Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Розділ ІІ Основи художньої культури

Розділ ІІ Основи художньої культури




Сторінка4/9
Дата конвертації02.05.2017
Розмір1.37 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Розділ ІІ Основи художньої культури




Тема 1. Художня культура як духовне явище




УРОК № 16.



ТЕМА: Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві.
МЕТА: ознайомити з структурою культури підвищувати загальний інтелектуальний рівень.
ОСНАЩЕННЯ таблиці, які висвітлюють структуру культури, як соціального явища і види культур, що об’єднує в собі світова культура
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.
Соціа́льне я́вище (англ. social phenomenon, нім. soziale Erscheinung, рос. социальное явление) - одне із засадничих понять соціології та соціальної філософії, яке означає елемент соціальної реальності, що володіє всією повнотою соціальних властивостей та ознак; це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або навіть окрема подія чи випадок; все те в соціальній дійсності, що проявляє себе, існує, є. Соціальні явища - це явища взаємодії людей, здійснювані в соціальному просторі: безпосередньо в контактній групі або опосередковано, через причетність індивідів до спільнот, через соціальні організації, інститути.
(Лекція з випереджувальними завданнями).
Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Розповідь вчителя

Термін „культура” (від лат. cultura) –означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них є те, що під поняттям „культура” ми розуміємо те, що створене людиною.

У різних суспільствах розуміння культури як „виховання” набувало різних відтінків:

- елліни в сукупності норм поведінки, певному способі життя вбачали свою головну відмінність від варварів;

- європейське середньовіччя наближає термін „культурність” до цивілізованості – себто до устрою міського життя;

- в добу Відродження культурність починають розглядати як відповідність гуманістичним ідеалам людства;

- у домарксистській філософії культура визначає передусім духовне життя людей, доцільність суспільного устрою та досягнення науки і мистецтва;

- радянська філософія пояснює культуру як сукупність результатів людської діяльності.

Людська діяльність - процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети. Діяльністю можна назвати будь-яку активність людини, якій вона сама надає деякий сенс.

Кожен з вищеназваних поглядів має позитивні сторони. Ядро поняття „культура” становлять не засоби, які вона використовує, а життєвий зміст, котрий реалізується за допомогою тих чи інших засобів – у кожному акті та результаті людської діяльності обов’язково присутній культурний аспект, особлива сфера нашої життєдіяльності.

За визначенням англійського вченого – етнографа Е.Б. Тайлора



культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом його існування.

В розвитку людства можна виділити 3 етапи:

1) Дикість

2) Варварство

3) Цивілізація

Розвиток культури співпадає з переходом від життя дикого через варварське до цивілізованого. З ідеальної точки зору культуру можна розглядати як загальне удосконалення людства шляхом вищої організації окремої людини і цілого суспільства.



Цивілізація – це етап розвитку людського суспільства і характера самого суспільства.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Лю́дство - всі люди в цілому, людська спільнота, сукупність людей (осіб виду людина розумна).
Чим вище розвинуте суспільство, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей.

Процес становлення загальнолюдських цінностей – головне що ми простежуємо в історії культури.

Історія культури - розділ історичної науки та культурології, присвячений вивченню розвитку і взаємодії аспектів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з культурою. Крім того, історія культури є окремою соціально-гуманітарною академічною дисципліною.

- Короткий диспут з учнями: цивілізація може служити культурі, а може відриватись від неї (учні роблять спробу навести приклади позитивного і негативного впливу цивілізації на розвиток культури)

Як висновок диспуту:



Суть культури не в рівні технічного процесу, а в якості духовно – морального суспільства. В сучасному світі існує багато глобальних проблем – одна з них культурна катастрофа, адже ніякі економічні успіхи та політичні свободи не можна вважати тривкими якщо існує небезпека зниження культурного рівня людей, занепаду духовних та моральних цінностей.
Політи́чна свобо́да - право, можливість й змога самовизначення та право на вислів особистої волі.
Мора́льні ці́нності - моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати життя та орієнтувати себе в ньому.


Суб’єкти процесу розвитку культури:

  • суспільство

  • різні соціальні групи

  • окремі особи

їх взаємодія часто викликає суперечливість у розвитку культури

Культурна діяльність – це діяльність людська, вона характеризується доцільністю – ставлячи ціль людина враховує не лише особисті потреби, а й соціальні ( учні наводять приклади: роботи художників, музикантів, акторів і їх значення для суспільства)



Суперечливість у розвитку культури – річ закономірна, оскільки суб’єктами можуть виступати і суспільство в цілому, і певні соціальні групи і окремі особи (учні наводять приклади суперечливостей, коли суспільство чи окремі групи не сприймають творчої діяльності окремих письменників, художників, співаків і т.п.
Соціáльна грýпа - сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.


Історичні типи культур

Світова культура – визначається власною системою загальнолюдських цінностей і об’єднує різні типи культур:

1. Культурні епохи

2. Національні культури - синтез культур різних класів, соціальних шарів і груп певної нації.

3. Культури етнічні – створені окремим етносом (це найстародавніший шар національних культур, він охоплює сферу побуту, мораль, мову, релігію, фольклор, міфологію, звичаї)

4. Регіональні культури – конгломерат різних культур, створених різними народами, що живуть в певному географічному ареалі. Схожість природних умов життя, економічні, культурні зв’язки між народами забезпечують спорідненість культур ареалу.

5. Класові культури – властиві певному класу суспільства.

6. Професійні культури

7. Особливості культури різних психологічних типів окремих людей

8. Народні культури

Виділяють також такі види культур характерні для суспільства:

- Локальна – культура конкретного, історично визначеного суспільства. Кожна із локальних культур має свої специфічні риси і особливості що залежать від географічних та соціально – історичних умов;

- масова - різновид культури, що орієнтує духовні і матеріальні цінності, які вона поширює на „усереднений” рівень розвитку масових споживачів.

Матеріальні цінності - речі, що мають певну цінність у вигляді майна, предметів, товарів.

- домінуюча – сукупність цінностей, вірувань, традицій, звичаїв, якими керується більшість членів суспільства

- елітарна – культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою відмінністю, духовним аристократизмом і ціннісно – змістовною-змістовною самодостатністю.

- політична – сфера культури, що вироблює уявлення про цивілізаційні форми політичного прогресу, оцінки рівня його розвитку; включає в себе політичну думку, зв’язок культури і політичної філософії;

Політи́чна філосо́фія - розділ філософії, який досліджує політичну спільноту; вивчає такі теми як свобода, справедливість, право, закон і дотримання правових кодексів владою.
оцінку політичних структур з точки зору культури, політичної самосвідомості і політичної поведінки суспільства.

Підсумок уроку

На будь-якому рівні свого існування культура не просто перебуває поряд з іншими сферами життя, а проникає у всі його сфери, виявляючи себе і в політичній діяльності, і у відношенні до праці;

Полі́тика (від грец. πολιτική діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі - «мистецтво управління» державою і суспільством) - діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади.
в мистецтві – створенні його творів та розумінні їх.

Культура – це ланцюг від життєвого сенсу до втілення його в дію.

Розвиток культурних цінностей, їхній вплив на життя суспільства та особи необхідно розглядати у всіх сферах життєдіяльності людини, а це можливо лише за умови володіння відповідними конкретними знаннями. Але навіть отримати знання фактів з історії мистецтв мало, треба вчитись осмислювати їх з філософської точки зору.

Історія мистецтв - розділ мистецтвознавства, який вивчає процес розвитку мистецтв з часів їх появи до наших днів.

Час, в який ми живемо непростий і ми з сумом і жалем спостерігаємо деградацію духовного життя суспільства і окремих людей. Не допускати цього, сприяти відродженню та розвитку культури як умови повноцінного життя суспільства та особистості завдання кожного з нас.

3. Підсумок уроку.



Запитання
1.Назвіть три етапи розвитку людства

1) …………………………..2) …………………..3) …………………………

2. На якому етапі починається розвиток культури

………………………………………………………………………………….


3. Заповніть таблицю:

Продукти матеріальної та духовної культури, вироблені людством в цивілізованому суспільстві, їх значення для людства

„ ”

„-„





































4. В чому полягає суть культури, як духовного явища?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..._

5. Хто є суб’єктами процесу розвитку культури?.........................................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….


6.Чому у розвитку культури завжди існує суперечливість?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

7.Назвіть історичні типи культур, які об’єднує в собі світова культура.

1) 5)


2) 6)

3) 7)


4) 8)
8.Назвіть основні види культур, характерні для суспільства:

1)

2)



3)

4)

5)



Каталог: Documents
Documents -> Програма 5 вересня 2014 року, П’ятниця 09: 00-09: 50
Documents -> Молодійська сільська рада глибоцького району, Чернівецької області
Documents -> 3. Департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти (Романенко В. П.), Науково-методичному центру організації розробки та виробництва засобів навчання
Documents -> Ubuntu Linux Для операційних систем родини Linux існує багато програм І систем для налаштування pppoE з'єднань. Ми зупинимось на консольній програмі, яка є в комплекті системи
1   2   3   4   5   6   7   8   9