Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Основні принципи міжнародного права

Основні принципи міжнародного права




Сторінка2/6
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4   5   6

Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар – К.,2001.


Підручники

Антонович М. Міжнародне публічне право: підручник. - Київ: Алерта, 2005.- 424 с. ;


Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. - К.,2000; Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов.- Харків: Одіссей, 2008.- 704 с.; Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом. Пер. з англ. - Харків: Консум, 2000.- 592 с.; Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В.Г.Буткевич, В.В.Мицик, О.В.Задорожній. - Київ: Либідь, 2002.- 608 с; Міжнародне право. Основні галузі: підручник / за ред. В.Г. Буткевича.- К.: Либідь, 2004.- 816 с.     

Додаткова


Абашидзе А.Х. - Блищенко И.П., Каламкарян Р.А., Карпец И.И.и др. Международное уголовное право //Госуд. и право. - 1996. - №9. - С.140; Антипенко В. Особливості міжнародно-правової кваліфікації об‘єкта тероризму //Право України. – 2002. - № 9. – С. 137-140; Блажевич Ю. Деякі аспекти історичного розвитку інституту відповідальності за міжнародні правопорушення //Підприємництво, господарство і право. – 2002. № 5. – С. 59-63; Блажевич Ю. Відмежування міжнародних правопорушень держави від суміжних правових явищ //Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 12. – С. 104-109; Брусницын Л.В. Международно-правовые и конституционные основы обеспечения безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию //Госуд.и право. - 1996. - №3. - С.100; Брусницын Л.В. Укрепление законности и борьба с преступностью. Меры безопасности для содействующих уголовному правосудию: отечественный и международный опыт Государство и право. – 1998. - №9. – С. 45; Васильев Ю. Г. Институт выдачи преступников (экстрадиции) как отдельный институт права //Государство и право. – 2003.- № 3. – С. 67-79; Виноградова О. Законодавче забезпечення у боротьбі з міжнародним тероризмом //Адвокат. – 2002. - № 6. – с. 6-10;Дмитрієв А. Інститут реституції у міжнародному праві: історія становлення //Право України. – 2002. - № 10. – С. 133-136;Дроздов С. Фактори ускладнення міжнародного співробітництва в галузі захисту прав та основних свобод людини //Право України. - 1998. - №1. - С.83; Звірховська С. Міжнародно-правова відповідальність Юридичний вісник України. – 1999. - №12. – С.28; Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби зі злочинами міжнародного характеру //Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 12. – С.
Терори́зм (від лат. terror - «жах») - у широкому сенсі використання або загроза застосування насильства для досягнення політичної, релігійної або ідеологічної мети.
Громадянські свободи - негативні і позитивні повноваження фізичних осіб, як індивідуальні, так і колективні. Свободи найчастіше реалізуються шляхом усунення державного регулювання з тієї чи іншої поведінки особи.
Правове́ регулюва́ння - це упорядкування суспільних відносин здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.
101-104; Коэн Д.. Международный трибунал по преступлениям в бывшей Югос­лавии и международное право //Конституционное право: Восточноевропейс­кое обозрение. - 1997. - №1(18). - С.76; Марусин И. О мерах по обеспечению исполнения государствами - членами ЕС своих обязательств в рамках Европейского Союза //Правоведение. - 2000. - № 4. - С. 149-15; Мезяев А.Б. Международные договоры об экстрадиции и проблема смертной казни //Государство и право. – 2003.- № 3. – С. 79-88; Сыроед Т. Обеспечение безопасности жертв преступлений (международно-правовые основы) //Бизнес-информ. - 1999. - № 7-8. - С. 29; Шаллан Ф. Морське піратство у міжнародному праві та національне законодавство України //Право України. - 1998. - №.3. - С.
Піратство - явище морського розбою, широко відоме ще з стародавніх часів. В минулому його роль була досить вагомою, у сучасності піратство вже не грає колишньої ролі, однак досі збереглося в деяких регіонах.
Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
96;
Розв'язати логічні задачі

1

У 1965 р. з військової бази НАТО у ФРН вилетів, винищувач-розвідник. Офіційно це був учбовий політ через повітряний простір Франції.

Повітряний простір - частина атмосфери, що знаходиться під контролем країни і розташована над її територією, включаючи її територіальні води, або, в більш загальному сенсі, будь-яка конкретна тривимірна частина атмосфери.
План польоту заздалегідь був переданий представникам влади Франції, але дозвіл на фотографування під час польоту, не був запрошений. Екрани натовських та французьких радіолокаторів фіксували політ. Знаходячись над французькою військовою базою, літак знизився і вийшов із зони видимості радіолокаторів. Для розпізнання літака-порушника вилетів літак Франції, який засвідчив, що з літака-порушника здійснювалася зйомка об’єктів військової бази (на дахах будівель був зображений великий білий квадрат з білим кругом в середині, що означає заборону зйомки). Французький пілот повідомив по радіо номер американського літака. Французька влада через офіційні канали попередила військове командування НАТО у ФРН: «Після прибуття вашого літака передайте нам касети його фотоапаратів, не проявляючи плівки». Американські представники НАТО, проігнорувавши прохання французької сторони, передали їм проявлені плівки і фотографії, завіривши у письмовій формі, що вони не залишили собі копій. Уряд Франції направив ноту протесту США.
Уряд Франції - кабінет міністрів, очолюваний прем'єр-міністром Франції. Відповідно до Конституції Франції, уряд визначає і проводить політику Нації, в його розпорядженні знаходяться адміністрація і збройні сили.
Після отримання цієї ноти уряд США опублікував повідомлення, в якому говорилось, що США жалкують у зв'язку з порушенням повітря простору Франції, а також стверджувалося, що воно сталося ненавмисно і що прийняті заходи для запобігання в майбутньому подібних випадків.

Оцініть дії США. Який вид відповідальності в даному випадку має місце?

2

У 1968 м. МЗС Чехословаччини звернулося до уряду США з вимогою про видачу Шейні, колишнього генерала чехословацької армії, який переслідувався у Чехословаччині за злочинну діяльність і який, як було встановлено, знаходився на території США. Злочин Шейні був доведений. США направили у відповідь ноту, в якій вимога про видачу була відхилена. МЗС Чехословаччини заявило протест. Державний секретар США відповів, що американська влада надала Шейні дозвіл на постійне проживання з правом отримання американського громадянства.

Чи мало місце порушення норм міжнародного права владою США?

3

Японські громадяни звернулися до суду з позовом до японського уряду про відшкодування шкоди, що виникла в результаті атомного бомбардування Xіросими і Нагасакі.

Аргументи позивачів зводилися до наступного:

1) застосування атомної бомби США є порушенням міжнародного права;

Но́рма пра́ва (правова́ норма) - загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Я́дерна або а́томна бо́мба - бомба, руйнівна сила якої отримується розщепленням ядра атома у результаті ланцюгової ядерної реакції. Є першим різновидом ядерної зброї та належить до зброї масового ураження.

2) порушення міжнародного права неминуче призводить до порушення внутрішнього права у державі;

3) індивіди мають право вимагати від свого імені відшкодування збитку, нанесеного в результаті порушення міжнародного права;

4) японський уряд порушив конституційні права позивачів і права, що гарантуються, законодавством, коли він погодився внести до ст.

Кабінет Міністрів Японії (яп. 内閣, ないかく, найкаку, «Кабінет») - найвищий виконавчий орган держави Японія.
19 мирного договору наступне положення "Японія... відмовляється від усіх претензій Японії і її громадян до Союзних Держав", і, таким чином, зобов'язано виплатити компенсацію за ушкодження, понесеного ними в результаті неправомірних дій уряду.

Хто є суб'єктом правовідносин, що виникають з порушення норм міжнародного права? Оцініть кожне з вищевикладених аргументів позивачів. Чи підлягають задоволенню вимоги японських громадян?

4

США вторглись на територію Ірану з метою звільнення заруч­ників. Цей збройний напад усупереч вимогам ст. 51 Статуту ООН не був відповіддю на збройний напад на США. США спробували виправдати свої дії, посилаючись на зазначену статтю Статуту. Так, у документі, що США направили до Ради Безпеки ООН, стверджувалося, що збройна акція була розпочата США, "згідно зі ст. 51, здійснюючи невід'ємне право на самооборону з метою звільнення американських громадян, які є жертвами збройного нападу на наше посольство".

Чи являється самооборона одним з елементів системи (механізму) міжнародно-правових санкцій? Чи правомірні дії США?

5

Військові кораблі КНДР, застосувавши силу, затримали у своїх територіальних водах військовий корабель-розвідник США.

Чи правомірні дії влади КНДР? Чи являється в даному випадку застосування сили необхідною обороною? Доведіть свою відповідь посиланнями на норми Статуту ООН і Конвенції ООН по морському праву.

6

На початку 1980 р. США сконцентрували велику військово-морську ескадру, що складалася з 30 кораблів, біля берегів Пер­ської затоки з метою тиску на Іран, де як заручники були затри­мані 52 американських дипломати. Крім цього, США погрожували піддати Іран мінній блокаді, здійснити бомбардування його тери­торії, оголосити військово-морську блокаду, висадити десант.

Кваліфікуйте дії США. Чи є вони порушенням сучасного міжнародного права і режиму застосування міжнародно-правових санкцій?

7

Космічний супутник зійшов з орбіти, упав на територію дер­жави А. і завдав суттєвої шкоди. Потерпіла держава висунула претензії про відшкодування збитку. Держава, що запускала су­путник, стверджувала, що не вчинила жодних протиправних дій, бо падіння об'єкта відбулося з об'єктивних причин, і тому її про­вина відсутня у завданому збитку.

Чи утворюють дії держави, яка запустила супутник, склад правопорушення?

Правопору́шення - це неправомірне (протиправне) суспільно-небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.
Які особливості виникнення відповідальності за невинне спричинення шкоди?

8

У справі про інцидент у протоці Корфу Міжнародний суд встановив міжнародну відповідальність Албанії, не вдаючись до поняття вини, на яке посилалися деякі із суддів у своїх індиві­дуальних думках. Суд дійшов такого висновку, ґрунтуючись на тому, що в даному випадку мало місце порушення раніше існу­ючого зобов'язання: держава, що знає чи повинна знати про те, що в її територіальних водах установлені міни, зобов'язана спо­вістити про це інші держави. Суд ухвалив цей висновок, не дослі­джуючи психічний стан чи суб'єктивну позицію того чи іншого представника Уряду Албанії.

Чи являється провина необхідною умовою для виникнення відповідальності (відповідаючи на питання, проаналізуйте вищезгадану ситуацію)?

9

У березні 2001 р. влада США оголосила персонами "нон грата" групу російських дипломатів у США. У відповідь на ці дії Росія оголосила персонами "нон грата" чотирьох представників роз­відувальних служб США, які працювали під дипломатичним прикриттям. Ще 46 дипломатів повинні були залишити Росію до липня 2001 р. «Таким чином, - підкреслили представники росій­ської влади, - Москва цілком застосувала дзеркальний підхід у своїй відповіді на дії США з висилки групи російських диплома­тів».

Чи правомірні з точки зору міжнародного права дії США і Росії?

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Яке значення мають реторсії в сучасних міжнародних відносинах?

Семінар №3

Тема: Міжнародне гуманітарне право

Питання для обговорення

1. Поняття і джерела права озброєних конфліктів.

2. Початок війни і її правові наслідки.

3. Учасники озброєних конфліктів.

4. Заборона і обмеження певних засобів і методів ведення війни.

5. Захист поранених, хворих і військовополонених.

6. Правовий режим військової окупації.

Пра́во - це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.
Міжнаро́дні відно́сини - система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави і міждержавні та неурядові організації, приватні особи. Наука про міжнародні відносини є комплексною та міждисциплінарною.
Окупа́ція (від лат. occupatio - загарбання) - зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї. Режим військової окупації регулюється Гаазькою конвенцією 1907 року, Женевською конвенцією 1949 року «Про захист цивільного населення», Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року.

7. Захист культурних цінностей.

8. Закінчення війни і його правові наслідки

Основна література

Джерела

Договор о нераспространении ядерного оружия 1968 г. // Действующее международное право/ Составители Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова. - М., 1999. - Т. 2. - С. 398.

Мирный договор с Финляндией 1947 г. // Там же. - Т. 1. - С. 206.

Мирный договор с Японией 1951 г. // Там же. - Т. 1. - С. 208.

Конвенция о запрещении разработки, произ­водства и накопления запасов бактериологического оружия и токсинного оружия и об их уничтожении 1972 г. // Там же. - Т. 2. - С. 436.

Договор об обычных вооруженных силах в Ев­ропе 1990 г. // Там же. –Т.2- С. 477.

Дополнительные протоколы (I и II) к Женев­ским конвенциям 1949 г. // Там же. - Т. 3. - С. 732.

Конвенция о физической защите ядерного мате­риала 1980 г. // Там же. - Т. 3. - С. 30.

Конвенция об улучшении участи раненых и больных в действующих армиях от 12 августа 1949 г. // Там же. – Т.2. - С.603.

Конвенция об улучшении участи раненых, больных и лиц, потерпевших кораблекрушение из со­става вооруженных сил на море от 12 августа 1949 г. // Там же. – Т.2. - С. - 625.

Конвенция об обращении с военнопленными от 12 августа 1949г. //Там же. – Т.2. - С. 634.

Конвенция о защите гражданского населения во время войны от 12 августа 1949 г. // Там же. – Т.2. - С.681.

Конвенция о защите культурных ценностей в случае вооруженного конфликта от 14 мая 1954 г. // Там же. – Т.2.- С.803.

Підручники

Антонович М. Міжнародне публічне право: підручник. - Київ: Алерта, 2005.- 424 с. ;


Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. - К.,2000; Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов.- Харків: Одіссей, 2008.- 704 с.; Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом. Пер. з англ. - Харків: Консум, 2000.- 592 с.; Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В.Г.Буткевич, В.В.Мицик, О.В.Задорожній. - Київ: Либідь, 2002.- 608 с; Міжнародне право. Основні галузі: підручник / за ред. В.Г. Буткевича.- К.: Либідь, 2004.- 816 с.     
1   2   3   4   5   6



  • Додаткова