Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Перегляд анімаційного кліпу «Скажіть, кому ми довіряємо?»

Скачати 170.38 Kb.

Перегляд анімаційного кліпу «Скажіть, кому ми довіряємо?»




Скачати 170.38 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації03.06.2017
Розмір170.38 Kb.
  1   2

Перегляд анімаційного кліпу «Скажіть, кому ми довіряємо?»

Як вивважаєте, про що ми будемо з вами говорити сьогодні?

На сьогодні кількість дітей, що стали жертвами комерційної сексуальної експлуатації (КСЕ) в світі, достеменно не відома. Згідно з заявою ЕСРАТ International (Міжнародна організація по боротьбі з дитячою порнографією), наразі просто не існує достовірних методів для визначення їхньої кількості.

Дитяча порнографія - порнографічні матеріали за участю неповнолітніх. В законодавстві більшості країн міститься сувора заборона на створення і зберігання подібних матеріалів.
Причини відсутності надійної статистики різні. Наприклад, усе ще не розроблена загальна методологія оцінки числа дітей, яких експлуатують; не існує універсальних визначень того, що таке експлуатація. У випадку з дитячою порнографією, дитина може і не знати, що її експлуатують, а повідомлення про злочин може так і не надійти до правоохоронних органів. Інші форми експлуатації залишаються не відзначеними через різні соціальні фактори в оточенні дитини.

Не існує загального визначення комерційної сексуальної експлуатації. Деякі дослідження визначають термін «комерційний» як грошовий обмін, який повинен відбутися для того, щоб бути кваліфікованим як сексуальна експлуатація. З іншої точки зору, будь-який обмін, чи то грошовий чи в натуральній формі, вважається КСЕ.

Правоохоро́нні о́ргани - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Комерційна сексуальна експлуатація дітей (КСЕД) є одним з основних порушень прав дітей.

Права дитини Права́ дити́ни - система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).
Вона включає в себе сексуальні домагання зі сторони дорослої людини та винагороду в грошовій чи іншій формі дитині чи третій

особі (або групі осіб). Дитина розглядається як сексуальний комерційний об’єкт.

Комерційна сексуальна експлуатація є однією з форм примусу та насильства по відношенню до дітей та вважається примусовою працею й сучасною формою рабства. КСЕД принижує гідність дитини та становить загрозу життю.

У сучасній світовій злочинній практиці склалася ціла система торгівлі дітьми та їх втягування в комерційну сексуальну експлуатацію. У КСЕД можуть брати участь як окремі особи, невеликі групи (наприклад, сім’я, знайомі), так і великі групи, кримінальні структури. Вони використовують дітей для задоволення «особливих» сексуальних запитів клієнтів, в основному чоловіків, які шукають «гострих відчуттів». Бідність чи прагнення «легкої» наживи – не єдині причини існування КСЕД. Економічна нерівність, несправедливі суспільно-економічні стосунки, нещасливі сім’ї, відсутність або недостатність освіти, прогресуюче серед дітей бажання мати «модні» речі, міграційні процеси з сільських регіонів в міста, з бідних країн до розвинених, статева дискримінація, безвідповідальна сексуальна поведінка дорослих, специфічні національні або релігійні традиції, військові конфлікти, корупція та відсутність або невідповідність законів, недотримання існуючих законів – усе це фактори, які прямо чи побічно сприяють існуванню комерційної сексуальної експлуатації дітей, роблять їх беззахисними перед цим злочинним явищем.

Секс (лат. sexus - стать, статеві відносини) - категорія близьких людських відносин, що спрямована на задоволення статевого потягу (у вузькому сенсі коїтус), зумовлена інстинктом розмноження і є однією з основних фізіологічних потреб організму людини, яка приносить велику користь для здоров'я.

Комерційна сексуальна експлуатація дітей криє у собі цілий комплекс серйозних небезпек для їхнього фізичного і психічного здоров’я, ставить під

загрозу саме їхнє життя. Право дітей на щасливе дитинство, на гідне, продуктивне та корисне життя при цьому цілковито нехтується. КСЕД в останні десятиріччя набула характеру багатоликої у своїх проявах проблеми світового масштабу. Глобальний світовий секс-ринок втягує мільйони дітей і дає його організаторам величезні прибутки.

Які форми сексуальної експлуатації вам відомі?

Існує три основних та взаємопов’язаних форми КСЕД: проституція, порнографія та торгівля людьми в сексуальних цілях. Ці форми найбільш розповсюджені, однак існують також інші, такі як секс-туризм та ранні шлюби.

Представники урядів 159 країн спільно з НУО, ЮНІСЕФ та іншими організаціями ООН взяли на себе зобов’язання з глобального партнерства у боротьбі з КСЕД.

Дитяча проституція – це використання дитини в наданні сексуальних послуг з метою отримання оплати чи іншої винагороди у будь-якій формі.

Торгі́вля людьми́ - протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці: це сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
Проститу́ція (лат. prostitere - виставляти; також ганьбити, оскверняти) - це рід занять, що полягає у вступі людей у безладні статеві стосунки за платню. В Україні найчастіше використовують терміни хвойда, курва, шльондра, повія або лярва для опису людини, що займається проституцією.
Діти можуть перебувати під контролем посередника, який здійснює угоду та слідкує за її виконанням, чи під контролем самого експлуататора, який домовляється безпосередньо з дитиною. Діти також можуть бути втягнуті у проституцію, коли вони займаються сексом в обмін на задоволення своїх основних потреб – в їжі, житлі, безпеці – або в обмін на такі послуги, як хороші оцінки в школі чи додаткові гроші на кишенькові витрати. Ці дії можуть відбуватися у різних місцях: у барах, клубах, будинках, готелях або просто на вулиці.

При аналізі проблеми дитячої проституції варто враховувати не те, що діти роблять вибір на користь заняттями проституцією, щоб вижити чи придбати дрібниці, а те, що обставини, соціальні структури та приватні особи спричинюють такі ситуації, в яких дорослі зловживають вразливістю дітей та

сексуально експлуатують їх.

Дитяча проституція - проституція осіб віком до 18 років, яка розвинена в багатьох країнах. У переважній більшості держав переслідується законодавством. Додатковий протокол до Конвенції про права дитини, що стосується торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії, визначають дитячу проституцію як «практику, коли дитина використовується з метою отримання сексуальних послуг особами за винагороду або будь-яку іншу форму компенсації» (стаття 2b). Винагорода чи компенсації може надаватися як самій дитині, так і третім особам.
Соціальна структура - внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі - соціальних індивидів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою.
Термін «дитина-проститутка» або «малолітній секс-працівник» передбачає, що дитина в певний спосіб обрала ці заняття своєю професією. Однак таке трактування є невірним, оскільки дорослі, зловживаючи владою та бажанням отримати прибуток, створюють попит на дітей як на сексуальний об’єкт, призводять до існування «дитячої проституції» та роблять дітей жертвами насильства та експлуатації.

Дитяча порнографія – це різновид комерційної сексуальної експлуатації, який буде детально розглянуто в розділі, пов’язаному з проблемою інформаційно-комунікаційних технологій.
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.


Торгівля дітьми – це здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, переховування або одержання дитини шляхом погрози силою чи її застосування або інших форм зловживання владою чи вразливістю становища або шляхом підкупу, у вигляді платежів чи вигод, для одержання згоди особи, що контролює дитину. Діти можуть бути продані декілька разів.

Вони є предметом продажу в міжнародній торгівлі, яка приносить мільярди доларів прибутку та залишається безкарною. Торгівля дітьми може відбуватись із застосуванням сили, примусу чи обману або без них, тому що діти не здатні дати свідому згоду бути експлуатованими.

Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.
Торгі́вля дітьми́ - будь-який акт або угоду, внаслідок яких дитина передається будь-якою особою або будь-якою групою осіб іншій особі або групі осіб за винагороду або інше відшкодування.
Дітей продають для сексуальної експлуатації, примусової роботи, трансплантації органів та нелегального усиновлення. Однак, усі діти-жертви торгівлі людьми стають особливо вразливими до сексуального насильства та експлуатації, тому що віддалені від підтримуючих структур, таких як сім’я та громада.

Не існує точних даних про кількість дітей, втягнених у торгівлю людьми. Це складно, перш за все, тому, що торгівля людьми – процес прихований та складний для оцінки, не існує загальновизнаної методології для підрахунку жертв торгівлі людьми. Торгівля дітьми в межах однієї країни (внутрішня торгівля) менш розповсюджена у порівнянні з міжнародною торгівлею, хоча внутрішня торгівля із селищ у міста теж здійснюється. Наприклад, восени 2010 року на території Автономної Республіки Крим виявлено міжрегіональну злочинну групу торговців живим товаром.

Внутрішня торгівля Вну́трішня торгі́вля - це торгівля, яка ведеться виключно в межах певної країни. Розділена така торгівля на дві категорії - оптова та роздрібна. Оптова торгівля пов'язана з купівлею товарів у виробників або дилерів у великій кількості і продаж в невеликій кількості для тих, хто може купити в роздріб.
Автоно́мія (грец. αυτος - «сам» і грец. νομος - «закон») - 1) наявна міра незалежності будь-якого явища від зовнішньої причини його зумовленості; 2) в етиці - стадія морального розвитку особистості, яка характеризується здатністю самостійно створювати або вибирати моральні правила для свого життя і поведінки; здатність людини як суб'єкта етичного відношення до самовизначення на основі власного світогляду, “власного законодавства”.
Втягуючи в заняття проституцією 15–17-річних дівчат, вихідців із малозабезпечених сімей, які приїхали до Сімферополя в пошуках роботи, злочинці організували діяльність із надання сексуальних послуг. Работоргівці знайомилися з дівчатами-підлітками, запрошували пожити в спеціально орендованих квартирах, а пізніше під загрозою фізичної розправи примушували їх надавати сексуальні послуги. Усі гроші забирали собі. Щоб приховати сутенерство, рекламу про надання сексуальних послуг, ціни й номери телефонів дівчат вони розмі щали в соціальних мережах в Інтернеті.

Дитячий секс-туризм – комерційна сексуальна експлуатація дітей людьми, які переїжджають з однієї місцевості в іншу з метою сексуальних відносин.

Часто вони подорожують з більш багатої країни в менш розвинуту, однак дитячі секс-туристи можуть подорожувати і в межах власної країни чи регіонів.

Дитячі секс-туристи можуть належати до будь-якої з перерахованих категорій: самотні чи в шлюбі, чоловіки чи жінки, багаті туристи чи подорожуючі з обмеженим бюджетом. Деякі злочинці (ґвалтівники, педофіли) умисне шукають дітей, однак більшість з них є так званими «випадковими» особами, які переважно не надають переваги сексу з дітьми, але користуються ситуацією.

Анонімність, доступність дітей та віддаленість від моральних та соціальних обмежень, які в буденному житті керують вчинками, – все це може призвести до проявів насильства. Дитячі секс-експлуататори часто виправдовують свої дії тим, що секс з дітьми є прийнятним в культурі даної країни, або тим, що вони допомагають дітям, передаючи їм гроші чи речі. Місця призначення дитячих секс-туристів можуть змінюватись, в залежності від того, скільки зусиль держава докладає для профілактики даного явища. Варто зазначити, що туризм не є причиною дитячої сексуальної експлуатації, однак експлуататори використовують послуги, які надають туристичні кампанії, готелі, курорти, ресторани, авіалінії та інші транспортні кампанії.



Ранній шлюб – це шлюб за участю дітей та підлітків віком молодше 18 років.

Такий шлюб може розглядатись як різновид комерційної сексуальної експлуатації, коли дитину отримують та використовують з сексуальною метою в обмін на речі чи оплату в грошах або натурою. Типово, в таких випадках, батьки чи члени сім’ї віддають дитину для укладання шлюбу, щоб отримати яку-небудь вигоду чи можливість утримувати сім’ю.

Шлюб (від слов'янського «слюб» - з'єднання з любов'ю) - історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком та жінкою, яка визначає їхні взаємні права та обов'язки, а також їхні права та обов'язки щодо дітей.
Хоча ранні шлюби укладаються і з хлопчиками, і з дівчатками, більш розповсюджена практика видавати дівчат заміж за значно старших за віком чоловіків. Ранні шлюби ставлять під загрозу права дитини, включаючи право на освіту, здоровий розвиток та свободу слова.
Свобо́да сло́ва - право людини вільно висловлювати свої думки – розглядається прихильниками лібералізму як одна з найважливіших громадянських свобод. Охоплює свободу вираження поглядів як в усній, так і в письмовій формі (свобода преси і ЗМІ); в меншій мірі стосується до політичної і соціальної реклами (пропаганди).
У багатьох випадках, опинившись у шлюбі, неповнолітній може втратити статус «дитини» і той захист, який передбачає національне законодавство.

Існують причини, з яких ранні шлюби не втрачають популярності й досі. Страх перед ВІЛ-інфекцією спонукає чоловіків в багатьох країнах шукати молодих партнерів. У випадках гострих злиднів ранній шлюб розглядається як спосіб економічного виживання. Ранній шлюб також іноді розглядається як спосіб гарантувати захист молодим дівчатам. Деякі діти укладають шлюб за примусом своїх батьків чи сім’ї, інші занадто малі, аби прийняти зважене рішення. В окремих випадках шлюби за примусом відбуваються шляхом насильницького викрадення. У деяких країнах ранні шлюби пов’язані з релігійною традицією, але часто це – завуальована форма дитячої проституції. Так, в Індії молоді дівчата (девадасі) «віддаються заміж» за божество Хінду в надії, що боги благословлять сім’ю та дадуть краще життя. Девадасі надають сексуальні послуги священикам та членам вищих каст. За деякими повідомленнями, багато з них з часом продаються в борделі. Подібна практика існує в Непалі, де такі дівчата називаються «деукі». У наш час ранні шлюби відновились в країнах Центральної Азії (в Таджикистані, Киргизстані). Дівчат 13–16 років примусово віддають заміж за калим, а фактично – обмінюючи їх на продукти, речі, гроші та інші вигоди. Дівчата стають другими, третіми дружинами літніх чоловіків, не мають жодних прав і потерпають від насильства в сім’ї.

Нерідко дітей – жертв сексуального насильства – залучають до перелічених видів комерційної сексуальної діяльності й навіть роблять співучасниками організаторів.



Як ви вважаєте, хто підвергається сексуальному насильству?

Узагальненого портрету дитини, яка ризикує бути задіяною в комерційній сексуальній експлуатації, не існує Можна виділити наступні групи дітей, які належать до груп ризику КСЕД:



  • Сексуальне насильство над дiтьми діти, які живуть і працюють на вулиці.
    Група ризику - термін, що використовується переважно в медицині і соціології. Це визначення є збірним для представників населення, найбільш уразливих до певних соціальних, медичних впливів або впливу навколишнього середовища.
    Життя на вулиці змушує дітей займатися жебракуванням, торгівлею, в тому числі краденими речами й наркотиками. Окрім того, таких дітей часто залучають в сексуальну індустрію;

  • діти, які виховуються в сім’ях з низьким рівнем достатку. У даній ситуації пошук засобів для існування іноді стає обов’язком чи необхідністю дитини. В результаті формуються специфічні цінності: отримання грошей у будь-який спосіб стає пріоритетом;

  • діти-сироти, які проживають в дитячих будинках, притулках.
    Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів - інтернатний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку' - є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років (з утвореним у разі потреби відділенням для молоді віком від 18 до 35 років) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг.
    Часто діти, які проживають в подібних закладах, наділені обмеженими можливостями: інтелектуальними, фізичними, економічними. Через це вони можуть бути легко задіяні в КСЕД;

  • випускники дитячих будинків. Досить часто у випускників не сформовані навички самостійного життя, саме тому вони можуть стати жертвами зловмисників: позбутись житла чи засобів до існування. Це може слугувати фактором втягування в комерційну сексуальну експлуатацію;

  • діти, відірвані від сім’ї в силу різних причин (наприклад, навчаються

  • далеко від дому чи ті, чиї батьки знаходяться постійно в роз’їздах). Такі діти не знаходяться під контролем батьків і не отримують допомоги та підтримки у складній ситуації;

  • діти-біженці, нелегальні мігранти. Як правило, сім’ї біженців не мають житла та засобів до існування на новому місці проживання. У них виникають труднощі з отриманням правової підтримки, оскільки знаходяться на території країни нелегально. Тому діти з таких сімей проводять багато часу на вулицях, змушені займатись жебрацтвом та надавати секс-послуги;

  • діти, батьки яких займаються проституцією, зловживають алкоголем чи втягнуті в кримінальну діяльність. Діти, які ростуть в таких сім’ях, з раннього дитинства опиняються в середовищі, яке деформує їх ціннісні орієнтації та сприяє втягуванню в КСЕД;

  • діти, які зловживають алкоголем та наркотиками. Регулярне вживання наркотичних речовин змінює ціннісну структуру особистості;
    Нарко́тик (від грец. narkoticos - той, що призводить до заціпеніння, одурманюючий) - субстанції природних чи штучних речовин, здатні викликати і фізичну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму, і - психічну.
    прийнятним стає будь-який спосіб отримання прибутку. Постійна необхідність придбання алкоголю та наркотиків змушує дитину шукати швидкі способи заробітку, у тому числі КСЕД;

  • діти, які перебувають в конфлікті із законом. У багатьох із них порушується зв’язок із соціальними інститутами, перш за все, з сім’єю та школою, а це призводить до того, що контроль над ними можуть отримати кримінальні структури.


Як можна втягнути дітей до комерційної сексуальної експлуатації?
  1   2


Скачати 170.38 Kb.

  • Які форми сексуальної експлуатації вам відомі
  • Як ви вважаєте, хто підвергається сексуальному насильству
  • Як можна втягнути дітей до комерційної сексуальної експлуатації