Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Організація комфортного середовища. З досвіду публічних бібліотек світу

Скачати 154.49 Kb.

Організація комфортного середовища. З досвіду публічних бібліотек світу




Скачати 154.49 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації18.05.2017
Розмір154.49 Kb.
  1   2

Організація комфортного середовища. З досвіду публічних

бібліотек світу
1. Харина С. А. Организация библиотечного пространства: опыт российских библиотек [Электронный ресурс] / С. А. Харина. – Петрозаводск: Национальная библиотека РК, 2014.

http://metod.library.karelia.ru/files/544.pdf

Презентація до тексту: http://metod.library.karelia.ru/files/545.pdf

Сьогоднішня бібліотека покликана бути різноманітною: з «галасливими» та «тихими» зонами, з відкритим простором та усамітненими місцями відпочинку. Кожна сучасна бібліотека повинна повністю переглянути організацію бібліотечного середовища, практично кожного куточка приміщення, зробивши його найбільш зручним та привабливим для користувачів. На прикладі центральних міських та районних бібліотек РФ представлено їх досвід зонування та дизайну бібліотечних приміщень. Наведені поради щодо створення власного фірмового стилю та організації віртуального простору книгозбірні.



  1. Климкина О. Б. Зонирование пространства современной библиотеки с целью привлечения читателей разных возрастов и сфер интересов / О. Б. Климкина. – // Справочник руководителя учреждения культуры. – 2015. – № 5. – С. 4-7.

http://librari-biruch.ru/attachments/article/823/son.PDF

Зонування бібліотеки – потужний інструмент, за допомогою якого можна розширити коло користувачів. Сучасні бібліотеки перестали бути просто «місцями для зберігання книг», а перетворюються в міські вітальні: затишні, комфортні середовища, де кожний громадянин може з користю провести свій вільний час. Відкрившись після ремонту, Московська бібліотека № 30 кардинально змінилась. Це модернізована бібліотека, бібліотека нового формату, бібліотека – медіацентр. Медіацентр є бібліотекою сімейного читання, в яку користувачі приходять цілими сім’ями. Бібліотекарі працюють з користувачами різних вікових категорій та інтересів, що і сприяло поділу приміщення на декілька взаємопов’язаних між собою зон. В результаті перепланування в бібліотеці з’явились:



  • вестибюль;

  • основний читальний зал;

  • дитяча зона (0-6 років);

  • зона сімейного читання (6-12 років);

  • комп’ютерний зал та зона «бібліоподовження»;

  • багатофункціональний зал;

  • зона службових приміщень (кабінети керівника, головного бібліотекаря, кімната відпочинку бібліотекарів, серверна, санвузол).

Така форма організації простору в бібліотеці дозволяє уникнути поділу на відокремлені один від одного «Абонемент» і «Читальний зал». Зонування дозволяє кожному читачу знайти свій «куточок», свій простір в бібліотеці.

  1. Махалина Т. А. От безликости к многоцветности / Т. А. Махалина // Библиотечное дело. – 2011. – №22. – С. 2-5.

http://www.nlr.ru/prof/publ/bibliograf/2011/bd22.pdf

Муніципальна бібліотека ім. М. Горького – одна з найбільших в місті Єкатеринбург. Розміщення книгозбірні не найкраще – на першому поверсі та у підвальному приміщенні житлової «хрущовки». На відносно невеликій площі були розміщені абонемент, читальний зал, бібліографічний відділ, відділ інформаційних технологій, хол.

Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Поміж довгих рядів стелажів, паралельно розміщених столів та стільців панував принцип радянської посередності. Ідея кардинально змінити колір стін та вестибюль, створити атмосферу теплоти і затишку зародилась у працівників вже давно, але як це часто буває, коштів завжди не вистачало. Завдяки сприянню благодійників та небайдужих людей, у 2009 році розпочалося втілення задуманого в життя. Традиційно, розпочали ремонт із входу в бібліотеку. Варто зазначити, що інтер’єр змінюється не лише зі свіжим ремонтом, новими шторами чи світильниками, варто ще і проявити уяву, фантазію, продумати як найкраще розмістити основну складову кожної книгозбірні – фонд. Нова розстановка стелажів може якісно змінити ставлення читача до літератури, викликати зацікавленість.

Неймовірно світлою, затишною та святковою стала бібліотека! Інтер’єр вийшов яскравим, зі своїм неповторним образом та особливим настроєм. Крім того, утворився багатофункціональний бібліотечний простір.


  1. Булусова Н. Е. Игра света и цвета / Н. Е. Булусова // Библиотечное дело. – 2011. – №22. – С. 17-18.

http://www.nlr.ru/prof/publ/bibliograf/2011/bd22.pdf

Медіатека в місті Крефельд (Німеччина) відкрилась у 2008 році на місці старої міської бібліотеки. Всі етапи проектування та будівництва активно висвітлювались в пресі. Колектив мав безпосереднє відношення до всіх процесів. Нова споруда – трьохповерхова, зі скляним фасадом, що повернений на Театральну площу.

У бібліотеці 11 рівнів зі спільним простором. Між рівнями немає бар’єрів, вони об’єднані нахиленою безперервною рампою без жодної сходинки. Така організація внутрішнього простору є зручною для людей з обмеженими можливостями, громадян похилого віку, а також для працівників, які розвозять книги за допомогою спеціальних візочків.

Основним завданням при облаштуванні медіатеки було створення яскравого ідентифікаційного образу. Було вирішено відмовитись від стандартних стелажів, типових для публічних бібліотек, знайти нове вирішення інтер’єру.

Бібліотека Бібліоте́ка або книгозбі́рня (грец. βιβλιον - книжка і θηκη - сховище, скриня) - культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.

Естетика і ергономіка внутрішнього простору нової медіатеки підкреслює архітектурні особливості будівлі, забезпечуючи отримання задоволення від роботи як відвідувачами, так і працівниками, дозволяє гармонійно доповнити обличчя бібліотеки технологічними новаціями.


  1. Сокольская Л. В. Акустический комфорт: в поиске библиотечного решения / Л. В. Сокольская // Библиотечное дело. – 2014. – № 21. – С. 30-34.

http://www.nlr.ru/prof/publ/bibliograf/2014/bd21.pdf

Будь-яка організація має власний візуальний і акустичний образ. Бібліотеки традиційно відносяться до тих, тиша в яких – природний і обов’язковий елемент, більше того, тиша – головна складова уявлення про ідеальну бібліотеку. В сучасну бібліотеку активно ввійшли техніка, механізми. Телевізори, комп’ютери, принтери, сканери, різноманітна музична апаратура тощо наповнюють бібліотечну атмосферу технологічним шумом, без якого уявити її вже неможливо.

Багато бібліотек, навіть невеличкі, сучасно і розумно вирішують проблему тиші – шуму. Зонування «по-новому», що входить в практику багатьох бібліотек, надає можливість створення різного шумового режиму. Відмова від читальних залів створює в цілому більш гамірну атмосферу по всій бібліотеці, але разом з тим передбачає вкраплення малих зон з метою використання індивідуально або малочисленими групами. Таким чином, за допомогою зонування з’явилась реальна можливість створення відносно комфортного шумового режиму в приміщенні книгозбірні.


  1. Шемаєва Г. Модель публічної бібліотеки в сучасній системі соціальних комунікацій / Г.

    Соціальна комунікація (англ. social communication) - обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.

    Шемаєва, Х. Ельбесхаузен // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 8.– С. 12-15.


http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2012_8_6 

В умовах сьогодення важливим є визначення нової оптимальної моделі розвитку публічної бібліотеки у системі соціальних комунікацій. Вже існуючі моделі розвитку на національному та зарубіжному рівнях мають деякі спільні та відмінні ознаки. У Данії, на відміну від України, визначення нової моделі публічної бібліотеки ініційоване державою та пов’язане з муніципальною реформою 2007 року.

Датська модель публічної бібліотеки ґрунтується на єдності чотирьох різних просторів, пов’язаних з пріоритетними напрямами їх діяльності. Модель передбачає формування цілісної системи, що досягається взаємозумовленістю та взаємодоповненістю кожного простору.

Одним з таких просторів виділяється простір задоволення потреб користувачів, спрямований та організацію доступу до інформації та здобуття знань. Його формування в більшій мірі залежить від насиченості інформаційних ресурсів, технологічного оснащення, рівня інформаційно-бібліотечних послуг.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Пріоритетним напрямом нової моделі публічної бібліотеки залишається вивчення читацьких запитів, інтересів та потреб.



Навчально-освітній простір спрямований на задоволення потреб в освіті, організації доступу та використання інтерактивних та соціальних зразків навчання. Передбачається створення навчальних центрів при бібліотеках з виділенням особливих зон для обслуговування певних груп користувачів. Основними формами, що застосовуються в українських бібліотеках у рамках даного простору є неформальні навчальні курси, освітні послуги, е-навчання, тренінги.

Бібліотека належить до складних систем, що не існують поза загальнокультурним соціально-комунікаційним процесом, що визначає формування комунікаційного простору.

Складна система Складна́ систе́ма - система, поняття, що широко використовується в сучасній науковій літературі і вказує на специфічні особливості об'єктів дослідження практично в усіх розділах природничих та гуманітарних наук.

Важливим напрямом її діяльності є створення комфортних умов для використанні інформаційно-бібліотечних ресурсів, взаємовідносин з їхніми споживачами, що ґрунтуються на довірі та здатності фахівців бібліотеки оперативно й у повному обсязі задовольняти потреби членів суспільства в знаннях.

Характерною ознакою публічних бібліотек стало створення комфортного середовища для творчої атмосфери, що сприяло визначенню перформативного простору.



  1   2


Скачати 154.49 Kb.

  • / Справочник руководителя учреждения культуры. – 2015. – № 5 . – С. 4-7 .
  • Махалина Т. А. От безликости к многоцветности / Т. А. Махалина // Библиотечное дело. – 2011. – №22. – С. 2-5. http://www.nlr.ru/prof/publ/bibliograf/2011/bd22.pdf
  • Булусова Н. Е. Игра света и цвета / Н. Е. Булусова // Библиотечное дело. – 2011. – №22. – С. 17-18. http :// www
  • Сокольская Л. В. Акустический комфорт: в поиске библиотечного решения / Л. В. Сокольская // Библиотечное дело. – 2014. – № 21. – С. 30-34.
  • Шемаєва Г. Модель публічної бібліотеки в сучасній системі соціальних комунікацій