Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Назва розділу, теми Знання Предметні вміння та способи навчальної діяльності Вступ

Скачати 456.43 Kb.

Назва розділу, теми Знання Предметні вміння та способи навчальної діяльності Вступ




Скачати 456.43 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.03.2017
Розмір456.43 Kb.
  1   2   3

Назва розділу, теми

Знання

Предметні вміння та способи навчальної діяльності

Вступ

Основні ознаки живого. Рівні організації життя:

молекулярний, клітинний, організмовий,

популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.



Знати основні ознаки живого, рівні організації життя та їх структуру.

Оцінювати значення біологічних знань в житті людини і суспільства. Розрізняти рівні організації життя

Молекулярний рівень організації життя

Елементний склад

організмів

Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, в тому числі органогенні елементи, мікроелементи).

Хімі́чний елеме́нт (заст. первень) - тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому.
Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) та способи усунення їх нестачі.
Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.
Поняття про ендемічні хвороби.

Знати органогенні елементи та мікроелементи.

Оцінювати роль органогенних елементів в побудові

молекул білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів.

Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Застосовувати знання про надлишок або нестачу

хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) для попередження

захворювань людини.



Неорганічні сполуки в

Організмах

Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.



Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів Na , K , Cl-, Ca2 , Mg2 , PO43-.

Встановлювати взаємозв’язок між фізико-хімічними

властивостями та біологічною роллю води.



Органічні сполуки в

організмах

Будова, властивості і функції органічних сполук.

Неоргані́чні сполу́ки - хімічні сполуки, які не містять атомів Карбону, ковалентно пов'язаних із атомами Гідрогену. Прості карбоновмісні сполуки типу CO, CO2, HCN та ціаніди, карбіди розглядаються саме неорганічною хімією.
Органі́чні сполу́ки - клас сполук, в склад яких входить хімічний елемент Карбон (за винятком карбідів, карбонатної кислоти, карбонатів, оксидів Карбону і ціанідів). Окрім Карбону, вони майже завжди містять Гідроген, досить часто - Оксиген, Нітроген та галогени, рідше Фосфор, Сульфур та інші елементи.
Поняття про біополімери та їхні мономери.

Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Особливості будови, основні

властивості та функції в організмах живих істот.

Ліпіди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах.

Білки: особливості будови. Амінокислоти, пептиди та поліпептиди. Рівні структурної організації білків. Властивості білків. Денатурація, ренатурація, деструкція білків. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.

Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип комплементарності. Поняття про ген. РНК та їхні типи. АТФ, поняття про макроергічний зв’язок.

Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди, фітонциди), їх біологічна роль.



Визначати межи застосування ферментів в господарській діяльності людини.

Знати функції органічних сполук (ліпідів, вуглеводів,

білків, нуклеїнових кислот, АТФ) та особливості

просторової організації білків. Нуклеїнових кислот,

полісахаридів (крохмаль, целюлоза).



Визначати роль хімічних зв’язків в структурній

організації макромолекул.



Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.

Розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології:

визначати молекулярну масу речовини за масою одного з

її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її

склад; моделювати процеси реплікації.



Оцінювати значення біологічно активних речовин у

забезпеченні процесів життєдіяльності організмів.

Молекуля́рна біоло́гія - галузь біології, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів- нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур.
Біологічно активні речовини (БАР) - (грец. bios - життя, що означає зв'язок із життєвими процесами і відповідає слову «біол.» + лат. activus - активний, тобто речовина, яка має біологічну активність) - це сполуки, які внаслідок своїх фізико-хімічних властивостей мають певну специфічну активність і виконують, змінюють або впливають на каталітичну (ферменти, вітаміни, коферменти), енергетичну (вуглеводи, ліпіди), пластичну (вуглеводи, ліпіди, білки), регуляторну (гормони, пептиди) або інші функції в організмі.



Клітинний рівень організації життя

Організація клітин

Сучасна клітинна теорія.

Кліти́нна тео́рія (лат. Omnis cellula e cellula) - це фундаментальне узагальнення біології, яке визначає взаємозв'язок усіх проявів життя на Землі з клітиною, характеризує клітину одночасно як цілісну самостійну живу систему та як складову частину багатоклітинних організмів рослин і тварин.

Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.


2
Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікротрубочки). Цитоскелет, його функції. Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та

хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітиний центр, органели руху. Клітинні включення.

Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу.

Ендоплазматичний ретикулум (ЕПР, від лат. reticulum - «сіточка») або ендоплазматична мережа - внутрішньоклітинна органела еукаріотичних клітин, що являє собою розгалужену систему з оточених мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців.
Хімія Хі́мія - одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми).
Статеві хромосоми, або гоносоми - хромосоми, набір яких відрізняє чоловічі і жіночі особини у тварин і рослин з хромосомним визначенням статі.
Каріотип людини.

Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний,

поліплоїдний).

Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).

Знати основні положення сучасної клітинної теорії.

Розпізнавати механізми транспортування речовин через

мембрани.

Порівнювати будову і функції поверхневого апарату

клітин тварин, рослин, грибів, бактерій.

Оцінювати роль мембран в клітинній взаємодії.

Характеризувати будову і функції компонентів клітини.

Встановлювати зв’язок між будовою й функціями

компонентів клітини.

Розпізнавати клітини та їх компоненти на схематичних

малюнках та мікрофотографіях.

Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та

реалізації спадкової інформації; значення стабільності

каріотипу для існування виду.

Знати особливості організації клітин еукаріотів;

особливості організації клітин прокаріотів (поверхневий

апарат, нуклеоїд, плазміди, рибосоми, джгутики, пілі).

Порівнювати прокаріотичні й еукаріотичні клітини.

Визначати причини відмінностей у будові клітин

прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).



Поділ клітин

Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ

клітин у еукаріотів, його фази.

Мейотичний поділ клітин, його фази. Кон'югація

гомологічних хромосом. Кросинговер.

Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу,

мейозу, кросинговеру.



Порівнювати мітотичний й мейотичний поділи клітини.

Розпізнавати (на схемах або схематичних малюнках)

клітину на різних фазах мітотичного поділу.



Аналізувати етапи клітинного циклу;
По́діл кліти́ни - процес, у якому клітина, що називається материнською клітиною, ділиться на дві нові клітини, що називаються дочірніми клітинами. Поділ клітини - зазвичай обов'язковий етап клітинного циклу.
Клітинний цикл - це проміжок часу від моменту виникнення ядерної клітини до її загибелі або до наступного поділу, тобто серія подій між одним поділом клітини і наступним. Це процес, завдяки якому одна клітина (така як запліднена яйцеклітина) розвивається у сформований організм, і процес, завдяки якому відновлюються волосся, шкіра, клітини крові, а також деякі внутрішні органи.
фази мітозу й

мейозу.


Обмін речовин та

перетворення енергії

Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми. Етапи перетворення енергії в організмі:

підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний

(кисневий). Аеробне та анаеробне дихання.

Анаеробне дихання - окислення молекул для отримання енергії за відсутності кисню. Ці процеси вимагають наявності іншого акцептора електронів замість кисню. Термін «анаеробне дихання» часто вживають рівнозначно термінам «бродіння» та «ферментація», особливо, коли мова йде про гліколітичний шлях у клітині.

Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, старт-кодон, стоп-кодони. Транскрипція. Гени (структурні і регуляторні). Екзони, інтрони. Трансляція. Реакції матричного синтезу (реплікація, транскрипція, трансляція).


3
Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світловій та темновій фазах фотосинтезу. Значення фотосинтезу.

Розпізнавати автотрофні (фото- і хемо-) й гетеротрофні

організми.



Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції;

біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу;

бродіння; аеробного дихання;

Цикл трикарбо́нових кисло́т (цикл Кре́бса, цитра́тний цикл) - центральна частина загального шляху катаболізму, циклічний біохімічний процес аеробних організмів, в ході якого відбувається перетворення двох- і трьохвуглецевих сполук, що утворюються як проміжні продукти в живих організмах при розпаді вуглеводів, жирів і білків, до CO2.
фотосинтезу; вплив умов

довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин. Записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та

дихання.

Порівнювати фотосинтез у про- і еукаріотів, дихання і

гліколіз, транскрипцію і реплікацію.



Аналізувати процес фотосинтезу, етапи енергетичного та пластичного обміну.

Моделювати процеси трансляції, транскрипції.

Користуватися таблицею «Генетичний код».

Неклітинні форми життя

Віруси, пріони, віроїди

Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.

Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.

Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна. Профілактика вірусних захворювань людини. Роль вірусів у природі та житті людини.

Пріони. Віроїди.



Знати особливості будови вірусів; механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій; захворювання людини, які спричиняють віруси

(поліомієліт, грип, СНІД, гепатити, енцефаліт, кір, паротит, ГРВІ) та пріони (губчаста енцефалопатія); шляхи зараження вірусами та пріонами.



Оцінювати вплив вірусів на організм хазяїна; роль вірусів в природі й житті людини; перспективи застосування вірусів у біотехнологіях.

Розпізнавати на малюнках і схемах віруси (бактеріофаги;

віруси тютюнової мозаїки, грипу, імунодефеціту людини).



Застосовувати знання про особливості вірусів та пріонів

для профілактики вірусних та пріонних захворювань.



Порівнювати властивості вірусів, віроїдів і пріонів.

Організмовий рівень організації життя

Бактерії

Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, інцистування, обмін спадковою інформацією). Взаємозв’язки

прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Профілактика бактеріальних захворювань.

Знати приклади захворювань людини, які спричиняють

бактерії (ангіна, дифтерія, туберкульоз, холера, тиф,

скарлатина, ботулізм, сальмонельоз).

Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках,

мікрофотографіях.



Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.

Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій та

ціанобактерій.



Визначати взаємозв’язки прокаріотів з іншими

організмами.



Оцінювати роль прокаріотичних організмів у природі та

житті людини; можливості застосування бактерій у

біотехнологіях.

Використовувати знання про особливості бактерій для

профілактики бактеріальних захворювань.



Рослини

Загальна характеристика царства Рослини.

Класифікація рослин. Життєві форми рослин.

Доядерні або прокаріоти (Prokaryotes, від давньогрецького pro- перед + karyon горіх або ядро, посилаючись на ядро клітини + суфікс -otos, pl. -otes; також може писатися як «procaryotes») - організми без ядра (karyon) клітини, (у більшості випадків також без будь-яких інших мембранних органел, таких як мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум, але є винятки).
Життєві форми рослин Життєва форма рослин - морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.


Виділяти істотні ознаки царства Рослини;

Знати основні одиниці класифікації Рослин (відділ, клас,

родина, рід, вид).

Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві

форми рослин.

Оцінювати роль рослин у природі та значення в житті

людини.

  1   2   3


Скачати 456.43 Kb.

  • Молекулярний рівень організації життя Елементний склад організмів
  • Неорганічні сполуки в Організмах
  • Органічні сполуки в організмах
  • Клітинний рівень організації життя Організація клітин
  • Поділ клітин
  • Обмін речовин та перетворення енергії
  • Неклітинні форми життя Віруси, пріони, віроїди
  • Організмовий рівень організації життя Бактерії
  • Рослини