Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Перші бортові еом ракетно-космічних комплексів глава з книги Б. М. Малиновського "Відоме І невідоме в історії інформаційних технологій в Україні", "Інтерлінк", 2004 Обчислювальна техніка для ракет І космічних систем

Скачати 261.21 Kb.

Перші бортові еом ракетно-космічних комплексів глава з книги Б. М. Малиновського "Відоме І невідоме в історії інформаційних технологій в Україні", "Інтерлінк", 2004 Обчислювальна техніка для ракет І космічних систем




Скачати 261.21 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.05.2017
Розмір261.21 Kb.
  1   2

ПЕРШІ БОРТОВІ ЕОМ РАКЕТНО-КОСМІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

Глава з книги Б.М.Малиновського "Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні", "Інтерлінк", 2004

Обчислювальна техніка для ракет і космічних систем

У середині 60-х років у Інститут кібернетики (IK) AH України приїхала група співробітників лабораторії вимірювань цеху випробувань ракетних двигунів Дніпропетровського південного машинобудівного заводу (ПМЗ) Міністерства загального машинобудування СРСР.

Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова Національної Академії наук України - науково-дослідний інститут Відділення інформатики НАН України, один з провідних світових наукових центрів з вирішення фундаментальних і прикладних проблем інформатики та обчислювальної техніки, впровадження їх методів і засобів в народне господарство й соціальну сферу.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Південний машинобудівний завод, ВО ПМЗ, ВО Південмаш, Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» - провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового та народногосподарського призначення в місті Дніпрі.
Міністерство загального машинобудування СРСР - державний орган, загальносоюзне міністерство в рамках Ради Міністрів, що відповідав за забезпечення всіх космічних робіт у СРСР.
Вони звернулися з проханням допомогти автоматизувати процес знімання та обробки даних при випробуваннях ракетних двигунів. З'ясувалося, що випробування здійснюються на спеціальному стенді. Ракетний двигун міцно закріплюється на потужному фундаменті. Після пуску численні датчики, встановлені на двигуні, подають сигнали на десятки стрілкових вимірювальних приладів, що займають цілу стіну в лабораторії.
Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.
Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) - засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірюваної інформації.
Щоб зафіксувати дані, цю стіну фотографують через певні інтервали часу. Потім співробітники лабораторії за фотознімками з'ясовують показання приладів і визначають розміри сигналів, що надходять з датчиків під час випробувань. Дальша обробка результатів вимірювань — це ще кілька тижнів роботи.

За рік до цих подій відділ, яким я керував в Інституті кібернетики, розробив і здав в експлуатацію автоматизовану систему випробувань головки ракети на термостійкість в одній з організацій космічного центру в підмосковних Підлипках.

Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) - сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.
Для цього ми використовували розроблену в нашому інституті ЕОМ "Днепр", яка випускалася у Києві, на Заводі обчислювальних і керуючих машин, і мала пристрій зв'язку з об'єктом. Цей пристрій давав змогу автоматично опитувати і вводити в машину показання датчиків і одразу ж здійснювати обробку результатів вимірювань для визначення термостійкості головки ракети.

Перед початком роботи нас ознайомили з випробувальним стендом. Це був невисокий і не дуже великий у діаметрі залізобетонний бункер, в якому містилася головка ракети. Потужні вентилятори створювали в ньому щільний потік повітря, що імітує входження головки у земну атмосферу.

Атмосфе́ра Землі́ (від грец. άτμός - пара і σφαῖρα - куля) - атмосфера планети Земля, одна з геосфер, суміш газів, що оточують Землю, та утримуються завдяки силі тяжіння. Атмосфера в основному складається з азоту (N2, 78,08 % об.)
Бункер мав оглядове вікно, через яке можна було спостерігати розпечену до червоного жару головку ракети. Видовище, а особливо гул повітряного потоку справляли сильне враження. Завдання автоматизації вимірювань може бути досить простим, якщо датчики використовуються однотипні і їх небагато, а алгоритм обробки готують самі випробувачі.

У новому завданні все виявилося значно складнішим. Тут було дуже багато датчиків з різними сигналами на виході - пневматичними, електричними, частотними тощо. Алгоритм обробки складався з двох частин: експрес-аналіз та остаточна обробка. Та й сам випробувальний стенд був справді вражаючим.

Випро́бувальний стенд (англ. test bench) - це лабораторне устаткування, яке призначене для спеціальних, контрольних, приймальних випробувань різноманітних об'єктів в умовах впливу зовнішніх факторів, що створюються штучним шляхом.
Він містився у величезному залізобетонному будинку без вікон, що нагадував за формою гігантську перевернуту склянку. Коли на стенді, розміщеному всередині, запускався двигун, його потужний гул долинав навіть крізь товсті стіни.

Два роки наш відділ ІК (В.М. Єгипко, В.Б. Реутов, Н.С. Сташкова та ін.) і співробітники вимірювальної лабораторії заводу розробляли та налагоджували систему автоматизації вимірювань і обробки даних випробовуваних ракетних двигунів, і вона, зрештою, запрацювала.

Для заводу це мало велике значення - істотно прискорювався і спрощувався процес перевірки двигунів. Керівництво заводу вирішило заохотити активних учасників роботи. Так автор цих рядків став лауреатом Державної премії України.

На початку 70-х років наш відділ разом з СКБ інституту розгорнув роботу, спрямовану на розробку системи, яка мала імітувати космос, з метою створення стенда для перевірки космічного корабля "Буран" та інших космічних об'єктів. Цього разу система виявилася ще складнішою — крім вимірювань, треба було здійснювати керування штучним "сонцем", положенням випробовуваного об'єкта на стенді та іншими пристроями, що імітували умови космосу. Як завжди, робота почалася з ознайомлення з "об'єктом автоматизації". Стенд розміщався у залізобетонному корпусі висотою приблизно з десятиповерховий будинок на території підприємства, розташованого в підмосковному лісі. Всередині корпусу перекриттів не було, були лише подоби балконів, на які ставилося устаткування, необхідне для імітації космосу і проведення випробувань. Створення системи, що складалася цього разу з багатьох ЕОМ, потребувало кількох років напруженої праці СКБ Інституту кібернетики, якому була передана ця робота (вона закінчувалася під керівництвом кандидата технічних наук О.О.

Кандида́т нау́к - науковий ступінь в Україні до 31 грудня 2019 року. Прирівнюється до ступеню доктора філософії. Найвищим науковим ступенем в Україні є доктор наук.
 Тимашова).

Перше, що вражає при знайомстві з підприємством, яке випускає ракетну техніку, ¦- це його виробнича потужність.

Виробни́ча поту́жність (рос. производственная мощность, англ. production capacity, productive capacity; нім. Betriebskapazität f) - розрахунковий, максимально можливий річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклатурі і асортименті, що передбачається на плановий період при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.
Південний машинобудівний завод спочатку створювався як автомобільний - - для випуску вантажних машин. Будівництво почалося незабаром після звільнення Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників. Війна ще не скінчилася, автомобільний гігант народжувався у неймовірно важких умовах. Та через п'ять років він уже випустив дослідну партію потужних вантажівок марки ДАЗ, які показали чудові експлуатаційні якості.

Невдовзі почалася "холодна війна", і це різко змінило долю заводу - його перепрофілювали на випуск ракет. Усього через рік (!) виготовлені заводом перші серійні ракети були відправлені для випробування на полігон Капустин Яр. Це стало результатом величезної напруженої праці колективу заводу та його керівників. Так працювали у перші десятиліття після Великої Вітчизняної війни, і саме тоді формувалися стиль і традиції роботи величезного колективу, який став творцем чотирьох поколінь ракетних комплексів.

Ракетний комплекс 15А18М (у закордонній класифікації - СС-18 "Сатана"), який був основою потужності Ракетних військ стратегічного призначення, за своїми характеристиками не мав аналогів у практиці світового бойового ракетобудування.

Ракетний комплекс (скор. - РК) - сукупність функціонально і технологічно взаємопов'язаних ракет конкретного типу, технічних засобів і споруд, призначених для підтримки їх в готовності до застосування, пуску ракет, yправління їх польотом і виконання інших завдань (наприклад, захисту ракети від впливу вражаючих факторів зброї противника).
О́рден Вітчизня́ної війни́ - військовий орден СРСР, заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про встановлення Ордена Вітчизняної війни першого та другого ступеня» від 20 травня 1942. Надалі до опису ордена були внесені деякі зміни Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1943, а в стату́т ордена - Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 грудня 1947.
Ракетні війська стратегічного призначення Раке́тні війська́ стратегі́чного призна́чення (РВСП, рос. Ракетные войска стратегического назначения) - вид Збройних сил в СРСР (надалі у Росії). РВСП - сухопутний компонент стратегічних ядерних сил (СЯС).
Саме він поставив останню крапку в історії "холодної війни", підштовхнув супротивників до підписання Договору про обмеження стратегічних озброєнь.

Головним конструктором систем керування ракетних комплексів у I960-1986 pp.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
був Володимир Григорович Сергєєв. Головний інженер виробничого об'єднання "Київський радіозавод" Борис Омелянович Василенко, який усі ці роки співробітничав з ним, писав:



"Це незвичайна, дивовижна людина.
Головни́й інжене́р - це один з керівників компанії, що відповідає за технічну політику і напрями технічного розвитку підприємства в умовах ринкової економіки.
Усього себе він віддав створенню систем керування ракет і космічних комплексів. Між собою ми ніжно називали його "В.Г." або "дід". Якщо давати характеристику одним словом, то це — цільна, вольова натура. Не для всіх він був зручною людиною. З принципових питань на компроміси він не йшов.


"Я покликаний робити зброю, а вона повинна бути надійною", — так визначав він мету своєї роботи, оцінюючи її за кінцевим результатом — надійністю експлуатації ракетних комплексів у військах. Тому він завжди розглядав принципові питання, пов'язуючи їх з тими підприємствами, що працювали за його документацією. Він з готовністю розглядав будь-які питання, що ставилися виконавцями на етапі освоєння нового виробу. Володимир Григорович брав особисту участь у розробці спеціальних заходів щодо постановки того чи іншого виробу на серійне виробництво.
Серійне виробництво - тип організації виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу, і широкою спеціалізацією робочих місць.
Діапазон таких питань був дуже широким і стосувався будь-яких проблем, пов'язаних з виробництвом та експлуатацією апаратури і систем: елементна база, схемні рішення і конструкція, освоєння нових технологій, програмне забезпечення, підготовка кадрів, експлуатація тощо. Спочатку такі заходи іноді включали по кілька сотень питань, але у процесі освоєння виробу кількість їх швидко скорочувалася. Таке наше партнерство сприяло забезпеченню високої якості виготовлюваної апаратури, налагодженню ділових відносин між колективами організації-розробника та підприємства-виготовлювача.


В.Г. Сергєєв любив приїздити на наше підприємство. Він був депутатом Верховної Ради УРСР, академіком Академії наук України, тому часто бував у Києві.
Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки - найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган колишньої Української Радянської Соціалістичної Республіки. Законодавчо визначена Конституцією Української РСР 1937 року замість Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.
Працюючи в галузі електронних систем керування, Володимир Григорович, проте, був закоханий у механіку і часто відвідував наше механічне виробництво. У будь-яку погоду він йшов у цех у піджаку з двома зірками Героя. Робітники знали його, і він із задоволенням вів з ними розмови про виконання його замовлень. Якщо були питання стосовно документації, то він завжди казав: "Напишіть і покладіть у кишеню". І ми завжди отримували швидку відповідь на наше запитання.


Для нас усіх, хто працював з В.Г. Сергєєвим і знав його близько, він залишається Головним конструктором з великої літери, і ми бажаємо йому щасливого довголіття".

В.Г. Сергєєв — двічі Герой Соціалістичної Праці, нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Червоної зірки, Вітчизняної війни І ступеня, трьома орденами Вітчизняної війни II ступеня. Він лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР, Державної премії УРСР, академічної премії ім. М.К.

Велика літера (заголовна буква) - термін у галузі поліграфічного оформлення і виконання видань та орфографії. Визначає розмір і форму літери.
Вітчизняна війна - патріотичний термін для позначення оборонної війни.
Ле́нінська пре́мія - в СРСР одна з найвищих форм заохочення громадян за найвидатніші досягнення в науці, техніці, літературі, мистецтві та архітектурі.
О́рден Жовтне́вої Револю́ції - радянський орден, установлений 31 жовтня 1967 року на честь 50-річчя Жовтневої революції 1917 року. Автор ескізу ордена - художник В.П. Зайцев.
Герой Соціалістичної Праці Геро́й Соціалісти́чної Пра́ці - почесне звання в СРСР у 1938–1991 роках, вища ступінь відзнаки за працю. За видатні заслуги воно могло присуджуватися неодноразово.
Державна премія СРСР Держа́вна пре́мія СРСР (1966–1991) - одна з форм заохочення радянських громадян за видатні творчі досягнення в галузі науки і техніки, літератури і мистецтва; одна з найважливіших премій в СРСР нарівні з Ленінською (1925–1935, 1957–1991).
 Янгеля.

Разом з ПМЗ над створенням ракет працювало багато інших організацій Міністерства загального машинобудування СРСР: Харківське науково-виробниче об'єднання "Хартрон", виробниче об'єднання "Київський радіозавод" і харківські підприємства "Моноліт", "Комунар", "Електроапаратура". У "Хартроні" розроблялися системи керування ракетними комплексами, включаючи бортові ЕОМ, на заводах здійснювався їхній серійний випуск. Ці організації, починаючи з кінця 60-х років, власне кажучи, були єдиним виробничим комплексом. Вони чітко, з максимальною відповідальністю взаємодіяли між собою, що також визначило високі темпи робіт.

У перших ракетних комплексах використовувалися засоби аналогової обчислювальної техніки, потім — найпростіші цифрові лічильно-розв'язувальні пристрої. Однак створення досконалих ракетних засобів потребувало потужних бортових ЕОМ.

Однією з трьох організацій у колишньому СРСР (і єдиною в Україні), які створювали системи керування для ракет і космічних апаратів, включаючи бортові ЕОМ, було і залишається Харківське науково-виробниче об'єднання "Хартрон" (раніше "Електроприлад"), засноване в 1959 р.

Космічний апарат (КА) - технічний пристрій, що використовується для виконання різноманітних завдань у космічному просторі, а також проведення дослідницьких та іншого роду робіт на поверхні різних небесних тіл.

Понад 40 років воно є провідним розробником систем керування, бортових і наземних обчислювальних комплексів, складного електронного устаткування для різних типів ракет і космічних апаратів. За ці роки створені системи керування міжконтинентальних балістичних ракет СС-7, СС-8, СС-9, СС-15, СС-18, СС-19, найпотужнішої у світі ракети-носія "Енергія", ракети-носія "Циклон", орбітальних модулів "Квант", "Квант-2", "Кристал", "Природа", "Спектр", 152 супутників серії "Космос" та інших об'єктів.

Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.
Міжконтинента́льна балісти́чна раке́та (МБР) - стратегічна керована балістична ракета, з дальністю польоту (радіусом дії) понад 5 500 км.
Перші системи керування будувалися з аналоговими та електромеханічними приладами систем стабілізації, а з 1964 р. — з електронними лічильно-розв'язувальними приладами.



Про підсумки цієї роботи розповідає головний конструктор бортових обчислювальних комплексів "Хартрона", лауреат Ленінської премії та Державної премії УРСР доктор технічних наук Анатолій Іванович Кривоносов:

"До середини 60-х років стало ясно, що принцип побудови систем керування на основі аналогових і дискретних лічильно-розв’язувальних пристроїв не має перспективи.
Пра́вило Клечко́вського, також пра́вило Ма́делунга (нім. Aufbau prinzip) - правило, що визначає послідовність заповнення електронами електронних орбіталей. Сформульоване Всеволодом Клечковським.
До́ктор нау́к - вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі публічного захисту докторської дисертації.
Подальше вдосконалення керування міжконтинентальними балістичними ракетами потребувало різкого збільшення обсягів інформації, оброблюваної на борту ракети в реальному масштабі часу. Необхідно було також принципово змінити ідеологію регламентних перевірок систем ракети, що базувалася на використанні складної, дорогої і незручної в експлуатації пересувної випробувальної апаратури, яка розміщувалася у кузовах кількох автомобілів.


Революційним кроком на цьому етапі стало використання у системах керування ракетами бортових електронних обчислювальних машин, що забезпечували функціонування ракетного комплексу при наземних перевірках і в умовах польоту ракети.
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.
При цьому різко спрощувалася наземна апаратура, її можна була розмістити в "оголовках" ракетних шахт, відмовившись від автопоїздів. Можливість розв'язання складніших алгоритмів давала змогу істотно підвищити точність стрільби. У теоретичному комплексі, очолюваному доктором технічних наук, лауреатом Ленінської премії Я.Є. Айзенбергом, був створений підрозділ (Б.М. Конорєв) з визначення вимог до архітектури та обчислювальних характеристик бортових ЕОМ і розробки програмного забезпечення.
Технічні науки - науки, що вивчають закономірності розвитку техніки і визначають способи найкращого її використання.
Розробка програмного забезпечення (англ. software engineering, software development) - це рід діяльності (професія) та процес, спрямований на створення та підтримку працездатності, якості та надійності програмного забезпечення, використовуючи технології, методологію та практики з інформатики, керування проектами, математики, інженерії та інших областей знання.
Треба було створити не тільки нову методологію розробки всіх алгоритмів, програм польоту і наземних випробувань, а й нову технологію проектування технічних засобів, включаючи моделюючі стенди, систему автоматизованого виробництва програм та ін.


Спочатку у створенні систем керування з бортовими ЕОМ у "Хартроні" визначились два напрями:

- застосування бортової ЕОМ, розробленої головним підприємством з обчислювальної техніки Міністерства радіопромисловості СРСР - - Науково-дослідним центром обчислювальної техніки;

- використання бортової ЕОМ власної розробки.

На одній з нарад вищого керівництва "Хартрона" у квітні 1967 р. генеральний директор і головний конструктор Володимир Григорович Сергєєв запропонував обговорити і вирішити питання про концентрацію сил на одному з цих напрямів.
Генеральний директор (ГД) - термін для деяких корпоративних службовців в бізнес операціях. Крім того може бути офіційною назвою деяких керівників підприємств, найчастіше в закладах громадського харчування.
Усі керівники провідних підрозділів: Я.Є. Айзенберг, А.І. Кривоносов, Б.М. Конорєв, А.С. Гончар та інші висловилися за використання бортової ЕОМ власної розробки, оскільки у "чужу" машину було практично неможливо вносити необхідні зміни у програмне забезпечення, оскільки це різко сповільнило б розробку нових систем керування. Одноголосно ухвалене рішення почали швидко виконувати. Уже в 1968 р. був випробуваний перший експериментальний зразок бортової ЕОМ на гібридних модулях. Через шість місяців з'явилася її триканальна модифікація на монолітних інтегральних схемах. У 1971 р.
Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.
вперше в СРСР здійснено запуск нової ракети 15А14 із системою керування, яка включає бортову ЕОМ.


Вдало обраний і успішно реалізований комплекс обчислювальних характеристик (розрядність — 16, обсяг ОЗП – 512-1024 слів, обсяг ПЗП — 16 К слів, швидкодія — 100 muc.on./сек.), надійна елементна база забезпечили і цій бортовій ЕОМ унікальний термін життя — майже 25 років, а її дещо модернізований варіант експлуатується на бойовому чергуванні і сьогодні.

З метою забезпечення малих габаритно-масових характеристик ЕОМ уперше в галузі були створені гібридні мікрозборки схем керування оперативним запам'ятовуючим пристроєм, плоскі мікромодулі узгоджуючих пристроїв з гальванічною розв'язкою, багатошарові друкарські плати тощо.

У 1979 р. було прийнято на озброєння ракети 15А18 і 15А35 з уніфікованим бортовим обчислювальним комплексом. Для систем керування цих "супервиробів" уперше в СРСР розробили нову технологію відпрацьовування програмно-математичного забезпечення з так званим "електронним пуском". На спеціальному комплексі, що включав ЕОМ "Б9СМ-6" і виготовлені блоки системи керування ракетою, моделювався політ ракети і реакція системи керування на вплив основних збурюючих чинників. Ця технологія забезпечила також ефективний і повний контроль політних завдань. Колектив розробників "електронного пуску" (Я.Є. Айзенберг, Б.М. Конорєв, С.С. Корума, І.В. Вельбицький та інші) був удостоєний Державної премії УРСР.

У наступні роки були створені ще чотири покоління бортових ЕОМ, які мали одні з найкращих в СРСР обчислювальні та експлуатаційні характеристики і ефективну технологію розробки програмного забезпечення, що не поступалася закордонним аналогам.

У 1984-1988 pp. була створена і відпрацьована система керування для унікальної суперпотужної ракети СС-18, відомої за зарубіжною класифікацією як "Сатана". У цій розробці були успішно впроваджені всі найкращі технічні рішення, напрацьовані на попередніх замовленнях, а також цілий ряд принципово нових ідей:

забезпечення працездатності після впливу ядерного вибуху в польоті;
Вибух - надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об'ємі. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає у навколишньому середовищі ударну хвилю.


- високоточне індивідуальне розведення бойових блоків;

- "прямий" метод наведення, який не потребу заздалегідь підготовленого політного завдання;

- дистанційне націлювання та ін.

Виконання цих завдань забезпечувалося новим потужним бортовим обчислювальним комплексом з використанням напівпровідникових "перепалюваних" постійних та електронних оперативних запам'ятовуючих пристроїв.

Основна елементна база розроблялася і виготовлялася у Мінському виробничому об'єднанні "Інтеграл". Вона забезпечувала необхідний рівень радіаційної стійкості. Крім стандартних блоків, до складу бортового комплексу входив уперше реалізований в СРСР блок спеціалізованого запам'ятовуючого пристрою на феритових сердечниках з внутрішнім діаметром 0,4 мм, через який прошивалися три проводи, тонші за людську волосину. Для одного з видів бойових блоків був розроблений і вперше у Союзі пройшов льотні випробування запам'ятовуючий пристрій на циліндричних магнітних доменах.

Одним з найскладніших завдань було створення бортового багатомашинного обчислювального комплексу для ракети-носія "Енергія", що вирішував найскладніші завдання стабілізації, виведення (з урахуванням позаштатних ситуацій керування численними установками), аварійного захисту двигунів, м'якої посадки розгінних східців ("боковушок").
Аварійний захист - (англ. emergency protection, нім. Havarieschutz m, рос. аварийная защита - передбачена система (пристрій, елемент, програма), призначена для забезпечення безпеки в аварійній ситуації.
Високі вимоги до надійності і безвідмовності зростали у зв'язку з використанням у ракеті-носії кисневих і водневих компонентів, що потребувало реалізації у системі керування комплексу заходів для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки. У 1984-1988 pp. у "Хартроні" одночасно виконувалися два наймасштабніші та найвідповідальніші замовлення: розробка систем керування для СС-18 і ракети-носія "Енергія". Це потребувало від керівництва і всіх фахівців максимального напруження сил. Працювали цілодобово, без вихідних, часто люди ночували на робочих місцях.
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
Найціннішою нагородою за працю були два успішні запуски ракети-носія "Енергія" (22 лютого 1986 р. і 15 листопада 1988 p.), успішне проведення натурних випробувань та здача на озброєння ракети СС-18.


Наприкінці 80-х років для нового покоління систем керування космічних апаратів створено два нові бортові обчислювальні комплекси, які, на відміну від попередніх, споживали значно менше енергії. Успішні запуски об'єктів, які використовують ці комплекси, показали спроможність "Хартрона" і в наш час забезпечувати космічну техніку надійними бортовими ЕОМ".

За створення унікального радіаційностійкого бортового обчислювального комплексу його головному конструктору А.І. Кривоносову була присуджена Ленінська премія.


  1   2


Скачати 261.21 Kb.

  • Обчислювальна техніка для ракет і космічних систем
  • Великої Вітчизняної війни
  • Ракетних військ стратегічного призначення
  • Вітчизняної війни