Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Оп и пб кол знаков: 13012 Стр из 30. 01. 2013 12: 08

Скачати 291.98 Kb.

Оп и пб кол знаков: 13012 Стр из 30. 01. 2013 12: 08




Скачати 291.98 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації25.03.2017
Розмір291.98 Kb.
  1   2   3

ОП

и ПБ


Кол. знаков: 13012

Стр. из

30.01.2013 12:08

______________________________________________________________________________________________________________

Рубрика «Інструкції з ОП і ПБ»
Пожежна небезпека газового господарства та заходи безпеки
Володимир КОСЮК, фахівець з пожежної безпеки в галузі електроенергетики

1.
Поже́жна безпе́ка - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю відкидається можливість виникнення та розвиток пожежі, і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Загальна характеристика небезпеки

Газове паливо є сумішшю різних газів. Його горюча частина може складатися з метану СН4, етану С2Н6, пропану С3Н8, бутану С4Н10, водню Н2, окису вуглецю СО та деяких важких вуглеводів. Усі види газового палива спроможні при змішуванні з повітрям у відповідних співвідношеннях утворювати вибухонебезпечні суміші.

Пожежна небезпека при експлуатації газового господарства виникає тоді, коли порушена щільність і міцність газопроводів і обладнання, встановленого на них, в результаті чого можливі витік газу в навколишнє середовище і створення вибухонебезпечної концентрації з повітрям.

Вибухонебезпечна суміш (ВС) - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом та волокнами, в якій за нормальних атмосферних умов після запалення процес горіння (вибух) поширюється на весь об'єм суміші.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Якщо змішати між собою горючий газ і повітря, то горіння суміші не розпочнеться. Воно можливе лише за температури газоповітряної суміші, не нижчій за визначену величину, яка називається температурою спалаху. Горіння газу буде тривати лише за умови, що температура в зоні горіння не буде знижуватись нижче температури спалаху.

Температу́ра спа́лаху - найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань над його поверхнею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стійкого горіння.

Мінімальний вміст газу в газоповітряній суміші (в об’ємних процентах), при якому можливий спалах, називається нижньою межею спалаху. Максимальний вміст газу в газоповітряній суміші, вище якого суміш уже не спалахує без додаткового підводу тепла чи повітря ззовні, називається верхньою межею спалаху.


Температура спалаху і межі спалаху (вибуховості) газоповітряних сумішей


Газ

Температура спалаху, оС

Межі вибуховості при 20 оС і 760 мм рт. ст. в об’ємних процентах газу в газоповітряній суміші

нижній

верхній

Бутан (нормальний)

430

1,6

8,5

Водень

570

4

75

Метан

650

5

15

Окис вуглецю

650

12,8

75

Пропан

560

2,3

9,5

Етан

510

3,1

15

Етилен

540

3

34

Коксівний

640

5–6

30–32

Сланцевий газ

700

6–8

30–40

Газоповітряна суміш, яка вміщує газу менше нижньої межі спалаху, не горить і не вибухає. Суміш, яка вміщує газу більше верхньої межі спалаху, також не горить і не вибухає, але вона може горіти чи вибухати при підведенні ззовні додаткового повітря, відповідного перемішування та наявності джерела спалахування.

Температура, яка розвивається під час горіння палива, залежить від початкової температури палива (газу) і повітря. Зайве повітря, яке поступає в зону горіння, потребує витрати тепла на його нагрівання. Тому чим більша кількість повітря, тим нижча температура горіння.

Горюча газоповітряна суміш, яка знаходиться в замкнутому об’ємі (в приміщенні, апараті, трубопроводі) схильна до вибуху, якщо в якійсь точці цього об’єму виникає джерело тепла чи полум’я з температурою не нижче температури її спалаху.

Миттєвий спалах і горіння газоповітряної суміші у вказаних вище об’ємах супроводжується дуже швидким підвищенням температури і тиском нагрітих газів, що в свою чергу викликає прискорення хімічних реакцій горіння і підсилює руйнівний ефект.

Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.

Спалах горючої газоповітряної суміші не може розповсюджуватись швидко через вузькі щілини чи зазори, які досягають визначеної (критичної) величини, оскільки в цих щілинах проходить швидке охолодження суміші нижче температури її спалаху.

Це явище використовується для виготовлення вибухозахищеного електрообладнання.

2. Забезпечення пожежної безпеки газового господарства
Для забезпечення пожежної безпеки газового господарства при улаштуванні та розміщенні вибухонебезпечних будівель і споруд слід дотримуватися умов, які запобігають утворенню в приміщенні вибухонебезпечної газоповітряної суміші.

Для цього необхідно забезпечити:

— щільність газової апаратури, зводячи до мінімуму ймовірність витоку газу;

— достатньо великі об’єми будівель і приміщень для зниження ймовірності створення вибухонебезпечної газоповітряної суміші;

ефективну, правильно організовану і постійну природну чи штучну вентиляцію та систематичний контроль за вмістом газу в повітрі.

Важливо також не допускати появи в приміщенні джерела вогню чи іскор, а також нагрітих до високої температури предметів. Для цього необхідно:

— заборонити проведення у вибухонебезпечних приміщеннях робіт, пов’язаних з іскроутворенням і нагріванням;

— забезпечити вибухобезпечність опалення, освітлення та телефонного зв’язку, а також застосування вибухобезпечного електрообладнання й інструменту;

— відокремити глухими стінами вибухонебезпечні приміщення від сусідніх, де не дотримуються умови вибухобезпеки;

— встановити правила ведення робіт і ремонту обладнання, а також контроль за їх виконанням у вибухонебезпечних приміщеннях.

Для підвищення пожежної безпеки газового господарства необхідно обмежити ефект можливого вибуху. Зведення до мінімуму зони його дії і руйнівних наслідків забезпечується:

— створенням в приміщеннях умов для вільного розповсюдження вибухової хвилі в найбезпечнішому напрямку;

Вибухоза́хист електрообла́днання (рос. взрывозащита электрооборудования, англ. explosion protection of electric equipment, нім. Explosionsschutz der Elektroanlagen) - конструктивне і (або) схемне рішення, що забезпечує вибухозахист електротехнічного пристрою.
Вибухо́ва хви́ля (рос. взрывная волна, англ. shock wave, blast wave, blast air, explosive wave; нім. Explosionswelle) - збурення особливого роду, що виникає в навколишньому середовищі під час вибуху заряду ВР, пилу або газу, для якого характерне різке стрибкоподібне підвищення тиску і яке супроводжується стиском, нагріванням та зміною швидкості руху речовини.

— улаштуванням міцних стін і перекриттів в тих напрямках, в яких розповсюдження вибуху може спричинити найнебезпечніші наслідки;

— забороною розміщення над вибухонебезпечними приміщеннями інших приміщень і особливо місць скупчення людей.


2.1. Класифікація приміщень газового господарства

В газовому господарстві вибухонебезпечними є такі будівлі та приміщення, в яких у зв’язку з нещільністю газопроводів і газового обладнання можливі значні витоки газу. До категорії вибухонебезпечних відносяться газокомпресорні установки, газопідвищувальні станції, газорегулювальні пункти та станції, будівлі газоочисних установок, приміщення газороздавальних і газонаповнювальних станцій, склади балонів з горючими газами, колодязі та тунелі з газопроводами та газовою апаратурою.

До категорії вибухонебезпечних не належать будівлі і приміщення, в яких за умовами виробничого процесу неминуча наявність полум’я, наприклад, приміщення котельних.

Виробничий процес Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.

2.2. Вимоги до приміщень газового господарства

Будівлі та приміщення газового господарства відносяться до вибухонебезпечних категорії А. Ці будівлі повинні бути, як правило, безгорищними та одноповерховими.

Вибухонебезпечні приміщення повинні мати вікна, світлові ліхтарі або легкоскидні панелі, площею щонайменше 0,05 м2 на кожен 1 м3 об’єму приміщення. Скління вікон і світлових ліхтарів повинно найменше чинити опір розповсюдженню вибуху. Не рекомендується застосовувати товсте та армоване скло. Перекриття вибухонебезпечних приміщень не слід виконувати важкими, зв’язаними між собою залізобетонними плитами.

Приміщення повинні мати необхідне число виходів, розміщених на відстані щонайбільше 30 м один від одного. Двері та вікна таких приміщень повинні відкриватись назовні.

Підлогу вибухонебезпечних приміщень слід виконувати таким чином, щоб у разі падіння на них металевих предметів не могло виникнути іскри.

Вимоги до електрообладнання та електричного освітлення визначаються відповідно до класифікації вибухонебезпечних приміщень (розділ 5 НАПБ В.01.056-2005/111).

Пожежонебезпечними є установки, в яких в ході технологічного процесу можуть створюватись вибухонебезпечні суміші горючих газів чи пари з повітрям, киснем і іншими окислювачами (наприклад, хлором), горючим пилом чи волокон з повітрям при переході їх у зважений стан.

Приро́дний газ (англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) - суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементовій та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.
Технологія Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів визначаються на підставі результатів випробувань або розрахунків за стандартними методиками з урахуванням параметрів стану (тиск, температури і т. п.). Допускається використання довідкових даних, опублікованих головними науково-дослідними організаціями в області пожежної безпеки або виданих Державною службою стандартних довідкових даних, а також показників пожежної небезпеки для сумішей речовин і матеріалів за найнебезпечнішим компонентом (п. 5.4 НАПБ Б.03.002-2007).

  1   2   3


Скачати 291.98 Kb.

  • ______________________________________________________________________________________________________________ Рубрика «Інструкції з ОП і ПБ»
  • Температура спалаху і межі спалаху (вибуховості) газоповітряних сумішей
  • 2. Забезпечення пожежної безпеки газового господарства
  • 2.1. Класифікація приміщень газового господарства
  • 2.2. Вимоги до приміщень газового господарства