Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Положен н я про сертифікацію типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопарапланів І пілотованих вільних аеростатів загальні положення

Положен н я про сертифікацію типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопарапланів І пілотованих вільних аеростатів загальні положення




Дата конвертації13.06.2017
Розмір0.57 Mb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державіаслужби






(Проект)
П О Л О Ж Е Н Н Я

ПРО СЕРТИФІКАЦІЮ ТИПУ

НАДЛЕГКИХ ТА ДУЖЕ ЛЕГКИХ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН,

ПЛАНЕРІВ, МОТОПЛАНЕРІВ, МОТОПАРАПЛАНІВ

І ПІЛОТОВАНИХ ВІЛЬНИХ АЕРОСТАТІВ
1.
Сертифіка́ція - діяльність уповноважених органів з підтвердження відповідності товару (роботи, послуги) не обов'язковим(ЗУ "Про стандартизацію" Розд. 1 ст.1) вимогам стандарту і видачі документа відповідності.
Аеростат (грец. - повітря і грец. - стоячий, нерухомий) - літальний апарат, легший за повітря. Підйомна сила створюється легшим за повітря газом (водень, гелій, світильний газ), що міститься в оболонці аеростата.
Авіа́ція (фр. aviation - від лат. avis - птах) - галузь техніки, пов'язана з польотами в атмосфері апаратів важчих за повітря.
Загальні положення

1.1.

Поло́ження - нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т. ін.
Положення про сертифікацію типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів (далі – Положення) розроблено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року №1095 "Про сертифікацію авіаційної техніки та її компонентів" і на підставі Авіаційних правил України, частина 21, "Процедури сертифікації авіаційної техніки", розділи A, B, C, D, E (далі – АПУ 21), з метою визначення порядку та робочої процедури Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (далі   Державіаслужби) з питань сертифікації типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів, а також схвалення змін, що вносяться до Типової конструкції.
Розді́л (рос. Роздол, уточнююча назва - Старий Розділ) - селище міського типу на південно-західному Опіллі (Миколаївський район Львівської області України).
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.
Держа́вна слу́жба - професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

1.2. Це Положення є обов’язковим для співробітників інженерного та льотного складу Державіаслужби, експертів Сертифікаційних центрів, Заявників   Розробників, які беруть участь у сертифікації типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів, а також для організацій та установ, яким Державіаслужбою делеговані повноваження щодо схвалення Типової конструкції.

Співпраця, співробітництво - спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця для досягнення мети. Для відображення негативного сенсу цього слова (співпраця з ворогом) використовується слово колабораціонізм.
Держа́вна авіаці́йна слу́жба Украї́ни - центральний орган виконавчої влади України, утворений 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.
Програміст, також програмник[джерело?] - фахівець, що займається програмуванням, виконує розробку програмного забезпечення (в простіших випадках - окремих програм) для програмованих пристроїв, які, як правило містять один чи більше CPU.
Експе́рт (від лат. expertus - досвідчений) (рос. эксперт, англ. expert, нім. Experte m, Sachverständiger m, Gutacher m) - фахівець, який здійснює експертизу.
Інжене́рія (від лат. ingenium - здібність, винахідливість; син. - інжиніринг, рідше вживають «інженерна справа», ще рідше «інженерство») - галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства.
Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.
Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

1.3. Положення визначає порядок і процедури оформлення та розгляду Заявки на сертифікацію типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів, формування Сертифікаційного базису, проведення сертифікаційних робіт, видання Сертифіката типу та видачі його Заявнику, що встановлені АПУ-21.

1.4. Заявник має право на одержання Сертифіката типу на одиничний екземпляр повітряного судна за його бажанням.

1.5. Згідно чинному законодавству сертифікація типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів є обов’язковою умовою для одержання Ліцензій на здійснення господарської діяльності при експлуатації повітряних суден Експлуатантами цивільної авіації України.

Зако́нода́вство - система усіх правових норм , якими регулюються суспільні відносини в державі.
Сертифікат типу (англ. type certificate) видається уповноваженим органом в державі реєстрації повітряного судна (в Україні - ДАСУ) з метою засвідчити політну здатність дизайну конструювання літака. Сертифікат видається лише один раз, після чого дизайн змінюватись не може.
Циві́льна авіа́ція - перевезення пасажирів, багажу, вантажів і пошти; виконання авіаційних робіт в різних галузях економіки (сільському господарстві, будівництві, для охорони лісів, обслуговування експедицій тощо); надання медичної допомоги населенню і проведення санітарних заходів; експериментальних і науково-дослідних робіт; навчальних, культурно-просвітніх і спортивних заходів, а також пошуково-рятувальних і аварійно-рятувальних робіт і надання допомоги у разі стихійних лих.

1.6. При розробці цього Положення використовувалися такі нормативно-правові акти:

Додаток 8 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію – "Льотна придатність повітряних суден". Міжнародні стандарти;

Повітряний кодекс України;

постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року


№ 819 “Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 року № 889);
Фінансування бізнесу - забезпечення наявним грошовим капіталом для використання в комерційних цілях. Потреби компанії в капіталі можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Основні джерела короткострокового і довгострокового капіталу можуть бути підрозділені на внутрішні і зовнішні.
Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Міжнародний стандарт - стандарт розроблений міжнародною організацією стандартизації. Найвідомішою з них є International Organization for Standardization. Міжнародний стандарт можна застосовувати прямо, чи модифікувати для кращої відповідності місцевим умовам.
Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Указ Президента України від 15 липня 2004 року № 803 “Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації” із змінами, внесеними згідно з Указів Президента від 16 серпня 2004 року


№ 912 та від 27 серпня 2004 року № 1009;

Авіаційні правила України, частина 21 "Процедури сертифікації авіаційної техніки", розділи A, B, C, D, E, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 3 листопада 2000 року № 611 та зареєстровані Міністерством юстиції України 28 грудня 2000 року


за № 959/5180;
Листопа́д (падоли́ст) - одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.
Міністе́рство тра́нспорту Украї́ни - колишній центральний орган виконавчої влади України. 14 липня 2004 року міністерство реорганізоване в Міністерство транспорту та зв'язку України.
Міністерство юстиції України Міністе́рство юсти́ції Украї́ни (скорочено Мін'юст) - центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від ___ _____ року № ____ та зареєстровані Міністерством юстиції України ___ _____ року за № ______.

1.7. У цьому Положенні терміни мають такі визначення:

Повітряне судно – будь-який апарат, що піддержується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні.

При́лад (англ. device, apparatus, appliance; нім. Gerät n, Vorrichtung f, Einrichtung f) - технічна конструкція, що уможливлює виконання певного процесу і служить для визначених цілей (наприклад, для перетворення енергії, виконання певної механічної роботи, перетворення інформації), що має специфічну форму будови (часто є групою з'єднаних між собою частин, які утворюють функціональну цілісність) залежно від виконуваних параметрів роботи та цільового призначення.
Реєстра́ція - запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів (реєстрація народження або шлюбу); внесення в список, в книгу обліку.
Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.


Літак   важче за повітря повітряне судно, що приводиться в рух силовою установкою, підйомна сила якого в польоті створюється в основному за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, що залишаються нерухомими в даних умовах польоту.
Аеродина́міка - розділ механіки суцільних середовищ, в якому метою досліджень є вивчення закономірностей руху повітряних потоків та їх взаємодії з перешкодами та рухомими тілами. Більш загальним розділом механіки є газова динаміка, в якій вивчаються потоки різних газів.
Підіймальна сила - складова аеродинамічної сили, перпендикулярна вектору швидкості руху тіла в потоці рідини або газу, на відміну від паралельної складової - аеродинамічного опору. Підіймальна сила виникає внаслідок несиметричності обтікання тіла потоком.
Двигу́н (або мото́р, руші́й, також силова установка) - енергосилова машина, що перетворює який-небудь вид енергії на механічну роботу.


Мотодельтаплан – важче за повітря повітряне судно, що переміщується у повітрі за допомогою силової установки, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на крило з гнучкою аеродинамічною поверхнею на жорсткому каркасі, а керування в польоті здійснюється за рахунок переміщення центру мас (балансирне керування).
Раніше обсяг виробленої енергії визначали, орієнтуючись на снагу свійських тварин (воли, коні). Від тієї доби лишилася одиниця потужності двигунів - кінська сила.
Переміщення - зміна положення якогось матеріального об'єкту. В фізиці - це переміщення фізичного тіла. Переміщенням також називають вектор, який характеризує цю зміну. Має властивість адитивності. Абсолютна величина переміщення, тобто довжина відрізка, що сполучає початкову й кінцеву точку, вимірюється в метрах у системі СІ та в сантиметрах у системі СГС.


Гвинтокриле повітряне судно – важче за повітря повітряне судно, що переміщується у повітрі за допомогою силової установки, підйомна сила якого в польоті створюється, в основному, за рахунок аеродинамічних реакцій на одній або декількох поверхнях (несучих гвинтах), що обертаються навколо осі, яка перебуває приблизно у вертикальному положенні.

Пілотований вільний аеростат – це легше за повітря повітряне судно, підйомна сила якого створюється за рахунок газу, що легший за повітря (газовий аеростат), або нагрітого повітря (тепловий аеростат).

Надлегкі повітряні судна надлегкі літаки, надлегкі мотодельтаплани.
Літа́к (аероплан) - літальний апарат важчий за повітря для польотів в атмосфері за допомогою двигуна та нерухомих крил (крила). Літак здатний переміщатися з високою швидкістю, використовуючи підйомну силу крила.

До надлегких повітряних суден у цьому Положенні не належать повітряні судна, зліт яких здійснюється за допомогою ніг пілота.



Надлегкий літак – це літак, що має:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун (двигуни) зовнішнього згоряння;
Ро́зтяг (стиск) або ро́зтяг-стиск - вид деформування твердого тіла, при якому його розміри вздовж однієї осі збільшуються (зменшуються) під дією сил, рівнодійна яких є перпендикулярною до поперечного перерізу тіла і проходить через центр ваги його.


не більше двох місць включно з місцями екіпажу.

Максимальна злітна маса, встановлена при сертифікації, не перевищує:

450 кг – для сухопутного літака;

495 кг – для гідролітака або амфібії, яка має колісне шасі, а також для сухопутного літака спецпризначення із встановленим обладнанням для виконання авіаційно-хімічних робіт, патрулювання, лісоохорони, аерофотозйомки тощо.
Війська́ спеціа́льного призна́чення, спецпризначенці, спецприз (рос. спецназ від рос. специальное назначение, англ. Special forces, commandos) - унікальний рід військ, військовослужбовці якого підготовлені за особливою програмою вишколу, до складу якого входять підрозділи і частини різних спеціальних служб, Видів збройних сил (сухопутних військ, авіації, флоту, морської піхоти тощо) та поліції, (міліції, жандармерії), внутрішніх військ, а також антитерористичні підрозділи, які призначені для боротьби і знищення терористичних формувань, проведення спеціальних операцій, організації партизанської війни, диверсійних актів в глибокому тилу противника і виконання інших складних бойових завдань (мала війна). Особовий склад даних військ має високу бойову, вогневу, фізичну і психологічну підготовку, в завдання яких входить вирішення специфічних бойових завдань силовими методами в надзвичайно екстремальних умовах із застосуванням спеціальної тактики і засобів.
Гідропла́н (гідролітак) - літальний апарат, який може злітати і приземлятися (сідати) на поверхню води.
Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.
Патруль (фр. patrouille) - рухливий (піший, верховий або моторизований) невеликий озброєний загін, призначений для огляду місцевості, підтримання порядку або перевірки несення охоронних обов'язків. Його історичний український відповідник - роз'їзд, який насамперед означає кінний козацький патруль.


Максимальна швидкість звалювання в посадковій конфігурації (Vso) не повинна перевищувати 65 км/год.

Надлегкий літак призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння і не призначений для виконання фігур вищого та складного пілотажу.

Звалювання в авіації та аеродинаміці - різке падіння підйомної сили в результаті порушення нормальних умов обтікання крила повітряним потоком (зриву потоку з крила).
Зледеніння (гляціал) - процес значного збільшення площі льодовиків, пов'язаний зі зміною клімату під час льодовикового періоду. Чергуються з періодами потепління - інтергляціалами.




Надлегкий мотодельтаплан – це мотодельтаплан, що має:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун (двигуни) зовнішнього згоряння;

не більше двох місць включно з місцями екіпажу.

Максимальна злітна маса, встановлена при сертифікації, не перевищує:

450 кг для сухопутного мотодельтаплана;

495 кг для гідромотодельтаплана або амфібії, яка має колісне шасі, а також для сухопутного мотодельтаплана спецпризначення із встановленим обладнанням для виконання авіаційно-хімічних робіт, патрулювання, лісоохорони, аерофотозйомки тощо.

Максимальна швидкість звалювання в посадковій конфігурації (Vso) не повинна перевищувати 65 км/год.

Надлегкий мотодельтаплан призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння і не призначений для виконання фігур вищого та складного пілотажу.



Дуже легкі повітряні судна – дуже легкі літаки, дуже легкі мотодельтаплани, дуже легкі гвинтокрилі повітряні судна.
Гвинтокрил (англ. rotor-winged aircraft) - аеродинамічний літальний апарат, що дозволяє вертикальний зліт та посадку, в якому підіймальна сила створюється завдяки комбінованій несучій системі, побудованій на одному або двох несучих гвинтах та крилі .


Дуже легкий літак – літак, що має:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун
(двигуни)
зовнішнього згоряння;

не більше двох місць включно з місцями екіпажу.

Максимальна злітна маса, встановлена при сертифікації, не перевищує 750 кг.

Максимальна швидкість звалювання в посадковій конфігурації (Vso) не повинна перевищувати 85 км/год.

Дуже легкий літак призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння і не призначений для виконання фігур вищого та складного пілотажу.



Дуже легкий мотодельтаплан мотодельтаплан, що має:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун (двигуни) зовнішнього згоряння;

не більше двох місць включно з місцями екіпажу;

максимальну злітну масу, встановлену при сертифікації, що не перевищує 750 кг.

Максимальна швидкість звалювання в посадковій конфігурації (Vso) не повинна перевищувати 85 км/год.

Дуже легкий мотодельтаплан призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння і не призначений для виконання фігур вищого та складного пілотажу.



Дуже легке гвинтокриле повітряне судно – гвинтокриле повітряне судно, що має:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун (двигуни) зовнішнього згоряння;

не більше двох місць включно з місцями екіпажу;

максимальну злітну масу, встановлену при сертифікації, не більше ніж 600 кг.

Дуже легке гвинтокриле повітряне судно призначене для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння і не призначене для виконання фігур вищого та складного пілотажу.



Планер важче за повітря повітряне судно, підйомна сила якого в польоті створюється, в основному, за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, що залишаються нерухомими в даних умовах польоту, яке не має силової установки та має:

не більше двох місць включно з місцями екіпажу;

максимальну злітну масу, встановлену при сертифікації, не більше
750 кг.

Максимальна швидкість звалювання в посадковій конфігурації (Vso) не повинна перевищувати 80 км/год.

Планер призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння.



Мотопланер – це планер, що має:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун (двигуни) зовнішнього згоряння;

не більше двох місць включно з місцями екіпажу;

максимальну злітну масу, встановлену при сертифікації, не більше 850 кг.

Максимальна швидкість звалювання в посадковій конфігурації (Vso) не повинна перевищувати 80 км/год.

Мотопланер призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння.



У максимальній сертифікованій злітній масі вищезазначених повітряних суден не враховується маса рятувальної системи повітряного судна.

Мотопараплан – важче за повітря повітряне судно, підйомна сила якого в польоті створюється, в основному, за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які не мають жорсткого каркаса, та має злітно-посадковий пристрій на жорсткому каркасі кабіни екіпажу, а також:

поршневий двигун (двигуни) внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням або запалюванням від стиснення, або поршневий двигун (двигуни) зовнішнього згоряння;

не більше двох місць включно з місцями екіпажу;

не обмежену максимальну злітну масу.

Мотопараплан призначений для виконання польотів тільки вдень за правилами візуальних польотів та поза умов зледеніння.



Авіаційні правила – звід процедур, правил, норм і стандартів, виконання яких є обов’язковою умовою забезпечення безпеки польотів і охорони навколишнього середовища від впливу авіації.
Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.


Авіаційна техніка це повітряне судно і його компоненти.

Зразок авіаційної техніки тип повітряного судна, тип авіаційного маршового двигуна, тип повітряного гвинта і тип допоміжного двигуна.
Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.
Пові́тряний гвинт, пропе́лер (англ. propeller, від лат. propello - підганяю, штовхаю вперед) - лопатева машина (лопатевий агрегат), що приводиться в обертовий рух двигуном і призначена для перетворення потужності (крутного моменту) двигуна в тягу.


Заявка на видачу Сертифіката типу – Заявка будь-якої юридичної або фізичної особи (Заявника), що подана до Державіаслужби для отримання Сертифіката типу на повітряне судно.
Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.


Заявник – Розробник, що подав до Державіаслужби Заявку на отримання Сертифіката типу на повітряне судно, що ним створене або створюється.

Розробник – юридична чи фізична особа, що здійснює розробку авіаційної техніки.

Виробник – юридична чи фізична особа, що здійснює виробництво авіаційної техніки.

Сертифікація – встановлення відповідності авіаційної техніки вимогам до льотної придатності й охорони навколишнього середовища.

Сертифікаційний базис – комплекс вимог до льотної придатності й охорони навколишнього середовища, що поширені на дане повітряне судно.

Сертифікаційний центр організація, що виконує сертифікаційні роботи і має на те відповідні повноваження від Державіаслужби.

Кваліфікаційний базис – комплекс вимог до льотної придатності, що поширені на даний тип комплектувального виробу.

Типова конструкція конструкція повітряного судна (включаючи його льотні характеристики й експлуатаційні обмеження), відповідність якої вимогам Сертифікаційного базису встановлюється за результатами сертифікації повітряного судна.

Типова конструкція складається з комплекту документації, що уточнена за результатами сертифікації і затверджена у встановленому порядку:

а) робочої конструкторської документації, що складається з креслень та специфікацій (включно з переліками цих креслень та специфікацій), які необхідні для визначення конструкції повітряного судна, для якого встановлена відповідність вимогам Сертифікаційного базису;

Кре́слення - дисципліна зі створення стандартизованих технічних малюнків, що виконуються фахівцями інженерами, архітекторами тощо.
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
Специфіка́ція (англ. specification) - формалізований опис властивостей, характеристик і функцій об'єктів.
Перелік, також список - кінцева послідовність однорідних об'єктів, що називаються елементами списку, яка містить хоча б один такий об'єкт.
Робо́ча констру́кторська документа́ція або робо́чий прое́кт (англ. detailed design) - конструкторська документація, розроблена на основі технічного завдання чи проектної конструкторської документації, згідно з якою виготовляють, контролюють, приймають, постачають, експлуатують та ремонтують виріб.

б) "Технічних умов на приймання і постачання повітряного судна" або еквівалентного документа, що забезпечує контроль відповідності серійних екземплярів схваленій Типовій конструкції повітряного судна;

в) технологічних процесів, методів виробництва та складання, що необхідні для забезпечення відповідності серійних екземплярів схваленій Типовій конструкції повітряного судна;

Постачання - частина логістики, яке охоплює власне закупівлю, складування, транспортування, оприходування товарів, внутрішню перевірку й зберігання закупленого. Використовується також як синонім терміну Закупівельна логістика, або вхідна логістика.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.

г) експлуатаційної документації повітряного судна.

Експлуатаці́йна документа́ція - вид конструкторських документів, які окремо або у сукупності з іншими документами визначають правила експлуатації виробу і (або) відображають відомості котрі, засвідчують гарантовані виробником значення основних параметрів і характеристик (властивостей) виробу, гарантії і дані по його експлуатації протягом встановленого терміну служби.



Головна зміна – така зміна Типової конструкції повітряного судна, що істотно впливає на його льотну придатність.

Другорядна зміна – така зміна Типової конструкції повітряного судна, що несуттєво впливає на його льотну придатність і не є головною зміною.

Доказова документація документація, що містить результати перевірок, випробувань й оцінок льотної придатності повітряного судна й установлює його відповідність вимогам Сертифікаційного базису.

Експлуатаційна документація –документація, що регламентує льотну й технічну експлуатацію повітряного судна, включаючи його технічне обслуговування, і містить експлуатаційні обмеження, процедури і рекомендації.

Льотна придатність – характеристика повітряного судна, яка забезпечується реалізацією норм льотної придатності в його конструкції та льотно-технічних характеристиках.

Модифікація – будь-яка головна, другорядна, акустична або емісійна зміна Типової конструкції авіаційної техніки, що стосується її льотної придатності або зачіпає її характеристики, які впливають на навколишнє середовище.
Аку́стика (від грец. ακουστικός - чутний, такий, що сприймається на слух), у вузькому значенні слова - вчення про звук, тобто про пружні коливання та хвилі у газах, рідинах і твердих тілах, чутних людським вухом (частоти таких коливань знаходяться у межах від 16 Гц до 20 кГц); у широкому сенсі - область фізики, що досліджує властивості пружних коливань та хвиль від найнижчих частот (умовно від 0 Гц) до гранично високих частот 1012 - 1013 Гц, їхньої взаємодії з речовиною і застосування одержаних знань для вирішення широкого кола інженерних проблем. Терміном акустика зараз також часто характеризують систему звуковідтворюючої апаратури.
Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки - полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.


Норми льотної придатності – частина Авіаційних правил, що містить вимоги до конструкції, параметрів і льотних якостей повітряних суден і їхніх компонентів, спрямовані на забезпечення безпеки польотів.

Сертифікат типу – документ, що видається Державіаслужбою і засвідчує відповідність Типової конструкції авіаційної техніки вимогам Сертифікаційного базису.

Свідоцтво про придатність виробу – документ, що засвідчує відповідність типу комплектувального виробу вимогам Кваліфікаційного базису.

Схвальний лист – документ, що видає Державіаслужба Виробнику на право виготовлення обмеженої кількості авіаційної техніки тільки за наявності Сертифіката типу (з урахуванням доповнень до Сертифіката типу за їх наявності) або Свідоцтва про придатність на несертифікованому виробництві.
Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Технічні умови на приймання і постачання повітряного судна – документ, що містить інформацію про Типову конструкцію, параметри і характеристики екземпляра авіаційної техніки, що виготовляється серійно, які підлягають контролю й оцінці при прийманні екземпляра як готової продукції і встановленні його відповідності Типовій конструкції, зазначеній у Сертифікаті типу повітряного судна.
Свідоцтво - документ, що засвідчує якийсь конкретний факт чи ряд пов'язаних між собою фактів. Часом, навіть в законодавстві, коли йдеться про документ, який засвідчує особу чи її особливі права плутають свідоцтво та посвідчення.
Гото́ва проду́кція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.


Утримувач Сертифіката типу – Заявник, що отримав від Державіаслужби Сертифікат типу на авіаційну техніку.

1.8. У цьому Положенні скорочення мають такі значення:



АО ─ авіаційне обладнання;
Абревіатура (лат. abbrevio - скорочую) - складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації - утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття.


АПУ ─ Авіаційні правила України;

АТ ─ авіаційна техніка;

ДД ─ доказова документація;

ДЛПС ─ дуже легке повітряне судно;

ЕД ─ експлуатаційна документація;

КЕ ─ керівництво з технічної експлуатації;

КЛЕ ─ керівництво з льотної експлуатації;

ЛП ─ льотна придатність;

МДП ─ мотодельтаплан;

МКº ─ магнітний курс;

НЛП ─ норми льотної придатності;

НПС ─ надлегке повітряне судно;

ПС ─ повітряне судно;

РКД ─ робоча конструкторська документація;

РО ─ регламент технічного обслуговування;

СБ ─ сертифікаційний базис;

СТУ ─ спеціальні технічні умови;
Техні́чні умо́ви (ТУ) - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.


ТК ─ типова конструкція;

ТО ─ технічне обслуговування;

ТУ ─ технічні умови.

2. Порядок сертифікації типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів

2.1. Сертифікація типу ПС здійснюється на підставі Заявки Розробника ПС на отримання Сертифіката типу ПС шляхом проведення сертифікаційних робіт: розрахунків, моделювання, аналізу досвіду експлуатації ПС або його прототипів, сертифікаційних (лабораторних, стендових, наземних, льотних) випробувань ПС тощо.

2.2. Двигун, повітряний гвинт та АО, що встановлені на ПС, повинні мати відповідно Сертифікати типу, Свідоцтва про придатність або Схвальні листи для АО категорії “А”.

Вищезгадані комплектуючі вироби, які не мають відповідних Сертифікатів, Свідоцтв та Схвальних листів згідно з АПУ-21, можуть проходити сертифікацію та випробування в складі даного типу ПС на відповідність вимогам, що повинні бути включені у СБ ПС.

2.3. Сертифікаційні роботи проводяться Комісією із сертифікації типу ПС під керівництвом та контролем Державіаслужби та у повному обсязі забезпечуються Заявником.

Апара́тне забезпе́чення (англ. hardware; сленг. залі́зо) - комплекс технічних засобів, який включає електронний пристрій і, зокрема, ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.
Керівн́ицтво - (адміністрування, розпорядництво) є однією з функцій управління, а в умовах командно-адміністративної системи саме тією функцією, що разом з контролем включила в себе всі інші функції.

2.4. Заявник відповідає за проведення робіт із сертифікації типу та за відповідність ТК ПС вимогам СБ до закінчення експлуатації типу ПС.

Витрати, пов’язані з сертифікацією типу ПС, несе Заявник.

2.5. Остаточне рішення про відповідність ТК ПС вимогам до льотної придатності приймає Державіаслужба.

Державіаслужба може вимагати від учасників сертифікаційних робіт надання всіх матеріалів, що підтверджують відповідність ТК ПС вимогам СБ та необхідні для прийняття зазначеного рішення.

2.6. Встановлюється така послідовність основних етапів сертифікації типу НПС та ДЛПС, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів:

подача Розробником ПС до Державіаслужби Заявки на отримання Сертифіката типу ПС;

Послідо́вність - функція визначена на множині натуральних чисел яка набуває значення на об'єктах довільної природи. f : N → X \,\rightarrow \,\!X} .

прийняття Державіаслужбою рішення про проведення робіт з сертифікації типу ПС (наказ Державіаслужби);

призначення Комісії з сертифікації типу ПС із неодмінним розподілом обов’язків експертів за напрямками (наказ Державіаслужби);

етап макета;

складання Висновку та затвердження рішення про допуск ПС до сертифікаційних льотних випробувань;

сертифікаційні випробування ПС (наземні та льотні);

аналіз результатів сертифікації типу ПС;

подача Заявником до Державіаслужби Пред’явлення ПС на отримання Сертифіката типу;

прийняття Державіаслужбою рішення про видання Сертифіката типу ПС;

сплата Заявником державних зборів;

видача Державіаслужбою Сертифіката типу ПС.

2.7. Державіаслужба має право припиняти перехід до наступного етапу сертифікації, якщо не досягнуто мети попереднього етапу.

2.8. У випадках, коли на час подачі Заявки на отримання Сертифіката типу ПС знаходиться у серійному виробництві та/або експлуатації, Державіаслужба своїм рішенням може коригувати етапи та процедури сертифікації відповідно до основних вимог цього Положення.

Серійне виробництво - тип організації виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу, і широкою спеціалізацією робочих місць.


3. Заявка на отримання Сертифіката типу повітряного судна

3.1. Заявка на отримання Сертифіката типу ПС подається до Державіаслужби Розробником ПС (Заявником) за встановленою формою (додаток 1).

3.2. Заявка подається із супровідним листом на ім’я Заступника Голови Державіаслужби.

3.3. До заявки повинні бути додані:

а) креслення загального вигляду ПС у трьох проекціях на аркуші формату А3;

б) компоноване креслення ПС на аркуші формату А3;

в) Специфікація ПС;

г) План-проспект СБ ПС;

3.4. Усі документи, що подаються до Державіаслужби, повинні подаватися у такому порядку:

титульний аркуш (перший аркуш документа, рекомендована форма наведена в додатку 2);

Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.

розділ “Зміст”;

основний текст;

додатки (при потребі).

3.5. Заявка на отримання Сертифіката типу ПС приймається на розгляд Державіаслужбою тільки за наявністю всіх документів, зазначених у пунктах 3.2 та 3.3 цього Положення.

3.6. Заявка на отримання Сертифіката типу ПС та подані документи розглядаються Державіаслужбою протягом 20 робочих днів від дати їхнього надходження.

3.7. Під час розгляду поданих документів оцінюється достатність відомостей і обсягу для формування СБ ПС та прийнятність вимог до льотної придатності ПС.

3.8. У разі позитивних результатів попередньої експертизи поданих документів Державіаслужба приймає рішення про реєстрацію Заявки та проведення робіт із сертифікації типу ПС, схвалює проект СБ та призначає Сертифікаційний центр для проведення робіт із сертифікації типу ПС, про що Заявнику та Сертифікаційному центру надсилається письмове повідомлення.

3.9. Заявка на одержання Сертифіката типу НПС та ДЛПС, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів дійсна на строк не більше трьох років, якщо Заявником не обґрунтовано необхідність більшого строку для сертифікації типу ПС.

Експерти́за (від лат. expertus - досвідчений, знавець) - розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. У найбільш загальному вигляді експертиза - це спосіб аналізу причинно-наслідкових зв'язків не тільки стосовно того, що вже відбулося, але й того, що очікується, має або може відбутися; це спосіб пізнання певної реальності у тих випадках, коли ця реальність не піддається прямому вимірюванню, обрахуванню і взагалі якому завгодно «об'єктивному дослідженню».
Дані - це багатоаспектне, багатофункціональне, багатозначне поняття. У різних суспільних відносинах має різний науково формалізований зміст та сутність.
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.

3.10. Якщо Сертифікат типу не був виданий, або, якщо Заявник переконався в тому, що Сертифікат типу не буде ним отриманий у термін дії Заявки, то Заявник повинен подати до Державіаслужби нову Заявку на отримання Сертифіката типу з урахуванням вимог пунктів 3.2 та 3.3 цього Положення.

3.11. Обсяг процедур подальшої сертифікації визначається Державіаслужбою за розглядом виконаного обсягу робіт і наданих підсумкових документів та оформлюється додатковим Рішенням Державіаслужби.

3.12. У разі негативних результатів попередньої експертизи поданих документів до Заявника надсилаються зауваження або аргументована відмова у прийнятті Заявки на отримання Сертифіката типу ПС.

4. Специфікація повітряного судна

4.1. Специфікація ПС розробляється Заявником, повинна відповідати вимогам пункту 3.4 цього Положення та містити відомості, достатні для формування СБ:

а) клас та категорія ПС згідно із відповідними НЛП, кількість місць, загальна (аеродинамічна) схема, тип, кількість і розташування двигунів та повітряних гвинтів (за наявністю), призначення ПС;

б) основні характеристики ПС (геометричні характеристики, характеристики силової установки (за наявністю), масові та центрувальні характеристики (розрахункові), льотні характеристики (розрахункові);

в) очікувані умови експлуатації ПС;

г) технічний опис ПС, в якому зазначаються особливості конструкції ПС, його агрегатів та систем, конструкційні матеріали, технологічні процеси тощо;

Технологічність (рос. технологичность, англ. adaptability to manufacture, нім. Fertigungsgerechtheit f) - відповідність продукції вимогам економічної технології її використання. Технологічність забезпечується при розробці конструкції виробу.
Умо́ви експлуата́ції - сукупність факторів, що діють на виріб при його експлуатації і впливають на функціювання й працездатність цього виробу.
Конструкці́йні матеріа́ли (англ. constructional materials, engineering materials, structural materials) - це матеріали, з яких виготовляють деталі конструкцій (машин та споруд), що зазнають силових впливів (навантажень).

ґ) перелік обладнання, що встановлюється на ПС, з розподілом на обов'язкове і додаткове.

4.2. За наявності декількох моделей ПС складаються доповнення до Специфікації або окремі Специфікації на ці моделі. Ця інформація може бути наведена в одному документі.



5. Проект Сертифікаційного базису повітряного судна

5.1. Проект СБ ПС розробляється Заявником, повинен компонуватися згідно з вимогами пункту 3.4 цього Положення та повинен містити:

а) визначення НЛП, що є основою СБ, із зазначенням вимог (пунктів), що не поширюються на це ПС, в окремому розділі, та короткого мотивування такого вилучення (за потреби);

б) НЛП ПС;

в) перелік пунктів НЛП, відповідність вимогам яких забезпечується еквівалентним рівнем безпеки польотів, та обґрунтування цього рівня;

г) СТУ (за потреби).

5.2. Основою СБ НПС та ДЛПС, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів повинні бути НЛП зазначених ПС, що чинні в Україні на час подачі заявки.

5.3. У разі відсутності чинних в Україні НЛП, за основу СБ НПС та ДЛПС, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів можуть бути прийняті інші вимоги до льотної придатності таких ПС, у тому числі закордонні НЛП, якщо Державіаслужбою буде визначено, що такі вимоги забезпечують необхідний рівень безпеки польотів.

СБ повинен ураховувати особливості конструкції ПС та очікувані умови експлуатації.

5.4. Якщо Державіаслужбою буде визначена недостатність запропонованих Заявником вимог до льотної придатності заявленого ПС внаслідок наявності нових або незвичних особливостей конструкції, характеристик, застосування, умов експлуатації або інших причин, то Заявником повинні бути розроблені Спеціальні технічні умови (СТУ), що включаються в СБ ПС окремим розділом.

Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.



6. Комісія із сертифікації типу повітряного судна

6.1. Комісія із сертифікації типу ПС (далі – Комісія) формується та призначається відповідним наказом Державіаслужби.

6.2. До складу Комісії входять експерти Державіаслужби, фахівці Заявника, Сертифікаційного центру та інших організацій (за їхньою згодою), а також пілоти та спеціалісти, що призначаються для проведення сертифікаційних льотних випробувань.

6.3. Для проведення сертифікаційних льотних випробувань Заявник і Сертифікаційний центр подають до Державіаслужби кандидатури пілотів та спеціалістів з льотних випробувань із зазначенням необхідних даних – стаж льотної роботи в цивільній авіації, кваліфікація та досвід польотів на ПС, зазначених у цьому Положенні.

6.4. Державіаслужба перевіряє кваліфікацію і готовність пілотів та спеціалістів для проведення льотних випробувань ПС заявленого типу, визначає можливість призначення пілота та спеціалістів з льотних випробувань, як представників Державіаслужби в цих випробуваннях.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

За необхідності Державіаслужба призначає пілота та спеціалістів


з льотних випробувань, з урахуванням вищезазначених даних, зі свого штату спеціалістів.

6.5. Розпорядженням Державіаслужби на безстроковий період із складу Комісії (Експертної групи) призначається співробітник Державіаслужби – провідний фахівець із типу ПС (далі – менеджер проекту).

Керівни́к, також мéнеджер - найманий робітник, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб'єктом власності визначеними повноваженнями.
Розпоря́дження: Розпорядження (також право розпоряджання, лат. ius abutendi) - одна з правомочностей власника (нарівні з володінням і користуванням). Можливість визначати фактичну і юридичну долю речі.

6.6. Голова Комісії призначається зі складу експертів Державіаслужби.

6.7. Склад Комісії та її Голова затверджуються відповідним наказом Державіаслужби протягом 15 робочих днів від дати подання кандидатур Сертифікаційним центром та Заявником на термін сертифікаційних робіт. Зміна складу Комісії відбувається у виняткових випадках за додатковим наказом Державіаслужби.

6.8. Функціями Комісії є:

а) розгляд та узгодження:

1) СБ ПС;

Узго́дження - тип підрядного зв'язку між головним і залежним словами у словосполученні, коли форма залежного слова відповідає формі головного, тобто узгоджується з ним у роді, числі, відмінку. Наприклад, червона троянда.

2) проекту Таблиць відповідності;

Таблиця - це перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей, розташованих у певному порядку за рядками та стовпцями.

3) Програм сертифікаційних випробувань;

4) Плану робіт із сертифікації типу ПС;

5) Пред’явлення на льотні випробування ПС;

6) Актів із сертифікаційних робіт та випробувань;

7) Пред’явлення на отримання сертифіката типу ПС;



б) складання Висновку щодо можливості допуску ПС до льотних випробувань;

в) участь у роботах із сертифікації типу ПС та випробуваннях, що проводяться Заявником, згідно з наказом Державіаслужби.

6.9. Комісія проводить такі засідання:



а) на етапі макета:

1) ознайомлення з ПС, що заявлене на отримання Сертифіката типу, особливостями його конструкції, матеріалів, характеристик;

2) попереднє погодження СБ та проекту Таблиць відповідності;

3) погодження Програми (програм) сертифікаційних випробувань;

4) погодження Плану сертифікаційних робіт;

б) під час наземних випробувань (за необхідності);

в) під час встановлення відповідності ПС вимогам СБ, що потребують розгляду конструкції (за необхідності);

г) перед льотними випробуваннями:

1) аналіз результатів проведених наземних робіт із сертифікації типу та випробувань;

2) складання Висновку про можливість допуску ПС до льотних випробувань;

3) погодження Пред’явлення ПС на льотні випробування;



ґ) заключне:

1) аналіз результатів робіт із сертифікації типу та випробувань;

2) ухвалення СБ ПС та Таблиць відповідності;

3) погодження Пред’явлення ПС на отримання Сертифіката типу.

6.10. Засідання проводяться після попереднього опрацювання питань членами Комісії за напрямками їхньої роботи. Для вирішення питань, що виникають під час сертифікації, Комісія може проводити додаткові засідання, у тому числі й за вимогами Заявника.

6.11. У разі виявлення невідповідності конструкції ПС НЛП, усунення якої потребує додаткового дослідження, доробки конструкції та т. ін., оформляється Протокол встановлення відповідності. Типова форма протоколу наведена в додатку 3.

Протоко́л - (фр. protocole, пізньолат. protocollum з пізньогрец. Πρωτόκολλον (Πρώτο+κολλάω) - перший, передній+приклеюю) - перший лист, приклеєний до звитку папіруса чи нотаріального документа, на якому була написана дата.



7. Етап макета

7.1. Проекти СБ ПС, Таблиць відповідності, план робіт із сертифікації типу ПС розробляються Заявником.

На етапі макета розглядаються та узгоджуються Комісією та схвалюються Державіаслужбою:

а) проект СБ;

б) проект Таблиці відповідності;

в) план робіт із сертифікації типу.

7.2. У проекті Таблиць відповідності для кожного пункту СБ повинні бути визначені функціональні системи та характеристики, на які поширюються вимоги цього пункту СБ, метод встановлення відповідності.

7.3. Під час розгляду проекту Таблиць відповідності оцінюється прийнятність методів визначення відповідності ТК ПС вимогам СБ, достатність обсягу робіт із сертифікації типу ПС та випробувань, вид і форма ДД.

7.4. План робіт із сертифікації типу ПС розробляється на базі схваленого Державіаслужбою проекту Таблиць відповідності і повинен відображати всі дії, необхідні в процесі сертифікації типу ПС.

План складається за довільною формою, прийнятною для Комісії та Державіаслужби. У плані робіт із сертифікації типу ПС повинні бути відображені порядок дій під час сертифікації типу ПС, виконавці та строки виконання.

7.5. За результатами етапу макета комісією оформляється підсумковий Протокол, який схвалюється Державіаслужбою.

Зазначені у пункті 7.1 документи приймаються Державіаслужбою для схвалення тільки після їх узгодження Комісією.

7.6. У разі позитивних результатів розгляду зазначених документів Державіаслужба схвалює їх, про що Заявнику надсилається письмове повідомлення; негативних до Заявника надсилаються зауваження.

8. Програми сертифікаційних випробувань

Після етапу макета на підставі схвалених Державіаслужбою документів, зазначених у пункті 7.1, Заявник складає та затверджує:

а) Програму сертифікаційних випробувань на міцність конструкції ПС;

б) Програму сертифікаційних льотних випробувань ПС.

У загальному вигляді типова Програма сертифікаційних льотних випробувань ПС наведена в додатку 4.

Програми сертифікаційних випробувань ПС розглядаються та узгоджуються Комісією та схвалюються Державіаслужбою.



9. Сертифікаційні випробування повітряного судна

Сертифікаційні випробування НПС та ДЛПС, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів проводяться в один етап.



Метою сертифікаційних випробувань ПС є:

а) встановлення відповідності ПС, його двигунів, повітряних гвинтів, обладнання, їхніх характеристик та ЕД вимогам СБ;

б) оцінка надійної роботи ПС, його функціональних систем, двигунів, повітряних гвинтів, обладнання та інших компонентів;

в) затвердження ТК ПС.



10. Встановлення відповідності повітряного судна поширеним на нього вимогам Сертифікаційного базису в частині міцності конструкції.

10.1. Відповідність ПС СБ у частині міцності конструкції може встановлюватися двома шляхами:



а) випробуванням конструкції ПС на дію навантажень від експлуатаційних до розрахункових навантажень.

Після зняття експлуатаційних навантажень конструкція ПС не повинна мати остаточних деформацій.

Деформа́ція (від лат. deformatio - «спотворення») - зміна розмірів і форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів).

Під час дії розрахункових навантажень конструкція повинна витримати їхню дію без руйнування протягом не менш, як три секунди, згідно із НЛП;

б) комбінацією випробувань конструкції ПС на дію експлуатаційних навантажень та розрахунків на дію розрахункових навантажень.

Вибір шляху випробувань вирішується окремо для кожного типу ПС за узгодженням із Комісією.

10.2. Випробування ПС на міцність проводяться згідно зі схваленою Державіаслужбою Програмою.

10.3. Програма випробувань ПС на міцність складається з трьох частин:

а) обґрунтування визначення критичних розрахункових випадків для проведення випробувань;

б) визначення експлуатаційних навантажень, що очікуються під час експлуатації ПС, та розрахункових навантажень;

в) методика проведення випробувань ПС на міцність.

10.4. Визначення експлуатаційних та розрахункових навантажень проводиться згідно з вимогами СБ у частині міцності конструкції із посиланням на пункти СБ.

Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.
Посилання (англ. reference), також поклик - посилання у паперових і електронних документах - уривок, витяг з якого-небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку.

Результати визначення експлуатаційних та розрахункових навантажень для всіх розрахункових випадків повинні бути зведені у підсумкові таблиці.

10.5. Методика проведення випробувань ПС на міцність повинна включати:

а) опис стенда (обладнання), що використовується під час випробувань на міцність;

б) заходи безпеки;

в) детальний опис методики проведення випробувань для кожного критичного розрахункового випадку;

Критика - розгляд якогось явища, предмета, особи; його аналіз та оцінка згідно з існуючими нормами, масштабами, цінностями.[Джерело?] Аналіз і оцінка когось чи чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб.

г) опис, форму та порядок складання підсумкової документації (протоколів, актів тощо).

10.6. Розробка програми та проведення випробувань ПС на міцність може здійснюватися як Заявником (за участю членів Комісії), так і іншою організацією (Сертифікаційним центром), що повинно бути зазначено у проекті Таблиці відповідності.

10.7. У випадку, передбаченому пунктом 10.1.(б), розрахунки конструкції ПС на дію розрахункових навантажень повинні вестися з урахуванням додаткових коефіцієнтів безпеки, а результати цих розрахунків повинні показати, що запаси міцності (відношення руйнівних напружень елемента конструкції до діючих напружень у цьому елементі) більше 1.

Коефіціє́нт - характеристика процесу, явища, речовини або поля, яка має відносно сталий характер.

10.8. На базі матеріалів випробувань ПС (протоколів, актів) та розрахунків Комісія спільно з Заявником складає Висновок про відповідність ПС поширеним на нього вимогам СБ у частині міцності конструкції.



11. Наземні випробування для допуску до сертифікаційних льотних випробувань

11.1. Обсяг наземних випробувань визначається проектом Таблиць відповідності. У наземні випробування повинні бути включені роботи з установлення відповідності ПС вимогам до конструкції, систем, силової установки, обладнання, технологій виготовлення, що вимагають розгляду конструкції, та оцінка проекту експлуатаційної документації.

11.2. Наземні випробування ПС проводяться згідно зі схваленою Державіаслужбою Програмою сертифікаційних випробувань ПС, яка повинна включати детальний опис методики проведення випробувань та обладнання, що використовується під час випробувань, заходи безпеки та порядок складання підсумкової документації (протоколів, актів тощо).

11.3. Обсяг наземних випробувань та підсумкових документів, необхідний для оформлення Висновку Комісії із сертифікації типу ПС про можливість допуску ПС до проведення сертифікаційних льотних випробувань, визначається Комісією на етапі макета під час розгляду Програми.



12. Висновок Комісії із сертифікації типу повітряного судна

12.1. Після проведення наземних випробувань згідно з розділами 10 та 11 цього Положення та інших робіт із сертифікації типу ПС, передбачених СБ та Таблицями відповідності, Комісія на підставі проведеної експертної оцінки ПС, а також вищезазначених документів складає “Висновок Комісії із сертифікації типу ПС про можливість допуску ПС до проведення сертифікаційних льотних випробувань”.

12.2. Висновок повинен містити такі розділи:

1.Загальні положення.

2. Мета експертизи.

3. Об’єкт експертизи.

4. Проведені роботи.

5. Висновки.

6. Підсумок.

12.3. Зміст Висновку Комісії із сертифікації типу ПС.

У розділі “Загальні положення” позначаються:

відомості про ПС, на яке поширюється Висновок;

об’єкти експертної оцінки.

У розділі “Мета експертизи” необхідно конкретизувати мету експертизи.

У розділі “Об’єкт експертизи” визначають відомості про ПС із встановленим обладнанням, стислі характеристики ПС за призначенням, особливості конструкції та систем ПС.

У розділі “Проведені роботи” необхідно навести перелік робіт, що були проведені під час експертної оцінки, і вказати документи, які були оброблені та проаналізовані.

Розділ “Висновки” повинен містити висновки аналізу ТК, який було виконано під час експертної оцінки, згідно з нижчезгаданим переліком:
льотні характеристики (розрахункові);

конструкція;

міцність;

силова установка;

обладнання;

експлуатаційні обмеження;

ЕД;

відповідність конструкції, заявленій на етапі макета.



У розділі “Підсумок” необхідно вказати підставу для визначення умов та можливості допуску ПС (вказати його реквізити) до проведення сертифікаційних льотних випробувань, а також рекомендації про призначення випробувального екіпажу.

Висновок має бути підписаний Комісією та затверджений Керівником відповідного структурного підрозділу Державіаслужби, що контролює допуск до польотів ПС та їх компонентів за тематикою цього Положення, або уповноваженою ним особою.
Реквізити - сукупність постійних елементів, з яких складаються документи. Сукупність реквізитів становить формуляр документів. До елементів документів (реквізитів) належать дата, підпис, адреса, заголовок та ін.
Підро́зділ - у військовій справі - військова одиниця постійної організації, головним чином однорідного складу в кожному роді військ та у спеціальних військах, що організаційно входить до складу більшого підрозділу або військової частини.


13. Рішення про допуск до сертифікаційних льотних випробувань повітряного судна

13.1. Після затвердження Висновку Керівником відповідного структурного підрозділу Державіаслужби, Заявник складає та оформляє Пред’явлення ПС на сертифікаційні льотні випробування, яке розглядається та узгоджується Комісією.

13.2. На підставі Пред’явлення ПС на сертифікаційні льотні випробування, що надається Заявником, та Висновку Комісії, готується Рішення про допуск до сертифікаційних льотних випробувань ПС, за таким змістом:

1. Посилання на АПУ 21 та Висновок Комісії.

2. Допустити ПС (вказати його реквізити) до проведення сертифікаційних льотних випробувань (вказати, згідно з яким/якими документами).

3. Вказати відповідальних за проведення сертифікаційних льотних випробувань ПС (Комісію, Сертифікаційний центр тощо) та відповідні накази Державіаслужби, за якими їх було призначено.

4. Вказати установи та підприємства (із зазначенням їхніх реквізитів), на які покладається відповідальність щодо забезпечення проведення сертифікаційних льотних випробувань ПС.

Рішення про допуск до сертифікаційних льотних випробувань ПС має бути підписано керівниками відповідних структурних підрозділів Державіаслужби, що контролюють допуск до польотів ПС та їх компонентів за тематикою цього Положення, льотну діяльність, та затверджено Державіаслужбою.

Підприє́мство - самостійний суб'єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.


14. Льотні випробування

14.1. Сертифікаційні льотні випробування ПС проводяться на підставі Рішення про допуск до сертифікаційних льотних випробувань ПС згідно з Програмою сертифікаційних льотних випробувань ПС, яку розроблено і затверджено Заявником та схвалено Державіаслужбою.

14.2. Програма сертифікаційних льотних випробувань ПС.

Програма сертифікаційних льотних випробувань ПС повинна містити конкретні роботи, перевірки, які необхідно виконати при випробуваннях для підтвердження відповідності ТК ПС вимогам СБ.

Підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.

Програма сертифікаційних льотних випробувань ПС повинна компонуватися за структурою, вказаною в п.3.4 цього Положення.

14.3. Номенклатура розділів Програми сертифікаційних льотних випробувань ПС залежить від виду випробувань.

Будь-які зміни повинні бути обґрунтовані та узгоджені з Комісією.

14.4. За результатами сертифікаційних льотних випробувань Комісія оформляє Технічний акт із сертифікаційних льотних випробувань ПС за зразком, наведеним у додатку 6, висновок якого повинен відповідати меті, передбаченій розділом 9 цього Положення, та іншу ДД.

Після затвердження Головою Комісії і узгодження Заявником Акт сертифікаційних льотних випробувань ПС та інша ДД підлягають схваленню Державіаслужбою.

14.5. За результатами комплексу сертифікаційних робіт, передбачених для сертифікації типу ПС, зазначених у цьому Положенні, Комісія складає та оформляє Комплексний висновок про відповідність типу ПС вимогам СБ, який підлягає схваленню Державіаслужбою.



15. Подання Заявника до Державіаслужби на отримання Сертифіката типу повітряного судна

15.1. Після схвалення Державіаслужбою Акта сертифікаційних льотних випробувань ПС Заявник направляє до Державіаслужби Подання на отримання Сертифіката типу ПС (додаток 7). Подання Заявника повинно бути розглянуте та узгоджене Комісією.



До Подання додаються:

а) Комплексний висновок про відповідність типу ПС вимогам СБ;

б) СБ ПС та Таблиця відповідності ПС вимогам СБ, що уточнені за результатами сертифікаційних випробувань, затверджені Заявником та узгоджені з Комісією;

в) комплект ЕД, уточнений за результатами сертифікаційних випробувань, погоджений із Комісією та затверджений Заявником;

г) ТУ або еквівалентний документ, що є невід’ємною частиною РКД, схвалений Державіаслужбою;
Логічна еквівалентність (еквіваленція) - двомісна логічна операція, що має значення «істина» тоді і тільки тоді, коли обидва операнди мають однакове значення. В інших випадках еквіваленція буде хибною.


ґ) Повідомлення Заявника і Виробника (додаток 8) про те, що контрольний і поточні комплекти РКД ПС (указуються номери комплектів), відкориговані за результатами сертифікаційних робіт, відображають ТК ПС, придатні для серійного виробництва ПС даного типу, затверджені в установленому порядку, і зберігаються у Заявника і Виробника.

15.2. На підставі Подання та Комплексного висновку про відповідність типу ПС вимогам СБ на подання Комісії відповідний структурний підрозділ Державіаслужби, що контролює допуск до польотів ПС та їх компонентів за тематикою цього Положення, готує “Рішення про видання Сертифіката типу ПС”.

Це Рішення має бути затверджено Державіаслужбою.

15.3. Затверджене Державіаслужбою Рішення про видання Сертифіката типу ПС є підставою для складання, оформлення та підписання Сертифіката типу ПС.



16. Оформлення і видача Сертифіката типу

16.1. Оформлення і видача Сертифіката типу ПС відбувається згідно із главою 4 АПУ 21.

Обов’язковою умовою видачі Сертифіката типу ПС є сплата Заявником Державних зборів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
16 червня 1998 року № 889 “Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 р. № 819”.

16.2. Державіаслужба видає Заявнику Сертифікат типу ПС за наявності і на підставі Заявки (пункт 3.2 АПУ–21), Подання на отримання Сертифіката типу (пункт 5.3.11. АПУ–21), Актів заводських (при наявності) і сертифікаційних випробувань, схвалених Державіаслужбою, що встановлюють відповідність ТК ПС вимогам СБ (пункт 3.

Фа́брика (англ. factory, plant, нім. Fabrik f)- промислове підприємство, засноване на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.
6 АПУ–21).

16.3. Заявник має право на отримання Сертифіката типу ПС, якщо він:

а) виконав процедури, встановлені АПУ–21, та цим Положенням;

б) продемонстрував ТК ПС та її відповідність вимогам до льотної придатності й охорони навколишнього середовища, які поширені на ПС його СБ;

в) довів, що допущені ним відступи від вимог до льотної придатності ПС компенсуються заходами, що забезпечують рівень безпеки польотів, еквівалентний рівню, який встановлено діючими АП (НЛП), покладеними в основу СБ.

16.4. Сертифікат типу засвідчує відповідність ПС вимогам СБ.

Сертифікат типу ПС містить інформацію про ТК ПС і його СБ, експлуатаційні обмеження та інші умови, що стосуються льотної придатності ПС.

Зазначена інформація міститься в Переліку даних Сертифіката типу, що є невід’ємною частиною Сертифіката типу ПС.

Сертифікат типу ПС підписується Головою Державіаслужби або уповноваженою ним особою.

Термін дії Сертифіката типу ПС не обмежується, за винятком випадків, що спеціально обумовлюються Державіаслужбою.

Рішенням Державіаслужби дія Сертифіката типу може бути припинена у разі виявлення властивих для цього типу недоліків, які пов’язані з його льотною придатністю і загрожують безпеці польотів.

Сертифікат типу втрачає силу, якщо в сертифіковану Державіаслужбою ТК або в схвалену Державіаслужбою ЕД внесено зміну або доповнення з порушенням процедур, передбачених АПУ–21.

У разі повсюдного зняття з експлуатації даного типу ПС рішенням Державіаслужби Сертифікат типу на даний зразок анулюється.

Голова Державної служби України

з нагляду за забезпеченням

безпеки авіації М.О. Марченко

ДОДАТОК 1

до пункту 3.1 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів



і пілотованих вільних аеростатів








Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації

(Державіаслужба)

01135, Україна, Київ,

просп. Перемоги, 14

Заявка

на сертифікат типу або головну зміну типової конструкції

1.

Назва та адреса заявника:

2.

Заявка подана на:

3.

Авіаційний виріб:










Сертифікат типу








Повітряне судно




























Головну зміну типової конструкції







Двигун


































Повітряний гвинт













  1. Позначення моделі (ей):






5. До заявки на сертифікат типу додані:







Стислий опис виробу (включаючи креслення трьох проекцій для ПС)










Копія сертифіката типу держави розробника з переліком даних (для виробу,







що імпортується в Україну)




6. До заявки на головну зміну типової конструкції додано:







Опис модифікації










  1. Інші додані документи





Я стверджую, що наведені вище дані відповідають дійсності.


Заявник:

____________

__________________________________

___________




(підпис)

(П.І.Б.)

(дата)

ДОДАТОК 2

до пункту 3.4 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів

і пілотованих вільних аеростатів

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник проекту, підприємства або Розробник

НАЗВА ДОКУМЕНТА (згідно з АПУ 21)

Місто, рік видання



ДОДАТОК 3

до пункту 6.11 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів

і пілотованих вільних аеростатів

ХХ-00 ХХХХХ (Тип зразка авіаційної техніки)

Державіаслужба (Назва Повноважного органу, що проводить сертифікацію)

Протокол (AI)

Протокол (AI) №: 0-00
(Індекс теми сертифікації, Порядковий номер Протоколу)





Дата: 00.00.00
Видання: (№ вид.)

Тема:
(Тема сертифікації)


Назва об'єкта

Опис:
НЛП-НПС
(Пункти СБ, за якими проводиться сертифікація)


Короткий зміст вимог пунктів НЛП

Відповідь: (Погоджена позиція сторін щодо встановлення відповідності)

(Текст відповіді організацій. При наявності розбіжності в позиціях організацій указується позиція кожної сторони).



Питання щодо підсумкового рішення (Підсумкове рішення: ________________________

_____________________________________________________________________________ )



Представлена документація (Перелік документів)

Фахівці (Назва організації, фахівці якої брали участь у роботі,

П.І.Б фахівців)



Державіаслужба
















______(підпис, дата)


______(підпис, дата)

______(підпис, дата)

Схвалений: (назва установи)
Державіаслужба

__________(підпис)

(Керівник Експертної групи)



Дата: 00.00.00











ДОДАТОК 4

до пункту 8 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів

і пілотованих вільних аеростатів

ПРОГРАМА СЕРТИФІКАЦІЙНИХ

ЛЬОТНИХ ВИПРОБУВАНЬ ПС

ЗМІСТ

Частина 1. Програма випробувань

1.1. Об’єкт випробувань.

1.2. Мета випробувань.

1.3. Задачі випробувань

1.4. Загальні положення.

1.5. Наземні випробування.

1.6. Льотні випробування.

1.7. Умови та порядок проведення випробувань. Заходи безпеки.

1.8. Матеріально-технічне забезпечення випробувань.

1.9. Метрологічне забезпечення випробувань.

Метрологія (грецька μέτρον - міра, λόγος - слово, вчення) - це наука про вимірювання та їх застосування - таке коротке визначення дає державний стандарт України, який висвітлює основні поняття та терміни метрології - ДСТУ 2681-94 Метрологія.

1.10. Звітність.

Звіт - письмове повідомлення про виконання певної роботи.


Частина 2. Методика випробувань

2.1. Загальні методичні вказівки.

2.2. Конкретні методичні вказівки до наземних робіт та випробувань (до п. 1.5).

2.3. Конкретні методичні вказівки до льотних випробувань (до п. 1.6).

2.4. Обробка, аналіз та оцінка результатів випробувань.

Частина 1. ПРОГРАМА ВИПРОБУВАНЬ

Програми випробувань повинні містити перелік конкретних перевірок (вирішуваних задач, оцінок), які слід здійснити у випробуваннях для підтвердження вимог визначеного СБ із посиланням на відповідні методики.

1.1. У розділі “Об’єкт випробувань” зазначається:

повне найменування ПС (дійсне та умовне, шифр за наявністю,), зазначення (індекс) за кресленням, серійний номер;

ЕД з рекомендаціями щодо експлуатації ПС;
Продовження додатка 4

кількість ПС, на яких проводяться випробування, із зазначенням конкретних випробувань;

характер модифікацій, що викликали необхідність проведення випробувань (за необхідності);

Мод (скор. від «модифікація», моддинґ ігор) - доповнення до відеогри, написане, як правило, сторонніми розробниками або любителями за допомогою SDK, який додається до гри або спеціальних, розроблених для модифікації любительських програм.

відомості про аварійно-рятувальне обладнання;

відомості про авіаційне та радіоелектронне обладнання;

відомості про додаткове обладнання для виконання випробувань


(за необхідності).

1.2. У розділі “Мета випробувань” зазначається конкретна мета, що має бути досягнута в процесі випробувань.

1.3. У розділі “Задачі випробувань” зазначаються конкретні задачі, що повинні бути вирішені для досягнення мети випробувань.

У цьому розділі перелічуються ті пункти Сертифікаційного базису, відповідність ПС яким встановлюється під час цих випробувань.

1.4. У розділі “Загальні положення” зазначаються:

підстави проведення випробувань;

перелік керівних документів, згідно з якими проводяться випробування;

місце проведення випробувань;

організації, що беруть участь у випробуваннях;

перелік документів, що пред’являються на випробування.

1.5. У розділі “Наземні випробування” зазначаються:

оцінка документації з ТО;

аналіз засобів із збереження ЛП;

зважування та визначення центру тяжіння ПС;

перевірка нівелювальних характеристик ПС;

оцінка працездатності систем ПС та обладнання, відповідності заданим характеристикам (із зазначенням, при необхідності, пунктів СБ);

тарування покажчиків швидкості, висоти, вертикальної швидкості, кутів ковзання та додаткового обладнання (якщо встановлено);

фотографування ПС та його агрегатів.

1.6. Розділ “Льотні випробування”:

У цьому розділі зазначається перелік етапів випробувань, послідовність проведення і режими випробувань (стан і конфігурація ПС, висота і швидкість польоту і т. ін.).

Як правило, відомості про льотні випробування надаються у вигляді таблиць.

При проведенні випробувань на кількох ПС повинно бути вказано їхній розподіл за видами випробувань.



Продовження додатка 4

У необхідних випадках вказують трудомісткість виконання випробувань (кількість польотів, тривалість польоту, необхідна кількість випробувачів).

Проведення оцінки рекомендацій та іншої інформації, що наведена в КЛЕ.

1.7. У розділі “Умови та порядок проведення випробувань. Заходи безпеки” зазначаються:

умови проведення випробувань (характеристика району випробувань, пора року, час доби, температура, тиск та вологість навколишнього середовища тощо);

Воло́гість - міра насиченості речовини водою. У поняття вологості не входить вміст хімічно зв'язаної (конституційної), а також кристалогідратної води.
Пора́ ро́ку (сезон фр. saison, від лат. satio - сівба, час сівби) - період у річному циклі розвитку природи. В помірному кліматі північної кулі, у тім числі в Україні, розрізняють такі пори року: весна, літо, осінь, зима.

заходи щодо забезпечення безпеки та безаварійності проведення випробувань.

1.8. У розділі “Матеріально-технічне забезпечення випробувань” зазначаються конкретні види матеріально-технічного та спеціального забезпечення, включаючи засоби для вимірювання параметрів навколишнього середовища та засоби наземних вимірювань із розподілом задач та обов’язків організацій, що беруть участь у випробуваннях, за видами забезпечення, а також встановлюється термін готовності матеріально-технічного забезпечення.

1.9. Розділ “Метрологічне забезпечення випробувань” повинен містити перелік заходів з метрологічного забезпечення випробувань (спосіб обробки результатів випробувань, оцінка відповідності метрологічного забезпечення при випробуваннях ПС заданим умовам).

1.10. У розділі “Звітність” вказують:

перелік звітних документів, які повинні бути оформлені в процесі випробувань та після їх завершення із зазначенням терміну їхнього оформлення;

перелік розсилки Акта із сертифікаційних льотних випробувань ПС;

порядок, місце та термін зберігання первинних звітних матеріалів випробувань.

До числа звітних документів відносяться завдання на випробувальні польоти із заповненим розділом “Звіт льотчика (екіпажу)”, планшетки провідного інженера з льотних випробувань ПС (експериментатора) з підписом виконавця, Акт із сертифікаційних льотних випробувань ПС та інші матеріали випробувань (протоколи тощо).

Провідник - матеріал, що проводить світло або електрику (на противагу діелектрику). Для провідника характерні високі тепло- або електропровідність. Найчастіше провідник є речовиною, яка має багато вільних електронів (метали).


Частина 2. МЕТОДИКА ВИПРОБУВАНЬ

2.1. У розділі “Загальні методичні вказівки” наводять перелік керівних документів, обґрунтування обраних методів проведення випробувань.



Продовження додатка 4

2.2. У розділі “Конкретні методичні вказівки до наземних робіт та випробувань” повинно бути вказано детальний порядок та методична послідовність виконання випробувальних режимів при проведенні конкретних робіт, перевірок, оцінок тощо:

визначення маси і центрування порожнього ПС відповідно до методики визначення маси і центрування ПС;

нівелювання ПС виконується відповідно до діючих інструкцій;

перевірка відповідностей характеристик системи керування вимогам ТУ, а також визначення кінематичних залежностей відхилень органів керування від положень відповідних важелів керування;

Кінема́тика (рос. кинематика, англ. kinematics, нім. Kinematik f, Bewegungslehre f) - це розділ механіки, у якому вивчається рух матеріальних тіл у просторі з геометричної точки зору, тобто не враховуючи маси тіл, сил, та причин що викликають цей рух.
Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

перевірка системи керування закрилками проводиться на всіх режимах їхньої роботи з виміром кутів відхилення;

виконання покидання ПС на землі всіма членами екіпажу, вдягненими в демісезонне льотне обмундирування з рятувальними парашутами і захисними шоломами, через вхідні двері кабіни екіпажу та/або аварійні люки, призначені для покидання ПС в польоті.

Обмундирува́ння - узагальнена назва предметів форменого одягу військовослужбовців. Обмундирування має особливі відмітні ознаки: встановлені колір, конструкцію (крій), емблеми, кант, гудзики і ін. Як правило, обов'язковим елементом обмундирування є знаки розрізнення військовослужбовців.
Закрилки - відхиляючі поверхні, симетрично розташовані на задній крайці крила. Закрилки в прибраному стані є продовженням поверхні крила, тоді як у випущеному можуть відходити від нього з утворенням щілин.
Парашут (фр. parachute, від італ. para - відвертай і фр. chute - падіння) - пристрій, який використовує опір повітря для зменшення швидкості руху і застосовується для безпечного спуску в повітрі з великої висоти людини та вантажів, для гальмування наземного руху об'єктів (літаків, автомобілів, тощо).

Зміст та порядок викладення цього розділу повинні бути узгоджені з розділом “Наземні випробування”.

2.3. У розділі “Конкретні методичні вказівки до льотних випробувань” повинно бути вказано детальний порядок та методична послідовність виконання випробувальних режимів при проведенні конкретних робіт, перевірок, оцінок тощо.

Зміст та порядок викладення цього розділу повинен бути узгоджений з розділом “Льотні випробування”.

2.4. Розділ “Обробка, аналіз та оцінка результатів випробувань” повинен містити:

способи обробки інформації;

Обробка інформації́ - вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних [6.

порядок та послідовність проведення аналізу результатів випробувань;

критерії, при виконанні яких об’єкт випробувань вважається таким, що витримав випробування;

критерії достатності випробувань.

Під час виконання режимів у польоті зазначаються:

маса ПС;

швидкості;

висоти польоту;

види маневрів;

Мане́вр - організоване і швидке переміщення сил і засобів підрозділів, частин та з'єднань, як при підготовці військ, так і в ході бою з метою заняття ними найвигіднішого положення по відношенню до противника для його знищення раптовим нищівним ударом.

перелік параметрів та характеристик, що необхідно реєструвати (фіксувати);

обмеження.


ДОДАТОК 5

до пункту 14.1 Положення про сертифікацію типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопланерів, мотопарапланів і пілотованих вільних аеростатів



Календар випробувань

29

№№

п/п



Дата,

місцевий


час

Місце проведення випробувань

Тематика польотів


Тривал.

польоту


(год., хв.)

Температ.

навкол.


середов.

(tº C)


P тиск

(мм рт. ст.)



Ψ (вологість

повітря, %)



МК°

вітру,


Ẁ вітру (м/c)

МК° зльоту

1

2

3

4

5

6

7

8

9


















































































ДОДАТОК 6

до пункту 14.4 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів

і пілотованих вільних аеростатів

ТЕХНІЧНИЙ АКТ

ІЗ СЕРТИФІКАЦІЙНИХ ЛЬОТНИХ ВИПРОБУВАНЬ ПС
ЗМІСТ
1. Об’єкт випробувань.

2. Мета випробувань.

3. Задачі випробувань.

4. Загальні положення.

5. Підсумок.

6. Висновки.

7. Льотна оцінка.

8. Експлуатаційна оцінка.

9. Метрологічна експертиза (за необхідності).

10. Календар випробувань.

11. Матеріали льотних випробувань.

12. Додатки.
1. У розділі “Об’єкт випробувань” зазначається:

повне найменування ПС (дійсне та умовне, шифр за наявності),


зазначення (індекс) за кресленням;

ЕД з рекомендаціями щодо експлуатації ПС;

кількість ПС, що випробувались;

характер модифікацій, що викликали необхідність проведення


випробувань (за необхідності);

відомості про аварійно-рятувальне обладнання;

відомості про документацію, що визначає ТК.

2. У розділі “Мета випробувань” зазначається конкретна мета (або


декілька їх), що були досягнуті в процесі випробувань.

3. У розділі “Задачі випробувань” зазначаються конкретні задачі, що були вирішені для досягнення мети випробувань.

У цьому розділі перелічуються ті пункти СБ, відповідність ПС яким була встановлена повністю або частково під час випробувань.

Продовження додатка 6

4. У розділі “Загальні положення” зазначаються:


підстави проведення випробувань;

перелік керівних документів, згідно з якими проводились випробування;

перелік документів, які було пред’явлено на випробування;

умови та місце проведення випробувань;

установи, що брали участь у випробуваннях;

загальний обсяг випробувань (кількість польотів та льотний час).

5. У розділі “Підсумок” коротко викладають кількісні (переважно) та якісні результати випробувань у вигляді характеристик ПС відповідно до розділу “Задачі випробувань”, дають оцінку ЕД, а також, при необхідності, рекомендації для внесення змін у КЛЕ, загальний висновок про відповідність ПС вимогам СБ, а також перелік пунктів, за вимогами яких встановлено еквівалентний рівень безпеки польотів.

6. Розділ “Висновки” повинен відповідати розділу “Мета випробувань” Програми сертифікаційних льотних випробувань ПС.

У ньому коротко викладають ґрунтовні результати випробувань у вигляді аеродинамічних характеристик ПС, характеристик стійкості та керованості, маневреності, балансування, характеристик силової установки, характеристик обладнання, експлуатаційні обмеження, ЕД, їхню відповідність вимогам пунктів СБ.

У цьому ж розділі необхідно вказати розсилку Технічного акта із сертифікаційних льотних випробувань ПС.

7. Розділ “Льотна оцінка” повинен містити узагальнену оцінку щонайменше двох пілотів з особливості роботи випробуваного ПС, відомості про зручність роботи, наявності та достатності засобів керування, контролю та сигналізації, оцінку КЛЕ, якісні та кількісні (за штатними приладами) оцінки льотних характеристик, характеристик силової установки, обладнання, експлуатаційних обмежень в умовах заявленого діапазону температур навколишнього середовища.

Діапазо́н (від грец. δϊα πασον (χορδων) - через усі (струни).
Температу́ра (від лат. temperatura - належне змішування, нормальний стан) - фізична величина, яка описує стан термодинамічної системи.

Наприкінці розділу повинні бути зроблені висновки з прийнятності одержаних результатів, а також зроблені пропозиції з удосконалення ПС.

8. Розділ "Експлуатаційна оцінка" повинен містити узагальнену оцінку обслуговуючого персоналу з особливостей технічного обслуговування випробуваного ПС з наявності та достатності засобів технічного обслуговування та контролю стану матеріальної частини ПС на всіх етапах підготовки.

У розділі наводять оцінку часу поетапного обслуговування


випробуваного ПС, достатність рекомендованого технічного персоналу, а також оцінку КЕ та регламентів.
Персонал (від лат. persona - особистість) - колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють трудові функції на основі трудового договору (контракту).
По́пит і пропози́ція (правильно українською: попит і пропонування) - економічна модель, що описує процес ціноутворення на ринку. Ця модель вводить поняття попиту та пропозиції як універсальні характеристики ринку та доводить, що, за умовами певних припущень, ці характеристики урівноважуються та приводять до встановлення певної ціни на даний товар.
Регламент (англ. regulations, schedule, нім. Reglement n, Dienstvorschrift f, Dienstordnung f) - сукупність (система) правил, що регулюють, обмежують режим праці, технології виконання проектування, ремонтних робіт тощо, наприклад, на шахтах, у кар'єрах, у свердловинах, на заводах.

Наприкінці розділу повинно бути вміщено висновки з прийнятності


одержаних результатів.

Продовження додатка 6

9. У розділі “Метрологічна експертиза” зазначається відповідність


фактичної точності вимірювань розрахунковій.

10. Розділ “Календар випробувань” містить коротке викладення у


хронологічному порядку виконаних у процесі випробувань робіт.

У таблицях зазначаються:

польоту за порядком;

дата випробувань та місцевий час;

місце проведення випробувань;

тематика польотів;

тривалість польоту (годин, хвилин);

температура, тиск та вологість навколишнього середовища;

МКº вітру та його швидкість;

МКº зльоту.

11. Розділ “Матеріали льотних випробувань”.

11.1. Обсяг та умови проведення випробувань.

11.2. Результати випробувань:

злітно-посадкові характеристики;

льотно-технічні характеристики;

керованість та маневреність;

балансування;

стійкість;

характеристики керованості ПС на землі (при необхідності);

різні (додаткові) льотні вимоги (при необхідності);

системи керування;

силова установка та її системи;

обладнання та його системи;

експлуатаційні обмеження та ЕД.

12. Розділ “Додатки” може містити креслення, графіки, схеми, таблиці, фото, малюнки, посилання на касети з відеозаписом тощо за узгодженням з Державіаслужбою, виходячи з необхідності доповнення ДД.

Ві́део (від лат. video - дивлюся, бачу) - під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах.


ДОДАТОК 7

до пункту 15.1 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів

і пілотованих вільних аеростатів


Повна назва

Заявника та

його реквізити


Заступнику Голови

ДЕРЖАВІАСЛУЖБИ


_______________________

П.І.Б


(адреса)


ПОДАННЯ

на отримання Сертифіката типу
(Повна назва Заявника) пред’являє на одержання Сертифіката типу (повна назва ПС).

(Повна назва ПС) у повному обсязі пройшов сертифікаційні випробування та перевірки, за результатами яких встановлена його повна відповідність вимогам Сертифікаційного базису (повна назва ПС) (повне позначення СБ).

Оформлено "Комплексний висновок (повне позначення) про відповідність типу (назва ПС) вимогам Сертифікаційного базису (повне позначення)", затверджений (назва Заявника) та схвалений Державіаслужбою.

Оформлена експлуатаційно-технічна документація (КЛЕ, РЕ, РО), затверджена (повна назва Заявника), узгоджена та введена в дію Державіаслужбою.

Оформлена "Таблиця відповідності (повна назва ПС) вимогам (позначення СБ)", що уточнена за результатами сертифікаційних робіт.

Оформлено Повідомлення про контрольний та поточний комплекти робочої конструкторської документації (РКД).

ДОДАТОК:

(згідно з пунктом 15.1)

Керівник Заявника

(посада)___________________________________________________________

П.І.Б

Дата, підпис



ДОДАТОК 8

до пункту 15.1 Положення

про сертифікацію типу

надлегких та дуже легких

повітряних суден, планерів,

мотопланерів, мотопарапланів

і пілотованих вільних аеростатів


Повна назва

Заявника та

його реквізити


Заступнику Голови

ДЕРЖАВІАСЛУЖБИ


_______________________

П.І.Б


(адреса)
.







За комплектом РКД

(повна назва ПС)



ПОВІДОМЛЕННЯ
Цим сповіщаємо, що контрольний та поточний комплекти робочої конструкторської документації (РКД) (повна назва ПС) визначені у відповідності до Специфікації (повне позначення), відкориговані за результатами сертифікаційних робіт, відображують Типову конструкцію (повна назва ПС), затверджені у відповідному порядку, зберігаються на (повна назва Заявника і Виробника), придатні для впровадження в серійне виробництво.
Керівник Заявника

(посада)___________________________________________________________



П.І.Б

Дата, підпис



  • Календар випробувань
  • Тематика польотів
  • 4. У розділі “Загальні положення”