Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Облік І контроль виробничих витрат в управлінні промислових підприємств

Скачати 414.54 Kb.

Облік І контроль виробничих витрат в управлінні промислових підприємств




Скачати 414.54 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації13.06.2017
Розмір414.54 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

МАТЮШІНА ЮЛІЯ ІВАНІВНА
УДК 657.471:338.3 (477) (043.

Ки́ївський націона́льний економі́чний університе́т і́мені Вади́ма Гетьмáна (КНЕУ) - вищий навчальний заклад в Україні, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. Заснований в 1906 році як Вищі комерційні курси.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

5)

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.

Ви́трати виробни́цтва - витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язаних з виробництвом економічних благ.

09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)
АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ 2015

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі обліку підприємницької діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м.

Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни (МОН України) - центральний орган виконавчої влади України.

Бухгалтерський о́блік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Київ.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Свідерський Євген Іванович,

пенсіонер



Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Пилипів Надія Іванівна,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри теоретичної і

прикладної економіки
кандидат економічних наук, доцент

Барановська Тетяна Василівна,

Житомирський державний

технологічний університет,

доцент кафедри бухгалтерського обліку

та аналізу за видами економічної діяльності

Захист дисертації відбудеться «18» січня 2016 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.

Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

Васи́ль Семе́нович Стефа́ник (14 травня 1871, Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) - 7 грудня 1936) - український письменник, поет, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.

06 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дігтярівська, 49г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «17» грудня 2015 р.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент А. М. Поплюйко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед складових вітчизняного паливно-енергетичного комплексу економіки України визначна роль належить нафтогазовій промисловості. Підприємства цього комплексу, займаючись виробничо-комерційною діяльністю, відіграють також важливу соціальну роль, забезпечуючи населення, бюджетні установи та комунальних споживачів природним газом.

Бюдже́тна устано́ва - це організація, створена органом державної влади для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних або інших функцій некомерційного характеру, діяльність якої фінансується з державного бюджету або за визначених обставин із позабюджетного фонду на основі кошторису доходів і витрат.

Па́ливно-енергети́чний ко́мплекс (ПЕК), (рос. топливно-энергетический комплекс, англ. energy industry; нім. Brenstoff- und Energiekomplex m) - сукупність галузей промисловості, що забезпечують країну паливом, електроенергією та тепловою енергією.

Нафтогаз́ова промисло́вість (га́лузь) (рос. нефтегазовая отрасль; англ. oil & gas industry, petroleum industry; нім. Erdöl- und Erdgasindustriezweig m) - галузь економіки, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки.

Соціа́льна роль - поведінка, очікувана від того, хто має певний соціальний статус. Обмежується сукупністю прав і обов'язків, відповідних цьому статусу. Також соціальну роль визначають як сукупність нормативно обумовлених соціальних властивостей, очікувань і зобов'язань у поєднанні з конкретною соціальною позицією.

Приро́дний газ (англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) - суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементовій та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.

На сьогодні в Україні розробляється 350 родовищ, зокрема: 78 нафтових; 89 газових; 111 газоконденсатних; 59 нафтоконденсатних; 13 газонафтових і нафтогазових 1. За величиною запасів виокремлюють 5 великих родовищ, 26 середніх, 319 дрібних2. Незважаючи на велику кількість родовищ, більшість з них малопотужні і їхня частка у загальному обсязі видобутку вуглеводнів досить низька. За офіційними даними НАК «НафтогазУкраїна», видобуток природного газу у 2014 році склав 20,5 млрд м3 при річній потребі 55–65 млрд м3, відтак, Україна може забезпечити себе газом лише на третину3. Схожа ситуація спостерігається і у видобутку нафти. При потребі у 30 млн т Україна видобула лише 3,3 млн т, що становить 11 %4.

Управління нафтогазовидобувного підприємства є складною системою, ключове місце в якій займає облік витрат на виробництво продукції, інформація котрого використовується у процедурах контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси - це кошти, що перебувають у розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань.

Реструктуризація підприємств нафтогазовидобувної промисловості на фоні процесу реформування бухгалтерського обліку підприємств та організацій в Україні зумовлює необхідність окреслити чіткі завдання стосовно формулювання сутності та класифікації витрат виробництва, визначення механізмів розподілу загальновиробничих витрат, запровадження нових методів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції нафтогазовидобутку і посилення внутрішнього контролю за витратами виробництва на підприємстві.

Собівáртість продýкції - являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції. Це комплексний економічний показник, який об'єднує в собі витрати уречевленої праці (обладнання), та витрати на спожиті засоби виробництва, й витрати живої праці та витрати на заробітну плату працівників підприємства.

Проблеми обліку і контролю витрат виробництва в управлінні підприємством розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: Атамаса П. Й., Барановської Т. В., Бутинця Ф. Ф., Валуєва Б. І., Голова С. Ф., Гнилицької Л. В., Герасимовича А. М., Гуцайлюка З. В., Євдокимова В. В., Єфіменка В. І., Мниха Є. В., Кірейцева Г. Г., Кужельного М. В., Линника В. Г., Пилипів Н. І., Рудницького В. С., Савченка В. Я., Свідерського Є. І., Свірко С. В., Сопко В. В., Чумаченка М. Г. Вагомий внесок у розвиток методологічних питань обліку витрат виробництва зробили зарубіжні вчені: Басманов І. А., Безруких П. С., Друрі К., Карпова Т. П., Палій В. Ф., Нідлз Б., Фостер Дж., Фрідман П., Хорнгрен Ч. Т., Яругова А.

Вивчення економічної літератури з досліджуваної тематики показало, що серед наявних наукових видань з обліку і контролю витрат виробництва в управлінні підприємством практично відсутні напрацювання, присвячені нафтогазовидобувній промисловості.

Наукова публікація - це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Завданням наукових публікацій є знайомити науковий світ з результатами досліджень окремих вчених та груп науковців.

Загалом, процеси управління витратами таких виробництв поки що залишаються недосконалими. У них недостатньо враховано організаційно-технологічні особливості нафтогазовидобувних підприємств, які суттєво впливають на побудову обліку і контролю витрат. Водночас багато нафтогазовидобувних підприємств у своїй практиці використовують інструктивні матеріали з планування, обліку і контролю витрат та калькулювання собівартості продукції, які потребують доопрацювання з урахуванням специфіки виду виробництва. Зазначене визначає актуальність дисертаційної роботи в теоретичному і науково-практичному аспектах.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки» (державний реєстраційний номер 0108U001858) та «Удосконалення обліку, аналізу та аудиту в умовах інноваційного розвитку економіки» (державний реєстраційний номер 0113U004263).

Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

Особисто автором у межах наукової програми розроблені пропозиції з удосконалення обліку і контролю витрат виробництва на нафтогазовидобувних підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних засад, удосконалення методичних і організаційних положень обліку й контролю витрат виробництва в управлінні нафтогазовидобувними підприємствами для забезпечення їх ефективної діяльності за сучасних умов ведення бізнесу.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такі взаємопов’язані завдання:

– дослідити й уточнити економічну сутність витрат виробництва та розширити їх класифікацію з урахуванням специфіки діяльності підприємств нафтогазовидобування;

– розглянути й обґрунтувати особливості формування собівартості продукції на підприємствах нафтогазовидобування;

– визначити вплив організаційно-технологічних особливостей діяльності нафтогазовидобувних підприємств на формування складу витрат виробництва;

– дослідити особливості організації обліку за центрами відповідальності на підприємствах нафтогазовидобування з метою закріплення персоніфікованої відповідальності за збереження та раціональне використання виробничих ресурсів;

Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).

– систематизувати теоретичні й дослідити практичні засади відображення в обліку прямих та непрямих витрат; проаналізувати склад і порядок формування номенклатури непрямих витрат та удосконалити перелік статей калькуляції непрямих витрат з метою підвищення точності при обчисленні собівартості продукції нафтогазовидобувного підприємства;

– розробити пропозиції з удосконалення методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на вітчизняних підприємствах нафтогазовидобування та обґрунтувати доречність використання альтернативних підходів;

– визначити загальні засади організації внутрішнього контролю виробничих витрат на нафтогазовидобувних підприємствах;

– дослідити та узагальнити порядок організації внутрішнього контролю витрат виробництва на підприємствах нафтогазовидобування, визначити методику його проведення.



Об’єктом дослідження є процес обліку і контролю виробничих витрат на нафтогазовидобувних підприємствах України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і організаційних положень обліку та контролю витрат виробництва на промислових підприємствах.

Методи дослідження. У процесі дослідження обліку та контролю витрат виробництва на підприємствах нафтогазовидобування використано комплекс загальнонаукових та специфічних методів: метод класифікації – під час розгляду складу витрат виробництва, видів собівартості продукції, центрів відповідальності, видів калькуляції, методів калькулювання; метод економіко-статистичного аналізу при дослідженні організаційно-технологічних особливостей діяльності нафтогазовидобувних підприємств та визначенні їх впливу на побудову обліку витрат виробництва; метод спостереження – для збору аналітичних даних про витрати виробництва продукції нафтогазовидобувних підприємств; табличний і графічний методи – для наочної ілюстрації наведеної інформації. У дисертації опрацювання фактичного і теоретичного матеріалу здійснено із використанням системного підходу, логічного аналізу, моделювання, порівняльного аналізу, групування, оптимізації, синтезу.

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.

Інформаційну основу дослідження склали праці провідних вітчизняних та зарубіжних науковців із питань бухгалтерського обліку й економічного аналізу витрат виробництва, законодавчі, нормативно-правові та інструктивні документи Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, дані періодичних видань з регулювання обліку витрат виробництва суб’єктів господарювання, статистична і фінансова звітність, інформація первинних і зведених облікових регістрів, регістрів синтетичного й аналітичного обліку, показники оперативної та управлінської звітності нафтогазовидобувних підприємств України.

Економі́чний ана́ліз (англ. Economic Analysis, від грец. analysis - розкладання, розчленування) - взаємопов’язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів.

Аналітичний облік (грец. analitykos - відповідний) - система бухгалтерських записів, що дає детальні відомості про рух господарських засобів; призначається для оперативного керівництва господарством і складання звітності; будується по кожному синтетичному рахунку окремо.

Періодичне видання - серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.

Фіна́нсова зві́тність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.



Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження полягає у розроблених рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення організації й методики обліку і контролю витрат виробництва та формування собівартості продукції нафтогазовидобувних підприємств у системі управління підприємством.

За підсумками дослідження отримано такі наукові результати:



удосконалено:

– організаційно-методичні положення управлінського обліку витрат через формування фрагменту робочого плану рахунків у частині витрат та кореспонденції до нього, що побудовані з урахуванням видів виробництва, особливостей технологічного процесу нафтогазовидобувних підприємств, на основі опрацювання підходів до визначення центрів відповідальності загалом та центрів витрат зокрема.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Їх застосування забезпечує достовірність відображення в обліку понесених витрат за центрами витрат основного та допоміжного виробництв і визначення фактичного обсягу витрат на видобуток нафти, газу та газового конденсату;

Га́зовий конденса́т (рос. газовый конденсат, англ. gas condensate; Gaskondensat n, Erdgasflüssigkeit f) - Суміш рідких вуглеводнів (С5Н12 і вищі), що виділяється з природних газів при експлуатації газоконденсатних покладів в результаті зниження температури і пластового тиску (нижче за тиск початку конденсації).

– зміст, структуру та порядок формування бюджетів та внутрішньої звітності в розрізі центрів витрат, яка відображає роботу усіх сегментів діяльності нафтогазовидобувних підприємств. Упровадження запропонованого пакета звітності уможливить підвищення ефективності формування показників управлінського обліку за рахунок подання форм звітності керівниками виробничих підрозділів за ієрархічною системою у розрізі контрольованих витрат для забезпечення контролю за дотриманням норм витрачання ресурсів, виявлення винуватців та ефективності прийнятих управлінських рішень;

– номенклатуру загальновиробничих витрат у нафтогазовидобувній промисловості із поділом їх на постійну та змінну складові з урахуванням технологічних особливостей, а також розвинуто порядок їх розподілу через уточнення баз розподілу за їх видами та методів розподілу послуг допоміжних виробництв, що сприятиме підвищенню точності обчислення собівартості продукції нафтогазовидобувного підприємства;

– організаційно-методичні положення внутрішнього контролю витрат виробництва нафтогазовидобувних підприємств через визначення та обґрунтування організаційної побудови технології внутрішнього контролю витрат; формування програми проведення внутрішнього контролю, функціональної структури автоматизованої інформаційної системи внутрішнього контролю;

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

розбудову алгоритму завдання з автоматизації внутрішнього контролю витрат виробництва з метою одержання достовірної інформації, що суттєво підвищить ефективність контрольних процедур та оптимізує їх види;

набули подальшого розвитку:

– теоретичні засади обліку і контролю виробничих витрат нафтогазовидобувних підприємств через уточнення понять: витрати виробництва нафтогазовидобувного підприємства як використані за певний період ресурси підприємства у грошовому вимірі, необхідні для здійснення господарської діяльності; собівартість продукції нафтогазовидобувного підприємства як сума витрат виробництва та реалізації продукції звітного періоду в грошовій формі, а також опрацювання класифікації витрат у контексті специфіки діяльності нафтогазовидобувної галузі з виокремленням витрат для цілей: визначення планової та фактичної собівартості продукції;

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

управління прибутком; контролю і регулювання. Запропонована класифікація загалом охоплює усі сфери діяльності нафтогазовидобувних підприємств та найбільш точно узагальнює витрати, що дозволить підприємствам підвищити ефективність управління ними, посилити контроль за витратами та надасть можливість виявити резерви підвищення результативності діяльності, а також належним чином удосконалити організацію та методику обліку витрат нафтогазовидобування;

– характеристика факторів з урахуванням особливостей діяльності нафтогазовидобувних підприємств, котрі впливають на структуру витрат і склад собівартості їх продукції через класифікацію у розрізі таких ознак: природні, техніко-технологічні, організаційно-економічні, що дало змогу сформулювати єдину номенклатуру статей витрат, спрямовану на підвищення інформативності облікових даних та ефективності контрольних процедур;

– теоретико-організаційні положення управлінського обліку витрат нафтогазовидобувних підприємств через уточнення таких понять, як: центр відповідальності нафтогазовидобувного підприємства, під яким пропонується розуміти структурну одиницю підприємства, очолювану керівником, котрий несе відповідальність за надані у його розпорядження ресурси в процесі господарської діяльності; центр витрат нафтогазовидобувного підприємства як центр відповідальності, керівник якого здійснює планування, нормування та облік витрат нафтогазовидобутку з метою контролю та управління ними, а також обґрунтування підходів до виокремлення центрів витрат та ідентифікацію центрів відповідальності та центрів витрат нафтогазовидобувних підприємств, що забезпечує контроль за ефективною роботою окремих підрозділів при співставленні отриманих доходів і витрат по кожному з них та підвищення точності і ступеня деталізації облікових даних для процесу калькулювання собівартості продукції;

– організаційно-методичні підходи до використання методів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції нафтогазовидобувних підприємств (нормативного методу, директ-костингу, АВС) і переваг їх застосування через запровадження нормативного методу витрат з метою визначення переліку робіт, розподілу обов’язків з формування нормативів витрат, а також взаємозв’язку між структурними підрозділами нафтогазовидобувного підприємства в процесі обліку витрат, що дозволить усунути причини перевитрат; використання системи директ-костинг з метою проведення порівняльного аналізу поведінки собівартості продукції нафтогазовидобування при зміні обсягу видобутку, що сприятиме прийняттю оперативних управлінських рішень; запровадження етапів побудови методу АВС на підприємствах нафтогазовидобування для достовірного обчислення собівартості продукції нафтогазовидобутку та підвищення об’єктивності оцінки рентабельності;

– теоретичні положення внутрішнього контролю витрат виробництва нафтогазовидобувних підприємств: уточнено сутність об’єкта, суб’єкта та завдання внутрішнього контролю витрат з урахуванням галузевих особливостей; розширено коло вимог до організації внутрішнього контролю; виокремлено етапи організації його впровадження. Це забезпечить комплексне вирішення завдань внутрішнього контролю та оптимізації витрат виробництва нафтогазовидобування.


  1   2   3


Скачати 414.54 Kb.

  • ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» МАТЮШІНА ЮЛІЯ ІВАНІВНА
  • ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
  • Бухгалтерський облік
  • Київ 2015
  • Науковий керівник : кандидат економічних наук
  • Пилипів Надія Іванівна
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми.
  • Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
  • Мета і завдання дослідження.
  • Наукова новизна одержаних результатів