Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



О. Ю. Карпенко індивідуальний топонімічний фрейм: дальші кола

Скачати 160.85 Kb.

О. Ю. Карпенко індивідуальний топонімічний фрейм: дальші кола




Скачати 160.85 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації07.06.2017
Розмір160.85 Kb.
  1   2

О.Ю.Карпенко
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТОПОНІМІЧНИЙ ФРЕЙМ:

ДАЛЬШІ КОЛА
Загальномовні онімічні фрейми за різновидами позначуваних денотатів поділяються на субфрейми, а за своєю природою – на реальний, віртуальний та сакральний скрипти. Індивідуальні ж онімічні фрейми поділяються за ступенем інформованості, за принципом “добре знаю” – “погано знаю” – “не знаю”, оскільки йдеться про онімічне наповнення індивідуального ментального лексикону. Таке членування, яке ми називаємо колами, в центрі яких перебуває індивідуальне я, не узгоджується зі структуризацією загальномовних фреймів і ділить їх, так би мовити, не поздовж, а упоперек. Компоненти різних субфреймів (у топонімічному фреймі – ойконіми, гідроніми, ороніми тощо) можуть потрапити в одне коло, а компоненти одного субфрейму – у різні. Те ж стосується реального, віртуального та сакрального компонентів загальномовних онімічних фреймів.

Так, в індивідуальному топонімічному фреймі ми виділяємо кола: 1) малої батьківщини, 2) територіальної топонімічної системи, 3) рідної країни (етнічне коло), 4) закордоння, 5) вигаданої топонімії (острів Лапута у Дж.Свіфта), 6) потенційної, невідомої для даної людини топонімії. Ці кола досить-таки умовні, бо врешті-решт усе зумовлене ступенем знання, міцністю входження в ментальний лексикон. Для всіх, мабуть, українців назва рідної країни Україна входить не в третє коло, а в перше.

Саме з території, визначеної як третє коло, тобто рідної країни за межами топонімічної системи, носієм якої є людина (приміром, для буковинців це територія України за межами Буковини), знають від кількох десятків до кількох тисяч топонімів.

Територія України Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Ця істотна амплітуда залежить від професії, переїздів та мандрівок, інтересів і, зрештою, пам’яті та інтелекту людини. Мешканці України передусім знають, окрім України, назви Київ, Дніпро, Чорне море, Дунай, Канів, Карпати, Крим, Дністер, імення найбільших міст – Харків, Одеса, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Чернівці, Полтава, Тернопіль, хороніми Галичина, Буковина, Волинь, Полісся, Поділля. Далі починається вже не стовідсотковий збіг топонімічних знань. Усі опитані змогли назваи ще більше 100 топонімів третього кола, але серед них різних було не менше, ніж однакових. Знання окремих топонімів спалахує на короткий час у зв’язку з якимись подіями, як це нещодавно трапилося з островом Тузла у Керченській протоці.

Ке́рченська прото́ка, Кіммерійський Боспор (грец. Κιμμέριος Βόσπορος, крим. Keriç boğazı, рос. Керченский пролив) - протока, що сполучає Чорне і Азовське моря. Західним берегом протоки є Керченський півострів України, східним - Таманський півострів Росії.

Так само не стільки об’єкт, скільки зазіхання на нього підтримують знання серед населення назви острова Зміїний у Чорному морі. А так різні люди знають різні топоніми, знають їх більше чи менше. Михайлина Коцюбинська, для якої багато важать “подорожі по пам’ятних місцях України”, знає більше топонімів, описуючи в споминах свої маршрути: по Черкащині: “Чигирин – Суботів – Моринці – Керелівка – Звенигородка [...]. Волинь: […] виїздила у радіальні маршрути (Берестечко, Володимир-Волинський, Кременець). Сумщина: Батурин, Глухів, Путивль; іншим разом Прилуки – звідти Мотронівський монастир, Сокириці, Тростянець”; “вирвалася до Львова, а звідти […] десь неподалік: Олеський замок, Крехівський монастир, Потелич ...

Михайли́на Хомі́вна Коцюби́нська (* 18 грудня 1931, Вінниця - † 7 січня 2011, Київ) - український філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників. Племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського (донька його молодшого брата Хоми).

Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян - монастир ЧСВВ УГКЦ у селі Крехів на Львівщині. Заснований як православний у 1612 році. Монастирський ансамбль - пам'ятка архітектури національного значення 17 - 18 століть.

Олеський замок Оле́ський за́мок - пам'ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р.

, Косів, Криворівня, чарівне село із дзвінкою назвою Дземброня високо в горах по дорозі на Буркут” [16:204]. При цьому знана дослідниця, як бачимо, милується не лише об’єктами своїх мандрівок, а і їх назвами. Мандрівки добиралися вдумливо: майже всі названі М.Коцюбинською об’єкти настільки уславлені вагомими подіями, що стали фактами української історії, а не лише географії.

Історія України - процес формування держави Україна. Появі державності передував тривалий процес етногенезу українців. Після появи держави виникла українська нація як сукупність громадян.

Мерівезер Льюїс (1774-1809), дослідник, що проклав у США шлях на Захід аж до Тихого океану, описує, у передачі Стівена Амброуза, план початку своєї експедиції наступним чином: “He told Jefferson he hoped to be across the Appalachians by early summer. He intended to go to the post at South West Post, near present Kingston in eastern Tennessee […]. He planned to march them overland to Nashville, where he would […] float down the Cumberland River to its junction with the Ohio, not far above the Ohio’s junction with the Mississippi. He planned to be in St.Louis by August 1” [21:84]. Топоніми вказують маршрут і вживаються у своїх прямих значеннях. Переважають назви природних об’єктів – гір, річок, бо вони визначають напрямок точніше. До того ж поселень на Заході було тоді обмаль.

В художньому ж творі сказати топонімами рідної землі можна дуже багато. Це блискуче виявила

  1   2


Скачати 160.85 Kb.

  • Керченській протоці
  • Михайлина Коцюбинська
  • Олеський замок , Крехівський монастир