Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави І права зарубіжних країн»

Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави І права зарубіжних країн»




Сторінка1/7
Дата конвертації06.04.2017
Розмір1.89 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7


В.М. Сотниченко

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»



КИЇВ, 2014

Рекомендованою до друку Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби 18 лютого 2014 року (протокол № 6)



Рецензенти:

Н.М. Гупан, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти Національної академії педагогічних наук України;
Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук із стажем наукової роботи не менше трьох років, які працюють у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації або наукових установах та організаціях до них прирівняних і зараховані після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, на посади старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектору, лабораторії), завідувача кафедри або призначені на посади ректора, проректора з навчальної та наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року та опублікування за останні три роки у наукових фахових виданнях України або інших держав не менше п'яти наукових праць за відповідною спеціальністю, з них дві - без співавторів.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
До́ктор нау́к - вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі публічного захисту докторської дисертації.


Л.О. Крупник, кандидат історичнихз наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби.

Сотниченко В.М.

Історія держави і права зарубіжних країн:[Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення курсу навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»]
Навчально-методичний посібник складається зі змісту курсу навчальної дисципліни, конспектів лекцій, питань для підготовки до екзаменів, комплексу тестових завдань, зі списку джерел права, рекомендованих для самостійного вивчення та списку літератури.
Джерело права - це спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм, чим засвідчується їх загальнообов'язковість, а також положень, що розкривають, тлумачать зміст права.
Пропонується для використання у навчальному процесі курсантам ІКВС та слухачам факультету заочного навчання

Передмова

З вивчення навчальної дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн" починається формування професійної моделі майбутнього правознавця. Історична складова предмету через конкретні історичні факти й події ілюструє процес зародження, становлення та розвитку державно-правових систем: від античності до сьогодення. Документальним підтвердженням цього процесу є пам’ятки права різних епох, різних цивілізацій, окремих країн, які дійшли до нас і дають нам можливість відтворити правовий портрет тогочасного суспільства. Названі документи доступні як через мережу Інтернет, так і в спеціально підготовлених хрестоматіях.

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

При вивченні дисципліни в першу чергу слід звернути увагу на процеси формування системи права, органів та механізмів управління суспільством через відповідні структурні утворення;

Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).
на процеси формування законодавчої бази, поетапного виділення окремих галузей права.
Галузь права - окрема сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права, найповніше виражає «групові» особливості правового регулювання.
Центральне місце в державно-правових системах від античності до сьогодення займає людина. Саме на людині відбувається випробування життєздатності цих систем.

Самостійне вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» передбачає послідовне вирішення наступних навчальних завдань:



  • загальне ознайомлення зі змістом теми;

  • визначення правовової основи державного життя, в яких документах того часу вона знайшла відображення;

  • аналіз цих правових документів через визначення в їх структурі суб’єктів права, об’єктів права, предметів правового регулювання;
    Правове́ регулюва́ння - це упорядкування суспільних відносин здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.


  • виконання індивідуальних завдань для самостійного вивчення теми;

  • відповіді на контрольні запитання в кінці кожної теми;

  • контрольне тестування після вивчення кожного з трьох розділів посібника.

В кінці посібника розміщено тестові завдання, питання для самостійної підготовки до екзаменів та перелік рекомендованих до вивчення історичних правових документів.


  1. ЗМІСТ КУРСУ

РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ СИСТЕМИ АНТИЧНОСТІ.

Тема 1. Предмет, метод, система історії держави і права зарубіжних країн та її місце в системі юридичних наук

Предмет історії держави та права зарубіжних країн. Мета та завдання курсу. Співвідношення історії держави та права зарубіжних країн з іншими юридичними науками, її місце в системі вищої юридичної освіти.

Юридична освіта - частина системи спеціалізованої освіти, яка забезпечує підготовку правознавців (юристів) для роботи в державному апараті, судах, адвокатурі, народному господарстві, правоохоронних органах.

Періодизація курсу. Виникнення держави і права. Теорії, що пояснюють процес появи і становлення держави і права. Іригаційна теорія. Патріархальна теорія. Теологічна теорія. Космічна теорія. Теорія насильства. Расова теорія. Інцестна (статева) теорія. Спортивна теорія. Патрімоніальна теорія. Органічна теорія. Економічна теорія. Класова теорія. Психологічна теорія. Договірна теорія. Дифузійна теорія.

Тема 2. Історія держави і права Стародавнього Сходу

Загальні ознаки соціально-економічної структури країн Стародавнього Сходу.

Расова теорія, расологія (або «науковий расизм») - терміни, що використовуються на позначення впливу расових ознак людей (ентнічних груп або цілих народів) на їхню історію, культуру та загальний рівень розвитку; терміни, використовувані критиками для опису використання наукових методів і гіпотез для санкціонування віри в расизм, расову неповноцінність або расову перевагу..
Схід (сторона сходу Сонця) - одна з чотирьох головних точок горизонту, точка де перетинаються математичний горизонт та небесний екватор, що розташований праворуч від спостерігача, що стоїть обличчям на північ.
Роль східної общини, колективної і державної власності в розвитку держави і права. Значення природних чинників. Збереження пережитків первіснообщинного ладу на Древньому Сході.
Первісна община, первісна родова община - основна соціально-економічна одиниця первісного суспільства. Являла собою локалізований, автономно існуючий виробничий колектив, котрий забезпечував усіх своїх членів матеріальними засобами до життя. П.о.
Суть і функції деспотії на Стародавньому Сході. Держава і право Стародавнього Єгипту. Держава і право Стародавньої Месопотамії. Законник царя Хаммурапі. Кастовий лад Стародавньої Індії. Закони Ману.



Тема 3. Виникнення й розвиток держави та права Давньої Греції та Давнього Рима

Розпад родового ладу в Афінах. Реформи Тезея. Архонти й ареопаг. Реформи Солона та Клісфена. Демократизація державного ладу в V столітті до н.е. Реформи Ефіальта і Перікла. Утворення Афінського морського союзу.

ИСПРАВЬТЕ ПЛЕЗ СТАТЬЮ!!! Політи́чна систе́ма - впорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних стосунків соціальних (суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні політичні функції.
Ману-Смріті або Манусмріті (санскр. मनुस्मृति, manusmṛti IAST), також відома як Ману-Самхіта, Манава-Дхармашастра (санскр. मानवधर्मशास्त्र) і Закони Ману - пам'ятник давньоіндійської літератури, збірник настанов благочестивому індійцеві для виконання ним свого громадського, релігійного і морального обов'язку.
Стародавнє Межиріччя або Стародавня Месопотамія - одна з великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході, в долині річок Тигр і Євфрат. Умовні хронологічні рамки - з середини IV тис до н. е.
Пе́рвісне суспі́льство - тривалий період в історії людства: від початкового етапу становлення людини та суспільства і до виникнення перших цивілізацій. Період в історії людства до винаходу писемності, після чого з'являється можливість історичних досліджень.
Гре́ція (грец. Ελλάδα - Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) - європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході - з Туреччиною.
Право Стародавнього Єгипту - система юридичних відносин, що поєднувало письмове та усне законодавство та відповідні інституції, які відповідали до додержання правових норм.
Афі́нський морськи́й сою́з - одне з найбільших міждержавних утворень Стародавньої Греції під гегемонією Афін.
Рабовласницька демократія в Афінах. Виникнення держави в Спарті. Царі. Герусія. Ефори. Народні збори. Основні риси Афінського права. Відмінності Афінської рабовласницької демократії від сучасної демократії.

Виникнення держави в Римі. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Утворення аристократичної республіки. Законодавство Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Перехід до імперії. Едикт Каракалли. Виникнення та розвиток колонату. Прінципат. Занепад республіканських установ і формування імперського чиновництва. Домінат. Реформи Діоклетіана та законодавство Костянтина. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Західної Римської імперії.

Диктату́ра Су́лли - період перебування при владі римського полководця Луція Корнелія Сулли, що супроводжувався великими жертвами.
Повстання Спартака, Третя Рабська війна або Гладіаторська війна - велике повстання рабів на чолі із Спартаком, яке тривало в 73-71 роках до н. е., стало частиною громадянських війн Римської республіки.
Се́рвій Ту́ллій (лат. Servius Tullius; *? - †535 до н. е.) - шостий цар стародавнього Риму (578 - 535 до н. е.). Ввів реформи які були справжньою політичною революцією, яка завдала вирішального удару пережиткам первіснообщинного ладу в Римі, родоплемінній організації суспільства і завершила перехід до держави.
Роки Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії - одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської імперії. Її дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Гіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії» (англ. The History of the Decline and Fall of the Roman Empire)


РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВА І ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

Тема 4. Феодальна держава та право Франції доби середньовіччя

Ранньофеодальна франкська монархія. Особливості виникнення держави у франків. Роль завоювання. Розвиток форм феодальної власності на землю: алод, бенефіцій, феод. Встановлення феодальної залежності і її форми. Коммендація і прекарій. Імунітет. Реформа Карла Мартелла. Державний лад франків при Меровінгах. Карл Великий і "відновлення" Західної Римської імперії.

Карл Мартел (*688 - †22 жовтня 741) - військовий та політичний лідер держави франків, мажордом при Меровінгах, фактичний правитель держави в період міжцарства, з 737 до смерті. Під час свого правління використовував титул герцог і принц франків.
Середньові́ччя - період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець 15 століття - початок 16 століття. За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).
Карл І Вели́кий (часто просто Карл Великий, нім. Karl der Große, лат. Carolus Magnus, фр. Charlemagne, 2 квітня 747 - 28 січня 814, Аахен) - король франків (768–814), король Ломбардії (лангобардів) (з 774), імператор Заходу (800–814), представник династії Каролінгів.
Ри́мська імпе́рія (лат. Imperium Romanum) - державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е. Хронологічні межі існування імперії охоплюють період до 395 (поділ імперії на Західну та Східну) або 476 року (падіння Західної Римської імперії).
Державний лад Каролінгської монархії. Центральне та місцеве управління. Судова система. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави.



Тема 5. Феодальна держава та право Німеччини. Золота булла

Утворення феодальної держави в Німеччині. Священна Римська імперія".

Золота булла (лат. Bulla Aurea), також Хрісовул грец. Χρυσόβουλλον - печатка, що скріплює декрети західноєвропейських і візантійських монархів у Середні віки та епоху Ренесансу. Спочатку стала застосовуватися у Візантії, де також означає тип візантійських імператорських грамот, до якої імператор власноруч пурпурними чорнилом вписував кілька слів, ставив підпис і дату.
Верденський договір (фр. Traité de Verdun, нім. Vertrag von Verdun, італ. Trattato di Verdun) - домовленість про розділ імперії Карла Великого між трьома синами Людовіка Благочестивого: Лотарем I, Карлом Лисим та Людовіком II Німецьким.
Фра́нкське королі́вство (фр. Empire carolingien, нім. Fränkisches Reich, італ. Impero carolingio) - ранньофеодальна держава, що виникла наприкінці V століття у Північній Галлії (частина Західної Римської імперії) після захоплення її франками на чолі з Хлодвігом І.
Свяще́нна Ри́мська імпе́рія (лат. Sacrum Romanum Imperium, нім. Heiliges Römisches Reich), з XVI ст. Священна Римська імперія німецької нації (лат. Sacrum Romanum Imperium Nationis Germanicæ, нім. Heiliges Römisches Reich Deutscher Nation) - державне утворення, яке існувало з 962 по 1806 рік і об'єднувало землі Західної і Центральної Європи.
Політична децентралізація в імперії. Золота Булла 1356 р. Влада князів. Управління в князівствах і містах. Військова організація. Особливості станово-представницької монархії в Німеччині.
Структура збройних сил - узагальнена структурована ієрархія збройних сил держави, що відповідає вимогам політики національної оборони, з урахуванням військового потенціалу країни та національних (військових) традицій.
Станово-представницька монархія - форма правління, централізована держава,у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади. Станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією.
Органи станового представництва (рейхстаг і ландтаги). Імперський суд і поліція. Особливості абсолютизму в Німеччині. Селянська війна 1525 р. і її результати. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Пруссії.



Тема 6. Феодальна держава та право Англії. Велика Хартія вільностей. Формування феодальних відносин у англосаксів.
Поліце́йська держа́ва, поліці́йна держа́ва (нім. Polizeistaat) - форма абсолютної монархії, що набула поширення у другій половині XVIII сторіччя. Характерними рисами поліцейської держави були урядова опіка та втручання в усі сфери життя, відсторонення громадян від участі в державному управлінні, підпорядкування економіки інтересам збільшення державної скарбниці, наявність дуже розгалуженої бюрократії.
Феодалі́зм - панівна за середньовіччя в Західній і частково в Центральній та Східній Європі суспільно-економічна система. Феодальний лад - це такий лад, коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю.
Система управління в англосакських державах.
Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

Нормандське завоювання та його вплив на суспільний і державний лад Англії в XI-XIII ст.ст. Реформи Генріха II. Центральні органи влади. Велика Хартія Вільностей 1215 р. Зміни в суспільному ладі Англії в ХІІ-XV ст.ст. Утворення станово-представницької монархії. Виникнення та розвиток парламенту. Формування органів місцевого самоврядування. Еволюція судової системи. Виникнення суду присяжних. Передумови абсолютної монархії в Англії. Роль держави в обгороджуванні земель і в процесі первинного накопичення капіталу. Незавершений характер абсолютизму.



Тема 7. Держава та право феодальної Росії (XIV-XVIII ст.ст.)

Утворення Російської централізованої держави.

Суспі́льно-економі́чна форма́ція - одне з базових понять соціальної філософії марксизму, історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі виробництва. Одна із основних категорій історичного матеріалізму.
Суд прися́жних - одна з форм реалізації судової влади безпосередньо громадянами. Прийняття присяжними вирішального рішення (вироку) здійснюється без участі професійного судді (суддів). Як самостійний соціально-політичній інститут, складається з окремої колегії присяжних засідателів та професійного судді чи суддів.
Судо́ва система - сукупність судових органів певної держави, організована національним правом з урахуванням територіальності та, як правило, спеціалізації. Судова система в особі її посадових осіб (суддів) - єдиний і повноважний носій судової влади.
Абсолюти́зм (від лат. absolutus - необмежений, незалежний, безумовний, самодержавство, абсолютна монархія) - форма правління державою, за якої верховна влада (суверенітет тощо) належить одній особі (царю, імператору, королю тощо), та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади.
Первiсне нагромадження капіталу - відповідно до Карла Маркса це історичний процес, в ході якого створювалися умови для капіталістичного виробництва. Первісне нагромадження капіталу являє собою процес відокремлення безпосередніх виробників від засобів виробництва, який, з одного боку, перетворює безпосередніх виробників у найманих робітників, з іншого - сприяє накопиченню капіталу і формуванню буржуазії. Сам термін «первісне нагромадження капіталу» був вперше введений Адамом Смітом у його роботах по класичній політекономії і розвинений Марксом у вигляді теорії первісного нагромадження в його роботі «Капітал» .
Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Російська імперія Росі́йська імпе́рія - держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Особливості державних органів управління. Станово-представницька монархія в Росії (XVI - 1 пол. XVII ст.ст.). Виникнення земських соборів. Боярська Дума.
Земськи́й собо́р - збір представників різних верств населення Московської держави для рішення політичних, економічних і адміністративних питань, що існував з середини 16 до кінця 17 століття «Земський» означає «загальний», «загальнодержавний».
Боярська р́ада (дума) - в часи Київської держави - вища рада при князеві, що складалася з представників земського боярства (старців градських - потомків місцевої родоплемінної знаті), княжої дружини (княжих мужів, думців), а згодом також духовенства (митрополита, єпископів).
Розвиток російського феодального права. Соборне Укладення 1649 р. Система злочину за Укладом. Ознаки системи покарання. Держава та право Російської імперії періоду абсолютизму. Еволюція наказової системи. Законодавство Петра I.



Тема 8. Держава та право в країнах арабського Сходу доби середньовіччя

Особливості розвитку держави та права в країнах Сходу. Арабський халіфат. Середньовічні держави Китаю, Японії, Індії. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Фетва. Право власності. Зобов'язальні відносини. Особливості сімейного і спадкового права. Злочини та покарання. Феодальне право Китаю та Японії. Відмінності середньовічних держав Сходу (Китай, Японія, Індія) від країн Західної Європи..

Спадкове право - ділянка цивільного права, що визначає порядок переходу майна померлої особи до її спадкоємців.
Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
Халіфа́т (араб. خلافة إسلامية‎) - феодальна теократична арабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII-IX століть і очолювалася халіфами. Також халіфат як термін означає ісламську теократичну державу, яка має об'єднувати усіх мусульман.
Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.



РОЗДІЛ 3 . СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ СИСТЕМ В НОВИЙ ТА НОВІТНІЙ ЧАС

  1   2   3   4   5   6   7



  • КИЇВ, 2014
  • Л.О. Крупник
  • Історія держави і права зарубіжних країн
  • ЗМІСТ КУРСУ РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ СИСТЕМИ АНТИЧНОСТІ.
  • Тема 2. Історія держави і права Стародавнього Сходу
  • Тема 3. Виникнення й розвиток держави та права Давньої Греції
  • Сервія Туллія
  • Падіння Західної Римської імперії
  • РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВА І ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Тема 4. Феодальна держава та право Франції доби середньовіччя
  • Карла Мартелла
  • Верденський договір
  • Священна Римська імперія
  • Військова організація
  • Поліцейська держава
  • Тема 7. Держава та право феодальної Росії (XIV-XVIII ст.ст.)
  • Тема 8. Держава та право в країнах арабського Сходу доби середньовіччя
  • Право власності
  • РОЗДІЛ 3 . СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ СИСТЕМ В НОВИЙ ТА НОВІТНІЙ ЧАС