Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Олег Ігорович Соскін, кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва внз «Національна академія управління»

Скачати 254.69 Kb.

Олег Ігорович Соскін, кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва внз «Національна академія управління»




Скачати 254.69 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації10.03.2017
Розмір254.69 Kb.
1   2   3

Рис. 1. Динаміка рейтингу Австрії за Індексом економічної свободи, 2008–2012 рр.


Джерело: [9]
Далі покажемо роль державного регулювання в досягненнях Австрії за деякими параметрами економічної свободи для бізнесу загалом і для МСП зокрема.

Свобода ведення бізнесу. Підприємницька діяльність в Австрії здійснюється зазвичай на основі «Загальних умов здійснення підприємницької діяльності» (Allgemeine Geschäftsbedingungen). Відповідно до австрійського права, «Загальні умови» не повинні утискати партнера і є чинними лише в тому випадку, якщо партнер погоджується з ними.

Загальні засади нормативно-правової бази Австрії сприяють розвитку підприємницького сектору, поширенню інноваційного бізнесу та зростанню продуктивності економіки. Довготривалі бар'єри, які становили перешкоду для виходу на ринок підприємців оптової і роздрібної торгівлі, значно послаблені, проте адміністративні витрати на початковій стадії ведення нового бізнесу ще залишаються обтяжливими.

Чесна конкуренція є основною умовою здорового ринку, що характеризується високою якістю продукції, низьким рівнем цін та інноваційними розробками. Щоб нівелювати небезпеку перетворення цієї системи в нестримну конкурентну боротьбу, у якій деякі підприємства вдаються до будь-яких засобів для одержання необґрунтованих переваг, в Австрії діє антимонопольне право, направлене на боротьбу з утворенням картелів, зловживанням пануючим положенням на ринку, домовленостями про ціни, а також здійснення контролю за об'єднаннями підприємств. Положення про австрійське антимонопольне право містяться в Законі про картелі (Kart) і Законі про конкуренцію (Wettb), де забороняються визначені дії.

Особливому контролю згідно із Законом про картелі підлягають об’єднання підприємств, які справляють вплив на австрійський чи європейський ринок. Під об'єднанням розуміється, наприклад, придбання вагомої частини підприємства, особливо шляхом злиття чи перетворення, укладання договорів про управління підприємством чи придбання частки участі в ТОВ, що займається підприємницькою діяльністю, у розмірі щонайменше 25 або 50%.

Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Подібні об'єднання підлягають реєстрації у випадку, якщо оборот підприємств-учасників перевищує визначену межу, і забороняється державними органами, якщо в результаті такого об'єднання створюється чи зміцнюється пануюче положення на ринку [10].
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

В Австрії діє Договірне право (Vertragsrecht), основні положення якого регулюються австрійським Цивільним кодексом (Allgemeines Bürgerliches Gesetzbuch) та Законом про підприємницьку діяльність (Unternehmensgesetzbuch), який набрав чинності з 1 січня 2007 р.

Договірне право - система правових норм, що регулюють договірні відносини; інститут ряду галузей законодавства (цивільного, трудового, екологічного тощо).
Закон про підприємницьку діяльність визначає відповідні регулятивні інструменти для всіх сфер підприємницької діяльності.

Австрійське договірне право базується на принципі свободи договорів. Відповідно до цього договірні сторони можуть вільно регулювати свої договірні стосунки, якщо умови договору не суперечать закону чи звичаям. Поняття „договір” трактується як взаємно схвалене вираження волі щодо пропозиції та її прийняття. Як правило, ні пропозиція, ні її прийняття не пов’язані певною формою. Відповідно до австрійського права, такими, що мають правову дію, визнаються також усні домовленості та – за певних умов – домовленості, досягнуті шляхом переконливих дій (мовчазна домовленість). Проте існують деякі винятки з цього правила. Наприклад, домовленості про надання послуг з безпеки, страхові договори і деякі домовленості, що стосуються захисту прав споживачів, повинні бути оформлені письмово, щоб набути чинності.

За́хист прав споживачі́в - гарантований законом контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.
Ще строгіші вимоги до форми стосуються нотаріальних актів.



Свобода ведення торгівлі. Торговельна політика Австрії практично така сама, як і в інших членах Європейського Союзу.
Європе́йський Сою́з (Євросою́з, ЄС, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно.
Загальний для ЄС середньовиважений тариф становив 1,2% у 2009 р. Водночас, ЄС має достатньо високі й навіть постійно зростаючі тарифи для сільськогосподарських та промислових продуктів, і код тарифу РНС (режиму найбільшого сприяння) є складним. Загальноєвропейські нетарифні бар'єри включають в себе сільськогосподарські та виробничі субсидії, квоти, імпортні обмеження і заборони на деякі товари та послуги, обмеження в доступі до ринку в деяких секторах послуг, непрозорі й обмежувальні правила і стандарти, суперечливі нормативи та митне адміністрування. Існують додаткові обмеження у сфері біотехнологій і в окремих секторах послуг.

В Австрії діє закон про електронну комерцію (ЕК), яким утілюється у життя директива Європейського Союзу про здійснення ЕК.

Електро́нна коме́рція (від англ. e-commerce) - це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій.
Цей закон регулює правові рамкові умови електронного ділового спілкування. Згідно із положеннями директиви ЄС щодо електронної комерції та австрійського „Закону про електронну комерцію”, правові норми застосовуються за принципом країни-походження: той, хто надає послуги, підпорядковується положенням країни, в якій зареєстрована його компанія.
Но́рма пра́ва (правова́ норма) - загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Відповідно до цього, якщо компанія, яка надає послуги чи пропонує товар, зареєстрована в Австрії, то вона підпорядковується австрійським положенням про ведення ділових стосунків та іншим регулюванням, що стосуються збуту товарів і надання послуг. Якщо австрійські положення дотримані, то компанія може самостійно вирішувати, чи бажає вона пропонувати свої послуги в інших країнах Євросоюзу. Перешкод для цього немає жодних. Так само компанія, зареєстрована в іншій державі, що є членом ЄС, може пропонувати свої послуги в будь-якій іншій державі Європейського Союзу, якщо нею дотримані всі вимоги країни, де вона зареєстрована.

Договори можуть укладатися також через Інтернет. При цьому вони підлягають таким самим правовим регулюванням, як і інші договірні зобов’язання.

Правове́ регулюва́ння - це упорядкування суспільних відносин здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.
Суттєва відмінність полягає в тому, що пропозиція товарів через Інтернет не може розглядатися як договірна пропозиція, а виступає лише як інформація для споживача, щоб зробити йому відповідну договірну пропозицію.

Свобода у сфері податків. Австрія має високі ставки прибуткового податку (податку на доходи фізичних осіб) і помірні ставки корпоративного податку (податку на доходи юридичних осіб). Верхня межа прибуткового податку (Einkommenssteuer) становить 50%, а ставка корпоративного податку (Körperschaftssteuer) – 25% (найнижча ставка серед країн – членів Європейського Союзу). Решта податків – податок на додану вартість (ПДВ), податок за угодами страхування, податок у разі переходу прав на нерухоме майно. У 2011 р. податкові надходження в цілому становили 42,9% ВВП. Частка податків, що надходить у державний бюджет від МСП, сягає 70%.
Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
Нерухо́мість, нерухоме майно (англ. Real Property, Real Estate) - земельні ділянки, а також будівлі, споруди чи інше майно, безпосередньо пов'язане землею, тобто об'єкти, переміщення яких неможливе без нанесення значної шкоди його вартості і призначенню.
Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Фізичні особи, які проживають в Австрії, повинні сплачувати податок з усіх доходів, включно з тими, які вони отримують за межами Австрії. Іноземці сплачують податок лише з доходів, зароблених в Австрії.

Податок із доходів нараховується за прогресивним диференційованим тарифом. Особливою формою стягування податку з доходів є податок на прибуток з капіталу. Цей вид податку сплачується в Австрії з таких видів прибутку: дивіденди, відсотки та інші доходи від капіталовкладень (акції і частки в ТОВ); доходи від процентів за цінними паперами;

Ці́нні папе́ри (англ. securities) - документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між особою, яка їх видала, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об'єктом прав.
доходи від кооперативних паїв та частини прибутку від діяльності акціонерного товариства (для осіб, які не є членами акціонерного товариства) або від частини надходжень, отриманих унаслідок ліквідації акціонерного товариства (для осіб, які не є членами АТ);
Акціонерне товариство (англ. Joint-stock company, нім. Aktiengesellschaft) - один з різновидів господарських товариств. Акціонерним товариством визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на визначене число акцій, що засвідчують права та обов'язки учасників товариства ( акціонерів ).
послуги як бенефіціара приватного фонду; надходження, отримані особою – конфіденційним (закритим) учасником товариства.

Товариства із залученим капіталом (Kapitalgesellschaft) повинні сплачувати мінімальний корпоративний податок у розмірі 5% встановленого законом мінімального розміру основного капіталу. Ця мінімальна податкова ставка складає для товариств з обмеженою відповідальністю 1 750 євро, а для акціонерних товариств − 3 500 євро на рік. Для новостворених фірм передбачені певні податкові пільги [11]. Спеціального режиму оподаткування для малих фірм не встановлено. Тіньова економіка існує в усіх країнах ЄС, але в Австрії цей показник найменший.

Пода′ткові пі́льги (англ. Tax Benefits) - переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.
Податкова ставка - законодавчо визначена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.
Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.
Тіньова економіка (англ. Black economy, Ghost economy, Shadow economy) - господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податків, збільшуючи власні прибутки.



Свобода у валютній сфері. Австрія, яка є членом зони євровалюти, має досить ліберальне валютне законодавство. Воно спирається на чинні положення Європейського Союзу й австрійський Закон про валюту (Devisengesetz), прийнятий у 2004 р. Австрійський національний банк здійснює контроль за переміщенням та використанням валютних коштів у країні.

Усередині ЄС діє принцип вільного переливу капіталу. Не існує жодних правових обмежень для платежів і переміщення капіталу між Австрією та іншими країнами, що є членами Європейського Союзу.

Стосовно валютних трансакцій з країнами, що не входять до ЄС, то тут, окрім кількох винятків, також практично немає жодних обмежень стосовно здійснення платежів, пов’язаних із зовнішньоторговельними операціями, інвестиціями чи іншими трансакціями, а також стосовно вивезення капіталу, дивідендів, прибутків або інших доходів. Зарубіжні фірми мають необмежений доступ до австрійського ринку капіталу.

Свобода інвестиційної діяльності.

Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Для впровадження іноземних інвестицій принаймні один керуючий партнер повинен бути резидентом і відповідати вимогам правових норм, а нерезиденти мають призначити уповноваженого представника із числа громадян Австрії. Іноземні та вітчизняні приватні підприємства можуть набувати й розпоряджатися правами, необхідними для ведення бізнесу. Австрійське законодавство забороняє передачу у приватне володіння низки підприємств у певних сферах. Зокрема це об’єкти інфраструктури, підприємства з надання комунальних послуг, а також деякі державні монополії. В Австрії відсутній державний контроль або особливі вимоги щодо поточних трансфертів, конвертування іноземної валюти чи повернення прибутків, виведених за кордон.
Валю́та (італ. valuta - «цінність», «вартість» від лат. valere - «мати силу, коштувати») - грошова одиниця, що використовується як засіб розрахунку в торгових операціях. Валютою, зазвичай, є монети та банкноти певної держави, які є фізичним аспектом національної грошової маси.
Комуна́льні по́слуги - включають житлово-комунальні послуги, благоустрій населених пунктів, побутове обслуговування населення та інше.
Приватне підприємство, також приватна компанія, фірма - підприємство, створене приватними особами, засноване на приватній власності, і що оперує приватним капіталом. Приватна компанія має обмежене число членів з лімітованим правом на передачу своїх акцій і не має права повідомляти публічну підписку на свої акції.
Державна монополія - передача і вивід під руку тільки уряду (тобто держави) деяких різновидів промислової і суспільної діяльності.
Націоналіза́ція - вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств або цілих галузей народного господарства.
Угоди щодо зміни прав власності на нерухомість підлягають затвердженню з боку місцевої влади.
Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
Система правового та нормативного регулювання, а також правила бухгалтерського обліку є прозорими.
Бухгалтерський о́блік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Випадки експропріації трапляються рідко і вимагають спеціального правового дозволу.

Свобода фінансової діяльності. Австрія має одну із найбільш конкурентоспроможних у світі банківських систем. Банки надають широкий спектр кредитних та фінансових послуг. Кредит виділяється на ринкових умовах, і вітчизняні та іноземні інвестори мають необмежений доступ до ринків капіталу. На п'ятірку найбільших банківських груп Австрії припадає близько 60% загального обсягу активів. Фінансове регулювання здійснюється відповідно до міжнародних норм. Валютно-фінансовий ринок цілковито лібералізований і не має жодних обмежень щодо здійснення транскордонних операцій. Уряд відреагував на концентрацію ризику банків щодо проблемних активів у Центральній та Східній Європі, забезпечивши гарантію вкладів та вливання капіталу.
Ри́нок фіна́нсових по́слуг - особлива форма організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів.
Східна Європа - політичний та історико-географічний регіон Європи.
У грудні 2009 р. державою було націоналізовано фінансову групу Hypo Alpe Adria [9].

Визнання прав власності. Приватна власність є дуже шанованою і захищеною. Забезпечуються безперечне виконання контрактних угод, а також дієвість заходів щодо захисту інтелектуальної власності.

Австрійське законодавство надає право іноземним громадянам та юридичним особам засновувати фірми в Австрії, здійснювати керівництво фірмами та купувати фірми.



Свобода від корупції. Корупція в Австрії знаходиться на мінімальному рівні. За даними недержавної міжнародної організації Transparency International, у 2011 р.
Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.
Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.
Австрія посідала досить високе 16-те місце у світі серед 180 країн за показником корумпованості (перші місця належать Новій Зеландії, Данії, Фінляндії, Швеції, Сінгапуру, Норвегії, Нідерландам, Швейцарії, де практично немає корумпованих держслужбовців) [12]. Підкуп австрійських та іноземних державних чиновників підлягає кримінальному переслідуванню. У вересні 2009 р. уряд вніс поправки й уточнення до положень кримінального законодавства у частині боротьби з корупцією, які полегшили деякі норми закону, що вважалися занадто суворими.
Австрійська економічна політика щодо сектору МСП в рамках відповідної політики ЄС [13]

25 червня 2008 р. Європейська Комісія опублікувала «Акт малого бізнесу для Європи» A Small Business Act for Europe»), що базується на Європейській хартії для малих підприємств (прийнята у 2000 році) та представляє першу європейську ініціативу для забезпечення стійкого зростання і всеохоплення малих та середніх підприємств (SMEs).

Європе́йська комі́сія (або скорочено Єврокомі́сія) - вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду у системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія може також користуватися функцією законодавчої ініціативи, але тільки у рамках ЄС та відповідно до Законодавства Європейського Союзу.

1 грудня 2009 р. Радою з конкурентоспроможності (Competitiveness Council) було прийнято документ Conclusions on the Small Business Act”, включаючи додаток «План дій». Цей документ акцентував фундаментальну роль малого і середнього бізнесу в економічному зростанні та створенні робочих місць в Європі, а також зафіксував запровадження підтримки для SMEs. Було ідентифіковано три пріоритетні сфери: покращання доступу до фінансів, полегшення виходу на ринок, створення регуляторного середовища для підтримки малого і середнього бізнесу. Упровадження такої політики щодо малих та середніх підприємств повинно здійснюватися як на рівні ЄС, так і на рівні країн-членів. У зазначеному документі також позначалося австрійське зобов’язання виконувати „Акт малого бізнесу” (Small Business Act, SBA).

Як і очікувалося, наміри країн – членів Євросоюзу в різних сферах SME-політики відрізнялися на національному рівні. Зокрема Австрія надає надзвичайну важливість доступу малим та середнім підприємствам до адекватних фінансів. Окрім цього, Федеральне міністерство економіки, сім’ї та молоді Австрії вбачає потребу у вирішенні найближчим часом ряду пріоритетних завдань, серед яких:



  • зміцнення інновацій в усіх сферах торгівлі та промисловості;

  • новаторська освіта і постійний професійний розвиток;

  • стійке та усвідомлене підприємництво;

  • культивування підприємницького духу;

  • креативна індустрія;

  • покращений доступ/участь у стандартизації;

  • інтенсивна участь у громадських тендерах;

  • спеціальна підтримка для започаткування одноосібного бізнесу;

  • постійна підтримка жінок-підприємців;

  • подальша інтернаціоналізація.

У 2010 році Європейський Союз організував консультації щодо SBA. Зауваження головних гравців, державних і регіональних адміністрацій було взято до уваги під час підготовки Довідника з Огляду „Акта малого бізнесу для Європи”, виданому в лютому 2011 року. Огляд презентує прогрес, що відбувся в перші два роки впровадження „Акта малого бізнесу”, містить нові дії, пропонує шляхи покращання механізмів упровадження SBA, а також показує його внесок у нову програму реформування стратегії Європи-2020.

1. Заходи, здійснені Австрією на державному рівні

Для покращання доступу до фінансів для малого та середнього бізнесу федеральний уряд у 2008 році ухвалив два економічні стимулюючі пакети на загальну суму 2,6 млрд. євро на період 2009–2010 рр.:



  • Пакет І містить засоби фінансування, які гарантують, що австрійський бізнес матиме у своєму розпорядженні достатній капітал.

  • Пакет ІІ концентрується на інвестуванні, включаючи не лише стимулювання інвестицій, особливо в майбутньому, а й на вкладення інвестицій у громадський сектор, зокрема на будівництво шкіл та університетів.

  • Іншим стимулом було впровадження у 2009 році податкової реформи, націленої на звільнення 3,2 млрд. євро для збільшення попиту.

  • У цілому ці заходи оцінені в 6,2 млрд. євро, або 2% ВВП Австрії.

Важливим є те, що «Пакет SME-2009 – пакет влади для бізнесу», який було представлено Федеральним міністерством економіки, сім’ї та молоді Австрії у 2009 році, передбачає покращання бізнес-діяльності завдяки зменшенню адміністративного тиску, збільшенню фінансування інновацій, посиленню брендового іміджу компаній на базі нових стандартів якості й полегшеного доступу до фінансів.

SBA на 2011–2012 рр. сфокусовано на підтримці державних цільових програм „Підприємства оновлюють самі себе” (розпочато після кризи), „Знання – це успіх” та „Застосування нових правових норм”, які було проголошено навесні 2011 року.

2. Заходи, здійснені у співпраці Європейського Союзу та країн-членів

Австрія розпочала чимало проектів на європейському рівні, спираючись на 10 принципів SBA. У 2011 році Федеральним міністерством економіки, сім’ї та молоді Австрії у співпраці з Генеральним департаментом підприємництва і промисловості Європейської Комісії було проведено такі два міжнародні заходи, як „Третій європейський тиждень малого та середнього бізнесу” („Third European SME Week”) та „Європейська підприємницька нагорода 2011” („European Enterprise Awards 2011”).



Висновки. Нині капіталізм знаходиться на стадії трансформації та оновлення. Дедалі більше економістів, керівників органів державного управління різних країн усвідомлюють, що капіталістична модель економіки має розвиватися в напрямі дифузії власності та управління, збільшення кількості власників через усіляке стимулювання малого та середнього підприємництва, зменшення розриву між багатством і бідністю, формування національного середнього класу, досягнення високого рівня добробуту та якості життя для всіх, а не для невеликої групи громадян. Зазначені сутнісні параметри повною мірою відповідають моделі народного капіталізму, яка вже давно й успішно функціонує в ряді країн світу.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
У найбільш класичному форматі ця модель діє в Австрії, економічна політика якої спрямована на підтримку й активний розвиток кожного із параметрів моделі. Головною складовою австрійської економічної політики є державна підтримка підприємницького сектору, і насамперед малого та середнього підприємництва, розвиток якого дозволяє вирішити завдання досягнення високої ефективності національного господарства і соціальної однорідності суспільства. Ми вважаємо, що модель народного капіталізму, яка успішно впроваджена в Австрії, ідеально підходить для України.
Література

  1. Экономисты предрекают новую форму капитализма, порожденную кризисом Электронный ресурс] // Украинский банковский портал. – Режим доступа : http://banker.ua/bank_news/govregulations/2010/10/12/1180443402/

  2. Junus М. Creating A World Without Poverty: Social Business and The Future of Capitalism / Мuhammad Junus. – New York: Public Affairs, 2007. – 296 p.

  3. Соскін О. І. Модель народного капіталізму: стійкість та адаптивність до будь-яких викликів (на прикладі Австрії) / О. І. Соскін // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 6.

  4. World Economic Forum, 2011. The Global Competitiveness Report 2011–2012 [Electronic resource]. – Access mode : http://gtmarket.ru/news/state/2011/09/07/3330

  5. Austria a reliable place for Your investments [Electronic resource]. – Access mode : http://www.investinaustria.at/uploads/Wirtschaftsstandort_Oesterreich_RU_2011_11794_RU.pdf

  6. The Austrian economic model and the distinctiveness of the Social Partnership [Electronic resource]. – Access mode : http://www.advantageaustria.org/

  7. Pacher C. Comprehensive analysis of programmes and initiatives in Austria that assist the Collaboration between science and SME, 2010 [Electronic resource]. – Access mode : http://mapeer-sme.eu/en//media/MaPEer-SME/DocumentLibrary/RTD programmes/Austria_programm_report

  8. Economic policy for the business sector is a key element of national economic policy [Electronic resource]. – Access mode : http://www.en.bmwfj.gv.at/Enterprise/SME Policy/Seiten/SmallandmediumenterprisesinAustria–factsandfigures.aspx

  9. Austria Economy: Facts, Data, Analyses on Economic Freedom [Electronic resource] // The Heritage Foundation. – Access mode : heritage.org/Index/Country/Austria

  10. Австрия – страна, в которой Ваш бизнес идет в ногу со временем [Электронный ресурс]. – Режим доступа : www.investinaustria.ru

  11. Державне стимулювання економічної активності австрійського МСБ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.advantageaustria.org/ua/zentral/about_austria/investieren/standort/recht.uk.jsp?page=5

  12. Corruption Perceptions Index 2011 [Electronic resource]. – Access mode : http://cpi.transparency.org/cpi2011/results/

  13. European enterprise policy [Electronic resource]. – Access mode : http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/small-business-act/index_en.htm


Журнал європейської економіки

Том 11 (№2), Червень 2012 р.



1   2   3


Скачати 254.69 Kb.