобів, - це наука про хімічні властивості та перетворення лікарських речовин, методи їх розробки та одержання, якісного та кількісного аналізу.
В основу лабораторного практикуму покладено напівмікрометод, який має певні переваги: скорочується час проведення дослідів, економно витрачаються реактиви.


ПРАВИЛА РОБОТИ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ЛАБОРАТОРІЇ НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ
Загальні правила

1. Приступати до виконання лабораторного практикуму дозволяється лише після того, як студенти уважно ознайомляться з темою роботи, засвоять теоретичний матеріал за допомогою підручників, методичних посібників та конспектів лекцій, зроблять запис рівнянь відповідних реакцій в лабораторному журналі.

2. Черговий студент одержує необхідні для роботи всієї групи прилади та реактиви і розміщує їх на робочих місцях.

Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.

3. У хімічній лабораторії дозволяється працювати лише при наявності білого халата та шапочки. Кожному студенту відводиться постійне місце роботи, яке він повинен тримати в чистоті, не захаращувати його сторонніми предметами, що не мають відношення до даної роботи. Безладдя та неакуратність при виконанні дослідів часто призводять до необхідності повторення експерименту.

4. При нагріванні та кип’ятінні розчинів у пробірці треба користуватись пробіркотримачем і тримати пробірку так, щоб її отвір був направлений у протилежний бік від тих, хто працює поруч.

5. Не можна нахилятися над пробіркою, в якій нагрівають чи кип’ятять рідину, щоб бризги не потрапили в обличчя.

6. У тих випадках, коли виникає необхідність перевірити запах речовин у пробірках в яких зберігаються рідини, необхідно легким рухом долоні руки направити потік повітря від пробірки до себе і обережно понюхати.

7. Реактиви, дистильовану воду, електричну енергію в лабораторії слід використовувати економно.

Електрична ене́ргія, або електроенергія - вид енергії, що існує у вигляді потенціальної енергії електричного й магнітного полів та енергії електричного струму. Завдяки зручній технології виробництва, розподілу й споживання, електрична енергія займає чільне місце серед інших видів енергії, що їх споживає людство.

8. Всі роботи з речовинами, при взаємодії яких утворюються шкідливі для організму гази або речовини з неприємним запахом, необхідно проводити в спеціально відведених для цієї мети приміщеннях з посиленою вентиляцією, або під тягою. Категорично забороняється працювати з вказаними речовинами на робочому місці.

9. Розчини сірководню, кислот, лугів тощо необхідно зливати в спеціально відведений посуд, щоб запобігти руйнуванню каналізаційної системи в лабораторії. Розчини, які містять сполуки срібла, ртуті, свинцю, йодидЁCйони необхідно зливати в окремий посуд для їх подальшої регенерації.

10. Категорично забороняється виконувати досліди, які не відносяться до даної лабораторної роботи.

11. Після закінчення роботи необхідно помити пробірки, здати їх черговому, прибрати своє робоче місце, виключити нагрівні прилади, електричне освітлення, воду, вимити руки.


Правила поводження з реактивами

ЎЄ для проведення досліду розчини та тверді речовини беруть у таких кількостях, яких вимагає методика експерименту;

ЎЄ реактиви зберігають у закритих кришками склянках для запобігання їх забруднення;

ЎЄ тверді реактиви обережно відбирають шпателем; рідкі реактиви, які знаходяться в крапельницях, відміряють краплями;

ЎЄ надлишок реактиву не висипають і не виливають у посуд, з якого він був взятий, щоб запобігти забрудненню реактивів;

ЎЄ концентровані розчини кислот та лугів, токсичних речовин знаходяться під тягою, де з ними і працюють.


Робота з кислотами і лугами

1. Під час роботи з концентрованими кислотами та лугами необхідно бути обережним та слідкувати за тим, щоб вони не потрапили на шкіру і одяг.

2. При розведенні концентрованої сірчаної кислоти необхідно обережно і поступово приливати кислоту до води, а не навпаки.

Токси́ни (від грец. toxikon - «отрута для використання на стрілах») - отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Індивідуальні сполуки, що спричинюють отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромолекулами, наприклад ферментами або рецепторами.
Сульфа́тна кислота́ (сірчана кислота, IUPAC - дигідрогенсульфат, застаріла назва - купоросне масло) - сполука сірки з формулою H2SO4. Безбарвна масляниста, дуже в'язка і гігроскопічна рідина. Сірчана кислота - одна з найсильніших неорганічних кислот і є дуже їдкою та небезпечною.
Це пов’язано з тим, що при розведенні сірчаної кислоти виділяється велика кількість тепла. Тому при додаванні води до кислоти розчин може розбризкуватись і потрапити на шкіру і одяг.
Робота з шкідливими і отруйними речовинами

При роботі з шкідливими і отруйними речовинами (ціаніди, солі барію, ртуті, свинцю, миш’яку, металічна ртуть, сірководень тощо) необхідно слідкувати за тим, щоб шкідливі або отруйні речовини не потрапили в організм через шлунковоЁCкишковий тракт.

Отру́ти - речовини, здатні при дії на живий організм викликати різке порушення нормальної його життєдіяльності: отруєння або смерть. Віднесення тих або інших речовин до отрут є умовним, оскільки токсичність багатьох з них визначається обставинами або способом введення в організм.
У зв’язку з цим їсти в лабораторії категорично забороняється. Після роботи в лабораторії необхідно добре вимити руки.
Після роботи (англ. Clocking Off) - британський драматичний серіал, який виходив на телеканалі BBC One з 2000 до 2003 року. Його було виготовлено для BBC незалежною компанією Red Production Company і створено Полом Ебботом.
Балони з ртуттю або заповнені нею прилади необхідно помістити на спеціальні підставки, щоб у випадку пошкодження приладів основна маса ртуті потрапила на підставку, а не на робочий стіл чи підлогу. Якщо ртуть все ж розлилась, її треба дуже швидко зібрати за допомогою мідних дроту або пластинки, а потім засипати сіркою. Працювати з ртуттю дозволяється лише у спеціальних приміщеннях.


Робота з горючими речовинами

1. Під час роботи з діетиловим ефіром, спиртами, бензолом і іншими горючими речовинами, їх нагрівання проводять на водяній бані в колбі з зворотним холодильником.

Стільни́ця (англ. desktop metaphor) - це метафора інтерфейсу, яка є таким собі набором уніфікованих понять, що використовуються в графічному інтерфейсі користувача, аби спростити взаємодію користувачів із комп'ютером.
Діети́ловий ете́р (Сірча́ний ете́р чи просто ете́р) - прозора, безбарвна, рухома летка рідина з характерним солодкуватим запахом. Діетиловий етер належить до класу етерів.

2. У лабораторії ці речовини необхідно зберігати в щільно закритих склянках невеликого вмісту.

3. Пробірки та склянки з горючими речовинами потрібно тримати на достатній відстані від пальників. Після закінчення роботи з ними необхідно загасити пальники, а лише потім вимити посуд, що містить ці речовини.

4. Горючі, легкозаймисті і леткі речовини не можна зберігати близько від полум’я або сильно нагрітих електричних приладів (термостати, електропічі, тощо).

5. Лужні метали слід обов’язково зберігати під шаром вільного від води і вологи гасу.

Електри́чний при́стрій - це пристрій, який працює за допомогою електроенергії, перетворюючи її в будь-яку іншу енергію (наприклад механічну). У сучасному суспільстві, більшість приладів є електричними, багато людей не можуть уявити своє життя без них.
Леткі речовини (рос. летучие вещества, англ. volatile matter, нім. flüchtige Bestandteile m pl, flüchtiger Stoff m, Flüchtiges n) -
Лу́жні мета́ли - елементи 1 групи періодичної системи за винятком водню. За старою класифікацією елементи головної підгрупи I групи. Назва пов'язана з тим, що при взаємодії лужних металів з водою утворюється їдкий луг.
Лужні метали та кристалічні луги необхідно брати тільки пінцетом або спеціальними щипцями. Необхідно одягати окуляри або спеціальну маску. Після закінчення роботи залишки цих металів потрібно перенести в спеціально відведені для них склянки.


Робота з речовинами, що утворюють вибухові суміші

1. Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, сірковуглець, ацетилен, оксид вуглецю(II), тощо), а також леткі речовини (бензол, спирти, гексан, тощо), при випаровуванні утворюють з повітрям, а також з киснем вибухові суміші. Щоб їх пари не накопичувались у приміщенні лабораторії в небезпечних кількостях, працювати з цими речовинами необхідно при сильній витяжній вентиляції.

2. Без дозволу і відповідної інструкції викладача забороняється нагрівати, піддавати удару речовини, які утворюють вибухові суміші (хлорати, перхлорати, персульфати тощо).
Правила поведінки при виникненні пожежі в лабораторії

1. При виникненні пожежі в лабораторії необхідно терміново вимкнути всі електричні прилади і перекрити подачу газу. Місце пожежі необхідно засипати піском або накрити протипожежною ковдрою і загасити вогонь за допомогою вогнегасника.

2. Застосовувати воду для гасіння пожежі треба обережно, тому що вода в деяких випадках сприяє збільшенню пожежі.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ


На початку кожного семестру викладач проводить інструктаж групи студентів про дотримання правил роботи в хімічній лабораторії та техніки безпеки. Студенти підтверджують знання правил безпеки власними підписами у журналі.

Нещасні випадки (опіки, поранення, отруєння) в лабораторії виникають внаслідок недостатнього ознайомлення працюючих з відповідними інструкціями по охороні праці і техніці безпеки або в результаті необережності у роботі.

У кожній лабораторії повинна бути аптечка першої допомоги.

Якщо нещасний випадок трапився, потерпілому треба надати першу допомогу:

1. При попаданні на шкіру кислот, це місце слід інтенсивно промити водою, а потім 1% розчином NaHCO3. При попаданні концентрованої сірчаної кислоти перед промиванням пошкоджену шкіру необхідно витерти сухим ватним тампоном.

2. При попаданні на шкіру розчинів лугів пошкоджене місце промивають водою, а потім розведеними оцтовою, лимонною кислотами, або насиченим розчином борної кислоти.

Неща́сний ви́падок (подія) - тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.
Бо́рна кислота́ (о́ртобо́рна, о́ртобора́тна, бора́тна кислота́) Н3ВО3 - слабка неорганічна кислота. Білі кристали, малорозчинні у воді при кімнатній температурі і значно більше у гарячій воді. При нагріванні борна кислота втрачає воду, утворюючи спочатку метаборну кислоту (НВО2), потім тетраборну (Н2В4О7) і, нарешті, оксид бору (В2О3); при розчиненні у воді з цих сполук знову утворюється борна кислота. У природі борна кислота зустрічається у вигляді мінералу - сасоліну.

3. При попаданні на шкіру фенолу, брому і подібних їм речовин необхідно негайно пошкоджене місце промити відповідними органічними розчинниками (спирт, ефір тощо).

Розчи́нник - індивідуальна хімічна сполука або суміш, здатна розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи змінного складу, що складаються з двох або більшого числа компонентів - розчини.

4. При отруєнні хлором, бромом, оксидами нітрогену потерпілому необхідно вдихати пари розведеного розчину амоніаку і випити молоко.

5. При опіках тіла полум’ям необхідно негайно промити місце опіку 1% розчином калію перманганату і покласти на пошкоджене місце компрес із спиртового розчину таніну.

6. При порізах рану необхідно обробити спиртовим розчином йоду і перев’язати.

7. Після надання першої допомоги потерпілому, його терміново необхідно відправити до лікарні.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ТА

  1   2   3   4   5   6   7


Скачати 0.8 Mb.

2021