Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Н. В. Базелюк // Наука І освіта. 2012. № С. 13-16. Бібліогр.: 15 назв. Текст статті доступний також в Інтернеті, в архіві наукових публікацій бази даних „Наукова періодика України Національної бібліот

Скачати 199.59 Kb.

Н. В. Базелюк // Наука І освіта. 2012. № С. 13-16. Бібліогр.: 15 назв. Текст статті доступний також в Інтернеті, в архіві наукових публікацій бази даних „Наукова періодика України Національної бібліот




Скачати 199.59 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації19.03.2017
Розмір199.59 Kb.
1   2   3
Морозова, Н. Ю. Неформальное образование в аспекте европейских тенденций / Н. Ю. Морозова // Сред. проф. образование. – 2011. – № 12. – С. 16–18. – Библиогр.: 8 назв.

У статті розглядається поняття «неформальна освіта». Його сутність – в переході від жорстких централізованих схем до вільного вибору траєкторій і форм отримання додаткової освіти та підвищення кваліфікацій. Розглядається досвід Фінляндії щодо впровадження неформальної освіти в освітню практику.

36. Панасюк, Т. Методики раннього розвитку й виховання дитини дошкільного віку / Тамара Панасюк, Ганна Грищенко // Інформ. зб. для директора шк. та зав. дит. садочком. – 2014. – № 8. – С. 72–95. – Інтернет-джерела в кінці ст. – Із змісту: Фінляндія. – С. 81.



Подається узагальнена інформація про розвиток дошкільної освіти у Фінляндії.

37. Похресник, А. Стратегічна роль цілісного освітньо-наукового комплексу / Анатолій Похресник // Вища освіта України. – 2011. – № 4. – С. 30–35. – Бібліогр.: 19 назв.



Розглянуто головні характеристики найбільш ефективного для умов ХХІ ст. освітньо-наукового комплексу, спроможного успішно готувати працівників для суспільства знань, зокрема для забезпечення сталого розвитку людства.
Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Як найближчий до умов України приклад руху до суспільства знань, організації ефективної модернізації всього освітньо-наукового комплексу, наведено досвід Фінляндії.

38. Пушкарьова, Т. Особливості функціонування і розвитку фінської системи освіти / Тетяна Пушкарьова // Почат. шк. – 2013. – № 2. – С. 60–63. – Бібліогр.: 7 назв. – Текст статті доступний також в Інтернеті: http://elibrary.kubg.edu.ua/2491/1/T_Pushkarev_2_2013.pdf (дата звернення: 15.09.2014).



У статті розглядаються головні тенденції та особливості розвитку системи освіти Фінляндії, аналізуються чинники, які впливають на її ефективність. Автор зосереджує увагу на організації базової середньої освіти, зокрема початкової школи.

39. Руднік, Ю. В. Іншомовна освіта вчителів Фінляндії [Електронний ресурс] / Руднік Ю. В. // Вісн. психології і педагогіки : [електрон. зб. наук. пр.] / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Пед. ін-т, Ін-т психології і соц. педагогіки. –Текст. дані. – К., 2013. – Вип. 13. – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Руднік_Ю.В._Іншомовна_освіта_вчителів_Фінляндії (дата звернення: 15.09.2014). – Назва з екрана.



Проаналізовано фінський досвід у галузі іншомовної підготовки вчителів Фінляндії. У статті розглянуті система обов’язкової освіти Фінляндії, її особливості, а також основні аспекти педагогічної підготовки у багатопрофільних університетах Фінляндії.

40. Рыжкова, И. В. Академическая мобильность студентов Баренцева Евро-Арктического региона / И. В. Рыжкова // Инновации в образовании. – 2012. – № 9. – С. 45–56. – Библиогр.: 16 назв.



У статті розглядається проблема академічної мобільності студентів європейської Півночі як один із векторів процесу інтернаціоналізації вищої освіти. Автор апелює до досвіду західних країн, що відрізняються високим рівнем розвитку академічної мобільності, – Фінляндії та Норвегії.

41. Семенова, Ю. И. Доступность и привлекательность получения высшего образования: опыт Финляндии / Ю. И. Семенова // Высш. образование в России. – 2011. – № 3. – С. 133–137. – Библиогр.: 9 назв.



У статті пропонується аналіз стану сучасної системи вищої освіти Фінляндії з точки зору деяких ключових параметрів оцінки функціонування системи освіти в цілому, а саме доступності і привабливості здобуття вищої освіти в порівнянні з іншими розвиненими європейськими країнами.

42. Сисоєва, С. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика : навч.

Європе́йський Сою́з (Євросою́з, ЄС, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно.
посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Світлана Сисоєва, Тетяна Кристопчук ; Нац. акад. пед. наук України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – Рівне : Овід, 2012. – 351 с.



Висвітлюючи тенденції розвитку освітніх систем країн ЄС, автори звертаються й до досвіду Фінляндії, дають загальну характеристику фінської системи освіти.

43. Слугина, Ю. В. Финансирование образования в финно-угорских странах [Электронный ресурс] / Слугина Юлия Васильевна, Кидяева Ирина Александровна // Экономика и социум : электрон. журн. / Ин-т упр. и соц.-экон. развития. – Текст. дан. – Саратов, 2013. – № 2. – Режим доступа: http://iupr.ru/domains_data/files/zurnal_osnovnoy_2_7_2013_chast_3/Slugina.pdf (дата обращения: 15.09.14). – Название с экрана.



У даній статті розглянуто особливості фінансування освіти в фінно-угорських країнах, проаналізовано контингент учнів за закладами освіти, а також ВНП на душу населення та частка державних витрат на освіту у Фінляндії, Карелії та Мордовії, докладно вивчена структура державного бюджету Фінляндії, зокрема стаття «Витрати на освіту».
Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

44. Смольська, Л. Успіх фінської ступеневої освіти в контексті сучасного розвитку суспільства / Людмила Смольська // Нова пед. думка. – 2013. – № 1, ч. 1. – С. 77–80. – Бібліогр.: 4 назви. – Текст статті доступний також в Інтернеті: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npd_2013_1_17.pdf (дата звернення: 15.09.2014).



В статті розкривається поняття фінського феномену як тотального успіху в ступеневій освіті і в національній економіці. Зроблено спробу відстежити деякі важливі фактори щодо фінського успіху в різних сферах суспільного життя.
Суспільство -це організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку. Суспільство - також соціальна самодостатня система, заснована на взаємовідносинах людей в процесі реалізації особистих потреб.
Роль державного стратегічного управління розглядається як визначальна.

45. Ставрук, М. А. Содержание и организация академической мобильности студентов Финляндии : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Ставрук Марина Александровна ; [Сургут. гос. ун-т Ханты-Мансийского автоном. округа – Югры]. – Сургут, 2011. – 349 с. – Текст автореферата диссертации доступен в Интернете: http://www.mgpu.ru/materials/11/11780.pdf (дата обращения: 15.09.2014).



Досліджено змістовні й організаційні складові академічної мобільності студентів вишів Фінляндії.

46. Стандарт дошкольного образования Финляндии : [опубл. на фин. яз. 30 сент. 2003 г., Хельсинки] / пер. с англ. Г. Н. Нагиевой // Образоват. политика. – 2012. – № 5. – С. 100–121.



Представлено стандарт дошкільної освіти „Керівництво з реалізації державної програми ”Освіта і догляд за дітьми раннього віку”, який є інструментом державного регулювання в галузі освіти та догляду за дітьми в ранньому віці.
Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.

47. Третякова, Н. В. Система освіти Фінляндії : рівні можливості та високі соціальні стандарти / Н. В. Третякова // Пед. майстерня. – 2012. – № 4. – С. 39–43.



У статті описано особливості дошкільної та базової середньої освіти у Фінляндії. Окреслено основні риси фінської системи освіти.

48. Тэйлор, А. О реформе системы образования в Финляндии / Адам Тэйлор // Проблемы упр. в соц. системах. – 2013. – Т. 5, № 8. – С. 132–133. – Текст статьи доступен также в Интернете: http://cyberleninka.ru/article/n/o-reforme-sistemy-obrazovaniya-v-finlyandii (дата обращения: 15.09.2014).



Викладено 26 фактів, які характеризують неортодоксальну систему середньої освіти, що склалася в результаті проведеної реформи школи у Фінляндії.

49. Хасанова, И. Ф. Финляндия: развитие страны через развитие образования / И. Ф. Хасанова, Т. А. Сергеева // Проф. образование. Столица. – 2012. – № 6. – С. 32–34.



У статті висвітлено особливості довузівської професійної освіти Фінляндії, досвід організації інноваційних освітніх середовищ, сучасні методики та технології дистанційного навчання.
Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів).

50. Штифурак, А. В. Досвід використання імерсійної освіти у школах Фінляндії / А. В. Штифурак // Наук. вісн. Донбасу. – 2013. – № 4, ч. 2. – С. 104–110. – Бібліогр.: 8 назв. – Текст статті доступний також в Інтернеті: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvd_2013_4_35.pdf (дата звернення: 15.09.2014).



У статті розглянуто досвід використання імерсійної освіти у Фінляндії, вказані характерні особливості даної освітньої системи. У Фінляндії існує дві державні мови (фінська та шведська), водночас шведська мова використовується лише локально, в місцях компактного проживання носіїв цієї мови.
Шведська мова (швед. svenska) належить північногерманських мов, нею розмовляють понад 9 мільйонів людей, здебільшого - у Швеції та Фінляндії, де вона має рівні права поруч із фінською мовою. Шведська мова великою мірою є взаємно зрозумілою[en] з норвезькою та данською мовами.
Характерною особливістю є те, що в усі історичні часи двомовність не культивувалася. Цей об’єктивний факт і розуміння багатьох батьків необхідності білінгвізму у своїх дітей стали передумовами формування імерсійної освіти в країні в другій половині 20 століття.




1   2   3


Скачати 199.59 Kb.

  • Сисоєва, С.