Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом

Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом




Сторінка1/18
Дата конвертації28.05.2017
Розмір4.14 Mb.
ТипПравила
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної

політики України

______________ №_____



ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОЗРОБКИ РОДОВИЩ РУДНИХ

ТА НЕРУДНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПІДЗЕМНИМ СПОСОБОМ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, діяльність яких пов’язана з видобуванням рудних і нерудних корисних копалин підземним способом, а також з будівництвом та експлуатацією підземних гірничих виробок, створених під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом.

Нерудні корисні копалини, неметалічні корисні копалини - умовно виділена група різноманітних твердих нерудних корисних копалин, яка нараховує бл. 100 видів. Єдиної, загальноприйнятої геол.-промислової класифікації Н.к.к.

Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.


2. Ці Правила встановлюють вимоги безпеки під час ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного та електротехнічного обладнання, шахтного (рудникового) транспорту та підйому, вимоги до провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, дотримання газового режиму, виробничої санітарії, охорони праці, проектування, будівництва, експлуатації, реконструкції, консервації та ліквідації шахт (рудників).
3. Вимоги цих Правил є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію шахт (рудників), гірничих виробок, будівель, споруд, машин, обладнання, приладів і матеріалів, а також для осіб, робота або навчання яких пов'язані з відвідуванням шахт (рудників).
ІІ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
1. У цих Правилах терміни та поняття «вибій», «вибухові матеріали (речовини)», «гірнича (гірничодобувна) промисловість», «гірнича виробка», «гірниче підприємство», «гірничий масив», «гірничі породи», «гірничий об’єкт», «гірничі роботи», «завал виробки», «консервація», «копальня», «корисні копалини», «обвалення», «особливо небезпечні підземні умови», «охорона гірничих виробок», «підривні роботи», «роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці», «рудник», «свердловина», вживаються у значеннях, наведених у Гірничому Законі України, термін «роботодавець» – в значенні, наведеному в Законі України «Про охорону праці».
2. Інші терміни та визначення вживаються у такому значенні:

виїмкова одиниця – мінімальна ділянка родовища з відносно однорідними геологічними умовами, відпрацювання якої здійснюється за єдиною системою розробки та технологічною схемою (блок, панель, стовп, лава, камера), і в межах якої з достатньою точністю визначено запаси та ведеться первинний облік вилучених корисних копалин;

висячий бік – масив породи, що знаходиться над покладом корисної копалини;

гірнича маса – розроблений і зруйнований масив гірничих порід під час розробки родовищ корисних копалин;

горизонт – сукупність гірничих виробок, розташованих на одному рівні та призначених для ведення гірничих робіт;

дучка – коротка вертикальна або похила гірнича виробка для випуску з очисного простору відбитої або обваленої руди на нижче розташований транспортний горизонт;

камера – очисна виробка значних розмірів при камерних чи камерно-стовпових системах розробки корисних копалин з вибоєм невеликої довжини, яка обмежена з боків масивом або ціликами, або гірнича виробка, що має при порівняно великих поперечних розмірах невелику довжину i призначена для розміщення обладнання, матеріалів та інвентаря або для санітарних та інших потреб;

квершлаг – горизонтальна або похила гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню та пройдена навхрест простягання покладу корисної копалини;

По́клад ко́рисних копа́лин (рос. залежь полезного ископаемого, англ. mineral deposit, ore deposit, pool, нім. Lager n, Lagerstätte f, Vorkommen n, Rohstoffvorkommen n (eines nutzbaren Minerals)) - скупчення корисних копалин у надрах або на земній поверхні, оконтурена відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки мінеральної сировини.

кріплення – гірничотехнічна споруда, що установлюється у підземній гірничій виробці для забезпечення її стійкості, технологічної безпеки, а також управління гірським тиском;

лежачий бік – масив породи, що знаходиться під покладом корисної копалини;

орт – гірнича виробка, що пройдена навхрест простягання покладу корисної копалини безпосередньо в межах самого покладу;

підняттєвий – вертикальна або крутопохила виробка, що не має безпосереднього виходу на поверхню;

поверх – частина шахтного поля, обмежена по падінню головними відкотними горизонтами;

проект виконання (організації) робіт – організаційно-нормативний документ, затверджений технічним керівником гірничого підприємства, який передбачає: необхідну послідовність виконання окремих видів робіт чи технологічних процесів (циклів, стадій, етапів, операцій); чисельність та кваліфікацію виконавців робіт; необхідну кількість машин, механізмів, устатковання та матеріалів для забезпечення виконання робіт; організаційні заходи з безпечного виконання комплексу робіт і безпечні прийоми виконання окремих видів робіт; чіткий порядок взаємодії між різними ланками та порядок управління технологічними процесами;

проект розробки виїмкової одиниці (проект нарізних і очисних робіт у виїмковій одиниці) – інженерна модель виїмкової одиниці, оформлена згідно з вимогами до проектної документації, в якій обрано та обґрунтовано технологічні та технічні рішення з нарізання й очисного виймання промислових запасів в її контурі та яка пройшла технічну експертизу відповідно до статті 22 Гірничого Закону України;

Гірничий закон України (рос. Горный закон Украины, англ. mining law of Ukraine, нім. Berggesetz n der Ukraine) - закон, що визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій в Україні.

спеціалізована організація – суб’єкт господарювання, що виконує роботи з технічного огляду, випробування, експертного обстеження, технічної діагностики, монтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки та який має дозвіл центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Держпраці) на виконання цих видів робіт;

Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.

спеціалізований контроль – комплекс робіт з оцінки стану та технічної діагностики об’єктів, споруд та устатковання, який проводиться спеціалізованою організацією;

ствол – капітальна вертикальна або похила гірнича виробка, що має безпосередній вихід на земну поверхню або на головні відкотні горизонти та призначена для обслуговування підземних гірничих робіт;

технічний керівник – посадова особа, яка відповідає за технічну політику і напрями технічного розвитку гірничого підприємства (технічний директор, головний інженер шахти тощо);

уповноважена організація – організація, яка має право, оформлене у відповідності до закону, на виконання певного виду діяльності;

цілик – частина пластів (покладів) корисних копалин, що не вийнята чи тимчасово не виймається в процесі розробки родовища;

шахта –гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом;

штрек – горизонтальна підземна гірнича виробка, яку пройдено вздовж покладу корисної копалини.
3. Позначення та скорочення:

АРС – аварійно-рятувальна служба гірничорятувального напрямку ;

ВМП – вентилятор місцевого провітрювання;

ВШТ – внутрішньошахтний (внутрішньорудниковий) транспорт;

ГДК – гранично допустима концентрація;

Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК), (англ. maximum allowable concentration, maximum permissible concentration; нім. höchst zulässige Konzentration f, Toleranzkonzentration f) - показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі.

ГР – горюча рідина;

ДБН – державні (національні) будівельні норми України;

ДВЗ – двигун внутрішнього згоряння;

Двигу́н вну́трішнього згоря́ння - тип двигуна, теплова машина, в якій хімічна енергія палива, що згоряє в робочій зоні, перетворюється в механічну роботу. ККД = 10-50%.

ДГК – допоміжна добровільна гірничорятувальна команда;

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту;

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - засоби, використовувані працівником для відвертання або зменшення дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників, а також для захисту від забруднення. Застосовуються в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.

КАПП – камера (пункт) аварійного повітропостачання;

НПАОП – нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПВР – проект виконання (організації) робіт;

ПВС – пило-вентиляційна служба;

ПЛА – план ліквідації аварій;

ПММ – паливно-мастильні матеріали;

ППЗ – проект протипожежного захисту.

III. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ


1. Роботодавець відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» зобов’язаний створити на кожному робочому місці безпечні умови праці.

Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.


2. Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати:

спеціальний дозвіл на користування надрами та акт про надання гірничого відводу, що видаються відповідно до вимог чинного законодавства;

технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений i погоджений у встановленому порядку;

геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми);

план розвитку гірничих робіт строком на поточний рік, погоджений з Держпраці у встановленому порядку;

план ліквідації аварій;

проект протипожежного захисту.

Проектна документація на будівництво (нове будівництво, реконструкція) шахт, горизонтів; відпрацювання виїмкових одиниць розробляється та затверджується в установленому законодавством порядку та підлягає експертизі згідно з вимогами Гірничого закону України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Прийняття в експлуатацію нових шахт і тих, що реконструюються, нових горизонтів та особливо важливих об’єктів (стволів, штолень, підйомних і дробильних комплексів, блоків, панелей, підстанцій, електровозних депо) здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Кожне гірниче підприємство відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.

№1107 (далі – Порядок видачі дозволів), повинно мати дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки і на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.


3. На кожному гірничому підприємстві відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. №255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 р.

Міністе́рство юсти́ції Украї́ни (скорочено Мін'юст) - центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

 за №1526/10125 (НПАОП 0.00-4.35-04), роботодавець створює службу охорони праці.
4. Усі гірничі підприємства в період будівництва (нового будівництва, реконструкції), експлуатації, ліквідації або консервації, що здійснюється відповідно до проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку, необхідно забезпечувати обслуговуванням АРС відповідно до вимог Гірничого Закону України.
5. На кожній шахті (руднику) має бути створена ПВС.

На шахтах (рудниках), що працюють в режимі гідрозахисту, ПВС дозволяється не створювати. Для контролю за вентиляцією керівник шахти (рудника) повинен призначити наказом відповідальну посадову особу.


6. Для забезпечення якісного і безпечного ведення гірничих робіт, а також контролю за їх веденням згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці, на кожній шахті (руднику) мають бути створені маркшейдерська і геологічна служби.
7. Норми та правила безпечного ведення робіт на об’єктах, розташованих на поверхні шахти (рудника), визначаються вимогами цих Правил та вимогами відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, що враховують специфіку діяльності цих об’єктів.
8. Гірничі роботи повинні виконуватись тільки згідно з проектами та паспортами, затвердженими i погодженими в установленому порядку. У разі зміни гірничо-геологічних або виробничих умов, з введенням у дію нових нормативних актів з охорони праці та охорони надр, нового обладнання та технології, до відповідних проектів мають бути внесені зміни (доповнення) з проведенням експертизи та затвердженням цих змін (доповнень) відповідно до вимог чинного законодавства.
9. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва розробляє та затверджує перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальні навчання та щорічна перевірка знань з питань охорони праці відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за №232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку, до виконання робіт не допускаються.

Всі роботи з підвищеною небезпекою виконуються тільки за письмовим нарядом. Перелік посадових осіб і працівників, які мають право видавати наряди, затверджується наказом роботодавця.

Забороняється видача нарядів на роботи у виробки, що мають порушення вимог правил безпеки, крім нарядів на роботи щодо усунення порушень у цих виробках (вибоях).

У віддалені від основних робочих місць виробки або вибої необхідно посилати одночасно не менше двох досвідчених працівників тільки після огляду цих виробок або вибоїв працівниками, в обов’язки яких входить здійснення контролю за безпечним виконанням робіт. Технічний керівник шахти зобов’язаний щомісяця затверджувати перелік виробок та вибоїв, віддалених від основних робочих місць.
10. На шахті (руднику) необхідно вести облік усіх працівників, які спустились в шахту (рудник) чи вийшли з неї (нього). Кожен працівник зобов’язаний негайно здати світильник у лампову, а в лампових із самообслуговуванням установити акумуляторний світильник на зарядний пристрій.

Якщо через 2 години після закінчення зміни не всі працівники повернули світильники, то старший працівник лампової зобов’язаний занести їх прізвища та робочі номери до Журналу реєстрації працівників, які не здали світильники після закінчення зміни, форму якого наведено в додатку 1 до цих Правил, і одночасно повідомити про це роботодавця. Роботодавець зобов’язаний негайно вжити відповідних розроблених заходів з виявлення причини неповернення світильників.


11. Усі особи під час перебування в шахті (руднику) повинні мати індивідуальні акумуляторні світильники. Спуск в шахту (рудник), пересування виробками, а також виконання усіх робіт необхідно здійснювати з увімкненим індивідуальним акумуляторним світильником. На кожній шахті (руднику) має бути запас справних світильників у кількості, яка визначається розпорядчим документом роботодавця.
12. Усім працівникам перед спуском у шахту (рудник) необхідно видавати справні, індивідуально закріплені ізолюючі саморятівники, які вони повинні мати при собі протягом робочої зміни На кожній шахті (руднику) кількість справних саморятівників має бути на 10 % більше облікової кількості підземних працівників. Керівник ПВС шахти (рудника) за участю представників АРС зобов’язаний щомісячно перевіряти справність саморятівників і складати про це відповідний акт. Під час проектування гірничих робіт необхідно передбачати можливість виходу працівників у разі аварій у безпечне місце або до пункту переключення за час дії саморятівника з 10% запасом кисню, та ефективне ведення рятувальних робіт і робіт з ліквідації аварій.
13. Кожне робоче місце згідно з вимогами чинного законодавства має бути забезпечене провітрюванням та освітленням, засобами оповіщення про аварії та приведене в необхідний для роботи безпечний стан.

Рухомі частини обладнання, що є або можуть бути джерелами небезпеки, необхідно обгородити за винятком тих частин, що неможливо огородити через їх функціональне призначення (робочі органи і системи подачі вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики тощо).

Якщо машини або їх виконавчі органи, що становлять небезпеку для працівників, не можна огородити (пересувні машини, конвеєри, канатні й монорейкові дороги, штовхачі, маневрові лебідки), то їх необхідно облаштувати засобами попереджувальної сигналізації про пуск машини в роботу і засобами їх дистанційної зупинки та відключення від джерел енергії.

Попереджувальний сигнал має бути звуковим тривалістю не менше ніж 6 секунд і чутним по всій небезпечній зоні.


14. Працівники, які працевлаштовуються на підземні роботи, або які переводяться з однієї дільниці на іншу, мають бути ознайомлені з головними та запасними виходами із шахти (рудника) шляхом безпосереднього проходу виробками від місця роботи на поверхню шахти (рудника) у супроводі посадової особи. На глибині 200 м і більше ознайомлення працюючих з виходами із шахти (рудника) на поверхню шахти (далі – вихід) допускається здійснювати тільки до ствола шахти (рудника) з підйомом по ньому на кілька сходових помостів. Посадові особи, в обов’язки яких входить здійснення контролю за безпечним веденням робіт, зобов’язані через кожні 6 місяців здійснювати повторне ознайомлення усіх працюючих на шахтах (рудниках) з виходами, а у разі зміни виходів – негайно. Про ознайомлення працюючих з виходами вноситься запис до Журналу реєстрації працівників, які ознайомлені з виходами із шахти (рудника), форму якого наведено в додатку 2 до цих Правил.
15. Гірничі виробки, роботи в яких закінчено, необхідно погашати, вхід до них закривати щільними перемичками або перекривати ґратами з виставленням знаку «Вхід заборонено» для запобігання можливості доступу до них працівників.
16. Входи в підземні виробки, стан яких є небезпечним для працівників, а також в ті виробки, що тимчасово не використовуються, необхідно перекрити. Тип і порядок перекриття повинен визначати технічний керівник шахти (рудника).
17. На всіх шахтах (рудниках) біля стволів, якими здійснюється підйом і спуск працівників, і на нижніх приймальних майданчиках капітальних похилих виробок, обладнаних механічною доставкою працівників, необхідно влаштовувати камери очікування, що одночасно є і камерами аварійного повітропостачання. Конструкцію камер, їх розмір та облаштування необхідно визначати відповідним проектом.
18. Небезпечні зони ймовірного обвалення поверхні від впливу гірничих робіт (зони воронок, провалів, терас), визначені відповідними розрахунками, необхідно огороджувати за допомогою виставлення попереджувальних знаків на відстані один від іншого не більшій прямої видимості між ними для запобігання потраплянню людей в зону обвалення.
19. На підземних роботах необхідно застосовувати нові технології ведення гірничих робіт, устатковання, матеріали, засоби запобігання виробничої небезпеки та впливу шкідливих факторів, що відповідають вимогам цих Правил, на підставі дозволу на їх застосування, отриманого відповідно до вимог Порядку видачі дозволів.
20. Ремонт основного стаціонарного обладнання необхідно здійснювати згідно з ПВР відповідно до графіку технічного обслуговування, а іншого обладнання – згідно з інструкціями з експлуатації обладнання та інструкціями з охорони праці, затвердженими роботодавцем або уповноваженою ним особою.
21. Експлуатацію та обслуговування машин, гірничошахтного обладнання, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і зберігання необхідно виконувати відповідно до експлуатаційної документації заводів-виробників. Змінювати заводську конструкцію машин, обладнання, схем керування і захисту допускається тільки за згодою заводу-виробника.

В експлуатаційно-технічних документах на гірничошахтне обладнання завод-виробник має зазначати дані про шкідливі та небезпечні виробничі фактори або можливу небезпеку, що виникають під час роботи цього обладнання.


22. Роботодавець має забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 р. №53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 р. за №446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Працівники мають бути забезпечені ЗІЗ відповідно до вимог Норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів спеціального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 р. №184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 р. за №832/15523 (НПАОП 0.00-3.10-08).


23. Роботодавець організовує проведення попереднього медичного огляду (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів певних категорій працівників відповідно до Порядку проведення медичного огляду працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 р. за №846/14113, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 р. №263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 р. за №18/554. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи згідно вимог Закону України «Про охорону праці».

Забороняється залучення неповнолітніх до роботи в підземних умовах відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. №46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 р. за №176/385.


24. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб і працівників мають проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за №231/10511 (далі – НПАОП 0.00-4.12-05).

Працівники, які направляються на підземні роботи, повинні пройти навчання користуванню саморятівниками, первинними засобами пожежогасіння та поводженню під час аварій в шахті (руднику).


25. Роботодавець розробляє інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 р. №9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 р. за №226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
26. Роботодавець повинен розробити технологічні інструкції відповідно до вимог Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 21 грудня 1993 р. №132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 р. за №20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
27. Посадова особа, на яку покладено обов’язки здійснення контролю за безпечним виконанням робіт, або за її дорученням відповідальний працівник перед початком роботи, а також протягом зміни зобов’язані оглядати кожне робоче місце згідно з виданим нарядом.

Керівник дільниці або його заступник зобов’язані оглядати кожне робоче місце не менше одного разу на добу.

Зазначені працівники зобов’язані не допускати виконання робіт з порушенням правил безпеки.
28. Кожний працівник до початку роботи зобов’язаний переконатися в безпечному стані вибою, покрівлі та боків виробки, кріплення, гірничошахтного обладнання, справності запобіжних пристроїв і пристосувань, необхідних для роботи. Працівник у разі виявлення недоліків, які він сам не може усунути, не розпочинаючи роботи, зобов’язаний повідомити про них посадову особу, на яку покладено здійснення контролю за безпечним веденням робіт.
29. Кожен працівник шахти (рудника), помітивши небезпеку, що загрожує людям або підприємству, зобов’язаний негайно повідомити про це свого керівника (майстра, бригадира, диспетчера) та вжити заходів щодо її усунення. Під час зміни працюючих посадові особи та працівники попередньої зміни зобов’язані попередити посадових осіб та працівників наступної зміни про можливу небезпеку в роботі.
30. На шахтах (рудниках), що небезпечні за горючим газом (метан та водень), забороняється палити та проносити речі для паління, користуватися відкритим вогнем у підземних виробках і надшахтних будівлях, а також на поверхні шахти (рудника) ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора.
31. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який знаходився з ним поруч і його виявив, зобов’язаний негайно сповістити безпосереднього керівника робіт чи інших посадових осіб шахти (рудника) і надати першу допомогу потерпілому.

Роботодавець організовує проведення розслідування, облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18