Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Основні принципи міжнародного права

Основні принципи міжнародного права




Сторінка3/6
Дата конвертації07.04.2017
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4   5   6

Додаткова


Батырь В. Международно-правовая регламентация применения средств ведения вооруженной борьбы в межждународных вооруженных конфликтах //Государство и право. – 2001. - № 10. – С. 63-76; Васильев В. Международное сотрудничество Украины в сфере разоружения и контроля над вооружениями //Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 6. – С. 93-98; Захаров Ю. Легитимация международного вмешательства во внутринние дела государства. // МЭМО. – 1994. – С.114-122.; Кукушкина А.В. Действие норм международного права в период вооруженных конфликтов. // Государство и право. – 1994. - №1. – С.102-109; Кудашкин В.В. Международно-правовое регулирование военно-технического сотрудничества Российской Федерации с иностранными государствами //Государство и право. – 2003.- № 3. – С. 58-67; Рахманов А..Р. Международно-правовые аспекты всеобъемлющей безопасности //Государство и право. – 2003.- № 2. – С.67-75; Ротфельд А.Д. Европа: процесс многосторонней безопасности. // МЭМО. 1996. - №1. – С.49-69; Солленберг М, Валленштейн П. Крупные вооруженные конфликты. // МЭМО. – 1996. - №1. – С.11-24; Цибуленко Е. Оружие объемного взрыва в свете международного гуманитарного права Право Украины. – 1998г. - №12. – С.109; Финдлей Т. Предотвращение, разрешение вооруженных конфликтов и контроль над ними. // МЭМО. - 1996. - №1. – С.24-34; Энтони Я., Веземан П., Веземан С. Торговля основными видами обычного оружия. // МЭМО. - 1996. - №1. – С.92-106.

Розв'язати логічні задачі

1

На ранніх етапах розвитку міжнародного права, зокрема, у практиці Стародавнього Риму з іншими державами, склався зви­чай, за яким нападаюча сторона зобов'язана перед початком во­єнних дій оголосити про це противнику, без чого ведення війни вважалось несанкціонованим богами, неправомірним (фаціальне право).

Старода́вній Рим (лат. Roma antiqua, також Древній Рим, старожитній, античний Рим) - одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста - Риму (лат. Roma), яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника - Ромула.
Дане правило, що закріпилось у міжнародних відносинах практично всіх країн, збереглось до Першої і Другої світових воєн, після завершення яких почало формуватись у свідомості народів розуміння необхідності обмежень, а згодом і заборони війни як знаряддя національної політики. Такий підхід до даної проблеми, що знайшов відображення в утвердженні принципу незастосу-вання сили чи погрози її застосування серед основних принципів міжнародного права, який закріплений у Паризькому договорі 1928 р. (Пакт Бріана-Келлога), Статуті ООН і особливо в Резолюції №3314 (XXIX) ГА ООН 1974 р., що містить визначення агресії.

Як ви можете розтлумачити основні елементи поняття агресії, пов'язавши їх з положеннями відповідних внутрішньодержав­них і міжнародно-правових актів?

2

Починаючи із середини XIX ст., державами все частіше укла­даються міжнародні договори, що регламентують способи і засоби ведення війни, у яких відображені не тільки сучасні погляди на цю проблему, але й ідеї, що висловлювались ще у давнину сто­совно необхідності всесвітньої гуманізації чи обмеження війни.

Як ви можете охарактеризувати важливі з нині діючих міжна­родних договорів, що спрямовані на врегулювання застосування засобів і методів ведення війни?

У чому полягають особливості морської та повітряної воєн?

Які права та обов'язки нейтральних держав під час війни?

3

У зв'язку з підписанням у Парижі 13 січня 1993 р. Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і про її знищення виникає необхідність з'ясування подібностей і відмінностей між ЇЇ положеннями і нормами інших багатосторонніх міжнародних договорів, укладених раніше і які присвячені врегулюванню аналогічних міжнародно-правових проблем.

Також одним із найбільш суперечливих і актуальних є пи­тання про правомірність застосування ядерної зброї у сучасному міжнародному праві.

Хімі́чна зброя - це вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Принциповими компонентами хімічної зброї є так звані бойові отруйні речовини, носії хімікатів (найчастіше - хімічні снаряди), а також відповідні прилади і пристрої керування, які використовуються для доставки хімічної зброї до цілі.
Збро́я, заст. ору́жжя - сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовується для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння.

Зробіть порівняльний аналіз Конвенції 1993 р. і відповідних положень інших відомих міжнародно-правових актів, що діють у цій сфері.

Яка ваша точка зору щодо застосування ядерної зброї? Об­ґрунтуйте свою відповідь посиланнями на норми міжнародного права.

4

Існуюча сьогодні система колективної безпеки базується на положеннях гл. VII Статуту ООН, що доповнюється дво- і бага­тосторонніми міжнародними угодами регіонального масштабу. Саме наявність зазначеної дворівневої системи, що своєчасно була запроваджена в дію, дозволило у короткі строки і вичерп­ним чином ліквідувати воєнний конфлікт, який виник у серпні 1990 р. між Іраком і Кубою. Сучасним міжнародним відносинам відомі, однак, і приклади неузгоджених дій держав за межами існуючої системи колективної безпеки, як це відбувалось у ви­падку односторонньої воєнної акції США проти Лівії у 1986 р. їх обґрунтованою підставою, як твердять її ініціатори, стало те, що начебто Лівія інспірувала терористичні акти проти цивільних по­вітряних суден.

Збро́йний конфлі́кт (від лат. conflictus - зіткнення) - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт); один з видів воєнного конфлікту (іншим видом є війна); украй гостра форма вирішення протиріч між державами, що характеризується двостороннім застосуванням збройних сил.
Терористичний акт - це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на ухвалення рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою.

Як на основі міжнародно-правових документів ви можете оці­нити односторонню акцію ВПС США стосовно Лівії, співставляючи її з ультимативними вимогами Ради Безпеки ООН до цієї країни, викладеними у її резолюціях №731 і №748, прийнятих у 1992р.?

5

Соціал-демократична партія Японії має намір порушити у парламенті питання про відповідальність міністра юстиції С. На-гано, який спричинив міжнародний скандал своїми заявами про те, що розпочаті попереднім токійським режимом війни в Азії і на Тихому океані у 30-40 рр. були не агресією, а «боротьбою за звільнення колоній». У відомому газетному інтерв'ю він також стверджував, що вважає «сфабрикованими» повідомлення про різню в Нанкіні, де імператорська армія, за даними КНР, після штурму цього китайського міста у грудні 1937 - січні 1938 рр., знищила більш як 300 тис. чоловік. Для жителів Азії нанкінська трагедія стала таким же символом воєнного геноциду, як Хатинь, Лідіце і Орадур для європейців.

Яка правова оцінка воєнним акція Японії, що здійснювались в Азії та на Тихому океані на межі 30-40-х рр., могла б розгля­датись як адекватна положенням Паризького пакту про відмову від війни як знаряддя національної політики («Пакт Бріана-Келлога»), укладеного 27 серпня 1928 р. за участю Японії?

Як співвідносяться дії збройних сил Японії з положеннями нині діючої Конвенції про попередження злочинів геноциду і по­карання за нього від 1 травня 1948 р.?

Базуючись на яких основних принципах сучасного міжнарод­ного права можна розглядати зовнішню політику і практику Япо­нії періоду 30-40-х рр. стосовно країн Далекого Сходу, Південно-Східної Азії і Тихоокеанського регіону?

Зо́внішня полі́тика - сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями. Найважливіший засіб ведення зовнішньої політики - дипломатія.
Океа́нія - загальна назва для островів центральної і південної частини Тихого океану між 30° пд. ш. і 30° пн. ш., включаючи Нову Зеландію і Нову Гвінею;

Охарактеризуйте здійснювану Японією на Далекому Сході політику, названу японським міністром юстиції Нагано як «бо­ротьбу за звільнення колоній», у контексті положень резолюції ГА ООН від 14 грудня 1974 р., що містить визначення агресії?

Які правові засоби вироблені міжнародним співтовариством для вирішення протиріч, які можуть виникнути між державами з територіальних чи інших питань?

Оскільки соціал-демократична партія Японії має намір пору­шити у парламенті питання про відповідальність Нагано, то чи не створить це підстави у зацікавлених країн для притягнення його до міжнародної відповідальності?

Соціал-демократична партія Японії (яп. 社会民主党 - сякай мінсю то, «соціал-демократична партія»; скорочено: 社民党 - сямінто) - японська політична партія соціал-демократичного спрямування заснована у 1996 році шляхом перейменування Соціалістичної партії Японії.

6

Як повідомляє газета «Гардіан», Національне розвідувальне агентство в ПАР передало британській контррозвідці МІ-5 відо­мості про те, що під час існування режиму апартеїду південно­африканські фахівці ні тільки розробляли багато видів бактері­ологічної зброї, але і застосовували її у воєнних цілях і таємних операціях. Свого часу у Зімбабве агенти ПАР заразили сибір­ською виразкою ґрунт в одному з районів, де діяли повстанці. Епідемія, що почала тоді поширюватись, спричиняє спалахи і сьогодні, оскільки мікроби цієї хвороби надзвичайно життєс­тійкі. У певних районах Анголи, контрольованих урядовими вій­ськами, агенти ПАР заразили вібріонами холери водойми.

Сама ПАР не мала достатнього потенціалу для створення по­дібної зброї, але її вчені, які працювали у таємних лабораторіях, отримали необхідні відомості з англійського центру Портон-Даун, де розроблялись засоби захисту від хімічних і бактеріоло­гічних нападів. Начальник медслужби південноафриканської армії генерал Ніле Кнобел заявив, що інструкції з Портон-Дауна «були або передані нам, або вкрадені».

За інформацією, що надходила від колишніх працівників південноафриканських спецслужб, з'ясувалось, що в лабора­торіях поруч з Преторією виготовляли такі отруйні речовини, які можуть смертельно уражати жертв, не викликаючи підозр у штучному джерелі такої загибелі (отрута може поміщатись у на­конечники парасольок, викруток). Відповідні препарати були призначені для того, щоб непомітно посипати, наприклад, у но­мері готелю людини, де потрібно прибрати, і та начебто помирала від серцевого нападу.

Через колишніх працівників таємної лабораторії стало ві­домо, що такі засоби були застосовані в дію, зокрема, проти трьох радянських військових радників у Замбії, причому один з них помер.

Отру́ти - речовини, здатні при дії на живий організм викликати різке порушення нормальної його життєдіяльності: отруєння або смерть. Віднесення тих або інших речовин до отрут є умовним, оскільки токсичність багатьох з них визначається обставинами або способом введення в організм.
Військовий радник (англ. Military advisor) - це офіцер (службовець), що виконує консультативні функцій при штабі збройних сил, чи окремих військових формувань союзної держави.
Подібні методи застосовувались південноафриканською агентурою і у Великобританії, де при загадкових обставинах по­мерло шість осіб, які раніше співробітничали з Преторією, а зго­дом вирішили порвати зв'язки з расистами.

Які у фізичному розумінні слова об'єкти підпадають під дію положень Конвенції про заборону розробки, виробництва і нако­пичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї?

Чи є вимога Конвенції 1972 р. про ліквідацію всіх об'єктів, які підпадають під її дію, єдиною і абсолютного умовою, що зобов'язує її держав-учасниць?

У яких конкретно напрямах діяльності Конвенції 1972 р. її держави-учасниці зобов*язані співробітничати на взаємній (па­ритетній) основі?

Які сфери діяльності, пов'язані з хімічною зброєю, стосуються заборони, передбаченою Конвенцією про заборону розробки, ви­робництва, накопичення і застосування хімічної зброї і її зни­щення від 3 січня 1993 р.?

Яка просторова дія застосування положень Конвенції 1993 р.?

Що передбачає Конвенція 1993 р. під поняттям «хімічна зброя», «токсичний хімікат», «прекурсор», «стара хімічна зброя», «хімічний засіб боротьби з безладдям», «залишена хі­мічна зброя»?

Який зміст Конвенція 1993 р. вкладає у поняття «об'єкт ви­робництва хімічної зброї», «цілі, не заборонені даною Конвен­цією», «виробнича могутність»?

У яких правових формах норми конвенцій 1972 р. і 1993 р. імп-лементовані нормативними актами відповідних держав-учасниць?

Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

7

Під час конфронтації між Індонезією і Малайзією у 1963-1966 рр. 12 малайських китайців, скинутих на парашутах Індо­незією в Малайзію, були взяті в полон, їх засудили і визнали ви­нними в порушенні внутрішнього закону Малайзії про безпеку, що стосується незаконного зберігання зброї. Вони були засуджені до страти. Засуджені апелювали до федерального суду Малайзії, посилаючись на ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р.

Женевські конвенції про захист жертв війни - міжнародні багатосторонні угоди в галузі законів і звичаїв війни, спрямовані на захист жертв збройних конфліктів. Були підписані 12 серпня 1949 на Дипломатичній конференції ООН, що засідають в Женеві з 21 квітня по 12 серпня 1949.

Чи можна вважати таких осіб військовополоненими, якщо врахувати, що вони є підданими Малайзії?

8

Згідно з даними ЮНІСЕФ на території Анголи, населення якої складає 10 млн чоловік, установлено близько 12 млн протипіхот­них мін. Ці міни виготовлені в різних країнах світу, у тому числі в Україні.

У грудні 2004 р. делегація України взяла участь у Першій Конференції з розгляду дії Оттавської конвенції. Керівник деле­гації, заступник міністра закордонних справ України Ігор Дол-гов заявив, що «Україна завжди підтримувала зусилля ініціато­рів Оттавського процесу, спрямовані на подолання гуманітарної кризи, викликаної широкомасштабним розповсюдженням і не-вибірковим застосуванням протипіхотних мін».

Оттавська конвенція або Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їх знищення (англ. Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-Personnel Mines and on their Destruction) - міжнародна угода (договір, конвенція), спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби.
Міністр закордонних справ України - посада голови Міністерства закордонних справ в Україні.

Який статус протипіхотних мін у сучасному міжнародному праві?

9

У 1996 р. північнокорейські військові ввійшли на територію демілітаризованої зони між двома Кореями. Розподіл Корей­ського півострову по 38-й паралелі був передбачений Ялтинською конференцією 1945 р. як тимчасовий захід для полегшення роз­зброєння японських військ. Після корейської війни 1950-1953 рр. 38-а паралель стала демілітаризованою зоною між двома дер­жавами (довжина її - 249 км, ширина - 4 км).

Відповідно до Договору про перемир'я 1953 р. жодна зі сторін не має права вводити в демілітаризовану зону більш як 35 своїх військовослужбовців, озброєних тільки легкою стрілецькою зброєю.

Стріле́цька збро́я - ствольна зброя для стрільби кулями та іншими видами патронів, наймасовіша з усіх видів сучасної зброї. В залежності від джерела енергії для метання набою розрізняють вогнепальну, пневматичну, механічну та електричну стрілецьку зброю.
Північнокорейці кілька разів порушували положення договору про перемир'я: кількість солдат Північної Кореї, що ввійшли в демілітаризовану зону, сягала 180 чол., озброєних ар­тилерією і мінометами.

Який статус демілітаризованої зони в міжнародному праві?

У чому відмінність угоди про перемир'я і мирний договір?

10

Під час збройного конфлікту між двома державами, учасни­ками Женевських конвенцій, делегат Міжнародного комітету Червоного хреста був запрошений до МЗС (держава А.

Женевські конвенції (англ. Geneva Conventions) - декілька міжнародних угод, які були підписані у Женеві, Швейцарія.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ, англ. International Committee of the Red Cross ICRC) - приватна гуманітарна установа, яка була заснована Анрі Дюнаном в 1863 році в Женеві , Швейцарія.
), де йому повідомили, що отримана інформація про те, що противник страчує захоплених військовополонених парашутистів, які пе-ребуваються на військовій службі в збройних силах держави А.
А́рмія (фр. l'armée, від лат. armo - озброюю), рать або військо - організовані збройні сили для ведення воєнних дій на суші. Національна армія використовується для зміцнення політики силою поза державою на території іншої держави.
Держава В. порушує положення Женевських конвенцій, якими передбачений захист комбатантів у військовій формі.
Військовий однострій або Військо́ва фо́рма о́дягу - одноманітний за конструкцією і суворо регламентований на вигляд одяг військовослужбовців. Він показує приналежність воїна до тих або інших збройних сил, а при розміщенні на ньому знаків розрізнення дає можливість визначити вид збройних сил, рід військ, службову категорію і військове звання військовослужбовця.
У відпо­відь на дії держави В. держава А. заявила, що за кожного стра­ченого противником парашутиста у відповідь вона страчуватиме 10 полонених.

Оцініть дії держав, посилаючись на положення Женевських конвенцій.

11

У ситуації збройного конфлікту між державами-учасницями Женевських конвенцій безпосередньо один біля іншого розташо­вуються перев'язувальний пункт і армійський склад постачання. На дах перев'язувального пункту нанесена захисна емблема. На випадок нападу з повітря були вжиті заходи для маскування обох об'єктів. По сусідству знаходяться споруди, на яких немає захис­ної емблеми чи маскувальної сітки.

Що являє собою захисна емблема перев'яувальзного пункту? Положення якої Конвенції застосовуються у даній ситуації? Якщо медичний пункт постраждає в результаті нападу, чи можна це визнати військовим злочином?

Меди́чний пункт (медпункт, пункт першої/швидкої/невідкладної медичної допомоги, іноді здоровпункт) - установа, призначена для проведення лікувально-профілактичної роботи. Створюється з метою медичного обслуговування працівників, осіб, що навчаються, або відвідувачів на підприємствах, в навчальних закладах, у військових частинах, оздоровчих таборах, будівельних загонах, на станціях метрополітену, вокзалах, в аеропортах тощо.

12

Під час збройного конфлікту одна жінка звернулася до місце­вої адміністрації Червоного Хреста з проханням переслати лист її батькам, які живуть на території держави противника, оскільки пошта відмовилася прийняти й лист.

Чи може Червоний Хрест виконувати поштові функції? Який порядок передачі сімейних послань передбачено у Же­невських конвенціях?

13

Визвольний рух, база якого знаходиться в сусідній державі, має намір повалити уряд власної країни і змінити її політичну сис­тему. Для здійснення своїх планів він прибігає до послуг найман­ців з різних країн. Таку операцію найманці розробляють на те­риторії іноземної держави, органам влади якої відомі їхні плани. Збройній групі вдається проникнути на борт цивільного повітря­ного судна, що вилітає в країну, де має бути здійснений переворот.

Коли літак приземлився в аеропорт, поліція виявила зброю. Найманці силоміць захопили інше повітряне судно і змусили льотчика доставити їх у зазначений ними пункт призначення.

Чи можна віднести описану ситуацію до неміжнародних збройних конфліктів?

Повітряне судно - літальний апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні. Повітряне судно долає силу тяжіння використовуючи статичний підйом або підйомну силу крила.
Війна́ - складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням суперечностей між державами, народами, національними й соціальними групами з переходом до вжитку засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їхніми збройними силами.

Чи можуть найманці, захоплені в полон, вимагати, щоб з ними поводилися як з військовополоненими?

Як можна оцінити з погляду міжнародного права дії, вчинені найманцями?

14

У збройному конфлікті беруть участь збройні сили держав А. і В. Держава А., посилаючись на той факт, що вона не є учасницею Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. і, отже, не має зобов'язань, що випливають з них, порушує правила по­водження з військовополоненими.

Оцініть дії держави А. з щодо їх відповідності нормам міжна­родного права.

Чи зобов'язана держава В. дотримуватись правил Женевських конвенцій у відповідній ситуації за умови, якщо вона їх ратифі­кувала?

15

У державі А. відбуваються збройні зіткнення між сепаратис­тами й урядовими збройними силами. Сепаратисти контролю­ють північну територію держави і вимагають відокремлення для створення незалежної держави. Вони звернулися до міжнарод­ного співтовариства з проханням надати допомогу в їх боротьбі і заявили про свою готовність об'єднатися в союз з будь-якою дер­жавою для протистояння збройним силам держави А. У відповідь на заяву відгукнулася сусідня держава В., надала сепаратистам зброю і пообіцяла фінансування збройної боротьби сепаратистів з урядовими силами.

Оцініть дії держави В. стосовно їх відповідності міжнародному праву.

Чи застосовані у згаданій ситуації положення ст. З Женев­ських конвенцій 1949 р, і II Додаткового протоколу до них?

16

Департамент консульської служби МЗС України рекомен­дував громадянину О. відкласти виїзд в одну з африканських країн, оскільки там відбувалася громадянська війна, а потім відмовив у видачі закордонного паспорту. Відмова обґрунтову­валась тим, що в цій державі припинило свою діяльність дипло­матичне представництво і немає консульських установ, а отже, в України не буде можливості вжити заходів щодо його захисту в цій країні.

Дайте правову оцінку дій МЗС України.

17

Приєднуючись до Женевських конвенцій 1949 р., Демокра­тична Республіка В'єтнам (ДРВ), як і ряд інших держав (СРСР, Югославія і т.д.), стосовно ст. 85 Конвенції про поводження з вій­ськовополоненими, зробила таке застереження: «ДРВ не надасть тим військовополоненим, що були притягнуті до суду і засуджені за тяжкі злочини проти людства відповідно до принципів, вста­новлених міжнародним Нюрнберзьким трибуналом, права корис­туватися захистом цієї Конвенції». Це застереження ДРВ зазнало різкої критики з боку СІЛА, що звинуватили ДРВ у порушенні міжнародного права, заявляючи, що полоненим американським льотчикам у ДРВ не надається режим воєнного полону, передба­чений Женевськими конвенціями 1949 р.

Оцініть цю ситуацію з позицій міжнародного гуманітарного права.

Ню́рнберзький проце́с - міжнародний судовий процес над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини. Проходив у м. Нюрнберг з 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 р. в Міжнародному військовому трибуналі.
Злочини проти людства (англ. Crimes against humanity) або злочини проти миру та безпеки людства, як вони визначені в пояснювальній записці до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, є «найбільш ненависними злочинами, так як являють собою серйозний руйнівний вплив на людську гідність, принижують та спричиняють деградацію особистості».
Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право (право війни, право збройних конфліктів) - сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни.

Чи відповідає застереження, зроблене ДРВ, цілям Женев­ських конвенцій 1949 р.?

18

Протягом восьми з половиною років (з травня 1955 р. до грудня 1963 р.) в окружному суді Токіо розглядався позов п'яти японських громадян, які постраждали під час атомного бомбар­дування Хіросіми і Нагасакі. Відповідачем у справі була япон­ська держава, представлена урядом Японії. У своєму рішенні суд відзначив, що норми міжнародного права на момент бомбарду­вання не містили заборону застосувати цей новий вид зброї.

Якими нормами (звичаєві чи норми-принципи, чи ін.) необ­хідно керуватися стосовно застосування нових небезпечних видів зброї? Наведіть приклади.

19

Збройні сили США чисельністю близько 20 тис. чол. 20 грудня 1989 р. вторглись на територію Панами, захопили столицю під свій контроль. Вони вчинили розправу над мирним населенням (за деякими даними близько 3 тис. чол. цивільного населення вбито, стільки ж поранено і близько 50 тис. чол. залишилися без даху), а главу держави генерала Норьєгу 4 січня 1990 р.

Голова́ держа́ви (англ. Head of state, нім. Staatsoberhaupt) - людина або орган, що вважається найвищим представником держави. Також - глава́ держави.
зааре­штували і відвезли в США для передачі до суду.

Поки тривала операція в Панамі, США не розпочали жодних дій із забезпечення суспільної безпеки і порядку в окупованому місті. У результаті цим скористалася юрба панамців, які почали грабувати комерційні установи столиці, причому збиток склав кілька мільйонів доларів США. Власники комерційних установ, які постраждали від грабежу, подали в суди США позови проти уряду країни, вимагаючи компенсації за збитки на основі відпо­відного законодавства США. У позовних претензіях позивачі в основному спиралися на відповідні положення IV Гаазької кон­венції про закони і звичаї війни від 18 жовтня 1907 р. і Додатко­вий протокол до неї (статті 42 і 43).

Чи зобов'язаний американський суд визнати окупацію з боку США?

Чи передбачається відповідальність держави у даному ви­падку за дії своїх збройних сил?




Семінар №4

Тема: Права людини і міжнародне право
Питання для обговорення

1. Поняття і джерела.

2. Міжнародні стандарти прав і свободлюдини, їх співвідношення з нормами Конституції України.

3. Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини.

4. Захист прав людини в умовах збройних конфліктів.

5. Громадянство і міжнародне право.

6. Статус іноземних громадян і міжнародне право.

Конститу́ція Украї́ни - Основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято - День Конституції України.
Міжнародний стандарт - стандарт розроблений міжнародною організацією стандартизації. Найвідомішою з них є International Organization for Standardization. Міжнародний стандарт можна застосовувати прямо, чи модифікувати для кращої відповідності місцевим умовам.
Інозе́мець - громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. Дослівно - «особа з інших земель».

7. Статус біженців і вимушених переселенців.



Основна література

Джерела

Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. // Действующее международное право / Составители Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова. - М.,1996. - Т.2. – С.5-11.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ualaws/show/995_004

Международный пакт об экономических, соци­альных и культурных правах от 16 декабря 1966 г. // Там же. - С.11-21.

Международный пакт о гражданских и полити­ческих правах от 16 декабря 1966 г. // Там же. - С. 21-39.

Конвенция о политических правах женщин от 20 декабря 1952 г. // Там же. – С.45-48.

Конвенция о правах ребенка от 20 ноября 1989 г. // Там же. – С.48-68.

Конвенция о предупреждении преступлений геноцида и наказания за него от 9 декабря 1948 г. // Там же. – С.68-72.

Конвенция о пресечении преступления апартеида и наказания за него от 30 ноября 1973 г. // Там же. – С.84-90.

Декларация о правах лиц, принадлежащих к национальным или этническим, религиозным и языковым меньшинствам от 18 декабря 1992 г. // Там же. – С.90-94.

Конвенция о защите основных прав человека и основных свобод от 4 ноября 1950 г. // Там же. – С.108-124.

Протоколы №1-11 к Конвенции // Там же. – С.124-151.

Конвенция о сокращении без гражданства от 30 августа 1961 г. // Действующее международное право./ Составители Ю.М.Колосов и Э.С.Кривчикова. - М.,1996. - - М., 1996. - Т. 1. - С.247.

Конвенция, регулирующая некоторые вопросы, связанные с коллизией законов о гражданстве от 12 апреля 1930 г. // Там же. – С.223.

Конвенция о статусе апатридов от 28 сентября 1954 г. // Там же. – С.230.

Конвенция о гражданстве замужней женщины от 20 февраля 1957 г. // Там же. – С.243.

Конвенция о сокращении безгражданства 30 августа 1961 г. // Там же. – С.247.

Декларация о территориальном убежище 1967 г. // Там же. - С.338.

Конвенция о статусе беженцев от 28 июля1951 г. // Там же. - С. 283.

Конвенция против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания 1984 г. // Международное право в документах. - М., 1997. С. 141.

Женевские конвенции 1949 г. // Там же. - С. 595—632.

Дополнительные Протоколы I и II 1977 г. к Женевским конвенциям 1949 г. // Там же.- С. 662.

Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому , що принижує гідність, поводженню чи покаранню [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

Про біженців: Закон України від від 21 червня 2001 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України: Закон України від 1994 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон: Постанова Верховної Ради України  від 26 червня 1992 р.

Паспорт громадянина України Па́спорт громадяни́на Украї́ни - документ, що підтверджує особу і громадянство України його власника. Видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

Підручники

Антонович М. Міжнародне публічне право: підручник. - Київ: Алерта, 2005.- 424 с. ;


Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. - К.,2000; Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право: підручник / М.О. Баймуратов.- Харків: Одіссей, 2008.- 704 с.; Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом. Пер. з англ. - Харків: Консум, 2000.- 592 с.; Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В.Г.Буткевич, В.В.Мицик, О.В.Задорожній. - Київ: Либідь, 2002.- 608 с; Міжнародне право. Основні галузі: підручник / за ред. В.Г. Буткевича.- К.: Либідь, 2004.- 816 с.     
1   2   3   4   5   6



  • Розвязати логічні задачі
  • Оттавської конвенції
  • Семінар №4 Тема: Права людини і міжнародне право Питання для обговорення
  • Основна література Джерела