Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Практикум для студентів спеціальностей 7 05150102 «Технології електронних мультимедійних видань»

Скачати 488.6 Kb.

Практикум для студентів спеціальностей 7 05150102 «Технології електронних мультимедійних видань»




Скачати 488.6 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації03.06.2017
Розмір488.6 Kb.
ТипПрактикум
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет



ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ЗАСОБАХ МУЛЬТИМЕДІА

Лабораторний практикум

для студентів спеціальностей

7/8.05150102 «Технології електронних мультимедійних видань»



Київ 2014

УДК 004.89(076.5)

ББК З813я7

Ш 929

Укладачі: С.В. Кизима, Д.П. Кучеров

Рецензент А.С. Савченко

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № __/14 від __.__.2014 р.).


Ш 929

Штучний інтелект в засобах мультимедіа : Лабораторний практикум / укладачі С. В. Кизима, Д. П. Кучеров. – К., НАУ, 2014. – 48 с.



У лабораторному практикумі наведено приклади виконання лабораторних робіт; заходи безпеки підчас роботи; технічне й програмне забезпечення, що необхідне для виконання роботи;
Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.
Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
порядок виконання роботи; короткі теоретичні відомості, необхідні для виконання роботи;
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.
питання та завдання з практичної частини.

Для студентів спеціальностей 7/8.05150102 «Технології електронних мультимедійних видань».






1.ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………….…………...…........4

2.МОДУЛЬ № 1 «БАЗОВІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ»………………………...…...………5

2.1.Дослідження механізму логічного висновку ……………….…...……..5

2.2.Дослідження механізмів рекурсії та «відкату»…………….....……….12

2.3.Опрацювання списків, робота з множинами ………………....…....….15

2.4.Дослідження роботи з графікою………………………….…....…....….18

3.МОДУЛЬ № 2 «РІШЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ В МУЛЬТИМЕДІА»…………...………….…………………….…………24

3.1.Дослідження процесу розробки midi-програвача……………………..24

3.2.Дослідження процесу розробки бази даних….…………………….….30

3.3.Дослідження розробки експертної системи…….……………….…….36

3.4.Дослідження процесу розробки комп’ютерної гри…………………...40

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА…………….……….…….....………...47

ВСТУП

Лабораторний практикум призначений для глибокого засвоєння навчального матеріалу дисципліни “Штучний інтелект в засобах мультимедіа”, отримання і закріплення знань та навичок конструювання програм за допомогою декларативної мови програмування високого рівня Пролог й умінь використовувати існуючі програмні середовища, акцентуючи увагу на версіях Visual Prolog 5.

Конструюва́ння - процес створення конструктором проекту певного об'єкта техніки, що полягає у визначенні форми, розмірів, взаємного розташування й параметрів частин й елементів конструкції об'єкта, його складових (агрегатів, систем, вузлів тощо), способу їхнього з'єднання, вибору матеріалів окремих елементів та розробки конструкторської документації.
Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) - це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.
2 та Visual Prolog 7.14. Мова Пролог використовується в системах управління базами даних та робототехніці (одних з найважливіших областей застосування комп'ютерів), успішно застосовується при розробці інтелектуального програмного забезпечення, використовується як засіб подання знань в експертних системах, а також продовжує застосовуватися в автоматичному доведенні математичних теорем, що продемонстровано в даному лабораторному практикумі.
Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.
Робототе́хніка (від робот і техніка; англ. robotics) (англ. robotics, нім. Robotertechnik f) - прикладна наука, що опікується проектуванням, розробкою, будівництвом, експлуатацією та використанням роботів, а також комп'ютерних систем для їх контролю, сенсорного (на основі вихідних сигналів давачів) зворотного зв'язку і обробки інформації автоматизованих технічних систем (роботів).
Матема́тика (грец. μάθημα - наука, знання, вивчення) - наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння - геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Автоматичне доведення (англ. Automated theorem proving) - доведення, реалізоване на програмному рівні. В основу покладено апарат математичної логіки. Використовуються ідеї теорії штучного інтелекту. Процес доведення базується на численні висловлень і логіці предикатів.
Експе́ртна систе́ма - це методологія адаптації алгоритму успішних рішень однієї сфери науково-практичної діяльності в іншу. З поширенням комп'ютерних технологій це тотожна (подібна, заснована на оптимізуючому алгоритмі чи евристиках) інтелектуальна комп'ютерна програма, що містить знання та аналітичні здібності одного або кількох експертів щодо деякої галузі застосування, і здатна робити логічні висновки на основі цих знань, тим самим забезпечуючи вирішення специфічних завдань (консультування, навчання, діагностування, тестування, проектування тощо) без участі експерта (фахівця в конкретній проблемній галузі). Також визначається як система, яка використовує базу знань для вирішення завдань (видачі рекомендацій) у деякій предметній галузі. Цей клас програмного забезпечення спочатку розроблявся дослідниками штучного інтелекту в 1960-ті та 1970-ті і здобув комерційне застосування, починаючи з 1980-х. Часто термін система, заснована на знаннях використовується як синонім експертної системи, однак можливості експертних систем ширші за можливості систем, заснованих на детермінованих (обмежених, реалізованих на поточний час) знаннях.

При вивченні дисципліни студенти повинні оволодіти технікою логічного висновку: резолюцією – потужним інструментом розв’язання інженерних і науково-технічних задач.

Кожна лабораторна робота виконується особисто студентом під керівництвом викладача в навчальній лабораторії та самостійно поза навчальними часами. При виконанні лабораторних робіт необхідне суворе дотримання всіх вимог, отриманих при інструктажі з техніки безпеки при роботі з комп’ютером.

Інструме́нт (лат. instrumentum - знаряддя) - технологічне оснащення (знаряддя або пристрій), які в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей тощо.
Керівн́ицтво - (адміністрування, розпорядництво) є однією з функцій управління, а в умовах командно-адміністративної системи саме тією функцією, що разом з контролем включила в себе всі інші функції.
Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.
Інжене́рія (від лат. ingenium - здібність, винахідливість; син. - інжиніринг, рідше вживають «інженерна справа», ще рідше «інженерство») - галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства.
Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
При захисті кожної лабораторної роботи студент пред'являє працюючу програму на Пролозі, передає початковий текст програми та інші документи, що передбачено вимогами до виконання лабораторної роботи.
Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.
Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) - будь-який набір інструкцій або оголошень, написаних комп'ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати людина.
Програми повинні містити достатні для її розуміння коментарі.
Розумі́ння - психологічний стан, який виражає собою правильність ухваленого рішення і супроводжуваний відчуттям упевненості в точності сприйняття або інтерпретації якої-небудь події, явища, факту.

Порядок виконання робіт студентами включає: вивчення лекційного матеріалу, вивчення теоретичних відомостей даного лабораторного практикуму, написання програми згідно із варіантом, побудова повного дерева розв’язків до свого завдання, написання звіту до лабораторної роботи та відповідь на контрольні запитання.

Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.

Лабораторний практикум складається з восьми лабораторних робіт, згідно робочій навчальній програмі дисципліни. Лабораторні роботи №1.4 та №2.4 відносяться до робіт підвищеної складності, тому їх виконання є обов’язковим для студентів спеціальності 8.05150102 «Технології електронних мультимедійних видань» освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр».


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Скачати 488.6 Kb.

  • 7/8.05150102 «Технології електронних мультимедійних видань»
  • Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № __/14 від __.__.2014 р.).
  • Штучний інтелект в засобах мультимедіа : Лабораторний практикум / укладачі С. В. Кизима, Д. П. Кучеров. – К., НАУ, 201 4 . – 48 с.
  • Для студентів спеціальностей 7/8.05150102 «Технології електронних мультимедійних видань».
  • 2.МОДУЛЬ № 1 «БАЗОВІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ»………………………...…...………5
  • 2.2.Дослідження механізмів рекурсії та «відкату»…………….....……….12
  • 3. МОДУЛЬ № 2 « РІШЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ В МУЛЬТИМЕДІА
  • 3.2.Дослідження процесу розробки бази даних….…………………….….30
  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА…………….……….…….....………...47