Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Мовленнєва діяльність як засіб вербального спілкування А. П. Хом’як

Скачати 158.89 Kb.

Мовленнєва діяльність як засіб вербального спілкування А. П. Хом’як




Скачати 158.89 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.05.2017
Розмір158.89 Kb.
  1   2

УДК: 371. 13

Мовленнєва діяльність як засіб вербального спілкування
А. П. Хом’як, доцент кафедри прикладної лінгвістики Волинського

національного університету імені Лесі Українки;



П. А. Кліш, доцент кафедри педагогіки і психології Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти
Демократизація і гуманізація освітньої системи передбачає особистісно орієнтоване навчання, серед компонентів якого є спілкування.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.
Мовозна́вство, також лінгві́стика - наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
Освіта Осві́та - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
Засобом реалізації його основних форм є мовленнєва діяльність. Проблема актуалізується приєднанням України до Болонської декларації, яка сприяє соціокультурному діалогові в умовах інтенсивної міжнародної комунікації.


Аспекти мовленнєвої діяльності в спілкуванні висвітлюються багатьма вченими.
Актуалізація (лат. actualis - діяльний, діяльнісний, фактичний) - переведення в дію, стан активності того, що існувало лише потенційно чи латентно.
Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.
Мо́влення - це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.


Ключові слова: спілкування, мовленнєва діяльність, комунікативно-пізнавальна потреба, розуміння.
Розумі́ння - психологічний стан, який виражає собою правильність ухваленого рішення і супроводжуваний відчуттям упевненості в точності сприйняття або інтерпретації якої-небудь події, явища, факту.


Клиш П. А., Хомяк А. П. Речевая деятельность как средство вербального общения.

Демократизация и гуманизация образовательной системы предусматривает личностно ориентированное обучение, среди компонентов которого есть общение. Средством реализации его основных форм является речевая деятельность. Проблема актуализируется присоединением Украины к Болонской декларации, которая способствует социокультурному диалогу в условиях интенсивной международной коммуникации.

Аспекты речевой деятельности в общении исследуются многими учеными.

Ключевые слова: общение, речевая деятельность, коммуникативно-познавательная потребность, понимание.

P. Klish, A. Khomyak. Speech Activity As A Means Of Verbal Communication.

Democratization and humanization of the educational system provides learner-oriented learning. Communication is one of its components. Speech activity is a means of its basic forms’ realization. The problem is actualized in accordance with the accession of Ukraine to the Bologna Declaration, which promotes social-cultural dialogue in the context of intense international communication.

Aspects of speech activity in communication are being studied by many scholars.

Key words: communication, speech activity, communicative-cognitive need, understanding.

Постановка проблеми. Нині особливого значення набуває особистісно орієнтоване навчання, серед компонентів якого є спілкування. Засобом реалізації його основних форм є мовленнєва діяльність. Проблема актуалізується приєднанням України до Болонської декларації, яка сприяє соціокультурному діалогові в умовах інтенсивної міжнародної комунікації.

Метою статті є теоретичний аналіз мовленнєвої діяльності як засобу реалізації основних форм спілкування. Згідно з метою поставлено такі завдання: розкрити суть і структурну будову мовленнєвої діяльності, висвітлити механізми реалізації її видів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Механі́зм (грец. μηχανή mechané - машина) - система тіл, що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Аспекти мовленнєвої діяльності в спілкуванні розглянуто в працях А. О. Вербицького, В. М. Дружиніна, А. М. Ксенофонтової, В. М. Куніциної, С. О. Нікітчиної, Г. І. Щукіної та ін. Вивченням напрямів узаємозв’язку спілкування і лінгвістики займаються О. Я. Гойхман, І. О. Зимня, Є. В. Клюєв, М. В. Колтунова, Т. М. Надєїна, О. М. Шахнарович та ін. Аналізу спільності рецептивних і продуктивних видів мовленнєвої діяльності присвячено праці В. І.
Спільнота - це група людей, які з будь-якої причини відчувають досить спільного між собою, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури.
Ільїна, З. І. Кличнікової, С. Д. Толкачевої та ін.

Мовленнєва діяльність є самостійним видом діяльності, засобом здійснення вер­бального спілкування як форми взаємодії людей. Вона визначається як об’єкт навчання, за посередництвом якої досягається ціль навчання – сформована комунікативна здатність реалізувати основні форми спілкування.

Як і будь-яка діяль­ність людини, мовленнєва діяльність включає у свою структурну будову мотиваційно-спонукальний, орієнтовно-дослідницький і виконавчий рівні.

Посере́дництво - в дипломатії та міжнародному праві участь третьої держави або міжнародної організації в мирному розв'язанні спору (конфлікту) між іншими державами.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.

Далі охарактеризуємо кожен із зазначених рівнів мовленнєвої діяльності.

Мотиваційно-спонукальний рівень поданий складною взаємодією потреб, мотивів і цілей мовленнєвої дії як майбутнього її результату.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
Мотива́ція (з лат. movere) - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
Взаємодія - широкий загальний термін, що позначає таку сумісну дію кількох об'єктів або суб'єктів (тіла, елементарної частинки, біологічної істоти, людини, співтовариства), при якій результат дії одного з них впливає на інші, що змінює їхню динамічну поведінку.
Як відомо, діяльність спо­нукається сукупністю внутрішніх і зовнішніх мотивів. Для нашого аналізу важливо зазначити її внутрішній мотив. Таким у мовленнєвій діяльності виступає пізнавально-комунікативна потреба. За О. М. Леонтьєвим, потреба, “знаходячи” себе в предметі діяльності, стає її внутрішнім мотивом. Це передбачає створення ситуації, котра б сприяла виникненню і розвиткові комунікативно-пізнавальної пот­реби навчитися спілкуватися.

При цьому необ­хідно враховувати положення Л. С.

Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.
Поло́ження - нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т. ін.
Виготського про психологічну природу мотиву, його зв’язки зі всією особистістю, з її емоціями і волею, з її думкою, яка виникає в силу різних мотивів. “Сама думка народжується не з іншої думки, а з мотиваційної сфери нашої свідомості, яка охоплює наші захоплення і потреби, наші інтереси і спонукання, наші афекти і емоції.
Афект - багатозначний термін у медицині, психології, кримінальному праві.
За думкою стоїть афективна і вольова тенденція.
Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.
Тільки вона може дати відповідь на останнє «чому» в аналі­зі мислення. Якщо ми порівняли вище думку з найвищою хмарою заливного дощу слів, то мотивацію думки ми повинні були б, якщо продовжити це образне порівняння, уподібнити вітру, що призводить в рух хмари. Справжнє і повне розуміння чу­жої думки стає можливим лише тоді, коли ми розкриваємо її дійове, афектно-вольове підґрунтя” [2, с. 357].

Наступний, орієнтовно-дослідницький рівень мовленнєвої діяльності включає дослідження умов діяльності, виокремлення предме­та, залучення засобів, знарядь діяльності тощо. Зокрема, на цьому рівні мовленнєвої діяльності реалізується відбір засобів і способів формування і формулювання влас­ної або чужої думки в процесі мовленнєвого спілкування. Це рівень планування, програмування і внутрішньої організації предметного, змістовного плану мовленнєвої діяльності.

Виконавчий рівень мовленнєвої діяльності може бути зовні вираженим і невираженим. Наприклад, виконав­чий рівень слухання зовні невиражений, втім виконавча частина діяльності мовлення очевидна, вона зовні яскраво виражена в артикуляційних рухах мовця.

Аналізуючи особливості мовленнєвої діяльності, О. О. Леонтьєв підкреслював, що “кожний одиничний акт діяльності ... починається мотивом і планом і завершується результатом, досягненням наміченої спочатку мети; в середині ж лежить динамічна система конкретних дій і операцій, спрямованих на результат” [11, c. 26].

Динамічна система Динамі́чна систе́ма - математична абстракція, призначена для опису і вивчення систем, що еволюціонують з часом. Прикладом можуть служити механічні системи (рухомі групи тіл) або фізичні процеси.

Будучи внутрішнім “опера­ційним” механізмом діяльності, така динамічна система виз­начає значною мірою швидкість, автоматизм виконання мовленнєвої діяльності. Операційна сторона діяльності визначає і орієнтовно-дослідницький і власне артикуляційний рівні.


  1   2


Скачати 158.89 Kb.

  • П. А. Кліш
  • Ключові слова
  • Клиш П. А., Хомяк А. П. Речевая деятельность как средство вербального общения.
  • Ключ евые слова
  • Key words
  • Метою статті є