Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»




Сторінка18/35
Дата конвертації10.03.2017
Розмір5.45 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   35

5.6.2. Складання заголовкової частини таблиці та виводу

Заголовкова частина таблиці може бути простою і складною, а може складатися з кількох ярусів.

Тексти заголовків, якщо можливо, треба розташовувати горизонтально. Великі заголовки у вузьких стовпчиках розміщують вертикально; у такому разі заголовки всіх стовпчиків, крім боковика, можна теж розтапювувати вертикально.

У заголовках, розташованих горизонтально, рядки тексту верстають посередині стовпчика з відбивкою від вертикальних лінійок не менш як на 2 п. По висоті заголовки розміщують також посередині. Верхня відбивка від горизонтальних лінійок, як правило, на 2 п. більша, ніж нижня.

Рядки заголовків, розташованих вертикально, завжди починають від одної горизонтальної лінії. Заголовкову частину таблиць переважно складають шрифтами того самого кегля, що і хвостову. Проте, щоб уникнути вертикального розташунку заголовків, їх можна складати кеглем на ступінь нижчим, ніж розмір шрифту боковика та прографки. В одноярусному заголовку текст кожного стовпчика складають із великої літери; в багатоярусному самостійні заголовки теж складають із великої літери, а підпорядковані граматично заголовки в нижніх ярусах—із малих. В кінці заголовка кожного стовпчика розділові знаки не ставлять (крім обов'язкових крапок у скоротинах).

У книжково-журнальних таблицях рядки заголовків стовпчиків не повинні мати міжрядкового розбиття. Бланкові таблиці можна розбивати на шпони до кегля шрифту.

У виводах вертикальних заголовків робити не можна; горизонтальні рядки заголовків розміщують точно посередині відповідного стовпчика.

Надзаголовкову частину таблиці, що містить нумераційний і тематичний заголовки, оформлюють згідно зі всією рубрикацією видання. Найчастіше нумераційний заголовок складають окремим рядком з виформатовуванням у правий край, а тематичний - з виформатовуванням окремим рядком зі змістовним розбиттям по рядках. Між нумераційним та тематичним заголовками відбивки не роблять. Дозволено й інші композицйні варіанти оформи заголовків таблиць.

Надзаголовкову частину таблиці відокремлюють від верхньої лінійки проміжком у 2...6 п. У виводах иадзаголовкову частину відокремлюють від перших рядків проміжком у 2...4 п.

149


5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу

У відкритих таблицях і виводах боковики мають бути складені від лівого краю формату таблиці (виводу), а в закритих таблицях — з відбивною від лівої оформчої лінійки на півкегельну. Якщо в боковику закритої таблиці є тільки цифрові дані або назви марок машин, то вони мають бути розміщені по центру формату боковика.

Цифрові дані в стовпчиках таблиць і виводів треба, якщо можливо, розміщувати так, щоб розряди чисел були вирівняні по вертикалі, тобто одиниці під одиницями, десятки під десятками тощо. Таке розміщування обов'язкове, коли в таблиці є підсумкова частина. Найбільше число верстають посередині стовпчика з відбивками не менш як 2 п. За відсутності даних в окремих рядках замість слова "ні" ставлять тире, за відсутності відомостей - три крапки.

Дво- і багаторядкові елементи боковика мають бути складені або з абзацного відступу зі складанням подальших рядків на повний формат, або без абзацного відступу а край (за наявності лівої лінійки - з відбивною від неї на півкегельну), зі складанням подальших рядків із втяжкою. Розмір абзацного відступу або втяжки - кегельний.

Усі рядки боковика, крім кінцевих, мають закінчуватися на одній вертикалі: в таблицях - за півкегельну від лінійки, що відокремлює боковик від прографки; у виводах із заголовками - за півкегельну від лівого краю заголовка першого стовпчика; у виводах без заголовка - за 1 ...3 кегельних від лівого краю першого стовпчика.

Текстові та цифрові елементи боковиків у таблицях верстають із виформатовуванням переважно в лівий край. За наявності лівої обрамлювальної лінійки текст відокремлюють від неї на півкегля основного шрифту, яким складено боковик, а цифрові дані (наприклад, в логарифмічних таблицях) верстають із виформатовуванням на середину. Багаторядкові елементи складають з абзацним відступом першого рядка і втяжкою подальших. Кінцеві неповні рядки тексту боковиків можна доповнювати до формату стовпчика крапками. Крапки не можна застосовувати, якщо боковик складено тільки з цифрових даних.

У простих боковиках усі елементи починають з великих літер, у складних - усі самостійні чи пронумеровані елементи завжди починають з великих літер, а підпорядковані елементи - з малих. У кінці елементів боковика розділові знаки не ставлять, за винятком (у потрібному місці) двокрапки.

У складних боковиках із різними втяжками один відступ від іншого має відрізнятися не менш як на кегельну.

Якщо всі елементи боковика пронумеровано, то мають бути вирівняні розряди в номерах і початок тексту в усіх елементах. Для цього має бути збільшений абзацний відступ у менших чисел, а між крапкою після номера та текстом має бути відбивка (півкегельна).

150


5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу

Цифрові дані в стовпчиках таблиць і виводів мають бути вирівняні за розрядами (у змішаних числах - по комі). В цьому випадку найбільше число верстають із виформатовуванням по центру, причому відбивка від лінійок у стовпчику таблиці не повинна бути менша від 2 п., а відстань між сусідніми стовпчиками у висновку - не менша від кегельної. Рівняти за розрядами треба обов'язково, якщо в таблиці або висновку є підсумковий рядок.

Якщо більшість даних у цифровому стовпчику визначають межі величин, які з'єднано знаком тире, то вони мають бути вирівняні по тире з виформатовуванням найбільшої величини по центру стовпчика.

Якщо числа різко відмінні між собою, особливо якщо вони різнорідні за змістом, усі числа мають бути заверстані з виформатовуванням по центру стовпчика. Числа, що мають назви, мають бути заверстані з виформатовуванням по центру стовпчика разом з цими назвами.

Якщо хоча б в одному стовпчику є п'ятизначне (або більше) число, то всі числа в таблиці (виводі), починаючи від чотиризначних, мають бути розбиті на розряди проміжками по 2 п.

Складання цифрових стовпчиків у таблиці (виводі) має бути одноманітним за способом виформатовування даних.

Текстові дані в стовпчиках мають бути складені так, щоб відбивка повних рядків від лінійок у таблиці була не менша від 2 п. з обох боків, а відстань між стовпчиками у виводі не менша від кегельної.

Рядки тексту в стовпчиках мають бути заверстані з виформатовуванням одним із трьох способів:



  • у повний рядок - повноформатні рядки без відступів - на формат стовпчика,
    кінцевий рядок, якщо він не повний, - по центру формату стовпчика;

  • перші рядки абзаців - з відступом, подальші - на формат стовпчика;

• перші рядки - на формат стовпчика, подальші — з утяжкою.
Рекомендований розмір абзацного відступу і втяжки - кегельний.

Спосіб виформатовування тексту в стовпчиках таблиць має бути однаковий у всьому виданні.

У разі повторювання однакових слів у суміжних текстових рядках, стовпчики слова, що повторюється, можуть бути замінені блоками точно посередині замінюваного слова. Якщо повторюються текстові елементи, які займають більш як один рядок, то при першому повторенні мають бути слова "Те саме", а при подальших - лапки. При переході таблиці на чергову шпальту текстовий елемент у першому рядку має бути повторений повністю.

Знаки тире або трьох крапок, що їх використовують в стовпчиках замість відсутніх даних, завжди мають бути заверстані з виформатовуванням по центру формату стовпчика.

151

У цифрових таблицях і виводах числа в стовпчиках мають бути розташовані точно навпроти кінцевого рядка відповідного елемента боковика. Так само мають бути розташовані дані в стовпчиках змішаних таблиць та виводів з короткими текстами в окремих стовпчиках.



У текстових і змішаних таблицях та виводах із багаторядковими текстовими елементами в стовпчиках тексти і цифри мають бути вирівняні по верхніх рядках відповідних елементів боковика, оформлюваного без крапок.

У таблицях, дані яких розділено горизонтальними лінійками, тексти та числа мають бути відокремлені від горизонтальних лінійок однаково зверху і знизу. Дозволено робити відбивку зверху на 2 п. більшою, ніж знизу. В таблицях крапок не використовують.

Від підзаголовкової та нижньої обрамлювальної лінійок тексти і числа в боковику та стовпчиках мають буги відокремлені (по найбільш заповненому стовпчику) в межах кегля шрифту. Якщо нижньої обрамлювальної лінійки в таблиці немає, то вертикальні лінійки мають виступати за лінію нижнього рядка на кегельну.

Якщо оригіналом передбачено розбиття даних на групи по вертикалі, то розмір усіх відбивок має бути однаковий і лежати в межах від 2 п. до кегельного.

Підсумковий рядок у таблиці та виводі має бути відокремлений від прографки підсумковою лінійкою, яка перекриває слово "Разом" на 12 п. Відбивка підсумкової лінійки від даних прографки та від підсумкового рядка у виводах - на півкегельну, в таблицях - на кегельну.

За наявності текстового або цифрового матеріалу, стосовно кількох суміжних стовпчиків (перерізів) таблиці, вертикальні лінійки мають бути розірвані тільки на кегель перерізу, а його текст заверстаний з виформатовуванням по центру загального формату суміжних стовпчиків таблиці (виводу).

Для текстових перерізів, що належать до всієї прографки або таблиці та мають значили внутрішніх заголовків, вертикальні лінійки мають бути розірвані на розмір, кратний кеглеві шрифту таблиці, а текст перерізу відокремлений зверху на 2...4 п. більше, ніж знизу.

У таблицях книжково-журнальних видань формули мають бути заверстані або по центру стовпчика, або в лівий край з відступом від вертикальної лінійки на півкегельний. Інші елементи в цьому випадку мають бути вирівняні по середній лінії формул. Від горизонтальних лінійок формули мають бути відокремлені не менш як на півкегельний проміжок.

Фігурні дужки у таблицях і виводах мають повністю охоплювати всі рядки, яких вони стосуються, а вістря фігурної дужки має бути розташоване посередині кегля рядків, які вона охоплює. У таблиці фігурні дужки розташовують у стовпчику, що має меншу кількість рядків; у виводах - із відбивкою на 2..Л п. від стовпчика з великою кількістю рядків.

152


У таблицях книжково-журнальних видань завжди мають бути суцільними обрамлювальні лінійки, всі вертикальні лінійки в заголовку, а також горизонтальні лінійки прографки. У бланкових таблицях суцільними стають усі вертикальні лінійки. Проміжки у стиках лінійок та в кутках не повинні перевищувати 0,5 п.

5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць

Загальна висота шпальтової таблиці, разом з надзаголовковими рядками, має дорівнювати текстовій шпальті видання. Дозволено відхили до 1 п.

У продовжуваних таблицях, зокрема багатошпапьтових, надзаголовкові рядки не повинні повторюватися, замість них мають бути складені слова "Продовжена табл....". Заголовкова частина повторюється у всіх випадках, навіть за наявності нумераційного рядка.

У складовині розгорнутих таблиць усіх видів лінійки мають виходити в корінцевий берег на 12 п. На цей розмір збільшують формат кожної половини розгорнутої таблиці. В поздовжніх розгорнутих таблицях треба подовжувати обрамлювальиі лінійки, підзаголовкову лінійку, лінійку нумераційного рядка й усі горизонтальні лінійки прографки. В поперечних розгорнутих таблицях подовжують усі вертикальні лінійки.

Якщо розгорнуту таблицю розділено на місці лінійки (лінійки, що розділяє стовпчики в поздовжній таблиці, або горизонтальної лінійки - переріз у поперечній таблиці), то таку лінійку повторюють на обох шпальтах.

Надзаголовкові рядки в поздовжній розгорнутій таблиці верстають із виформатовуванням за прийнятою для видання оформою стосовно загального формату на розвороті. Розривати заголовки краще по проміжку між словами. Якщо ж розрив припадає на середину слова, то знак перенесення не ставлять.

За наявності текстових перерізів у поперечних розгорнутих таблицях і таблицях із продовжинами бажано починати нову шпальту текстом перерізу. Не дозволено залишати текст перерізу в кінці шпальти, під ним має бути не менш як три рядки таблиці.

Для бланкових таблиць висота кожного рядка (між лінійками) має становити 16 або 24 п. Для розрахунку формату окремих стовпчиків треба враховувати заповнення бланка, виходячи з того, що кожна надрукована або рукописна літера займає приблизно 6 п.

Якщо таблиця по висоті не розміщується в заданому форматі, то дозволено складати її з продовжиною, причому прографка у продовжині таблиці по висоті має становити не менш як 1 кв. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях оперативної поліграфії дозволено зменшувати кегель складовини окремих таблиць.

153


5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці

Цей формат має бути такий, щоб відстань між текстом і лінійками була не менша від 2 п. з кожного боку, а відстань між стовпчиками у виводі - 8 п. Текст кожного елемента стовпчика завжди складають із великої літери, а розділові знаки всередині тексту - згідно із правилами граматики. В кінці кожного елемента розділові знаки не ставлять. Спосіб виформатовування тексту має бути однаковий для таблиці, бажано — для таблиць усього видання. Якщо в суміжних однорядкових елементах текстового стовпчика повторюються однакові слова, то їх можна замінити лапками. Якщо ж повторюються багаторядкові елементи, то при першому повторенні їх замінюють словами "Те саме", а при подальших - лапкою, розміщеною посередині цих слів. Не дозволено замінювати лапками числа, марки машин, символи тощо.

За наявності підсумкової частини в таблиці підсумкова лінійка має перекривати слово "Разом" на 12 п. Це слово в таблицях складають часто зі зміною шрифту або застосовуючи розріджування так, щоб після нього було 3...5 крапок. Підсумковий рядок, як правило, верстають з відбивкою від підсумкової лінійки на 8 п.

У виводах підсумкову лінійку відокремлюють від тексту і підсумкового рядка на півкегельний проміжок.





Рис. 22. Схема верстання

таблиці у разі

багатошпальтового

складання видання.

У разі багатошпальтового складання видання таблиці бажано верстати на формат одної шпальти (рис. 22). Якщо це неможливо, то таблиці за такого складання можуть бути заверстані на формат двох або кількох шпальт. Не можна верстати таблиці в такому складанні на проміжні формати, наприклад на 1,5 шпальти з обкладом. Таблиця не повинна розрізати текст сторінки складовини, тобто текст у кожній шпальті переходить через таблицю від верху до низу. Відбивку текстів, рубрик, цифр для такого складання виконують так само, як і за одношпальтового складання видання.

У дод. 19 показано варіанти верстання таблиць.



5.6.7. Особливості оформлювання виводів

Виводи майже не відрізняються від таблиць. Прості за побудовою таблиці можуть бути перетворені на виводи. Тому термін "вивід" - поняття дещо умовне.

Зовнішньо вивід відрізняється від таблиці тим, що його частини розділяють не лінійками, а проміжками. Такого розділення досить, оскільки порівняно з таблицями вивід має простішу будову. Крім того, він, як правило, тісніше пов'язаний з текстом, ніж таблиця, бо вивід ніби завершує думку автора, і тому його недоцільно

154


виокремлювати із тексту лінійками. Цим поясшоють і те, що вивід, як правило, не має ні тематичного, ні нумераційного заголовків, а тому повинен міститися безпосередньо за тим текстом, якого він стосується.

Так само, як і таблиця, вивід має заголовкову частину, боковик, прографку та підсумкову частину з підсумковою лінійкою (єдина лінійка, яка може бути у виводі), але, як уже було зазначено, будова виводу завжди нескладна. Його головка, як правило, одноярусна і складена із невеликих за обсягом заголовків, кількість стовпчиків також невелика.

Розрахунок та складання виводу загалом аналогічні розрахунку і складанню таблиць. Виводи складають тою самою гарнітурою, що й текст видання, але кеглем на ступінь меншим, а головку можна складати ще меншим кеглем.

Через те, що вивід не розділений лінійками, для зручності його читання треба витримувати достатні проміжки між заголовками стовпчиків. Ці проміжки мають бути не менші від кегельного, а заголовки треба відокремлювати від прографки на проміжок у 2...4 п. Заголовки треба розміщувати горизонтально, вертикально розташовувати їх дозволено як виняток.

Вивід завжди складають на менший формат, ніж основний текст. Різниця має становити не менш як 72 кв. і бути кратною 24 п. для того, щоб за симетричного виформатовування можна було закласти з боків великий прогалинний матеріал, який доповнює вивід до формату сторінки складовини.

Оскільки вивід складають на менший формат, ніж основний текст, і через те, що його не можна відривати від тексту, починати шпальту виводом не рекомендовано. Небажано й закінчувати виводом шпальту; краще, якщо він буде прикритий не менш як двома рядками тексту. З цієї самої причини не можна розривати вивід, переносячи його частину на чергову шпальту.



5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул

Цей вид складання належить до складного, оскільки у ньому використовують шрифти різних абеток, накреслин, кеглів, а також математичні знаки, дужки, лінійки. Складні формули складають згідно з розміткою видавничого текстового оригіналу. Формули треба складати однаковими шрифтом і знаками з однотипним способом вирівнювання рядків та розташовування індексів, лінійок. Формульні тексти є частиною основного тексту видання, через що їх верстають у суворій відповідності з вказівками у видавничому текстовому оригіналі. Складність роботи з цим видом текстів полягає в тому, що окремі елементи формул залежно від розташунку, розміру й накреслили тих самих знаків можуть набувати різних змістових значин.

155

Складаючи та верстаючи формули, треба аналізувати видавничий текстовий оригінал і велику увагу приділяти його розмітці, правильно трактувати коректурні знаки. Для літерних познак математичних величин використовують шрифти латинської, грецької та готичної абеток. Щоб правильно відтворити їх, варто пам'ятати, що в розмітці латинські літери підкреслюють коректурним знаком "курсив", грецькі - обводять червоним кружечком, готичні - синім.



Коректурним знаком позначають літери, що мають однакову накреслину. Умовні скоротний треба складати шрифтами латинської абетки прямої накреслили. Скоротини назв фізичних величин незалежно від латинського чи української абетки теж складають шрифтом прямої накреслини.

Однорядкові формули складають кеглем основного шрифту, дворядкові -зменшеним кеглем, а в багаторядкових ту частину формули, що займає один рядок, складають кеглем основного шрифту, а два і більше рядків - зменшеним кеглем. У шкільних підручниках для молодших класів усі частини формул краще складати шрифтом основного кегля.

Формули бувають хімічні та математичні. Останні залежно від кількості рядків, які займає формула, ділять на одно-, дво- та багаторядкові формули, а залежно від складників — на цифрові, літерні (символьні) та змішані. Складають їх окремими рядками з розташунком по центру. Прості математичні формули можна розташовувати в рядку з відбивкою від тексту на піврозмір шрифту. Дрібні формули складають в окремий рядок з відбивкою одну від одної. Однорядкові формули складають, як і звичайний текст, тобто окремими рядками з вирівнюванням на середину. Прості математичні формули можна розташовуваги в рядку з відбивкою від тексту на півкегля. Дрібні формули, складені в окремий рядок, відокремлюють одну від одної не менш як на розмір кегля формульного шрифту. Останній залежить від кегля основного шрифту. Ці формули складають шрифтом, що й основний текст, або на 2 п. меншим для багаторядкових формул.

Хімічні формули (рядкові та структурні) складають шрифтом того самого кегля, що й текст, якого вони стосуються. Коефіцієнт і підрядкові індекси складають шрифтом прямої накреслини без відокремлювання від символу. Хімічні символи складають літерами латинської абетки прямої світлої накреслини, знаки та зв'язки - без відокремлювання від попередніх і чергових елементів формули. Хімічні рядкові формули, характерні для простих хімічних реакцій, складають та розташовують, як однорядкові математичні формули.

Складання структурних хімічних формул ускладнює наявність у них кількох рядків, розташовуваних по горизонталі, вертикалі, а також з'єднані горизонтальними, вертикальними, похилими зв'язками. Формули можна розташовувати по діагоналі, зигзагами тощо. Згідно з видавничим текстовим оригіналом їх можна будувати зліва направо, зверху вниз і по діагоналі. їхня конфігурація має точно відповідати оригіналові. За способом складання

156


Приклад:

F(d) =

,Α*

Індекси, стосовно математичних знаків з межами, мають бути написані або під (над) цими знаками чи збоку. Приклади:




2кІЬ

і:

2ка

або

г

J2K/a

л=0


3. Дужки у видавничому текстовому оригіналі треба писати так, щоб вони повністю охоплювали по висоті вміщені в них формули. Відкривальні та закривальні дужки одного вигляду мають бути однакової висоти. В разі використовування однакових за накреслиною дужок зовнішні дужки мають бути більшого розміру, ніж внутрішні.

Приклади:

. ν- 1

4. Знак кореня в оригіналі має бути такий, щоб він охоплював усі елементи підкореневого виразу. Приклади:



або

2 ].

5. Надрядкові знаки математичної символіки в оригіналі треба писати точно
над цими символами. _ _

Приклади: α; α Ψ

6. У написанні дробів, особливо багаторядкових, основна лінія має бути довша від лінії інших дробів, що входять до складу математичної формули. Приклади:

5oc ctgP


W =

a 5oc(ctgj3) '

' ' ' IX

158



8. Якщо потрібно, то можна також використовувати прямокутні багатокутники. Приклади:

9. Символи елементів, що входять у цикли, обов'язково "врізають" у цикл. Приклади:






N

Vn

О

10. Усі зв'язки мають щільно прилягати до циклів. Приклади:



'-CR


сн, λ /уо

11. Готуючи формульний матеріал, треба враховувати можливості складанних знаків комплексу "Хімія - 245".

160


5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин

Математичні символи складають світлим курсивним, грецькі і готичні -прямими світлими, фізичні та хімічні символи (Re, Сі) - прямим світлим, математичні скоротини (sin, lim) - прямим світлим, скорочені познаки фізичних величин та їхніх одиниць (кг, кА, В/м,) - прямим світлим без крапок шрифтами. Числа і дроби у формулах завжди мають бути складені прямим шрифтом.

Символи, не розділені математичними знаками, та числа, яких вони стосуються (коефіцієнти), не повинні бути розділені між собою.

Багатозначні числа у формулах, які не вважають коефіцієнтами, мають бути поділені на розряди (двопунктовими проміжками), починаючи від п'ятизначних чисел.

Прості дроби, які складають через косу риску, від чисел, яких вони стосуються, не повинні бути відокремлені; дроби, які складають через горизонтальну ділильну лінійку, мають бути відокремлені від чисел, яких вони стосуються (цілої частини), проміжком у 2 п.

Знаки математичних дій ( ,-, х та ін.) і співвідносили (-,>,- та ін.) мають бути відокремлені від суміжних символів або чисел проміжком у 2 п., крім випадків, коли такі знаки характеризують позитивну або негативну значину, ступінь збільшення тощо. Для розміщення формули в заданому форматі без перенесення дозволено рівномірне по всій формулі зменшення відбивок математичних знаків.

Математичні скоротини (2 sina, tg5) мають бути відокремлені від суміжних елементів формули проміжком у 2 п. Якщо скоротана має показник степеня (2 sin25), то відбивка має бути перенесена за показник.

Символи, що позначають функції φ), прирости (Δ,δ) і диференціали (Э, d) від розташованих за ними значин функцій або аргументів, зокрема й узятих у дужки, не повинні бути відокремлені, а взагалі познаки типу /(χ)φ (у) чи 2 dxdy від попередніх або чергових елементів формули відокремлюють проміжком у 2п.

Скорочені познаки фізичних величин та їхніх одиниць мають бути відокремлені від символів і цифр, яких вони стосуються, проміжком у 3 п. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях та виданнях оперативної поліграфії дозволено відбивку міжслівним проміжком.

Знаки градуса, хвилини, секунди, а також знаки зарядів у хімічних формулах (**, ') не повинні бути відокремлені від попередніх символів і цифр, а від подальших їх відокремлюють проміжком у 2 п. Між собою знаки зарядів не відокремлюють.

Розділові знаки (крапка, крапка з комою, кома), що закінчують формулу, мають бути розміщені точно в основному рядку (по середній лінії формули). Якщо формула закінчується однорядковим елементом, то знак не повинен бути відокремленим, а коли в кінці формули є елемент з горизонтальною ділильною лінійкою, знак має бути відокремлений проміжком у 2 п.

161


розрізняють структурні хімічні формули з відкритими та закритими в різні геометричні фігури зв'язками між символами. Ці формули можна складати як горизонтальними рядками, так і вертикальними (стовпчиками).
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   35



  • 5.6.3. Складання боковика таблиці та виводу
  • 5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
  • 5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць
  • 5.6.6. Формат складовинн текстових даних у стовпчиках таблиці
  • 5.6.7. Особливості оформлювання виводів
  • 5.7. Робота над оригіналами формул 5.7.1. Особливості складання формул
  • 5.7.3. Складання символів, цифр, знаків і скоротин