Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Навчальний посібник для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво»

Навчальний посібник для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво»




Сторінка1/19
Дата конвертації28.04.2017
Розмір2.97 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Н.Л.
Держа́вна податко́ва служба Украї́ни - колишній центральний орган виконавчої влади, що очолював систему органів державної податкової служби України.
Авраменко,
С.Я. Цимбалюк


Екологія

Навчальний посібник

Видання друге, зі змінами та доповненнями


ІРПІНЬ
2011


УДК 504 (076)

ББК 28.081 я 73

А 21
Розглянуто і схвалено на засіданні

Вченої ради Національного університету ДПС України

(Протокол № 11 від 01.07.2011 р.)

Рецензенти:

Циганков С.П., д.т.н., заступник директора Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України;
Нан (фр. Nans) - муніципалітет у Франції, у регіоні Франш-Конте, департамент Ду. Населення - 90 осіб (2011).


Сагайдак І.С., к.т.н., доцент, доцент кафедри менеджменту організацій Київського економічного інституту менеджменту.
Доце́нт (від лат. docere «навчати») - в Україні та інших країнах вчене звання викладачів вищих навчальних закладів, що виконують функцію університетських лекторів; вчене звання співробітників наукових установ; посада у вищих навчальних закладах.


А 21 Авраменко Н.Л., Цимбалюк С.Я. Екологія: навчальний посібник для підготовки бакалаврів у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Соціологія», «Компۥютерні науки». – [видання друге, зі змінами та доповненнями]. – Ірпінь: НУДПСУ, 2011. – 252 с.
ISBN 978-966-337-263-1

У навчальному посібнику викладені основи екології як науки, що складає теоретичну основу охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування.

Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
Раціона́льне природокори́стування - використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Матеріал поданий згідно з Типовою навчальною програмою курсу «Екологія» для підготовки бакалаврів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей та спеціалізацій у галузях знань «Економіка та підприємництво», «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Соціологія», «Компۥютерні науки».
УДК 504 (076)

ББК 28.081 я 73
© Авраменко Н.Л.,
Цимбалюк С.Я., 2011

©Національний університет



ISBN 978-966-337-263-1 ДПС Украни, 2011




ЗМІСТ


ВСТУП 7
ЗМІСТ ПРОГРАМИ КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ» 9
Тема 1. Предмет, завдання ТА
значення екології
14

1.1. Вступ 15

1.2. Екологія: означення, мета
і завдання 17

1.3. Напрями екологічних досліджень 18

1.4. Основні методи екологічних досліджень 20

1.5. Основа сучасної екології –


вивчення модельної системи «Людина –
економіка – біота – середовище» 21

1.6. Системні закони макроекології


(аксіоми Б. Коммонера) 23
Тема 2. Наукові засади раціонального
природокористування


2.1. Основні терміни та поняття екології 26

2.1.1. Екологічні фактори та їх класифікація 27

2.1.2. Абіотичні та біотичні фактори 28

2.1.3. Дія екологічних факторів


на організми та пристосування
до дії цих факторів 31

2.1.4. Популяції: означення та параметри 32

2.1.5. Структури популяцій 33

2.1.6. Динаміка популяцій 38

2.1.7.

Популяці́йна дина́міка - дослідження змін розміру популяцій, їх склад за віком та іншими ознаками, взаємодії між популяціями, та біологічних і екологічних процесів, що впливають на ці зміни.
Популяція як об’єкт використання,
моніторингу та управління 39

2.2. Угруповання та екосистеми 42

2.2.1. Синекологія – наука про екосистеми.


Екосистеми та їх характеристика 43

2.2.2. Загальна характеристика біосфери 51

2.2.3. Вчення академіка В.І.Вернадського про біосферу 58

2.2.4. Еволюція біосфери 62

2.2.5. Основні екологічні закони 63

2.3. Поняття про природокористування 66

2.3.1. Періоди антропогенного впливу на НПС 67

2.3.2.

Антропогене́з (грец. ανθρωπος - людина, γενεσις - виникнення) - процес походження і розвиток усіх видів роду Люди (Homo), розглянуті в біологічному (біологічна еволюція людини), психічному і соціокультурному плані.
Природні ресурси та їх класифікація 69

2.3.3. Принципи природокористування 71

2.3.4. Основні джерела забруднення довкілля 73

2.3.5. Глобальні екологічні проблеми сучасності 81


Тема 3. Екологічний моніторинг
і система екологічної інформації
88

3.1.

Моніто́ринг довкі́лля, екомоніто́ринг (англ. environmental monitoring, нім. Monitoring n der Umwelt (der Umgebung)) - комплексна науково-інформаційна система регламентованих періодичних безперервних, довгострокових спостережень, оцінки і прогнозу змін стану природного середовища з метою виявлення негативних змін і вироблення рекомендацій з їх усунення або ослаблення.
Екологічна безпека територій,


екосистем та людини 89

3.2. Екологічно прийнятий ризик 90

3.3. Екологічний моніторинг
як метод екологічних досліджень 92

3.4. Поняття про екологічне нормування 96


Тема 4. Техноекологія. Сучасні види
науково-практичної діяльності


в галузі охорони НПС 104

4.1. Екологічна технологія 105

4.2. Екологічна експертиза 110

4.3. Екологічна паспортизація


виробничих об’єктів 115

4.4. Екологічний менеджмент 117

4.5. Екологічний маркетинг…………………………………….118

4.6. Екологічний аудит 120

4.7.

Екологі́чна експерти́за - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Екологі́чний ауд́ит - визначення сучасного екологічного стану усіх компонентів навколишнього середовища (літосфери та мінерально-сировинних ресурсів; геофізичних полів Землі і Космосу) та їх впливу на довкілля і здоров'я людей; геоморфосфери (рельєфу) та небезпечних ендо- та екзогеодинамічних процесів, руйнуючих літосферу і перетворюючих рельєф; поверхневої та підземної гідросфери і водних ресурсів; атмосфери і кліматичних ресурсів; фіто- та зоосфер і біологічних ресурсів; демосфери та стану здоров'я населення у зв'язку з екологічними чинниками; техносфери та її впливу на всі попередні компоненти природних екосистем).
Екологічний інжиніринг 122
Тема 5.
Екологічний інжиніринг (екоінжінірінг) - здійснюваний в певних організаційних та правових формах комплекс цілеспрямованих дій, що має результатом створення нових виробничих потужностей в цілях мінімізації збитку у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, що характеризується обов'язковою участю держави та наявністю спеціальних суб'єктів: організації-забруднювачі навколишнього природного середовища (замовник) та спеціалізовані інжинірингові організації, які виконують проектування, виготовлення та поставку технічних систем для її охорони (виконавець).
Економічний механізм
управління природокористуванням
та охороною НПС
123

5.1. Економіка природокористування


та її основні завдання 124

5.2. Екологічні податки 128

Податок за викиди
в атмосферне повітря 134

Податок за скиди шкідливих


(забруднюючих) речовин у водні об’єкти 134

Податок за розміщення відходів 134

Порядок подання податкової
звітності та сплати податку 135

5.3.

Еконо́міка природокори́стування - це наука про раціональне та ефективне використання природних ресурсів, наука про організацію дієвої системи охорони навколишнього середовища.
Пові́тря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.
Досвід економічно розвинених


країн у сфері екологічного оподаткування 138
Тема 6. Економічна
та соціальна ефективність
природоохоронної діяльності
142

6.1. Розрахунок економічних збитків


від забруднення природного середовища.
Види збитків 143

6.2. Ефективність природоохоронної діяльності 149

6.3. Основні еколого-економічні
принципи природоохоронних заходів 152
Тема 7. Світовий досвід
і міжнародне співробітництво
у сфері охорони НПС
154

7.1. Міжнародна діяльність у галузі


збереження біосфери і цивілізації 155

7.2. Концепція стійкого розвитку


(конференція ООН у Ріо-де-Жанейро, 1992 р.).
Принципи екорозвитку 160

7.3. Основні міжнародні


і громадські екологічні організації та рухи 163
Тема 8. Екологічні проблеми України 166

8.1. Сучасний стан природного


середовища України. Причини виникнення
і розростання екологічної кризи 166

8.2. Стан природних ресурсів в Україні 171

8.3. Наслідки аварії на Чорнобильській
атомній електростанції. 179

Тема 9. Державне управління
у галузі охорони природи.
Екологічне право
182

9.1. Державне управління у галузі


охорони НПС та раціонального
природокористування 183

9.2. Екологічне право.

Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.
Екологі́чна кри́за - термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін навколишнього середовища. Традиційно виділяються екологічні кризи природного та антропогенного походження.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Екологічне право - комплексна галузь права, яка регулює суспільні екологічні відносини з метою охорони життя і здоров'я громадян, захисту їхніх екологічних прав і свобод, раціонального природокористування і забезпечення якості довкілля в інтересах всього суспільства.
Законодавчі та


нормативні акти про охорону довкілля 187

9.3. Основні принципи комплексного


Закону України «Про охорону НПС».
Екологічні права та обов’язки громадян України 194

9.4. Відповідальність за екозлочини 197


Тема 10. Екорозвиток та
екологізація економіки
204

10.1. Екологізація економіки:


суть та головні складові 205

10.2. Екологізація основних галузей


народного господарства 210

10.3. Збалансоване використання


і відновлення природних ресурсів 215
СЛОВНИК ОСНОВНИХ
ЕКОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ і ПОНЯТЬ
221
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ 233
ПРАКТИЧНІ РОБОТИ 239
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ 241
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
244
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
247

ВСТУП


Без знання основних
екологічних законів
сучасна освіта, як загальна, так і спеціальна, не може бути повноцінною...
Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі - поземе́лля) - частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.


Д. Медоуз

Однією з найгостріших проблем, що привертає увагу людст­ва в еру науково-технічної революції, є проблема раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.

Науко́во-техні́чна револю́ція - якісний стрибок у структурі і динаміці розвитку продуктивних сил, корінна перебудова технічних основ матеріального виробництва на основі перетворення науки в провідний чинник виробництва, в результаті якого відбувається трансформація індустріального суспільства у постіндустріальне.

Розвиток науки і техніки сягнув такого рівня, коли кожен член суспільства повинен володіти певною системою екологічних знань. Сьогодні без цього неможливе ні раціональне використання природних ресурсів, ні вирішення проблем виробництва, ні охорона довкілля. Саме з цією метою у нашій державі, як і в інших, впроваджено інтенсивну екологічну пропаганду, створено мережу екологічної освіти, що є обов’язковою для всіх.

Екологічна освіта (англ. environmental education) - це організовані зусилля для вивчення особливостей функціонування природних середовищ та, зокрема, здатності людини управляти поведінкою й екосистемами для сталого розвитку та життя.

Від успішного розвитку екоосвіти, від створення нового стилю екомислення здебільшого залежить майбутня повноцінність Природи. Як наслідок широкого впровадження екологічних знань, повинно виникнути особливе охоронне ставлення до Природи, а також своєрідна «виробничо-технологічна» етика, яка змусить передбачати і планувати максимально повне використання відходів виробництва і споживання.

Відхо́ди - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону про Відходи)

Це видання – азбука екології, резюме основ цієї науки. Матеріал поданий у вигляді опорного конспекту лекцій у стислій та зрозумілій формі. Мета навчального посібника – сформувати пра­вильне розуміння процесів, що відбуваються в природі, показати їх взаємозв’язок та взаємообумовленість, розвинути необхідні екологічні знання у майбутніх спеціалістів, яким дароване май­бутнє нашої держави, а також виховати любов та свідоме ставлення до Природи як найвищої цінності сьогодення.

Дане видання містить лекційний матеріал та питання, що виносяться на самостійне опрацювання (денна форма навчання). Навчальний посібник також може бути використаний для самос­тійного вивчення дисципліни (заочна форма навчання). Крім того, він містить: зміст програми курсу «Екологія», вказівки до проведення семінарських та практичних робіт, перелік тем рефератів, словник основних термінів та понять, питання для самоконтролю та підсумкового контролю знань (контрольної роботи, заліку, іспиту), список використаної та рекомендованої літератури.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»

ВСТУП


Необхідність формування нової екологічної ідеології на сучасному етапі розвитку людства. Роль та значення екологічної освіти та виховання. Формування екологічної етики та моралі.
Екологічна етика (грец. oikos - оселя, середовище і logos - слово, вчення) - галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні та духовні аспекти ставлення людини до живої і неживої природи. Вчення про належне у відносинах людини з природою, що сприймається як суб'єкт, заснованих на визнанні морального статусу природи, високому оцінюванні її внутрішньої і нематеріальної цінностей, повазі прав природи й обмеженні прав людини.
Екологічна культура.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19



  • ЗМІСТ ПРОГРАМИ КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»