Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Ужгородського національного університету

Ужгородського національного університету




Сторінка2/10
Дата конвертації30.03.2019
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ужгородського національного університету.
Ужгородський національний університет (повна назва - Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет») - український державний вищий навчальний заклад у місті Ужгороді. Гордістю університету є кафедра словацької мови і літератури, яка забезпечує студентам можливість виїзду та навчання за кордоном і не вимагає знання словацької мови для вступу.
Серія: «Право». Ужгород: Ужгородський нац. ун-т, 2013. Вип. 23. Ч. І, т. 3. С. 207–210. Півторак Г. Ф. Проблема забезпечення реального зв’язку між судном та державою прапору у діяльності міжнародної морської організації (IMO). Митна справа: наук.-аналітичний журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія», 2013. Вип. № 6 (90). С. 158–164. Півторак Г. Ф. Актуальні питання принципу реального зв’язку судна з державою прапора. LEX PORTUS: юрид. наук. журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія». 2017. № 4 (6). С. 133–141. Півторак Г. Ф. Судно як знаряддя політики держави у боротьбі за правопорядок у Світовому океані: історико-правовий аспект.
Світови́й океа́н (англ. World Ocean, нім. Weltmeer) - водна оболонка Землі, яка омиває всі материки та острови і займає близько 70,8 % поверхні земної кулі.
LEX PORTUS: юрид. наук. журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія». 2017. № 2 (4). С. 172–182. Пивторак Г. Ф. Арбитражные учреждения как механизм разрешения споров по установлению реальной связи судна с государством флага. Право и закон: междунар. науч.-практ. журнал. Кыргызстан, 2017. № 4. С. 73–78. Півторак Г. Ф. Міжнародний трибунал з морського права як механізм врегулювання спорів щодо юрисдикції держави прапора. Часопис Київського університету права. 2017. № 4. С. 267–272. Півторак Г. Ф. Modern realities оf the institute оf sea arbitration as a mechanism of the ensuring resolution оf the disputes on the establishment of genuine link between the ship and the flag state. EVROPSKÝ POLITICKÝ A PRÁVNÍ DISKURZ. Praha, Vydání 2018. Svazek 5 2. P. 62–68. Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації: Півторак Г. Ф. Сучасне правове визначення судна. Морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 05–06 груд. 2013 р.). Одеса: ОНМА, 2014. Вип. 8. С. 62–63. Півторак Г. Ф. Феномен реєстрації морського судна як проблема регулювання міжнародних відносин в сфері експлуатації морських просторів.
Судно́ - узагальнювальний морський термін, який застосовується до усіх видів плавучих засобів, включаючи неводовитісняючі і гідролітаки, які використовуються або можуть бути використаними як засоби пересування по воді.
Міжнаро́дні відно́сини - система транскордонних соціальних взаємодій, суб’єктами яких є держави, міжнародні міжурядові та міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації та, за особливих умов, приватні особи.
Міжнародно-правові проблеми сучасного торговельного мореплавства: зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 12 груд. 2013 р.). Київ: Ліра – К, 2014. Вип. 2. С. 93–97. Півторак Г. Ф. Діяльність Міжнародної морської організації у сфері забезпечення реального зв’язку судна з державою прапора. Морське право та менеджмент: еволюція та сучасні виклики: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 14–15 квіт. 2016 р.). Одеса: НУ «ОМА», 2016. Півторак Г. Ф. Передумови формування інституту національності судна. Innovative research of legal regulashion of public administration (Lublin, 16–17 june 2017). Lublin: Republic of Poland, 2017. C. 66–68. ЗМІСТ ВСТУП …………………………………………………………………… 4 РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика принципу «реального зв’язку» судна з державою прапора 1.1 Історичні аспекти виникнення в міжнародному морському праві зв’язку судна з державою прапора ……………………………………... 13 1.2 Сучасні критерії визначення принципу «реального зв’язку» судна з державою прапора ……………………………………………………... 41 1.3 Діяльність Міжнародної морської організації (ІМО) у сфері формування принципу реального зв’язку судна з державою прапора …………………………………………………………………… 58 Висновки до Розділу 1 …………………………………………………... 69 РОЗДІЛ 2. Ґенеза інституту реального зв’язку судна з державою прапора у міжнародному морському праві 2.1 Феномен судна в сучасному морському праві …………………….. 72 2.2 Тлумачення терміна «реальний зв’язок» згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 р. ……………….. 84 2.
Міжнаро́дний до́говір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).
3 Реальний зв’язок судна з державою прапора в Женевських конвенціях з морського права 1958 р. ………………………………….. 92 2.3.1 Загальні принципи …………………………………………………. 92 2.3.2 Конвенція про відкрите море …………………………………… 96 2.3.3 Конвенція про територіальне море і прилеглу зону …………….. 106 2.3.
Територіальні води - це акваторії поміж береговою лінією і лінією морського кордону держав. До територіальних вод належать затоки, не довші ніж 10 миль, фіорди та естуарії рік. Збільшення ширини територіальних вод обмежує площу міжнародних вод, якими мають право користуватись усі держави світу.
4 Конвенція про континентальний шельф …………………………. 109 2.3.5 Конвенція про рибальство й охорону живих ресурсів відкритого моря ……………………………………………………………………….. 110 2.3.6 Факультативний протокол підписання, що стосується обов’язкового вирішення спорів ………………………………………... 111 2.4 Подальший розвиток інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора в Конвенції ООН з морського права 1982 р. …….. 114 2.5 Конвенція ООН про умови реєстрації суден 1986 р. та реальний зв’язок судна з державою прапора ……………………………………... 126 Висновки до Розділу 2 …………………………………………………... 136 РОЗДІЛ 3. Сучасний стан проблеми «реального зв’язку» судна з державою прапора в діяльності міжнародних інституцій 3.1 Діяльність Міжнародного суду ООН в контексті юрисдикційних прив’язок …………………………………………………………………. 139 3.2 Реальний зв’язок судна з державою прапора і практика Міжнародного трибуналу з морського права ………………………….. 152 3.3 Арбітражні установи ………………………………………………… 169 Висновки до Розділу 3 …………………………………………………... 180 ВИСНОВКИ …………………………………………………………….. 183 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………. 187 ДОДАТКИ ……………………………………………………………….. 209 ВСТУП Обґрунтування вибору теми дослідження. Найбільш поширеним видом діяльності держав у Світовому океані залишається судноплавство, яке здійснюється суднами, що можуть плавати у відкритому морі. В цілому під морським судном розуміють, незалежно від їх назв і розмірів, всі судна, що мають відповідну оснастку та екіпаж, які виконують спеціальну роботу і достатні для окремого виду діяльності, пересуваючись в морському просторі. В міжнародному морському праві законність такого плавання визначається правовим статусом судна, що характеризується встановленням його належності до певної держави, під прапором якої воно плаває (національність судна), та визначенням загальних і спеціальних умов експлуатації, пов’язаних з безпекою мореплавства (ідентичність судна).
Умо́ви експлуата́ції - сукупність факторів, що діють на виріб при його експлуатації і впливають на функціювання й працездатність цього виробу.
В Конвенції ООН з морського права 1982 року зазначені правовідносини базуються на принципі, згідно з яким: «…між державою і судном має існувати реальний зв’язок» (п. 1 ст. 91), забезпечуючи тим самим ідентифікацію його національності та експлуатаційних умов плавання у відкритому морі. На підставі цього зв’язку держава прапора судна здійснює над ним свою юрисдикцію, пов’язану з виконанням норм і правил не лише її внутрішніх законів, але й також міжнародного права. Судно без прапора позбавляється багатьох привілеїв і прав, які надаються йому згідно з правовим режимом відкритого моря. А злочинна діяльність осіб з використанням судна, зокрема піратство та работоргівля, становлять кримінальний злочин. Отже, даний принцип міжнародного морського права, встановлюючи юрисдикцію держави прапора судна над ним, є важливою складовою правового порядку у відкритому морі.
Зло́чин - злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».
Правопоря́док (від правовий порядок) - частина системи суспільних відносин, які врегульовані нормами права.
Від його виконання багато в чому залежить підтримання на належному рівні судноплавства у світі як основи морської діяльності держав. Міжнародна морська організація (ІМО), що є спеціалізованою установою ООН, сприяє впровадженню «реального зв’язку» держави з судном свого прапору в міжнародно-правову практику. Так, Асамблея ІМО, що є вищим органом цієї Організації, прийняла ряд актів, спрямованих на імплементацію державами своїх конвенційних зобов’язань у цій сфері. Це такі акти, як Керівництво з надання допомоги державам прапора з виконання актів ІМО (резолюція А.А. 847 (20) від 27 листопада 1997 р.) та контроль держави прапора над власником судна (резолюція А.441 (18) від 04 листопада 1993 р.). Крім названих конвенцій, це стосується відповідних положень Женевської конвенції про територіальне море і прилеглу зону 1958 року, Женевської конвенції про континентальний шельф 1958 року, Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року та ін.
Континента́льний шельф (рос. континентальный шельф, англ. continental shelf, нім. Kontinentalschelf m, n) - частина континенту, занурена нижче рівня моря.
Однак, до цих пір, держави не можуть виробити достатні критерії, які дозволяють чітко визначити «реальний звязок» судна з державою прапора, зумовлюючи, тим самим широкий простір для зловживань недобросовісних судновласників. Наприклад, такі морські держави, як Ліберія і Панама, часто перешкоджають перевіркам належного використання судновласниками «реального зв’язку» судна з державою прапора. Ці держави навмисно встановлюють найбільш низькі у світі стандарти для суден своєї національності, зацікавлюючи судновласників з усього світу реєструвати свої судна в цих країнах за низькими стандартами. Широке поширення також має практика, коли держава прапора судна ухиляється від контролю за дотриманням судновласниками своїх обов’язків щодо підтримання на належному рівні експлуатаційних якостей суден та забезпечення соціальних прав моряків, що нерідко робить їх працю вкрай тяжкою та небезпечною для життя. Держави нерідко зловживають положеннями ст. 5 Женевської конвенції про відкрите море 1958 року, яка зобов’язує кожну державу розробити технічні, адміністративні та соціальні умови надання суднам свого національного статусу. Належне виконання цих умов означає встановлення реального зв’язку судна з державою прапора, під яким воно плаває, тобто її юрисдикцію над ним. Ця вимога підтверджується й в ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року. Деякі країни, зокрема США, висловлюють позицію, що вимога дотримання «реального зв’язку» в дійсності лише дорівнює обов’язку здійснювати юрисдикцію над судном ефективними засобами, а не є попередньою умовою для надання йому національності або визнання цього іншими державами. Все це свідчить про актуальність тематики дисертаційного дослідження, присвяченого становленню та розвитку інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора. Виявлення і подолання протиріч у цьому інституті є загальним завданням науки міжнародного морського права, в тому числі вітчизняної, яка представляє Україну як морську державу. Загальний зміст принципу «реального зв’язку» судна з державою прапора досліджували такі представники вітчизняної науки міжнародного морського права, як Г. О. Анцелевич, О. В. Буткевич, О. Ф. Висоцький, В. В. Деміденко, Л. Н. Давиденко, А. К. Жудро, І. М. Забара, А. В. Іванова, Ю. М. Памфілова, О. М. Шемякін. В зарубіжній науці цією тематикою займалися Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшева, С. А. Гуреєв, Г. Г. Іванова, А. Л. Колодкін, А. П. Мовчан, С. В. Молодцов, М. Р. Хубеєва та ін. В західній доктрині цю проблему досліджували Я. Броунлі, А. Баганан, В. Бартан, Дж.-Агренд Віт, Ф. Джессеп, В. Еммер, К. Ельмір, Д. Коломбос, А. Кейлін, Н. Меєрс, Л. Оппенгейм, П. Поттер, О. Родерт, Р. Черччілл, Г. Янг та ін. Базову основу дисертаційного дослідження складають норми загального міжнародного права, норми міжнародного морського права, резолюції ІМО, законодавство України та інших держав, що стосується регулювання їх морської діяльності.
Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
Широко використовувалися рішення Міжнародного Суду ООН та органів міжнародного арбітражу, в яких принцип «реального зв’язку» судна з державою прапора був наповнений елементами нового змісту, характеризуючи цей принцип з мінливих позицій міжнародно-правової практики держав. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська морська академія» за напрямом «Міжнародне морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку» (номер державної реєстрації 0102U002187).
Державна реєстрація (лат. registratio - внесення до списку, переліку) - письмовий запис або фіксація іншим чином фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об'єктів з метою їх державного обліку та контролю, засвідчення дійсності й надання їм законного (легітимного) статусу, а також вчинення інших реєстраційних дій.
Дисерта́ція (лат. dissertatio - твір, обговорення, розсуд, доповідь) - спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз міжнародно-правових відносин, що характеризують «реальний звязок » судна з державою прапора, враховуючи новітню практику здійснення цього принципу, що належить до найважливіших регуляторів міжнародного морського права. Відповідно до мети дослідження в дисертації зосереджена увага на вирішенні таких завдань: визначити специфіку принципу «реального зв’язку» судна з державою прапора, виходячи з еволюційного розвитку в міжнародному морському праві поняття судна як міжнародного засобу;
Компле́ксний ана́ліз, або тео́рія фу́нкції компле́ксної змі́нної (ТФКЗ) - розділ математики, що вивчає функції, які залежать від комплексної змінної. Використовується у багатьох розділах математики, зокрема у теорії чисел, прикладній математиці та фізиці.
Еволю́ція - природне явище зміни популяцій, видів, вищих таксонів, біоценозів, флор і фаун, генів і ознак у часі в ході історії Землі.
показати умови присвоєння судну національну належність держави прапора; проаналізувати міжнародно-правову практику дійсного здійснення державою прапора «реального зв’язку» з судном своєї національності; узагальнити міжнародну судову та арбітражну практику, що стосується реалізації прав держав, визначивши умови здійснення «реального зв’язку» судна з державою прапора;
Правореалізація - це втілення норм права у діяльність суб'єктів права шляхом дотримання заборон, використання суб'єктивних права і виконання юридичних обов'язків.
висвітлити практику боротьби міжнародного співтовариства із «зручними прапорами» як зловживання рядом держав прапору принципом «реального зв’язку»; сформулювати концепцію уніфікації єдиних правил надання державою прапора судна своєї національності; розробити пропозиції, спрямовані на подальше удосконалення законодавства України, що стосується «реального зв’язку» судна з державою прапора з врахуванням міжнародно-правової практики у цій сфері. Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають в результаті здійснення «реального зв’язку» судна з державою прапора. Предметом дослідження є норми міжнародного морського права, що визначають «реальний зв’язок» судна з державою прапора. Методи дослідження. В дисертації використовувалися філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволили охарактеризувати специфіку та складові інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора як одного з основоположних принципів міжнародного морського права, що визначають свободу діяльності держав у Світовому океані. Такий підхід пов’язаний з неупередженістю та об’єктивністю аналізу широкого кола питань, що стосуються діяльності держав в морському середовищі, яка, з точки зору міжнародного права, перебуває у вільному та природному сполученні на всій земній кулі. Діалектичний метод використовувався для визначення закономірностей розвитку складових інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора, пов’язаного з науково-технічним прогресом (підрозділ 1.2). Історичний метод сприяв з’ясуванню процесу становлення та розвитку цього інституту як комплексного за своєю природою (підрозділ 2.1).
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Історичний метод - метод дослідження, заснований на вивченні виникнення, формування та розвитку об'єктів у хронологічній послідовності. Завдяки використанню історичного методу досягається поглиблене розуміння суті проблеми і з'являється можливість формулювати більш обґрунтовані рекомендації по новому об'єкту.
За допомогою спеціально-юридичного методу проаналізовано конвенційні норми, що визначають характер та специфіку даного інституту, а також впровадження цих норм в практику держав, в тому числі завдяки сприянню реалізації відповідних рішень ІМО (підрозділ 1.3). Порівняльний метод надав змогу дослідити різноманітну практику держав в процесі надання суднам їх національності, показавши необхідність уніфікації її в міжнародному праві (підрозділ 2.5). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим у вітчизняній науці міжнародного морського права комплексним дослідженням інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора, в якому висвітлюються новітні тенденції його розвитку. Отримано результати, що мають наукову новизну, а саме: вперше: - показано системний характер комплексності «реального зв’язку» судна з державою прапора, заснованому на внутрішньому праві кожної держави, яка визначає умови надання своїй національності такому судну, так і на конвенційних нормах, що вимагають від держави прапора встановлення цього зв’язку в дійсному вираженні, покладаючи тим самим на неї всю відповідальність за плавання її судна у відкритому морі; - дана характеристика, з врахуванням новітньої міжнародно-правової практики, компетенції держав стосовно прапора суден, що визначається як виключна компетенція цих держав, які мають забезпечити належне дотримання норм внутрішнього та міжнародного права у цій сфері; - узагальнена правотворча діяльність ІМО, що стосується розробки новітніх міжнародних стандартів, які сприяють впровадженню в міжнародно-правову практику держав принципу «реального зв’язку» судна з державою прапора; - дана оцінка концептуальним підходам держав застосування на практиці «реального зв’язку» судна з державою прапора і зроблено висновок про необхідність прийняття міжнародно-правового акту з уніфікації стандартів у цій сфері; - обґрунтована необхідність ратифікації Україною Конвенції про умови реєстрації суден 1986 року, що має сприяти належному виконанню принципу «реального зв’язку» суден, що плавають під українським прапором, але й уніфікації практики держав в цій сфері міжнародних правовідносин;
Держа́вний пра́пор Украї́ни - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.
удосконалено положення щодо: - рішення Міжнародного Суду ООН, зокрема по справі Nottebohm, яке необхідно тлумачити таким чином, що «реальний звязок» громадянина з своєю державою, який є принципом міжнародного права, поширюється й на такий засіб морської діяльності держави, як судно, зумовлюючи її обов’язок дипломатичного захисту і в цьому випадку; - необхідності комплексного застосування державою прапора судна внутрішніх та міжнародних правил реєстрації як умови безпеки плавання; набули подальшого розвитку: - аргументація на користь встановлення ефективного контролю держав за недопущення практики «зручних прапорів» (відкритих регістрів), що робить «реальний зв’язок» судна з державою прапора суто формальним, позбавляючи членів його екіпажу захисту законних прав, у тому числі на дипломатичному рівні; - конкретизація змісту технічних, адміністративних та соціальних заходів, що мають вживати держави, надаючи суднам свою національність, згідно з ст. 5 Женевської конвенції про відкрите море 1958 року та ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року; - поняття судна як засобу здійснення державами морської діяльності, що відрізняє його від численних штучних засобів та установок, вироблених на основі сучасної технології, які не можуть дорівнюватися до суден в силу відсутності їх мобільності, зумовлюючи регулювання діяльності останніх переважно приватним правом; - тлумачення «реального зв’язку» судна з державою прапора, виходячи з положень Віденської Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, а саме положень статей 26, 31 та 32, які визначаються державами нормами звичаєвого міжнародного права; - доктринальні аргументи на користь договірної концепції юрисдикції судна держави прапора порівняно з територіальною, персональною та визнання концепціями, що має сприяти дотриманню державами «реального зв’язку» з судном її національності. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати даного дослідження та сформульовані в дисертації висновки можуть бути використані у: - науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження інституту «реального зв’язку» судна з державою прапора в міжнародному морському праві, вирішення морських спорів щодо юрисдикції держави прапора; - правовиховній діяльності – з метою отримання спеціальних знань працівниками, що здійснюють та забезпечують діяльність держав у Світовому океані; - навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників та
Каталог: files -> 2018
files -> Виховна година «Майбутнє — без сніду» Обладнання: маркери, роздавальний матеріал: пам’ятки «Кроки до успіху»
files -> Економічний бюлетень Посольства України в рп квітень 2014 р. №104
files -> 1 клас Тести Правильна відповідь оцінюється в бал. У ситуації цінової війни за умов рівноваги олігополісти продають продукцію
files -> Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів (пункт1 глави 4 розділу III) Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації
2018 -> Бабич богдана Миколаївна народилася 24 червня 1978 р, в Житомирі, проживає в Києві Освіта
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



  • Дисертаційне дослідження