Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Післядипломної педагогічної освіти кафедра педагогіки І психології Житомирський обласний центр

Післядипломної педагогічної освіти кафедра педагогіки І психології Житомирський обласний центр




Сторінка1/4
Дата конвертації07.06.2017
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3   4

Житомирський обласний інститут

Післядипломної педагогічної освіти

кафедра педагогіки і психології

Житомирський обласний центр

практичної психології та

соціальної роботи

Діагностика і корекція


емоційних станів

молодших школярів

ЖИТОМИР

2002


Посібник підготували:
Завідувач обласного центру практичної психології та соціальної роботи Л.В.

О́бласть - місцевість, земля, край; частина якоїсь території (країни, держави, материка, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.)

Соціа́льна робо́та - галузь наукових знань, академічна дисципліна та професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню.

Практи́чна психоло́гія та психологічна практика - сфера людської діяльності, система психологічних знань та область досліджень, зміст якої надзвичайно близький до змісту поняття прикладна психологія.

Лавренчук

Методист-психолог обласного центру практичної психології та соціальної роботи Л.А. Скаковська

Старший викладач кафедри педагогіки та психології Житомирського обласного інституту післядипломної педагоічної освіти Є.С. Клєцова

Упорядник:

Методист-психолог обласного центру практичної психології та соціальної роботи О.М. Вознюк



Рецензенти:

Заброцький М.М., завідувач кафедри педагогіки та психології Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Дмітрієва С.М.

Жито́мир - місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста - 268 тис. (2016), територія - 6100 га.

Ка́федра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.

, завідувач кафедри психології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка

ПЕРЕДМОВА.

Однією з соціально-психологічних умов розвитку особистості дитини є її психічний стан.

Психіка (від дав.-гр. ψυχή, «дихання, душа» та лат. суфікс -ic) - система явищ суб'єктивного внутрішнього світу людини та тварин; букв., те що притаманне психеї, душевне, психічне. Питання природи психіки є складовою основного питання філософії.

Психічні розлади, захворювання (застаріле Душевні хвороби) - діагностовані за допомогою фахівця в галузі психічного здоров'я більш стійкі, стабільні психопатологічні стани, в основі яких лежать складні патологічні функціонально-структурні (нейрообмінні, нейромедіаторні, дистрофічні, диструктивні) процеси як в центральній нервовій системі так і в усьому організмі, характеризуються порушенням психічної діяльності людини і призводять до страждань або порушення здатності функціонувати в житті, і являють інтерес для клінічної психіатрії, в тому числі її відділів, таких як діагностика, лікування, профілактика, дослідження етіології і патогенезу.

У цьому зв’язку особливого значення набуває проблема емоційних станів, адже процеси виховання та навчання базуються, власне, кажучи, на транслюванні емоційних станів від педагога до учня і навпаки.

Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.

Разом з цим емоційні стани дітей, пронизуючи як фоновий компонент усі види діяльності учнів, часто залишаються неврахованими як при педагогічному, так і при психологічному аналізі навчально-виховного процесу.

Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.

Педагоги усе частіше скаржаться на прогресуючу тенденцію до розвитку несприятливих емоційних станів, з якою вони стикаються у своїй повсякденній праці.

Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.

В запропонованій увазі читачів роботі розкрита теорія й методика використання експресивної психотехніки у вихованні дітей молодшого шкільного віку. Основна увага, зосереджена на визначенні ознак, причин появи, методах діагностики й психокорекції найпоширеніших вад особистісного розвитку: тривожності, імпульсивності, агресивності, замкнутості, невпевненості.

У роботі використано матеріали навчального посібника З.С.

Триво́жність - індивідуальна властивість особи, риса характеру, що проявляється схильністю до надмірного хвилювання, стану тривоги в ситуаціях, які загрожують, на думку цієї особи, неприємностями, невдачами, фрустрацією.

Психотехніка (від грец. ψυχή - душа, й дав.-гр. τεχνικός від τέχνη «вміння», «майстерність», «мистецтво») - галузь психології, що набула поширення в 1910-1930-х рр., вивчала додаток психології до вирішення практичних питань, пов'язаних із психологією праці, профорієнтацією та профвідбором.

Психологічна корекція (психокорекція) - доцільно організована система психологічних впливів, спрямованих на зміну визначених особливостей (властивостей процесів, станів, ознак) психіки, які грають важливу роль у прояві хвороб, у їх патогенезі.

Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.

Експре́сія (лат. expressio - вираження) - 1) сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; 2) підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність; 3) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, стилістичними засобами мови.

Діагно́стика (з грец. diagnosis = dia+gnosis = «роз+пізнання») (англ. diagnostics; нім. Diagnostik; фр. le diagnostic) - галузь знань, що вивчає теорію і методи організації процесів постановки діагнозу, а також принципи побудови засобів діагностування.

Агресія (лат. aggressio - напад) - інстинктивна індивідуальна поведінка людей, тварин, яку породжує страх, лють тощо. Вона виражається в нападі або загрозі нападу на особин свого (рідше чужого) виду.

Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.

Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.

Карпенко “Експресивна психотехніка для дітей”

Рекомендується практичним психологам, класоводам, вихователям.

Експресивна психотерапія як засіб корекції емоційних станів
Емоції – це своєрідні прояви особистісного ставлення людини до навколишньої дійсності до інших людей і до самої себе.

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

Психотерапі́я (ψυχή - душа, θεραπεία «зцілення, медичне лікування») - метод впливу лікаря та медичного персоналу словом на психіку хворого з лікувальною метою. Фахівець у даній галузі - психотерапевт.

Традиційно всі емоції розподіляються на позитивні – такі реакції людини, які вона прагне продовжити (радість, задоволення, інтерес та ін.

Бажання - прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання.

Задово́лення - позитивно забарвлена емоція, що супроводжує вдоволення однієї або кількох потреб. Антонімом задоволення є страждання й біль. Поняття задоволення в філософії Епікура ототожнене зі щастям.

), і негативні – реакції протилежного значення, коли з’являється бажання уникнути причин, які викликають їх (гнів, сором, страх, страждання, презирство тощо).

Емоційні прояви можуть бути короткочасними й тривалими, набувати характеру емоційних станів (А.В. Петровський) настрій, афекти, ейфорія, стрес, фрустрація – емоційні стани, позначені комплексом позитивних чи негативних емоцій, характер і перебіг яких значною мірою залежить не лише від зовнішніх обставин, а й від типу вищої нервової діяльності людини.

Афект - багатозначний термін у медицині, психології, кримінальному праві.

Страх - внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.

Обста́вина - другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на спосіб, міру або ступінь вияву дії або ознаки.

Знева́га - почуття презирства, відсутність поваги до кого-небудь; негативно забарвлене почуття, що виникає стосовно об'єкта, який демонструє якості або поведінку, які суб'єкт не дозволяє собі демонструвати, оскільки сприймає їх соціально неприйнятними.

Фрустрáція (від лат. frustratio - омана, марне очікування) - психічний стан людини, що виражається в характерних переживаннях і поведінці і те, що викликається об'єктивно непереборними (або суб'єктивно сприйманими як непереборні) труднощами на шляху до досягнення мети і розбіжності реальності з очікуваннями суб'єкта.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.

Страждання - сукупність вкрай неприємних, обтяжливих або болісних відчуттів живої істоти, при яких вона відчуває фізичний і/або емоційний дискомфорт, біль, стрес, нестерпні муки.

Нервова система Нервова система - цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємопов'язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища.

По класифікації, запропонованій К. Ізардом, виділяються емоції фундаментальні та похідні. До фундаментальних відносять: 1) інтерес-хвилювання, 2) радість, 3) подив, 4) горе, страждання, 5) гнів, 6) відраза, 7) презирство, 8) страх, 9) сором, 10) провина. Інші – похідні. Із з’єднання фундаментальних емоцій виникають комплексні емоційні стани такі як тривожність, імпульсивність, агресивність, невпевненість, та інші.

Імпульсивність - риса характеру, що виражається в схильності діяти без достатнього свідомого контролю, під впливом зовнішніх обставин або в силу емоційних переживань. Як вікова особливість імпульсивність проявляється переважно в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, що обумовлено недостатньою сформованістю функції контролю за поведінкою.

Триво́га - негативно забарвлена емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій, важковизначені передчуття. На відміну від причин страху, причини тривоги зазвичай не усвідомлюються, але вона поперджує участь людини в потенціально шкідливій поведінці, чи стимулює його до дій з підвищення ймовірності благополучного закінчення подій.

Тривале перебування у таких станах створює передумови для їх, поступового переходу у властивості особистості, що у свою чергу впливають на психічний стан, позитивно чи негативно тому, тут важливе місце займає профілактика та рання діагностика. Оскільки емоційні стани індивідуально своєрідні і рідко бувають логічними, пропонуємо використовувати експресивну психотехніку, яка включає комплекс умінь щодо здійснення психологічної діагностики, корекції й розвитку пізнавальних та емоційно – вольових якостей особистості.

Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.

Психологі́зм(грец. psych - душа; лат. lohos - слово, вчення;) - передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками.

Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos - слово, значення, думка, мова) - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.

Роль експресивної психотерапії особливо зростає, коли йдеться про дітей, а не про дорослих клієнтів. Рефлексивні процеси дітей, особливо дошкільників, розвинуті ще досить слабко, порівняно небагатий словниковий запас не дозволяє адекватно ідентифікувати певні переживання, з’ясувати суть особистісної проблеми, внутрішнього конфлікту тощо В експресивній терапії особлива увага приділяється руху, коли ми рухаємося всі разом, ми позбуваємося наших страхів самотності й усвідомлення себе.

. Світ твоїх Переживання (в акторському мистецтві) - здатність актора переживати почуття і думки зображуваного персонаж а при кожному виконанні ролі; творча основа системи К. С. Станіславського.

Доро́слий - людина, яка досягла певного віку, та у відношенні до якої є підстави вважати, що вона має тілесну та ментальну зрілість. Доросла особа має ті необхідні знання та вміння, які дозволяють їй приймати рішення, важливі на її життєвому шляху.

Словниковий запас - це набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові. Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань.

При цьому важливо, щоб рух був усвідомлений. Ми фокусуємо увагу на наших почуттях або станах, фіксуючи їх жестом або позою (А.

Жест - рух (дія) для вираження емоції чи інформації замість розмови, або під час розмови. Дія або рух людського тіла або його частини, що має певне значення або сенс, тобто є знаком або символом.

Валлон). При цьому виявляється характерне явище творчого взаємозв’язку, коли одна форма самовираження, наприклад, через танець, впливає на іншу форму, наприклад, здатність до вокалізації, підсилюючи її. Здійснюваний творчий взаємозв’язок сприяє гармонізації внутрішнього світу особистості, а також її взаємин із світом. Сприймання зовнішнього вираження емоцій пробуджує у відповідь емоційні переживання і надає міжособистісному спілкуванню того чи іншого характеру. І навпаки, володіння, виразними рухами передбачає також тонке розуміння широкого спектра виразу обличчя, рухів тіла іншої людини.

Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.

Розумі́ння - психологічний стан, який виражає собою правильність ухваленого рішення і супроводжуваний відчуттям упевненості в точності сприйняття або інтерпретації якої-небудь події, явища, факту.



Діагностика і корекція емоційних станів дітей

ТРИВОЖНІСТЬ

Тривожність – схильність індивіда до переживання тривоги, яка виникає в ситуаціях невизначеності, небезпеки і проявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій.

Стандартна невизначеність (англ. standard uncertainty) u - невизначеність результату вимірювання, виражена як його стандартне (середнє квадратичне) відхилення.

Небезпе́ка - можливість виникнення обставин, за яких матерія, поле, інформація або їхнє поєднання можуть таким чином вплинути на складну систему, що призведе до погіршення або неможливості її функціонування і розвитку.



Визначений рівень тривожності – природна і обов’язкова особливість активної діяльності особистості.

Особливість, або сингулярність в математиці - це точка, в якій математичний об'єкт (зазвичай функція) не визначений або має нерегулярну поведінку (наприклад, точка, в якій функція недиференційована).

У кожної людини існує свій оптимальний чи бажаний рівень тривожності – це так звана корисна тривожність [17, ст.234].

Оптимальність - властивість, при якій забезпечується найбільша відповідність даному завданню, умовам тощо.

Однак, підвищений рівень тривожності є суб’єктивним проявом неблагополуччя особистості.

Тривожність у дітей проявляється в емоційній вразливості, легкій спалахуваностіі емоцій, боязні спілкування з незнайомими людьми, плаксивості, нитті.

Відмічають такі ознаки тривожності:

- підвищена збудливість, напруженість, скутість;

- страх перед усім новим, незнайомим, незвичайним;

- невпевненість у собі, занижена самооцінка;

- очікування неприємностей, невдач, осуду старших;

- старанність, розвинуте відчуття відповідальності;

Відчуття́ - психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу.

Подра́зливість, збу́дливість - здатність клітин організму переходити із стану фізіологічного спокою в діяльний стан у відповідь на дію будь-якої сили, яку називають подразником, процес дії цієї сили - подразненням, а відповідь на нього - біологічною реакцією.

Старанність (лат. industria; англ. diligence) - моральна якість та чеснота. Старанність це завзята та уважна природа дій та праці людини. Рішуча робоча етика. Правильне розпорядження часом; моніторування власних дій пильнуючи проти лінивства.

Відповіда́льність - загальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи.

- безініціативність, пасивність, боязкість;

- схильність пам’ятати більш погане, ніж хороше.

Серед причин тривожності:

- конституціональна особливість нервової системи (меланхолійний темперамент);

Темпера́мент (лат. temperamentum - «належне співвідношення частин») - вроджена (біологічно зумовлена) і мало змінна властивість людської психіки, що визначає реакцію людини на інших людей та на обставини.

- компоненти невротичного стану, що виявляється як боязнь окремих людей, ситуацій, які спровокували психоемоційну травму дитини;

- наслідок інфекційної інтоксикації;

- результат залякування дорослими з метою домогтися послуху;

- побічний продукт багатої емоційної уяви дитини;

- природний страх перед новим, незвичним, вияв інстинкту самозбереження;

- результат гіперсоціалізуючого виховання з надмірною кількістю заборон, правил, оцінок, вимог поєднується з комплексом провин за свою неспроможність бути на рівні жорстких соціальних стандартів;

Отруєння, або інтоксика́ція - порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому.

Інстинкт самозбереження - вроджена форма поведінки живих істот у разі виникнення небезпеки, дії з порятунку себе від цієї небезпеки. Реалізації цього інстинкту служать такі почуття, як біль і страх. Біль відчувається, зазвичай, як аномальний стан організму, який необхідно будь-яким чином усунути.

Інстинкт (від лат. īnstīnctus - «спонукання», «потяг до дії») - сукупність уроджених рефлексів. Подібні акти поведінки проявляються у вигляді фіксованої форми дії, що отримується організмом спадково. На відміну від безумовних рефлексів, що виникають на рівні спинного мозку або периферійних гангліїв, інстинкти виникають у головному мозку.

Інфекція або заражування хворобою (англ. Infection - проникнення в організм хвороботворних мікробів; інфікування, зараження) - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент - патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.

Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Соціа́льне (лат. socialis - товариський, громадський) - одна з основних категорій соціології та соціальної філософії. Вперше вона була введена до наукового обігу К. Марксом для позначення характеристики однієї із сторін суспільного життя.

- один з проявів аутизму.

Для оцінки рівня тривожності дитини дорослим, які добре її знають (батькам, іншим членам сім’ї) можна запропонувати анкету.

Інструкція до анкети: якщо твердження, що міститься в анкеті, правильно на ваш погляд, характеризують дитину, поставте поруч із номером твердження плюс, якщо неправильно – мінус.

Зміст анкети.

1. Дитині важко зосередитись на чомусь.

2. Будь-яке завдання викликає надмірну тривогу.

Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.

3. Під час виконання дитина дуже напружена, скута.

4. Часто говорить про можливі неприємності.

5. Спить неспокійно, погано засинає.

6. Дитина ляклива, багато що викликає в неї страх.

7. Звичайно неспокійна, легко засмучується.

8. Погано переносить чекання.

9. Не любить братися за нову справу.

10. Не впевнена у собі, своїх силах, боїться труднощів.

Обробка та інтерпретація даних: 1 плюс=1 балу.

Впе́вненість, певність, самовпевненість - стан розуму (духовний стан), в якому він дає міцну згоду судженню без остраху можливості помилки; стан буття без сумніву, свобода від сумніву. Відсутність цього страху є негативним фактором впевненості; свідомо зрозумілі причини для твердої згоди є позитивним фактором.

Інтерпретатор мови програмування (interpreter) - програма чи технічні засоби, необхідні для виконання інших програм, вид транслятора, який здійснює пооператорну (покомандну, построкову) обробку, перетворення у машинні коди та виконання програми або запиту (на відміну від компілятора, який транслює у машинні коди всю програму без її виконання).

Знайдіть суму виставлених плюсів, щоб дістати загальний бал тривожності.

Висока тривожність – 8-10 балів.

Середня тривожність – 4-7 бали.

Низька тривожність – 1-3 бали.

Щоб об’єктивніше оцінити рівень тривожності дитини, психолог заповнює цю анкету на основі власних спостережень і узагальнює дані анкетування дорослих, які добре знають дитину.

Щоб уточнити результати, треба давати всі бали, виставлені дитині кожним експертом, і поділити на кількість людей, що взяли участь у анкетуванні.

Анкетування (від фр. enquete) - процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науково-дослідними підрозділами.

Експе́рт (від лат. expertus - досвідчений) (рос. эксперт, англ. expert, нім. Experte m, Sachverständiger m, Gutacher m) - фахівець, який здійснює експертизу.

Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

Наприклад показник тривожності Олі К. (за спостереженням) – 7 балів. Її мати заповнивши анкету, виставила її 5 балів, а батько – 8. У такому разу середній бал тривожності становитиме:



Значне розходження між балами, виставленими різними дорослими, свідчать про характер їх взаємин з дитиною.


  1   2   3   4



  • Житомирського
  • Рецензенти
  • ПЕРЕДМОВА.
  • Діагностика і корекція емоційних станів дітей
  • Зміст анкети.