Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Перспективи використання соціальних мереж в освіті

Скачати 201.12 Kb.

Перспективи використання соціальних мереж в освіті




Скачати 201.12 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації04.06.2017
Розмір201.12 Kb.
  1   2

УДК 378

Дущенко Ольга Сергіївна,

аспірантка кафедри загальної і

соціальної педагогіки та початкової освіти

Ізмаїльського державного гуманітарного університету,

вчитель інформатики ЗОШ №6,

м.

Початкова освіта - це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.
Ізмаїл
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ В ОСВІТІ

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
Соціа́льна мере́жа - соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками.
Прагнення країни до світового рівня розвитку суспільства не може не обійти стороною і прагнення до формування конкурентоспроможного рівня розвитку освіти. Світова спільнота активно використовує у своїй діяльності інформаційно-комунікаційні технології, у тому числі, інтернет-технології.

Л.А. Дідик розглядає Інтернет як засіб соціальної комунікації, безумовно, має позитивний вплив на світову спільноту, оскільки дозволяє оперативно, долаючи простір і час, доносити різну інформацію, сприяє зміцненню зв’язків між людьми, змінює стиль міжлюдських відносин, структури духовного життя, формуванню нового соціального порядку, національного та транснаціонального простору [2, с. 85].

Соціáльний пор́ядок - система, що включає індивідів, взаємозв'язки між ними, урегульовані соціальними нормами (право, мораль, релігія тощо), що сприяють поведінці людей, необхідній для успішного функціонування цієї системи.
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Соціальна комунікація (англ. social communication) - обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування соціальних мереж в освіті присвячено наукові роботи таких науковців, як: Т.Л. Архіпова, Л.А. Дідик, О.А. Клименко, М.С. Львов, Н.В. Осипова, Г. Остапенко, О.В. Щербаков, Г.А. Щербина тощо.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Метою сучасної освіти є використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення найкращого результату реалізації цілей навчання. Неможливо уявити сучасного школяра, студента без використання Інтернету в повсякденному житті, особливо без соціальних мереж. Соціальні мережі – середовище спілкування, обміну різного виду інформації (повідомлення, фотографії, музика, відео, коментарі), отримання інформації з соціальних груп. Виникає питання як краще використовувати соціальні мережі в навчальних цілях освіти.
Отримання да́них (англ. Data Mining) - виявлення прихованих закономірностей або взаємозв'язків між змінними у великих масивах необроблених даних. Зазвичай поділяють на задачі класифікації, моделювання та прогнозування.
Соціа́льна грýпа - сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.
Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.


Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у виявленні можливостей використання соціальних мереж в освіті, визначенні переваг, недоліків, перспектив використання соціальних мереж в освіті.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Різноманітність веб-служб, що дозволяють підтримувати контакти між людьми, все більше приваблює користувачів сфери освіти. Однією з причин цього є висока популярність соціальних мереж в студентському середовищі. Так, наприклад, нещодавнє дослідження, проведене вченими з університету Іллінойсу, довело, що спілкування в соціальних мережах відіграє ключову роль в адаптації першокурсників. Понад півтори сотні студентів, які брали участь у дослідженні, повідомили, що активне використання соціальних медіа допомагає відчувати причетність до університетського життя.
Ілліно́йський університе́т (англ. University of Illinois) - система державних університетів Іллінойсу. Складається із трьох кампусів: Урбана-Шампейн, Чикаго, Спрінгфілд. Іллінойський університет налічує із 70 000 студентів.
Соціа́льні ме́діа (англ. Social media) - вид мас-медіа, ряд онлайнових технологій на принципах Веб 2.0, завдяки яким споживачі контенту через свої дописи стають його співавторами і можуть взаємодіяти, співпрацювати, спілкуватися, ділитися інформацією або брати участь у будь-якій інший соціальній активності із теоретично усіма іншими користувачами певного сервісу.
На думку авторів проекту, Facebook можна розглядати як допоміжний інструмент для зміцнення академічної спільноти та інтеграції нових учасників. Соціальна мережа Facebook вже давно визнається одним з найбільш популярних інструментів (програмного забезпечення) навчання та розвитку [1, c. 12].

За даними веб-сайту www.statista.com станом на листопад 2015 року кількість світових активних аккаунтів користувачів соціальних мереж були наступними (діаграма 1).





Діаграма 1. Кількість світових активних аккаунтів користувачів соціальних мереж
З діаграми 1 можна побачити, що світове суспільство інтенсивно використовує соціальні мережі. Найбільш популярною соціальною мережею є Facebook. Слід зазначити, що для української молоді найбільш популярними соціальними мережами є Vkontakte та Facebook.

За дослідженнями соціологічної компанії GFK-Ukraine у 2014 році, на кінець 2013 року 50% українців віком старше 16 років регулярно користувались Інтернетом, що на 6% більше порівняно до аналогічного періоду 2012 року. Найпопулярнішими причинами користування Інтернетом серед українців залишаються соціальні мережі. Найактивніші користувачі мережі – це, звичайно, молодь. Так, серед вікової групи 16-19 років 70% українців щоденно заходять в Інтернет, тоді як у віковій групі 50-59 років таких лише 14%. Соціальною мережею користується 65% інтернет-користувачів у порівнянні з 63% за аналогічний період 2012 року. При цьому спостерігається зниження загального рівня користування електронною поштою – 45% інтернет-користувачів, що на 9% нижче за показники 2012 року [13].

Електронна пошта Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми використовуючи цифрові пристрої, такі як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

Останнім часом широкої популярності набувають освітні та наукові соціальні мережі, наприклад, навчальне мережеве співтовариство шкільних вчителів і викладачів вузів учасників програми Intel ® «Навчання для майбутнього» [6, c. 8].

Для розвитку спілкування і співпраці між вченими створюються спеціалізовані соціальні мережі, що підтримують науково-дослідну діяльність, такі як ResearchGate, Scientific Social Community, Social Science Research Network, UniPHY, Computer Science Student Network, Mendeley, Academia.edu та ін. [1, с. 11].

Такі мережні технології, як форуми, блоги, вікі, освітні портали та автоматизовані системи дистанційного навчання, володіючи безсумнівними дидактичними та методичними перевагами, поступаються соціальним мережам з точки зору залученості користувачів в їх комунікаційний простір, а також відповідності інтелектуальним, творчим і соціальним потребам сучасних студентів [1, c. 12].

Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) - сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Дистанційне навчання - сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (студентів чи слухачів).

З самого початку створені соціальні мережі передбачали комунікативно-інформаційну функцію. Термін «соціальна мережа» з’явився задовго до появи Інтернету у 1954 році і означав тісні взаємовідносини між двома і більше людьми. Його запропонував соціолог з «Манчестерської школи» Джеймс Барнс. Хто ввів спілкування в Інтернет у світі – версій багато, однак прийнято вважати, що першим є американський веб-портал Classmates.com, створений у 1995 році Ренді Конрадом, власником компанії Classmates Online Inc [12].

У 1970-ті роки сформувався комплекс соціологічних і математичних методів досліджень, які складають науковий фундамент сучасного аналізу соціальних мереж (socialnetwork analysis, SNA) [1, c. 8].

Відповідно до одного з традиційних підходів, соціальна мережа розглядається як система, спрямована на побудову спільнот в Інтернеті з людей зі схожими інтересами та/або діяльністю. Дані системи, що отримали узагальнену назву WEB 2.0, почали свій активний розвиток в зарубіжній інтернет-середовищі з середини 1990-х років [1, c. 8].

Соціальна мережа (від англ. social networking service ) – платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначені для побудови, відображення і організації соціальних взаємовідносин, візуалізацією яких є соціальні графи. Характерними особливостями соціальної мережі є:


  • надання практично повного спектру можливостей для обміну інформацією (фото відео сервіс блогів сервіс мікроблогів спільноти особисті записи/чат можливість відзначити місце розташування і т. п.
    Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
    );

  • створення профілів, в яких потрібно вказати реальні ПІБ та максимальну кількість інформації про себе;
    В теорії інформації вла́сна інформ́ація (англ. self-information), або несподі́ваність (англ. surprisal), - це міра кількості інформації, пов'язаної з подією в імовірнісному просторі, або зі значенням дискретної випадкової величини.


  • переважна більшість друзів користувача в соціальній мережі – це не віртуальні друзі за інтересами, а реальні друзі, родичі, колеги, однокласники та однокурсники [7].

На думку науковців Т.Л. Архіпової, Н.В. Осипової, М.С. Львов, соціальна мережа – це інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, який представляє автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє активно спілкуватися користувачам, об'єднаним спільними інтересами, характерними особливостями соціальних мереж є можливості створення власної сторінки, розміщення на ній особистої інформації в різній формі: у вигляді фотографії, опису, відео та ін., встановлення контакту з іншими учасниками мережі, обміну з ними різноманітною інформацією [1, с. 10].

Г. Остапенко розглядає соціальну мережу як одну з соціально-комунікаційних технологій мережі Інтернет.

Соціа́льне середо́вище (в сучасній соціальній теорії називається «соціальне мільйо», від фр. milieu, [miˈljøː] - середина) - оточуючий зовнішній соціальний світ (соціум) - норми, закони, правила, традиції, які впливають на людину або соціальну групу.
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Дослідниця відносить до соціально-комунікаційних технологій мережі Інтернет, якими користуються студентська молодь, чати, форуми, відеоконференції, вебінари, скайп, електронну пошту тощо [6, с. 177].

На думку дослідниці, спілкування в мережі є опосередкованим і має певні обмеження, що накладаються специфікою тих ресурсів, на які заходить молодь, характеристиками комп’ютера та комп’ютерних програм, наявністю вдома мережі Інтернет, її швидкістю та іншими чинниками. Найбільш привабливими особливостями Інтернету вважається анонімність, доступність, безпечність, простота використання, хоча з часом ці характеристики стають відносним [6, с. 177].

В свою чергу, Клименко О.А. виділяє наступні основні принципи соціальної мережі:

1) ідентифікація – можливість вказати інформацію про себе (школу, інститут, дату народження, улюблені заняття, книги, кінофільми, уміння тощо);

2) присутність на сайті – можливість побачити, хто в даний час знаходиться на сайті, і вступити в діалог з іншими учасниками;

3) відносини – можливість описати відносини між двома користувачами (друзі, члени сім'ї, друзі друзів тощо);

4) спілкування – можливість спілкуватися з іншими учасниками мережі (відправляти особисті повідомлення, коментувати матеріали);

5) групи – можливість сформувати всередині соціальної мережі спільноти за інтересами;

6) репутація – можливість дізнатися статус іншого учасника, простежити його поведінку всередині соціальної мережі;

7) обмін – можливість поділитися з іншими учасниками значущими для них матеріалами (фотографіями, документами, посиланнями, презентаціями тощо) [4].

О.В. Щербаков, Г.А. Щербина вбачають сенс соціальних мереж в тому, що за допомогою Інтернету можна досить швидко знайти практично будь-яку людину, якщо вміти його правильно використовувати. Соціальні мережі мають масу унікальних властивостей: оперативний обмін інформацією між однодумцями; встановлення нових зв'язків; неформальне спілкування (наприклад, начальники-підлеглі, фахівці-новачки) [9, с. 161].

Беручи до уваги, проаналізовані поняття соціальної мережі, ми вважаємо, що соціальна мережа – сервіс, який надає можливості для зберігання особистої інформації, обміну інформацією з іншими користувачами, розміщення та зберігання графічних, звукових та відео об’єктів, коментування записів користувачів, розміщування різноманітних об’єктів на сторінках користувачів, перегляд новин, груп, створення своїх груп в соціальних мережах.

Розглянемо переваги та недоліки використання соціальних мереж в освіті.



Дослідники О.В. Щербаков, Г.А. Щербина виділяють наступні переваги використання соціальних мереж в навчальному процесі:

  1. зрозумілість ідеології та інтерфейсу соціальних мереж більшої частини Інтернет-аудиторії (дозволяє заощадити час, минаючи етап адаптації студентів до нового комунікативного простору, що дозволяє вибудувати неформальне спілкування між викладачем та студентами і допомагає організувати особистісно-орієнтоване навчання);

  2. високий рівень взаємодії викладача та студента (забезпечує безперервність навчального процесу, що виходить за рамки аудиторних занять);

  3. можливість суміщення індивідуальних і групових форм роботи (сприяє кращому засвоєнню матеріалу, а також створенню індивідуальних освітніх траєкторій);

  4. комунікативний простір дає можливість колективної оцінки процесів і результатів роботи, спостереження за розвитком кожного учасника і оцінки його внеску в колективну творчість [9, с. 161].

В свою чергу, А.В. Яцишин, досліджуючи особливості утворення віртуальних соціальних мереж, визначив їх позитивні сторони:

  • швидкий пошук однодумців, спілкування з друзями, родичами, іншими людьми, між групами, які знаходяться на відстані;

  • можливість самовираження, реалізації творчого потенціалу;

  • читання новин, їх коментування;

  • обговорення питань і тем, які замовчують традиційні ЗМІ;

  • допомога в організації професійної діяльності, просування та рекламування її в Інтернеті, розміщення реклами;

  • викладання і отримання потрібних відомостей про розклад занять, навчання, завдання та ін.;

  • можливість швидко зібрати необхідні кошти (речі, матеріали) для соціальної допомоги (хворим, бідним, постраждалим людям);
    Розклад занять - документ, що регламентує трудовий ритм і впливає на творчу віддачу вчителів (викладачів); розглядається як фактор оптимізації навчального процесу.
    Соціа́льна допомо́га - це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у нужді, як на основі перевірки їхнього доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу.


  • обговорення в мережі наболілих соціальних проблем або надзвичайних подій, що змушує ЗМІ прислухатися до них, передавати ці повідомлення на своїх телевізійних каналах.

Разом з тим, перебування користувачів у віртуальних соціальних мережах, на думку А.В. Яцишина, має негативні сторони:

  • швидке звикання до необмеженого перебування у мережі, недоцільне використання часу, втрата зору, порушення біоритму в організмі внаслідок недосипання, розлад нервової системи;
    Телеканал // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - 5-те вид. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - ISBN 966-569-013-2.
    Нервова система - цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємопов'язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища.


  • соціальні мережі можуть стати джерелом використання шахраями особистих даних;

  • у певних мережах відсутнє видалення створеної сторінки (можна тільки «закрити» її від інших);

  • спілкування у віртуальних мережах не замінює людського спілкування та справжніх емоцій і відчуттів;

  • виникає небезпека маніпулювання людьми, через формування міні-груп з корисними цілями;

  • віртуальні соціальні мережі перетворюються в засіб маркетингу (за матеріалами мережі Інтернет) [11, c. 121].

А.В. Яцишин виокремлює позитивні сторони використання віртуальних соціальних мереж для навчання учнів:

1) звичне і комфортне для учнів середовище. Інтерфейс, способи комунікації, організація та створення контенту вже вивчені учнем і повністю зрозумілі йому, що пояснюється тривалим користуванням. Зникає необхідність навчати роботі в мережі. Учні меншою мірою використовують спеціальні навчальні веб-ресурси у порівнянні з активністю відвідування профілю у віртуальних соціальних мережах;

2) значний діапазон сервісів, різноманітність форм комунікації (опитування, голосування, форуми, коментарі, підписки, відправка персональних повідомлень та ін.), обмін цікавими і корисними посиланнями на інші ресурси;

3) ідентифікація користувача, найчастіше, в соціальній мережі людина виступає під своїм ім'ям і прізвищем, рідше – під псевдонімом. Позитивним моментом є те, що учню не потрібно запам’ятовувати новий логін і пароль для входу в систему, він користується звичним для себе способом ідентифікації в співтоваристві;

4) наявність фільтрації, активність учасників простежується через стрічку новин, цей інструмент допомагає не розгубитися користувачу в розмаїтті інформаційних потоків і проводити моніторинг оновлень різноманітного контенту. Повідомлення про зміни, що відбуваються у навчальному процесі відображаються миттєво їх легко відстежити;

5) умови для групової діяльності, спільне планування і наповнення навчального контенту, власних електронних освітніх ресурсів. У віртуальних соціальних мережах створені умови для учнів ділитися тим, чого вони навчилися і тим цікавим, що виявили в мережі зі своїми однокласниками і вчителем;

6) умови для організації безперервного навчання, тобто, постійної взаємодії учня і вчителя в мережі у зручний для них час, та для організації індивідуальної роботи з кожним учнем. Також, обговорення, які були розпочаті під час занять у класі, можуть бути продовжені в соціальній мережі, що забезпечує ретельніше освоєння матеріалу. Підтримка навчальної теми в соціальній мережі дозволяє учням, які пропустили заняття, не «випадати» з теми, а брати участь в обговореннях і виконувати завдання вдома;

7) наявність мобільної версії сторінок віртуальної соціальної спільноти, тобто доступ для учнів і вчителів у зручний для них час і у зручному місці з будь-якого мобільного засобу (мобільний телефон, планшет, нетбук, ноутбук, смартфон тощо) підключеного до Інтернет мережі;

Соціа́льна спільно́та - сукупність людей, яку характеризують умови їхньої життєдіяльності, спільні для даної групи взаємодіючих індивідів; приналежність до територіальних утворень, які історично склалися, приналежність групи взаємодіючих індивідів, що вивчається, до тих або інших соціальних інститутів.

8) візуалізація матеріалів, що дозволяє подолати технічні труднощі оснащення навчальних аудиторій необхідним обладнанням для демонстрації наочних матеріалів в електронному вигляді [11, c. 123 – 124].

На думку Р. Гуревича, Інтернет міцно ввійшов у життя підлітків і юнацтва, проте, як і телебачення, поки не став «компаньйоном» у навчанні. Очевидно, що процесом «життя» молоді в Інтернеті неможливо керувати (виключення – Китай), проте учнів і студентів треба навчати використовувати його явні переваги. Саме в цьому полягає завдання освіти, освітніх і професійних спільнот. Розважальний характер дозвілля не здатен сформувати діяльне молоде покоління. Тому, збільшуючи об’єми професійної та духовної інформації в Інтернеті, відкриваючи доступ тим, хто навчається, до цих ресурсів, залучати їх на створювані освітніми установами, навчальними закладами, професійними спільнотами, інформаційними майданчиками, можна добитися відповідної реакції від молоді, збудити масовий інтерес, створюючи моду на культуру і працю [3, с. 35].

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Ми погоджуємося з думкою А.В. Свєтлорусової про те, що віртуальні соціальні спільноти можуть стати цікавим і потужним ресурсом для розвитку та формування ІКТ-компетентності старшокласників і завдяки використанню їх в навчальному процесі можливо: розвиток комунікативних здібностей, подолання психологічного бар’єру некомунікабельності; одержання навичок критичного мислення і творчого потенціалу;

Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
одержання навичок коректної роботи в колективі, тобто соціальних навичок; сприяння профорієнтаційному самовизначенню старшокласників; і саме головне це розвиток та формування ІКТ-компетентностей старшокласників [5, c. 216].

О.В. Щербаков, Г.А. Щербина вважають, що інноваційний підхід, пов'язаний з використанням організації соціальних мереж в освітніх цілях, повинен додатково стимулювати пізнавальну активність студентів і, як результат, підвищувати якість освіти. Навчатися потрібно там, де весело і цікаво теперішній молоді. Освіта повинна йти в ногу з часом і відстежувати останні тенденції спілкування між підлітками, це дозволить більш легко та невимушено давати знання студентам. На думку дослідників, впровадження соціальних мереж в навчальний процес може істотно підвищити якість освіти не тільки в ВНЗ, але і в школах [9, с. 161].

Сучасні комунікаційні можливості Інтернету допомагають підліткам у спілкуванні, пізнанні світу. Залишений коментар до події, оцінка фотографії друга або розміщення на власній сторінці пізнавальної інформації створює в підлітка відчуття активності у власному реальному житті [8, с. 328 – 329].

Для підвищення інтересу до предмета (навчальної дисципліни) Інформатика, можна використовувати соціальні мережі як середовище, знайоме для учнів (студентів). Розміщувати в соціальних мережах додаткові завдання (творчого характеру, проектної роботи, під час канікул, до тижня інформатики).

Соціальні мережі надають наступні можливості:

1) створення груп «Інформатика», «Інформатики»., «Програмісти», «Олімпіада», "МАН», «Веб-технології» тощо, у групі можна розміщувати матеріал завдань, приклади розв’язування завдань, відеоролики, аудіо записи, документи, посилання на корисні ресурси, графічні об’єкти, створювати опитування, обговорення. В свою чергу, учні (студенти) можуть завантажувати свої розробки у групу, коментувати записи інших користувачів;

2) обмін повідомленнями як з користувачами соціальних мереж, так і із вчителем (викладачем) щодо навчальних завдань, якщо щось є незрозумілим;

Обмін повідомленнями - в програмуванні, є способом координації в конкурентних, паралельних, та об'єктно-орієнтованих системах, та організації взаємодії між процесами. Координація робиться шляхом відсилання повідомлень отримувачу.

3) на стіні можна розміщувати найважливішу інформацію: дати олімпіад, тижня інформатики, участі у МАНі, завдання, електронні версії підручників, додатковий матеріал, цікаві відеоролики тощо;

4) закладки можна використовувати для зберігання необхідних фотографій, відео, записів, посилань тощо;

5) фотографії, відеозаписи, аудіозаписи, документи надають можливість завантаження цих об’єктів до своєї сторінки;

6) новини можна використовувати для ознайомлення з потрібною інформацією, новинами своїх друзів, груп;

7) кожна сторінка соціальної мережі може бути прив’язана до електронної скриньки користувача, зміни в соціальних мережах (отримання нових повідомлень, оповіщення про дати народжень друзів тощо) одразу відображаються у вигляді оповіщення (електронного листа) на електронній скриньці користувача;

8) додатки (користувачі можуть використовувати логічні, ігрові додатки).

Проаналізувавши наукову літературу, ми визначаємо наступні переваги та недоліки використання соціальних мереж в освіті.

Наукова публікація - це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Завданням наукових публікацій є знайомити науковий світ з результатами досліджень окремих вчених та груп науковців.

Переваги використання соціальних мереж в освіті:


  • звичне середовище для спілкування;

  • зрозумілість інтерфейсу соціальних мереж;

  • використання у будь-який зручний для користувача час;

  • обмін інформацією між користувачами;

  • пошук потрібної інформації;

  • доступність навчального матеріалу (достатньо зайти в соціальну мережу та переглянути інформацію);

  • розміщення потрібної інформації як для учня (студента), так і для вчителя (викладача);

  • можливість задавати питання, як іншим користувачам, так і вчителю (викладачеві);

  • наявність зворотного зв’язку у вигляді обміну повідомленнями, записами на стіні, коментарями між іншими користувачами;

  • розміщення різного характеру завдань;

  • виконання завдання колективно або самостійно;

  • перегляд виконуваності завдання іншими користувачами, тобто наявність матеріалів для вільного доступу у вигляді фото, відео та коментарів на стіні;

  • неперервність навчального процесу (завдання можна розміщувати під час канікул).

Недоліки використання соціальних мереж в освіті:

  • деякі учні, студенти (хоча цей відсоток невеликий) можуть не мати комп’ютер або доступ до мережі Інтернет;

  • відсутність доступу до мережі Інтернет;

  • технічні проблеми соціальної мережі;

  • недостатня обізнаність учнів (студентів), вчителів (викладачів) щодо роботи з соціальним мережами;

  • використання учнями (студентами) соціальних мереж тільки для своїх потреб (обмін повідомленнями, гра з додатками соціальним мереж, перегляд новин тощо), а не для виконання навчальних завдань:

  • розвиток комп’ютерною залежності від соціальних мереж, бажання обов’язково зайти на свою сторінку соціальної мережі.

Дуже часто користувачі соціальних мереж спілкуванням в мережі замінюють реальне спілкування в житті, поява нового запису на стіні стає власним способом розкрити свій внутрішній світ, під час спілкування користувачі використовують смайлики, замінюючи реальні емоції, проводять більше часу в соціальних мережах, а ніж у реальному світі, можуть обирати з ким спілкуватися, з ким – ні.
Реа́льність (від лат. realis - речовинний, дійсний, від res - річ, предмет) - філософський термін, який означає те, що існує насправді. Окреслення того, що існує насправді, а що насправді не існує - складне онтологічне питання, а тому серед філософів термін реальність вживається в різних значеннях в залежності від філософського напрямку чи школи.
Але всі ці проблеми є відображенням психологічного, емоційного стану людини.
Емо́ції (від фр. emotion - «хвилювання», «збудження») - складний стан організму, що припускає тілесні зміни поширеного характеру - в диханні, пульсі, залозо-виділеннях тощо - і на ментальному рівні, стан збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттями, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки.
Тому потрібно шукати відповіді на ці питання з психологічної точки зору. Людина, яка є успішною в житті, може поєднати і ставити межу між віртуальним і реальним світом.

Р. Гуревич у своїй статті [3, с. 53] розглядає питання поведінки педагога в рамках соціальних мереж. Автор зазначає, що в рамках соціальних мереж викладач продовжує виконувати свою освітню та виховну функції. В обов’язки педагога входить пояснення основ інформаційної безпеки, реагування на публікації студентів на їхніх відкритих персональних сторінках.

Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).
Соціальні мережі як форма навчальної та позаурочної праці зі студентами, спосіб взаємодії з ними та їхніми батьками швидкими темпами входять в життя педагога, розширяючи виховний простір освітньої установи. У зв’язку з цим актуальною є розмова про позицію та роль педагога в соціальних мережах, можливості їх використання або ігнорування, підготовку молоді до життя в інформаційному суспільстві.

На нашу думку, вчитель (викладач) не повинен забувати, що він є взірцем поведінки для своїх учнів (студентів). В деякій мірі, вчитель – публічна персона, увага до якої може бути і поза навчальним закладом. Тому вчитель (викладач) повинен завжди про це пам’ятати. Сторінка вчителя (викладача) в соціальні мережі – продовження педагогічної діяльності, тому розміщення некоректної інформації є неприпустимим.

Розглянемо як можна організувати навчальний процес з використанням соціальних мереж.

Навчальний процес з використанням соціальних мереж можна реалізувати наступним чином: пропонується завдання, клас (студентська група) розподіляється на невеликі групи (3 – 5 учасників), кожний учасник виконує своє завдання та результати роботи представляє на своїй сторінці соціальної мережі або в заздалегідь створеній групі соціальної мережі. Результат роботи кожного учасника можуть переглядати інші учасники та вчитель (викладач), залишаючи свої коментарі щодо виконання завдання. Через певний час групи класу (студентської групи) пропонують свої кінцеві результати на розгляд.

Можна запропонувати кожному учню (студенту) виконати індивідуальні завдання з розміщенням результатів своєї роботи на власній сторінці соціальної мережі. Завдання може бути різного характеру, з різної теми. Завдання, які пропонуються для виконання, повинні відповідати віковим особливостям, розумовим здібностям. Завдання можна розподіляти за рівнем складності. Можна створювати опитування, голосування, обговорення.

Таким чином, стає можливим реалізувати різні форми навчання: індивідуальні, групові, колективні, проектні тощо.

За власним досвідом педагогічної діяльності, ми можемо зазначити, що майже всі учні використовують соціальні мережі для спілкування. Учні щоденно використовують соціальні мережі, щоб дізнатися цікаву для них інформації про своїх друзів, поспілкуватися з ними, дізнатися новини з груп. За допомогою соціальних мереж йде налагодження педагогічного контакту учня з вчителям.



Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. На основі аналізу наукової літератури, ми дійшли висновку, що соціальні мережі надають можливість зробити навчальний процес цікавішим, творчим, реалізувати різні форми навчання. Соціальні мережі – середовище спілкування, обміну різного виду інформації (повідомлення, фотографії, музика, відео, коментарі), отримання інформації з соціальних груп. Соціальна мережа виступає як середовище взаємодії учнів (студентів) та вчителя (викладача), середовище розміщення інформації, зберігання, аналізу, обговорень, пропозицій тощо. Тобто відбувається перехід від соціальної мережі як засобу для спілкування до соціальної мережі як засобу для реалізації цілей навчального процесу.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у подальшому вивченні соціальних мереж для застосування в освіті.

  1   2


Скачати 201.12 Kb.

  • ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
  • Аналіз останніх досліджень і публікацій.
  • Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.
  • Формулювання цілей статті (постановка завдання).
  • Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
  • Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.