Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Практична робота №6. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Скачати 81.61 Kb.

Практична робота №6. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України




Скачати 81.61 Kb.
Дата конвертації03.04.2017
Розмір81.61 Kb.


Практична робота №6. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета: Використовуючи статистичні, інформаційні джерела, виокремте основні етапи розвитку заповідної мережі України. Охарактеризуйте їх особливості.

Хід роботи:

1.Теоретичний матеріал. Природно-заповідний фонд – це ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність. За роки незалежності України площа природно-заповідного фонду зросла більш як удвічі.

Приро́дний ко́мплекс (лат. complexus - зв'язок) - система окремих природних об'єктів у їх екологічних взаємозв'язках. Природними комплексами є природа в цілому (навколишнє природне середовище), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози тощо.
Україна Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.
До його складу входять понад 7250 територій та об’єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить близько 6% території держави ( у 1991р. цей показник становив 1,9%). Але цього замало: площа заповідних земель на одну людину в Європі становить 2200м2, а в Україні лише 570м2.

Станом на 1 березня 2010р. в Україні, за даними Мінприроди, діяло 19 природних і 4 біосферних заповідників, 47 національних природних парків, 2853 заказники, 3203 пам’ятки природи, 27 ботанічних садів, 12 зоопарків, 54 дендропарки, 542 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 55 регіональних ландшафтних парків, 800 заповідних урочищ.

Садо́во-па́ркове мисте́цтво (або садо́во-па́ркова архітекту́ра) - мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.
Заповідне урочище - один з природних об'єктів та територій природно-заповідного фонду України.
Ботані́чний сад́ - науково-дослідницький та культурно-просвітницький заклад, в якому проводиться накопичення колекцій флори з метою її вивчення, збереження, культивування й акліматизації; пошук і добір рослин, перспективних для створення зелених насаджень і здійснення інших видів господарської діяльності; робота щодо збереження генофонду рослинного світу.
Терито́рія держа́ви (лат. territorium - область, територія; від terra - земля) - обмежена кордонами частина земної кулі, що знаходиться під суверенітетом певної держави.
Регіональний ландшафтний парк Регіона́льні ландша́фтні (пейзажні) па́рки (РЛП) - окрема категорія територій і об'єктів природно-заповідного фонду.
Національний природний парк - категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення.

Сучасні ретельні еколого-економічні розрахунки й моделі показують: збереження генофонду будь-чкого регіону можливе лише за умови, що не менше ніж 10-1515 його площі зайнято заповідними територіями рангу заповідника чи заказника. У більшості країн Європи цей показник становить 15%. Наявність розширеної мережі заповідних територій – необхідна (хоч і не достатня) умова збереження біорізноманіття.

Європа є однією з частин світу, що обіймає частину материка Євразія. Площа Європи становить понад 10,5 млн км², населення - близько 730 млн осіб.
Заповíдник або заповідник суворого режиму - територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Згідно з МСОП класифікується як природоохоронна територія категорії Ia.
Тому кожна держава, яка приєдналася до Конвенції про біорізноманіття, зобов’язана підтримувати й розвивати мережу заповідних територій, насамперед, заповідників.

2. Розгляньте таблиці, визначте особливості розвитку мережі заповідних територій нашої країни з 1921 до 2009 року. Побудуйте гістограму, яка б відображала певні періоди, наприклад, десятиріччя, та кількість створених заповідних територій.

Біосферні заповідники

1. Асканія Нова (УААН, Херсонська) 1985, 33 307,6 га 11312,3 га

2. Чорноморський (НАНУ Херсонська) 1985, 89 129,0 га 70 509,0 га

3. Карпатський (Мінекоресурсів, Закарпатська)1993, 53 630,0 га 31977,0 га

4. Дунайський (НАНУ, Одеська)1998, 46 402,9 га 22 662,0 га

5. Східні Карпати (Мінекоресурсів, Закарпаття)) 2002, 58 587 га



Природні заповідники

1. Кримський (Державне управління, АР Крим) 1923, 44 175,5 га 44 175,5 га

2. Канівський (Національний університет імені Т.Г. Шевченка, Черкаська)1923, 2 049,3 га 2 049,3 га

3. Український степовий(НАНУ,Донецька, Запорізька, Сумська)1961, 2 768,4 га 2 768,4 га

4 Луганський (НАНУ, Луганська)1968, 1 575,5 га 1 575,5 га

5. Поліський (Держкомлісгосп, Житомирська)1968, 20 104,0 га 20 104,0 га

6. Ялтинський гірсько-лісовий (Держкомлісгосп, АР Крим) 1973, 14 523,0 га 14 523,0 га

7. Мис Мартьян (УААН, АР Крим) 1973, 240,0 га 240,0 га

8. Карадазький (НАНУ, АР Крим) 1979, 2 855,2 га 2 855,2 га

9. "Розточчя" (Міносвіти, Львівська)1984, 2 084,5 га 2 084,5 га

10. "Медобори" (Держкомлісгосп, Тернопільська)1990, 10 516,7 га 10 516,7 га

11. Дніпровсько - Орільський (Держкомлісгосп, Дніпропетровська)1990, 3 766,2 га 3 766,2 га

12. Єланецький степ (Мінекоресурсів, Миколаївська)1996, 1675,7 га 1675,7 га

13.

Природний заповідник «Єланецький степ» - природоохоронна територія в Миколаївській області. Заповідник призначений для збереження та відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу й є першим і, поки що, єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні.
Ґорґани (Мінекоресурсів, Івано-Франківська) 1996, 5 344,2 га 5 344,2 га

14. Казантипський (Мінекоресурсів, АР Крим) 1998, 450,1 га 450,1 га

15. Опуцький (Мінекоресурсів, АР Крим) 1998, 1 592,3 га 1592,3 га

16. Рівненський (Держкомлісгосп, Рівненська) 1999, 47 046,8 га 47 046,8 га

17. Черемоський (Держкомлісгосп, Волинська) 2001, 2 975,7га 2 975,7га

18. Михайлівська цілина ( Сумська), 2009, 882,9га

19. Древлянський (Житомирська), 2009, 30872,84га

3). Проаналізуйте стан заповідної мережі в Україні на сучасному етапі та визначте її відповідність європейським стандартам.

4).Проаналізуйте стан заповідної мережі Баштанського району.

5). Чим можна пояснити зниження темпів зростання площі природно-заповідного фонду України?

Башта́нський райо́н розташований у східній частині Миколаївської області. Межує із Новоодеським, Єланецьким, Новобузьким, Березнегуватським, Снігурівським та Вітовським районами Миколаївської області. Займає площу 170 тис.
Миха́йлівська цілина́ - степовий природний заповідник в Україні. Розташований у межах Сумської області, на заході Лебединського району, на північний захід від села Степового, та частково в межах Недригайлівського району.
Природно-заповідний фонд України Приро́дно-запові́дний фонд Украї́ни - ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

6). Зробіть висновок.


Природні заказники й заповідники, яких в Україні найбільше і які займають найбільшу площу охоронних територій, обмежені як територіально, так і функціонально. Як правило, вони займають невеликі за площею території без наявності буферних зон.

Обмеження будь-якої діяльності на суміжних територіях зводиться лише до рекомендацій не розміщувати поблизу об'єктів природно-заповідного фонду екологічно небезпечне виробництво. Це веде до незахищеності периферійних ділянок із статусом суворого заповідання від впливу сільськогосподарської, лісогосподарської, рекреаційної діяльності та промислового виробництва.

Жорстке обмеження будь-якого господарського використання резервованих територій викликає негативне відношення місцевого населення і супроводжується частими порушеннями природоохоронного законодавства.

Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Насе́лення - сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо). Наука, яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення, зветься демографією.
Функціональні обмеження, зокрема проведення лише науково-дослідної та природоохоронної діяльності ставлять установу в жорстку залежність від державного фінансування, яке знаходиться далеко не на належному рівні. Окрім цього, збережені найбільш цікаві природні утворення держави є практично недоступними для відвідування як закордонними, так і вітчизняними громадянами.

Працівники природних заповідників, розуміючи складність цієї проблеми, часто проводять краєзнавчу екскурсійну діяльність, мотивуючи це необхідністю проведення екоосвітньої та ековиховної роботи, яка є однією з додаткових функцій цих природоохоронних установ. Проте, ця діяльність є можливою лише під керівництвом працівників заповідника на спеціально облаштованих екологічних стежках, створення яких вимагає додаткових коштів.

*************************************************************************

Кабінет міністрів України планує припинити виконання державної програми формування національної екомережі, яка є мало не єдиною інноваційною програмою збереження природи України. Доручення щодо розробки законопроекту про припинення виконання цієї державної програми було прописане у постанові Кабміну №704 «Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових Програм» від 22 червня 2011.

Екологічні організації виступили із критикою такого документу. Зокрема, свою заяву з цього приводу поширив Національний екологічний центр України (НЕЦУ).

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) - одна з перших екологічних громадських неприбуткових організацій національного рівня, зареєстрованих у незалежній Україні.
«Рішення про припинення виконання цієї інноваційної і дешевої програми – це діагноз цьому складу уряду і його секретаріату, який нездатний ані зрозуміти сенсу чинних документів, суголосних з сучасними світовими, ані оцінити свої дії чи їх наслідки. «Ламати – не будувати» - таке рішення КМУ є посяганням на здоров’я нації, на знищення останніх «островів» природи, остаточне руйнування іміджу України як європейської держави», - йдеться у заяві НЕЦУ.

Зазначена програма – одна з небагатьох, яка не потребує значних коштів і яка задовільно виконується, про що свідчать як дії та документи закордонних партнерів, так і висновки Рахункової палати ВРУ, КРУ чи ГПУ.

Рахунко́ва пала́та - постійно діючий орган контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Виконання програми має неоціненний в перспективі синергетичний ефект, підтримку громадян і міжнародної спільноти.
Синергі́я (від грец. συνεργία - (грец. σύν) разом; (грец. ἔργον) той, що діє, дія) - це сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їхня дія суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді простої їхньої суми.

Прийняття рішення про скасування Програми стало неприємним кроком назад у той час, коли Україна всіляко старається демонструвати поступ до європейських стандартів.

Природоохоронці налаштовані на відновлення та продовження дії Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, з приводу чого будуть направлені відповідні звернення до екологічної громадськості, ВРУ та керівництва держави.

Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) - міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).
Екологі́чна мере́жа (Екомережа) - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі - природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки була прийнята у 2000 році, а Закон про екологічну мережу у 2004. На думку екологів, прийняття та виконання(?) цих актів зробило Україну одним із лідерів інноваційної екодіяльності у Європі, на рівні з Нідерландами, Швейцарією, Словаччиною.

На Землі лишилося небагато місць, які не використовуються людиною для задоволення своїх численних і постійно зростаючих потреб і які зберегли свій первісний вигляд. Особливо актуально це для України, територія якої зазнала потужного антропогенного і техногенного навантаження. На сьогодні збереглося близько ЗО % природної рослин¬ності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. Особливу тривогу викликає стан збереження генофонду рідкісних і перебуваючих під за¬грозою зникнення рослин та тварин, унікальних і типових природних комплексів (ландшафтів).

Багаторазові ретельні еколого-економічні розрахунки, виконані вченими різних країн, свідчать, що більш-менш нормальне функціонування й самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за умови наявності в ньому не менше 10-15 % площі, зайнятої заповідниками.

Заповідники — це ландшафти, де зберігаються, охороняються й вивчаються всі компоненти екосистеми - повітря, грунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам'ятки природи та культури.

Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.
Фа́уна (новолат. fauna, від лат. Fauna - богиня лісів і полів, покровителька стад тварин) - історично сформована сукупність видів тварин, що живуть в певній області і входять до всіх її біогеоценозів.

Створення заповідних територій - одна з найважливіших ланок природоохоронної діяльності України. Заповідники є формою збереження генофонду нашої планети.

Заповідні території мають представляти типові ландшафти певної природно-географічної зони країни. Найголовнішою є вимога, щоб території заповідників мали достатні площі, аби забезпечити саморегуляцію всіх природних процесів, які відбуваються, без негативного впливу сусідніх районів, де наявний антропогенний тиск.

В Україні заповідними є близько 300 тисяч гектарів найбільш цінних болотних масивів, 150 тисяч гектарів місць зростання лікарських рослин, майже дві тисячі гектарів земель, що є місцем розміщення цінної ентомофауни. Мережа природно-заповідного фонду в Україні є значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де цей показник сягає 5-7, а в північному регіоні - 11-12 відсотків. В умовах економічної та екологічної кризи при переході до ринкових відносин і різних форм власності без ефективних заходів з боку держа¬ви процес деградації генофонду флори і фауни, ценозів, екосистеми та ландшафтів стане незворотним.

Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.
Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.
Ліка́рська росли́на(лат. Plantae medicinales) - рослина, органи або частини якої є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.
Екологі́чна кри́за - термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін навколишнього середовища. Традиційно виділяються екологічні кризи природного та антропогенного походження.

Екстенсивне природокористування, зарегулювання стоку річок, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва призвели до знищення майже 70 % цінних природних комплексів і ландшафтів України. Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4 % території країни, що є недостатнім гарантом для забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі лісостепової зони, Придніпров'я та в степовій частині Криму, де під охорону взято лише 0,2-0,7 % територій.

Територія України характеризується складною просторовою диференціацією фізико-географічних умов. Геологічна будова і рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, перебуваючи в складному взаємозв'язку і взаємодії, утворюють природно-територіальні комплекси різного рангу.
Лісосте́п - перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
Існуючі ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну та лабораторну базу нині не виконують функцій щодо збереження та відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни.
Зоопа́рк (зоологічний парк) - територія, спеціально створена людиною, з будівлями і обладнанням для утримання, збереження, розмноження зникаючих видів та публічного показу тварин. Вживається (особливо в країнах Заходу) також назва Zoo і близький термін зоосад, який був вперше вжитий 1828 року як Лондонський зоологічний сад (англ. London Zoological Gardens)
Типовий вид у біологічній систематиці - вид, що виступає як номенклатурний тип для роду. Типовий вид в усіх спірних ситуаціях виступає як єдиний об'єктивний носій даної родової назви.



Заповідні території Баштанського району. У Баштанському районі є природні заказники місцевого значення з охорони та збереження зональної рослинності та рельєфу.

Ландшафтно-ботанічні заказники:

Лісове урочище «Мар'ївське» (площа 388 га, з них 249 га є територією Баштанського району, 139 га – Жовтневого, 1984р.), «Христофорівські плавні» (200 га.), «Інгульський» (26 га.), «Привільне» (12 га.).



Ботанічні заказники:

лісовий заказник «Добра Криниця» (20 га, 1982 р.), «Балка Лозноватка» (20 га.), «Старогорожене» (10 га.), «Виноградівка» (15 га.), «Доброкам'янка» (12 га.).



Ботанічний пам’ятник природи «Громоклеєвський» (10 га.).

На території Баштанського району створено два об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення: - «Добра Криниця» площею 20 гектарів;– заповідне урочище «Мар’ївське» площею 388 га

На території лісового заказника забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або змінює первісний його стан;

Лісовий заказник - природно-заповідна територія України, що створена задля забезпечення охорони типових для кожного окремого ботаніко-географічного району лісових екосистем. Заказник може бути природного або штучного походження.
забороняється забудова, збільшення площі лісових насаджень. На території заповідного урочища «Мар’ївське» забороняється розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка автотранспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, насіння квіток, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх поселення, гніздування, збирання колекційних та інших матеріалів, у тому числі необхідних для виконання наукових досліджень.
Лісове насадження - це ділянка лісу однорідна за деревною, чагарниковою рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям. Є головним складовим елементом лісу.
Свійські тварини (наукове означення) - зоологічні види тварин, що повністю або частково утримуються людиною, живуть з людиною та розводяться нею. Більшість з них були приручені доісторичною людиною, деякі ж приручаються тільки нещодавно (наприклад: страус).
Тра́нспорт (від лат. trans - portare) - сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

Баштанський район займає площу 170 тис. 616 га, у тому числі ріллі 119,7 тис. га.





Скачати 81.61 Kb.

  • 6% території держави
  • Баштанського району
  • Національний екологічний центр України
  • Заповідні території Баштанського району.
  • Ландшафтно-ботанічні заказники
  • Ботанічний пам’ятник природи