Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Пояснювальна записка до навчальної дисципліни 6 Тематичний план на поточний навчальний рік

Пояснювальна записка до навчальної дисципліни 6 Тематичний план на поточний навчальний рік




Сторінка13/16
Дата конвертації10.03.2017
Розмір3.64 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
ТЕМА № 5. Глобальні комп’ютерні мережі

З навчальної дисципліни: “Комп’ютерні мережі та телекомунікаційні технології”

Категорія слухачів: курсанти

Навчальна мета: ознайомити курсантів з основними відомостями про глобальні комп’ютерні мережі

Виховна мета: вивчити коректність поведінки при роботі з комп’ютерними та програмними засобами, використання в практичній діяльності законообгрунтованої термінології, пов’язаної з інформаційними відносинами в суспільстві

Розвивальна мета: підвищити інтелектуальний рівень курсанта, розширити світогляд щодо можливостей, напрямів та законності використання досягнень інформаційних технологій в правоохоронній діяльності

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: персональний комп’ютер (ноутбук), мультимедійний проектор.

Наочні засоби: спеціальна презентація за темою, традиційна класна дошка.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: забезпечуючі дисципліни – «Інформатика»;

забезпечувані дисципліни – «Комп’ютерна розвідка», «Інформаційна безпека», «Захист інформації в інформаційно телекомунікаційних системах»

Навчальні питання:

1. Віртуальні канали в глобальних мережах.

2. Мережі X.25, Frame Relay, АТМ.

3. Технологія IP в глобальних мережах.



Література:

  1. Фред Халсалл. Передача данных, сети компьютеров и взаимосвязь открытых систем. — М.: Радио и связь, 1995.

  2. Столлиигс В. Передача данных. — 4-е изд. СПб.: Питер, 2004.

  3. Столлиигс В. Современные компьютерные сети, 2-е изд. — СПб.: Питер, 2003.

  4. Куроуз Дж.у Росс К. Компьютерные сети, 4-е изд. — СПб.: Питер, 2004.

  5. Таиеибаум Э. Компьютерные сети, 4-е изд. — СПб.: Питер, 2002.

  6. Фейт Сидни. ТСР/ІР. Архитектура, протоколы, реализация. — М.: Лори, 2000.

  7. Стивен Браун. Виртуальные частные сети. — М.: Лори, 2001.

  8. Шринивас Вегешиа. Качество обслуживания в сетях ІР. — М.:Вильямс, 2003.

  9. Дуглас Э. Камер. Сети ТСР/ІР. Том 1. Принципы, протоколы и структура. — М.:Вильяме, 2003.

  10. Блэк Ю. Сети ЭВМ: протоколы стандарты, интерфейсы/Перев. с англ. - М.: Мир, 1990.

  11. Ричард Стивене. Протоколы ТСР/ІР. Практическое руководство. — Спб.: БХВ, 2003.

  12. Слепов Н.Я . Синхронные цифровые сети SDN. М.: Эко-Трендз, 1998.

  13. Уолрэпд Дж. Телекоммуникационные и компьютерные сети. Вводный курс. — М.: Постмаркет, 2001.

  14. Гольдштейи Б. С., Пинчук А. В., Суховицкий А. Л. ІР-телефония. — Радио и связь, 2001.

  15. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Новые технологии и оборудование ІР-сетей. — СПб.: БХВ-Санкт-Петербург, 2000.

  16. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. 2-е изд. СПб.: Питер, 2008.

  17. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для ВУЗов. 4-е изд.- СПб.: Питер, 2011.

  18. Телекомунікаційні та інформаційні мережі: Підручник для вищіх навчальних закладів./ П.П.Воробієнко, Л.А.Нікітюк, П.І.Резніченко. – К.: САММІТ-КНИГА, 2010.

  19. Бройдо В.Л., Ильина О.П. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации: Учебник для вузов. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2011.


Методичні поради з викладання теми:

Питання 1. Слід звернути увагу на два типи віртуальних каналів:

- комутований віртуальний канал (Switched Virtual Circuit, SVC), створення якого відбувається за ініціативою кінцевого вузла мережі за допомогою автоматичної процедури;

- постійний віртуальний канал (Permanent Virtual Circuit, PVC), його створення відбувається заздалегідь, причому комутатори настроюються уручну адміністратором мережі, можливо, із залученням централізованої системи мережевого адміністрування і деякого службового протоколу (поки найчастіше – фірмового).

Абревіатури SVC/PVC часто інтерпретуються ще і як Switched/Permanent Virtual Circuit (коммутований/постійний віртуальний канал) або Switched/Permanent Virtual Connection (коммутоване/постійне віртуальне з’єднання).

Створення комутованого віртуального каналу вимагає наявності в комутаторах таблиць маршрутизації, аналогічних таблицям маршрутизації дейтаграмних мереж, наприклад ІР-мереж. При цьому неважливо, як вони були побудовані, автоматично, за допомогою якого-небудь протоколу маршрутизації, або ж вручну.

Постійний віртуальний канал (PVC) не прокладається динамічно вузлами мережі. Замість цього адміністратор мережі заздалегідь створює таблиці комутації вручну. Адміністратор може робити це локально, підключаючись до комутатора, наприклад, за допомогою інтерфейсу SS-232 і використовуючи свій ноутбук як віртуальний термінал. Звичайно, це – не найзручніший спосіб конфігурації таблиць комутації для таких розподілених систем, як глобальні мережі. Тому зазвичай адміністратор використовує ту або іншу систему управління мережею. Адміністратор вводить в систему дані про те, через які вузли повинен проходити віртуальний канал, система взаємодіє з комутаторами мережі, автоматично вибираючи потрібні значення міток і створюючи записи в таблицях комутації.



Питання 2. Треба розуміти, що технологія мереж Х.25 має декілька істотних ознак, що відрізняють її від інших технологій.

Х.25 найкращим чином підходить для передачі трафіку низької інтенсивності, характерного для алфавітно-цифрових терміналів 70-80 років, і у меншій мірі відповідає вищим вимогам трафіку локальних мереж.

У структурі мережі є спеціальний пристрій PAD (Packet Assembler Disassembler), призначений для збірки декілька низькошвидкісних старт-потоків стоп-байтів від алфавітно-цифрових терміналів в пакети, що передавються по мережі і направляються комп’ютерам для обробки. Наявність пристрою PAD видає вік технології Х.25, оскільки на початку 70-х алфавітно-цифровими терміналами були неінтелектуальні пристрої, які могли виконувати тільки примітивні операції. Усі операції по виконанню функцій протоколів канального і мережевого рівнів виконували за них пристрої PAD.

Якщо мережа Х.25 працює автономно, то адміністратор може використовувати адреси будь-якої довжини (в межах формату поля адреси) і призначати адресам довільні значення. Максимальна довжина поля адреси в пакеті Х.25 складає 16 байт.

Мережі Frame Relay набагато краще підходять для передачі пульсуючого трафіку комп’ютерних мереж в порівнянні з мережами Х.25. Правда, ця перевага виявляється тільки тоді, коли лінії зв’язку наближаються за якістю до ліній зв’язку локальних мереж, а для глобальних ліній така якість звичайно досяжна тільки при використанні волоконно-оптичних кабелів.

Технологія АТМ (Asinchronous Transfer Mode – асинхронний режим передачі) була розроблена як єдиний універсальний транспорт для нового покоління мереж з інтегрованим обслуговуванням, які називаються також широкосмуговими мережами ISDN (Broadband ISDN, B-ISDN). Технології АТМ забезпечує :

передачу трафіку будь-якого типу, як комп’ютерного так і мультимедійного, голос, відео, управління в реальному часі) причому для кожного виду трафіку якість обслуговування повинна відповідати його потребам;

ієрархію швидкостей передачі даних, від десятків мегабіт до декількох гигабит в секунду з гарантованою пропускною спроможністю для критично важливих застосувань;

можливість використання наявної інфраструктури ліній зв’язку і фізичних протоколів (PDH, SDH, Higt-speed LAN);

взаємодію з успадкованими протоколами локальних і глобальних мереж (IP, Eternet, SNA, ISDN).



Питання 3. Необхідно відмітити, що «чиста» IР-мережа може успішно застосовуватися для передачі чутливого до затримок трафіку сучасних додатків в двох випадках:

якщо IР-мережа працює в режимі низького навантаження, тому сервіси всіх типів не страждають від ефекту черг, так що мережа не вимагає застосування методів підтримки параметрів QоS;

якщо шар IР забезпечує підтримку параметрів QоS власними засобами за рахунок застосування механізмів IntServ або DiffServ.

Для того, щоб маршрутизатори в моделі «чистої» IР-мережі могли використовувати цифрові канали, на цих каналах повинен працювати який-небудь протокол канального рівня. Існує декілька протоколів канального рівня, спеціально розроблених для двоточкових з’єднань глобальних мереж. У ці протоколи вбудовані процедури, корисні при роботі в глобальних мережах:

управління потоком даних;

взаємна аутентифікація видалених пристроїв, часто необхідна для захисту мережі від «помилкового» маршрутизатора, що перехоплює і перенаправляє трафік для його прослуховування;

узгодження параметрів обміну даними на канальному і мережевому рівнях – при видаленій взаємодії, коли два пристрої розташовано в різних містах, перед початком обміну часто необхідно автоматично погоджувати такі параметри, наприклад, як MTU.

З набору існуючих двоточкових протоколів протокол IР сьогодні використовує два: HDLC і РРР.


Запитання до семінару (2 год):

  1. Віртуальні канали в глобальних мережах.

  2. Технологія Frame Relay.

  3. Технологія ATM.

  4. IP в глобальних мережах.

  5. Базові принципи і механізми MPLS.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Ознайомитися з лекційними матеріалами, рекомендованою літературою і методичними матеріалами з цієї теми у вигляді планшетів, слайдів та ін. матеріалів, які представлені в навчально-методичних кабінетах.



Укладач: Смаглюк В.М.

Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НаціональнА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

полковник міліції

________________Кудінов В. А.



____.________ 20__

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА № 6. Мережні сервіси INTERNET

З навчальної дисципліни: “Комп’ютерні мережі та телекомунікаційні технології”

Категорія слухачів: курсанти

Навчальна мета: ознайомити курсантів з основними сервісами INTERNET, з’ясувати сучасні тенденції розвитку сервісів глобальних комп’ютерних мереж

Виховна мета: вивчити коректність поведінки при роботі з комп’ютерними та програмними засобами, використання в практичній діяльності законообгрунтованої термінології, пов’язаної з інформаційними відносинами в суспільстві

Розвивальна мета: підвищити інтелектуальний рівень курсанта, розширити світогляд щодо можливостей, напрямів та законності використання досягнень інформаційних технологій в правоохоронній діяльності

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: персональний комп’ютер (ноутбук), мультимедійний проектор.

Наочні засоби: спеціальна презентація за темою, традиційна класна дошка.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: забезпечуючі дисципліни – «Інформатика»;

забезпечувані дисципліни – «Комп’ютерна розвідка», «Інформаційна безпека», «Захист інформації в інформаційно телекомунікаційних системах»

Навчальні питання:

  1. Cервiси вiдкладеного читання – E-mail, Usernet.

  2. Прямi cервiси - WWW, FTP.

  3. Інтерактивнi – cервiси –TELNET, IRC, ICQ, VoIP.

Література:

  1. Фред Халсалл. Передача данных, сети компьютеров и взаимосвязь открытых систем. — М.: Радио и связь, 1995.

  2. Столлиигс В. Передача данных. — 4-е изд. СПб.: Питер, 2004.

  3. Столлиигс В. Современные компьютерные сети, 2-е изд. — СПб.: Питер, 2003.

  4. Куроуз Дж.у Росс К. Компьютерные сети, 4-е изд. — СПб.: Питер, 2004.

  5. Таиеибаум Э. Компьютерные сети, 4-е изд. — СПб.: Питер, 2002.

  6. Фейт Сидни. ТСР/ІР. Архитектура, протоколы, реализация. — М.: Лори, 2000.

  7. Стивен Браун. Виртуальные частные сети. — М.: Лори, 2001.

  8. Шринивас Вегешиа. Качество обслуживания в сетях ІР. — М.:Вильямс, 2003.

  9. Дуглас Э. Камер. Сети ТСР/ІР. Том 1. Принципы, протоколы и структура. — М.:Вильяме, 2003.

  10. Блэк Ю. Сети ЭВМ: протоколы стандарты, интерфейсы/Перев. с англ. - М.: Мир, 1990.

  11. Ричард Стивене. Протоколы ТСР/ІР. Практическое руководство. — Спб.: БХВ, 2003.

  12. Слепов Н.Я . Синхронные цифровые сети SDN. М.: Эко-Трендз, 1998.

  13. Уолрэпд Дж. Телекоммуникационные и компьютерные сети. Вводный курс. — М.: Постмаркет, 2001.

  14. Гольдштейи Б. С., Пинчук А. В., Суховицкий А. Л. ІР-телефония. — Радио и связь, 2001.

  15. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Новые технологии и оборудование ІР-сетей. — СПб.: БХВ-Санкт-Петербург, 2000.

  16. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. 2-е изд. СПб.: Питер, 2008.

  17. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для ВУЗов. 4-е изд.- СПб.: Питер, 2011.

  18. Телекомунікаційні та інформаційні мережі: Підручник для вищіх навчальних закладів./ П.П.Воробієнко, Л.А.Нікітюк, П.І.Резніченко. – К.: САММІТ-КНИГА, 2010.

  19. Бройдо В.Л., Ильина О.П. Вычислительные системы, сети и телекоммуникации: Учебник для вузов. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2011.


Методичні поради з викладання теми:

Питання 1. Основною ознакою сервiсiв відкладеного читання є та особливiсть, що запит i одержання iнформацiї можуть бути сильно (що, взагалi кажучи, обмежується тiльки актуальнiстю iнформацiї на момент одержання) роздiленi за часом. До сервiсу вiдкладеного читання можна вiднести електронну пошту. В Internet для роботи з електронною поштою використовуються прикладнi протоколи SMTP, POP, IMAP.

Протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачi пошти) пiдтримує передачу повiдомлень мiж довiльними вузлами Internet. Маючи механiзми промiжного збереження пошти i пiдвищення надiйностi доставки, протокол SMTP припускає користування рiзноманiтних транспортних служб i поштових серверiв. Вiн може працювати навiть у мережах, що не пiдтримують стек протоколiв TCP/IP. Протокол SMTP дозволяє групувати повiдомлення на адресу одного одержувача i розмноження копiй e-mail- повiдомлення для передачi за рiзними адресами.

Будь-яке повiдомлення складається з конверта повiдомлення i тiла повiдомлення. Конверт мiстить iнформацiю, необхiдну для доставки й обробки повiдомлення. Тiло повiдомлення мiстить iнформацiю, яку вiдправник передає одержувачу. Iншими словами, конверт являє собою каркас, на який накладаються данi користувача. Конверт i данi в повiдомленнi тiсно взаємозв'язанi один з одним, усi поштовi системи для побудови конверта використовують iнформацiю тiла повiдомлення. Структура конверта, як правило, задається локальним поштовим програмним забезпеченням. Тому перед тим як вiдправляти данi у певному конвертi, потрiбно переконатися, що одержувач цих даних зумiє витягти їх з конверта.

Для бiльш зручної роботи зi складовими i нестандартними (не ASCII) повiдомленнями був розроблений стандарт MIME (Multipurpose Internet Mail Extensions, Багатоцiльове розширення електронної пошти). Стандарт MIME не замiнює, а розширює iснуючий дотепер засiб форматування повiдомлень. MIME являє собою новий формат подання даних, що дозволяє поштовому клiєнту зручний i гнучкий iнтерфейс роботи з електронною поштою. MIME - це, образно говорячи, новий конверт, у який ви можете покласти рiзноманiтний текст, графiчнi зображення, вiдеофрагменти i вiдправити адресату, який, в свою чергу, може швидко i без проблем скористатися всiєю отриманою iнформацiєю. Повiдомлення побудоване з використанням MIME, якщо в його заголовку присутнi такi поля:



  1. Протокол SMTP спроектований на основi такої моделi взаємодiї: за запитом користувача вiдправник SMTP (sender - SMTP) встановлює двобiчний канал з одержувачем SMTP (receiver - SMTP). Одержувачем SMTP може бути як хост призначення поштового повiдомлення, так i якийсь промiжний хост. Команди SMTP генеруються вiдправником i вiдправляються одержувачу SMTP, що, в свою чергу, вiдправляє вiдповiдi опрацювання отриманих команд вiдправнику SMTP.

Для невеликих органiзацiй невигiдно тримати у себе систему для передавання повiдомлень (message transport system). Це позв'язано з тим, що в невеликих органiзацiях, якi не спецiалiзуються на комп'ютерних технологiях, як правило, робочi станцiї клiєнтiв мережi не мають досить ресурсiв (продуктивностi або дискового простору) для забезпечення роботи повного SMTP-сервера. Крiм того, таким користувачам електронної пошти може бути просто невигiдно тримати персональний комп'ютер постiйно пiдключений до Internet.

Для вирiшення цiєї проблеми був розроблений поштовий протокол для роботи в офiсi -- POP (Post Office Protocol). Його найбiльш поширений варiант -РОРЗ (Протокол поштового вiддiлення версiї 3). Цей протокол дозволяє робочим станцiям динамiчно одержувати доступ до своїх поштових скриньок, розташованих на серверi, призначеному для обслуговування електронної пошти в данiй органiзацiї. РОРЗ - це найпростiший протокол для роботи користувача з вмiстом своєї поштової скриньки. Вiн дозволяє тiльки забрати пошту з поштової скриньки сервера на робочу станцiю клiєнта i видалити її з поштової скриньки на серверi. Всю подальшу обробку поштове повiдомлення проходить на комп'ютерi клiєнта. POP-сервер не вiдповiдає за вiдправлення пошти, вiн працює тiльки як унiверсальна поштова скринька для групи користувачiв. Коли користувачу необхiдно вiдправити повiдомлення, вiн повинен встановити з'єднання з яким-небудь SMTP-сервером i вiдправити туди свої повiдомлення по SMTP. Цей SMTP-сервер може бути тим же хостом, де працює РОРЗ-сервер, а може розташовуватися зовсiм в iншому мiсцi (в iншому доменi або взагалi де завгодно в Internet). Як правило, пiд час роботи з електронною поштою невеликi органiзацiї використовують для одержання своєї кореспонденцiї РОРЗ-сервер, встановлений на будь-якому комп'ютерi в офiсi, а вiдправляють пошту по SMTP на один iз добре доступних загальновiдомих SMTP-серверiв мiста (знайти такi зовсiм нескладно). РОР3-сервiс, як правило, встановлюється на 110-й TCP-порт сервера, що буде знаходитися в режимi очiкування вхiдного з'єднання. Коли клiєнт хоче скористатися POP3-сервiсом, вiн просто вiдкриває TCP-зiєднання з портом 110 цього хоста. Пiсля вiдкриття з'єднання сервiс РОРЗ вiдправляє клiєнту, що зiєднався, привiтальне повiдомлення. Пiсля цього клiєнт i сервер починають обмiн командами i даними. По закiнченнi обмiну POP3-канал закривається.

Протокол IMAP4 (Internet Message Access Protocol, Version 4, Протокол доступу до електронної пошти Internet, версiя 4) дозволяє клiєнтам одержувати доступ i манiпулювати повiдомленнями електронної пошти на серверi. Протокол IМАР4 вiдрiзняється вiд протоколу РОРЗ тим, що iМАР4 пiдтримує роботу iз системою каталогiв (або папок) повiдомлень. IМАР4 дозволяє керувати каталогами (папками) вiддалених повiдомлень так само, якби вони розташовувалися у локальному комп'ютерi. IМАР4 дозволяє клiєнту створювати, видаляти та перейменовувати поштовi скриньки, перевiряти наявнiсть нових повiдомлень i видаляти старi. Завдяки тому що IМАР4 пiдтримує механiзм унiкальної iдентифiкацiї кожного повiдомлення в поштовiй папцi клiєнта, вiн дозволяє читати з поштової скриньки тiльки повiдомлення, що задовольняють визначенi умови або їх частини, змiнювати атрибути повiдомлень i перемiщати окремi повiдомлення. Структура папок значною мiрою залежить вiд типу поштової системи, але в будь-якiй системi клiєнт має спецiальний каталог INBOX, до якого потрапляють повiдомлення, що надiйшли клiєнту. Протокол IМАР4 працює поверх транспортного протоколу, що забезпечує надiйний i достовiрний канал передавання даних мiж клiєнтом i сервером IМАР4. Пiд час роботи з TCP IМАР4 використовує 143-й порт. Команди i данi IМАР4 передаються за транспортним протоколом в тому виглядi, у якому їх вiдправляє сервер або користувач. Принцип передавання даних IМАР4 такий же, як i в iнших подiбних протоколах. Спочатку клiєнт i сервер обмiнюються вiтаннями. Потiм клiєнт вiдправляє на сервер команди i данi. Сервер вiдповiдно передає клiєнту вiдповiдi на обробку команд i даних. Пiсля завершення обмiну канал закривається.

Питання 2. Прямi сервiси характернi тим, що iнформацiя на запит клiєнта повертається негайно. Однак вiд клiєнта (одержувача iнформацiї) не потрiбно негайної реакцiї на отриману вiдповiдь. До цього типу сервiсiв належить бiльшiсть служб мережi Internet (наприклад, WWW, FTP та iн.).

FTP (File Transfer Protocol - Протокол передавання файлiв) дозволяє користувачам однiєї машини одержувати доступ до файлової системи iншої i передавати файли з однiєї машини на iншу. FTP- стандартна програма, що працює за протоколом TCP, як правило, поставляється з операцiйною системою. Її вихiдне призначення - обмiн файлами мiж рiзними комп'ютерами, що працюють у мережах TCP/IP: на одному з комп'ютерiв працює програма-сервер, на iншому - користувач запускає програму-клiєнт, що з'єднується iз сервером i передає або одержує файли. При цьому комп'ютернi платформи можуть бути рiзних типiв, що є головною особливiстю сервiсу. Iснує два способи органiзацiї доступу до файлової системи вiддаленого комп'ютера (системи) за протоколом FTP:



  • авторизований

  • анонiмний.

Авторизований доступ

На конкретнiй вiддаленiй системi використовувати авторизований доступ мають право тiльки користувачi цiєї вiддаленої системи, пiсля пiдтвердження свого iменi користувача (login або user name) i пароля (passwd). Користувач, як правило, одержує доступ до свого домашнього каталогу i до всiх iнших файлових ресурсiв вiддаленої системи, до яких вiн має право на доступ.



Анонiмний доступ

Такий доступ забезпечується у виглядi спецiально видiленого користувача, якого частiше усього називають "anonymous" i який має пароль, збiжний з адресою електронної пошти. При входi до системи з правами "anonymous" Ви одержуєте доступ до спецiально видiленого для цих користувачiв каталогу, як правило, тiльки на читання, що називається FTP-сервером. Повiдомляти серверу як пароль адресу своєї електронної пошти не обов'язково, це вважається правилом "хорошого тону" у поведiнцi користувача.

На FTP - серверах знаходяться гiгантськi архiви файлiв, у яких можна знайти базове програмне забезпечення, утилiти i новi версiї драйверiв, програми виправлення помiчених у комерцiйних програмах помилок (patches), документацiю, адреси, збiрники i багато iншого. Практично все, що може бути надано свiтовому спiвтовариству у виглядi файлiв, доступних iз серверiв anonymous FTP. Це i програми , що вiльно поширюються, i демонстрацiйнi версiї, це i мультимедiа, i, нарештi, просто тексти - закони, книги, статтi, звiти.

Доступ до FTP сервера, у бiльшостi операцiйних систем, як правило, органiзований через виклик спецiальної утилiти ftp. Таким чином, якщо Ви маєте IP-з'єднання i вихiд у глобальний iнтернет, то треба викликати утилiту ftp, набрати вiдповiдну адресу (або iм'я FTP-сервера), назватися "anonymous" i послати як пароль свою E-mail-адресу, тодi Ви одержите доступ до обраного Вами файлового архiву.

Наприклад:

>ftp ftp.ict.nsc.ru

ftp>login: anonymous

ftp>passwd: ваш@email.адреса

Анонiмний доступ до FTP-сервера можна одержати також, використовуючи програму-переглядач WWW сторiнок (MS Internet Explorer або інший). До того ж бiльшiсть FTP-серверiв дозволяють одержувати файли i електронною поштою.

Питання 3. Сервiси, де потрiбна негайна реакцiя на отриману iнформацiю, тобто одержувана iнформацiя є, по сутi справи, запитом, вiдносяться до iнтерактивних сервiсiв. Як приклад iнтерактивного сервiсу можна навести TELNET.

Історично однією з ранніх є служба дистанційного управління комп'ютером Telnet. Підключившись до віддаленого комп'ютеру за протоколом цієї служби, можна управляти його роботою. Таке управління ще називають консольним чи термінальним. У минулому цю службу широко використовували для проведення складних математичних розрахунків на віддалених обчислювальних центрах. Так, наприклад, якщо для дуже складних обчислень на персональному комп'ютері були потрібні тижні безупинної роботи, а на віддаленій супер-ЕОМ - усього кілька хвилин, то персональний комп'ютер застосовували для віддаленого введення даних в ЕОМ і для прийому отриманих результатів.

У наші дні в зв'язку зі швидким збільшенням потужності персональних комп'ютерів необхідність у подібній послузі скоротилася, але, проте, служби Telnet в Інтернеті продовжують існувати. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного управління технічними об'єктами, наприклад телескопами, відеокамерами, промисловими роботами.

Ми не вказуємо назви основних Telnet-клієнтів, оскільки кожен сервер, який надає Telnet-послуги, звичайно пропонує свій клієнтський додаток. Його треба одержати по мережі (наприклад, по протоколу FTP,), установити на своєму комп'ютері, підключитися до сервера і працювати з віддаленим устаткуванням.



Telnet - це сервiс Internet, що дозволяє ввiйти у вiддалений комп'ютер i виконувати на ньому програми.

Telnet - це програма, що дозволяє використовувати всi ресурси Internet для прямого з'єднання безпосередньо пiд час роботи з базами даних, бiблiотечними каталогами та iншими iнформацiйними ресурсами, що розкиданими по всьому свiту.

Telnet адреси можуть бути у форматi назви галузi (наприклад, seabass.st.usm.edu) або у форматi адреси IP (наприклад 120.118.36.5). До деяких комп'ютерiв можна потрапити тiльки через визначений порт. Його номер стоїть завжди пiсля iменi машини. Це число необхiдно внести в адресу, тому що без нього ви не зможете приєднатися до машини. Стандартний номер порту – 23.
Запитання до семінару (2 год):


  1. Які сервіси INTERNET є інтерактивними?

  2. Поясніть призначення сервісу Telnet.

  3. Алгоритм роботи протоколу SMTP.

  4. Режими доступу за протоколом FTP.

  5. Принципи функціонування Веб 2.0.

  6. Типологія соціальних сервісів Інтернет.

Завдання для самостійного вивчення (2 год):

1. Ознайомитися з лекційними матеріалами, рекомендованою літературою і методичними матеріалами з цієї теми у вигляді планшетів, слайдів та ін. матеріалів, які представлені в навчально-методичних кабінетах.



Укладач: Смаглюк В.М.

Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НаціональнА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

полковник міліції

________________Кудінов В. А.



____.________ 20__

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16



  • Навчальна мета
  • Обсяг навчального часу
  • Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки
  • Навчальні питання
  • Методичні поради з викладання теми: Питання 1.
  • Запитання до семінару (2 год)
  • Завдання для самостійного вивчення (2 год)
  • Укладач
  • ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТЕМА № 6.
  • Категорія слухачів
  • ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ