Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор

О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор




Сторінка10/16
Дата конвертації10.03.2017
Розмір3.1 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16

Вознюк О.В.

Національний авіаційний університет, Київ

ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОПТОВОЛОКОННОЇ МЕРЕЖІ

Мета – забезпечення передачі великого об’єму інформації по одному і тому ж оптичному волокну за рахунок використання технологій WDM (Coarse (грубе) WDM, Dense (щільне) WDM).

Вихідні данні:

- оптоволоконний кабель;

- DWDM-обладнання;

- СWDM-обладнання;

Обмеження:

- використання одного оптичного волокна;

- вартість робіт;

- часові обмеження;

Критерії ефективності:

- збільшення об’єму інформації, що передається, за одиницю часу;

- збільшення ефективності керування інформацією;

- отримання вигідних умов для операторів звязку;

Методом вирішення поставленої задачі є штроке використання технології спектрального ущільнення каналів (мультиплексування)

Основні ідеї:

- ефективне використання наявних оптоволоконних кабелів;

- збільшення пропускної здатності без необхідності прокладання нової ооптоволоконної лінії зв’язку за рахунок використання обладнання.



Науковий керівник – Є.Б.Артамонов, к.т.н

УДК 004.78(043.2)



Гульков О.М.

Національний авіаційний університет, Київ

ОГЛЯД ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ОХОРОННИХ СИСТЕМ

Вперше охоронні системи стали знаходити більш-менш широке застосування на початку 1990-х років. У Сполучених Штатах застосування таких систем нарощувалось швидкими темпами - наприклад, для охорони будівельних майданчиків. Тільки в останні десятиліття минулого століття подібні пристрої стали з'являтися в Європі. Почалося з того, що кілька великих охоронних фірм стали продавати бездротові системи безпеки для приватних будинків.

Однак, охоронні системи користуються попитом не тільки на ринку індивідуальних споживачів. Нерідко встановлюються так звані гібридні системи, або системи з різними технологіями. Сенс полягає в тому, що до стандартної провідний охоронній системі додаються бездротові пристрої. Бувають випадки, коли потрібно встановити датчики в таких місцях, куди складно прокласти кабель. Або ж справа стосується обладнання історичних будівель, в яких прокладка кабелю взагалі заборонена.

Багато інсталяторів охоронних систем відчувають сумніви з приводу бездротових пристроїв. Причина полягає в тому, що більшість з них володіє великим досвідом в установці провідних систем, але погано розбирається в тонкощах роботи бездротових варіантів і в тому, як проектуються подібні системи.

В даний час, в основному, використовуються такі види сигналізації:

1) Автономна. При спрацьовуванні вмикає сирену або інше виконавчий пристрій (а) на охоронюваному об'єкті. Сигнал тривоги нікуди не передається.

2) Пультова. Передає сигнал тривоги по каналу зв'язку з охоронюваного об'єкта на ПЦС - пульт централізованої охорони (станцію моніторингу). Може бути охоронної, пожежної, охоронно-пожежної.

3) GSM сигналізація. Поєднує в собі переваги автономної і пультової. Може працювати як автономна сигналізація з дзвоном при тривозі власнику об'єкту, так і передавати сигнал тривоги на пульт охорони. Сучасну gsm сигналізацію можна використовувати і при управлінні будинком.

4) Пожежна. Обов'язкова до застосування в громадських будівлях і спорудах. Включає датчики (сповіщувачі) диму, тепла, полум'я, прилади приймально-контрольні пожежні, сповіщувачі (табло, сирени, гучномовці).

5) Бездротова. Застосовується на об'єктах, де складно виконати монтаж звичайної сигналізації і в побутових умовах. Сигнали від датчиків передаються по радіоканалу. Надійність нижче, ніж у звичайної сигналізації. Технології бездротової сигналізації удосконалюються.

6) Периметрова (охорона периметра). Окремий вид сигналізацій, дорогий через складні умов роботи і високого рівня зовнішніх перешкод і впливів.

Науковий керівник – Сябрук І..М.

УДК 004.78(043.2)



Дисенко А.А.

Национальний авиационный университет, Киев

JAVASCRIPT ДЛЯ УПРОЩЕНИЯ РАБОТЫ В AFTER EFFECTS

JavaScript — прототипно-ориентированный сценарный язык программирования. Является диалектом языка ECMAScript.JavaScript обычно используется как встраиваемый язык для программного доступа к объектам приложений. Наиболее широкое применение находит в браузерах как язык сценариев для придания интерактивности веб-страницам.Основные архитектурные черты: динамическая типизация, слабая типизация, автоматическое управление памятью, прототипное программирование, функции как объекты первого класса.На JavaScript оказали влияние многие языки, при разработке была цель сделать язык похожим на Java, но при этом лёгким для использования непрограммистами.

Adobe After Effects — программное обеспечение компании Adobe Systems для редактирования видео и динамических изображений, разработки композиций (композитинг), анимации и создания различных эффектов.

Упростить работу можно при помощи выражений написанных на языке JS. Выражения - это специальные команды предназначены для изменений свойств и параметров. Так же при помощи выражений можно связывать одно свойство с другим независимо, один это слой или несколько.

Проблема заключается в том, что при создании проекта мы зачастую пользуемся ключевыми кадрами для создания той или иной анимации. Многие просто забивают на эту проблему и делают так, как им привычно это делать, не экономя свое время. Изменения ключевых кадров может занять очень много времени, т.к. некоторые слои могут зависеть друг от друга, и при изменении одного ключевого кадра в одном слое, придется изменять ключевые кадры в другом слое. Это очень муторное дело. Для этого разработчики After Effects внедрили в себя поддержку языка JS. Таким способом анимацию из многих ключевых кадров можно заменить несколькими строчками кода.

Так же иногда при создании композиции, разработчики проекта хотят что бы при создании одной анимации, одновременно изменялась другая. Конечно, это все можно сделать, двигая и меняя параметры ключей на шкале времени, но зачем, ведь всего одной строчкой можно привязать один слой к другому, при этом если мы будем изменять один слой, то второй будет изменятся автоматически.

То же самое можно делать и с композициями.

Исходя из этого можно сделать выводы, что выражения написаны на языке JavaScript очень помогают сократить время разработки и анимации проекта, при этом затратить минимум усилий.



Научный руководитель – Е.Б.Артамонов, к.т.н

УДК 004.89(043.2)



Длужевський А.О.

Національний авіаційний університет, Київ

ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІВ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ В СИСТЕМАХ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Відеоспостереження – один з ефективних засобів по забезпеченню безпеки. Системи відеонагляду використовують в комунальному господарстві, транспорті, промисловості, спортивних цетрах та центрах проведення дозвілля та проектах рівня «безпечне місто». Однак, вони можуть використовуватися не лише з охоронною метою.

В системах відеоспостереження повсякчасно використовується відеоаналітика. Відеоаналітикою є апаратно-програмне забезпечення чи технологія, що використовує методи комп’ютерного зору для автоматизованого збору даних на основі відеоаналізу. Відеоаналітика опирається на алгоритми обробки зображення та розпізнавання образів, що дозволяють аналізувати відео без безпосереднього втручання людини.

Відеоаналітика має такі функції:

1. Виявлення об’єктів — Як правило, відбувається задопомоги відеодетектору руху. Основна відмінність від використання окремих сенсорів – можливість виділення і незалежного аналізу кулькох об’єктів.

2. Стеження за об’єктами — дозволяє отримати траекторію руху об’єкту як в полі зору однієї камери так і узагальнену траекторію по даним з різних камер.

3. Класифікація об’єктів — системи відеоаналітики здатні класифікувати об’єкти для фільтрації оперативних повідомлень. Наприклад, використовуючи типові ознаки об’єкту можна відслідковувати входження об’єкту лише заданого типу в зону відеонагляду та створювати відповідне повідомлення.

4. Ідентифікація об’єктів — найскладніший компонент системи відеоаналітики. Дозволяє ідентифікувати людей по біометричним ознакам лиця, транспортні засоби по номерним знакам.

5. Розпізнавання ситуацій — відеоаналітика дозволяє не лише виділяти об’єкти, але і розпізнавати тривожні систуації, що не доступне для звичайної відеосистеми.

Результатом роботи відеоаналітики є події (повідомлення) котрі можуть бути передані оператору системи відеонагляду або записані в відеоархів для подальшого використання. В якості оператора може виступати не лише людина, а і комп’ютерна система. Окрім того, в результаті роботи відеоаналітики також формуються метаданні. Метаданні містять таку інформацію, як місцеположення та ідентифікатори об’єктів, траекторію та швидкість руху цих об’єктів. Дані про розділення і злиття об’єктів, що можуть підлягати подальшому аналізу та обробці.



Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.

УДК 004.79(043.2)



Ємельянов В.В.

Національний авіаційний університет, Київ

АНАЛІЗ ЯДЕР ПРОГРАМНИХ ВІДЕОСИСТЕМ

Графічний движок - проміжне програмне забезпечення, програмний движок, основним завданням якого є візуалізація (рендеринг) двомірної або тривимірної комп'ютерної графіки. Може існувати як окремий продукт або у складі ігрового движка.

Графічкесій движок, як частина ППО, полегшує розробку ПЗ, а так само значно її здешевлені, адже розробка тих-же ігор «з нуля» -це дороге і дуже ризиковані заняття. І молодим компаніям не варто братися за «мега-проекти» з написанням всього самому. Отже, використання Middleware це невід'ємна частина будь-якого сучасного проекту.

Плюси:


• Готовий движок скорочує бюджет на розробку ПЗ і ризики при розробці (вже готовий код з відомим рішенням, параллелизація розробки тощо)

• Дає можливість отримати професійні рішення в своїй області

Мінуси:

• Хороший графічний або ігровий движок коштує дуже дорого.



• Движок може виявитися невідповідним для вирішення даного завдання (несумісне з іншими ісходникамі, повільно, незручно, ...)

• В движку треба розбиратися, а багатьом здається простіше «написати самому»

Так само можуть сопуствовати і проблеми в самому движку:

• Відсутність документації по движку

• Відсутність туторіали, нерозкрита для зовнішніх команд «філософія» даної бібліотеки

• «Латки» в коді, незрозумілі креши

• Зав'язка системи на конкретні шляхи, систему контролю версій і т.п.

• Відсутність інформації про технологічні обмеження та особливості движка

Незважаючи на численні мінуси, з кожним роком движки оновлюються, модернізуються, стають більш зручними, виробляються все нові і нові стандарти і виправляються помилки. Це неодмінно веде до того, що готові рішення становяться все більш популярними, і стають невід'ємною частиною розробки будь-якого ПЗ.
Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.

УДК 004.79(043.2)



Заїка А.Ю.

Національний авіаційний університет, Київ

ПРОГРАМНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ ЦИФРОВОЇ ФОТОКАМЕРИ

Фотоархіви у всіх різні, так само як і вимоги до роботи з ними, однак у всіх користувачів пошук потрібних знімків в архіві забирає дуже багато часу. Кардинально прискорити його може тільки правильна організація фотоколекції, що має на увазі продуману систему каталогів в архіві і застосування спеціалізованого програмного інструментарію.

Наразі існує певна кількість програмних продуктів, які дозволяють проводити менеджмент даних цифрових фотокамер та гаджетів, у яких є камера.

Одним із таких рішень є продукт компанії Adobe - Lightroom. Графічна програма компанії Adobe для роботи с цифровими фотографіями. Може використовуватися для «проявки» «цифрових негативів» (формати даних DNG, RAW), ретушування фотознімків та організації їх каталогу. Для роботи з фотографіями їх необхідно попередньо імпортувати у програму, вказавши шлях до теки, де розміщені фотографії, з якими буде вестися робота. У програмі представлена можливість сортування за часом зйомки, у порядку імпорту, за часом останнього редагування, за кількістю кроків в історії змін, за іменем файлів, за їх типом тощо. Але перш за все, Lightroom – це графічний редактор, його основною метою не є менеджмент даних фотокамери, тому проведена структуризація знімків доступна лише під час роботи у програмі. ЇЇ недоліками у питанні менеджмену даних також можна назвати значний об’єм пам’яті на жорсткому диску та відсутність безкоштовної версії.

Для рішення проблеми структуризації даних фотокамери можна також використовувати звичайні скрипти. Вони майже не займають пам’яті на жорсткому диску, мають відкритий код, який можна у будь-який момент змінити, виконуються швидко. Але у використанні скрипту відсутнє поняття «інтерфейсу користувача», немає робочого вікна як такого, зручність та інтуїтивність – недоліки такого методу. Тому скрипти не розраховані на широкого користувача.

Отримання необхідних даних для роботи з фотографіями можна отримати у EXIF – додаткова інформація (метадані), які коментують файл фотографії, що описує умови і способи його отримання. Як приклад, інформація, що записується в EXIF, може мати наступні пункти: виробник камери, модель, витримка, діафрагма, ISO, використання спалаху, співвідношення сторін кадру, фокусна відстань, розмір матриці, еквівалентна фокусна відстань, дата і час зйомки.

результатом проведеного дослідження у області менеджменту і сортування даних є програма, яка при невеликому розмірі, надає користувачеві можливість швидко та управляти фотографіями його камери – переглядати знімки, сортувати за бажаними параметрами та копіювати їх на жорсткий диск, очищати пам’ять фотоапарата.

Науковий керівник – Жолдаков О.О.

УДК 004.5(043.2)



Кашкевич І-.Ф.Ф., аспірант

Національний авіаційний університет, Київ

ВИКОРИСТАННЯ АДАПТИВНИХ КУРСІВ В ВНЗ

Головними характеристиками випускника вузу є мобільність та компетентність. У зв’язку з цим, акценти при вивченні дисциплін переносяться на сам процес пізнання. Успіх у досягненні цієї цілі залежить від пізнавальної активності студента. Тому, головною задачею викладача є створення умов для становлення студента, а саме можливість вибору студентом засобів, місця, часу, а також матеріалу для навчання, що відповідає його запитам. Це передбачає наявність альтернативних навчальних посібників (курсів) і прикладного забезпечення для їх створення, супроводу навчання та адаптації до конкретного студента. Існуючі електронні підручники не мають можливості підлаштовуватися під будь-яку ситуацію. Перераховані причини призвели до пошуку вирішення проблеми електронних навчальних курсів, що реалізують адаптивне навчання.

Для цього можна використати 2 моделі навчання, а саме:

1) Модель адаптивної підготовки, та модель персоніфікованого навчання.

2) Модель адаптивної підготовки орієнтована на пристосування саморегульованої системи навчання до індивідуальних особливостей студентів, дає можливість підлаштовуватися під особистісні фактори індивідуума, створює і підтримує умови для його продуктивної роботи. Модель персоніфікованого навчання обумовлена індивідуальними людськими психолого-діяльнісними параметрами: недосконалістю механізму пам'яті, порушенням уваги та зосередженості, формуванням умовиводів, рівнем претензії, властивостями інерційності і насичення психофізіологічних процесів індивідуума і т.д.

Тому на сучасному етапі освіти пріоритетним є розвиток самостійної навчальної діяльності студента, що передбачає можливість мобілізувати свій особистісний потенціал для вирішення різного роду завдань та проблем.



Для цих цілей потрібно побудувати систему, що реалізувала б гнучкі сценарії зі складною і варіативної логікою пред'явлення матеріалу, орієнтовану на індивідуальні особливості студентів, і контролюючу систему, що реалізувала б багатопланові функції: створення тестів (формування банку питань, стратегій ведення опитування та оцінювання); проведення тестування (пред'явлення питань, обробку відповідей); моніторинг якості знань учнів протягом усього часу вивчення навчальної дисципліни на основі протоколювання ходу і підсумків тестування в динамічно оновлюваній базі даних. Однак не досить повно розроблена оперативна система моніторингу студентів, що дозволяє визначати кількість і якість засвоєних навчальних елементів, та призначати індивідуальний, необхідний для кожного окремого студента обсяг додаткової навчальної інформації, що підлягає засвоєнню з метою досягнення якості навчання, відповідного прийнятому стандарту.
УДК 004.43(043.2)

Костецький Р.В.

Національний авіаційний університет

SWIFT – НОВА МОВА ПРОГРАМУВАННЯ ВІД APPLE,
ЯКА ЗРОБИТЬ РЕВОЛЮЦІЮ


З кожним днем платформа iOS все більше розвивається. Також швидко і зростає кількість її розробників. Стає все більше вигідною розробка програмного забезпечення саме під цю платформу. Нещодавно, на конференції розробників WWDC 2014, компанією Apple було віпущено нову мову програмування – Swift. До останнього часу для розробки додатків для платформи Apple можна було використовувати мови C, С або Objective-C.

Найголовнішою особливістю Swift є його повна сумісність з Objective-C. Обійтися без цього було просто неможливо. Адже за роки існування Objective-C на ньому було написано величезну кількість додатків, як для OS X, так і iOS. Завдяки сумісності один додаток може вільно містити фрагменти коду на обох мовах. Друга головна особливість Swift полягає в тому, що написаний на ньому код не відрізняється надмірною складністю набору, але при цьому зберігає читабельність. Досягнення цього самого «ідеалу» і було однією з метою творців мови. І, схоже, що їм вдалося його досягти. При створенні Swift багато уваги було приділено підвищенню швидкості роботи додатків. Недарма ж назва мови перекладається з англійської як «стрімкий».

Науковим завданням є дослідити продуктивність Swift порівнянні з Objective-C або C. Швидкодія мов тестувалося шляхом заміру швидкості сортувань, алгоритми яких були написані на всіх трьох мовах. Швидкість виконання написаних на ньому програм завдяки низькому, що наближається до машинного, рівню абстракції, є дуже високою в порівнянні з мовами високого рівня (до категорії яких відносяться Swift і Objective-C).

Результати випробувань варіюють залежно від заданих рівнів оптимізації при компіляції вихідного коду, а також бета-версій Xcode 6 – інтегрованого середовища розробки під операційні системи OS X Yosemite і iOS 8. У ранніх перших тестах, починаючи з другого бета-версії Xcode 6 , при відключеною чи встановленої за замовчуванням стандартної оптимізації, Swift начисто програв своєму попереднику, обійшовши його тільки при найвищому (тобто більше швидкодіючому, але і більшою мірою схильному помилок) рівні оптимізації коду. У наступних тестах, з черговими бета-версіями Xcode 6 (5-ий і 6-ий), швидкодія Swift значно зросла: як і раніше значно поступаючись Objective-C при відключеною оптимізації, Swift перевершив його на стандартній оптимізації від 6 до 18 разів, а на високій – від 7 до 35 разів, залежно від типу сортування. Це дуже вражаючий приріст швидкодії, що демонструє явну перевагу Swift в порівнянні з Objective-C.

Що стосується порівняння з Сі, то і тут нова мова програмування не "впала обличчям у бруд": на середньому і максимальному рівні оптимізації Swift поступився Сі щонайбільше у 4.5-рази, ухитрившись перевершити його в 1.5-2 рази в одному з алгоритмів сортування.

Науковий керівник – Глазок О.М., канд. техн. наук, доцент.

УДК 004.9(043.2)



Курбацький Д.С.

Національний авіаційний університет

АРХІТЕКТУРА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ WAREHOUSE MANAGEMENT SYSTEM

Warehouse Management System, або скорочено WMS – це прийнятий у сучасній літературі термін, що позначає програмно-апаратну систему управління складом. Метою такої системи є комплексна автоматизація управління складськими та логістичними процесами.

WMS-системи можуть використовуватись як окремий програмний продукт, а також і в комплексі з іншими продуктами в складі ERP-систем.

WMS-системи класифікують за наступними характеристиками:

- вартістю системи;

- складністю процесів які вона здатна автоматизувати;

- способом налаштування під потреби конкретного склада-замовника;

- напрямком орієнтовності (клієнто-орієнтовані та продукто-орієнтовані).

Архітектура автоматизованої інформаційної системи управління складом побудована за трирівневим принципом..

Перший компонент являє собою видиму для користувача частину – інтерфейс типу «людина-машина» – клієнтську програму, за допомогою якого користувач здійснює введення, змінe та видалення даних, дає запити на виконання операцій і запити на вибірку даних (отримання звітів).

Другий компонент (прихована від користувачів частина системи) – сервер бази даних, здійснює зберігання даних. Користувач через клієнтську програму ініціює процедуру запиту на вибірку, введення, змінe або видалення даних в базі даних (БД).

Третій компонент - бізнес-логіка («завдання» або «процеси» – спеціалізовані програми обробки)Цей компонент здійснює ініційовану користувачем обробку даних, і повертає оброблені дані в БД, повідомляючи користувачеві через форми клієнтського додатку про завершення запитаної обробки.

Принцип роботи WMS полягає у наступному. Територія складу розбивається на зони за видами технологічних операцій з метою автоматизації процедур: прийому, розміщення, зберігання, обробки і відвантаження товарів, що дозволяє впорядковувати роботу персоналу на різних ділянках і ефективно розподіляти сфери відповідальності. При проведенні інвентаризації фахівці за допомогою терміналів для збору даних (ТЗД) зчитують штрих-коди, які автоматично заносяться в бази даних приладів.

Система враховує всі вимоги до умов зберігання при розподілі місць зберігання для товарів, що надходять на склад. Наприклад, можуть враховуватися вологість, температурний режим, терміни придатності, виробники, терміни реалізації, постачальники, правила сумісності та будь-які інші параметри. WMS автоматично підбирає місця зберігання для прийнятих вантажів і формує завдання для працівників складу. Завдання надходять на екран радіотерміналів у вигляді елементарних поетапних команд індивідуально для кожного працівника.



Науковий керівник – О.М. Глазок, к.т.н., доцент.

УДК 004.43(043.2)



Кутовий А.М.

Національний авіаційний університет, Київ

мовА програмування Go (Golang)

Практично всі сучасні мови програмування включають в тому чи іншому вигляді об'єктно-орієнтовані можливості, тим не менш, автори мови Go постаралися максимально обмежитися імперативної парадигмою. Це не повинно викликати здивування, якщо врахувати що одним з авторів мови є Кен Томпсон (розробник UNIX та мови С). Така яскраво-виражена імперативність мови може ввести досвідченого об'єктно-орієнтованого програміста в деяке здивування і посіяти сумніви щодо можливості вирішення сучасних завдань на такій мові.

Основні переваги мови Go:


  • Статична типізація. Дозволяє уникнути помилок, допущених через неуважність, спрощує читання і розуміння коду, робить код однозначним.

  • Швидкість і компіляція. Швидкість у Go в десятки разів швидше, ніж у скриптових мов, при меншому споживанні пам'яті. При цьому, компіляція практично миттєва. Весь проект компілюється в один бінарний файл, без залежностей. Як кажуть, «просто додай води». І вам не треба піклуватися про пам'ять, є збирач сміття.

  • Відхід від ООП. У мові немає класів, але є структури даних з методами. Наслідування замінюється механізмом вбудовування. Існують інтерфейси, які не потрібно явно імплементувати, а лише досить реалізувати методи інтерфейсу.

  • Багата стандартна бібліотека. У мові є все необхідне для веб-розробки і не тільки. Кількість сторонніх бібліотек постійно зростає. Крім того, є можливість використовувати бібліотеки C і C .

  • Можливість писати в функціональному стилі. У мові є замикання (closures) і анонімні функції. Функції є об'єктами першого порядку, їх можна передавати в якості аргументів і використовувати як типів даних.

  • Open Source

Всі ці, та багато інших особливості дозволяють виділити мову серед інших. Це гідний кандидат на вивчення, до того ж, освоїти мову досить просто.

Незважаючи на те, що Go і побудований на імперативній парадигмі, тим не менш, має достатньо можливостей для реалізації класичних патернів проектування. У цьому відношенні він нічим не поступається популярним об'єктно-орієнтованим мовам. Разом з тим, такі речі, як вбудований менеджер пакетів, підтримка юніт-тестів на рівні інфраструктури мови, вбудовані засоби рефакторінга та документування коду помітно виділяють мову серед конкурентів, тому подібні речі зазвичай реалізовуються спільнотою.


Науковий керівник – Глазок О.М., канд. техн. наук, доцент

УДК 004.896(043.2)



Ляховецький Б.В.

Національний авіаційний університет, Київ

Програма візуалізації алгоритмів на системі Android

У зв'язку зі збільшенням кількості фахівців в ІТ сфері було прийнято рішення розробити програму візуалізуються роботу алгоритмів в освітніх цілях. Мета роботи - підняти питання про знання алгоритмів студентам та залучення до участі в олімпіадах зі спортивного програмування від університету НАУ.

Знання елементарних алгоритмів може бути основою в розробці більш швидких алгоритмів в різних структурах даних, може бути основою великого підприємства, що буде займатися поліпшенням продуктивності вже існуючих систем і сервісів.

Програма задіє зорову пам'ять учня, що робить освітній процес зручним і цікавим. Так само спостерігаючи за роботою алгоритму можна виявити способи поліпшення процесу виконання програми методом перетворення алгоритму в більш швидкий.

Так як існує безліч візуальних середовищ проектування і програмування, візуалізація алгоритмів займає позитивне місце на ряду з цими середовищами так само, як і дисципліна «алгоритми і структури даних» в комп'ютерних науках.

Отже, дану програму можна використовувати в освітніх цілях для навчання дітей і початківців ІТ фахівців а так само для дослідницьких цілей, для виявлення можливості поліпшення і модифікації алгоритмів.



Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.

УДК 004.772(043.2)



Мацуєва К.А., аспірантка

Національний авіаційний університет, Київ

АЛГОРИТМ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ МІГРАЦІЇ ДАНИХ В СИСТЕМАХ З ХМАРНИМИ ОБЧИСЛЕННЯМИ

Створення багаторівневих апаратних платформ для різних завдань а також перехід до хмарних обчислювальних систем (ХОС) на сьогоднішній день є типовим вирішенням задачі обмеженої продуктивності. Використання ХОС передбачає використання розподілених обчислювальних платформ, на яких одночасно виконуються фрагмент або копія певного web-додатку. Розподілене навантаження по сукупності апаратних платформ дозволяє досягти високих показників по навантаженню, відмовостійкості і масштабуванню.

Через те, що апаратні платформи ХОС розміщуються на різних географічних майданчиках, при вирішенні проблеми балансування навантаження постають дві задачі: розподіл навантаження міх майданчиками, на яких розміщені апаратні ресурси ХОС, і розподіл навантаження всередині майданчика.

Одним із паралельних процесів, що безпосередньо впливають на продуктивність сховища даних а отже, і всієї системи є міграція даних, розміщених у сховищі. Як правило в алгоритмах, що використовуються у сховищах даних інформаційних систем, аналізуються лише безпосередні операції звернення до фізичного пристрою, а не до елементу даних, і цей фактор позначається на продуктивності системи зберігання [1,2,3].

Для вирішення цієї задачі розроблено алгоритм міграції даних, що здійснює формування плану міграції для розподіленої обробки даних, що є затребуваними.

При складанні плану міграції виділяється множина незалежних операцій DMj, де) j = 1..N (N - кількість паралельно виконуваних операцій в сховищі). Порядок виконання операцій в кожній множині визначається зв'язністю пристроїв, даних і напрямків міграції з іншими операціями. Пріоритет виконання плану міграції формується динамічно щодо вхідних запитів користувачів до елементу даних. Множини упорядковуються відповідно до пріоритетів в плані міграції. У списку операцій виділяються дві множини DMc і DMnc. До множини DMc відносяться найбільш критичні операції в плані часу виконання, в DMnc всі інші.

Алгоритм формує план виконання операцій з міграції даних спрямований на паралельну обробку двох підмножин. При цьому, після виконання кожної операції проводиться аналіз кожної з множин і коригується список пріоритетів операцій в плані міграції. Таким чином, відстежується стан пристроїв, затребуваність розміщених на них даних, а також запити користувачів, що дозволяє ефективно використовувати сховище даних.

Список використаної літератури:

1. Brucker, P. Scheduling Algorithms. / P. Brucker. - Berlin : Springer, 2007. - 371 p.

2. Pinedo, M. L. Planning and Scheduling in Manufacturing and Services / M. L. Pinedo. - New York : Springer, 2005. - 506 p.

3. Петров, Д. Л. Динамическая модель масштабируемого облачного хранилища данных / Д. Л. Петров // Известия СПбГЭТУ ЛЭТИ. - 2010. - № 4. - С. 17-21.

УДК 004.896(043.2)



Мороз Ю.А.

Національний авіаційний університет, Київ

Система автоматичного вимикання світла, як елемент «розумного дому»

Будь-який будинок – будь-то адміністративний, виробничий або житловий – складається з деякого набору підсистем, що відповідають за виконання певних функцій, які вирішують різні завдання в процесі функціонування цього будинку. У міру ускладнення цих підсистем і збільшення кількості, виконуваних ними функцій, управління ними ставало все складніше.

Хоча є чимало засобів автоматики, які самі справляються з покладеними на них завданнями, такими, як опалення, вентиляція, підтримка мікроклімату, освітлення, пожежна сигналізація, контроль входу/виходу і т.п., але управління і обслуговування всіх цих систем вимагає наявності адмініструє персоналу. Його обов'язком є контроль роботи цих підсистем та вживання заходів у разі виходу їх з ладу.

Традиційні системи забезпечення різних аспектів життєдіяльності в минулому проектувалися як автономні. Такі системи, що створювалися окремо для кожної функції і об'єднані для довільної частини будівлі. У будинках встановлювалися системи тільки з тими можливостями і з тим ступенем складності, які були необхідні на поточний момент побудови будівлі. Подальше розширення і модернізація даних систем були складними і дорогими завданнями через безліч різних чинників.

Саме в протилежність автономним системам було розроблене поняття «розумний дім». Це поняття було сформульовано Інститутом інтелектуальної будівлі у Вашингтоні (округ Колумбія) в 1970-х роках: Будівля, забезпечує продуктивне й ефективне використання робочого простору.

В межах теми було розроблено і запрограмовано власний пристрій для автоматичного вимикання святла, який було протестовано в ванних кімнатах.



Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.
УДК 004.896(043.2)

Моісейкін О.С.

Національний авіаційний університет, Київ

ВЕБ-ЗАСОБИ ВІДДАЛЕНОГО КОНТРОЛЮ ТА МОНІТОРИНГУ

Популярні комерційні системи збору, збереження та аналізу інформації є суто програмними рішеннями прикладного характеру, ідейні основи яких закладалися ще в часи первинного розвитку Інтернет-технологій. Розробники, проектуючі системи, дотримувалися принципу приватності та не орієнтувалися на функціональні можливості для отримання даних при віддаленому з’єднанні з серевером. Тому доступ до збереженої інформації забезпечувався через наявні засоби в операційній системи.

Зі стрімким розвитком Інтернету почалася ера веб-застосунків, яка дала повштовх для розробки принципово нових способів передачі інформації від джерела до кінцевовго користувача.

Пройшовший певну еволюційну відмітку, з’явилися сучасні технології та моделі систем, які дозволяють розробляти кросплатформені веб-засоби для віддаленого контролю та моніторингу.

Принцип дії цих засобів полягає у використанні веб-додатків замість прикладних програм при перегляді, виконанні аналізу та обробки інформації розміщеної в базі даних. Керування системою відбуваєься через мінімальний програмний сервер, що використовується для прийому та розшифровки команд від веб-засобу.

Позитивною стороною існування таких рішень є безумовна можливість відображення даних на будь-яких платформах та операційних системах без застосування віртуальної машини. Для роботи необхідно мати лише веб-браузер та підключення до мережі.

Від’ємними аспектами є необхідність заново реалізовувати вже існуючі функції на новій технології та дотримування інших принципів організації програмного коду.

Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.

УДК 004.78(043.2)



Панфьоров О.В.

Національний авіаційний університет, Київ

ПРОГРАМА ДЛЯ НАВЧАННЯ СЛІПИХ ТА СЛАБОЗОРИХ ЧИТАННЮ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ

Наразі в світі майже 300 мільйонів сліпих та слабозорих. З них шрифтом Брайля читають від 10 до 30%, в залежності від країни. Інші віддають перевагу аудіоформату, або живуть в інформаційному вакуумі.

За статистикою, 90% людей з вадами зору, що мають роботу, вміють читати шрифтом Брайля. Для сліпих читання є не менш важливим, ніж для зрячих.

Популяризації шрифту Брайля сприяють дисплеї Брайля, здатні виводити текст за допомогою пьєзоелементів. Але, попри всі переваги, що надають ці пристрої, вони є занадто дорогими для більшості слабозорих.

З метою поширення грамотності та підвищення кількості читаючих серед сліпих було розроблено навчальний пристрій низької собівартості, здатний виводити один символ шрифтом Брайля. Принцип роботи дисплею базується на електромагнітах.

Пристрій керується програмою, що виконує наступні функції:

1) Робота з файлом:

- Зчитування файлу формату .тхт

- Додавання спеціальних символів у текст, згідно до граматики Брайля

- Перетворення тексту у точки шрифтом Брайля

2) Взаємодія з дисплеєм

- Підключення до дисплею

- Передача символів для виведення

- Виконання команд по натисканню на кнопки (передача наступного/попереднього символу)

3) Голосовий супровід виведеного символу

Подальший розвиток дисплею включає в себе збільшення кількості символів, автономність та можливість підключення до комп'ютерної мережі. Розширення функціоналу розширить сферу застосування приладу, яким можна буде скористатись як навчальним посібником, дисплеєм Брайля для виведення інформації з персонального комп'ютера, або для читання подібно електронній книзі.

Кінцевою метою проекту є створення доступного пристрою, що полегшить процес навчання читанню шрифтом Брайля, як у школах, так і в умовах дистанційного навчання.

Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.

УДК 004.78(043.2)



Парасочка Д.О.

Національний авіаційний університет, Київ

БАГАТОРІВНЕВА СИСТЕМА АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗАСОБАМИ PHP

З розвитком сучасних інформаційних технологій людина намагається підвищити свій рівень безпеки в інтернеті. Більшість сайтів, що нас оточує (форуми, інтернет-магазини, соціальні мережі…) використовує реєстрацію і подальшу авторизацію користувачів. Можна навіть сказати, що це майже необхідна функція кожного сайту. Тому в моїй доповіді увага буде зосереджена насамперед на системі авторизації.

При реєстрації нового користувача в базу данних необхідно записувати логін і пароль в подвійному md5 шифруванні.

При авторизації порівнюється логін і пароль і якщо вони вірні, то генерується випадковий рядок, який хешується і додається в БД. Також записується IP адреса користувача. В cookie ми записуємо його унікальний ідентифікатор і сгенерований хеш.

Перед нами може постати питання чому потрібно зберігати в cookie хеш випадково сгенерованого рядка, а не хеш пароля. Відповідь заключається в тому, що:

1. Із-за неуважності програміста, в системі можуть бути дірки і скористувавшись цими дірками зловмисник може викрасти хеш пароля з БД. В нашому випадку подвійне хешування пароля не допоможе хакеру, так як розшифрувати його він не зможе (теоретично це можливо, але на це він може витратити не один місяць, а може навіть і рік), а скористуватись цим хешем йому не вдасться, адже у нас при авторизації свій унікальний хеш прікріплений до IP користувача.

2. Якщо зловмисник за допомогою трояна витягне у користувача унікальний хеш, то скористуватись ним він також не зможе(якщо тільки користувач не вирішить знехтувати своєю безпекою и вимкне прив’язку до IP при авторизації).

Для того, щоб захистити форму логіна от перебору, можна використати капчу.

Отже, ці зміни в багаторівневій системі аутентифікації значно підвищать рівень безпеки користувачів багатьох сайтів.

Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.
УДК 004.358(043.2)

Педяш Р.О.

Національний авіаційний університет, Київ

Програмне забезпечення спряження нейрошолома з персональним комп’ютером

В наш час взаємодія людини і комп’ютера досить актуальна, кожного дня люди користуються технікою за допомогою посередників (комп’ютерна миша, клавіатура та інші пристрої), але не кожна людина може користуватися такою технікою, особливо люди з порушенням рухових функцій, тому для цього використовується нейро-комп’ютерний інтерфейс.

Нейро-комп'ютерний інтерфейс (НКІ) – це система, створена для обміну інформацією між нервовою системою (зокрема, мозком) живої істоти і електронним пристроєм (наприклад, комп'ютером). У односпрямованих інтерфейсах зовнішні пристрої можуть або приймати сигнали від мозку, або посилати йому сигнали (наприклад, імітуючи сітківку ока при відновленні зору електронним імплантантом). Двонаправлені інтерфейси дозволяють мозку і зовнішнім пристроям обмінюватися інформацією в обох напрямках. В основі нейро-комп'ютерного інтерфейсу часто використовується метод біологічного зворотного зв'язку. За допомогою такого інтерфейсу людям з обмеженими можливостями стає доступна можливість керувати реабілітаційними технічними пристроями (комп’ютеризованими протезами, інвалідними візками, синтезаторами мови), користуватися комп’ютерами та різними технічними засобами.

Всі існуючі технології НКІ можна розбити на два напрямки – безпосередню взаємодію з нейронами з імплантацією в тіло спеціальних пристроїв і зняття зовнішніх сигналів (в основному, імпульсів мозкової активності) за допомогою зовнішніх датчиків. Але при імплантації в тіло є багато недоліків: людина може заразитися якою-небудь інфекцією; електроди, імплантовані в мозок, пошкоджують його тканину. Щоб позбутися цих проблем, використовують метод зняття зовнішніх сигналів з головного мозку. Будь-який рух, акт сприйняття світу чи внутрішня розумова діяльність пов'язані з певним патерном активації нейронів, які взаємодіють один з одним за допомогою електричних імпульсів. Ці струми створюють електромагнітне поле, яке можна зареєструвати зовні голови за допомогою методів електроенцефалографії (ЕЕГ) і магнітоенцефалографії (МЕГ). Очевидно, що в основі НКІ на основі ЕЕГ має лежати розпізнавання патернів біопотенціалів мозку. Якщо піддослідний може змінювати характер своїх біопотенціалів, наприклад, виконуючи певні розумові завдання, то система МКІ могла б транслювати ці зміни в контрольні коди, на основі яких можна керувати переміщенням курсору миші на екрані комп'ютера, або руки робота-маніпулятора, тощо. Також ці коди можна використовувати для вибору літер на «віртуальній клавіатурі» або для керування інвалідною коляскою.



Науковий керівник – О.М.Глазок, к.т.н., доцент.

УДК 004.78(043.2)



Петренко С.О.

Національний авіаційний університет, Київ

Особливості програмної реалізації 3D-ефектів засобами підсистеми WPF

Windows Presentation Foundation (WPF) являє собою широкий API-інтерфейс для створення настільних графічних програм, які мають різноманітний дизайн і інтерактивність. Його функціональні можливості в області 3-D дозволяють розробникам малювати, перетворювати і анімувати тривимірну графіку як в розмітці, так і в процедурному коді. Розробники можуть поєднувати графіку 2-D і 3-D для створення багатофункціональних елементів управління, підвищення зручності роботи з інтерфейсом програми. Підтримка 3-D в WPF не передбачає надання повнофункціональної платформи для створення ігор, а дозволяє створювати багатофункціональні програми з елементами 3D.

Кожна тривимірна фігура складається як мінімум з вершин і площин між цими вершинами. Для отримання хоча б однієї площини необхідно як мінімум 3 вершини. Отже, найменшою одиницею площини є трикутник, саме за допомогою трикутників і будуються всі тривимірні фігури. Чим складніша фігура тим з більшої кількості трикутників (і вершин зрозуміло) вона буде складатися. Реалістичні тривимірні сцени вимагають використання сотень або тисяч трикутників. Наприклад, один з можливих підходів до побудови простої сфери полягає в розбитті сфери на плоскі стрічки з наступним розбиттям кожної стрічки на серію квадратів. Кожен з квадратів, в свою чергу, вимагає для свого відображення два трикутника: щоб побудувати таку нетривіальну сітку, знадобиться сконструювати її в коді або скористатися спеціалізованою програмою тривимірного моделювання. Підхід на основі коду потребує серйозного математичного апарату. Досить незручно, що WPF не включає в себе класів для створення простих фігур. Навіть малювання лінії ви повинні реалізувати за допомогою трикутників. Для дизайнерського підходу необхідне складне програмне забезпечення тривимірної графіки (3DMax, Blender). Цей спосіб, також, підходить не для всіх задач. Звичайно ви можете створювати гарні 3D сцени і конвертувати їх в XAML код, але взаємодія з цими сценами буде відбуватися не дуже на високому рівні. Також при бажанні змінити деталі, доведеться перемальовувати їх в сторонній програмі і заново імпортувати. Повернемось до першого варіанта. WPF 3D команда в Microsoft створила бібліотеку під назвою 3D tools library. Вона містить інструменти, що роблять WPF 3D програмування трохи легшим.

Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.
УДК 004.78(043.2)

Радченко К.М.

Національний авіаційний університет, Київ

Принципи реалізації 3D-ефектів на обмеженому крапковому просторі

Що таке світлодіодний куб? Це - куб, по всьому об'єму якого розташовані світлодіоди. І кожен світлодіод (можна кольоровий) - управляється окремо. За допомогою світлодіодного куба можна створювати різні світлові шоу і анімацію. Світлодіодний куб може відображати різну світлову анімацію, яка вже запрограмована в ньому.

Яскраві, кольорові світлодіоди в 3D кубі забезпечують гарне зображення і привертають увагу. Інсталяційний світлодіодний 3D куб дозволяє створювати барвисті об'ємні анімації, світлове шоу, логотипи у форматі 3D. Світлодіодний 3D куб оснащений стандартним набором ефектів. А також можливо робити свої власні.

Область застосування LED 3D куба: на території виставкового стенду в якості основного елемента, в клубах і барах, на концертах і на різних масових заходах.

3D LED cube може відображати об'ємні 3D зображення на швидкості 30 fps. Куб являє собою сітку з різнокольорових LED-лампочок, з'єднаних між собою. При підлогової установки світлодіоди захищаються акриловим склом. Інсталяційний світлодіодний 3D куб дозволяє робити барвисті об'ємні анімації, світлове шоу, логотипи у форматі 3D.

Складні схеми 3D світлодіодних кубів навіть можуть відображати різні об'ємні слова і написи. Простіше кажучи світлодіодний куб по своїй суті є об'ємним монітором, тільки з низьким дозволом, який дозволяє відображати просторові структури і графіку. Звичайно, це рішення не підходить для перегляду відео, але може бути добре використано для оформлення шоу і презентацій, для розваг і виставок, реклами та дизайну.

Є необхідність розробити програму, за допомогою якої можна з кадрів (точніше по фреймах) створювати ефекти. Клікнувши мишкою по зображенню світлодіодів, можна запалити чи загасити будь-який світлодіод куба. Також можна запалити чи загасити лінію світлодіодів, площину або весь куб відразу.

Створили один кадр (фрейм) - зберегли, і т.д. Потім можна програти весь «фільм» відразу або по кадрам, зберегти отриманий або завантажити раніше створений ефект.



Науковий керівник – Артамонов Є.Б., к.т.н.

УДК 004.78(043.2)



Скакун Р.М.

Національний авіаційний університет, Київ

ЗабезПечення ШВИДКІСНОГО ПРОЦЕСУ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ КОНТЕКСТІВ ЗАДАЧ ВБУДОВАНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ МЕТОДИКИ ДИСКРЕТНОСТІ

Чим складніша програмна архітектура вбудованої системи, тим складніше планувати раціональне використання її використовуваних ресурсів. Складність проектування таких систем полягає в неоднозначності між необхідною продуктивністю додатку – процесорним часом виводу необхідних даних і кількістю пам’яті, яка необхідна для забезпечення надійного переключення контекстів задач. Кожна дія користувача повинна одержувати адекватне підтвердження того, що програмне забезпечення системи сприйняло запит користувача; при цьому не призводити до додаткових часових затримок роботи інших модулів системи. На рис.1. запропонована схема методу переключення контекстів задач.



Рис.1. Структурна схема переключення контекстів задач

Суть даного методу полягає в прямому переключенні контекстів таблиці векторів у відповідь на переривання системного таймеру. Адреси процесів напряму завантажуються в програмний лічильник контролеру, без використання команд безумовних переходів JMP та RJMP, що дозволяє скоротити час переключення між подіями. Також слід зауважити, що дискретність системи регулюється в залежності від вибору частоти таймеру. Важливою властивістю даного підходу є економія оперативної пам’яті (таблиці векторів задач записуються в сегмент коду програми) та сторінкова ієрархія виділення пам’яті для кожної задачі, що дозволяє при кожному переключенні контексту задачі не зберігати дані до стеку.

Даний підхід робить систему більш гнучкою завдяки відсутності пріоритетів задач, та дозволяє організувати раціональний розподіл ресурсів між задачами та спланувати зручну ієрархію поставлених задач системи.

Зважаючи на те, що кількість задач системи може досягати великої кількості, то даний підхід використовує «кінечний автомат», що дозволяє структурувати окремі модулі системи і в подальшому покращити перехід від однієї платформи до іншої.

Науковий керівник – Глазок О.М., канд. техн. наук, доцент.

УДК 004.67(043.2)



Смоляров П.Ю.

Національний авіаційний університет, Київ

МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ G-КОДУ.

G-код існуе вже дуже великий проміжок часу. Його остаточній стандарт був розробленний ще у 1980 році. Він часто використався для керування Комп’ютеризованними системами. В нач час такими системами являються верстати з числовим програмним керуванням. І G-код, який тепер має програмну форму, залишається дуже еффективним шляхом передачі команд з комп’ютеру, до робочих вузлів верстата.

Він має конкретну структуру, але частіше за все, у різник пристроях його команди можуть відрізнятися з різних причин. Суть поляга у тому, що велика кількість їх функцій може відрізнятися, чи просто по іншому позначена розробником. Наприклад у фрезерувального верстату робочий інструмент має на багато більш параматерів та функцій ніж, наприклад, у лазерного.

Із за складності сприйнятя команд коду, і відносної їх простоти, частіше за все формують за допомогою спеціально розробленних програм, які керуються певним алгоритмом. І частіше за все вони розроблені так, щоб максимально швидко будували код, при цьому, не звертаючи уваги на деяку кількість помилок у послідовності роботи, тому що вони достатно прості щоб машини фарбичного виробництва змогли їх подолати. Більше проблем виникає з прототипними пристроями.

Саме з ними ми зіштовхнулись коли закінчили основні роботи над нашим 3-D принтером моделі “PRUSA”. Ці помилки у послідовності насправді не значні. Особливо, враховуючи маштаб робіт які він виконує, але цього достатньо щоб визвати збій у виконанні задачі, у нашому випадку шляхом збиття системи координат. Таким чином залишається тільки починати з початку виконання задачі. Це неготивно впливає на ефективність роботи пристрою і підвищуе відсоток браку.

Саме тому я хотів запропонувати, розробити спеціалізований алгоритм для прототипних пристроїв, який би дозволив підвищити ефективність роботи таких пристроїв, шляхом змешення кількості недоліків які можуть вплинути на стабільність роботи вразливих вузлів верстату. Це може збільшити кількість команд самого коду, але у наш час та з нашими технологіями це на стільки не значно, що це майже не вплине на швидкість автоматичного формування коду , і на швидкість роботи самого приладу.


Науковий керівник – Є.Б.Артамонов, к.т.н

УДК 004.627(043.2)



Соломяний О.Є.

Національний авіаційний університет, Київ
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АЛГОРИТМІВ СТИСНЕННЯ ДАНИХ

Стиснення даних – це процедура подання даних у такій формі, яка забезпечить зменшення їх розміру (обсягу). Стиснення використовується при локальному зберіганні інформації (наприклад, архівації), а також при передачі даних по каналах зв’язку, в тому числі і в мережі Інтернет. При архівації, файли в архіві можуть бути як стиснені (без втрат), так і мати початковий розмір та структуру, але першочергове завдання архіву тримати у собі саме стиснуті файли. Метадані можуть містити інформацію про початковий розмір файлів, інформацію про формат файлів, структуру директорій, коментарі до файлів, інформацію для відновлення архіву і т. д.

Стиснення буває без втрат (коли можливе відновлення вихідних даних без спотворень) або з втратами (відновлення можливе з незначними спотвореннями). Стиснення без втрат використовується при обробці та збереженні комп'ютерних програм і даних. Стиснення з втратами зазвичай застосовується для зменшення об'єму звукової, фото, та відеоінформації. І, як показує практика, стиснення з втратами для такого роду інформації є цілком прийнятним.

Існує багато практичних алгоритмів стиснення даних, але всі вони базуються на трьох теоретичних способах зменшення надлишковості даних. Перший спосіб полягає в зміні вмісту даних, другий – у зміні структури даних, а третій – в одночасній зміні як структури, так і вмісту даних. А також існує багато різних практичних методів стиснення без втрати інформації, які, як правило, мають різну ефективність для різних типів даних та різних обсягів. Однак, в основі цих методів лежать три теоретичних алгоритми:

• алгоритм RLE (Run Length Encoding);

• алгоритми групи KWE (KeyWord Encoding);

• алгоритм Хафмана.

В основі алгоритму RLE лежить ідея виявлення послідовностей даних, що повторюються, та заміни цих послідовностей більш простою структурою, в якій вказується код даних та коефіцієнт повторення. В основі алгоритму стиснення за ключовими словами покладено принцип кодування лексичних одиниць групами байт фіксованої довжини. В основі алгоритму Хафмана лежить ідея кодування бітовими групами. Спочатку проводиться частотний аналіз вхідної послідовності даних, тобто встановлюється частота входження кожного символу, що зустрічається у ній. Після цього символи сортуються по спаданню частоти входження. Основна ідея полягає в наступному: чим частіше зустрічається символ, тим меншою кількістю біт він кодується.



Науковий керівник – Глазок О.М., канд. техн. наук, доцент.

УДК 004.7 (043.2)



Степановський Р.В.

Національний авіаційний університет, Київ

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ МЕРЕЖЕВИХ СИСТЕМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Відеоспостереження - один з популярних і ефективних заходів забезпечення безпеки. Системи відеоспостереження впроваджуються в комунальному господарстві, на транспорті, в готельній галузі, промисловості, держустановах, спортивних та дозвіллєвих центрах, в комерційних організаціях і проектах рівня «безпечне місто». Однак вони розгортаються не тільки з охоронними цілями.

Галузь відеоспостереження швидко розвивається в усьому світі: за прогнозами аналітиків, в найближчій перспективі середньорічні темпи зростання світового ринку відеоспостереження будуть перевищувати 16%.

Обладнання, пропоноване провідними вендорами, дозволяє створювати систему практично будь-якого масштабу. Крім фіксованих і поворотних камер SD і HD, це можуть бути тепловізори, відеосервери, дискові масиви, обладнання для організації каналів передачі даних і т. Д. Сучасні мережні відеокамери володіють вбудованими функціями відеоаналітікі і підтримують відразу декілька відеопотоків, а програмне забезпечення вирішує різноманітні завдання відеоспостереження і включає в себе системи моніторингу та управління записом, а також відеокліентов з підтримкою різних пристроїв.

Навіть у системах невеликого масштабу все частіше застосовуються IP-відеокамери, здатні кодувати відеоінформацію, передавати її по комп'ютерній мережі на необмежену відстань і архівувати в системах зберігання даних. Вони записують відео у високій якості, що допомагає побачити всі деталі, використовують розвинені функції пошуку по відеоархіву і підтримують широкі можливості інтеграції. Тому загальною тенденцією став перехід від аналогових до цифрових в тому числі мережевих IP-систем. І сьогодні саме на них фокусується увага провідних виробників, хоча вони і випускають обладнання для систем відеоспостереження самого різного класу. Сучасні IP-системи наближаються за ціною до аналогових рішень навіть у невеликих інсталяціях і виявляються значно привабливіше їх з точки зору зручності і функціональності.

Головні стимули переходу на IP-відеоспостереження - краща якість зображення в порівнянні з традиційним аналоговим відео, просте підключення IP-камер до мережі передачі даних з можливістю живлення по Ethernet (PoE), зручність запису і зберігання відео, безпечна передача даних (у тому числі по мережі WiFi), гнучке побудова систем на базі цифрових технологій, застосування різних функцій відеоаналітікі. IP-камери виконують все більш складні завдання, а відкриті стандарти сприяють виходу на ринок відеоспостереження нових гравців і зниження цін.



Науковий керівник – Є.Б.Артамонов, к.т.н
УДК 004.891.3(043.2)

Тисько Н.В.

Національний авіаційний університет, Київ

СУЧАСНИЙ СТАН ДІАГНОСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ

Аналіз сучасного стану діагностичного забезпечення складних систем в Україні дозволяє відзначити ряд проблем, що стримують його розвиток. Ці проблеми зв'язані як з методологічним і апаратним забезпеченням, так і алгоритмічно-програмним забезпеченням, а також документами по експлуатації устаткування регламентований ряд заходів для визначення його технічного стану. Однак у більшості випадків вони не розроблялися як єдина система з чіткими взаємозалежними окремими операціями, спрямованими на формування діагностичних висновків і рішень. В останні роки все чіткіше з’являються основні розходження між системами керування і контролю складних технічних систем, з одного боку, і системами їхньої діагностики, з іншої сторони. Досвід застосування експертних систем показав, що найбільшу ефективність вони можуть принести в тих випадках, коли вони використовують оперативну інформацію в процесі роботи обладнання й інтегровані в автоматизовану систему керування складним об’єктом.

Сучасні багаторівневі технічні об'єкти – досить складні і дорогі комплекси. Підвищення експлуатаційної надійності таких комплексів нерозривно пов'язане з розробкою сучасних засобів і систем технічного діагностування. Найбільш важливим результатом застосування експертних систем є можливість скорочення матеріальних і тимчасових витрат на проведення ремонтних робіт. В останні роки все чіткіше проявляються основні відмінності між системами контролю і управління складних технічних систем і системами їх діагностики.

Новизна експертної системи діагностування складного технічного об'єкта з багаторівневою структурою полягає в тому, що крім перерахованих вище особливостей вона має ще одну істотну перевагу, яка полягає у видачі користувачеві не тільки результатів моніторингу, а й факту несправності або ненормальності режиму роботи в умовах накладення наслідків несправностей. Це дає диспетчеру системи додаткову підтримку в прийнятті рішень щодо виконання оперативних дій.

Розробка експертних систем діагностування активно ведеться як в Україні так і за кордоном. У США і ЄС такі системи вже давно працюють на різних підприємствах, але отримати інформацію по ним в даний момент досить складно. Розробники не дають інформації по принципам побудови своїх експертних систем, що в свою чергу не дає повною мірою оцінити їхні переваги й недоліки.
Науковий керівник – Глазок О.М., канд. техн. наук, доцент.
УДК 004.7 (043.2)

Фоканов А.О.

Національний авіаційний університет, Київ

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ АЛГОРИТМІВ В СЕРЕДОВИЩАХ ВІЗУАЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

У наші дні програмування розвивається все швидше і швидше. Створюється все більше нових мов програмування, все більше поліпшуються старі. І для людини який тільки збирається влитися в цей бурхливий потік все виглядає складно настільки що це цілком може відбити всяке бажання почати вивчати хоча б основи.

Звичайно існує багато навчальної літератури, величезна кількість курсів, але часто цього недостатньо. Все одно ці всі варіанти не спрощують розуміння того, як виглядає процес створення програми, особливо для людей, які вважають за краще отримувати знання відразу на практиці.

Але і для таких випадків є рішення. Існують, так звані, «середовища візуального програмування». Це середовища в яких програмування виконується за допомогою блоків, які відповідають за якісь окремі функції. Прикладами таких середовищ можуть бути FDB, CoDeSys, Скретч та багато інших.

Ще одне таке середовище було розроблено компанією Lego для свого конствруктора Lego Mindstorms. Mindstorms орієнтований на написання програм для робота якого можна зібрати з деталей конструктора. Існує кілька різних наборів але програми для них створюються в графічному середовищі де використовуються блоки відповідають, наприклад, за роботу сервоприводів, зчитування даних з датчиків або ж виконують прості арифметичні або логічні дії. Інтерфейс в середовищі стає інтуїтивно зрозумілий з перших же хвилин роботи.

За допомогою Lego Mindstorms можна в рекордні терміни освоїти основи ООП без продирання через нетрі обьяснений різних джерел. До того ж, в ході навчання, просто цікаво надавати нові форми роботові-конструктору і знаходити нові рішення задач в середовищі програмування. Такий спосіб навчання підійде як дітям так і цілком дорослим людям.



Науковий керівник – Є.Б.Артамонов, к.т.н

УДК 004.7 (043.2)



Хирний В.В.

Національний авіаційний університет, Київ
Розробка додатків для Windows Runtime (Windows 8)

Останні 5-7 років ми всі спостерігаємо явище, яке аналітики називають консьюмерізаціі ІТ. Не вдаючись в історію і подробиці цього явища, характерного не лише ІТ-галузі, варто відзначити головне - саме «Консьюмери» сьогодні створюють левову частку горезвісної доданої вартості - іноді своїм великим числом, іноді - здатністю та бажанням переплачувати за новинки і взагалі цікаві ідеї.

До недавнього часу розробники під Windows використовували дві основні групи API: native через Win32 API і managed через .NET Framework. При цьому, друга група поступово розвивалася, отримуючи різні моделі створення користувальницького інтерфейсу, роботи з даними та сервісами, побудови вихідного коду та архітектури додатків і так далі.

Тим часом, сама Windows - тобто Win32 API отримувала не так багато справжніх поштовхів до розвитку базової моделі розробки. Мабуть, останнім істотним явищем був COM. Всі ці роки самі комп'ютери не стояли на місці. З'являлися всілякі сенсори, мережеві пристрої (включаючи 3G / LTE і т.п.), камери, чутливі до дотиків екрани. Нарешті, енергоспоживання ставало все більш важливим.

Таким чином, створюючи нову Windows, Microsoft розуміли, що необхідно розробити і новий API, який будучи рідним (native) для операційної системи, стане відповідати певним мінімальним вимогам і віянням часу. В результаті народився Windows Runtime (WinRT).

Що несе з собою WinRT:

1. Це native API, який працює разом з оптимізованим COM API. При цьому можлива робота manage-середовищ поверх WinRT (і .NET Framework в Windows 8 - тому приклад).

2. Це об'єктно-орієнтована API, що включає універсальний формат метаданих типів.

3. WinRT включає підтримку багатьох сучасних властивостей персональних комп'ютерів (сенсори, камери і т.п.). а енергозбереження є тут надзвичайно важливим.

4. Це язиконезавісімий API, спочатку підтримує різні моделі:

- С

- .NET Framework з C # і Visual Basic



- HTML5 і JavaScript

5. Сучасна декларативна модель розробки інтерфейсів на XAML або HTML5 стала частиною Windows API, а не надбудовою над ним.



Науковий керівник – Є.Б.Артамонов, к.т.н

УДК 004.75:004.451.83(043.2)



Шкарупа К.В.

Національний авіаційний університет, Київ

СИСТЕМНА СЛУЖБА ПІДТРИМКИ РОЗПОДІЛЕНИХ ОБЧИСЛЕНЬ

Розподілені обчислювальні системи – це сформована сфера високопродуктивних обчислень, що володіє своєю специфікою, яскраво вираженим класом вирішуваних завдань і методами їх вирішення. Розробляються і впроваджуються нові концепції побудови розподілених систем, розширюється коло розв'язуваних ними завдань, спрощується процес організації, розробляється більш прості методи використання ресурсів кінцевими користувачами.

Проекти розподілених обчислень мають захоплюючу історію та серйозний обчислювальний потенціал. Сьогодні розподілені обчислення покладаються в основному на технологію клієнт-сервер. Ймовірно, в найближчому майбутньому з'являться нові системи з більш ефективною архітектурою, що дозволять комп'ютерам-учасникам обмінюватися даними між собою. Це підвищить загальну продуктивність і розширить спектр завдань, доступних для обробки.

Розподілені обчислення використовуються в різних сферах (біологія, медицина, математика, криптографія, астрономія, штучний інтелект,фізика, хімія) і мають різне призначення. Їх використовують для вимірювання продуктивності системи, для прискорення важливих досліджень. Багато різних масштабних проблем не можуть вирішитися без застосування розподілених обчислень.

В комп'ютерних мережах, які мають в своїй наявності два або більше комп'ютерів і з'єднані разом за допомогою обладнання та програмного забезпечення, обмін даними та інформацією відбувається за допомогою розподілених обчислень. Цей обмін можливий зі застосуванням сокетів та портів. Для створення програмного продукту, використовуючи сокети, зазвичай застосовують мови програмування Java та C#, оскільки вони надають відмінну підтримку в написанні програм, які можуть використовувати сокети для обміну даними між двома і більше комп'ютерами в мережі.

Програмний продукт являє з себе клієнт-серверну програму, яка використовує сокети. Для роботи системи необхідні дві різні програми: програма-сервер» і програма-клієнт. Програма-сервер буде з'єднуватися з портом і в режимі прослуховування чекати підключення клієнта. Як тільки клієнт під'єднається, він відправить тестове повідомлення серверу. В режимі відладки це повідомлення потім буде відображене в консолі програми сервера.

Висновок. При розробці розподілених систем слід прийняти рішення про вибір конкретної технології та реалізації з урахуванням особливостей майбутньої розподіленої системи, вимог, що до неї пред'являються, а також можливих матеріальних витрат.
Науковий керівник – О.М.Глазок, к.т.н., доцент.

УДК 004.7 (043.2)



Шкляєв А.С.

Національний авіаційний університет, Київ
Візуалізація спецефектів з активним світлом в Unity3D

На початковому кодуванні, власне у програмі, куб представляється у вигляді восьми площин розмірністю 8х8 елементів, що представляють собою стан кожного діода куба. Вкупі ці площини утворюють собою тривимірну матрицю бінарних значень. Ця матриця утворює собою стан кубу в одному такті. В процесі кодування створюється множина таких матриць, що в купі утворюють цілу анімацію моделі. Безпосередньо у програмі також задається колір діодів та тривалість тактів. Після того як кодування завершене, файл, що містить усі характеристики анімації та множину станів макету зберігається у спільній з програмою візуального відтворення та програмою кодування теці.




Під час відкриття програми візуального відтворення, завантажується файл з характеристиками та описом анімації, і одразу відтворюється. Кожний з 512-ти елементів матриці відповідає певному діоду, й її значення відповідно за його стан: діод увімкнений чи вимкнений.
Науковий керівник – Є.Б.Артамонов, к.т.н


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   16



  • Гульков О.М. Національний авіаційний університет, Київ ОГЛЯД ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ОХОРОННИХ СИСТЕМ
  • Дисенко А.А. Национальний авиационный университет, Киев JAVASCRIPT ДЛЯ УПРОЩЕНИЯ РАБОТЫ В AFTER EFFECTS
  • Длужевський А.О. Національний авіаційний університет, Київ ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІВ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ В СИСТЕМАХ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ
  • Ємельянов В.В. Національний авіаційний університет, Київ АНАЛІЗ ЯДЕР ПРОГРАМНИХ ВІДЕОСИСТЕМ
  • Заїка А.Ю. Національний авіаційний університет, Київ ПРОГРАМНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ ЦИФРОВОЇ ФОТОКАМЕРИ
  • Кашкевич І-.Ф.Ф., аспірант Національний авіаційний університет, Київ ВИКОРИСТАННЯ АДАПТИВНИХ КУРСІВ В ВНЗ
  • Костецький Р.В. Національний авіаційний університет SWIFT – НОВА МОВА ПРОГРАМУВАННЯ ВІД APPLE, ЯКА ЗРОБИТЬ РЕВОЛЮЦІЮ
  • Курбацький Д.С. Національний авіаційний університет АРХІТЕКТУРА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ WAREHOUSE MANAGEMENT SYSTEM
  • Кутовий А.М. Національний авіаційний університет, Київ мовА програмування Go (Golang)
  • Ляховецький Б.В. Національний авіаційний університет, Київ Програма візуалізації алгоритмів на системі Android
  • Мацуєва К.А., аспірантка Національний авіаційний університет, Київ АЛГОРИТМ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ МІГРАЦІЇ ДАНИХ В СИСТЕМАХ З ХМАРНИМИ ОБЧИСЛЕННЯМИ
  • Мороз Ю.А. Національний авіаційний університет, Київ Система автоматичного вимикання світла, як елемент «розумного дому»
  • Моісейкін О.С. Національний авіаційний університет, Київ ВЕБ-ЗАСОБИ ВІДДАЛЕНОГО КОНТРОЛЮ ТА МОНІТОРИНГУ
  • Панфьоров О.В. Національний авіаційний університет, Київ ПРОГРАМА ДЛЯ НАВЧАННЯ СЛІПИХ ТА СЛАБОЗОРИХ ЧИТАННЮ ШРИФТОМ БРАЙЛЯ
  • Парасочка Д.О. Національний авіаційний університет, Київ БАГАТОРІВНЕВА СИСТЕМА АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗАСОБАМИ PHP
  • Педяш Р.О. Національний авіаційний університет, Київ Програмне забезпечення спряження нейрошолома з персональним комп’ютером
  • Петренко С.О. Національний авіаційний університет, Київ Особливості програмної реалізації 3D-ефектів засобами підсистеми WPF
  • Радченко К.М. Національний авіаційний університет, Київ Принципи реалізації 3D-ефектів на обмеженому крапковому просторі
  • ЗабезПечення ШВИДКІСНОГО ПРОЦЕСУ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ КОНТЕКСТІВ ЗАДАЧ ВБУДОВАНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ МЕТОДИКИ ДИСКРЕТНОСТІ
  • Смоляров П.Ю. Національний авіаційний університет, Київ МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ G-КОДУ.
  • Соломяний О.Є. Національний авіаційний університет, Київ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АЛГОРИТМІВ СТИСНЕННЯ ДАНИХ
  • Степановський Р.В. Національний авіаційний університет, Київ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ МЕРЕЖЕВИХ СИСТЕМ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ
  • Тисько Н.В. Національний авіаційний університет, Київ СУЧАСНИЙ СТАН ДІАГНОСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ
  • Фоканов А.О. Національний авіаційний університет, Київ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ АЛГОРИТМІВ В СЕРЕДОВИЩАХ ВІЗУАЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ
  • Хирний В.В. Національний авіаційний університет, Київ Розробка додатків для Windows Runtime (Windows 8)
  • Шкарупа К.В. Національний авіаційний університет, Київ СИСТЕМНА СЛУЖБА ПІДТРИМКИ РОЗПОДІЛЕНИХ ОБЧИСЛЕНЬ
  • Шкляєв А.С. Національний авіаційний університет, Київ Візуалізація спецефектів з активним світлом в Unity3D