Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»




Сторінка15/35
Дата конвертації10.03.2017
Розмір5.45 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   35

5.3.3. Способи оформлювання заголовків

Для того, щоб заголовки могли відповідати своїй призначеності, для них потрібно скласти текст, а потім оформлювати його.

Текст для заголовків складають автор і редактор; оформлює заголовки технічний редактор. Найскладнішою частиною оформлювання заголовків є визначення їх співпорядкованості. Треба твердо пам' ятати, що заголовки однакової значущості (в межах одного видання) мають бути оформлені однотипно. Це допоможе читачеві легко орієнтуватися у виданні та визначати залежність одних заголовків від інших. Є шрифтові й нешрифтові способи вирішення цього завдання. Найпоширенішими є шрифтові способи, пов'язані з використовуван-

126


ням шрифтів різних кеглів і накреслин. Ці способи ґрунтуються на оформленні, за якого чим заголовок "старший", тим зорово значущим має бути шрифт, застосовуваний для нього. У додатку 10 для порівняння показано вигляд шрифту гарнітури Times різних кеглів прямої накреслини різної насиченості. Зорова значущість їх змінюється у разі змінювання кегля.

Іноді для вираження супідрядності використовують шрифти одної гарнітури, але одної насиченості.

Для вираження супідрядності заголовків можуть бути застосовані також різні гарнітури: менш насичені для "молодших" заголовків, більш насичені- для 'старших".

У межах одного видання іноді використовують збільшені кеглі та різну насиченість їх, хоча є й інші способи змінювання значущості заголовка для визначення його місця в системі заголовків видання.

Іншою групою способів вираження супідрядності заголовків є такі, які не пов'язані із зміною кегля, насиченості та накреслини шрифту, але які впливають нарозташунок заголовка на сторінці. Такі способи називають композиційними.

Той чи інший розташунок заголовка може визначити його роль серед інших заголовків видання. Найпростіший його розташунок - впідбір до рядка (рис. 20, а).



Рис. 20. Способи розташовування заголовків.

127



Потім ідуть заголовки "кватиркою" (рис. 20, Є) і маргіналією - заголовки на берегах, як на рис. 20, в. Ці види заголовків одночасно майже ніколи не використовують, а за своєю значущістю їх можна вважати рівноцінними.

Черговий за ними за значущістю заголовок - урозріз тексту (рис. 20, г). Цей спосіб розташовування заголовка дуже поширений. За ним ідуть заголовки, розташовані на початкових сторінках (рис. 20, д-€).

Якщо такий заголовок заверстаний зверху, то його називають "шапкою". "Найстаршим" буде заголовок на окремій сторінці - шмуцтитул. Є багато різновидів шмуцтитулів, нижче впевнимося в цьому на прикладах.

Названі вісім способів розміщування заголовків, охоплюючи останній, можуть використовуватися по-різному. Іноді всі заголовки видання розташовують за способом "урозріз тексту", іноді - за способом "на початковій сторінці", іноді два-три способи застосовують одночасно тощо. Вибір тої чи іншої комбінації цих способів залежить від багатьох чинників, які буде розглянено нижче.

Окрім шрифтових і композиційних способів оформлювання заголовків, використовують також графічні, до яких належать оформлювання заголовків скяаданними та рисованими елементами (лінійками, різними знаками, індексами, складанними орнаментами тощо). Графічні способи завжди застосовують у поєднанні з композиційними та шрифтовими.

Роль кожного з цих способів в оформленні заголовків буде розглянута докладніше.



5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків

Вище зазначено, що основними показниками складального шрифту є його гарнітура, кегель, насиченість та накреслина. Яким же чином ці його особливості можна використати для оформлювання заголовків, як належить підбирати шрифти для складання заголовків, щоб вони якнайкраще відповідали своїй призначеності?

Насамперед треба вибрати гарнітуру для оформлювання заголовків. Є три принципово різні підходи до вибирання гарнітури для складання заголовків.

За першого підходу все видання - і текст, і всі заголовки - оформлюють одною гарнітурою. У цьому разі для виокремлювання заголовків із маси текстів та вираження супідрядності їх між собою може використовуватися різниця в кеглі, насиченості, накреслині шрифту в межах одної гарнітури. Оформа видання набуває рис однаковості за графічним характером використаного шрифту. Такий підхід часто надає виданню стриманості ділового тону. Тому більшість наукових і технічних видань оформлюють одною гарнітурою.

За другого підходу текст видання може бути складений одною гарнітурою, а всі його заголовки - іншою. Це - двогарнітурне оформлювання. Природно, що зорова виразність заголовків у цьому випадку може бути більшою, ніж при одногарнітурному оформленні; з'являється можливість надати виданню живішого та виразнішого вигляду. Двогарнітурне оформлювання видань часто використовують в науково-популярній, дитячій, технічній, навчальній літературі.

128


За третього підходу застосовують кілька гарнітур (одна із них може збігатися з гарнітурою, якою складають текст). Це оформлювання видань найскладніше, оскільки потребує від технічного редактора вміння підібрати гарнітури шрифтів, які гармонійно поєднуються між собою, адже використовування шрифтів кількох гарнітур легко призводить до непотрібної строкатості та несмаку. Робота ця складна і потребує індивідуального підходу. Є кілька правил, знаючи які, легше знайти вдале шрифтове рішення заголовків та всього видання за багато-гарнітурного оформлювання його.

  1. Вибираючи гарнітури для оформлювання заголовків, доцільно дотримува­
    тися певної їх послідовності, що відповідає супідрядності заголовків. Так, якщо за
    чотириступеневої рубрикації видання вирішено використати три гарнітури, одна
    з яких збігається з гарнітурою, якою складатиметься основний текст, то "молодші"
    заголовки можуть бути складені текстовою гарнітурою, два чергових - іншою, а
    "старший" - третьою. Не треба допускати безладного чергування гарнітур.

  2. Гарнітури можуть підбиратися також як за принципом зорової подібності
    (тобто схожості), так і за принципом контрасту. Через те що багатогарнітурне
    оформлювання видання дає можливість створювати дуже виразні заголовки,
    застосовування гарнітур, що контактують між собою, цілком природне. За великої
    кількості використовуваних гарнітур багатогарнітурне оформлювання видання
    втрачає сенс і його легко можна замінити одногарнітурним.

  3. Досить часто неоднаковими гарнітурами складають різні частини одного
    заголовка (одною гарнітурою - його нумераційну частину, іншою - сам заголовок).

Це дає змогу відокремити дві різні частини одного й того самого заголовка й підвищує загальну виразність оформи видання.

Для того, щоб підібрати шрифти, які поєднуються між собою, часто буває доцільним виклеїти макет із заголовками, використавши вирізані з інших видань рядки потрібних гарнітур та кеглів. Цю роботу виконують навіть дуже досвідчені технічні редактори, бо те поєднання, яке добре в одному виданні, може бути невдалим в іншому.

Перейдемо до вибирання кегля для оформлювання заголовків. Вибір цей залежить і від особливостей твору, і від мети видання, і від таких його показників, як формат та сторінка складовини. Справді, заголовки видання невеликого формату - за інших однакових умов - мають бути дрібніші, ніж заголовки видання великого формату.

Чим заголовок "старший", тим його зорова значущість має бути більша і, відповідно, тим більший кегель заголовка.

В одних випадках розмір шрифту заголовків від "молодших" до "старших" підвищують поступово (наприклад, кг. 10, кг. 12, кг. 14, кг. 16); в інших - збільшують різким "стрибком" (наприклад, кг. 10, кг. 12, кг. 14, кг. 20), причому ці "стрибки" мають відповідати будові видання.

129


Природно, що розмір шрифту треба вибирати залежно від потрібного ступеня зорової активності заголовків видання. Особливу значину для вибору кегля має обсяг тексту заголовків і довжина їхніх рядків.

Чергове завдання, яке треба вирішити, - це вибрати заголовкові шрифти за 'їхньою насиченістю. У межах одної гарнітури бувають шрифти світлі, напівгрубі та грубі. Заголовки за насиченістю шрифтів у межах одного видання оформлюють трьома різними способами:



  1. щоб за своєю насиченістю вони збігалися з насиченістю шрифту основного
    тексту. У цьому разі заголовок виокремлюють із тексту завдяки кеглеві шрифту
    та відбивкам від нього і завдяки накреслиш шрифту;

  2. щоб за своєю насиченістю вони були активніші від насиченості шрифту
    основного тексту. У цьому разі для заголовків використовують грубі або напівгрубі
    шрифти, які й роблять їх такими. Через свою простоту цей спосіб набув дуже
    великого поширення;

  3. з застосовуванням шрифтів різної насиченості. Особливо часто цей спосіб
    використовують за багатогарнітурного оформлювання видання. Справа в тому,
    що реальна, сприйнята оком насиченість шрифтів різних гарнітур, неоднакова.
    Наприклад, світлий шрифт обрубаної гарнітури менш насичений, ніж світлої
    шкільної; напівгрубий шрифт літературної гарнітури близький за насиченістю до
    грубої журнально-обрубаної. Тому, якщо потрібно оформити видання різними
    гарнітурами близької (за зоровим сприйманням) насиченості, треба спеціально
    підбирати шрифг якраз за його насиченістю.

Різні накреслили шрифтів можна застосовувати, оформлюючи заголовки. Цей спосіб грунтується на тому, що око читача добре помічає відмінності у шрифтах одної гарнітури, але різних за нахилом основних штрихів (курсивного, похилого). Використовування для оформлювання заголовків великого, малого і капітельного накреслин шрифтів ґрунтується як на різниці рисунка, так і на різниці його розміру.

Великі за розміром курсивні шрифти для оформлювання заголовків майже не застосовують, а малі застосовують часто і по-різному. Можуть бути випадки, коли всі заголовки видання оформлюють курсивними шрифтами, а можуть бути й такі, що тільки деякі (наприклад, "найстарші" або "наймолодші"). Похилі накреслили шрифтів використовують рідше, ніж курсивні, бо вони недосить сильно контрастують із прямими шрифтами.

Великі за розміром прямі шрифти застосовують дуже часто в поєднанні з малими своєї гарнітури, оскільки вічко літер великої накреслини помітно більше, а це дає можливість поступово підвищувати зорову активність заголовків.

Підбиваючи підсумки опису способів оформлювання заголовків складальними шрифтами, можна сказати, що всі багатства варіантів шрифтів (їхні гарнітури, кеглі, накреслини, насиченість), які є у друкарнях, технічний редактор повинен уміти використати так, щоб заголовки добре виконували покладені на них функції.

130

Особливо треба підкреслити, що шрифти для заголовків можна варіювати не за одною, а за кількома ознаками одночасно. Вміння підібрати найбільш удале для конкретного випадку поєднання шрифтів приходить до технічного редактора не зразу, а внаслідок щоденної наполегливої та копіткої праці.

5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків

До композиційних особливостей оформи заголовків насамперед треба віднести місце заголовка. Інша важлива особливість, яка може бути зарахована до композиційних, - розбиття слів заголовка на окремі рядки. Третя особливість -розташовування рядків заголовка один відносно одного після складення.



Місце заголовка. Значину місця заголовкау виданні ми вже розглядали, коли йшлося про супідрядність заголовків. Нижче наведено всі можливі варіанти і способи розміщування заголовків та їхніх назв залежно від місця на сторінці (розвороті) видання.

Варіант розміщення заголовка

Спосіб розміщування

1. На правій шпальті без тексту (з порожнім зворотом) 2. На правій шпальті (з надрукованим зворотом) 3. На двох суміжних шпальтах 4. На лівій шпальті

На шмуцтитулі

На початковій шпальті

"Шапкою" (над текстом) На спуску (над текстом)

Заголовок, який дозволяє текст

Врозріз тексту

1. Не на весь формат складання (в обклад) 2. На полях

"Кватирка" Маргіналія

Заголовок, не виокремлений самостійним рядком

Упідбір до рядка
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   35



  • 5.3.4. Шрифтове оформлювання заголовків
  • 5.3.5. Композиційне оформлювання заголовків
  • Місце заголовка.