Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор

О. К. Юдін, директор Інституту комп’ютерних інформаційних технологій, д-р техн наук, професор




Сторінка13/16
Дата конвертації10.03.2017
Розмір3.1 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Розподілена система – набір незалежних комп'ютерів, які не мають загальної спільно використовуваної пам'яті і загального єдиного часу (таймера) та взаємодіють через комунікаційну мережу за допомогою передачі повідомлень, де кожен комп'ютер використовує свою власну оперативну пам'ять і на кожному виконується окремий примірник своєї операційної системи. Розділяють декілька видів розподілених систем. Серед яких найбільш виділяються грід системи, а також системи, що базуються на технології хмарних обчислень.

Грід системи являють собою програмно-апаратну інфраструктуру, яка забезпечує надійний і прозорий доступ до високопродуктивних обчислювальних ресурсів.

Згідно NIST (The National Institute of Standards and Technology), хмарні обчислення (англ. cloud computing) – це модель забезпечення зручного повсюдного мережевого доступу на вимогу до спільно використовуваного пулу (англ. pool) обчислювальних ресурсів, що конфігуруються та які можна швидко надати і впровадити з мінімумом адміністративних зусиль або взаємодії з сервіс-провайдером.

Виділяють три основні моделі обслуговування хмарних обчислень:програмне забезпечення як послуга (SaaS - Software-as-a-Service), платформа як послуга (PaaS - Platform-as-a-Service), інфраструктура як послуга (IaaS - Infrastructure-as-a-Service).

В останні роки переважна частина корпоративних інфокомунікаційних систем будується на основі технологій хмарних обчислень, що в першу чергу зумовлено швидкістю розгортання розподіленої системи.

Науковий керівник – М.М. Гузій

УДК629.7.014-519:358.4(043.2)



Данькевич Д.С.,

Національний авіаційний університет,Київ

ВИКОРИСТАННЯ БПЛА У ВІЙСЬКОВІЙ РОЗВІДЦІ

Застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) як за мирного часу, так і в операціях (бойових діях) під час локальних війн і збройних конфліктів кінця двадцятого-початку двадцять першого сторіч наочно підтверджують наявність значних перспектив їх подальшого розвитку.

При цьому в останні десятиріччя БПЛА все частіше використовуються для ведення повітряної розвідки, постановки активних та пасивних перешкод, цілевказівок, ретрансляції інформації з метою збільшення дальності дій розвідувальних і ударних комплексів, сил і засобів розвідки в операціях (бойових діях).

Основне завдання, що покладається на комплекси БПЛА - проведення розвідки важкодоступних районів, в яких отримання інформації звичайними засобами, включаючи авіарозвідку, неможливо або ж наражає на небезпеку здоров'я і життя людей.

Перспективний напрям розвитку повітряної розвідки є комплекси міні БПЛА, типовим корисним навантаженням яких є ТВ -, ІЧ-камери і фотоапарат. Мала ефективна площа розсіювання, низька візуальна, теплова і акустична помітність БПЛА, у поєднанні з можливостями корисних навантажень складають серйозну конкуренцію іншим засобам для збору розвідувальної інформації в умовах активної протидії засобів ППО противника.

Проте на ефективність застосування відеоапаратури суттєвий вплив мають метеоумови (низька хмарність, туман, опади, турбулентність та ін.), загалом, вимушуючи здійснювати політ на менших висотах, що обмежує область огляду і робить їх більш уразливими. Крім того, обмежена можливість виявлення цілей на місцевості з високою рослинністю.

В даний час одним з основних засобів добування інформації в бойових діях, завдяки незалежності ведення розвідки від часу доби і погодних умов, а також високому розрізненню отриманих зображень, є комплекси повітряної радіолокаційної розвідки. Проте розміщення радіолокаційної станції з синтезуванням на борту малогабаритного БПЛА не представляться можливим із-за її масогабаритних характеристик. Крім того, активна система істотно знижує живучість апарату.

Вирішити ці проблеми дозволяє використання рознесеної (багатопозиційної) структури. В цьому випадку система, що встановлена на борту БПЛА, працює тільки на прийом, а підсвічування зони ведення розвідки здійснюється з зони недосяжної для засобів поразки ймовірного противника.
Науковий керівник – В.К. Антонов, д.т.н., проф.

УДК 004.032.2:004.357(043.2)



Зозулич О.П.

Національний авіаційний університет,Київ

МЕТОД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО КОДУВАННЯ ДЛЯ ЗВУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ГОЛОСУ

Під поняттям «голосове розпізнавання» прихована ціла сфера наукової та інженерної діяльності. В цілому, завдання розпізнавання голосу зводиться до того, щоб виділити, класифікувати та відповідним чином відреагувати на людський голос з вхідного звукового потоку. Це може бути виконання певної дії на команду людини чи видокремлення певного слова-маркера з великого масиву телефонних розмов, чи система для голосового введення тексту.

Прирозробціпрограмного забезпечення для аналізу та розпізнавання голосової інформації потрібно застосуваннярізних підходів, спрямованих назниження вимогдо обчислювальної техніки.

В основі вирішення цієї проблеми лежить так зване диференціальне кодування або лінійне передбачення. Замість того, щоб кодувати вхідний сигнал безпосередньо, кодують різницю між вхідним сигналом і «еталонною» величиною, на основі декількох попередніх значень сигналу.

Якщо відліки вхідного сигналу позначити як , то передбачене значення у момент часу i представляє собою лінійну комбінацію декількох р попередніх відліків:

, де множники називаються коефіцієнтами передбачення.

Різниця має менший динамічний діапазон і може кодуватися меншим числом бітів, що дозволяє знизити вимоги до смуги пропускання.

Даний метод використовує тільки лінійні функції попередніх відліків. Коефіцієнти передбачення вибираються таким чином, щоб мінімізувати середньоквадратичне значення помилки передбачення , при цьому значення коефіцієнтів змінюються, в середньому, кожні 10-25 мс.

Існує двадодатковихобмеження,які слід враховувати:

-по-перше,накожному кроціприкладвиведеннявибирається таким чином,щоб звести до мінімумупомилкуквантування

-по-друге, представляється у виглядіодного біта, тобто він може приймати тількидва значення:



Даний метод є найпростішим і представляє кодування різниці між сусідніми відліками сигналу тільки одним інформаційним бітом, забезпечуючи передачу, по суті, тільки знаку різниці, що мінімізує апаратні затрати на зберігання інформації.


Науковий керівник – О.П. Мартинова к.т.н, доцент

УДК 004.3(043.2)

Квач М. М.,

Дідківський А. М.,

Національний авиаційний університет, Київ

Авіакосмічний ліцей імені І. Сікорського НАУ

ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ РОЗРОБКИ АПАРАТУРИ

Для бортових обчислювальних систем (БОС) важливими є показники надійності, довговічності, живучості, енергоефективності, можливість модернізації корінних периферійних пристроїв і їх тривала підтримка.Сучасні елементні бази, перш за все інтегральні схеми, можна розділити на: замовні, програмовані логічні інтегральні схеми (ПЛІС). Вони можуть забезпечувати високу функціональність, надійність, живучість і можливість оптимізації інтегральних реалізацій. Серед них ПЛІС типу FPGA (Field-Programmable Gate Array - програмована користувачем вентильна матриця) мають більш розвинену архітектуру, високу надійність мікросхем та надзвичайну велику кількість елементів.

Вибір елементної бази для реалізації БОС визначається багатьма критеріями. На сучасному етапі надається велике значення можливості динамічної реконфігурації БОС для адаптації під конкретні задачі, що забезпечує високу продуктивність та живучість. Безперечна перевага в цьому плані нині належить ПЛІС FPGA.

Сучасні системи автоматизованого проектування (САПР) можуть забезпечувати високу ефективність процесу розробки. Вибір способу опису проекту робить істотний вплив на якість кінцевого результату і час проектування. Розробнику необхідно вибирати між наочністю графічного способу опису та ефективністю мови AHDL. Золотою серединою можуть стати мови високого рівня (Verilog, HDL, Object С), які можуть значно спростити проектування. Ще один з шляхів - комбіноване використання всіх підходів. При цьому збережеться наочність графічного методу і ефективність мов програмування.Реалізація БОС із застосуванням ПЛІС на етапі виготовлення в загальному випадку має недоліки в порівнянні з ВІC, АSIC та напівзамовними мікросхемами, такі як знижена швидкодія, висока вартість серійного виробництва, але ці реалізації не можуть забезпечити динамічної перебудови і потребують великого, складного терміну розробки.



Але на сучасному етапі FPGA-технології мають і недоліки, які були визначені на форумі DesignCon провідних гравців на ринку FPGА: розрив між ПЛІС та інструментами розробки; збільшення розміру і підвищення складності FPGA; велика тривалість процесу виготовлення; складність налагодження; низька швидкість і похибки моделювання; складність верифікації та оптимізації призначення ви виводів. Пропонується спрямувати зусилля виробників САПР на: спрощення верифікації апаратного забезпечення; прискорення компіляції; підвищення рівня абстракції при написанні програмного коду.

Реалізація БОС з використанням оригінальних архітектурних рішень і сучасних елементних баз здатна значно підвищити їх техніко-економічні та тактико-технологічні параметри.



Науковий керівник – Ковальов М. О.

УДК 004.056.5(043.2)



Кедич А.П.

Національний авіаційний університет, Київ

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖАХ ЗВ’ЯЗКУ, ОСНОВАНИХ НА СТАНДАРТІ IEEE 802.16

До сучасних бездротових систем пред'являються високі вимоги з безпеки та надійності передачі в реальному часі великих обсягів даних.Актуальною є проблемазахистуінформаціїв сучаснихбездротових телекомунікаційних мережах систем реального часу, що надають можливість передачі об’ємних даних від великої кількості абонентських станцій.Підвищення безпеки в бездротових мережах зв’язку полягає у рішенні наступних головних питань передачі трафіка:цілісність (гарантована доставка інформації без втрат), конфіденційність (надійнешифрування даних), автентичність(достовірність того, що дані доставлені саме від потрібного джерела).Для вирішення проблеми з безпеки сучасних бездротових комунікаційних мереж розглянуті й проаналізовані засоби та методики захисту інформації, заснованих на стандарті широкосмугового бездротового зв’язку IEEE 802.16.

Стандарт IEEE 802.16 забезпечуєвисоку якістьнаданихпослуг передачіданих(якістьобслуговування, QoS) і передбачаєвсебічнийнабірзасобів та методикзабезпеченнязахистуінформації в мережах зв’язку.Архітектурапротоколу управліннядоступомдо середовища (Medium Access Control, MAC) дозволяє одночасно підтримуватипередачумультимедійноїінформаціїв режимі реального часу.

Задовольняючивимогам мережнихсервіс-провайдерів (NSP, Network Service Provider), підрівеньбезпеки забезпечуєпослугиаутентифікації (дозволяєвстановитисправжність користувачаіпристрою, якийвін використовує) і авторизації (NSPвстановлюєвідповідністьміжаутентифікованим користувачем іспискомдоступних йомусервісів).

Для досягнення необхідного рівня захистуінформаціїв сучаснихбездротових телекомунікаційних мережах систем реального часу, що надають можливість передавати дані великого обсягу, застосовуються засоби й методики стандарту широкосмугового бездротового зв'язку IEEE 802.16. Для вирішення проблеми цілісності, конфіденційності та достовірності передачі даних підрівень безпеки IEEE 802.16, що визначений тількинаканальномурівні еталонної моделіOSI використовує засобипротоколуEAPі алгоритмуRSA для аутентифікації й авторизації, здійснюєкриптографічніперетвореннянадтрафіком та використовує протокол управління ключами PKM для безпечного розподілу ключової інформації.

Отже, впровадження стандарту дозволяє підвищити рівень безпеки в мобільних мережах із наявною загальнодоступністю каналів зв’язку [1].

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Рашич А. В. Сети беспроводного доступа WiMAX: учеб. пособие / Рашич А.В.— СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2011. — с.152-166.


Науковий керівник – Дрововозов В.І., к.т.н., доцент

УДК 004.383(043.2)



Кіньколих М.Ф.

Національний авіаційний університет Київ

КОМП’ЮТЕРНА СИСТЕМА «ІНФОРМАЦІЙНИЙ КІОСК»

Інформаційний кіоск призначений для надання довідкової інформації та здійснення операцій клієнтських операцій.

Технічно це автоматизований програмно-апаратний комплекс виконаний на базі персонального комп'ютера, POS-терміналу або спеціалізованого пристрою.

Основними компонентами якого являються: материнська плата, процесор, оперативна пам’ять, жорсткий диск або флеш пам’ять, сенсорна панель, екран, корпус, також додатково встановлюються сканери штрих кодів, магнітних карт, RFID – міток.

Зібрана комп’ютерна система представляє собою монолітний об’єкт підключений до мережі. Основна топологія мережі – зірка. Переваги такої топології полягають в тому що, запити із «Інформаційного кіоску» оброблюються паралельно сервером, зменшуючи часові затримки. Комп’ютерні системи можуть працювати на будь яких операційних системах, переважно операційна система залежить від компонентів, так рекомендовано на пристрої з 1Гб пам’яті встановлювати OpenSUSE 9.1 і вище.

Налаштування системи проводиться одноразово адміністратором. В ході налаштування адміністратор має вирішити такі питання: яку інформацію буде надавати пристрій, як інформація буде відображатись, спосіб доступу до сервера.

Основний метод подачі інформації користувачу це веб – інтерфейс. Комп’ютерна система під’єднується до віртуальної приватної мережі, для забезпечення захищеності передачі даних. Принцип роботи комп’ютерної системи наступний: при введенні запиту «Інформаційний кіоск» обробляє його переглядає внутрішню пам’ять (яка служить як буфер) на наявність схожого запиту, в разі відсутності збігу посилає на сервер запит до бази даних, СУБД оброблює вхідну транзакцію і дає відповідь, сервер формує відповідь відсилає на інформаційну систему, а вона в свою чергу показується на екрані. Із-за великого спектру компонентів і конфігурацій мають місце деякі апаратні конфлікти, наприклад, в OpenSUSEбувають проблеми з сенсорними панелями, що є невід’ємним атрибутом комп’ютерної системи, і вирішуються додатковими драйверами (наприклад: evtouch (x11-input-evtouch.rpm)), або калібруваннямв ручну. Налаштування веб інтерфейсу проводиться в простий спосіб двома розширеннями: fullscreen, resetKiosk – при бездіяльності більше ніж n- хвилин переводить на домашню сторінку, для організації коректної взаємодії веб інтерфейсу і сенсорної панелі можна використати jquery, jcarousel. Після детального налаштування одного «Інформаційного кіоска» можна зробити образ налаштувань операційної системи і розгортати на інших комп’ютерних системах. Також під операційну систему SUSELinux є пакет управління розроблений для налаштування інформаційних кіосків: KIOSKAdminTool, який спростить задачу налаштування в рази.

Науковий керівник - О.П. Мартинова, к.т.н., доцент

УДК 004.056.5(043.2)



Кожема Н.В.

Національний авіаційний університет,Київ

кОРПОРАТИВНІ кОМПЮТЕРИЗОВАНІ МЕРЕЖІ пОЛІГРАФІЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Видавничо-поліграфічні комплекси (ВПК) є багатофункціональними динамі­чними системами, які безпосередньо пов’язані з додрукарськими, друкарськими та післядрукарськими процесами та складаються з видавництв і друкарень. Упрова­дження інформаційних технологій (ІТ) у стадію додрукарської підготовки видань призвело наприкінці ХХ століття до створення комп’ютеризованих видавничих сис­тем (КВС), що являють собою автоматизовані системи перероблення текстової та ілюстраційної інформації. КВС складаються з багатьох робочих станцій, з’єднаних між собою та з іншим комп’ютеризованим обладнанням за допомогою обчислюва­льних мереж. Взаємодія ВПК базується на новітніх ІТ, комп’ютерних мережах (за територіальною ознакою комп’ютерна мережа ВПК є корпоративною мережею) і технологіях сітьової взаємодії. Для ефективної і конкурентоспроможної роботи ВПК базовим елементом є інноваційна діяльність, що визначає динаміку розвитку виробництва. Сучасні вимоги до забезпечення продуктивності та конкурентосп­роможності виробництва покладають задачу забезпечення узгодженої роботи інформаційних потоків на корпоративні мережі комплексів.

Відповідно до зазначеного концепція інтелектуального середовища ВПК розробляється в та­ких напрямах: сформувати ключові етапи проектування корпоративної мережі з ін­тегрованою інтелектуальною інформаційною системою для забезпечення вироб­ничих процесів, установити зв'язки і відносини між усіма компонентами інформа- ційно-аналізуючого середовища ВПК.


  1. Визначення вхідних даних

  2. Формування основних сітьових рішень

  3. Аналіз і вибір основних напрямів фінансових витрат

  4. Випробування тест-системи

  5. Раціоналізація тест-системи

  6. Розбудова тест-системи

  7. Інтегрування інтелектуальної інформаційної системи

  8. Оновлення і модернізація системи

Науковий керівник –Дрововозов В. І., к.т.н., доцент.

УДК 004.94:004.7(043.2)



Коломієць П.А.

Національний авіаційний університет Київ
ПІДСИСТЕМА МОДЕЛЮВАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ НА БАЗІ ПАКЕТУ VMWARE

Значну допомогу викладачам і студентам при вивченні комп'ютерних систем та мереж можуть надати так звані віртуальні машини. Під віртуальною машиною розуміється програмне середовище, що дозволяє запускати на комп'ютері одночасно декілька різних операційних систем і переключатися з однієї ОС в іншу без перезапуску комп'ютера. VMware дозволяє спільно використовувати файли і додатки різними віртуальними машинами за рахунок використання віртуальної мережі (навіть в межах одного комп'ютера).

Об'єкт проекту – комп’ютерна мережа побудована на віртуальній машині.

Предмет проекту – лабораторні роботи для дисципліни “ Експлуатація комп’ютерних систем та мереж ”, які змодельовані на віртуальній машині.

Методи дослідження – моделювання і аналіз комп’ютерної мережі між персональним комп’ютером та віртуальною машиною, яка встановлена на цьому комп’ютері. Саме тому змоделюємо ряд лабораторних робіт на емуляторі персональної електронної обчислювальної машини (ПЕОМ) для дисципліни “ Експлуатація комп’ютерних систем та мереж ”. У якості емулятора ПЕОМ використовуємо віртуальну машину VMware.

В процесі виконання змодельованих лабораторних робіт на емуляторі ПЕОМ студенти зможуть ознайомитися з процесом встановлення і налаштування віртуальної машини VMware; методами настроювання мережного інтерфейсу Windows-XP при підключенні в локальну мережу між ПЕОМ і віртуальною машиною; зі спеціалізованим програмним забезпеченням для роботи в локальних комп’ютерних мережах, яке використовується при зборі інформації про мережні налаштування комп’ютерів та пошуку інформації на мережних ресурсах, при обміні текстовими повідомленнями між користувачами, при адмініструванні мережних ресурсів комп'ютера.

При виконанні лабораторних робіт на емуляторі ПЕОМ студент має можливість експериментувати з мережними налаштуваннями без загрози збою або знищення встановленої операційної системи. Навіть, якщо студент завдав шкоди операційній системі на віртуальній машині, то він завжди може використати її клон.
Науковий керівник – В. І. Андреєв, д.т.н., проф.

УДК 629.7.014-519(043.2)



Куліков В. Ю.

Національний авіаційний університет,Київ

ВИКОРИСТАННЯ БПЛА В ГРОМАДСЬКИХ Цілях

Сфери використання БПЛА доволі широкі – від прогнозування надзвичайних ситуацій, контролю державних кордонів, моніторингу дорожньої ситуації до проведення атмосферних і метеорологічних спостережень, запобгання несанкціонованим вирубкам лісу та браконьєрству в національних парках і заповідниках. Їх можна використовувати для оперативного або цілодобового моніторингу стану технологічних об’єктів, автомобільних і залізничних доріг, аеропортів і морських портів, трубопроводів. Найшвидше нововведення сприйняли військові структури та системи “швидкого реагування” в надзвичайних ситуаціях. Впродовж багатьох років неодноразово робилися спроби обладнати БПЛА для потреб цивільного аерознімання. Проте ефективно використати безпілотні літальні апарати за таким призначенням вдалось не всім виробникам. Якщо розглядати можливість застосування БПЛА для потреб сільського господарства, то тут виявляються перспективи розвитку таких технологій. І сьогодні встановлення цифрових зні- мальних пристроїв, а саме фото і відеокамер, дає змогу використовувати малогабаритні безпілотні комплекси в таких сферах: – проведення аерознімання для складання докладних планів районів або ж виконання перспективного знімання житловоїзабудови; – планування використання земель сільськогосподарського та промислового призначення; – обстеження району складування шкідливих та отруйних речовин, доступ людини в які є обмеженим або небезпечним. Створення великомасштабних планів сільських населених пунктів на основі даних, отриманих за допомогою БПЛА, необхідне для проектування генеральних планів. А це, своєю чергою, пов’язано із обліком земель та встановленням меж у певному регіоні. На відміну від наземних геодезичних методів, до яких належать тахеометричне знімання та вимірювання задопомогою GPS-приймачів, безпілотні літальні апарати дають змогу швидко та економічно вигідно виконати аерознімання територій невеликої площі, з метою складання кадастрових планів та ортофотопланів.



Науковий керівник – В.К. Антонов, д.т.н., проф.

УДК 004.72/73(043.2)



Лазор Л.О.

Національний авіаційний університет, Київ

ПІДВИЩЕННЯ ШВИДКОСТІ ТА НАДІЙНОСТІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ В МЕРЕЖАХ ЗВ’ЯЗКУ З ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ MobileWiMAX 2.0

До проектів мобільного зв’язку четвертого покоління відноситься технологія широкосмугового абонентського бездротового доступу WiMAX 2.0 (Worldwide Interoperability for Microwave Access) для надання універсального мобільного зв’язку на великі відстані. Мобільний WiMAX 2.0 побудований на базі всесвітніх стандартів розгорнення фіксованих, портативних і мобільних відкритих мереж, що дозволяють використовувати відкриту технологію Інтернету на відміну від закритих систем попередніх поколінь 3G. У 2010 році відбулися перші вдалі спроби застосування нового релізу технології WiMAX 2.0, що надав можливості досягти швидкості передачі даних в мобільних бездротових мережах до 330Мбт/с.

У системах WiMAX 2.0, основаних на новому стандарті IEEE 802.16m, об’єднуються нові й уже існуючі методики для підвищення швидкості та надійності передачі великих об’ємів мультимедійних даних у мобільних мережах:


  • ефективна підтримка кількох одночасно працюючих користувачів у мережі з технологією OFDMA;

  • висока пропускна здатність: використання системи MIMO, кодування та модуляції дозволяє технології MobileWiMAXпідтримувати високу швидкість та надійність передачі даних;

  • якість обслуговування: підвищення якості сервісу досягається за рахунок високої пропускної здатності та гнучкої диспетчеризації;

  • масштабованість: незважаючи на глобалізацію економіки, регулювання ресурсів діапазону частот у світі часто виявляється «не синхронізованим», а методики мобільного WiMAX розроблені таким чином, щоб вони могли функціонувати в діапазоні від 1.25 до 20 Мгц. Таке рішення дозволить забезпечити доступ до Інтернету в передмістях;

  • покращення каналу управління та бюджету каналу за рахунок використання різних схем передачі й більш надійного формату кадрів.

Новий реліз мобільного WIMAX 2.0 являється технологією високошвидкісної та надійної бездротовою передачі даних в мережах зв’язку. Стандарт 802.16m відносить WIMAX до технологій четвертого покоління, які використовують сучасні методики та алгоритми для підвищення швидкості та надійності передачі великих об’ємів мультимедійної інформації. Застосовуються такі системи як гібридний зворотній зв’язок, адаптивна модуляція та технологія МІМО, поєднання яких значно розширює можливості нового стандарту. Введено нову зміну структури кадру, використання OFDMA-режиму, що надають високої ефективності роботи як низхідного, так і висхідного каналів[1].

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА



  1. Мобильный WiMAX и 3G: кто победит? // Компьютерра-онлайн . – 2007 [Electronic resourse] / Интернет-ресурс. - Режим доступа : www/ URL: http://old.cio-world.ru/it-market/community/323870/index.html - Загл. с экрана.

Науковий керівник – Дрововозов В.І., к.т.н., доцент

УДК 007.51 (043.2)


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16



  • Данькевич Д.С., Національний авіаційний університет,Київ ВИКОРИСТАННЯ БПЛА У ВІЙСЬКОВІЙ РОЗВІДЦІ
  • Зозулич О.П. Національний авіаційний університет,Київ МЕТОД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО КОДУВАННЯ ДЛЯ ЗВУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ГОЛОСУ
  • ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ РОЗРОБКИ АПАРАТУРИ
  • Кедич А.П. Національний авіаційний університет, Київ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖАХ ЗВ’ЯЗКУ, ОСНОВАНИХ НА СТАНДАРТІ IEEE 802.16
  • Кіньколих М.Ф. Національний авіаційний університет Київ КОМП’ЮТЕРНА СИСТЕМА «ІНФОРМАЦІЙНИЙ КІОСК»
  • Кожема Н.В. Національний авіаційний університет,Київ кОРПОРАТИВНІ кОМПЮТЕРИЗОВАНІ МЕРЕЖІ пОЛІГРАФІЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
  • Коломієць П.А. Національний авіаційний університет Київ ПІДСИСТЕМА МОДЕЛЮВАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ НА БАЗІ ПАКЕТУ VMWARE
  • Куліков В. Ю. Національний авіаційний університет,Київ ВИКОРИСТАННЯ БПЛА В ГРОМАДСЬКИХ Цілях
  • ПІДВИЩЕННЯ ШВИДКОСТІ ТА НАДІЙНОСТІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ В МЕРЕЖАХ ЗВ’ЯЗКУ З ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ Mobile WiMAX 2.0