Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»




Сторінка6/35
Дата конвертації10.03.2017
Розмір5.45 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

Графічні особливості шрифту. Майже всі літери української абетки - з погляду їх накреслини - досить складні за конструкцією. Будь-яка конструкція літери повинна мати такі індивідуальні ознаки, які дадуть змогу читачеві впізнати цю літеру, відрізнити її від інших знаків та літер абетки.

Принципова графічна схема літери. Концентрація графічних ознак кожної літери - це її принципова графічна схема. Наприклад, літера "и" має принципову схему, для якої дві вертикальні (або близькі до них) лінії з'єднані між собою третьою, яка йде зліва вгору направо. Ті зміни в накреслині літери, що руйнують цю принципову схему, роблять літеру невпізнанною; будь-які зміни, за яких принципову схему око читача сприймає, зберігає впізяанність літери.

иики ииии

НИИ И 7/К

Кожна літера (і будь-який знак абетки) має свою власну схему, яка і слугує її основною графічною схемою.

Рис. 2. Різні варіанти накреслини літери "И".

Графічні ознаки шрифта. В межах одної принципової графічної схеми може бути велика кількість варіантів накреслини тої самої літери (рис. 2). З цієї великої кількості нас цікавлять тільки ті її накреслини, які призначено для

використовування у спеціальних складальних шрифтах.

45


1111.

PPPP.

ИаА/а Uat

АБВГАБВГАВВГ

oooo.

Відомо, що накреслину літер української абетки протягом кількох століть змінювали й удосконалювали. Зіставлення великої кількості різних накреслив літер і знаків абеток дало змогу виокремити найважливіші графічні ознаки, які можуть характеризувати особливості їхньої нової графічної побудови (рис. 3). Таким є:

і. Характер і відношення товщини основних та допоміжних штрихів. Основні штрихи найчастіше вертикальні й товстіші від допоміжних; допоміжні штрихи, що з'єднують основні, як правило, бувають горизонтальні або похилі і тонші від основних.



Рис. 3. Графічні особливості побудови літер.

2. Характер засічки - короткої лінії, що закінчує основний штрих або допоміжні штрихи літери (рис. З, а).

  1. Характер напливу (рис. З, б) або нахилу (рис. З, в) - максимального
    потовщення округлих елементів літери.

  2. Характер лінії шрифту - реально ненаявної, але сприйнятої оком лінії, за
    якою вирівнюють нижні краї літери; елементи, що виходять за межі цієї лінії, не
    впливають на ясність її сприймання.

  3. Нахил основних штрихів до горизонтальної лінії шрифту.

  4. Наочно сприйнята насиченість знака, тобто велика або менша його чорнота
    (рис. 3,г).

  5. Площа внутрілітерної прогалини (рис. З, д).

  6. Відношення ширини літери до її висоти.

  7. Деякі індивідуальні особливості закінчень літер і знаків та окремих їхніх
    елементів.

За своєю призначеністю та сферою використовування шрифти ділять на книжкові, газетні, плакатно-афїшні, картографічні, рекламні. Також можна вирізнити особливу групу шрифтів спеціальної призначеності, наприклад шрифти для складання документів строгої звітності (банківські чеки, шрифти ощадних кас та ін.), а також імітаційні шрифти (наприклад, шрифти, накреслина яких близька до каліграфічного письма).

Одна з основних ознак, які характеризують накреслену шрифту, - відношення товщини осноених і з'єднувальних штрихів. Основні штрихи літер, як правило, закінчуються засічками, які мають різні накреслини.

Накреслину шрифтів характеризує насиченість і товщина, нахил основних штрихів до горизонтальної лінії шрифту, висота знаків та характер їх заповненості, ширина штрихів. За насиченістю розрізняють шрифти: світлі, напівгрубі й грубі.

46

За нахилом основних штрихів вирізняються шрифти: прямі, з вертикальними основними штрихами; курсивні, характеризовані відхилом основних штрихів від вертикальної положини і тим, що накреслини малих літер (наприклад, а, ч, д, т та ін.) деякою мірою нагадують літери, написані від руки. Нахилені шрифти повторюють накреслину всіх знаків прямого шрифту, але основні иггрихи нахилені, як правило, вправо або вліво, що трапляється рідше.

За відносними розмірами ширини і висоти знаки шрифту ділять на п'ять груп: нормальні, вузькі, надвузькі, широкі та надширокі. У нормальних шрифтах відношення ширини вічка до висоти становить приблизно 3 :4. У вузьких шрифтах це відношення дорівнює приблизно 1 : 2, а в широких — 1 : 1; в деяких випадках ширина вічка перевищує його висоту (надширокі шрифти).

За характером заповнення шрифти бувають: нормальні, контурні, виворітні, відтінені, штрихові та ін. Всі вони (крім шрифтів, нормально заповнених) мають спеціальну призначеність і дуже часто їх використовують в рекламі, оформі запрошень, афіш тощо.



Заплечики

Верхнє заплечико .

Рис. 4. Схема площадки вічка складальної друкарської літери.

Розмір шрифту. Зрозуміло, шо шрифти одної гарнітури можуть мати різні розміри. Висота площадок вічка літери (рис. 4) називається кеглем. Усі літери одного кегля (незалежно від їхньої гарнітури) мають площадку однакової висоти (за шириною ця площадка, як і ширина літер, різна). На площадці літер одного кегля (тобто одної висоти) розміщуються будь-які



знаки і літери абетки: і з надрядковими, і з підрядковими елементами, літери і малої, і великої накреслин тощо. До кегля належить також мінімальний проміжок між рядками, якого визначає інтерліньяж.

Схему деяких знаків української абетки подано на рис. 5.



Рис. 5. Схема деяких знаків української абетки з підрядковими (а) та надрядковими (б) елементами.

Абсолютний розмір вічка літери (тобто видної частини літери або знака на площадці друкарської літери) в різних гарнітурах за того самого кегля може бути різний. Лінія шрифту в різних гарнітурах (за однакового кегля) може лежати на різному рівні (рис. 6).

47

І абвАБВ абвАБВ Розмір шрифту (кегель) виражають в

I _ ___— 1 пунктах, тобто в одиницях типометричної



Рис. 6. Лінія шрифту і розмір вічка системи вимірювання (наприклад, кг. 8,

в різних гарнітурах. ^ 12кг 2g)

У більшості КВС, використовуваних в Україні, застосовано англійську типометричну систему вимірювання, у якій один пункт (1/72 дюйма) дорівнює 0,352 мм. Французький же друкарський пункт (1/72 французького дюйма) дорівнює 0,376 мм.

Шрифти, що мають розмір до 12 п. долучно, прийнято вважати текстовими, а шрифти, розмір яких більший, - титульними, або заголовковими. В дод. 10 наведено порівнянні характеристики кеглів шрифту гарнітури Times.

Гарнітура - це шрифти одного рисунка, але різних накреслин вічка та кегля. Стандарт "Шрифти поліграфічні" передбачає використовування близько 2000 гарнітуро-кеглів шрифтів, 348 з них призначені для фотоскладання. До бібліотеки Para Type долучено 176 назв гарнітур шрифтів.

Знаки і літери одної гарнітури мають, безумовно, збігатися за всіма графічними ознаками. Визначальними для гарнітури можуть бути одна-дві ознаки (наприклад, характер засічок та відношення товщини основного штриха до допоміжного). Змінюючи інші графічні ознаки гарнітури, можна одержати різні варіанти накреслин її шрифтів. Змінюючи товщину ліній у літерах, можна дістати шрифт світлий, напівгрубий або грубий, а змінюючи ширину літери, - шрифт вузької, нормальної чи широкої накреслин тої самої гарнітури.



Літературна гарнітура характеризована невеликою контрастністю основних та з'єднувальних штрихів, плавним переходом від основного штриха до з'єднувального.

Літера "а", "Л", "л", "С" мають краплеподібну, трошки сплющену кінцевину; літери "С", "є" відкриті; у малих літерах "р" і "ф" замість верхньої засічки -виступ наліво. Засічки літер короткі, у вигляді трикутників.

Гарнітура має накреслину:


Укомплектованість для всіх видів складання, висока зручність читання та велика поширеність роблять цю гарнітуру одною з найуживаніших.

Банниківська гарнітура характеризована малою контрастністю основних і з'єднувальних штрихів. Вічко літер досить широке.

У літерах "Ц" та "щ" нижні виносні елементи нахилені ліворуч, а у літери "д" повернені до центра. Характерні накреслини мають літери "з", "л".

Гарнітура має накреслину:

48


  • пряму нормальну світлу;

  • курсивну нормальну напівгрубу;

  • пряму нормальну напівгрубу.

У зв'язку з неукомплектованістю формульними знаками та специфічним виглядом літер ця гарнітура має порівняно вузьке вживання - в дитячій та художній літературі, у виданнях з мистецтва та науково-популярній літературі, а також її використовують для складання спеціальних таблиць.

Звичайна нова гарнітура характеризована великою контрастністю основних і з'єднувальних штрихів, порівняно великою шириною знаків та загальною масивністю, насиченістю літер, засічками у вигляді прямих ліній.

У літерах "К", "ж", "я" нижні штрихи закінчуються на рядку, ніби обрубані, в малій літері "ф" вертикальний штрих закінчується роздвоїною ("ластівчин хвіст").

Гарнітура має накреслини:


  • пряму нормальну світлу;

  • курсивну нормальну світлу;

  • пряму нормальну напівгрубу;

  • курсивну нормальну напівгрубу;

  • пряму вузьку (тільки великі літери збільшеного розміру).
    Ця гарнітура має велику поширеність.

Єлизаветинська гарнітура - насиченіша, ніж звичайна нова гарнітура, її літери трохи вужчі, а контрастність більша.

Характерні накреслини мають кінці великої літери "З" і малих літер "ц", "щ". Своєрідно побудований верхній елемент літери "в".

Гарнітура має накреслини:


  • пряму нормальну світлу;

  • курсивну нормальну світлу.

Цю гарнітуру використовують у виданнях дитячої та художньої літератури, а також у виданнях й альбомах з мистецтва.

Академічна перша гарнітура має досить високу насиченість, завдяки потовщеним з'єднувальним штрихам. Контрастність мала. Засічки за формою наближені до бруска. Характерні для гарнітури накреслини мають літери "д", "з", "л", "ц", "щ". Літера "є" має дві різні накреслини. У напівгрубій накреслиш вічко літер вужче, ніж у світлому. Рядкові літери порівняно з великими - дуже малі.

Гарнітура має накреслини:



  • пряму нормальну світлу;

  • курсивну нормальну світлу;

  • пряму нормальну напівгрубу;

  • пряму нормальну грубу.

Цю гарнітуру використовують в журнальній, дитячій, природознавчій літературі-

49

Шкільна гарнітура характеризована широким вічком, невеликою контрастністю між основними і з'єднувальними штрихами, засічками у вигляді потовщених прямих ліній. Малі літери майже квадратні та вдвічі нижчі від великих.

Гарнітура має накреслиш:


  • пряму нормальну світлу;

  • курсивну нормальну світлу;

  • пряму нормальну напівгрубу;

  • курсивну нормальну напівгрубу.

Останнім часом цю гарнітуру все ширше використовують у виданнях без формул і таблиць.

Бажанівська гарнітура є тільки у великих знаках і призначена для оформлювання обкладинок, титулів, заголовків. Характерна своєрідним рисунком багатьох знаків. Наприклад, у літері "Д" верхню частину побудовано як у літери "А", своєрідні є будова нижнього горизонтального штриха літери "Е", косого з'єднувального штриха літери "И", особливий рисунок літери "Л".

Гарнітура має накреслини:



Брускова гарнітура характеризована майже повною відсутністю контрасту між основними та з'єднувальними штрихами, засічками у вигляді брусків. Є тільки у великих розмірах. Використовна для складання заголовків у газетах і журналах, іноді в книжкових виданнях.

Обрубана гарнітура не має контрастності та засічок, чим відрізняється від інших. Характерний для гарнітури рисунок мають літери "ж", "к", "л", "м". Загальне враження від рисунка цієї гарнітури - округлість багатьох знаків.

Гарнітура має накреслини:



  • пряму нормальну світлу;

  • пряму нормальну напівгрубу;

  • пряму широку світлу;

  • пряму широку напівгрубу;

  • пряму широку грубу.

Цю гарнітуру використовують для складання заголовків у виданнях для дітей і заголовків у газетах, журналах та книжкових виданнях.

Журнальна обрубана гарнітура відрізняється від обрубаної гарнітури більшою "гостротою" багатьох знаків. Своєрідний рисунок мають малі літери "и", "к", "м" - у них гострі кути.

Гарнітура має накреслини:

• пряму нормальну світлу;

50


  • курсивну (нахилену) світлу;

  • пряму нормальну грубу.

Цю гарнітуру широко використовують для складання тексту і заголовків. Шрифти кожної гарнітури ділять на такі групи:

  • прямого і курсивного накреслин залежно від положини вічка;

  • нормальної, вузької та широкої накреслин залежно від ширини вічка;

  • світлої, напівгрубої і грубої накреслин залежно від насиченості вічка.

2.3.3. Електронні (комп'ютерні) шрифти

Наявність доброякісних шрифтів для КВС - це ключовий чинник використовування їх у видавництвах. Для лазерних принтерів і фотовиводових пристроїв створено великі бібліотеки поліграфічних шрифтів різних гарнітур, призначених для складання тексту та заголовків.

Під час розробляння шрифтових бібліотек запропоновано різні способи описування літер. Найпростіший —у кожній матриці, що описує літеру, крапка, яка належить образові літери, одержує значину 1, а крапка, що лежить поза літерою, - значину 0. Однак бібліотеки шрифтів, у яких для кожної літери відведено матрицю 300x400 крапок, позначених нулями й одиницями, займають досить багато місця в пам'яті комп'ютера. Тому поширеніший спосіб, у якому літери описано контурами, що обмежують їхній образ. Опис літер у цьому разі стислий, а за допомогою математичних операцій можна автоматично відтворювати літери в різному масштабі. За такого способу достатньо зберігати один опис літери в якомусь базовому розмірі, спираючись на який програми автоматично будують і ставлять на сторінку шрифт різного кегля для заголовків та основного тексту.

Перший спосіб описування літер за допомогою матриць використовують в лазерних принтерах серії Laser Jet фірми Hewlett-Packard. Для керування цими принтерами створено спеціальну мову PCL (Printer Contral Language). Контурно-векторне описування шрифтів, запропоноване фірмою Adobe, використовують у лазерних принтерах різних фірм. Спеціальна мова для контурного описування шрифтів і керування цими принтерами дістала назву PostScript.

Мовою PostScript можна не тільки плавно змінювати розмір шрифту (наприклад, задати кегель 11,2 п.), а й трансформувати саме вічко, звужуючи або розширюючи, нахиляючи або повертаючи його, і, строго кажучи, переходити від одної гарнітури до іншої. Завдяки описаним перевагам напрям контурно-векторного описування шрифтів успішно розвивається, а за допомогою нових програм, що з'являються, кожний художник, працюючи у видавництві за комп'ютером, може створити власні шрифти та цілі шрифтові бібліотеки. Програми Publisher Paint Brush, Font Designer, Fontographer і Fontlabe - добре знаряддя для випрацьовування на комп'ютері елементів шрифту та формування

51

шрифтових бібліотек у різних форматах. Більше того, останнім часом з появою технології перекодовування шрифтів одного типу на інший для КВС стали доступними бібліотеки професійних систем, які мають досить великі шрифтові колекції (наприклад, створені фірмою Linotype).



Отже, комп'ютерні шрифти ділять на два типи: растрові та векторні [5]. В растрових шрифтах символи зберігають в пам'яті комп'ютера у вигляді початкового розташунку. Растровий шрифт не допускає масштабування і змінювання накреслин, у зв'язку з чим цей тип шрифтів використовують рідше. В растровому шрифті кожний знак складається з певної кількості крапок - пікселів (pixsels). Прямокутна таблиця масштабу матриці з нулів та одиниць, що описують оцифрован! шрифти, які можна передавати на відстань, дістала назву бітової карти (bitmap). Кількість елементів у таблиці пов'язано з розміром символу на екрані монітора. Таблицю, що містить всі 256 бітових карт символів для визначання кеглів і накреслин шрифтів, називають bitmap font (font — шрифт). Для одної гарнітури потрібні bitmap-шрифти кількох кеглів. Растрові шрифти використовують для друкування на матричних принтерах та для виводження на екран монітора. Чим вищий розшир, тим меншою за розмірами має бути одна базова крапка. Для всіх растрових крапок уведено поняття "розшир", який вказує на те, скільки базових крапок пристрою потрібно для того, щоб створити штрих завдовжки один дюйм (25,4 мм).

Використовування растрових шрифтів забезпечує потрібну якість та швидкість роботи. До недоліків їх можна віднести неможливість плавного змінювання кегля і жорстку прив'язаність до конкретних типів принтера та монітора. В разі масштабування утворюється зубчатість форми контуру літери і кривих ліній. Утруднено також редагування, оскільки неможливо редагувати, наприклад, растрову графіку в цілому, а доводиться опрацьовувати окремі крапки, з яких складається образ.



Векторні шрифти зберігаються у вигляді математичних виразів, що описують спосіб будування кожного символу. Вони легко масштабуються та змінюють свою накреслину. Образ символу формується у вигляді асортименту векторів, які заповнюють простір під символ. У разі масштабування якість відтворення погіршується, але трансформування можливе. Векторні (штрихові) шрифти використовують для виводження інформації на плоттери і векторні монітори.

Контурні шрифти утворюють, описуючи контури символів прямими та кривими лініями. їх відтворює спеціальна програма - пастеризатор. Ці шрифти належать до найпоширеніших шрифтів, що підлягають масштабуванню у форматах True Type і PostScript. Опис гарнітур типу True Type, кожна з яких відповідає сім'ї шрифтів різного кегля, розміщено у теці Windows/Fonts. Файли описів гарнітур шрифтів True Type мають розшир ttf. У форматі PostScript структуру образу описано незалежо від пристрою виводження, оскільки контур

52

символу математично розраховується для кожного гарнітуро-кегля. Можна використовувати будь-які перетворення (у певній програмі), хоча маніпулювання напрямовими крапками у перетворюванні форми символу досить трудомістке. Тому шрифти невеликих кеглів, коли спотворення непомітні, подають в матрично­му вигляді, а шрифти великих кеглів - у контурному.



Найбільшої поширеності дістали растрові та контурні методи описування символів в оцифрованих шрифтах. Для виведення на принтер чи фотоскладальний автомат шрифти True Type треба перетворити на формат PostScript. Вибираючи між цими двома шрифтами, перевагу віддають останньому. Варіант, що не потребує перетворювання, - це використовування дня виводження шрифтів PostScript, які є в пам'яті принтера і відповідають шрифтам True Type; щоправда точної відповідності немає.

У видавничій справі застосовують шрифти, що їх можня масштабувати, опис яких створюють мовою PostScript. У цій мові передбачено спеціальні команди та математичні рівняння, за допомогою яких літеру подають не у вигляді набору крапок, а у вигляді сукупності кривих, що відповідає її контурам. Завдяки цьому розмір шрифту можна змінювати у значних межах — від 4 до 650 п. Головна незручність PostScript-шрифту полягає в тому, що він ніби складається з двох частин: екранного шрифту, який насправді растровий, та принтерного. Для того щоб образ шрифту створювався не тільки в лазерному принтері чи фотоскладальному автоматі, а й на екрані монітора, працюючи в середовищі Windows, потрібно використовувати програму Adobe Type Manager. Вона створює крапковий образ шрифту на основі опису контуру літер, наявному у файлі опису гарнітури. True Type-шрифти широко використовують в офісних програмах; вони чудово зарекомендували себе в тих роботах, для яких достатньо виводити результат на лазерних принтерах або погрібне швидке виводження інформації на екран монітора, а контурні шрифти застосовують для виводження результату на принтерах. Тому бажано в комплекті мати і ті, й інші шрифти.



2.3.4. Властивості шрифтів

Зручність читання - одна із найважливіших якостей друкарського шрифту. Якщо видання складати невдалим (незручним) за рисунком шрифтом, то очі читача будуть швидко втомлюватися, а якщо читати доводиться багато, то це може призвести до погіршення зору. Основний критерій зручності читання -безпомилковість сприймання літер і знаків зв'язаного тексту.

Різні гарнітури шрифтів мають неоднакову зручність читання (табл. 8).

Зручність читання залежить не тільки від особливостей рисунка знаків та літер гарнітури шрифту, а й від його кегля. Найкращими щодо зручності читання вважають кеглі 10 і 12 п..

53

Таблиця 8. Порівнянна зручність читання гарнітур шрифтів

Порядковий номер зруч­ності читання (від більш зручного до менш зручного)

Гарнітури шрифтів

текстові

титульні

1

Літературна

Обрубана напівгруба

2

Звичайна нова

Обрубана світла

3

Журнальна

Журнальна світла

4

Журнальна обрубана

Давня

5

Академічна

Плакатна

6

Єлизаветинська

Обрубана груба

Велику значину для зручності читання має також довжина рядка. Найкращими при кеглях 10... 12 п. вважають рядки завдовжки від 4У2 до 6 кв.

Технічному редакторові треба пам'ятати, що турбота про зручність читання особливо важлива в тих виданнях, де текст призначений для безперервного читання.

Друга, не менш важлива, якість шрифту—його економічність, яка залежить від кількості знаків, розміщених на сторінці. Так, якщо скласти на той самий формат тим самим кеглем той самий текст, то зразу стане видно, що одна гарнітура щільніша від іншої, а отже, і вигідніша, економніша (табл. 9). Економічність шрифту значною мірою визначає рентабельність видання. Для підвищення економічних показників шрифту треба прагнути збільшити кількість знаків, розміщуваних на сторінці. Для розв'язання цього завдання треба використовувати у складанні вузькі шрифти, що призведе до збільшення коефіцієнта використовування паперу.

Таблиця 9. Порівнянна економічність шрифтів різних гарнітур

Порядковий номер економічної гарнітури (від більшої до меншої)

Гарнітура

Економічність,

%


1

Звичайна вузька (з дрібним вічком)

100

2

Звичайна

98

3

Академічна (з дрібним вічком)

94

4

Літературна

88

5

Академічна

86

6

Єлизаветинська

86

7

Звичайна нова

86

8

Банниковська

83

9

Обрубана напівгруба

80

10

Таблична

79

54

Економічність видання залежить не тільки від гарнітури і кегля шрифту, а й від інтерліньяжу, формату сторінки складовини та низки інших особливостей видання. Технічному редакторові треба пам'ятати, що він зобов'язаний турбуватися про економічність кожного видання за умови, що не будуть погіршені зручність читання та якість видання.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35



  • Принципова графічна схема літери.
  • Графічні ознаки шрифта.
  • 1111. PPPP. ИаА/а Ua t АБВГАБВГАВВГ oooo.
  • Р озмір шрифту.
  • 2.3.3. Електронні (компютерні) шрифти
  • 2.3.4. Властивості шрифтів
  • Порівнянна зручність читання гарнітур шрифтів