Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету

Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету




Сторінка34/34
Дата конвертації10.03.2017
Розмір6.61 Mb.
ТипПротокол
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34

Основні висновки. Таким чином в ході експерименту доведено, що впровадження на заняттях методів активізації навчання (дидактичних ігор, виконання творчих проектів й ін.) сприяє успішному засвоєнню необхідних проектно-технологічних знань, умінь і навичок, прояву самостійності учнів – передусім тих, в яких розвинена научуваність і творча активність.
Література

  1. Коберник О.М. Модернізація підготовки майбутніх учителів трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. – № 4. – С. 28-31.

  2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті [Електроний ресурс] / автор, редактор, звідки – Режим доступу до документу: http://www.gdo.Kiyv.ua

  3. Терещук Г.В. Индивидуализация трудового обучения: дидактический аспект / Под ред. В.А. Полякова. – М.: Ин-т ПСМ РАО, 1993. – 200 с.

Псарёв Сергей,

студент 3 курса

Научный руководитель: П.Н. Медведев,

к.пед.н., доцент (ТГПУ им. Л.Н.Толстого)


МОДЕЛИРОВАНИЕ КАК СПОСОБ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ
Мировые тенденции социально-экономического развития и происходящие в общественном сознании трансформации позволяют говорить о том, что главной особенностью третьего тысячелетия является всеобщее признание приоритетного влияния образования на общественное развитие. В этой связи становится актуальной проблема формирования проектно-технологической компетенции, ориентированной на развитие творческого потенциала личности, на самостоятельную деятельность по реализации задач технологического образования, на активное участие учащихся в развитии технологического потенциала государства.

Несмотря на разнообразие работ, связанных с различными аспектами рассматриваемой проблемы, в них недостаточно рассмотрены теоретические и методические особенности обучения моделированию в системе технологического образования.

Осмысление данной проблемы определило цель исследования – выявить сущность моделирования как способа формирования проектно-технологической компетенции.

Модернизация современного технологического образования требует существенного повышения качества подготовки. С этой точки зрения, особое значение имеет обучение преобразованию предметного мира, что позволяет выстроить его объемную модель, в пространстве которой находят свое место любые объекты материальной культуры, любые виды деятельности по их созданию. Поэтому проектно-технологическая подготовка является одной из приоритетных [1, с. 56].

Общим направлением интенсификации разработки эффективных технических решений и способов преобразования предметной среды является их моделирование, которое выступает важной составляющей проектно-технологической подготовки.

Опираясь на различные исследования, определяем моделирование как метод научного познания для изучения оригинала путем создания и исследования субъектом его модели, замещающей объект-оригинал с определенных сторон, интересующих познание, и с последующим переносом полученной информации на сам объект-оригинал [2, с. 15].

Процесс обучения моделированию при формировании проектно-технологической компетенции состоит из трех стадий:

1) разработка и овладение общей схемой учебного материала (изучение приемов и способов действий при моделировании);

2) освоение и закрепление способов деятельности, развитие творческих способностей;

3) самостоятельная систематизация и генерализация проектно-технологических знаний и умений.

Сущность и содержание моделирования раскрывается посредством различных методов обучения (лабораторно-практическая работа, решение технических задач, анализ технических систем, метод творческих проектов).

Наиболее простым для изучения и в то же время достаточно эффективным для развития технологического мышления при решении технических задач является метод эвристических приемов, изложенный в теории решения изобретательских задач (ТРИЗ). Основной компонент теории – алгоритм решения изобретательских задач (АРИЗ) – представляет собой элементарные логические рассуждения, способ­ствующие нахождению оригинального решения. Целенаправленность поиска определяется созданием образа некоторого идеального конечного результата (ИКР), который в реальной жизни недостижим, но приближение к нему любого технического объекта или технической системы является правильным направлением, собственно, и определяющим научно-технический прогресс. Кроме того, при таком подходе у обучаемых формируется и развивается определенная система интеллектуальных умений, направленных на совершенствование техники и технологий. Такая система обладает свойством переноса и на другие сферы человеческой деятельности [2, с. 73].

В заключении следует отметить, что ведущая роль моделирования как способа формирования проектно-технологической компетенции и объективная необходимость его широкого внедрения в технологическое образование на данном этапе его развития очевидна. Моделирование дает возможность перейти от традиционного аккумулирования знаний и умений к творческому их использованию, повысить качество обучения и оказать влияние на развитие творческих способностей.
ЛИТЕРАТУРА

1. Заёнчик, В.М. Техническое творчество учащихся: учеб. пособие / В.М. Заёнчик, В.Е. Шмелёв, П.Н. Медведев; Под ред. проф. А.А. Карачёва. – Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого, 2008. – 366 с.

2. Медведев, П.Н. Формирование проектно-технологической компетенции бакалавров в процессе обучения моделированию: монография / П.Н. Медведев. – Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing Gnbh&Co. KG, 2012. – 156 с.

Сергеев Илья,

студент 2 курса

Научный руководитель: В.М.Заёнчик,

к.п.н., профессор (ТГПУ им. Л.Н.Толстого)


ПРЕДПРОФИЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА В СТРУКТУРЕ ПРОФОРИЕНТАЦИОННОЙ РАБОТЫ УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИИ
Период выбора профессии хронологически совпадает с подростковым и юношеским возрастами. Характерным для этого периода являются определение позиции в жизни, активизация процессов личностного самоопределения и самопознания, проектирование себя в профессии. Психолого-педагогическая работа учителя технологии призвана создать учащимся возможность правильного решения в выборе профессиональной деятельности, уяснить особенности ее освоения и реализации, обеспечить превращение учащегося из объекта педагогических воздействий в субъекта профессионального самоопределения, а значит обеспечить условия профессионального развития личности на всех этапах жизненного пути. Во многом этому способствует правильный выбор профиля дальнейшего обучения [1, с.26].

В Концепции профильного обучения большое внимание уделено предпрофильной подготовке учащихся в 9 классах общеобразовательных учреждений, к которой относятся мероприятия по профильной ориентации и психолого-педагогической диагностике учащихся, их анкетирование, консультирование, организация “пробы сил” на учебных и дополнительных занятиях по технологии и т. п.

Профильная ориентация способствует принятию школьниками обоснованного решения о выборе направления дальнейшего обучения.

Предпрофильная подготовка – это, по сути, профориентационная работа, которая проводилась в школах в различных формах – в виде уроков, экскурсий, факультативных и кружковых занятий, индивидуальных и групповых профконсультаций, тренингов. Различия заключаются в том, что школьная профориентация не требовала от старшеклассника профессионального выбора в стенах школы, откладывая его на неопределенное время. Профильное обучение “подталкивает” учащихся к этому выбору уже в школе, форсируя процесс профессионального самоопределения. В этих условиях возрастают требования к качеству профориентационной работы. Повышается и ответственность учителя технологии, классного руководителя, психолога, проводящих отбор в профильные классы. [3, с. 19]

Поэтому предпрофильная подготовка должна начинаться за год – два до проведения отбора в профильные классы. Цель предпрофильной подготовки – формирование у школьника реалистичных самовосприятия и уровня притязаний, раскрытие и развитие способностей, воспитание трудовой мотивации. Без всего этого отбор в профильные классы превратится в селекцию “перспективных” учеников, способствуя дальнейшему расслоению нашего общества, снижению престижа массовых рабочих профессий. В этом плане занятия по технологии могут дать немало объективной информации с опорой на различные методы изучения школьников в целях профориентации. Например, вот как может выглядеть схема построения наблюдения за учащимися в целях профориентации на занятиях по технологии [2, с.44]:


  • что делает учащийся, выполнив задание раньше других?

  • как относится учащийся к помощи со стороны учителя и товарищей? (принимает, отвергает, безразличен)

  • каков ритм его труда?

  • отвлекается ли во время работы, или собран, сосредоточен?

  • если встречаются затруднения, ищет выход самостоятельно, или ждет подсказки учителей или товарищей?

  • насколько точны и координированы движения рук?

  • как быстро овладевает приемами работы?

  • как организует свое рабочее место?

  • насколько экономно использует материал?

  • следит ли за состоянием инструмента?

  • инструмент применяет по назначению, или как придется?

  • как пользуется технической документацией?

Целесообразно также предусмотреть наряду с итоговой аттестацией выпускников основной школы механизм, позволяющий объективно оценить уровень готовности учащихся к продолжению образования по тому или иному профилю. На наш взгляд, центральным звеном такого механизма должно стать портфолио ученика.
ЛИТЕРАТУРА

  1. Волков Б.С. Основы профессиональной ориентации: учеб. пособие для вузов / Б.С. Волков. – М. : Академический Проект, 2007. – 333 с.

  2. Заенчик В.М. Методика преподавания технологии: професиональная ориентация и самоопределение школьников. Учебное пособие / В.М. Заёнчик. – Тула: Изд-во Тулгоспедуниверситета им. Л. Н. Толстого, 2006. – 83 с.

  3. Мордовская, А.В. Основы профориентологии: учебное пособие для бакалавров/ А.В. Мордовская, С.В. Панина, Т.А. Макаренко. – М.: Издательство Юрайт, 2011. – 235 с. – Серия: Бакалавр.



Сердюк Олена,

студентка 5 курс Інституту фізико-

математичної і технологічної освіти

Науковий керівник: В.І. Перегудова,

к.пед.н., доцент (БДПУ)
ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ
Актуальність дослідження. Сьогодні в навчальних закладах країни дедалі більшу увагу приділяють пошукам перспективних підходів до гуманізації освіти, стимулювання пізнавальної активності особистості, накопиченню досвіду її творчої діяльності. Основою навчально-виховної роботи в сучасній школі має бути національна система виховання, національна культура.

Загальноосвітню школу можна вважати центральною ланкою залучення молоді до національної культури й традицій свого народу, формування в неї національної самосвідомості. Проблема виховання в молоді почуття національної самосвідомості набуває особливої значущості в умовах становлення української державності. Звернення до національних скарбів є одним із головних засобів нашого самозбереження. У творах декоративно-ужиткового мистецтва закладений великий художньо-творчий потенціал, нехтування яким, як свідчить досвід попередніх десятиліть, руйнує народну культуру, збіднює духовність суспільства й окремої особистості. Громадяни нашої незалежної держави повинні бути національно зорієнтованими, творчо збагаченими, художньо активними особистостями. Сприяти цьому повинна відповідна система навчання й виховання дітей та молоді. Саме трудове навчання має великі можливості створення оптимального середовища для існування й розвитку традиційної культури, збереження народної спадщини та передачі її наступним поколінням [2].



Ступінь досліджуваності проблеми. Великі можливості для втілення окреслених принципів має дисципліна трудове навчання, питаннями методики викладання якої займалися відомі науковці: Н. Знамеровська, В. Кузьменко, О. Павленко, В. Сидоренко, О. Коберник, Б. Сименач, Т. Сиротенко, В. Радкевич, Г. Пащенко, Д. Тхоржевський, Л. Хоменко та ін. Проблема впливу культурної спадщини, а саме народного мистецтва на свідомість особистості, була предметом уваги О. Данченко, Д. Джоли, І. Зязюна, В. Лосюка, В. Мазепи, Л. Оршанського, М. Стрункої, Д. Фіголя та інших.

Мета дослідження полягає у визначенні аспектів формування національної самосвідомості учнів на уроках з української вишивки.

Народна українська вишивка, як і інші види справжнього декоративно-ужиткового мистецтва, забезпечує підростаючому поколінню через національне почуття переосмислення світової культури, виведення з орбіти меншовартості й провінційності на шлях усвідомлення справжніх національних цінностей. Отже, українська національна вишивка – це один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, в якому узори і зображення, гармонія кольорових сполучень відтворюють національний менталітет українського народу.

Завдяки доцільному використанню виховних можливостей українського народознавства, зокрема, його складової, – вишиваного українського рушника, як засобу формування національної відданості, людинолюбства, працелюбства й прилучення до справжньої творчості, краси і мудрості свого народу, молода людина пізнає світ чистої фантазії, натхненних образів, мистецтво високої естетичної наснаги, простору і водночас мудрого декоративного відчуття і мислення. Все це стимулює найважливіше – національну віру і національний оптимізм українського народу, гордість до його приналежності [1].

Формування національної самосвідомості учнів в процесі вишивання українського рушника базується на основі: отримання учнями відповідної історико-культурної інформації безпосередньо від викладача на заняттях з української народної вишивки; орієнтації учнів на самостійне оволодіння певних періодів історії, біографій визначених українських діячів, які зробили вагомий внесок у дослідження та розвиток народної вишивки.

Висновки. Таким чином, українська народна вишивка, яку опановують учні на заняттях трудового навчання, має значні потенційні можливості щодо формування творчої особистості, естетичних якостей і національної самосвідомості майбутніх громадян.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Богданова С. I. Трудове навчання (для груп дівчат). 6 клас: Розробки уро­ків / С.І.Богданова. – X.: Видавництво “Ранок”, 2008. – 176 с.

  2. Бойко А.М. Український рушник: навч.-метод. Посібник / А.М.Бойко, В.П.Титаренко. – Полтава: Верстка, 1998. – 70 с.

Чемерєва Каріна,

студентка 4 курса Інституту фізико-

математичної та технологічної освіти

Наук. керівник: М.Л. Пелагейченко,

к.п.н., доцент (БДПУ)
Засоби формування естетичного смаку в учнів 7 класу

на уроках трудового навчання
На сучасному етапі розвитку національної освіти одним з важливих напрямків її модернізації є акцентування навчальної діяльності на естетичне виховання учнів. Актуальність дослідження цього напряму полягає в тому, що воно насамперед розвиває особистість та світогляд учнів. Трудове навчання має велике значення на естетичне виховання школярів, і у тому числі на формування естетичного смаку. Також важливо підкреслити, що формування особистості – це найважливіше завдання вчителя, як школяр сприйме перші кроки в житті естетики, в такому напрямку і буде формуватися його естетичне сприйняття світу та культури.

Філософські проблеми естетичного виховання особистості дослідили Ж. Масенко, В. Кудін, Л. Левчук, В. Мазепа, О. Семашко та ін.; загальнопедагогічні та психологічні аспекти розвитку естетичного смаку – Т. Аболіна, З. Бєлоусова, І. Зязюн, О. Дем’янчук, Л. Коваль, Л. Масол, Н. Миропольська та ін. Естетичне виховання у вищій школі вивчали С. Мельничук, О. Рудницька та ін.

Однак, питання формування естетичного смаку на уроках трудового навчання заслуговує подальших досліджень та визначення найефективних педагогічних засобів його розвитку.

Слід зауважити, що поняття естетичного виховання необхідно розглядати, як складову частину виховного процесу, безпосередньо спрямовану на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

Н. Зацепіна підкреслює, що естетичні смаки несуть у собі внутрішні психологічні прояви уподобань, прийняття або неприйняття певних явищ дійсності, творів мистецтва кожною людиною відповідно до її світосприйняття. У смаках виявляється ставлення до життя. Естетично виховані юнаки та дівчата відчувають потребу в аксіологічному самовиявленні. Їхні смаки поступово вдосконалюються завдяки цілеспрямованому педагогічному впливу [1] .

На уроках трудового навчання вчитель має багато дидактичних прийомів залучення учнів до естетичного сприйняття навколишнього світу. Насамперед це вироби декоративно-ужиткового мистецтва, які учні на початку навчаються розглядати, аналізувати та бачити глибокий задум майстра. Потім за допомогою засобів проектного навчання вчитель допомагає учням розробляти та створювати вироби мистецтва.

Основними методами та формами вивчення зразків майстрів декоративно-ужиткового мистецтва є: ілюстрування, організація екскурсій та виставок творчих робіт та інші.

Для організації пошуку задуму майбутнього виробу вчитель застосовує методи активізації творчості учнів: мозковий штурм, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, алгоритмічний метод.

Таким чином, для формування естетичного смаку учнів на уроках трудового навчання існує три етапи: наочно-інформаційний етап, де учні тільки навчаються сприймати декоративно-ужиткове мистецтво; дослідницько-аналітичний етап, на якому школярі “занурюються” у дослідницьку діяльність окремих елементів виробу, роблять аналіз емоційної подачі виробу; художньо-проектний етап – учні проектують майбутній виріб та втілюють його у реальність.


Література

1. Зацепіна Н.О. Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Н.О. Зацепіна ; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. – Луганськ, 2008. – 20 с



ДЛЯ НОТАТОК

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




УДК 37.01(06)

ББК 74я5
НАУКОВЕ ВИДАННЯ


З 41

Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 23 травня 2013 року. – Том 3. Природничі науки. – Бердянськ : БДПУ, 2013. – 356 с.



Відповідальний редактор – Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету.


Відповідальність за зміст та літературне редагування тез доповідей несуть автори та їх наукові керівники.

Технічний редактор та комп’ютерна верстка – Анжеліка Денисова.


Адреса редакції:

71100 м. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4.


Підписано до друку 10.04.2013 р. Формат 60х84 1/16. Папір офс.

Друк. офс. Умовних друкарських аркушів 22,9.



Тираж 300 прим. Замовл. № 248.




1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34



  • Псарёв Сергей
  • Сергеев Илья
  • “ портфолио ”
  • Сердюк Олена
  • ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ Актуальність дослідження
  • Ступінь досліджуваності проблеми. Великі можливості для втілення окреслених принципів має дисципліна трудове навчання, питаннями методики викладання якої займалися відомі науковці
  • Чемерєва Каріна
  • Засоби формування естетичного смаку в учнів 7 класу на уроках трудового навчання
  • УДК 37.01(06) ББК 74я5 НАУКОВЕ ВИДАННЯ
  • Відповідальний редактор