Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету

Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету




Сторінка31/34
Дата конвертації10.03.2017
Розмір6.61 Mb.
ТипПротокол
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблемам маркетингу в управлінні якістю продукції присвятили свої праці такі автори: Ф. Котлера, К. Келлера, Г. Армстронга, В. Бєляєва, Г. Васильєва, В. Єрьоміна, В. Орєшина, Г. Семенова та багатьох інших.

Мета дослідження: проаналізувати сутність та значимість маркетингу “AVON Products Incorporation” в управлінні якістю продукції.

Методи дослідження: робота з першоджерелами; аналіз статей; теоретичне узагальнення.

Сутність дослідження. Рівень якості продукції і послуг, які надаються, що відповідає вимогам споживача, є сьогодні основним орієнтиром в процесі успішного впровадження управлінських і технічних програм, спрямованих на реалізацію першочергових завдань підприємства, а це, своєю чергою, потребує ефективної розробки і вдосконалення структури управління якістю, управлінських завдань, механізмів і методів, спрямованих на задоволення потреб нових ринків [2, с 19].

Компанія AVON – світовий лідер в області прямих продажів косметичної продукції. Сьогодні річний оборот Компанії AVON перевищує 10 мільярдів доларів США [3].

Частка AVON на ринку СНД складає 8%. Як найбільша компанія, що працює за методом прямого продажу, AVON реалізує продукцію у більш ніж 100 країнах світу через 5,8 млн. незалежних представників з продажу.

У сучасних умовах розвинутий конкурентний ринок диктує рівень і динаміку розвитку якості продукції. У зв’язку з цим перед виробниками продукції, так і перед AVON, виникають завдання планування і управління якістю, при розв’язанні яких вітчизняні виробники стикаються з такими проблемами:



  • введення в систему управління якістю продукції механізму маркетингової діяльності;

  • орієнтація системи управління якістю, як і всієї виробничої діяльності, на споживача;

  • посилення механізму впливу системи управління якістю на всі етапи життєвого циклу продукту [1, с 73].

Загальне управління якістю – загально організаційний метод безперервного підвищення якості всіх організаційних процесів, товарів і сервісу.

Наявність сертифіката по ISO 9001, та дотримання державних стандартів держав – виробників в “AVON Products Incorporation”, знання специфіки місцевого ринку, сформована інфраструктура – усі ці переваги сприяють утриманню і розширенню ринку власної косметичної продукції.

Компанія AVON веде постійне вивчення потреб жінок у всьому світі та прагне передбачати їх потреби, випускаючи нові продукти. Так в Україні традиційну систему прямого продажу було доповнено експрес-обслуговуванням, яке передбачає термінове виконання замовлень покупців AVON.

Поєднуючи стратегії “притягнення” та “проштовхування”, проводиться стимулювання кінцевого споживача та ознайомлення з якісною продукцією.



Основні висновки. Вирішальну роль в маркетингу управління якістю продукції в “AVON Products Incorporation” відіграє ринкове дослідження потреб жінок у всьому світі. Воно допомагає зрозуміти потреби споживачів і визначити основні рушійні сили споживчої та купівельної поведінки. Це дає можливість планувати контакт з покупцем і робити його ефективним. Вдале поєднання персонального продажу з використанням заходів зі стимулювання збуту та дотримання міжнародних стандартів якості надало можливість AVON успішно ввійти на міжнародні ринки, також і ринки України, та завоювати визнання і довіру.

ЛІТЕРАТУРА

1. Векслер Э.М. Качество как категория будущего / Векслер Э.М. // Стандарты и качество. – 2006. – № 2. – 119 с.

2. Харченко Т. Якість виробів як засіб задоволення потреб споживача і забезпечення конкурентоспроможності продукції – “Економіка, фінанси, право”. – №3, 2008 – 46 с.

3. http://mlm-catalog.ru/avon/info13/

4. Міжнародний стандарт ІСО 9004.

Хоменко Ганна,

магістрантка 6 курсу факультету

економіки та управління

Науковий керівник: М. В. Гудзь, д.екон.н., професор


СУЧАСНИЙ СТАН ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
Актуальність. Готельний бізнес на даному етапі розвитку суспільства є основою туристичної індустрії. Готель є, свого роду, тимчасовою домівкою для подорожуючих, тому основною метою учасників готельного бізнесу є забезпечення максимального комфорту проживання туристів. Індустрія гостинності працює на благо людей, це система, яка потребує розвитку і підтримки з боку держави та суспільства. На даний час підприємства готельного бізнесу України розвиваються нестабільно із значним ступенем ризику для свого функціонування. Це відбувається, тому що туристичний попит є сезонним, ціни на послуги з кожним роком ростуть, а самі послуги змінюються і вдосконалюються, що вимагає швидкої реакції від суб'єктів готельного бізнесу та залучення додаткових коштів.

Актуальність проблеми полягає в тому, що Україна є однією з держав, куди подорожує велика частина туристів з усього світу, а рівень розвитку необхідних для гідного представлення нашої держави галузей залишає бажати кращого. Однією з цих галузей є готельне господарство[2, с. 10].



Ступінь досліджуваності проблеми. На сьогоднішній день існує велика кількість наукових праць, присвячених дослідженню стану готельного бізнесу в Україні та перспектив його розвитку. Зокрема, це наукові праці Р. Браймера, В. Бугаєнка, Д. Ісмаєва, Т. Когана, А. Наслєднікова, В. Новікова, В. Семенова, В. Квартальнова, Л. Ходоркова та багатьох інших. Різні аспекти управління готельним господарством висвітлені у працях вітчизняних науковців: Л. Агафонова, Т. Дорошенко, Л. Лук’янової, І. Мініч, Л. Нечаюк, Н. Телеш та інших[3, с. 21].

Метою дослідження є розглянути теперішній стан розвитку готельного бізнесу в Україні, проаналізувати основні проблеми готельної індустрії та недоліки нормативно-правової бази даного бізнесу; запропонувати можливі шляхи вдосконалення нормативно-правових засад функціонування готельного комплексу.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, спостереження, індукція і дедукція, систематизація і узагальнення даних.

Україна може пишатися значним рекреаційним потенціалом, історико-культурною базою, природним багатством територій та традиційно-культурною спадщиною. Але щоб задовольнити всі потреби європейського споживача цього замало, потрібно забезпечити комфортність проживання, високу якість обслуговування та створити такі умови, щоб людям хотілося повертатися на відпочинок до нашої держави.

До основних недоліків готельної індустрії на даний час можна віднести багато економічних і законодавчих чинників. По-перше, в нашій державі кількісно не вистачає готелів високого рівня обслуговування. Показник забезпеченості готелями в Україні низький (при нормі 10 місць на 1000 осіб в Україні є лише 2,9 готельних місця. По-друге, ціни не відповідають рівню якості готельних послуг. Вартість проживання в українських готелях в 2-3 рази перевищує вартість проживання в готелях аналогічного рівня країн Європи, що зумовлено неналежним державним регулюванням цієї сфери. По-третє, в Україні готельна індустрія характеризується низьким рівнем конкуренції. На сьогодні в Україні існує лише один національний мережевий готельний оператор – Premier-Hotels, до складу якого входять сім готелів. Інші готелі існують в індивідуальному порядку та функціонують самостійно і без чіткого централізованого керування.

Ще однією суттєвою проблемою для розвитку готельного господарства є низька кваліфікація персоналу. Сьогодні в Україні в туризмі фактично працює 35 тис осіб, ще 120 тис осіб – в готелях та інших закладах розміщення. Підготовку кадрів для туристичної галузі та готельного господарства здійснюють 146 навчальних закладів, з них лише шість є класичними навчальними закладами туристичного спрямування з повноцінними тренувальними базами практики. [3, с. 57]. Створення законодавчих актів є основою для розвитку готельної індустрії в економічному, правовому та соціальному аспектах. Звичайно, на переосмислення і впровадження всіх змін потрібен час, тому дані закони потребують певного вдосконалення, враховуючи всі особливості даної галузі. Було б доцільним здійснити організаційно-економічні заходи стимулювання розвитку системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, включаючи залучення іноземних спеціалістів та фахівців до навчального процесу, розвиток „дефіцитних” спеціальностей на готельному ринку.

Для вирішення проблеми завантажуваності готелів та інших закладів розміщення Державній службі курортів та туризму України доцільно: взяти під контроль розробку туристичних маршрутів та туристичних продуктів, та здійснювати їх розповсюдження на міжнародному рівні; розробити стратегію виходу українського туризму на міжнародний ринок, яка б обов'язково передбачала створення туристичних представництв України за кордоном.

Отже, можна зробити висновок, що усунувши основні недоліки та прорахунки державного регулювання готельної індустрії, Україна має можливість закласти основи розвитку справжнього європейського рівня готельних послуг. Це дасть можливість підвищити економічний розвиток, інвестиційну привабливість та статус нашої країни у світовому господарстві.


ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про туризм" \\ Вісник Верховної Ради України. – 2004. – С.23.

2. Бойко М.Г. Організація готельного господарства : підручник / М.Г. Бойко, Л.М. Гопкало. – К. : НТЕУ, 2007. – 448 с.

3. Гладуняк Ю.В. Державне регулювання розвитку готельного господарства: проблеми та перспективи / Ю.В. Гладуняк //Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2009. – № 3. – C. 55 – 58.



Худякова Дарья,

студентка 5 курса факультета педагогического

образования и сервисных технологий

Научный руководитель: Д. Г. Ямалтдинова,

ассистент (Магнитогорский

государственный университет)


АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ЗАДАЧ ЭКСПЕРТНОЙ КОМИССИИ ПО РАБОТЕ

С КОНФИДЕНЦИАЛЬНЫМИ ДОКУМЕНТАМИ
Важной составной частью организации конфиденциального делопроизводства является создание постоянно действующей экспертной комиссии (далее − Комиссия). Как показал анализ научной литературы, в настоящее время деятельность экспертной комиссии по работе с конфиденциальными документами не достаточно изучена, освещен круг не всех задач Комиссии. Как и в открытом делопроизводстве, Комиссия создается приказом руководителя организации из числа наиболее квалифицированных сотрудников, в первую очередь руководителей подразделений, имеющих доступ к конфиденциальной информации. В состав Комиссии должны входить руководитель службы безопасности и руководитель подразделения конфиденциального делопроизводства, а также руководитель архива. Председателем назначается один из заместителей руководителя, имеющий доступ ко всем конфиденциальным документам. В связи с тем, что деятельность Комиссий по работе с конфиденциальными и открытыми документами несколько отличаются друг от друга, то будут отличаться и задачи данных Комиссий. Среди основных задач Комиссии по работе с конфиденциальными документами выделяют:

1) разработка перечня сведений конфиденциального характера. Перечень разрабатывается Комиссией совместно со службой безопасности, на основе анализа функций и направлений деятельности организации, а также на основе предложений руководителей структурных подразделений организации. Перечень рассматривается Комиссией с оформлением протокола, подписывается ее председателем и утверждается приказом руководителя организации. Данный документ пересматривается Комиссией по мере необходимости, но не реже одного раза в год;

2) разработка перечня документов, содержащих конфиденциальную информацию. Данный перечень формируется на основании утверждённого Перечня сведений конфиденциального характера и предложений структурных подразделений организации; готовится секретариатом или соответствующим подразделением службы безопасности аналогично предыдущему Перечню;

3) снятие степени конфиденциальности сведений и грифа конфиденциальности документов. Решение о снятии ранее введенных ограничений на распространение информации принимается Комиссией и утверждается руководителем организации по предложению руководителей структурных подразделений, в ведении которых находятся конфиденциальные документы; по результатам проведения Комиссией проверки документов. Заключение Комиссии оформляют актом, утверждаемым руководством организации. На документе гриф конфиденциальности зачеркивают одной чертой и рядом с ним с помощью специального штампа или от руки делают отметку о снятии грифа: Гриф снят. Акт №__от____, заверенную подписью лица, ответственного за ведение конфиденциального делопроизводства, и печатью организации;

4) разработка положения о разрешительной системе доступа к конфиденциальным документам. Поскольку конфиденциальные документы являются документами ограниченного доступа, то знакомиться и работать с ними могут только лица, получившие соответствующие разрешения. Порядок получения и оформления таких разрешений устанавливается системой доступа к конфиденциальным документам, которая прописывается в локальных нормативных документах организации;

5) проведение экспертизы ценности конфиденциальных документов с целью установления сроков их хранения и отбора документов на основе этих сроков для архивного хранения и уничтожения. Комиссия проверяет порядок хранения конфиденциальных документов, отбирает документы для архивного хранения или уничтожения. Документы уничтожаются по акту уничтожения документов на основании решения руководителя организации, утвердившего акт Комиссии;

6) проведение аналитической работы по предотвращению утечки и утраты конфиденциальной информации и др. Данная работа Комиссии заключается в сборе, анализе и оценке информации об угрозах безопасности конфиденциальности информации, разработке мер по предупреждению действия угроз, их ликвидации.

Таким образом, можно сделать вывод о том, что эффективная организация работы с конфиденциальными документами не возможна без создания экспертной комиссии. Разработка перечней, положений, проведение экспертизы ценности документов являются необходимыми условиями для изготовления и получения конфиденциальных документов, организации работы с ними и предотвращения утраты и утечки документированной конфиденциальной информации.



Шкута Анастасия,

студентка 5 курса факультета педагогического

образования и сервисных технологий

Научный руководитель: И.А. Кувшинова,

к. пед. н., доцент (Магнитогорский

государственный университет)


ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА СЕРВИСНЫХ УСЛУГ ГОСТИНИЧНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ
Качество в сфере услуг, к которой относится и индустрия гостеприимства, существенно отличается от качества на предприятиях материального производства. Услуга гостиничных организаций производится и потребляется одновременно, что не дает возможности исправить фактические недостатки обслуживания до стадии потребления, поэтому достижение качества в сфере обслуживания – наиважнейшая задача, решение которой обеспечивает успешное развитие бизнеса. В современных условиях конкуренция между организациями гостиничной сферы развертывается главным образом в отношении качества услуг, поскольку качество является непременным условием процветания организации.

Проблема исследования заключается в противоречии между высокой важностью организации качественного обслуживания и неразвитой системой управления качеством гостиничных предприятий. Цель исследования – разработка и апробация программы повышения качества сервисных услуг в гостиничном предприятии.

В основу работы положен системный подход, опирающийся на сочетание количественных и качественных показателей. В работе использовались методы структурно-факторного и социально-экономического моделирования, анализ и социологические исследования.

Рассмотрев теоретические аспекты проблемы управления качеством сервисных услуг в гостиничном бизнесе, мы сделали вывод, что качество предоставления гостиничных услуг зависит от производственных возможностей гостиниц. Необходимы качественные изменения в подходе к обслуживанию клиентов, который может быть осуществлен с помощью принципов санаторно-курортного маркетинга и программ качества услуг.

С целью повышения качества обслуживания необходимо улучшать инфраструктуру гостиничных комплексов, требуется модернизация объектов – их усовершенствование, улучшение, обновление, приведение в соответствие с новыми требованиями и нормами, техническими условиями, показателями качества.

Качество предоставляемых услуг в огромной степени зависит от квалификации и заинтересованности персонала, от его творческих способностей, умения осваивать новые технологии, а также от использования новых организационных процессов и форм используемой для обслуживания клиентов материальной базы. Качество услуг – это мера того, как уровень предоставленной услуги удовлетворяет ожидания клиента.

Теоретическая значимость заключается в определении специфики управления качеством услуг в гостиничной сфере, выявлении влияния качества на формирование спроса гостиничных услуг.

Практическая значимость. Сформулированные положения, выводы и рекомендации являются в определенной мере вкладом в разработку основ всеобщего управления качеством как важнейшего фактора повышения эффективности функционирования гостиничных организаций в условиях рыночных отношений. Разработанная программа повышения качества сервисных услуг в гостиничном предприятии, а также соответствующие рекомендации могут быть использованы руководителями гостиниц для совершенствования своей деятельности и повышения качества предоставляемых услуг.


ЛИТЕРАТУРА

  1. Варгина, М.К. Направления совершенствования работ по управлению качеством в регионах мира / М.К. Варгина // Сертификация. – 2005. – №1. – С.10.

  2. Лебедева, Л.С. Управление взаимоотношениями с потребителями в сфере гостиничных услуг [Текст] / Л.С. Лебедева // Вестник университета (ГУУ). – 2008. – № 2. – С. 14 – 25.

  3. Яковенко, Г.В. Экономика туристских и гостиничных предприятий [Текст] / Г.В. Яковенко, Б.Л. Винокуров, A.M. Ветитнев. – СПб. : Питер, 2010. – 308 с.



Шунько Сергій,

студент 6 курсу факультету

економіки та управління,

Наук. керівник: Н.П. Кіркова,

к.е.н., доцент (БДПУ)
МЕТОДИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МАЛИМ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ОСНОВІ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Сучасні дослідження в галузі економіки характеризуються по-перше, впровадженням сучасних математичних методів, по-друге, появою новітніх комп’ютерних технологій, що зробили можливим дослідження складних явищ і процесів. Аналіз стану автоматизації підприємницької діяльності в Україні показав, що рівень інформаційних технологій і систем, що використовуються вітчизняними підприємствами та організаціями є різним. Це пов’язано з тим, що підприємства мають різні потреби й можливості автоматизації, хоча економічний сектор підприємницької діяльності розвивається інтенсивно й змінюється постійно.

Проблема проектування систем управління динамічними об'єктами характеризується переходом від концепції адаптивного управління до концепції інтелектуального управління підприємством. Це викликано як безперервним ускладненням об'єктів управління та умов їх функціонування, так і різким підвищенням вимог до ефективності процесів управління в умовах суттєвої апріорної та апостеріорної невизначеності. Використання технологій штучного інтелекту дозволяє знаходити оптимальні рішення при здійсненні процесу управління в умовах сучасних вимог до їх точності та швидкодії.[1]

Нейронні мережі, засновані на принципах функціонування їх біологічних аналогів, спроможні розв’язувати значне коло задач ідентифікації, кластеризації, прогнозування, оптимізації та управління складними об’єктами. Особливо ефективним є використання нейронних мереж тоді, коли “правильне рішення” залежить від великої кількості факторів. Найціннішою властивістю нейромереж є здатність навчатися на множині прикладів у тих випадках, коли невідомі закономірності і немає залежності між вхідними і вихідними даними. У таких випадках неефективними виявляються як традиційні статистичні методи, так і експертні системи. Отже, проблема забезпечення організацій сучасними інформаційними технологіями підтримки управлінської діяльності у формі нейромережевих технологій і впровадження сучасних інформаційних систем є актуальною.

При використанні нейромережевої технології робота будується у декілька етапів. Розглянемо їх зміст і найважливіші процедури. Першим етапом є чітке визначення управлінської проблеми, тобто того, що користувач-аналітик збирається отримати від нейромережевої технології на виході. У нашому випадку це відкриття нового цеху виробництва та авторизованої точки продажу – для виробництва та продажу нового виду мастил, та вартість цього «кроку» для підприємства на основі “нечіткої інформації”. Для аналізу ми використовуємо програмне забезпечення Deductor Studio.

Другим етапом є визначення і підготовка вихідних даних для реалізації нейромережевої технології. При цьому відбирається вся необхідна інформація, що адекватно і повно описує процес. Аналізуючи відкриття нового цеху та точки продажу були взяті такі показники як: ціна, місце положення, регіон, земельна ділянка, кількість поблизу магазинів конкурентів, кількість ємкостей для виробництва, об’єм ємкостей, тип обладнання, кількість обладнання, інфраструктура, будівля, оренда, їдальня, відстань від обласного центру, середня ціна, інвестиції.

Гнучкість і потужність нейронних мереж відкриває перед нами практично необмежені можливості застосування як аналітичних інструментів управління в таких погано формалізуємих і багатокритеріальних областях як аналіз операційної, фінансової, інвестиційної, маркетингової діяльності для прийняття виробничих, фінансових, інвестиційних, стратегічних рішень.

Серед перспективних напрямів використання нейромережевих технологій можна назвати створення комп'ютерних моделей поведінки клієнта для оцінки ризику або перспективності роботи з конкретними клієнтами. Наприклад, можна проаналізувати колишні операції і на цій основі оцінити вірогідність того, чи погодиться конкретний клієнт на ту або іншу пропозицію.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Балабанів И.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта. – 2 видання. – М. : Фінанси й статистика, 2010. – 394 с.

  2. Банк В.Р. Методологія фінансового аналізу діяльності господарюючих суб'єктів // Аудитор, №3. – 2009. – С. 11-19

  3. Барановська Т. П. і ін. Інформаційні системи й технології в економіці Видавництво: Фінанси й статистика, 2009. – 416 с.


ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ
Блохіна Ольга,

студентка 7 курсу Інституту фізико-



математичної і технологічної освіти

Наук. керівник: В.І. Перегудова,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ВИКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН З ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Актуальність. У наш час процес освіти неможливо представити без використання комп'ютерних технологій, що формують нові методи й способи навчання. Комп'ютер дозволяє працювати з величезними масивами інформаційних ресурсів, скорочувати час на пошук потрібної інформації, одержувати знання в рамках освітнього простору за допомогою електронних технологій, поліпшувати якість освіти.

Викладання технічних дисциплін з використання мультимедійних технологій дає можливість перейти від пасивної подачі матеріалу до активного способу реалізації освітньої діяльності, в якому студент стає не тільки центральним об'єктом процесу, а й активним його учасником. В цьому випадку мультимедійні технології не повинні ставати центром процесу навчання, а нести допоміжний, пізнавальний характер, а також допоміжним засобом активізації уваги.

Ступінь досліджуваності проблеми. Але не чітко вивчені питання про доцільнність та можливості використання мультимедійних технологій при вивченні технічних дисциплін.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34



  • Мета дослідження
  • Хоменко Ганна
  • Ступінь досліджуваності проблеми.
  • Худякова Дарья
  • АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ЗАДАЧ ЭКСПЕРТНОЙ КОМИССИИ ПО РАБОТЕ С КОНФИДЕНЦИАЛЬНЫМИ ДОКУМЕНТАМИ
  • Шкута Анастасия
  • ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА СЕРВИСНЫХ УСЛУГ ГОСТИНИЧНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ
  • Шунько Сергій
  • ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ Блохіна Ольга
  • В.І. Перегудова