Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



О. Я. Матов, І. О. Храмова

Скачати 274.36 Kb.

О. Я. Матов, І. О. Храмова




Скачати 274.36 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.03.2017
Розмір274.36 Kb.
  1   2   3



УДК 681.3
О. Я. Матов, І. О. Храмова

Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна

Перспективні інформаційні технології та розвиток

GRID-систем у високопродуктивних

глобально-розподілених обчислювальних

інфраструктурах корпоративної співпраці
Розглянуто Grid-технології як важливий та перспективний для України напрямок в організації ІТ-інфраструктур для корпоративного співробітництва і спільного використання розподілених обчислювальних й інформаційних ресурсів в урядуванні, бізнесі, науці й освіті.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Виконано порівняння та аналіз можливостей розподілених технологій, типів GRID-систем, як засобу спільного використання ресурсів; напрямків подальших досліджень, використання, розвитку та впровадження Grid-технологій. Підкреслено необхідність координації робіт вітчизняних учених і фахівців у даному напрямку, який розвивається дуже динамічно.


Ключові слова: інформаційні технології, метаобчислення, GRID-технологія, розподілені обчислення, обчислювальна інфраструктура, корпоративна співпраця.
Розподі́лені обчи́слення (розподілена обробка даних) - спосіб розв'язання трудомістких обчислювальних завдань з використанням двох і більше комп'ютерів, об'єднаних в мережу.

Вступ


Уникаючи жодного заперечення можна стверджувати, що вимоги суспільства до інформаційних систем, обумовлені впровадженням у життя швидкісних обчислювальних мереж, щодалі зростатимуть. Цьому в великій мірі сприяє поширення глобальних програмних проектів на зразок електронних бібліотек (e-Library), електронної науки (e-Science) та додатків електронного бізнесу типу B2B, C2B, C2C, B2C, що дедалі набувають популярності. Поширення в світі концепції електронного урядування та темпи впровадження відповідних рішень (G2C, G2B, C2G, B2G) у більшості країн світу ще більше загострили проблему так званої «інформаційної повені».
Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Електро́нне урядува́ння - спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.
Електронна бібліотека Електро́нна бібліоте́ка (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і т.і.)
Країна Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.


Іншим джерелом вимог залишаються наукові дослідження, в яких застосування новітніх технічних засобів (синхротронів, радіотелескопів, електронних мікроскопів тощо) і технологій призвело до значного збільшення потоку результа-тів експериментів та обчислень, що потребують значних ресурсів для обробки та аналізу.
Електронний мікроскоп - прилад для отримання збільшеного зображення мікроскопічних предметів, в якому використовуються пучки електронів. Електронні мікроскопи мають більшу роздільну здатність у порівнянні з оптичними мікроскопами, окрім того вони можуть застосовуватися також для отримання додаткової інформації щодо матеріалу й структури об'єкта.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

© О. Я. Матов, І. О. Храмова

Глобальні обчислення вимагають нових пріоритетів і принципів, єдиного й універсального представлення комп’ютерної інформації. Колишні способи пред-ставлення, виробництва і споживання інформації, що були перенесені в Інтернет майже без змін, більш не здатні забезпечувати її ефективне використання. Перед суспільством постало питання, як впоратись із наростаючим валом цифрових даних, беручи до уваги, що зростання їх обсягу, на жаль, веде до зменшення питомої ваги корисної інформації. Для вирішення глобальних задач замало тільки забезпечувати споживача інформацією. Виникає потреба у такому ступені автоматичної її обробки, який у багато разів перевищує можливості, що надаються сучасними ІТ-інфраструктурами (ІТ — інформаційні технології).

Технологічні зусилля, націлені на вирішення завдання значного збільшення потужності обчислень, зараз розглядаються у двох аспектах: нові рішення в архітектурі комп’ютерів (суперкомп’ютери) та нові рішення в організації обчислень з використанням обчислювальних мереж (метакомп’ютинг).

Сьогоднішні суперкомп’ютери найвищої продуктивності складаються з декількох тисяч процесорів, поєднаних спеціалізованою високошвидкісною з низькими затримками мережею. Рівень швидкодії досягає декількох Терафлопів на секунду. Більше того, розробляються експериментальні системи, що мають за мету досягнення продуктивності у Петафлопи на секунду [0, 0]. Однак, таких високоякісних систем, звичайно, мало і їхні ресурси розташовані у відносно невеликій кількості місць.

Незважаючи на вражаючі успіхи, досягнуті на першому напрямку, неможливо обминути увагою і другий, який, зробивши старт десь у середині 90-х років минулого сторіччя, набув на сьогодні значного поширення в світі. На сьогодні мережі вже довели свою практичну корисність як засіб глобальної доставки різних форм інформації. Проте потенціал застосування мереж значно ширший: вони можуть розглядатися ще й як засіб організації обчислень наступної генерації.

Що уявляє собою Internet? Це — величезна кількість вузлів із власними процесорами, оперативною і зовнішньою пам’яттю, пристроями введення/виводу. Вузли з’єднані один з одним комутаційним устаткуванням і лініями передачі даних.
Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Така конструкція дуже схожа із багатопроцесорною системою, у якій за магістральну шину править мережа.


Подолавши ж бар’єри між різнорідними, просторово-розподіленими обчислювальними системами, можна отримати метакомп’ютер, який для користувача виступав би як єдине обчислювальне середовище, доступне безпосередньо з персонального комп’ютера.

Технології, що підтримують спільне і скоординоване використання різних ресурсів у динамічних розподілених віртуальних організаційних структурах отримали назву GRID і ставлять за мету створення з географічно й організаційно розподілених компонентів віртуальних обчислювальних систем, що достатньо інтегровані, щоб надати бажану якість обслуговування [0].
Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;


Термін GRID (англ.: сітка, мережа), як назва нової технології корпоративних обчислень, був запозичений американськими науковцями у енергетиків, за аналогією з енергетичними мережами. Зважуючи на велику термінологічну навантаженість терміну «мережа», ми залишаємо в якості позначення згаданої нової технології запозичений з англійської термін, до того ж він є досить розповсюдженим і застосовується в згаданій формі у багатьох мовах світу.
  1   2   3


Скачати 274.36 Kb.

  • Перспективні інформаційні технології
  • Ключові слова