Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Післядипломної педагогічної освіти кафедра педагогіки І психології Житомирський обласний центр

Післядипломної педагогічної освіти кафедра педагогіки І психології Житомирський обласний центр




Сторінка3/4
Дата конвертації07.06.2017
Розмір0.51 Mb.
1   2   3   4

Ще й від гніву на губах


Закипіла піна.

Тілесні прояви. Посилена жестикуляція. Міміка. Насуплені брови, зморщений ніс, відкопилені губи.

Етюди 9—11 спрямовані на вираження і розпізнавання гніву та виховання дружніх почуттів.

10. Розлючена ведмедиця.

На лісовій галявині хлопчик побачив маленького ведмедика. Ведмедик підбіг до хлопчика і став хапати його за нога передніми лапами. ніби, запрошуючи погратися з ним. Ведмедик був смішним і веселим. Чому не побавитися з таким пухнастим малюком? Раптом почулось голосне бурчання, і хлопчик побачив, що на нього, піднявшись на задні лапи, йде ведмедиця. Хлопчик підбіг до великого дерева і швидко заліз на нього. Ведмедиця не полізла на дерево за хлопчиком, а почала люто дряпати стовбур кігтями, рикати, злобливо дивлячись на хлопчика Раптом десь далеко заскиглив ведмедик. Ведмедиця залишила дерево і побігла визволяти ведмедика з уже справжньої біди. Хлопчик ще трохи посидів на дереві, потім спустився й побіг додому.

Тілесні прояви. Лють: насуплені брови, відкопилені губи, зморщений ніс, рик, тіло тремтить, посилена жестикуляція.

Запитання. 1) Що подумала ведмедиця про хлопчика? 2) Чи треба їй було нападати на нього? 3) Що насправді загрожувало ведмедику? 4) Як мама захищає свою дитину?



11. Два сердитих хлопчики.

Хлопчики посварилися. Вони дуже сердиті, насупили брови, розмахують руками, наступають один на одного, ось-ось поб'ються...

На́ступ, офензи́ва (заст.) - вид бойових дій, який застосовується з метою розгрому противника та оволодіння важливими районами. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів углиб його бойових порядків, знищенні та взятті у полон живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів).

Запитання. 1) Що краще — сваритися чи дружити? 2) Яку шкоду приносить бійка? 3) Як помиритися, коли ви вже посварилися?

12. Посварились і помирились.

Двоє дітей спочатку зображають дітей, які посварилися.

Тілесні прояви. Двоє дітей стають спинами один до одного і притупують однією ногою; руки на поясі або за спиною.

Потім показують дітей, які помирилися.

Тілесні прояви. Діти повертаються лицем один до одного і, посміхаючись, беруться за руки, весело кружляють у танці. У кінці обнімаються.

Звучить музика Т. Вількорейського “Помирились”.

Гра, спрямована на вираження агресії та дружніх почуттів.

13. Упертий хлопчик.

Уже вечір. Пора йти вечеряти й лягати спати. Мама взяла хлопчика за руку, щоб відвести його додому, а він опирається, вириває руку та ще тупає ногою: “Не хочу! Не піду!”.

Якщо етюд іде в музичному супроводі (Г. Леденьов, “Впертюх”), то можна повідомити дітям, що в музиці композитор зобразив одного знайомого йому упертюха. Композитор говорив: “Знаю я одного хлопчика. Коли він упреться — розмахує руками, тупає ногами, наполягає на своєму, напевно, знаючи, що не правий. В музиці… є різкі капризні акорди” Прослухавши п'єсу, діти разом із ведучим дають моральну оцінку впертості.

14. Карабас-Барабас.

Карабас-Барабас - один із головних антагоністів казки Олексія Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» 1936 року.

Дитина зображає Карабаса-Барабаса. Вона сидить на стільці і, поки звучить музика (А. Ленін, “Карабас”, уривок), зловісне дивиться на Буратіно, якого ось-ось кине у вогонь.

Тілесні прояви. Сидіти на стільці, широко розставивши ноги, однією ногою можна притупувати, не відриваючи носка від підлоги. корпус тіла нахилений вперед, руками (кулаками) упиратись у боки брови насуплені.

Етюди 14—15 спрямовані на вираження й розпізнавання злості, виховання доброзичливості.



15. Злюка.

Дитина зображає злюку. Вона сидить на стільці і, поки звучить музика (Д. Кабалевський, “Злюка”), дивиться на кожного з присутніх із злістю та незадоволенням.

Дмитро Борисович Кабалевський (рос. Дмитрий Борисович Кабалевский; 30 грудня 1904, Санкт-Петербург, Російська імперія - 14 лютого 1987, Москва, Російська РФСР) - радянський композитор, педагог, громадський діяч.

Міміка. Брови насуплені, верхня губа закушена. Запитання. 1) Чи подобається вам злюка? Чому? 2) Який вигляд має добра дитина? 3) Як можна робити добро людям?

16. Люблячий син.

Хлопчик тихенько входить у кімнату з подарунком, захованим за спину. Він іде на пальчиках і посміхається. Мама не знає, що хлопчик у кімнаті і зараз зробить їй подарунок.

Етюди 16—18 спрямовані на відображення гуманних почуттів.

17. Добрий хлопчик.

Зима. Маленька дівчинка, граючись із снігом, загубила рукавичку.

Рукави́чка, діал. пальча́тка - вид одягу для рук, на відміну від рукавиць - з відділеннями для кожного пальця. Виготовляються з шкіри, гуми, тканини.

У неї замерзли пальчики. Це побачив хлопчик. Він підійшов до дівчинки і надів на її руку свою рукавицю.



18. Уважний хлопчик.

Вулицею йшла жінка з покупками. З її сумки випав згорток. Хлопчик, побачивши це, побіг, підняв згорток і подав жінці. Жінка подякувала хлопчику.



19. Хлопчик (дівчинка) — навпаки.

Учасники гри стають у коло, ведучий показує, що робити, всі повторюють рухи за ним. Хлопчик — навпаки повинен робити не так, як усі.

У грі розвивається довільний контроль за своїми діями, знімається рухова розгальмованість, негативізм.

Контроль (фр. contrôle, от contrerôle - подвійний список): Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо.

Негативізм (від лат. negativus - заперечний) - Розлад вищої нервової діяльності людини, прояв деяких психічних захворювань (наприклад, шизофренії). При негативізмі відмовляються виконувати будь-які завдання (пасивний негативізм) або роблять все навпаки, ніж від них вимагають (активний негативізм).



20. Відвідання хворого.

Хлопчик захворів. До нього прийшов друг. Він співчутливо дивиться на хворого, потім дає йому попити, турботливо поправляє ковдру.



АСОЦІАЛЬНІСТЬ
Асоціальність — свідчення моральної неповноцінності, відсутності вищих соціальних почуттів, виявляється в ігноруванні етичних норм.

Ознаки асоціальності:

— нехтування своїми обов'язками, невиконання обіцянок;

потяг до насолод і гострих відчуттів без обмежень і затримок;

— неприйняття критики, ворожість до людей, які прагнуть тримати дитину в соціально допустимих рамках;

нестійкість бажань — від бурхливих афектів до нудьги, роздратування, злість;

крайній егоїзм, себелюбство, нескромність;

застосування силових методів розв'язання конфліктів;

Парово́з або паротя́г - локомотив, що використовує парову машину як двигун. Перший подібний локомотив збудував Річард Тревітік 1804. Першим локомотивом, на який схожі всі наступні паровози, став локомотив «Ракета», збудований Джорджем Стефенсоном 1829.

Несті́йкість - явище необмеженого наростання збурення в системі будь-якої природи. Протилежність стійкості.

Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.

— користолюбство.



Причини прояви асоціальних нахилів:

— широкий спектр недоліків виховання, що виявляється у не-сформованності нормовідповідної поведінки через незнання чи нерозуміння етичних норм, дефектів самооцінки (завищена), відсутності вольової регуляції емоційної сфери (імпульсивність, розгальмованість), призводить до появи асоціальних спонукань. Конкретними причинами асоціальності можуть бути:

— асоціальна поведінка батьків (пияцтво, бійки, наркоманія, шахрайство та ін.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

);

— повна байдужість до дитини чи надмірний контроль за нею з боку дорослих;

Апа́тія, байду́жість - медичне поняття, що означає хворобливий стан, клінічний симптом, який характеризується байдужим ставленням до навколишнього середовища, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій.

— крайня нестійкість нервових процесів при наявності додаткових умов, які сприяють появі асоціальності;

— під'юджування дитини до негативізму з боку дорослих під виглядом захисту власного Я – від маніпуляторських посягань оточуючих та інші ілюзії батьків;

— вияв кризових явищ у розвитку дитини, “бунт” проти обмеження самостійності.

Анкета для визначення асоціальності

1. Дитина часто порушує правила поведінки, встановлені вихователем.

Вихова́тель - людина, яка здійснює цілеспрямований виховний вплив на іншу особу. У вузькому значенні - особа, яка обіймає цю посаду в навчально-виховних закладах.

2. Любить сміятися з інших.

3. Кривдить своїх товаришів: б'є їх, штовхає, дражнить.

4. Часто говорить одне, а робить інше.

5. Розповідає непристойні історії, вживає нецензурні слова.

6. Переконана, що її пустощі нікому не шкодять.

7. Для своєї користі часто обдурює інших.

8. Інші діти скаржаться, не хочуть гратися з нею.

9. Докучає людям, розповідаючи жахливі історії, про які дізналася з кінофільмів і розмов між дорослими.

10. Виявляє жорстокість до тварин, нищить без потреби рослини.

Жорстокість - риса особистості, що визначається як байдужість до страждань людей або прагнення завдати страждань іншим. Також трактується як метод досягнення цілі (здебільшого задля користі).



Шкала оцінювання

Високий ступінь асоціальності — 8—10 балів.

Середній ступінь асоціальності — 4—7 балів.

Низький ступінь асоціальності — 1—3 бали.



Психокорекція асоціальності

Загальні рекомендації. Дітям з асоціальними нахилами треба давати змогу частіше потрапляти у становище жертв агресії та маніпуляцій з боку інших. Таке навчання на особистому прикладі (наслідках своєї нестриманості та грубості), як правило, проводити в ігрових ситуаціях із наступним аналізом дій персонажів. Хвалити за стриманість, проявлену ввічливість, добрі вчинки.

Ввічливість (також чемність, ґречність) - дотримування правил етикету, демонстрування уважності та люб'язності до оточуючих людей. Під ввічливістю зазвичай розуміють вміння шанобливо і тактовно спілкуватися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати протилежні точки зору.

Учити об'єктивно оцінювати свої знання, вміння, якості та бажання, ставити перед собою виважені, узгоджені з можливостями цілі.

Вправи, етюди, ігри, бесіди.

1. Допитливий.

По вулиці йшов чоловік і ніс у руці спортивну сумку, в якій лежало щось дуже велике. Хлопчик це помітив і схотів довідатися, що саме лежить у сумці. Чоловік ішов швидко і не помічав хлопчика. А той вився навколо перехожого: то з одного боку, підбіжить до нього, то з іншого і, витягуючи шию, заглядає у напіввідкриту сумку. Раптом чоловік зупинився, поклав сумку на землю, а сам зайшов у телефонну будку.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

Телефо́н - вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів.

Хлопчик присів навпочіпки біля сумки, ледь потягнув за блискавку і зазирнув усередину. Там лежали дві звичайні ракетки. Хлопчик розчаровано махнув рукою, встав і не поспішаючи пішов додому.

Запитання. 1) Чи правильно вчинив хлопчик, заглянувши в чужу сумку? 2) Що міг би подумати чоловік, якби він бачив, що робить хлопчик?

Етюд вимагає вираження інтересу, вчить стриманості і розсудливості.



2. Смачні цукерки.

У дівчинки в руках уявний кульок (коробка) із цукерками. Вона простягає його по черзі дітям. Вони беруть по одній цукерці і, дякуючи, дівчинці, потім розгортають папірці і беруть цукерки в рот. По дитячих обличчях видно, що частування смачне.

Етюд супроводжується музикою Т. Кассерна “Медові цукерки”.

Міміка Жувальні рухи, посмішка.

Етюд виховує у дітей доброчинність.

Благоді́йність, також доброчи́нність - безкорисливе надання допомоги потребуючим, які не є пов'язаними з благодійником. Приклади благодійності часто перетинаються з прикладами філантропії, хоча не всяка благодійність є філантропією, як і навпаки, не всяка філантропія є благодійністю.



3. Два клоуни.

Під музику В. Адигезалова “Мені дуже весело” два веселих клоуни жонглюють уявними барвистими кільцями, не помічаючи один одного. Раптом вони зіштовхуються спинами і падають. Їм так смішно, що вони, сидячи на підлозі, голосно регочуть. Трохи вгамувавши сміх, клоуни допомагають один одному встати, збирають кільця і знову весело жонглюють. Але тепер вони кидають кільця один одному.

Тілесні прояви. Голова відкинута, рот широко розкритий, губи розтягнуті в посмішці, очі примружені.

Запитання. Що треба робити, коли вдариш когось ненароком?

Етюд виховує терпимість, вчить правильно реагувати на ненавмисну грубість.

4. Бабка замерзла.

Прийшла зима, а бабка не підготувала собі будиночок, не запаслась їжею. Бабка тремтить від холоду:

Холодно, голодно,

Ой-ой-ой-ой!

Нема куди подітися,

Пустіть до вас погрітися.

Звучить музика В. Герчика “Пісня бабки” (із дитячої одноактної опери “Бабка”).

Міміка. Насуплені брови; клацання зубами. Етюди 4—5 виховують співчуття до слабших, доброту.



5. Старий гриб.

Старий гриб ось-ось упаде. Його слабка ніжка вже не витримує ваги великого капелюха, що розкис.

Тілесні прояви. Стояти, ноги розставлені, коліна трохи зігнуті; плечі опущені, руки висять вздовж тіла; голова хилиться до плеча.

Запитання. 1) Як почувається старий гриб? А стара людина? 2) Що треба знати про стареньких? 3) Як їм можна допомогти?



6. Провина.

Хлопчик розбив вазу, і мама його сварить. Він відчуває свою провину.

Тілесні прояви. Голова нахилена вперед і втягнута в плечі, плечі підняті; ноги прямі, п'яти стулені; руки висять вздовж тіла. Міміка. Брови йдуть угору і насуплюються, кутики губ опущені.

Запитання. 1) Що б ви сказали мамі, якби ви розбили вазу? 2) Як треба поводитися з хатніми речами?

В етюді виражається почуття провини.

Провина, Почуття провини, докори сумління - негативно забарвлене почуття, об'єктом якого є деякий вчинок суб'єкта, який здається йому причиною негативних для нього і інших людей наслідків. Почуття вини навідмінно від почуття сорому зв'язана з переживанням відповідальності за власні дії, думки і бажання, які (як людині здається) могли нанести шкоду іншим, а почуття сорому пов'язано з відчуттям власної неповноцінності, огидності і приниження в очах інших людей.

Бесіда виховує у дітей чесність і бережливість.

7. Ваську соромно.

Жила собі дівчинка Галя. У неї була лялька Таня. Галя грала з лялькою, годувала її, спати укладала.

Одного разу поклала свою ляльку спати у ліжечко. Забрався туди кіт Васько і скинув ляльку на підлогу.

Прийшла Галя додому, побачила, що її лялька лежить на підлозі, підняла ляльку і стала лаяти Васька : “Чому ти, Васько, мою ляльку скинув?” А Васько стоїть, голову опустив: соромно йому.

Прослухавши розповідь, діти по черзі показують, як соромно було коту Ваську.

Ля́лька, ляля, заст. ку́кла - дитяча іграшка у вигляді фігурки людини.

Оповіда́ння - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображується подія з життя одного сформованого персонажа.

Етюд вимагає вираження почуття провини.



8. Соромно.

Хлопчик Коля випадково зламав перемикач у телевізорі.

Перемика́ч або вимикач, іноді ту́мблер (англ. tumbler від to tumble - «гойдатися», «хитатися») - електронний компонент, електромеханічний пристрій для розмикання електричного кола або перемикання електричного струму з одного провідника на інший.

. Телеві́зор (ТВ) - пристрій, який призначено для демонстрації нерухомих і рухомих зображень із звуковим супроводом. Слово походить від грецького τῆλε (TELE, 'далеко') і латинське (videre VIEWER, 'бачити').

Він злякався, що мама його покарає. Коля сказав, що перемикач зламав його маленький братик. Брата покарали. Колі стало дуже соромно.

Тілесні прояви. Голова нахилена вперед, брови насуплені, кути рота опущені.

9. Чуня просить пробачення.

Хвалькувате порося Чуню залишили його друзі – їжачок і білочка, а вовк тут як тут. Чуня кличе друзів:

Де ви, вірні друзі?

Чуні поможіть!


1   2   3   4



  • 10. Розлючена ведмедиця.
  • 11. Два сердитих хлопчики.
  • 12. Посварились і помирились.
  • 15. Злюка.
  • 17. Добрий хлопчик.
  • 19. Хлопчик (дівчинка) — навпаки.
  • АСОЦІАЛЬНІСТЬ Асоціальність — свідчення моральної неповноцінності, відсутності вищих соціальних почуттів, виявляється в ігноруванні етичних норм .
  • Ознаки асоціальності
  • Причини прояви асоціальних нахилів
  • Анкета для визначення асоціальності
  • Психокорекція асоціальності
  • 7. Ваську соромно.
  • 8. Соромно.
  • 9. Чуня просить пробачення .