Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Податковий компроміс Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?

Скачати 67.38 Kb.

Податковий компроміс Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?




Скачати 67.38 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір67.38 Kb.

Податковий компроміс

Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.

Суб'єкт податку (платник податку) - суб'єкт податкового правовідношення, який має, отримує(передає) предмети оподаткування чи здійснює діяльність яка є предметом оподаткування, і реалізує(має) податкові обов'язки і права встановлені законодавством про податки і збори.
Додана вартість (Value Added) - різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва.
Юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.
Податко́вий ко́декс України - кодифікований закон України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податко́вий креди́т - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.


До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?

Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Податкова деклара́ція - офіційна заява платника податків про отримані ним за певний період прибутки та розповсюджувані на них податкові знижки та пільги. Згідно з чинним Податковим кодексом, податкова декларація визначається як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.



Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу

Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом  2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України  від 17.01.2015 № 13) поширюється на:

1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).



Податки, до яких може бути застосовано процедуру податкового компромісу

Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

За якою формою подається заява про намір досягнення податкового компромісу під час судового чи адміністративного оскарження та на протязі якого терміну платник зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання?

Заява про компроміс по податкових повідомленях – рішеннях для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

 Сплата платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання здійснюється протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання.



Який термін сплати податкових зобов’язаннь, які визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні при застосуванні процедури податкового компромісу?

Відповідно до п. 5 підр. 9 прим. 2 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому п. 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.



Чи можливо застосувати процедуру податкового компромісу до донарахованих контролюючим органом сум податку, штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, щодо яких відбувається процедура адміністративного або судового оскарження, а також процедура розгляду касаційної скарги на рішення суду?
Каса́ція 1 (лат. cassatio - «скасування») - перевірка судом третьої інстанції законності та обґрунтованості вироків і рішень суду, що набрали законної сили (тобто пройшли стадію апеляції).
Рішення суду - процесуальний документ, яким розгляд справи закінчується по суті. Рішення суду є найважливішим актом правосуддя, актом реалізації судової влади. Рішенням суду розв'язується матеріально-правовий спір між сторонами, підтверджується наявність або відсутність певних фактів, ним захищаються порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників справи.

Процедура податкового компромісу поширюється на неузгоджені суми податкових зобов’язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. Під час касаційного оскарження процедура податкового компромісу не застосовується



Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки?

Відповідно до п. 7 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному п. 1 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ ПКУ.



Чи нараховується та сплачується пеня на суму заниженого податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу?

Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.



Чи підлягають сплаті та в якому розмірі штрафні санкції, визначені в податковому повідомлені-рішенні при застосуванні податкового компромісу?

При застосування податкового компромісу платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні, в розмірі 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.



При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.


Скачати 67.38 Kb.

  • Податкового кодексу України
  • До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу
  • Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу
  • Податки, до яких може бути застосовано процедуру податкового компромісу
  • Який термін сплати податкових зобов’язаннь, які визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні при застосуванні процедури податкового компромісу
  • Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки
  • Чи нараховується та сплачується пеня на суму заниженого податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу
  • Чи підлягають сплаті та в якому розмірі штрафні санкції, визначені в податковому повідомлені-рішенні при застосуванні податкового компромісу