Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Послуга газопостачання

Скачати 288.33 Kb.

Послуга газопостачання




Скачати 288.33 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.03.2017
Розмір288.33 Kb.
  1   2


Міністерство освіти та науки України

Харківська Національна Академія Міського Господарства


Кафедра МММГ

Курсова робота

на тему: Послуга газопостачання

Харків 2008



Зміст
Вступ

1.Характиристика газопостачання як структурної складової системи СЖМ

2.Характиристика механізму надання послуг газопостачання

3.Пропозиції щодо удосконалення елементів СЖМ

Висновки

Список літератури



Вступ
Реформування економіки України впливає на зміну характеру організаційно-економічних відносин у процесі виробництва.

Сучасні підходи до ринкового господарювання ставлять перед підприємствами і організаціями завдання з випуску конкурентноздатності продукції або послуг, відповідних попиту і прогнозам. Тому завдання кожного підприємства є підвищення рівня його організації, використання методів ситуаційного менеджменту, гнучкість реагування на попит, ефективність і економічність виробництва продукції при забезпеченні високої культури праці.

Міське господарство є складним об'єктом управління, що має у своєму складі різні за характером і підлеглістю підрозділи, що надають населенню житлові й комунальні послуги. Робота служб і виробництв підлягає сезонним коливанням попиту і пропозиції. Вона знаходиться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності міського господарства як галузі народного господарства країни з іншими його галузями з діючими системами планування, фінансування і матеріально-технічного постачання.

Комуна́льні по́слуги - включають житлово-комунальні послуги, благоустрій населених пунктів, побутове обслуговування населення та інше.
Народнé господáрство - економічний термін, який використовується для позначення сукупності галузей і сфер виробництва, споживання та обміну.

Всі підрозділи міського господарства тісно взаємозв'язані, доповнюють один одного. Але своєрідним центром, базисом галузі по праву називають житлові фонди. Це легко пояснити тим, що значення існування всіх служб міського господарства – полегшити, зробити більш здоровим, зручним, комфортним життя людини. Отже, основне завдання житлового господарства  завжди бути в готовності прийняти послуги галузей і довести їх безпосередньо до людини, до мешканця.

Житлово-комунальне господарство є найкрупнішою частиною міського господарства. Воно включає житлові фонди, комунальні підприємства і споруди зовнішнього впорядкування.

Комуна́льне підприє́мство - юридична особа, заснована на власності відповідної громади.
Міське господарство  це область господарської діяльності, функціонуюча протягом багатьох десятиріч. Питання удосконалення соціально-ринкових відносин в області менеджменту міського господарства для нашої держави є вельми актуальними.

Технічний стан значної частини основних фондів комунальних підприємств незадовільний. Спад економіки України негативно позначився на утриманні й експлуатації мережних споруд комунальних підприємств.

Інфраструктура обслуговує галузі економіки, а також задовольняє потреби населення.

Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.
Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).
Її безперервне функціонування сприяє удосконаленню найважливіших видів економічних процесів (розподілу, обігу, споживанню продукту), скороченню періоду відтворення і витрат на виробництво, раціональному використанню матеріальних благ, збереженню якості продуктів, ефективної територіальної організації матеріальних потоків, підвищенню рівня життя населення, подоланню відмінностей між містом і селом, між окремими регіонами країни і світу.
Матеріальні блага - категорія економічної теорії. Благами називаються засоби, придатні для задоволення людських потреб. Матеріальні блага, які людина використовує в процесі своєї життєдіяльності.
Теритóрія (лат. territorium - область, територія; від terra - земля) - регіон, обмежена частина земної поверхні в природних, державних, адміністративних або умовних межах: визначається протяжністю, як специфічним видом «просторового» ресурсу, площею, географічним розташуванням, природними умовами, господарською освоєністю.
Термін « інфраструктура» бере початок від лінгвіністичного значення латинських слів infra -«нижче, під» і struktura - «будова, розташування», що означає основу, фундамент. На початку XX ст. під інфраструктурою мали на увазі комплекс тилових споруд, що забезпечують дії збройних сил (склади матеріальних засобів, військові бази, полігони і т.д.). Потім це слово стало позначати сукупність зовнішніх по відношенню до даного виробництва (галузі) споруд, допоміжних служб і систем, без яких не було б можливе його функціонування. Проте перше наукове уявлення про інфраструктуру як особливу групу засобів праці, що забезпечує загальні матеріальні умови для трудового процесу, було обґрунтоване К.
За́соби пра́ці - речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дороги, виробничі будівлі і споруди. До засобів праці належать знаряддя.
Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
Марксом. У роботах угорських економістів А. Чернока, Е. Ерлиха і Д. Сіладьї інфраструктура розглядається як частина національного надбання, яка на даному рівні розвитку економіки відповідно до технологічних вимог часу повинна забезпечити безперервний процес виробництва, розподілу і споживання.
Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
До інфраструктури вони включають:

  • енерго-, водопостачання;

  • каналізацію;

  • транспорт і інформаційну службу;

  • торгівлю і обслуговування туризму;

  • міське планування;

  • підтримка в чистоті господарських споруд і територій;

  • ремонтні служби;

  • охорону здоров'я;

  • освіту;

  • культуру;

  • управління;

  • охорону порядку і правових норм;
    Но́рма пра́ва (правова́ норма) - загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.


  • здібність людей до виконання роботи, їх професійну підготовку, здатність до творчості, тобто є в розпорядженні інтелектуальний капітал.

Один з сучасних дослідників інфраструктури М.П. Комаров зазначає, що «під інфраструктурою розуміють сукупність матеріально-технічних систем (об'єктів), що забезпечують виконання основних функцій в різних сферах і галузях діяльності».

У зв'язку з висловленим можна зробити висновок, що визначення інфраструктури слід розширити і включати в інфраструктуру не тільки матеріальні форми, але і діяльність, направлену на задоволення потреб галузей економіки суспільства і кожної людини окремо.



1.«Характиристика газопостачання як структурної складової системи СЖМ»
Місцевий характер і виробничі особливості накладають своєрідність на організаційну структуру житлово-комунального господарства.
Житлово-комунальне господарство - галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії.
За характером послуг,що надаються,комунальні підприємства діляться на три групи:

  • санітарно-технічні (водопроводи, каналізації, лазні і пральні);

  • енергетичні (електростанції, електромережі та ін.);

  • транспортні (метрополітени, міський пасажирський

електротранспорт)

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ)- це важлива соціальна галузь народного господарства України. Основною узагальнюючою характеристикою житлово-комунальних послуг є їх необхідність для функціонування системи життєзабезпечення міст та інших населених пунктів.

Населений пункт Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).
Житло́во-комуна́льні по́слуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Через технологічні особливості і умови формування сучасних систем життєзабезпечення територій більшість підприємств ЖКГ, у першу чергу пов’язаних з поставкою ресурсів, займають монопольне положення на обслуговуваній території ( є локальними монополіями ). При цьому географічні межі товарних ринків, як правило, визначаються адміністративними межами міст і районів ( виняток становлять міжрайонні електромережі, водопровідні мережі і ряд ін. об’єктів ).

Істотними особливостями ЖКГ є:


  • не транспортабельність кінцевого результату функціонування, призначеного для визначення поселення (вода, очищення стоків, теплова енергія, ремонтно-будівельне виробництво, комплексне впорядкування та ін.
    Тепло́ або Теплова́ ене́ргія - енергія руху атомів, молекул або інших частинок, з яких складається тіло. Теплова енергія може виділятися завдяки хімічним реакціям (горіння), ядерним реакціям (ядерний розпад і синтез), механічним взаємодіям (тертя).
    );

  • збіг у часі процесів виробництва і споживання; неможливі складування; нерівномірність попиту за сезонами року.

Технічний стан житлового фонду великою мірою визначається ефективністю прийнятої системи заходів по відновленню конструктивних елементів житлових будівель і організації, їх збереженню.
Житлови́й фонд - сукупність всіх житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі-притулки, будинки маневреного фонду, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового поселення змушених переселенців та осіб, визнаних біженцями, житлові приміщення з фонду житла для тимчасового поселення громадян, які втратили житло в результаті звернення стягнення на житлове приміщення, яке придбане за рахунок кредиту банку або іншої кредитної організації яких засобів цільової позики, наданого юридичною особою на придбання житла, і закладено у забезпечення повернення кредиту або цільової позики, спеціальні будинки для самотніх людей похилого віку, будинки-інтернати для інвалідів, ветеранів та інші), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в інших будівлях, придатні для проживання.
Головними при цьому є комплексний і груповий капітальні ремонти (включаючи комплексне впорядкування прилеглої території), що виконуються ремонтно-будівельною галуззю об’єкта управління.

У сучасних умовах житлово-комунальне господарство є планомірно сформованою територіально-галузевою ланкою загальнонаціональної системи виробництва, її закінченим економічним комплексом, об’єктом цілеспрямованої дії. Галузеве управління тут обумовлено системою централізованого планового керівництва, вдосконалення і розвиток якого підпорядковані закономірностям планового управління суспільним виробництвом в цілому. Ці ускладнення в управлінні випливають з подвійного підпорядкування, що й обумовлює вирішення питання про розподіл управлінської компетенції між галузевими органами і органами місцевого територіального його принципів. Без єдності управління не можна усунути відомчість, що перешкоджає зростанню ефективності господарства.

Розподіл реалізовуваних в процесі управління основних функцій, що на сьогодні склався, не відповідає рівню розвитку ЖКГ, перешкоджає використанню ефективних форм і методів управління, а також удосконаленню всього господарського механізму об’єкта управління. Цей висновок підтверджує оцінка ефективності управлінського впливу на ту чи іншу діяльність галузі при подвійному підпорядкуванні. При цьому використовують інтегральні показники питомої ваги ознак управління для кожної з управлінських субстанцій. Для функціонуючої системи управління показники в процесі дослідження оцінювалися на підставі нормативних актів.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
Виходячи з подвійного підпорядкування передбачалася різниця думок у вирішенні питань за видами діяльності на регіональному, обласному і міському рівнях.

В своїй курсовій роботі я розгляну таке питання, як система газопостачання міста.

Для побутових потреб газ використовують як паливо для кухонних плит і газових водонагрівачів, для опалювальних печей і коштів систем центрального опалювання і гарячого водопостачання.

Водопостача́ння - постачання води належної якості та кількості населенню, промисловим підприємствам тощо.
У промисловості його застосовують як паливо, крім того, він є незамінним для багатьох виробництв хімічної промисловості.
Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Газ має ряд переваг у порівняні з іншими видами палива. Головними з них є повне згоряння без диму, золи і кіптяви, можливість транспортування по трубах на великі відстані, низька вартість, нескладний догляд за газовими приладами. Видобування природного газу вимагає в 20 разів менше витрат праці і обходиться майже в 12 разів дешевше, ніж видобуток вугілля. Гази діляться на штучні і природні.

Штучний газ отримують при переробці на заводах кам’яного вугілля, торфу, коксу, горючих сланців і нафти.

Приро́дний газ (англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) - суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементовій та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.
Сла́нці - гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Характеризуються сланцюватістю - здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.
Залежно від вигляду і способів переробки сировини одержують такі види штучних газів: генераторний, коксівний, сланцевий і нафтобаз. Вироблений на заводах газ очищають від шкідливих домішок (нафталіну, сірководню) і осушують від вологи. Не видалена волога конденсується у воду і в зимовий час замерзає, утворюючи в газопроводах крижані пробки. Очищений і осушений газ надходить в міські сховища – газгольдери. Рідкий (зріджений) газ – це продукт переробки газу. У рідкому стані він знаходиться тільки при підвищеному тиску в закритих посудинах.
Рідина́ - один з основних агрегатних станів речовини нарівні з газом та твердим тілом. Від газу рідина відрізняється тим, що зберігає свій об'єм, а від твердого тіла тим, що не зберігає форми.
За звичайних умов він переходить в газоподібний стан. Теплотворна здатність рідкого газу 21000 – 24000 ккал/нм.

Природний газ утворюється у надрах землі, де він знаходиться під великим тиском у трищінах і пустотах пластів гірських порід.

Норма́льні умо́ви (скорочено н. у.) - значення тиску й температури, для яких заведено приводити результати фізичних і хімічних експериментів з метою спрощення порівняння між ними. IUPAC визначає нормальний тиск у 100,0 кПа і температуру 0 °C (273,15 К).
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.
Природний газ здобувають через природні й штучні свердловини, звідки він виходить назовні і транспортується по трубах на великі відстані до міста споживання.

За теплотворною здатністю газ ділиться на низьку – до 2500, середню – від 2500 до 5000 і висококалорійний – вище 5000 ккал/нм³.

Для побутових потреб і в комунальному господарстві використовують газ з теплотворною здатністю 4000 – 85000 ккал/нм³. Негативними властивостями газу є його отруйність і вибухонебезпечність. Природний газ не має запаху, але він є вибухонебезпечним. Для того, щоб споживач міг знайти витік газу, його насичують пахучими речовинами, яні називаються адорантами.

Залежно від тиску, під яким газ переміщується по підземних розподільних газопроводах на територіях міст і населених пунктів, газопроводи бувають низького, середнього і високого тиску. Газопроводи низького тиску (до 500мм вод.ст.) застосовують для переміщення газу до житлових будинків і на комунально-побудові підприємства.

Буди́нок - вид будівлі із внутрішнім наземним простором (приміщеннями), що створена та використовується людьми.

Газопроводи середнього тиску (від 0,05 до 3 кес/см²) служать для постачання газом опалювальних котельних і промислових підприємств. Газопроводи високого тиску ( від 3 до 6 кгес/см²) служать для постачання газом промислових підприємств з великим споживанням газу. У невеликих містах прокладають газову мережу низького тиску. У великих містах, де є газова мережа високого тиску, газ всієї мережі послідовно поступає в мережу середнього тиску, звідки прямує в районі або квартальні регуляторні станції, які знижують його тиск до 300 мм вод.ст і нижче і направляють в мережу низького тиску.

Для магістралей високого і середнього тиску застосовують сталеві суцільнотягнуті труби, які покривають ізоляцією з бітумних матеріалів.

Бі́туми (від лат. bitumen - гірська смола, нафта) - мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів; утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів. Існують у газовій фазі (земний газ), рідкій (нафта), твердій (озокерит, земна смола, асфальт).
Вуличну мережу низького тиску прокладають із сталевих зварених труб.

Містка мережа газопроводів буває двох видів: тупикова і кільцева. За тупиковою схемою споживача забезпечують газом тільки з одного боку, а за кільцевою – з двох боків пл. замкнутому кільцю.

Недоліком тупикової мережі є те, що при капітальному ремонті якої-небудь частини газопроводу доводиться відключати значні ділянки мережі, через що постачання газом споживачів припиняється.

Капіта́льний ремо́нт або ка́премонт (рос. капитальный ремонт; англ. overhaul; нім. Generalreparatur f, Generalüberholung f) - ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові.
Цього немає при кільцевій схемі, коли вимикається яка-небудь ділянка між двома засувками, оскільки решта споживачів забезпечується газом з двох боків.

При кільцевій схемі легше підтримувати постійний тиск газу, ніж при тупиковій, в якій тиск газу в кінці ділянки падає, оскільки газ розбирають по дорозі.

Підземні газопроводи, які транспортують вологий газ, укладають нижче за глибину промерзання ґрунту. Газопроводи, які транспортують осушений газ, можна укладати на глибину 0,8 м від поверхні землі до верху труби.

Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Розподільні трубопроводи з вологим газом укладають з ухилом 0,0015,а відгалуження і введення – з ухилом 0,003 в бік розподільного газопроводу.

Надземна прокладка газопроводів допускається в місцях проходу через водні протоки, яри та інші природні й штучні перешкоди, а також на території промислових і комунально-побутових підприємств.

Відключаючи пристрої на лініях газопроводу, необхідно встановлювати в наступних місцях:



  • на відгалуженнях від розподільних газопроводів високого і середнього тиску;

  • на газопроводах усіх тисків для відключення окремих мікрорайонів;

  • при перетині газопроводами водних перешкод, залізничних шляхів магістральних автомобільних доріг;
    Шлях - широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.


  • на введеннях і виходах з газо регуляторних пунктів і сховищ газу;

на введеннях в окремі будівельні й промислові підприємства.

Для збирання водяного конденсату в знижених ділянках газопроводу або в місцях з’єднання труб з протилежними ухилами встановлюють збирачі конденсату – сифони, що складаються з конденсаційного горщика і ковера ( чавунного ковпака ).У конденсаційній горщик сифона вставляють трубку, верхній кінець якої прикритий. Для відкачування конденсату відкривають кришку ковера і на кінець трубки нагвинчують ручний насос, який відкачують конденсат.



2 «Характеристика механізму надання послуг газопостачання»
Системи газопостачання міста являють собою комплекс інженерних пристроїв, що складаються з джерела газопостачання, газових мереж, газо регуляторних пункт і внутрішніх газопроводів з приладами, які споживають газ. Основними завданнями управління газового господарства міста є безперебійне постачання споживачам міста газу в необхідній кількості, гарантування безпечної експлуатації всіх елементів систем газопостачання та облік витрачання газу споживачами. Джерелом газопостачання у разі постачання міста природним газом є магістральний газопровід.
Магістра́льний газопро́від (англ. trunk gas pipeline, gas main; нім. Ferngasleitung f) - трубопровід, призначений для транспортування природного газу з району видобутку або виробництва до пунктів споживання.


Транспортування природного газу до населеного пункту відбувається за допомогою магістрального газопроводу, до складу якого входять промислова газорозподільна станція (ПГРС),компресорні станції, які забезпечують підвищення тиску газу, відгалуження від магістральний газопроводів, контрольно-регуляторні пункти (КРП) для постачання газу населеним пунктам, окремим промисловим об’єктам.
Газорозподі́льна ста́нція (рос.газораспределительная станция; англ. gas distributing station; нім. Gasverteilungsstation f) - сукупність устаткування і обладнання для розподілу газу і регулювання його тиску, а також додаткового очищення від механічних домішок, одоризації, захисту трубопроводів і лінійного обладнання від недопустимого підвищення тиску, обліку витрат газу великими споживачами або районами. Газорозподільні станції входять до газорозподільних систем.
Кінцевим пунктом магістрального газопроводу є КРП, на яких знижується тиск газу до значення, що забезпечує нормальне газопостачання населеного пункту, а також ведеться облік відпущеного споживачам газу. Крім того, на КРП газ очищають від пилу й газового бензину. В умовах населеного пункту горючий газ систем газопостачання витрачають на різні потреби. У цілому врахувати витрачання газу кожним споживачем окремо практично неможливо, тому при визначенні балансу подачі й витрачання газу в населеному пункті всі види застосування газу умовно поділяють на групи:

  • побутове споживання – витрачання газу в житлових будинках на приготування їжі і гарячої води в місцевих водопідігрівниках, якщо немає централізованого гарячого водопостачання;

  • комунально-побутове споживання – витрачання газу на приготування їжі й гарячої води в закладах громадського харчування, лікарнях, на одержання пари та гарячої води в лазнях і пральнях;
    Сфера ресторанного господарства - це сфера надання послуг. Послуга харчування - є результатом економічної діяльності ресторанного підприємства, спрямована на задоволення найрізноманітніших потреб гостей.


  • споживання газу на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання: витрачення газу в котельнях;

  • промислове споживання – витрачення газу для технологічних потреб та опалення будівель, від виробничих котелень;

  • споживання газу тепловими електростанціями – витрачання газу на одержання електричної і теплової енергії.

Витрачення газу в населеному пункті залежить від кількості й характеру споживачів газу, норм газопостачання окремими категоріями споживачів та режиму використання газу. Основним завданням проектування систем газопостачання є визначення кількості газу, яка потрібна населеному пункту. Споживання газу у містах не буває постійним, воно коливається за місяцями року, днями, тижнями й годинами доби. Ця нерівномірність витрачання газу окремими групами споживання спричиняється багатьма причинами. Так, основною причиною нерівномірності споживання газу протягом року ( місячної нерівномірності ) для всіх видів споживання є кліматичні умови.
Клі́мат або підсо́ння (від дав.-гр. Κλίμα - ухил) - багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, 25-50-річні цикли, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості.
Взимку газу витрачають більше, а влітку менше. За днями тижня нерівномірність споживання газу для побутових і комунально-побутових потреб пояснюється головним чином особливостями укладу життя населення того чи іншого міста.
Населення Того. Чисельність населення країни 2015 року становила 7,552 млн осіб (100-те місце у світі). Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД.
По́бут - позавиробнича сфера діяльності людей, пов'язана з задоволенням ними своїх власних матеріальних та культурних потреб (житло, одяг, їжа, відпочинок тощо). Побут також охоплює звичаї, обряди, традиції, які відображають особливості життя конкретного класу, нації, народності, етнічної групи.
Найчастіше найбільше газу витрачається перед вихідним днем, у суботу або п’ятницю, найменше у неділю. Витрачання газу на опалення та вентиляцію за днями тижня залежить в першу чергу від температури навколишнього повітря, тому кочегари повинні при підвищенні зовнішньої температури зменшувати кількість спалювання газу. Витрачання газу на технологічні потреби підприємства за днями тижня звичайно залишається постійним. Нерівномірність споживання газу за годинами доби у житлових будинках також залежить від укладу життя його мешканців. Найбільше витрачають газу у вечерні години, тому що населення користується одночасно газовими водонагрівниками і плитами для приготування їжі. На підприємствах комунально-побутового обслуговування нерівномірність газопостачання зумовлюється їх завантаженням і режимом роботи. Тому погодинне, споживання газу в промисловості, опалювальних котельнях протягом доби, як правило, залишається без змін.

Для покриття місячної нерівномірності споживання газу влаштовують підземні сховища, використовують буферні промислові підприємства, які працюють на газі тільки влітку. Вирівнювання добової і погодинної нерівномірності загалом досягають при зберіганні газу у трубах при тиску і в газгольдерах. У цілому експлуатацію міських газових мереж, ГРП, і внутрішніх газопроводів житлових, громадських будівель і комунальних підприємств займаються різноманітні служби управління газового господарства міста. Газопроводи промислових підприємств обслуговують самі підприємства під наглядом міських служб газового господарства.



До складу робіт, пов’язаних з експлуатацією міських газових мереж, входять:

    • приймання в експлуатацію збудованих газопроводів;

    • приєднання нових газопроводів до діючих;

    • поточна експлуатація газопроводів і споруд на них.

Під час експлуатації газопроводів виконують такі ремонти: планові профілактичні й капітальні ремонти. До профілактичного ремонту входять: буровий огляд газопроводів, усунення виявленого витікання газу, перевірка стану контрольних трубок, провідників, гідро затворів, колодязів з арматурою, труб та ізоляції на них. Капітальні ремонти здійснюють тоді, коли в процесі експлуатації виявлено незадовільний стан ізоляції труб газопроводів, зварних стиків, арматури тощо. Ділянки газопроводів з пошкодженою ізоляцією перекладають, на зварні стоки наварюють підсилювальні муфти, а засувки та крани, що вийшли з ладу, заміняють новими. Капітальні ремонти газопроводів виконують негайно в разі виявлення несправностей і за планом через відповідні проміжки часу. Основними завданнями організації газопостачання міста є:

    • забезпечення безаварійного постачання природним і зрідженим газом населення: комунально-побутових, промислових та інших об’єктів, які входять в зону обслуговування даного підприємства;

    • забезпечення безаварійної експлуатації систем газопостачання і споруд на них природним і зрідженим газом міст, районів, селищ міського типу, сільських населених пунктів та об’єктів газопостачання, які знаходяться на балансі і договірному обслуговувані управління, а також забезпечення якісного і своєчасного обслуговування населення;
      Зріджений природний газ, також Скраплений природний газ (рос. сжиженный природный газ; англ. LNG (liquefied natural gas); нім. verflüssigtes Erdgas) - природний вуглеводневий газ, який за нормальних температури й тиску навколишнього середовища перебуває в газоподібному стані, але за дуже низької температури переходить у рідинний стан, що полегшує його зберігання і перевезення.
      Се́лище місько́го ти́пу - міське поселення (місте́чко), яке за функціональним призначенням у загальній системі адміністративно-територіального устрою України посідає проміжне місце між сільським населеним пунктом і містом, але в обліку населення належить до міського.


    • виконання робіт з будівництва, реконструкції і технічного переозброєння систем газопостачання і споруд на них природним і зрідженим газом, газифікації ( з матеріалів замовника ) будівель, які належать громадянам на правах особистої власності, виготовлення запчастин та обладнання, розробка проектів на встановлення, заміну чи перенесення газових приладів і обладнання, монтаж газових лічильників;

    • підвищення ефективності систем газопостачання, збільшення доходів, зростання продуктивності праці, ресурсозбереження, покращення використання виробничних фондів, зниження експлуатаційних витрат, забезпечення здорових і безпечних умов праці й безаварійної експлуатації транспорту, планування діяльності на основі встановлених показників, визначення перспектив розвитку;
      Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
      Продукти́вність пра́ці (англ. productivity, labour productivity; нім. Arbeitsleistung f, Leistung f, Arbeitsproduktivität f) - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.


    • організація фінансово-економічної роботи, здійснення оперативного й бухгалтерського обліку своєї роботи, ведення статистичної звітності, за перекручення якої відповідні службові особи несуть в установленому законодавством порядку дисциплінарну, матеріальну або кримінальну відповідальність;
      Криміна́льна відповіда́льність - різновид юридичної відповідальності, обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати державного осуду в формі кримінального покарання. Передбачені Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, що вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави.
      Бухгалтерський о́блік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.


    • здійснення заходів з матеріально-технічного забезпечення виробничої діяльності з метою найбільш полного задоволення потреб газового господарства, визначення фонду оплати праці з умовою дотримання мінімальних гарантій для кожного працівника, що встановлені законодавчими актами України, самостійне вирішення питань про форми й системи оплати праці.
      Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
      Зако́нода́вство - система усіх правових норм , якими регулюються суспільні відносини в державі.


Здійснення роботи з підбору, розстановки, підготовки та виховані кадрів управління, вжиття заходів щодо їх раціонального використання за договірною і контрактною системами. Створення безпечних та нешкідливих умов праці, економічний та соціальний розвиток управління, інші питання господарської та виробничої діяльності управління, що визначаються виробничою необхідністю і не суперечать діючому законодавству.

Міське управління з експлуатації газового господарства для здійснення своєї діяльності має в своєму розпорядженні ряд підрозділів газопостачання, яким підзвітні: аварійно-диспетчерська служба, служба вуличних мереж, служба будинкових мереж, служба промислових підприємств. Організаційна структура підприємства визначає види підрозділів, необхідні для узгодження діяльності виробничої структури, фіксує відношення підпорядкованості. Організаційна структура управління з експлуатації газового господарства являє собою розподіл робітників на промислово-воробничий і невиробничий персонал.

Виробни́ча структу́ра (підприє́мства) - це просторова форма організації виробничого процесу, яка включає склад і розміри виробничих підрозділів підприємства, форми їх взаємозв'язків між собою, співвідношення підрозділів за потужністю (пропускною спроможністю устаткування) та чисельністю працівників, а також розташування підрозділів на території підприємства.
Організаці́йна структу́ра управлі́ння (або субординаці́йна структу́ра) - упорядкована сукупність служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв'язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції
Промислово-виробничий персонал займається безпосередньо питаннями газифікації ( безперебійне постачання газу споживачам, промисловим підприємствам, профілактичний огляд мереж, газифікації квартир, встановлення газових лічильників, ремонт газового обладнання, ліквідація несправностей і аварій ), до його числа входять: основні виробничі робітники, службовці, робітники охорони.
Комірці́ бі́лі, сі́рі, си́ні - позначення, прийняте в західній соціології для різних категорій осіб найманої праці.
До складу невиробничого персоналу підприємства газифікації відносять працівників, які займаються питаннями організації виробничого процесу і не беруть в ньому безпосередньої участі: виконують особливі функції: внаслідок вибухонебезпечності й токсичності газів, особливе значення приділяють боротьбі різними втратами ( відтоками ) газу. Для попередження і ліквідації аварій, керування режимом тиску в газових мережах у складі підприємства існує аварійно – диспетчерська служба, яка працює цілодобово.
Диспе́тчерська слу́жба, Диспетчеризація (рос. диспетчерская служба, диспетчеризация; англ. dispatching, traffic control, нім. Dispatcherdienst m, Dispatcherisierung f) - система оперативного контролю та управління технологічними процесами з метою забезпечення узгодженої роботи ланок одного або групи підприємств для досягнення оптимальних техніко-економічних показників, виконання графіків робіт, виробничих програм, логістичних операцій.
Вона служба підзвітна головному інженерові й тісно зв’язана з інформаційно – технічним і автотранспортним відділами. Що стосується служби вуличних мереж, то вона займається обслуговуванням діючих газопроводів. Служба будинкових мереж займається обслуговуванням газових мереж всередині будівель і споруд: проведення газових труб в будівлі, підведення газу безпосередньо до газових приладів. Служба промислових підприємств займається обслуговуванням і контролем газових мереж на промислових в комунально – побутових підприємствах, а також підключенням даних підприємств до міських газових мереж.

Повноваження працівників управління, їх призначення та звільнення визначаються начальником управління. Взаємовідносини управління з органами державного управління і місцевого самоврядування будуються відповідно до діючих законодавчих актів України, які встановлюють компетенцію цих органів.

Згідно з постанови Кабінета Міністрів України від 14 квітня 2004 р.

Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

« Про внесення змін до правил надання населенню послуг з газопостачання»

  1   2


Скачати 288.33 Kb.

  • 1.«Характиристика газопостачання як структурної складової системи СЖМ»
  • 2 «Характеристика механізму надання послуг газопостачання» Системи газопостачання міста
  • Транспортування природного газу до населеного пункту
  • Нерівномірність споживання газу
  • Промислово-виробничий персонал
  • Кабінета Міністрів України