Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Молоді та спорту україни

Молоді та спорту україни




Дата конвертації04.06.2017
Розмір209 Kb.
ТипРеферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА



Реферат на тему:

«Порушення авторських прав в соціальних мережах»

Виконали студентки ІІ курсу

Групи ПБ-25

Санжаровська А.

Якименко В.

Київ – 2011

План


Вступ

  1. Поняття інтернет та його значення

  2. Соціальні мережі

Висновки

Паспорт роботи

ВСТУП

Сьогодні в епоху бурхливого розвитку інформаційних технологій, прискорення процесів інформатизації, розвитку систем масових комунікацій, глобалізації та інтернаціоналізації Інтернет придбав функцію світового інформаційного ресурсу.Цілком невимовної обсяг даних охоплює всі області інтересів світового співтовариства.



Розвиток інститутів прав інтелектуальної власності (ПІВ) сьогодні в багатьох країнах знаходиться на початковій стадії, що в свою чергу можна виділити як проблему розвитку всього міжнародного права.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Ма́сова комуніка́ція (англ. Mass communication) - це поняття можна розглядати мінімум в двох аспектах: Як процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних технічних засобів - мас-медіа.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Міжнаро́дне пра́во - це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, які виникають у результаті погодження між державою та іншими суб`єктами міжнародного співтовариства і регулює відносини з метою мирного співіснування.
Інтелектуальна власність, скорочено «ІВ» (англ. intellectual property) - результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.) або кількох осіб.
Новий день диктує світові нове вимога, яка у глобальному інтегрованому світовому співтоваристві може бути тільки одне: глобальний розвиток інститутів у світовому масштабі. Кожна людина здатна отримати доступ до інформації, забороненої у себе в країні, всього лише зайшовши на сайт, що знаходиться в юрисдикції іншої держави. Це робить заходи по захисту ПІВ повністю неспроможними.

Українців усе більше і більше захоплюють соціальні мережі. У Інтернеті вони знаходять все те, чого, на жаль, дедалі менше залишається в традиційних засобах інформації і спілкування, — відсутність контролю і можливість вільного обміну думками.



1. Поняття інтернет та його значення

Інтернет є безспірним фактором сьогодення, який суттєво впливає на різноманітні сторони соціального життя. З урахуванням швидкості та розмірів поширення комп’ютеризації у світі історію людства навіть поділяють на дві ери — до та після появи мережі Інтернет.

Соціа́льна мере́жа - соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками.
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Англійська абревіатура B.W. (Before Web) означає ті часи, коли людство не користувалося Мережею, тобто знаходилося на зовсім іншій, початковій стадії розвитку.

Сьогодні Інтернет — глобальна мережа, що охопила всі сфери суспільного життя України, один з найбільших винаходів людства. Працюючи за комп’ютером, можна спілкуватись із світом чи отримувати найсвіжішу інформацію з усіх, навіть, найвіддаленіших куточків Землі. Спілкування не розтягується, як раніше, на дні і тижні, коли люди листувалися. Кордони спілкування розширились неймовірно. В Інтернеті можна проводити в режимі реального часу конференції, семінари, симпозіуми, з’ясовувати міжособистісні стосунки, грати в шахи, укладати угоди тощо.

Глоба́льна мере́жа - англ. Wide Area Network,(WAN)- комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і містять у собі десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів).
Міжособо́ві стосу́нки - це взаємозв’язки між людьми, що об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування.
Суспільство -це організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку. Суспільство - також соціальна самодостатня система, заснована на взаємовідносинах людей в процесі реалізації особистих потреб.
Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.
1

Доступ населення до Інтернету стає одним з важливіших показників розвитку тієї чи іншої країни, а Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства визначила вільний обмін інформацією та знанням однією із демократичних цінностей людства (ст. 3).

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Виникнувши як суто технічний засіб передачі інформації Інтернет перетворився на важливе соціальне явище, яке привертає увагу фахівців різних наук, у тому числі юридичної.

Інтернет — це, беззаперечно, багатосторонній рух. І, як будь-який рух, він потребує правил, а ще точніше — законодавчого регулювання.

Соціа́льне я́вище (англ. social phenomenon, нім. soziale Erscheinung, рос. социальное явление) - одне із засадничих понять соціології та соціальної філософії, яке означає елемент соціальної реальності, що володіє всією повнотою соціальних властивостей та ознак; це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або навіть окрема подія чи випадок; все те в соціальній дійсності, що проявляє себе, існує, є. Соціальні явища - це явища взаємодії людей, здійснювані в соціальному просторі: безпосередньо в контактній групі або опосередковано, через причетність індивідів до спільнот, через соціальні організації, інститути.
Зако́нода́вство - система усіх правових норм , якими регулюються суспільні відносини в державі.
Інформація передається Інтернетом у вигляді об’єктів, що потенційно охороняються авторським правом: літературних, музичних та аудіовізуальних творів, фотографій, ілюстрацій, карт, планів, малюнків тощо. Обробка і передача даних мережею та саме її функціонування відбувається завдяки іншому об’єкту авторсько-правової охорони — комп’ютерним програмам, а зберігання і пошук інформації часто здійснюється за допомогою електронних баз даних, які також можуть охоронятися авторським правом.
Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Інформаці́йний по́шук (ІП) (англ. Information retrieval) - наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.
Фіксація перелічених об’єктів авторсько-правової охорони в електронній формі та транскордонний характер Інтернету спрощує можливість порушення прав авторів та їхніх правонаступників. Збільшення ж обсягу авторських прав або введення складної процедури їх здійснення, натомість, призведе до обмеження прав користувачів Інтернету. Тому завданням сучасного авторського права є досягнення справедливого та життєздатного балансу інтересів суб’єктів авторських прав та користувачів творів, розміщених в Інтернеті.

Протягом XVIII—XIX століть визнана важлива роль авторів і видавців у соціальному прогресі, а також те, що їх всебічна підтримка і достатня винагорода — у інтересах самого суспільства. Наприкінці XIX ст. і протягом XX ст. значні зміни у соціальній, політичній, економічній і науково-технічній сферах обумовили новий погляд на авторське право. У даній радикально новій ситуації появи Інтернету головне — забезпечити правильне поєднання інтересів авторів творів, з точки зору їх достатньої винагороди, та інтересів усього суспільства.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Саме ця проблема гармонізації інтересів приватних осіб та громадських інтересів все більше виступатиме на передній план, особливо у країнах, що розвиваються, у контексті створення їх системи охорони авторського права, а також міжнародної охорони авторських прав.
Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.
Систематизація та реформування авторського права у сфері охорони матеріалів, що передаються Інтернетом, є нагальною потребою і для України, особливо в умовах теперішніх ринкових перетворень в країні, коли інформація стає все вагомішим фактором виробництва та все ціннішим об’єктом цивільного обігу.

Авторсько-правові аспекти функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет потребують негайного та всебічного вивчення з тим, щоби величезний потенціал Інтернету в усіх сферах суспільного життя реалізувався в повній мірі повсюди в світі та, зокрема, в Україні.

2. Соціальні мережі

Розглянемо коротко про деякі соціальні мережі в Інтернеті.

Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).
Служба соціальних мереж (англ. social networking service) - веб-сайт або інша служба у Веб, яка дозволяє користувачам створювати публічну або напівпублічну анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв'язок та переглядати власний список зв'язків і списки інших користувачів.

1.Найбільша російська соціальна мережа «ВКонтакте» дозволила своїм користувачам видаляти особисті аккаунти.Як повідомляє РІА «Новини», відповідна функція, що дозволяє повністю деактивувати сторінку і прибрати особисті дані, з'явилася в меню налаштувань соціальної мережі.При цьому наголошується, що для того, щоб видалити свій профайл, учасник повинен сп

очатку вказати причину, через яку він ухвалив таке рішення. Серед запропонованих варіантів є як варіанти зі скаргою на рідкісне коментування сторінки іншими користувачами, так і те, що соціальна мережа «забирає дуже багато час».

Про появу функції деактивації менше місяця тому оголошував засновник і власник «ВКонтакте» Павло Дуров.

Павло́ Вале́рійович Ду́ров (рос. Павел Валерьевич Дуров; нар. 10 жовтня 1984) - російський програміст, один із творців і колишній генеральний директор соціальної мережі «ВКонтакті» (одним із співавторів ресурсу є його брат Микола Дуров).
Раніше для видалення своєї сторінки учаснику соцмережі доводилося поводитися з листом до адміністрації інтернет-ресурсу і чекати рішення близько місяця.

«ВКонтакте» є найбільшою соціальною мережею у Росії. Її щоденна аудиторія складає близько 23 мільйонів осіб, а всього в соцмережі зареєстровано приблизно 100 мільйонів унікальних аккаунтів.

2.Соціальна мережа Facebook зайняла перше місце серед аналогічних сервісів за кількістю часу, який витрачають на неї користувачі.

Такі дані були опубліковані компанією Nielsen, чиї експерти провели дослідження рейтингу популярності провідних світових соціальних медіа-ресурсів і блогерських майданчиків. Так, тільки в травні цього року користувачі США провели в Facebook близько 53 мільярдів хвилин. 2

Аналітики з Nielsen відзначили, що соціальні мережі продовжують показувати стрімкі темпи зростання своєї популярності. В цілому ними користується близько 80 відсотків людей, які відвідують інтернет, а на частку соцмереж припадає 23 відсотки від всього часу, що проводиться юзерами у «всесвітній павутині».

Крім Facebook, до першої п'ятірки найбільш затребуваних користувачами соціальних майданчиків увійшли: (у порядку убування) блогохостинг Blogger компанії Google, сервіси мікроблогів Tumbrl і Twitter та ділова соціальна мережа LinkedIn.

Google Inc. (вимовляється /ˈguːgl/, «ґу́ґл») - американська публічна транснаціональна корпорація, яку заснували 1998 року аспіранти Стенфордського університету Ларрі Пейдж і Сергій Брін. Найпопулярніший пошуковий сервіс станом на 2016 рік, має у власності, зокрема YouTube і Blogger.

Найбільша у світі соціальна мережа Facebook була заснована у 2004 році випускником Гарварду Марком Цукенбергом. Реєструватися в ній може будь-хто, досягнувши 13-річчя, і що має власну електронну пошту.

Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми використовуючи цифрові пристрої, такі як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

Аудиторія цього медіа-ресурсу налічує на сьогодні близько 750 мільйонів осіб, при цьому, за статистикою самої компанії, близько 50 відсотків користувачів Facebook заходять на сайт щодня.

3.Нова соціальна мережа Google , яка існує менше місяця і все ще знаходиться в тестовому режимі, встигла відзначитися тим, що набрала за три тижні 20 млн. користувачів і видалила всі анонімні аккаунти.

Останнє рішення викликало бурхливу дискусію в Мережі, люди з ніками на зразок «Nygirl» або «GrrlScientist» висловлюють своє обурення тим, що за багато років життя в Мережі вони встигли звикнутися зі своїми мережевими іменами і не мають наміру від них відмовлятися.

Google стверджує, що вимога повідомлення свого справжнього імені необхідна для того, щоб інші користувачі Мережі могли знаходити своїх друзів і знайомих і взагалі Google не єдина соціальна мережа з такими правилами.

Іншою причиною такого роду вимог є боротьба із спамом, рівно як і загальне підвищення відповідальності за вивішувану в інтернеті інформацію. Не секрет, що більшість оголошень і постів сумнівного змісту розміщуються під ніками, по яких не можна встановити автора.

Проте користувачі Інтернету цілком обгрунтовано парирують, що часто використання псевдоніма або ніка, не прив'язаного до реального імені є необхідністю. У низці випадків люди просто не хочуть, щоб їх могли знаходити в інтернеті ті, хто їм неприємний або для яких вони б не хотіли розкривати деталі своїх інтересів і кола спілкування. Інші висловлюють в Мережі свої політичні погляди, а в значній кількості країн світу це не особливо вітається.

Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
Традиційним прикладом вважається Китай, який вельми жорстко цензурує інтернет і на цьому грунті у нього вже були конфлікти з тією ж Google.

Користувачі соціальних мереж відзначають і ще одну причину, через яку реальні дані власників аккаунтів можуть становити інтерес для власників соціальних мереж. Це можливість надавати адресну рекламу, яка враховуватиме всі звички, інтереси і місцерозташування користувача.

З розвитком науки і техніки досить актуальним стає питання дотримання авторського права всіма господарюючими суб’єктами, які використовують інтелектуальну власність.

Проблема дотримання авторського права засобами масової інформації і до цього часу не вирішена належним чином, а ще додались проблеми захисту авторського права в Інтернеті та в творах на електронних носіях (диски, дискети тощо).

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

Щодо більш повного і об’єктивного захисту творів в Інтернеті, то тут необхідно з’ясувати низку питань. Передусім, слід з’ясувати, на якому сайті розміщений ресурс.

Існує два види сайтів, які пропонують свої послуги – платні та безоплатні.

Платні сайти – це сайти, які надають свої послуги (інформацію) за гроші (особа карткою, чеком, за телефонним рахунком здійснює платіж за необхідну послугу). Загальне правило: всі платні сайти працюють за передплатою.

Безоплатні сайти – це сайти, інформація з яких надається вільно без будь-яких обмежень (плата, відкриття сайта-спонсора – як платіж за послугу).

З платними сайтами все набагато легше (особливо якщо вони ще й резиденти): позаяк ця діяльність є підприємницькою, то вона потребує реєстрації у відповідних органах влади (адміністрація, податкова інспекція тощо). Виходячи з цього, можна дійти висновку, що це юридична особа із чітко визначеною адресою, банківським рахунком і керівником або суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка відповідає за зобов’язаннями всім належним майном.

Ба́нківський раху́нок - рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
Отже, стає можливим подання позову до конкретного відповідача.

З безоплатними сайтами все набагато складніше, тому що:

При реєстрації сайта вимагаються мінімальні дані (прізвище, ім’я, по-батькові, адреса електронної пошти; всі інші пункти в анкеті є необов’язковими і майже ніким не заповнюються). Більше того, немає жодної впевненості в тому, що надані дані є достовірними, оскільки реєстрація відбувається без явки користувача до реєстратора і копії паспорта або іншого документа, що підтверджують особу, не надаються реєстратору.

Друга проблема, яка може виникнути, – якщо ви звернетесь до суду з позовом, то у вас не буде прізвища особи – володільця сайта (точніше, ви не будете на 100% впевнені, що це насправді та особа, за яку вона себе видає), адреси, де порушник мешкає (і куди слід направити виклик до суду), документів, що підтверджують, що саме особа, яка викликана досуду, й є володільцем сайта, який порушив авторське право.

Хоча формально і було порушене авторське право, але особа будь-якого доходу з цього не отримувала, отже, це не підприємницька діяльність і жоден суд, виходячи з обов’язків законності, об’єктивності й всебічного розгляду справи, не зможе зобов’язати особу відшкодувати моральну шкоду або втрачену вигоду.

Внаслідок цих і подібних ним випадків порушуються ті чи інші права інтелектуальної власності, і, отже, вони потребують захисту. Однак знову ж таки, далеко не всі способи захисту прав інтелектуальної власності, передбачені цивільним кодексом та іншими нормативними актами, застосовні до порушень в мережі Мережа, що обумовлено великою специфічністю, як самих порушень, так і інформаційних процесів усередині Мережі.

Рішенням Всесвітньої організації інтелектуальної власності у 2001 році встановлено, що 26 квітня щорічно святкується Всесвітній день інтелектуальної власності.
Інформаці́йні проце́си- послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є - створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання, захист, знищення інформації.
Мора́льна шко́да - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.


Правовідносини (об'єкти і суб'єкти авторського права) у мережі Інтернет вельми різноманітні.
Перерахуємо хоча б деякі права суб'єктів (власників) прав:
- Авторські права провайдерів на комп'ютерні програми і бази даних, що реалізують сам доступ до Інтернет або розміщення веб-сайтів на їх технічних платформах (серверах);
- Авторські права виробників програмного забезпечення для цих серверів провайдерів;
- Авторські права власників веб-сайтів на власне контент веб-сайту, його програмну частину і інші об'єкти авторського права, на ньому розміщені - статті, зображення, музику, бази даних і т.д.
- Авторські права конкретних власників прав на об'єкти, розміщені на веб-сайтах: комп'ютерні програми, музику, статті, зображення, бази даних тощо, які дуже активно використовуються користувачами інтернету.
Твори в електронній формі, доступні в цифровій мережі, можуть бути сприйняті необмеженим колом користувачів в будь-який час за бажанням кожного з них. Твори, які мають відкритий доступ, будучи якось перетворені в цифрову форму і завантажені в Інтернет, стають легкою здобиччю для порушників авторських прав.
Інформація - відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень або іншим способом.
На початковому етапі розвитку Інтернету більшість його користувачів дотримувалося позиції про неможливість поширення діючих норм на правовідносини, що виникають в цифрових мережах. Як наслідок цього, почалася підготовка законопроектів, присвячених спеціальному регулювання правовідносин, що виникають в мережевому просторі, зокрема проект Закону про регулювання вітчизняної частини Інтернету. Однак більшість юристів на сьогоднішній день вважають, що чинне законодавство цілком в змозі адекватно регулювати хоча б деякі сфери взаємовідносин, що виникають у мережі.
Найбільш часто через Інтернет передаються, а в тому числі шляхом такої передачі порушуються авторські права, такі об'єкти прав: літературні, музичні та аудіовізуальні твори, комп'ютерні програми, а також твори образотворчого мистецтва, фотографії тощо.
Проект закону - документ з текстом закону, запропонований до прийняття законодавчому органу або на референдум.
Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
Серед причин такого масового незаконного відтворення примірників творів, що охороняються авторським правом можна виділити технічну простоту здійснення операції. З розвитком техніки, користувачеві Інтернет все менше часу потрібно для отримання на своєму комп'ютері тотожною копії твору, або такої, що практично не поступається оригіналу за якістю. До цих пір через Інтернет складно передавати лише відеозображення у зв'язку з великим розміром відеоінформації. Передача ж літературних і музичних творів здійснюється з швидкістю, яка набагато перевищує швидкість прочитання або прослуховування таких творів.
Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.
Інша причина незаконного обігу творів полягає в елементарній відсутності привабливих варіантів легального отримання необхідних творів за наявності нелегальних. Очевидно, що окремі правовласники не в змозі відслідковувати поширення об'єктів, що охороняються, в цифрових мережах та їх використання при створенні продуктів мультимедіа. Правовласники фактично позбавлені можливості захищати свої права в цифровому середовищі тими ж способами, що і при звичайному використанні охороняються авторським правом об'єктів.
Однак існує явна зацікавленість не тільки практично всіх правовласників, але і більшості користувачів в знаходженні легальних способів вирішення виникаючих проблем.
Існує ряд помилкових суджень щодо законності використання творів у мережі. Одна з них - розміщення творів на сайті за усним погодженням з автором. Відповідно до Закону про авторське право форма авторського договору, на підставі якого повинні бути передані майнові права, повинна бути письмовою.
Авторський договір - це консенсуальна угода у галузі права інтелектуальної власності (авторського права), за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом.
Майнові́ права́ - це права фізичних чи юридичних осіб, які повязані з майном, відмінні від права власності.
Звичайно, недотримання письмової форми договору не тягне його недійсність, а лише позбавляє сторони права посилатися на показання свідків. Однак, у зв'язку з особливостями авторського договору (зокрема, необхідністю погодити в ньому не тільки майнові права, які передаються, але й термін, територію, можливість переуступки прав третім особам та ін), усна домовленість майже ніколи не тягне передачу авторських прав. Як наслідок використання твору стає незаконним і дає можливість автору або його правонаступнику подавати до суду.
Також помилковим є твердження, що створення електронних бібліотек не порушує нічиїх прав.
Електро́нна бібліоте́ка (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і т.і.)
Відомо, що чинний Закон про авторське право робить певні пільги щодо використання творів бібліотеками, зокрема бібліотека має право без дозволу автора і без виплати йому гонорару здійснювати репрографічне відтворення, тобто репродукування, під яким розуміється відтворення шляхом фотокопіювання або за допомогою інших технічних засобів, інших, ніж видання. Проте дана норма аж ніяк не дозволяє ні оцифровувати (відтворювати) твір, ні розміщувати твір на сайті.
Інформаційно-комунікаційні технології міняють життя суспільства всюди в світі. Інновації створюють нові ринки товарів і послуг. Такі технології вносять революційні зміни в процеси праці, підвищують продуктивність у традиційних галузях і збільшують швидкість руху капіталу та обсяги його потоків. Проте зміни в економіці - лише одна сторона питання. Суспільства переживають глибокі зміни у сфері культури, формуючи засоби масової інформації, які, у свою чергу, формують суспільства, а також адаптуючись до лавиноподібного зростання інтернету. Швидкий розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій по всьому світу має і свою негативну сторону: створюються можливості для появи нових форм експлуатації, нових різновидів злочинної діяльності і навіть нових форм злочинності.
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Зло́чин - злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».

Визначення поняття "злочин, пов'язаний з використанням комп'ютерів" або аналогічних йому, таких як "кіберзлочини", обговорювалося протягом останніх 30 років. Вперше подібний термін був використаний в одній із доповідей Стенфордського дослідницького інституту, а потім, в злегка зміненому вигляді, він знову з'явився в документах 1979 і 1989 років. Ця класифікація широко вживалася в опублікованих пізніше статтях з кіберзлочинності: комп'ютер як суб'єкт злочину; комп'ютер як об'єкт злочину; або комп'ютер як інструмент (четвертий варіант, запропонований в 1973 році, - комп'ютер як символ - мабуть, вийшов з ужитку в 1980-х роках). Можливо, корисно по-іншому сформулювати цю концептуальну модель, розглядаючи злочини, пов'язані з використанням комп'ютерів, як заборонене законом та / або судовою практикою поведінку, яка
а) направлена власне на комп'ютерну сферу та комунікаційні технології;
Судова практика - масив судових рішень, що створюється в процесі діяльності судових органів, перш за все судів вищих інстанцій. Залежно від правової системи, цей термін може позначати вторинне джерело права, пов'язане винятково з інтерпретаційно-правовою та правозастосовною судовою діяльністю (континентальна європейська традиція), або первинне джерело, що має характер судового прецеденту (англійська традиція).

б) включає використання цифрових технологій у процесі здійснення правопорушення; або

в) включає використання комп'ютера як інструменту в процесі здійснення інших злочинів, і, відповідно, комп'ютер виступає при цьому як джерело електронних процесуальних доказів.

Процесуа́льні до́кази (докази в процесуальному праві) - будь-які фактичні дані, отримані у процесуально передбаченому порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для вирішення судової справи.

У законах і договорах, у тому числі у прийнятій Радою Європи Конвенції з кіберзлочинів, дано визначення різних видів злочинів, пов'язаних з використанням комп'ютерів (таких, як злочини проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних систем, правопорушення щодо контенту та правопорушення відносно інтелектуальної власності ).

Графічні зображення, як об'єкти авторського права, які найбільш часто можуть бути розміщені в Інтернеті: малюнок, ескіз, картина, план, креслення, кінокадр, телекадрах, відеокадр, малюнок і так далі.

Згідно зі ст. 421 чинного Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності на вище зазначені твори є творець об'єкта права інтелектуальної власності (автор) та інші особи, яким належать особисті немайнові права, а також (або) власник майнових авторських прав інтелектуальної власності. Також і згідно ст.7 закону Україна "Про авторське право та суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Цивільний кодекс - систематизований законодавчий акт, що містить розміщені за певною системою норми цивільного права. При цьому може використовуватись як інституційна система, так і пандектна система.
Сумі́жні права́ (англ. related rights, фр. droits voisins, рос. смежные права) - тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу.

Дуже важливим є питання правової оцінки розміщення будь-якого зображення на сторінці веб-сайту, тобто встановлення того, чи є це використанням твору. Посилаючись, по-перше, на ст. 441 Цивільного кодексу України, яка вказує, що використанням твору є "опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом і в будь-якій формі" можна зробити висновок, що розміщення будь-якого зображення на сторінці веб-сайту і є використанням твору в розумінні ст. 441 ЦК. Така ж норма щодо відтворення є і в ст.1 чинного закону України "Про авторське право та суміжні права", яка вказує, що відтворенням є "виготовлення одного або більше примірників твору, а також їх запис для тимчасового або постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер".
Таким чином, законодавство України чітко визначає, що розміщення зображення на веб-сайті - це вже є його відтворення.
Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
А тому суб'єкт авторського права має можливість відповідно до ч.1 ст.440 Цивільного кодексу України застосовувати свої майнові права інтелектуальної власності на твір, тобто "виключне право дозволяти використання твору і право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі - забороняти таке використання".3

Використання фотографії на веб-сайті. У разі, якщо на фотографії зафіксований об'єкт, який не належить до об'єктів авторського, користувач належний укласти договір лише з особою, яка володіє винятковими правами на фотографію. Але разом з тим, на фотографіях нерідко фіксуються об'єкти, що охороняються також нормами авторського права, наприклад: твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, твори декоративно-прикладного мистецтва, твори архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва.

Садо́во-па́ркове мисте́цтво (або садо́во-па́ркова архітекту́ра) - мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.
Декоративно-ужиткове мистецтво - один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.
Використовуючи такі твори, слід пам'ятати про те, що використання зазначених об'єктів авторських прав, як і використання фотографій, може здійснюватися тільки на підставі письмового дозволу автора (правовласника) та відповідно до ст.15 чинного закону України "Про авторське право та суміжні права". Інакше кажучи, користувачеві слід укладати договір не тільки з автором фотографій (правовласником), але і з автором (правовласником) охоронюваного авторським правом твору, який відтворюється на фотографії.

Треба зазначити, що в Інтернет з'являються і нові об'єкти авторського права, охорона яких за чинним законодавством, досить скрутна. Найважливіше питання - визначення правової природи основного компонента всесвітньої мережі - файлу HTML.

Всесві́тня мережа (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тене́та) - найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.
Файл HTML втілює в собі відразу декілька об'єктів інтелектуальної власності. З точки зору внутрішньої структури - це комп'ютерна програма. Але з точки зору зовнішнього оформлення сторінка HTML може представляти собою літературний твір, твір художника, дизайнера і т.п.
Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Жоден з існуючих способів охорони не враховує повною мірою специфіку HTML. Безперечно, виходом була б розробка особливого механізму охорони HTML сторінок і внесення відповідних змін до законодавства про інтелектуальну власність.

Незважаючи на відсутність спеціального регулювання, права автора сторінки HTML можуть бути в даний час захищені нормами авторського права. При бажанні, автор HTML файлу може зареєструвати свій HTML-файл у Державному підприємстві "Українське агентство з авторських і суміжних прав" (надалі – ДП

УААСП) як комп'ютерну програму, тим самим, підтвердити своє авторство і пріоритет.

Більш складним є проблема використання так званих "Java applets" - програм, написаних мовою Ява (Джава), призначених для роботи в Інтернет. Якщо мова HTML досить примітивна, то мову "Java" повною мірою можна назвати повноцінною мовою програмування. Особливості функціонування програм, написаних мовою "Java" полягають у тому, що програма існує весь час як некомпільованний текст. При запуску через Інтернет програму, написану мовою "Java", користувач копіює на свій комп'ютер не тільки ту програму, яку він запускає, але і компонент, необхідний для компіляції і запуску виконуваної програми безпосередньо на комп'ютері користувача. Таким чином використовується відразу декілька програм, що охороняються авторським правом.


Купуючи звичайну програму, користувач не цікавиться, наскільки правомірно програміст використовував ту чи іншу мову програмування, і чи дотримані права автора компілятора, оскільки програма надходить в користувача у вигляді об'єктного коду. У випадку ж з програмами, написаними мовою "Java", і програма, і компілятор надходять користувачеві окремо один від одного, і компіляція програми для її запуску відбувається вже на комп'ютері користувача, причому компілятор - самостійна програма - залишається на комп'ютері користувача і може бути використане необмежену кількість разів з іншими програмами мовою Ява.
Компілятор (англ. Compiler від англ. to compile - збирати в ціле) - комп'ютерна програма (або набір к. програм), що перетворює (компілює) вихідний код, написаний певною мовою програмування (мова джерела, англ. source language)
Поки проблема використання компіляторів не стоїть гостро тільки з однієї причини - основний постачальник програмного забезпечення до Інтернет компанія "Майкрософт" надає своїм користувачам всі необхідні для роботи в Інтернет програми абсолютно безкоштовно. Проте ця ситуація може докорінно змінитися.
2. Правопорушення у мережі Інтернет: погляд на проблему збирання доказів

Основне питання проблеми захисту прав, порушених у Всесвітній Павутині, полягає не в тому, як кваліфікувати те чи інше правопорушення в Інтернет, а як довести факт його здійснення і залучити зловмисника до відповідальності. У цьому зв'язку можна виділити дві проблеми. Перша проблема - довести «КИМ ВЧИНЕНО», друга - «ЩО ВЧИНЕНО».


Завдання номер один - виявити правопорушника. Складність її вирішення багато в чому залежить від способу вчинення дій за допомогою Інтернет, які за законодавством можуть розглядатися як порушення чиїхось прав або законних інтересів.
Інтере́с (у праві) - прагнення особи повніше задовольняти свої потреби і бажання, що прямо не формалізовано в конкретному суб'єктивному праві, проте не суперечить праву як такому. Конституційний Суд України дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес»: це - прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного права і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. У структурі законного інтересу виділяють два елемента: прагнення суб'єкта користуватися конкретним соціальним благом; звернення в деяких випадках за захистом до компетентних органів.

Наступна проблема - збір доказів, достатніх для вирішення спору.
3. Реєстрація авторського права
Реєстрація авторського права відбувається шляхом подачі Заявки на реєстрацію об'єкта авторського права.

Документи для реєстрації авторського права необхідні наступні:

- Довіреність встановленого зразка на Кондратюка І. В., який буде представляти ваші інтереси з реєстрації об'єкта авторського права;

- Заява українською мовою, яка складається у формі, затвердженою Державним департаментом інтелектуальної власності (заповнюється нашим Агентством);

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.

- Примірник твору (опублікованого чи неопублікованого) у друкованому вигляді мовою оригіналу на паперовому або електронному носії;

- Документи, що свідчать про факт і дату публікації твору;

- Документ про оплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір (готується нашим Агентством);

- Документ про оплату державного мита за видачу свідоцтва (готується нашим Агентством). Зазначений документ подається до Державного департаменту інтелектуальної власності після отримання нами Рішення про реєстрацію авторського права;

Державний департамент інтелектуальної власності (ДДІВ) - є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки України і йому підпорядковується. Основними завданнями ДДІВ є участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності; прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інтелектуальної власності; організаційне забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

- Документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора);

- Для реєстрації авторського права ми здійснюємо всі необхідні дії:

Консультації автора про реєстрацію об'єкта авторського права;

Правильне заповнення Заявки на реєстрацію об'єкта авторського права;

- Оплату зборів і зборівза реєстрацію об'єкта авторського права;

- Правильне оформлення всіх документів, які додаються до Заявки;

- Отримання Рішення про реєстрацію авторського права;

- Отримання Свідоцтва про реєстрацію авторського права;

- Відправку автору Рішення про реєстрацію і Свідоцтва про реєстрацію авторського права;

ВИСНОВКИ
Як правило, порушення майнових авторських прав в Інтернеті можна пов'язати з неможливістю укласти договір з кожним автором чи правовласником, чиї твори використовуються. З даною проблемою суспільство зіткнулося не тільки з появою цифрових технологій (Інтернету), а набагато раніше. Наприклад, при виникненні телебачення і радіомовлення, де також масово використовуються об'єкти авторського права. Єдиним вирішенням цього питання, як в одному, так і в іншому випадку є інститут колективного управління правами допомогою створення організацій по колективному управлінню майновими правами авторів. Основна діяльність таких організацій - видача ліцензій на використання творів і (або) об'єктів суміжних прав і розподіл між авторами (правовласниками) зібраного за видачу таких ліцензій винагороди. При цьому необхідно відзначити, що дана ліцензія дозволяє використовувати всі оприлюднені твори і надається від імені всіх правовласників, включаючи і тих, які не передали організацій повноважень.



ПАСПОРТ


Назва

ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРАВ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Автори


САНЖАРОВСЬКА, ЯКИМЕНКО

Д-25




ЗАЛІКОВА РОБОТА






1 http://econ-referat.narod.ru/gea2170.html

2 http://soclines.biz/popular/articles20080618it.html

3 http://knowledge.allbest.ru/law/2c0a65625a3ac78a4d53a89421306c27_0.html



  • 2. Соціальні мережі
  • Державного департаменту інтелектуальної власності