Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Портфоліо вчителя

Скачати 98.85 Kb.

Портфоліо вчителя




Скачати 98.85 Kb.
Дата конвертації16.06.2017
Розмір98.85 Kb.

Портфоліо вчителя ________________________________________________________________


ОПИС ДОСВІДУ

Людина лише там чогось досягає,

де вона сама вірить у свої власні сили

Л.Феєрбах

На сучасному етапі вивчення літератури відчуття відірваності від світового контексту й уривчастості не покидає, мабуть, кожного, хто пробував осмислювати ширше й концептуальніше питання літературних взаємозв’язків України зі світом.

Із педагогічної практики переконана, що специфіку того чи іншого літературного твору неможливо пізнати без порівняльного вивчення творів, авторів, течій, які належать до різних національних літератур. Як зазначає Д. Наливайко у розмові з Ігорем Мойсеївим, Наталією Ждановою, Іриною Кузьменчук, Ніною Головченко до дня свого 80-ти річчя: «Інколи про персонажів (мадам Боварі, П'єра Безухова) розповідають, як про сусідів з комунальної квартири, про знайомих. Хіба це літературознавство?» [17:12]. Саме, на мою думку, опираючись на таку складову літератури як компаративістика, і варто вивчати твори, аналізувати образи у них (Додаток №1). Компаративістика як наука покликана розширювати ідейно-естетичні обрії перед кожною національною літературою. Від її якості й активності впливу залежить загальний культурний світогляд нації. Постійно осмислюючи маловідоме, зіставляючи найоригінальніше і найвіддаленіше, переймаючись екзотичним, ставлячи універсальні завдання і проблеми, ця наука об’єктивно сприяє розвитку кожної літератури в плані подолання рутинності, провінційності, односпрямованості.

Проте в основу компаративного вивчення курсу світової літератури слід покласти філософські, дидактичні, повчальні та суто специфічні принципи контекстного підходу. Порівняльне вивчення художніх творів сприяє розвитку мислення, пам’яті, мовлення учнів, встановленню ними міжпредметних асоціацій, формуванню умінь оперувати прийомами аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Порівняльне літературознавство спонукає до уважного ставлення до іншого, стимулює бачити не лише себе, свій світ, а й відкривати для себе іншу культуру, літературу, шукати не лише відмінності, а й спільне.

Худо́жня літерату́ра, також кра́сне письме́нство - складова літератури, сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва слова, який описує дійсність художніми образами.

Світова́ літерату́ра- сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо.

Літературозна́вство - комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова.

Компаративне вивчення літератур підвищує ефективність навчання, допомагає встановити єдність світового літературного процесу, пізнати учнями національну самобутність своєї рідної літератури очима інших. А це вже імагологія – галузь порівняльного літературознавства, що вивчає літературні образи (іміджі) інонаціональних держав, народів (Додаток №2).

Літерату́рний проце́с - різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній і жанровій своєрідності творів тощо.

Компаративізм, компоратизм - порівняльний, порівняльно-історичний методи, які застосовуються при вивченні споріднених предметів і явищ (наприклад, мов - у літературознавчій теорії і практиці).

Володимир Хорєв, визначаючи цілі і завдання імагології як науки, пише: «...першорядним її [імагології] предметом є все ж таки література, оскільки зі всіх феноменів культури домінуючу роль у формуванні національної свідомості, у всякому разі в Польщі та Росії [на нашу думку, в Україні також] відігравала література» [22:23].

Саме виходячи із цих позицій (а також завдяки впливу написання магістерської роботи «Поліфонізм творчості Ліни Костенко: компаративні аспекти» та виступу на науково-практичному семінарі у Київському міському будинку вчителя на тему «Ліна Костенко і світова література: компаративні аспекти» (2008 р.)), й було обрано педагогічну проблему, над якою працюю останні два роки, – «Імагологічні аспекти проектної технології на уроках світової літератури».

Актуальність теми можна ілюструвати словами Д. С. Наливайко: «Для кожного народу становить неабиякий iнтерес, як його життя й iсторiя сприймалися iншими народами, як ними оцiнювалися i трактувалися. Особливо загострюється цей iнтерес в переломнi перiоди <…> активiзацiя процесiв його самоусвiдомлення i самоствердження».

Довгий час про існування такої галузі компаративістики, як імагологія, в Україні, крім Дмитра Наливайка, знало дуже вузьке коло людей.

Дмитро́ Сергі́йович Налива́йко (*6 листопада 1929 року, Понорниця, Чернігівська область) - український літературознавець, фахівець з порівняльного дослідження світової й української літератури. Доктор філологічних наук, професор, дійсний член (академік) НАН України, завідувач відділу компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Літературна компаративістика була незручною для радянської гуманітаристики з багатьох причин, що призвело до зведення її на маргінели, а подекуди і до повного зникнення із наукового дискурсу. Вплив національних іміджів на процес формування національних літератур та їхніх взаємозв’язків відзначався найвідомішими компаративістами (М.Алексєєв, О.Діма, Д.Дюришин, М.Кадо, Д.Наливайко, Б.Реїзов, О.Мартьянова, Т.Мюллер-Кочеткова, О.Гречана, Н.Михальська, В.Хорєв та ін.).

У російському літературознавстві взаємовпливи російської та зарубіжної літератур досліджувалися досить активно, вже починаючи з 60-х років минулого століття. Якщо взяти до уваги замкненість українського інформаційного простору з можливістю працювати лише у північно-східному напрямку, то нинішня ситуація з літературознавчою компаративістикою виглядає цілком очевидною і закономірною.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Професор Дмитро Наливайко не один десяток років присвятив популяризації – у доброму розумінні – такої галузі літературознавства як компаративістика. Завдяки його зусиллям українська літературознавча компаративістика актуалізувалася. Спадають на гадку його численні наукові праці, зокрема, як «Спільність і своєрідність. Українська література і європейському контексті» (1988), «Очима Заходу. Україна в рецепції Західної Європи ХІ-ХVІІІ ст.

Наука Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Європа Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.

» (1998), «Літературна теорія і компаративістика» (2005), «Компаративістика й історія літератури» (2007). Кожна з цих книжок стала подією в українській науці. Разом з тим, можна сказати, що серед українських компаративістів на дослідження такого високого фахового рівня мало хто наважується. Цей стан речей пояснюється тим, що досі не було якісного вітчизняного видання, присвяченого саме питанням історії та теорії літературознавчої компаративістики. Не було від чого відштовхуватися. Так, в обігу були російськомовні видання праць Д.Дюришина, О.Діма. Лише деякі літературознавчі осередки також намагаються працювати у напрямку порівняльних студій. Але, попри все, літературознавча компаративістика залишається такою собі terra incognita, до якої молоде покоління боїться підступитися ближче, вважаючи теорію літератури актуальнішою і динамічнішою для сучасної ситуації, а подекуди, за браком літературної ерудиції, невмінням бачити літературний процес у цілому.

Тео́рія літерату́ри (з грецької - спостереження, дослідження) - це галузь літературознавства, яка науково осмислює, узагальнює закономірності та особливості розвитку художньої творчості, розробляє та систематизує літературні поняття.

Імагологія – це наука, що досліджує, як література однієї нації витворює художній образ іншої нації, етносу, народу, країни. Де, як не на уроках світової літератури, можна найвдаліше втілювати ці аспекти.

Твори програми із світової літератури дають можливість цікаво в імагологічному дусі досліджувати ті чи інші художні образи. Безумовно, важливим складником у реформуванні загальноосвітньої підготовки є постійне оновлення методів навчання, впровадження нових педагогічних технологій, удосконалення методики викладання предмета.

Мето́дика (від грец. μέθοδος - «шлях через») навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) - галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).

Худо́жній о́браз - особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність.

Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

При відповідній методиці роботи, використанні принципів системності, доступності й наочності я зрозуміла, що «особливо продуктивним на даний час є метод проектів» [3:6]. Доцільним буде під час компаративного вивчення творів української й зарубіжної літератур використання проектних технологій, тому що вивчення вимагає ґрунтовних досліджень (Додаток №3). Працюючи в проектах, учні, самі того не помічаючи, проходять усі стадії технології розв’язання задач – від постановки мети до здобуття результату. Зокрема, рідну місцевість, наші національні символи та життя українців цікаво побачити очима австрійського письменника Р.М. Рільке, читаючи твір «Пісня про Правду» (7 клас) чи українсько-російського письменника М.Гоголя («Тарас Бульба») (7 клас), таким чином вдало реалізовуючи положення Концепції української національної школи [26]. Африканський материк розкриється учням у проектній роботі груп «зоологів», «ботаніків», «етнографів», «географів» під час вивчення твору Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (6 клас). Давньогрецькій та давньоримській культурам присвячені перші розділи у 8 класі. А от національні образи народів у рецепції інших народів і регіонів, їхня структура та функціонування, бінарне (двояке, різноточкове) бачення національного найяскравіше розкрите за програмою у 9-10 класах під час вивчення творів Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Стендаля, Лева Толстого, Оноре де Бальзака, Ясунарі Кавабати, Мацуо Басьо.

Мацуо́ Басьо́ (яп. 松尾芭蕉, まつお ばしょう, МФА: [mat͡su.o baɕoː]; 1644 - 28 листопада, 1694) - японський поет періоду Едо. За життя Мацуо Басьо отримав визнання через свої твори у жанрі спільної творчості хайкай но ренґа; нині, після століть досліджень і коментарів, він є визнаним як найвеличніший майстер коротких та чітких хайку, або, як вони звались у минулому, хокку.

Джордж-Но́ел-Го́рдон Ба́йрон, шостий барон Байрон (англ. George Noel Gordon Byron) (нар. 22 січня 1788, Лондон - пом. 19 квітня 1824, Месолонгіон, Греція) - англійський поет, який став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття.

Миха́йло Ю́рійович Ле́рмонтов (рос. Михаи́л Ю́рьевич Ле́рмонтов); * 3 (15) жовтня 1814(18141015), Москва - пом. 15 (27) липня 1841, П'ятигорськ) - російський поет, прозаїк, драматург.

Кавабата Ясунарі (яп. 川端 康成, 11 червня 1899 - 16 квітня 1972) - японський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1968 року. Проза Кавабати м'яка, лірична, сповнена тонких нюансів, отримала широке визнання і популярність у всьому світі.

Лев Микола́йович Толсто́й (рос. Лев Николаевич Толстой; 28 серпня (9 вересня) 1828(18280909), с. Ясна Поляна, Тульська губернія, Російська імперія - 7 (20) листопада 1910, станція Астапово, Рязанська губернія) - один із найвідоміших російських письменників і мислителів.

Олекса́ндр Сергі́йович Пу́шкін (рос. Алекса́ндр Серге́евич Пу́шкин; 26 травня (6 червня) 1799(17990606), Москва, Російська імперія -29 січня (10 лютого) 1837, Санкт-Петербург, Російська імперія) - російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови, автор критичних та історичних творів.

Модерністське та постмодерністське бачення іміджів теж варте уваги у шкільній програмі (11 клас). Виникає питання: «Як же подати імагологію п’ятикласникам?» І на це, зовсім не риторичне питання, у моєму портфоліо є відповідь: через асоціативні ігри (Додаток №4).

Ритори́чне запита́ння, риторичне питання - риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь.

Тому активне впровадження на уроках світової літератури компаративного аналізу потрібне саме для того, щоб показати багатство методологічного інструментарію порівняльних літературознавчих досліджень. Учень повинен зрозуміти, що це не просто окреслення основних етапів становлення компаративістики від перед-наукового — до правдивої науки. Це захоплива інтелектуальна пригода, яка демонструє неймовірну ерудицію автора, і заповнює певну лагуну в усвідомленні механізмів розвитку гуманітарних наук.

Гуманітарні науки - галузі досліджень, предметом яких є людина як суспільна (культурна, моральна, духовна) істота та все нею створене. Гуманітарні науки - група академічних дисциплін, об'єднаних прагненням до вивчення таких аспектів людського буття та якісних підходів, які взагалі не припускають єдиної парадигми, що визначає будь-яку наукову дисципліну.

На рівні сучасних імагологічних досягнень виникає низка проблем, зв’язаних із розробкою нових шляхів і методів дослідження. Найважливіша з них –доля участі у формуванні образів країн та народів (у творчості окремих авторів і загальнолітературному контексті) трьох основних компонентів: обєктивної обумовленості (історичних, політичних, соціальних причин), субєктивних чинників (авторських вражень, переживань) і традиційних уявлень. Вдало до уваги компаративістів потрапляли переважно перші два аспекти, що визначають рецепцію інонаціональної дійсності, тоді як вплив традицій (літературних і загальнокультурних, підсвідомих і надепохальних – міфологічних) на творче сприйняття чужоземних реалій вивчався менш за все.

Погодьтесь, не глибоко досліджена ця галузь навіть науковцями, не те щоб педагогами-словесниками. Тому вчителям світової та української літератур варто:


  • осмислювати літературний процес того чи іншого народу та його вплив

на подальшу еволюцію літератури світу;

  • досліджувати літературознавчі джерела, присвячені цілеспрямованому

вивченню закономірностей впливу імагологічних факторів на розвиток літератури;

  • вивчати типологічні уявлення і структуру, що обумовлені специфікою

впливу імагологічних факторів на розвиток літератури;

  • виявляти об'єктивні і суб'єктивні причинно-наслідкові зв'язки, що

актуалізують імагологічні питання щодо рідної літератури.

На сучасному етапі освіти переважають здебільшого навчальні завдання пошукового характеру, поза аудиторні заняття, а не традиційні лекційні форми та пояснювально-ілюстративна методика навчання. Моніторинг вивчення учнями тем із використанням проектних технологій засвідчує досить високий рівень знань (Додаток «Портфоліо вчителя»).



Книжку та спілкування з учителем на уроках літератури ніщо не замінить, однак доцільне застосування сучасної електронної техніки, впровадження проектних технологій на уроках порівняльного характеру значно урізноманітнить добре відомі, традиційні методи, прийоми, види навчальної діяльності, істотно підвищить мотивацію, допоможе розкрити творчі здібності учнів і вчителів.

Література

  1. Галич О. Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. Олександра Галича. – Київ: Либідь, 2001.

  2. Гладишев В.В. Теорія і практика контекстного вивчення художніх творів у шкільному курсі зарубіжної літератури. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2006.

  3. Дячок С. Урок світової літератури і комп’ютер. 5-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

  4. Ільницький М., Будний В. Порівняльне літературознавство: В 2 ч. Частина І. Лекційний курс: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007.

    Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.

    Іва́н Я́кович Франко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі - 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) - видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906).

     

  5. Інноваційні технології та сучасний урок літератури / Упор. І.Кузьменчук. – К.: Вид. дім «Шкіл.світ» Вид. Л.Галіцина, 2006.

  6. Клименко Ж.В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. – К., 2006.

  7. Ковбасенко Ю.І. Джордж Бернард Шоу: «Я впливав на Велику Жовтневу революцію...» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – № 5.

  8. Лисак Л.Ф. «Золотий вік» у міфології, художній літературі, езотериці: порівняльний аналіз (наукова розвідка. До методологічних основ методики гармонізації світосприйняття учня засобів зарубіжної літератури) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – №6.

    Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

    Жовтне́вий переворо́т (у радянській історіографії «Велика Жовтнева соціалістична революція») - державний переворот, заколот у Російській республіці, що відбувся 25 жовтня (7 листопада) 1917 року. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці держави Петрограді - було заарештовано, а центральну владу перебрали на себе лідери більшовиків.

    Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.

    Сере́дня загальноосві́тня шко́ла - загальноосвітня школа, в якій учні здобувають середню освіту.



  9. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник / Упор. Р.Т.Гром’як, І.В.Папуша. – Тернопіль, 2002.

  10. Мойсеїв І. Дослідник духів. На честь ювіляра Д.Наливайка // Зарубіжна література. – 2009. – №41.

  11. Наливайко Д. Мазепа в європейській літературі ХІХ ст.: історія і міф // Слово і час. – 2002. – № 8, 9.

  12. Наливайко Д. Література в системі мистецтв як галузь компаративістики. – Слово і час. – 2003. – № 5, 6.

  13. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006.

  14. Наливайко Д. Еміль Золя // Зарубіжна література. – 2009. – №41.

    Емі́ль Золя́ (фр. Émile Zola; *2 квітня 1840, Париж - †29 вересня 1902, Париж) - французький романіст, критик та політичний активіст.



  15. Савчук Н. Навчальна гра на уроці літератури. – К.: Шк. світ, 2007.

  16. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / заг. ред. Дмитро Наливайко. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2009.

  17. Про життя, штурманів і літературу. За матеріалами І.Мойсеїва, Н.Жданової, І.Кузьменчук, Н.Головченко до 80-ти річчя від дня народження Д.Наливайка // Зарубіжна література. – 2009. – №41.

  18. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність. – Ужгород:Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007.

  19. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2009.

  20. Бахтин М.М. Теория текста. – М., 2001.

  21. Вербицький А.А. Активное обучение в вышей школе: Контекстный подход. Методическое пособие. – Москва: Выш. шк., 1991.

  22. Хорев В. Имагология и изучение русско-польських литературных связей // Поляки и русские в глазах друг друга. – Москва: Индрик, 2000.

  23. http://www.ilnan.gov.ua/svitova.htm

  24. http://litakcent.com

  25. http://www.lib.ua-ru.net

  26. http://osvita.ua




Дячок Світлана Олександрівна


Скачати 98.85 Kb.

  • Порівняльне літературознавство
  • «Імагологічні аспекти проектної технології на уроках світової літератури». Актуальність теми
  • М.Алексєєв, О.Діма, Д.Дюришин, М.Кадо, Д.Наливайко, Б.Реїзов, О.Мартьянова, Т.Мюллер-Кочеткова, О.Гречана, Н.Михальська, В.Хорєв
  • Джорджа Байрона
  • Література Галич О. Назарець В., Васильєв Є.
  • Дячок С .
  • Навчальний посібник
  • Інноваційні
  • Літературознавча компаративістика
  • Наливайко Д.
  • Савчук Н
  • Про життя, штурманів і літературу.
  • Химинець В.В.
  • Бахтин М.М.
  • Дячок Світлана Олександрівна