Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Нівеліри поділяють

Скачати 268.48 Kb.

Нівеліри поділяють




Скачати 268.48 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір268.48 Kb.



1
Нівелір (рос. нивелир, англ. level, levelling box; нім. Nivellier(instrument) n) – геодезичний прилад для визначення перепадів висот між точками на земній поверхні та у відкритих і підземних гірничих виробках.

Гірни́ча ви́робка (англ. mine working, нім. Grubenbau) - порожнина в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід.
Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Складається з штатива, зорової труби, пов’язаного з нею горизонтального рівня. Додаються також нівелірні рейки.


Нівеліри широко використовуються у геодезії, маркшейдерії, картографії, землевпорядкуванні, під час будівництва.

Різновиди


Нівеліри поділяють:

-За способом вимірювання:

-прилади з горизонтальним променем візування (які у свою чергу поділяють на дві групи):

1. з циліндричним рівнем, до яких належать глухі, з перекладною трубою, лазерні (візирна вісь замінена або дублюється лазерним променем);

2. з компенсатором;

-мікронівеліри;

-нівеліри гідромеханічні.

За способом зчитування відліків:

-звичайні (відлік по рейці, відлічує людина);

-цифрові (відлік автоматизовано).

За точністю:

-високоточні (для нівелювання I і II кл. та високоточних інженерних задач);

-точні (для нівелювання III і IV кл.);

-технічні (для пошукових та будівельних робіт).


З 1977 р. у вітчизняній практиці нівеліри з горизонтальним променем візування застосовують трьох типів під шифрами Н-05, Н-3 і Н-10. Вони обладнані компенсатором або рівнем при трубі. Крім того, Н-3 та Н-10 можуть мати лімби горизонтального круга для вимірювання горизонтальних кутів. Число в шифрі нівеліра визначає припустиму середньоквадратичну похибку нівелювання в мм на 1 км подвійного нівелірного ходу. Для нівеліра з компенсатором додається літера “К”, а за наявності лімба – літера “Л”. Таким чином, шифр Н-10 КЛ означає нівелір горизонтального променя візування, що має компенсатор і лімб горизонтального круга, і забезпечує припустиму середньоквадратичну похибку нівелювання 10 мм на 1 км подвійного ходу.

2

3


Ко́мпас — прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана.

Меридіа́н, півде́нник або полуде́нник (лат. meridies - по́лудень) - уявна лінія перерізу поверхні земної кулі площиною, проведеною через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Кожен меридіан перетинається з усіма іншими в двох точках: на північному і південному полюсі.

Вказує напрямок географічного або магнітного меридіана, служить для орієнтування щодо сторін світу.
За побудовою компаса поділяють на магнітні, гіроскопічні, радіокомпаси, спеціальні.
Найчастіше використовують магнітний компас, що складається з тонкої пластини магнітного матеріалу з зазначеним північним полюсом, стрілки, яка може вільно обертатися і циферблату з позначеними сторонами світу.
Якщо компас точно вивірений і правильно використовується, стрілка, що показує на північ, буде показувати на північний магнітний полюс, від якого по таблицях магнітної корекції можна точно знайти північний полюс.
Сто́рони сві́ту - це 4 основні географічні напрямки: північ, південь, захід, схід.
Північний по́люс (ще Північний бігун) - одна з двох кінцевих точок уявної земної осі. На північному полюсі, де сходяться всі меридіани, немає звичайних сторін світу.
Ко́мпас - прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана.
Північний магнітний полюс - умовна точка на земній поверхні, в якій магнітне поле Землі спрямовано прямовисно (під кутом 90 ° до поверхні). Слід зазначити, що з фізичного погляду цей полюс є «південним», оскільки притягує північний полюс стрілки компаса.

Використовується в навігації, геодезії, військовій справі тощо.
Військо́ва спра́ва - складний термін, який може мати такі значення: В широкому розумінні охоплює всі питання військової теорії і практики, пов'язані з військовим будівництвом, підготовкою і діями Збройних сил, у мирний і воєнний час, підготовки населення країни на випадок війни.

Різновиди


Компас гірничий — прилад, який сконструйовано теж із застосуванням магнітної стрілки; дає можливість визначити елементи залягання гірських порід (кут простягання та кут падіння). У найбільш розповсюджених конструкціях гірничого компаса коробка його скріплена з прямокутною пластиною, довгі сторони якої паралельні діаметру Пн-Пд азимутального кільця.
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.
Гірничий компас (рос.горный компас, англ. mining compass, нім. Bergkompaß m, Geologenkompaß m) - прилад, яким визначають напрям (азимути) простягання і падіння, а також кути падіння пласта або тріщини гірських порід.

Компас гіроскопічний застосовують у гіротеодолітах, інклінометрах, тріщиномірах.
У магнітному компасі застосована властивість магнітної стрілки, яка вільно обертається відносно вертикальної осі, встановлюватись при відсутності сторонніх магнітних полів у площині магнітного меридіану Землі.

4

5

Курві́метр (курвиметр, рос. курвиметр, англ. curvimeter, нім. Kurvenmesser m, Krümmungsmesser m, Kurvimeter n)— прилад для вимірювання довжин кривих ліній та розмірних одиниць на картах чи планах.
Довжину вимірюваної лінії визначають як добуток показань курвіметра на знаменник масштабу. Справність курвіметра перевіряється виміром на папері ліній відомої довжини.

6

7
Теодолі́т — прилад для вимірювання кутів (горизонтальних і вертикальних) на місцевості.

Основними частинами теодоліта є: зорова труба, горизонтальний та вертикальний круги, алідада, кремальєра. Теодоліт встановлюється на підставці - трегері. Основними конструктивними елементами теодоліта є вертикальна та горизонтальна осі обертання.


В основі будь-якого теодоліта є горизонтальний круг, який називають лімбом. Лімб ділиться на градусні поділки від 0° до 360°, рідше на градові поділки від 0 до 400 за ходом годинникової стрілки.
Годинник (арх.: дзиґа́р, дзиґарі́) - пристрій для вимірювання часу.
Центр лімба повинен збігатися з вертикальною віссю обертання приладу. При вимірюванні кута лімб повинен бути горизонтальним.
Над лімбом розміщена верхня частина, яка обертається навколо вертикальної осі теодоліта і складається з алідади та зорової труби. Зорова труба обертається навколо горизонтальної осі обертання приладу. При обертанні зорової труби навколо горизонтальної осі утворюються вертикальні площини, які називають колімаційними.
На алідаді є індекс, що дозволяє фіксувати її положення на шкалі лімба. Для підвищення точності відліку застосовують спеціальний відліковий пристрій.
Вісь обертання теодоліта встановлюють у вертикальне положення за допомогою циліндричного рівня при допомозі піднімальних гвинтів. При цьому площина лімба буде горизонтальною.
Під час проведення вимірів вертикальний круг може розміщуватись від зорової труби зліва (КЛ) або праворуч (КП).
В комплект теодоліта входять бусоль, висок, штатив.

бусоль служить для вимірювання магнітних азимутів та румбів;

висок служить для центрування приладу;

штатив являє собою триногу з металевою головкою, до якої закріплюється теодоліт за допомогою станового гвинта.

За точністю вимірювання кутів теодоліти розподіляються на високоточні, точні та технічні.
За принципом взяття відліків теодоліти поділяються на електронні та оптичні.

8

9
Барометр (від грец. βάρος — вага, тиск та грец. μετρέω — виміряти) — прилад для вимірювання атмосферного тиску.

То́чність вимі́рювань (англ. accuracy of measurement) - головна характеристика якості вимірювання, що відображає близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної фізичної величини .
Атмосферний тиск - тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній розташовані.
Також може застосовуватися як альтиметр, для вимірювання висоти над рівнем моря.

Розрізняють декілька типів барометрів:

Барометри з рідиною
У таких барометрів вага стовпчика рідини (води або ртуті) врівноважується тиском атмосфери. Зазвичай такі барометри являють собою скляну трубку, заповненою рідиною та запаяною з одного кінця. Трубка встановлюється вертикально, відкритим кінцем униз, у посудину з рідиною. Висота стовпчика рідини є пропорційна тиску, тому тиск вимірюється у міліметрах ртутного стовпа — «мм рт.

Баро́метр (від грец. βάρος - вага, тиск та грец. μετρέω - виміряти) - прилад для вимірювання атмосферного тиску. Також може застосовуватися як альтиметр, для вимірювання висоти над рівнем моря.
ст.» або міліметрах водяного стовпа — «мм вод. ст.» (1 мм рт. ст. = 13,5951 мм вод. ст.). В США, також використовують дюйм ртутного стовпа — «inHg».
Конструкція анероїду
Так звані анероїди (від грец. α, «не» та грец. νηρος, «вологий» — тобто «безводний»), у яких зміна атмосферного тиску змушує стискуватися або розширюватися гофровану металеву коробку (вакуумну камеру) з розрідженим повітрям усередині. Ці деформації, за допомогою системи важелів та шарнірів, передаються стрілці, що рухається по шкалі, на якої стоять позначки, які відповідають тиску. Показники анероїда з часом змінюються, внаслідок зміни пружності стінок коробки, тому його необхідно час від часу звіряти з ртутним барометром. Завдяки своїй портативності, широко застосовується в експедиціях, а також як висотоміри (тоді шкалу анероїда градуюють у метрах).
До шкали анероїда часто прикріплений дугоподібний термометр, який служить для внесення поправки на температуру. Похибка вимірювань анероїд становить 1-2 мбар. Для отримання істинного значення тиску анероїд потребує три поправки:

на шкалу — зумовлена тим, що анероїд неоднаково реагує на зміну тиску в різних ділянках шкали;

Істинне значення (фізичної величини) (англ. true value (of a quantity)) - значення фізичної величини, яке ідеально відображало б певну властивість об'єкта.

на температуру — зумовлена ​​залежністю пружних властивостей коробки і пружини від температури;

додаткова — обумовлена ​​зміною пружних властивостей коробки і пружини з часом.


10

11

Гігрометр (рос. гигрометр; англ. hygrometer; нім. Hygrometer n, Feuchtigkeitsmeter n) — прилад для вимірювання величин, які характеризують вологість речовини в газоподібному стані.


Наприклад — для вимірювання вологості повітря.
Газ (нід. gas, від грец. chaos - хаос) - один із агрегатних станів речовини, для якого характерні великі відстані між частинками (молекулами, атомами, іонами) порівняно з твердим чи рідинним станами, слабка міжмолекулярна взаємодія, невпорядкованість структури, а середня кінетична енергія хаотичного руху частинок набагато більша за енергію взаємодії між ними.
Воло́гість - міра насиченості речовини водою. У поняття вологості не входить вміст хімічно зв'язаної (конституційної), а також кристалогідратної води.

Використовуються волосяні гігрометри та конденсаційні (психрометри) гігрометри.
Принцип дії волосяного гігрометра заснований на здатності натягнутої знежиреної людської волосини змінювати свою довжину в залежності від вологості повітря.
Сучасні інструменти використовують електронні датчики для вимірювання вологості. Найпоширеніші датчики вимірюють зміну ємності або опору під дією вологи.
В ємнісних датчиках на дві пластини подається змінна напруга. В залежності від кількості водяної пари між пластинами змінюється діелектрична проникність і відповідно ємність, яка впливає на реактивний опір конденсатора.
Змі́нний струм - електричний струм, сила якого періодично змінюється з часом.
Діелектр́ична прон́икність (діелектрична стала) середовища ε - безрозмірна величина, що характеризує ізоляційні властивості середовища. Вона показує, у скільки разів взаємодія між зарядами в однорідному середовищі менша, ніж у вакуумі.

В опірних датчиках вимірюється опір полімерної мембрани, який змінюється в залежності від кількості поглинутої вологи.
При вимірюваннях вологості також необхідно вимірювати температуру, оскільки вона впливає на калібрування електронних давачів.
Для перевірки гігрометра застосовується гігростат.

12


13


Флю́гер — прилад для визначення напрямку і швидкості вітру, один з давніх винаходів людства. Ще в середньовічній Європі особливою популярністю користувалися флюгери у портових містах. Основне призначення їх було — вказувати напрямок вітру.
Напрямок вітру - одна з характеристик вітру. Найчастіше, зокрема у метеорології, напрямок вітру визначається як азимут напрямку з якого дме вітер. Виключенням, однак, є аеронавігаційне визначення, що вказує напрямок у якому дме вітер, тобто який відрізняється на 180°.
Найчастіше флюгери можна було побачити на куполах церков і соборів. Поступово їх почали встановлювати на фортечних вежах і житлових будинках. Найпоширеніша і широко відома форма флюгера — півень. Існують різні історії, легенди й казки, пов'язані з флюгером, — це говорить про те, що флюгер поступово стає не просто покажчиком напряму вітру, а ще й таким собі талісманом або оберегом будинку. З часом ковалі стали виготовляти справжні шедеври, робили флюгери все вишуканіше і витонченіше. Так з'явилася ще одна функція флюгера — прикраса будинку, показник його індивідуальності і смаку господаря. В останні десятиліття цей елемент дизайну даху був незаслужено забутий, і тільки зовсім недавно став користуватися популярністю у власників заміських будинків і дачних ділянок. Флюгери бувають найхимерніших і незвичайних форм: тварини, комахи, кораблі, літаки, знаки зодіаку, казкові персонажі … Сучасні флюгери найчастіше виготовляють із сталі або міді. Зазвичай розмір флюгера для будинку становить 40-80х70 см. Флюгер складається деталі, що обертається — флюгарки з покажчиком сторін, рози вітрів і стійки.

14

15
Опадомір або плювіометр — метеорологічний прилад для виміру кількості опадів. Сладається з дощевимірювального відра (площа 200 см², висота 40 см), дощевимірювального стакана і спеціального захисту з 16 пластин (конструкція В. Д. Третякова). Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води.

Атмосфе́рні о́пади - вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ.
Задля постійної реєстрації (наприклад, у віддалених малодоступних місцях) використовують плювіографи, прилади безперервної реєстрації кількості опадів.

16

17

Нефоско́п (от др.-греч. νέφος — «облако») — прилад для визначення руху хмар. Установлюється на деяких метеорологічних станціях.
Нефоскоп был винайдений в 1894 р. Російським аерологом Михайлом Поморцевим.

18

19
Ехолот — вузькоспеціалізований гідролокатор, обладнання для дослідження рельєфу дна водного басейну. Звичайно використовує ультразвуковий передавач і приймач, а також ЕОМ для обробки отриманих даних і отрисовки топографічної карти дна.

Метеорологíчна стáнція - станція для проведення спостережень за погодою. Складена з метеомайданчика, на якому розташована більшість приладів, що фіксують метеоелементи, і замкненого приміщення, в якому встановлюється барометр і барограф і ведеться обробка спостережень.
Карти топографічні (рос. карты топографические, англ. topographic maps, англ. surface contour maps; нім. topographische Karten f pl) - докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення.

Гідролокатор, Сона́р, (англ. sonar, абревіатура від Sound Navigation And Ranging) — засіб звукового виявлення підводних об'єктів за допомогою акустичного випромінювання. У Великобританії до 1948 р. використовувалася назва «асдік» (англ. ASDIC, абревіатура від Allied Submarine Detection Investigation Committee).
Роберт Райнс прославився як один із творців сучасних сонарів.

За принципом дії гідролокатори розрізняють на:

Пасивні — визначення місця положення підводного об'єкта по звукових сигналах, випромінюваним самим об'єктом (шумопеленгування).

Активні — використовують відбитий або розсіяний підводним об'єктом сигнал, випромінений у його сторону гідролокатором.


Активний гідролокатор «Асдік» у його первісній примітивній формі був винайдений наприкінці Першої світової війни.
Світова́ війна́ - глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу.
Основний принцип його дії залишився незмінним дотепер. Однак за минулі роки ефективність гідролокатора значно зросла, розширилися масштаби його використання, а також збільшилося число класів кораблів, з яких він міг застосовуватися для проведення пошуку й атак човнів ворога.
Основу становить приймач-передавач, який посилає звукові імпульси в необхідному напрямку, а також ухвалює відбиті імпульси, якщо посилка, зустрівши на своєму шляху який-небудь об'єкт, відіб'ється від нього. Ці посилки й відбиті сигнали після перетворення звучать дуже схоже на те, як вимовляється слово «пінг». Тому його стали називати «пінгсетом» (англ. ping set), роботу на ньому назвали «пінгінг» (англ. pinging), а офіцера-фахівця із протичовневої боротьби — «пінгер» (англ. pinger).
Обертаючи приймачем-передавачем подібно прожектору, ми можемо визначити по компасу напрямок, у якому посланий «пінг», а отже, і напрямок об'єкта, від якого «пінг» відбитий. Вимірявши проміжок часу між посилкою імпульсу й прийманням відбитого сигналу, можна визначити відстань до виявленого об'єкта.

20

21

Термомéтр (грец. θερμός — тепло; грец. μετρέω — міряю) — прилад для вимірювання температури через перетворення тепла в покази або в сигнали. Існують різні види термометрів: рідинні, механічні, електричні, оптичні, газові, інфрачервоні. Частина термометра, яка перетворює теплову енергію у сигнал на основі іншого виду енергії, називається чутливим елементом або вимірювальним перетворювачем.

Вимі́рювальний перетво́рювач - вимірювальний пристрій, призначений для формування на своєму виході сигналу, що функціонально зв'язаний із сигналом вимірюваної інформації на вході у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки та збереження.
Тепло́ або Теплова́ ене́ргія - енергія руху атомів, молекул або інших частинок, з яких складається тіло. Теплова енергія може виділятися завдяки хімічним реакціям (горіння), ядерним реакціям (ядерний розпад і синтез), механічним взаємодіям (тертя).
Прилад може бути проградуйований у різних шкалах (шкала Цельсія, шкала Кельвіна, шкала Фаренгейта).
Шкала́ Фаренге́йта - температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F.
Абсолю́тна температу́рна шкала́, шкала́ Ке́львіна (лат. scala - сходи) - температурна шкала, в якій початковою точкою є абсолютний нуль, а одиницею температури - Кельвін, що дорівнює градусові за шкалою Цельсія (дивіться Термометри).

22

23

Плювіограф, омброграф (лат. pluvium — дощ; грец. grapho — пишу) (англ. recording rain gage, hyetograph, pluviograph) — самописний прилад для постійної реєстрації рідких атмосферних опадів, їхньої інтенсивності та проміжку часу випадіння.

Напрямок руху повітря. Більше всього опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше - при спадних. Екваторіальна зона низького тиску (2000-3000 мм/рік і більше). Навітряні схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, Черапунджі (близько 12 000 мм опадів на рік) знаходиться на навітряному схилі Гімалаїв на висоті близько 1300 м у Індії.

Принцип дії плювіографа моделі П-2 — використання залежності переміщень поплавків від рівня зібраних рідких опадів у поплавковій камері. Приймачем слугує циліндрична ємкість площею 500 см². Вертикальні рухи поплавка реєструються на розлінованому міліметровому папері (закріпленому на барабані) чорнильним пером. Барабан рухається завдяки годинниковому механізму. Вертикальні лінії на папері відповідають часові, а горизонтальні — кількості опадів, що випали. Запис починається від нижньої межі (від нуля); при заповненні камери до 10 мм перо досягає верхньої межі діаграми, після автоматичного зливу води у приймальне відро запис знову починається від нуля.

24

25
Ґно́мон (від грец. γνώμων — той, хто знає) — давній астрономічний інструмент для вимірювання часу, елементом якого є вертикальна жердина, що відкидає тінь на горизонтальний майданчик;
- вказівник або стрілка сонячного годинника;
- декоративно-пластична мала архітектурна форма у вигляді обеліску зі шкалою, нанесеною на землі, або надбудови до споруди, яка містить стрижень та годинні поділки;

Со́нячний годи́нник - пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату.
Астрономі́чні інструме́нти - прилади для спостереження космічних тіл. Ці спостереження провадять для визначення положень тіл на небесній сфері, їхніх розмірів, швидкості руху в просторі, хім. складу і фіз.
Мала архітектурна форма (МАФ), мала архітектура - об'єкти обладнання та благоустрою території, які задовольняють утилітарні та естетичні потреби людини.

- основний предмет Ґномо́ніки.
Ґномон дозволяє визначити:
- астрономічний полудень — момент, коли довжина його тіні найменша;
- напрям на північ — за напрямом тіні в астрономічний полудень;
- широту місця — за довжиною тіні в астрономічний полудень.
Спостерігаючи нахил і довжину тіні від ґномона на горизонтальній площині, можна встановити висоту Сонця над горизонтом, його нахил орбіти, а, отже, й визначити час. Проводячи такі вимірювання в моменти зимового й літнього сонцестояння, астрономи визначають також і нахил площини екліптики до екватора.
На́хил орбі́ти - характеристика орієнтації орбіти небесного тіла в просторі; двогранний кут між площиною цієї орбіти і головною координатною площиною (площиною екліптики - для тіл, що обертаються навколо Сонця, площиною екватора - для штучних супутників Землі).
Еклі́птика (від грец. έκλειψις - затьмарення) - уявна лінія (велике коло) небесної сфери, вздовж якої центр сонячного диска протягом року пересувається серед зір. Оскільки річний рух Сонця відбиває реальне обертання Землі (а точніше - системи Земля-Місяць) по орбіті, екліптика є слідом від перетину небесної сфери з площиною земної орбіти.
Сонцестояння - момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення -23° 27' (точка зимового сонцестояння).

Для точності вимірювання важливе значення має висота ґномона — чим він вищий, тим довша тінь, що відкидається ним, що підвищує точність вимірювання. Проте точність ґномона відносно невелика, оскільки кутовий діаметр Сонця приблизно дорівнює 30', використовувати ж ґномон для вимірювання за зірками неможливо.
Нині ґномон як астрономічний інструмент вже не використовується, проте сонячний годинник за принципом дії є тим же ґномоном.

26

27

Бусо́ль (рос. буссоль, англ. dip compass, miner's compass; нім. Boussole f, Kompaß m) — Геодезичний прилад для вимірювання магнітних азимутів, магнітних румбів, і внутрішніх кутів. Крім того магнітна стрілка бусолі вказує на напрям магнітного меридіану.
Бусолі бувають:

штативні


ручні

Обслуговування


Повірка — це перевірка справжності та придатності приладу. У випадку, якщо прилад несправний, виконують юстирування.
Юстирування — це усунення недоліків, виявлених при повірці приладу.
Являє собою закриту склом коробку з немагнітного металу та розміщену в її центрі магнітну стрілку на вістрі або котушку з аретиром.
В залежності від конструкції бусоль може бути встановлено на штативі, на приладі або підвішено на шнурі.
Маркшейдерська бусоль комплектується разом з висячим півкругом.

Застосування


Бусоль застосовують при топографічній, геологічній, маркшейдерській зйомках, зйомках нарізних та очисних виробок тощо.

28

29

Анемóметр (грец. ανεμος—вітер, μετρεω—міряю) — прилад для вимірювання швидкості, а часто і напрямку руху потоків (газів і рідин), наприклад, повітря (вітромір); швидкість потоку вимірюється за швидкістю обертання ротора з лопатками або півкулястими чашками. За конструкцією розподіляються на крильчасті, чашкові та термоелектричні.
Приклади використання:

В гірничій справі використовується для контролю повітряного режиму шахти, кар’єру тощо.

Гірни́ча спра́ва, або гірни́цтво (англ. Mining, нім. Bergbau, рос. горное дело) - галузь науки і техніки, пов'язана з видобуванням з надр або на поверхні Землі корисних копалин, а також їхньою попередньою обробкою з метою використання в господарстві.

В метеорології використовується найпростіший тип аненометра — флюгер.

30

31

Сейсмо́граф (від сейсмо... і ...граф) — (рос. сейсмограф, англ. seismograph; нім. Seismograph) – прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями (при землетрусах та сейсморозвідці).
Загальний опис.
Складається з сейсмометра і реєструючого приладу. В електродинамічних С. (винайдені Б.Б.Голіциним) коливання сприймаються корпусом приладу, зміщення якого відносно інерційного елемента, пов’язаного з корпусом пружинами, перетворюється в електричні коливання. Для реєстрації об’ємних хвиль стиску в рідкому середовищі (на морі, в бурових свердловинах) застосовуються п’єзоелектричні С.

Свердлови́на (англ. well, drilling hole, borehole; нім. Bohrloch) - гірнича виробка, глибокий, вузький круглого перерізу отвір у ґрунті, зроблений буровим інструментом.

С. відзначаються величезною чутливістю, яка дозволяє записувати землетруси на віддалі кількох тисяч кілометрів.
Сучасні комп’ютеризовані сейсмовимірювальні системи одночасно фіксують та аналізують в реальному масштабі часу сигнали з декількох сейсмодатчиків, враховують спектри сигналів. Це забезпечило принциповий стрибок у інформативності сейсмовимірювань.

32

33

Диск Се́ккі — прилад для виміру прозорості води у водоймах. Являє собою білий диск діаметром 30 см, що на тросі опускають плазом у воду й зауважують глибину, на якій він перестає бути видимим. Ця глибина, виражена в метрах, приймається за міру прозорості води. Названий за іменем Анжело Секкі (італ.

Анджело П'єтро Секкі (італ. Angelo Pietro Secchi, 29 червня 1818(18180629) - 26 лютого 1878) - італійський священик і астроном, директор обсерваторії Папського Григоріанського університету. Член Паризької Академії наук, іноземний член-кореспондент Петербурзької Академії наук.
Angelo Secchi), який таким методом вимірював у 1865 році прозорість морської води.

34

35

Екліметр (рос. эклиметр, англ. clinometer, нім. Eklimeter n, Neigungsmesser , Gefällemesser m) –
1). Портативний кишеньковий прилад для вимірювання кутів нахилу ліній на земній поверхні й у підземних гірничих виробках з точністю до 0,25о. Застосовують екліметри головним чином при рекогносцирувальних роботах. Набув розповсюдження екліметр Брандіса, виготовлений у вигляді круглої закритої коробки з односторонньо навантаженим лімбом, аретирним пристроєм для лімба й оглядовим вікном, скріпленим з візирною трубкою прямокутного перетину, в зоровий діоптр якої поміщена відлікова лупа, а на бічній поверхні коробки нанесена таблиця горизонтальних закладань довжин, кратних 10 при різних кутах нахилу (див. рис.).
2). Складова частина гірничого компаса, виконана у виді маятникового виска, який гойдається на шпилі магнітної стрілки, і напівкругової шкали, поміщеної усередині компасної коробки, або у вигляді односторонньо навантаженого лімба, вільно підвішеного на горизонтальній осі. У деяких типах компасів Е. забезпечено аретирним пристосуванням.

36

37

Планіме́тр (рос. планиметр, англ. planimeter, нім. Planimeter n, Flächenmesser m) — прилад для наближеного визначення площі плоских фігур неправильної форми.
Винайшов прилад Буняковський Віктор Якович (*16 грудня 1804, Бар, Поділля — †12 січня 1889) — математик.

Буняко́вський Ві́ктор Я́кович (* 3 (15) грудня 1804(18041215), Бар, Подільська губернія, Російська імперія - † 30 листопада (12 грудня) 1889, Санкт-Петербург, Російська імперія) - український математик, член Петербурської Академії Наук та її віце-президент(1864-1889).
принцип дії
Принцип дії приладу Амслера-Корадо заснований на вимірюванні довжин дуг, описуваних на поверхні спеціальним роликом з дуже малим плямою контакту. Ролик закріплений на одному з шарнірно з'єднаних важелів найпростішого пантографічне механізму. Відоме положення ролика щодо ланок механізму дозволяє при обході вимірюваного контуру вимірювальним штифтом пантографа - за рахунок прокатування роликом в кожен конкретний момент часу по дузі зі строго певним радіусом - апроксимувати вимірюваний контур прямокутником з відомою довжиною сторін і площею, рівною площі вимірюваного контуру.
Момент часу - точка на часовій осі. Про події, що відповідають одному моменту часу, говорять як про одночасні.

38


39

Со́нячний годи́нник — пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату.


Поява сонячного годинника зв'язана з тим далеким часом, коли людство зрозуміло зв'язок між довжиною й положенням сонячної тіні від тих чи інших предметів та положенням сонця на небі.
Хоча достеменно невідомо, вважається, що сонячний годинник з'явився приблизно у 3500 р. до н. е. Механізм роботи такого годинника був дуже простим — зміна довжини тіні гномона, центральної осі або колони сонячного годинника, вказувала на зміну часу доби. Вперше сонячний годинник був згаданий у Біблії, в 20-му розділі Другої Книги Царів.
Дру́га кни́га Царі́в (2. Цар.; ІІ Царів)- книга Старого Завіту Біблії та Танаху. У Септуагінті і в православному каноні відповідає Четвертій книзі Царств. Зміст 1 Історія розділених царств 2 Розділи Другої книги Царів 3 Див.

В античні часи сонячний годинник був у першу чергу астрономічним інструментом, який використовували задля розрахунків географічної широти. Народом, який першим почав широко використовувати сонячні годинники, були вавилоняни. Незабаром їхній приклад наслідували давні греки, які вдосконалили принцип роботи інструменту.
Широта́ (лат. Latitudo geographica) - одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають розташування точок на земній поверхні (див. Географічні координати, Координати в геодезії), на небесній сфері (див. Небесні координати)
Ант́ичність (від лат. antiquus, також Класична епоха) - період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.
Гре́ки, самоназва Елліни (грец. Έλληνες) - етнонім, що у різні часи мав різні значення. В стародавні часи - населення Балканського півострова і сусідніх островів (Мала Греція) або земель, які входили до сфери впливу держав, які розташовувались на цих землях (Велика Греція).
Всі давні народи, що використовували сонячні годинники, ділили добу на 24 години, але тривалість кожної години у них варіювала залежно від географічної широти і пори року. Виїмки в годиннику і «годинникові» лінії підбирали так, щоб кінець тіні прута вказував годину, а кут, під яким зрізана верхня частина каменю, залежить від широти місця, для якого виготовлений годинник. Іноді гномон, який відкидає тінь, розташовувався паралельно осі землі.
У подальшому були винайдені сонячні годинники різноманітних форм, які умовно можна розділити на:

горизонтальні і вертикальні;

ранкові та вечірні;

конічні, кульові й циліндричні.


Популярність сонячних годинників, як інструменту для визначення часу, істотно знизилася після запровадження стандартної години тривалістю 60 хвилин. Але і за Середньовіччя і пізніше сонячні годинники влаштовували на площах міст, на будівлях ратуш. З часом, як нині, будівництво сонячних годинників, стало організацією своєрідної місцевої декоративної пам'ятки, часто садово-паркової.

40

41

Аерофотоапарат (АФА) (рос. аэрофотоаппарат (АФА), англ. aircamera, нім. Luftkamera) — прилад, призначений для фотографування місцевості з літального апарата;

Літа́к (аероплан) - літальний апарат важчий за повітря для польотів в атмосфері за допомогою двигуна та нерухомих крил (крила). Літак здатний переміщатися з високою швидкістю, використовуючи підйомну силу крила.
АФА повинний забезпечувати високі вимірювальні і дешифрувальні властивості аерофотознімків. Сучасний АФА являє собою систему, що складається з фотографічної камери, установки для її кріплення і командного приладу для автоматичного керування зйомкою. Установка АФА демпфується, що майже цілком виключає наслідки вібрації. Для одержання знімків з кутами нахилу 20-40' застосовують гіростабілізуючий пристрій.

42

43

Бато́метр (від бато і метр) — прилад для забору проб води з глибини та із розвідувальних і гірських виробок (бурових свердловин, колодязів і інших).
Батометр винайшов норвезький дослідник-мандрівник і океанограф Фрітьоф Нансен.

Автомати́чне керува́ння (англ. automatic control) - виконання без безпосередньої участі людини певних впливів на об'єкт керування, необхідних і достатніх для одержання цілеспрямованого його функціювання із заданою точністю.
Фр́ітьйоф Н́ансен (норв. Fridtjof Nansen; 10 жовтня 1861, неподалік Христіанії - 13 травня 1930) - норвезький мандрівник, океанограф, біолог, метеоролог та громадський діяч; ректор Університету Осло (1919-1921).

Види.
Морський батометр — порожнистий циліндр з клапанами або кришками, що миттєво закриваються на заданій глибині.

Конструкції[ред. • ред. код]


До сучасних батометрів приєднують і термометр для визначення одночасно й температури шару води, з якої беруть зразок.
Батометр (грец. βαθυς — глибокий і μετρεω — виміряю) — прилад для взяття проб води з потрібної глибини з метою лабораторного дослідження її. Сучасний Б. складається з латунного циліндра місткістю близько 1 л з покришками-клапанами на обох кінцях і спеціального термометра. Б. поділяються на звичайні, миттєвого й тривалого наповнення (для взяття проб з завислими намулами) і донні (для взяття проб донних намулів). Найпоширеніші в СРСР Б. системи М. М. Жуковського, Б. В. Поляково та Г. І. Шамова.

44

45

Далекомі́р (рос. дальномер, англ. telemeter, range finder; нім. Entfernungsmesser m, Streckenmeßgerät n, Telemeter n) — прилад для вимірювання відстаней до об'єктів.
За принципом дії Д. поділяються на дві основні групи:

Оптичні далекоміри (задача визначення відстаней такими далекомірами зводиться до розв'язання задачі про рівнобедрений трикутник, у якому відомі основа, (база), та протилежний, (т.

Рівнобедрений трикутник - трикутник, в якому дві сторони рівні між собою. Рівні сторони називаються бічними, а остання - основою. За означенням, правильний трикутник також є рівнобедреним, але обернене твердження не є правильним.
зв. паралактичний), кут. Розрізнюють оптичні далекоміри візуальні, світлопроекційні і проекційно-візуальні, у них паралактичний кут знаходиться відповідно між візирними лініями, осями світлових пучків і між візирною лінією і віссю світлового пучка. База може бути розташована на протилежному від приладу кінці вимірюваної відстані (далекоміри з рейками) або в самому приладі (Д. безрейкові і внутрішньобазові). Найрозповсюдженішими оптичними візуальними далекомірами є: ниткові, монокулярні подвійного зображення з рейками і внутрішньобазові, зі змінним і постійним паралактичним кутом, утвореним оптичним компенсатором; стереоскопічні, засновані на використанні стереоскопічного ефекту, що виникає при розгляданні предметів двома очима.
Стереоскопічний ефект (рос.эффект стереоскопический, англ. effect stereoscopic нім. Stereoeffekt m) - відчуття людським зором глибини видимого простору, тобто, здатність оцінювати відстані до предметів.

Акустичні далекоміри, радіодальноміри, електрооптичні далекоміри Принцип дії таких далекомірів полягає у порівняльній оцінці сигналів, які передаються до об'єкта і ехо-сигналів.
Далекоміри використовують в геодезії, навігації, як військове спорядження тощо.

46


47
Кіпреге́ль, Кіпреґе́ль (рос. кипрегель, англ. plane-table (telescopic) alidade; нім. Kippregel f) — оптичний прилад, який разом з мензулою використовують для топографічної зйомки місцевості.

Топографічна зйомка - сукупність робіт зі створення топографічних карт або планів місцевості за допомогою вимірювань відстаней, висот, кутів тощо за допомогою різних інструментів (наземна зйомка), а також отримання зображень земної поверхні з літальних апаратів (аерофотозйомка, космічна зйомка).


Призначений для вимірювання вертикальних кутів, відстаней, перевищень і графічних побудов напрямків при виконанні топографічних зйомок.

48


Скачати 268.48 Kb.

  • Ко́мпас
  • Барометр
  • Гігрометр
  • Нефоско́п
  • Гідролокатор , Сона ́ р
  • Плювіограф, омброграф
  • Ґно́мон
  • Буняковський Віктор Якович
  • Аерофотоапарат (АФА)
  • Кіпреге́ль, Кіпреґе́ль