Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Предмет: географія

Скачати 153.6 Kb.

Предмет: географія




Скачати 153.6 Kb.
Дата конвертації28.04.2017
Розмір153.6 Kb.

Автор уроку: Прокопів Тетяна Миколаївна, учитель географії Кінецьпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст першої категорії

Предмет: географія

Клас: 8

Тема уроку.
Її́ Імпера́торська Висо́кість, Вели́ка княжна́ Тетя́на Микола́ївна (рос. Татьяна Николаевна Романова; нар. 29 (11) травня 1897(18970511), Петергоф - пом. 17 липня 1918, Єкатеринбург) - друга донька імператора Миколи II і Олександри Федорівни.
КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ. Класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобутку вугілля, нафти, газу, «сланцевого газу» торфу, горючих сланців.

Мета уроку.

Навчальна: поглибити та систематизувати знання учнів про мінерально-сировинні ресурси, пояснити взаємозв’язки між геологічною будовою території та корисними копалинами, класифікувати родовища корисних копалин України, навести приклади поширення родовищ паливних корисних копалин, визначити заходи, що сприятимуть раціональному використанню та охороні корисних копалин України.
Сла́нці - гірські породи з паралельним (пошаровим) розташуванням мінералів, що входять до їх складу. Характеризуються сланцюватістю - здатністю легко розщеплюватися на окремі шари.
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.


Розвивальна: розвивати культуру мовлення, логічне мислення, просторову уяву, увагу, пам'ять, розумову активність, пізнавальний інтерес, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати.

Виховна: формувати інтерес до географічної науки, до продуктивної навчальної діяльності;
Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.
Геогра́фія або земле́пис (грец. γεωγραφία, опис Землі, походить від двох еллінських слів: γεια - Земля і γραφειν - писати, описувати) - наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини.
виховувати повагу до розвитку людських знань та природи планети Земля.

Тип уроку: урок поглиблення знань, умінь і навичок

Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, ППЗ «Географія материків та океанів.
Проектор - це світловий прилад, що перерозподіляє світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхню малого розміру або у малому тілесному куті. Проектори є, в основному, оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, котрі дозволяють за допомогою джерела світла, проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом - екран.
8 клас» («Нова школа», 2009р.), атласи, підручники, контурні карти, колекції корисних копалин.

Випереджувальне завдання: індивідуальне – підготувати повідомлення «Як утворюється кам’яне вугілля».

Місце проведення: кабінет географії

Оформлення дошки:

По центру: запис теми уроку.

Зліва: епіграф: Природа – це не те, що ми отримали у спадок від предків, а те, що ми взяли в борг у наших нащадків. Рабірдранат Тагор (індійський письменник)

ХІД УРОКУ

МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

  • Визначення емоційного стану школярів, створення позитивної емоційної налаштованості до навчально-пізнавальної діяльності.
    Емо́ції (від фр. emotion - «хвилювання», «збудження») - складний стан організму, що припускає тілесні зміни поширеного характеру - в диханні, пульсі, залозо-виділеннях тощо - і на ментальному рівні, стан збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттями, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки.


  • Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Методичний прийом «Бліцопитування»

  • Дайте визначення понять «корисні копалини», «мінерали», «гірські породи»;

  • Згадайте, на які групи поділяються корисні копалини.

  • Назвіть основні особливості геологічної будови території України.

  • Назвіть основні форми рельєфу, у межах яких розташована наша країна.

ЕТАП ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

  • Вступне слово вчителя.

Основним завданням господарської діяльності людини є створення всього необхідного для підтримки і полегшення її існування. Окрім продуктів харчування, це певні матеріальні речі та енергія.
Форма рельєфу - спотворення поверхні літосфери. Форма рельєфу - це одиниця геоморфології.
Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.
Створення останніх переважно засноване на переробці багатств надр Землі. Які ж «скарби» приховані в надрах нашої України? Чого природа надала нам удосталь, а чого пошкодувала? Про це піде мова на сьогоднішньому уроці.

  • Оголошення та запис теми уроку

  • Вибір особистісно значущих цілей

По горах, по лісах та по долинах

Невтомно геологи бродять.

Щось шукають у надрах земних.

Щось шукають … и щось знаходять.

– Що ми сьогодні будемо шукати та знаходити на уроці?


  • Складання (обговорення) плану уроку.

1. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів

2. Паливні корисні копалини України.



ЕТАП ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів

  • Розповідь вчителя

Мінерально-сировинні ресурси (або корисні копалини) — це гірські породи й мінерали, які використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства.
Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.

Різноманітність геологічної будови зумовлює формування на території України різних груп корисних копалин. Серед них виділяють:паливні, рудні, нерудні.



Паливні. Це насамперед нафта і природний газ, а також вугілля, горючі сланці, торф. Усі вони мають осадове походження, тому, як правило, утворюються в осадовому чохлі платформ у межах тектонічних западин та крайових прогинів;

Рудні (металеві). Розрізняють руди чорних металів (залізні, марганцеві, хромові) та кольорових металів (титанові, алюмінієві, мідні, нікелеві, свинцево-цинкові, вольфрамові, молібденові та інші).
Кольоро́ві мета́ли - це промислова назва всіх металів, крім заліза та елементів його групи. Зазвичай ознакою кольорового металу був його специфічний колір, відмінний від темно-сірого, наприклад, білий (алюміній, срібло), жовтий (золото), червоний (мідь) тощо.
Крайови́й про́гин (передови́й про́гин, передгі́рський про́гин, передгірська западина), (рос. краевой прогиб,англ. foredeep; нім. Randsenke f) - глибокий прогин земної кори, що виникає на межі платформ і геосинклінальних областей в орогенний етап розвитку геосинкліналі (наприклад, Передуральський, Передкарпатський, Передгімалайський крайовий прогин).
Горю́чі сла́нці (рос. горючие сланцы, англ. petroliferous shale; oil (bituminous) shale, нім. Brennschiefer, Ölschiefer) - тверді горючі корисні копалини, осадові породи, що містять в основному аквагенну органічну речовину (вимерлих морських і озерних тварин, альгу тощо), що ріднить їх з нафтою.
Рýди чóрних метáлів - природні або техногенні мінеральні утворення, що містять чорні метали в концентрації достатній та у формі доступній для їхнього промислового використання.
Вони мають переважно магматичне та метаморфічне походження. Тому пошуки руд геологи ведуть на щитах давніх платформ або в областях складчастості;

Нерудні (неметалеві). Це найрізноманітніша як за походженням, так і за сферами використання група корисних копалин. Розрізняють гірничохімічну сировину (сірка, кам’яна сіль, калійні солі), будівельну сировину (піски, крейда, глини, граніти, мармури), сировину для металургійної промисловості (кварцити, глини, флюсові вапняки) тощо.
Вапня́к (рос. известняк, англ. limestone, нім. Kalkstein) - осадова гірська порода, що складається головним чином з кальциту з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та інших. Найпоширеніший різновид карбонату кальцію.
Металу́ргія (англ. Metallurgy) - наука, техніка і галузь промисловості, які пов'язані з одержанням металів з руд або металовмісних речовин з наданням їм необхідних властивостей. У прикладному плані - сукупність зв'язаних між собою галузей і стадій виробничого процесу від видобутку сировини до випуску готової продукції - чорних і кольорових металів та їх сплавів (стопів).
Калійні солі (англ. potash salts, potassium salts; нім. Kalisalze n pl) - група генетично пов'язаних легкорозчинних у воді калієвих і калієво-магнієвих мінералів та порід, у хім. складі яких осн. роль відіграють катіони К+, Mg2+ і аніони Cl-, SO42-.
Поширені повсюдно.

Паливні корисні копалини України.

  • Прийом «Асоціації»

Запишіть усі асоціації, які у вас виникають на поняття «паливні корисні копалини».

  • Розповідь вчителя

До паливних корисних копалин належать кам’яне та буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці.
Бу́ре вугі́лля (лігні́т) (рос. уголь бурый, англ. brown coal, нім. Braunkohle) - вугілля з низьким ступенем вуглефікації, що зберігає анатомічну структуру рослинної речовини, з якої воно утворилося, з вищою теплотою згоряння менше 5 700 ккал/кг (23 860 кДж/кг), розрахованою для беззольної та вологої маси з коефіцієнтом відбиття вітриніту менше 0.6.
В Україні виявлено великі поклади паливних ресурсів. Серед них провідне місце належить кам'яному та бурому вугіллю, промислові запаси якого становлять близько 45 млрд. т.
Запа́си ко́рисних копа́лин - кількість корисних копалин, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ (покладів).


  • Розповідь учня (випереджальне завдання)

Як утворюється кам’яне вугілля

Кам’яне вугілля – осадова порода, яка утворюється в земному пласті. Вугілля – чудове паливо. Вважається, що це найдавніший вид палива, який використовували наші далекі предки.

Для утворення вугілля необхідна величезна кількість рослинної маси. І краще, якщо рослини накопичуються в одному місці і не встигають розкладатися повністю. Ідеальне місце для цього – болота. Вода в них бідна киснем, що перешкоджає життєдіяльності бактерій.

У болотах накопичується рослинна маса. Не встигаючи повністю згнити, вона спресовується наступними відкладеннями ґрунту. Так виходить торф – вихідний матеріал для вугілля. Наступні пласти ґрунту як би запечатують торф в землі. У результаті він повністю позбавляється доступу кисню і води і перетворюється на вугільний пласт.

Вугільний пласт (рос. угольный пласт, англ. coal seam, coal bed; нім. Kohlenflöz, Kohlenschicht) - форма залягання викопного вугілля у вигляді плито- і лінзоподібних тіл з невеликою в порівнянні з площею поширення потужністю.
Процес цей тривалий. Так, більша частина сучасних запасів кам’яного вугілля утворилися в епоху палеозою, тобто більше 300 млн. років тому. Із-за постійного руху земної кори і зміни материків деякі глибинні пласти вугілля поступово вийшли назовні, і люди навчилися застосовувати цю корисну копалину у власній господарській діяльності.



  • Розповідь вчителя (демонстрація колекції корисних копалин)

Під тиском товщі осадів потужністю 1 кілометр з 20-метрового шару торфу виходить пласт бурого вугілля завтовшки 4 метри.
Років тому - шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому. Оскільки час відрахунку змінюється, стандартна практика пропонує використання 1950 року як еталонної точки «сучасності».
Вугі́лля, Викопне вугілля (рос. уголь ископаемый, англ. fossil coal (mineral), нім. fossile Kohle f) - тверда осадова порода, горюча копалина, утворена шляхом вуглефікації рослинних залишків.
Якщо глибина поховання рослинного матеріалу досягає 3 кілометри, то такий же шар торфу перетвориться на пласт кам'яного вугілля завтовшки 2 метри. На більшій глибині, близько 6 кілометрів, і при вищій температурі 20-метровий шар торфу стає пластом антрациту завтовшки в 1.5 метра.

Родовища кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому (Донбасі) та Львівсько-Волинському басейнах.

Льві́всько-Воли́нський вугі́льний басе́йн - у Львівській і Волинській областях України, у західному напрямі продовжується на території Польщі. Охоплює площу близько 10 тис. км².
Основним буровугільним басейном України є Дніпровський, або Правобережний.



  • Робота з ППЗ (Урок 16 «Мінерально-сировинні ресурси. Паливні корисні копалини»)

Під час перегляду учні заповнюють таблицю:

Вид, умовне позначення

Басейн, родовища








Донецький кам'яновугільний басейн

Донецький кам'яновугільний басейн – найбільший та найважливіший в Україні. Він розміщений на територіях Луганської, Донецької, Дніпропетровської та частково у Полтавській та Харківській областях. Починаючи з XVIII ст. у цьому басейні почали добувати вугілля. Нині загальна площа Донецького кам'яновугільного басейну становить 50 тис.

Ха́рківська о́бласть - область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.
Площа - фізична величина, що визначає розмір поверхні, одна з основних властивостей геометричних фігур, у математиці розглядається як міра множини точок, які займають поверхню або якусь її частину. Історично, обчислення площі називалося квадратурою.
км2, а промислові запаси понад 40 млрд. т.

Також у Донецькому басейні виявлено коксівне вугілля (близько 30% загальних запасів), газове та енергетичне – антрацити.

Донецький вугільний басейн (скорочено Донецький басейн, Донбас) - промисловий регіон, що охоплює більшу частину Донецької області без Приазов'я та крайньої півночі, південь Луганської області, а також прилеглі частини суміжних зі сходу і заходу областей - схід Дніпропетровської (Україна) та захід Ростовської області (Росія).
Коксівне вугілля (рос. уголь коксующийся, англ. coking coals, нім. Kokskohle) - кам'яне вугілля середніх стадій вуглефікації, з якого в умовах промислового коксування в сумішах (шихтах) з іншим вугіллям або без змішування отримують кокс.
Середня глибина залягання вугільних пластів у Донбасі – 500-750 м., але подекуди досягає 1200 м. Потужність пластів, що розробляються, коливається від 0,5 до 2 м.

На якості вугілля позначається значний вміст у ньому сірки. Крім того, у вугільних пластах Донбасу міститься багато горючого газу – метану, що нерідко призводить до небезпечних вибухів.



Знайдіть і покажіть на карті Донецький кам'яновугільний басейн.

  • Робота з ППЗ

Львівсько-Волинський вугільний басейн

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн – другий за значенням в Україні. Він знаходиться на північному заході країни на межі Львівської та Волинської областей.

Воли́нська о́бласть - область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі - з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході - з Рівненською, на півдні - з Львівською областями України.
Перші шахти цього басейну почали працювати з 1952 р. Площа Львівсько-Волинського басейну 10 тис. км2; на коксівне вугілля припадає близько третини усіх запасів басейну. Паливо залягає на глибинах 300-700 м, майже горизонтально.



  • Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн

  • Робота з ППЗ

Дніпровський буровугільний басейн

Найбільші запаси бурого вугілля зосереджені в Дніпровському басейні.

Дніпро́ ( вимоваопис файлу; ст.-слов. Дънѣпръ; біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Özü, дав.-гр. Βορυσθένης, лат. Danapris, поетична назва - Славу́тич) - третя за довжиною й площею басейну ріка Європи (після Волги й Дунаю), ріка з найдовшою течією в Україні.
Він простягається вздовж Дніпра з північного заходу на південний схід територією Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.
Південний схід (Пд-Сх, SE від англ. Southeast) - проміжний напрямок між сторонами світу Південь і Захід. Окремий напрям на компасі, азимутальний кут 135°.
Невеликі запаси бурого вугілля є також у Передкарпатті та Закарпатті.



  • Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті Дніпровський буровугільний басейн

  • Робота з ППЗ

Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон

Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон знаходиться на північному сході України в межах Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької і Луганської областей. Нафта й газ цього регіону приурочена до Дніпровсько-Донецької западини.

Дніпро́всько-Доне́цька запа́дина, (ДДЗ) - геоструктурний елемент, складова частина Сарматсько-Туранського лінеаменту, один з крупних від'ємних тектонічних елементів Східноєвропейської платформи.

Розвідування покладів нафти у цьому регіоні розпочалося у середині 30-х років XX ст., а їх експлуатація – у повоєнні роки. Найбільша глибина залягання нафтових горизонтів становить понад 5 тис. метрів. Це головний нині район видобутку нафти й газу в Україні. Він дає 57% нафти та 90% газу, що видобувались в Україні.

Значними нафтовими родовищами є Леляківське, Радченківське, Качанівське, Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське; газовими – Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Кегичівське, Західнохрестищенське, Качанівське та ін.



  • Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон, основні родовища.


  • Робота з ППЗ

Передкарпатський нафтогазоносний регіон

Передкарпатський нафтогазоносний регіон знаходиться на південному заході України в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Це один з найдавніших центрів нафтовидобутку. Примітивне (колодязне) видобування нафти тут відоме з XVII ст., промислове – з другої половини XIX ст. Нафта й газ залягають на глибинах від 150 м до 3000 м.

Найбільшими нафтовими родовищами є Битків-Бабчинське, Долинське, Орів-Уличнянське; серед газових слід відзначити – Дашавське, Калуське, Рудківське, Лопарське та Більче-Волицьке родовища.

Промислові запаси природного горючого газу через тривалість і великі обсяги видобутку в роки перебування України в складі СРСР на Передкарпатті практично вже вичерпані. Для розвідки нових родовищ потрібні значні кошти.



  • Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті Передкарпатський нафтогазоносний регіон, основні родовища.

  • Робота з ППЗ

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон охоплює територію суходолу і прилеглих до нього акваторій Чорного моря на півдні України. У цьому регіоні запаси нафти становлять 3%, а газу – 6% від загальноукраїнських.

Найбільші родовища газу – Джанкойське, Глібівське та Голицинське. Оскільки південна частина України ще недостатньо вивчена на нафто- й газоносність, то в майбутньому тут (включаючи шельф Чорного і Азовського морів) можуть бути виявлені нові ресурси рідкого і газового палива.

Однак Україна має обмежені запаси нафти (задовольняє свої потреби за рахунок власного виробництва на 8%) і природного газу (22%).



  • Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон, основні родовища.

  • Розповідь вчителя

Унаслідок окупації Криму Росія відторгнула від України не тільки сам півострів, а й значну частину шельфу й економічної зони в Чорному та Азовському морях і захопила газові розвідувальні та бурові платформи на них. Тому Україна не контролює значну частину запасів і видобутку природного газу в цьому нафтогазоносному регіоні.

Подальша перспектива розвитку нафтогазоносних регіонів України пов’язана із дослідженням глибших пластів та пошуками родовищ на нових площах на сході країни, на Закарпатті й Волині.

Бурова́ платфо́рма (рос. буровая платформа; англ. drilling platform; нім. Bohrplattform, Bohrinsel) - устаткування (установка) для буріння на акваторіях з метою розвідки та добутку вуглеводнів з-під дна моря.
Україна - унітарна держава, регіонами якої є 24 області, 1 автономна республіка (АР Крим) і 2 міста зі спеціальним статусом: Київ і Севастополь.



  • Робота з ППЗ

Поклади горючих сланців і торфу

На півночі Кіровоградської та півдні Черкаської областей виявлено великі поклади горючих сланців. Горючі сланці Бовтиського родовища можуть бути ймовірним джерелом палива для теплових електростанцій та цінною сировиною для хімічних виробництв.

У північній частині України є понад 2500 переважно невеликих родовищ торфу. Найбільші з них – у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях.

Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Черка́ська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.
Теплова електростанція (ТЕС), електростанція, в якій первинна енергія має хімічну форму і вивільняється шляхом спалювання вугілля, рідкого палива чи газу; на парових електростанціях (з паровими турбінами) у топці парового котла відбувається перетворення хімічної енергії палива в тепло газів - продуктів згоряння; це тепло передається воді та водяній парі, пара з котла надходить до парової турбіни, де тепло перетворюється на кінетичну енергію обертання електрогенератора, з'єднаного з турбіною; відпрацьована в турбіні пара надходить до конденсатора і віддає тепло охолоджувальній воді (наприклад, з ріки); на деяких електростанціях застосовують замість парової газову турбіну.
Черні́гівська о́бласть - область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі - з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході - з Сумською, на півдні - з Полтавською областями України.


  • Робота з картою корисних копалин

Знайдіть і покажіть на карті основні родовища горючих сланців і торфу.

  • Розповідь вчителя

Нові технології створили умови для видобутку з раніше недоступних джерел природного газу, зокрема сланцевого. Це той самий природний газ, але він залягає на значних глибинах (понад 2 км) у кристалічних сланцевих породах або ущільнених пісковиках. Нетрадиційним його називають через особливості видобутку.

На території України розташовані два основні райони залягання порід, із яких можливе видобування сланцевого газу: Львівсько-Люблінський басейн на заході країни (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 1,47 трлн м3) та Дніпровсько-Донецький басейн на сході (2,15 трлн м3).

Сланцевий газ (природний) (англ. natural shale gas) - природний газ (до 95% метану), що міститься у незначних кількостях (2-3% об'ємних) в низькопористих і погано проникних глинисто-алевритових осадових гірських породах на глибинах від 1 до 5-6 км.



  • Робота з картою «Паливні корисні копалини України»

Знайдіть і покажіть на карті райони залягання порід, із яких можливе видобування сланцевого газу.

  • Презентація заповненої таблиці

Вид, умовне позначення

Басейн (родовища)

– кам'яне вугілля

Донецький кам'яновугільний басейн

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн



– буре вугілля

Дніпровський буровугільний басейн

– нафта

– природний газ



Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон

(нафтові родовища: Леляківське, Радченківське, Качанівське, Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське; газові– Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Кегичівське, Західнохрестищенське, Качанівське та і)

Передкарпатський нафтогазоносний регіон

(нафтові родовищ: Битків-Бабчинське, Долинське, Орів-Уличнянське; газові– Дашавське, Калуське, Рудківське, Лопарське та Більче-Волицьке родовища.)

Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон (родовища газу – Джанкойське, Глібівське та Голицинське)


– торф

2500 переважно невеликих родовищ торфу. Найбільші з них – у Волинській, Рівненській та Чернігівській областях.

– горючі сланці

Бовтиське родовища




  • Прийом «Мікрофон»

Паливні корисні копалини мають велике значення для суспільства, так як вони є основою для розвитку економіки країни. Вугілля використовують в металургії; з нафти виробляють бензин; газ, торф, горючі сланці та буре вугілля використовують як паливо в побуті і на теплових електростанціях.

– Як ви розумієте слова Рабірдраната Тагора, що стали епіграфом до уроку?

– Що вам відомо про наслідки видобутку паливних корисних копалин?

(Можливі відповіді:



  • руйнується структура земної кори;

  • нагромаджуються відходи, що призводить до змін форм рельєфу;

  • утворюються порожнини в надрах землі,що призводить до зсувів та провалів ґрунту;

  • відбувається змив родючого шару ґрунту;

  • не контролюється пересування підземних вод в місцях утворення порожнин;

  • виснаження ґрунтів та підземних вод;

  • активізуються процеси вивітрювання, що веде до загибелі лісів.)

– Запропонуйте шляхи вирішення проблем:

(Можливі відповіді:


  • Удосконалення державного законодавства за нанесення шкоди навколишньому середовищу.
    Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.


  • Використання певних досконалих технологій видобутку.

  • Комплексна переробка сировини.

  • Економне використання корисних копалин.

  • Вторинна переробка сировини .)

Закріплення нових знань і умінь.

  • Прийом «Відновлення втраченого»

Відновіть інформацію в табличці:

Закономірності поширення корисних копалин в Україні

Корисні копалини

Походження

Тектонічна структура

Паливні




тектонічні западини

Рудні

магматичні,

метаморфічні







осадові,

магматичні,

метаморфічні





  • Робота з картою корисних копалин

1. Покажіть вугільні басейни України. Який з них займає найбільшу площу?

2. Де в Україні видобувають нафту і природний газ?

3. Назвіть нафтові родовища Західного нафтогазоносного регіону.

На́фта(від грец. ναφθα; лат. petroleum, від грецької Πέτρα (камінь) латини: oleum (олія)), також земляна́ олі́я, теку́чка або кип'я́чка - горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що являє собою густу оліїсту рідину.

4. Які нафтогазові і газові родовища є в межах Східного нафтогазоносного регіону?



  • Прийом «Вірю не вірю»

1. Чи вірите ви, що Донецький кам'яновугільний басейн більший за Львівсько-Волинський за площею і загальними запасами? (Вірю)

2. Чи вірите ви, що в Передкарпатський нафтогазоносній області на даний момент добувають 80 % української нафти і газу? (Не вірю)

3. Чи вірите ви, що вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну більш якісне, ніж Донецького? (Не вірю)

4. Чи вірите ви, що в Дніпровському буровугільному басейні видобуток здійснюється переважно відкритим способом? (Вірю)

5. Чи вірите ви, що родовища Передкарпатської нафтогазоносної області кустарно розроблялися ще з XVIII століття?

Передкарпатська нафтогазоносна область - належить до Західного нафтогазоносного регіону України.
(Вірю)

6. Чи вірите ви, що на території Львівської і Закарпатської областей розташована більшість родовищ Дніпровського буровугільного басейну?

Закарпа́тська о́бласть - область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України.
(Не вірю)



  • Прийом «Нас запитують…»

1. Чи можна загасити нафту, що горить, водою? (Ні, оскільки нафта легша за воду.)

2. Які 4 нафтопродукти необхідні, щоб міг рухатися автомобіль або автобус? (Бензин, змащувальне масло, гума, покришки коліс )

3. Який продукт нафти захищає наш одяг від пошкодження молю? (Нафталін.)

4. Коли ви розгортаєте цукерочку, ви стикаєтеся з одним з продуктів нафти. Яким? (Цукерки завертають в папір, просочений парафіном. Парафін - продукт нафти.)



  • Укажіть зайве слово

а) Вугілля, нафта, золото, торф.

б) Карпатський, Львівсько-Волинський, Причорноморсько-Кримський.

в) Дніпровсько-Денецький, Дніпровський, Донецький.

г) Пісок, крейда, горючі сланці, вапняк.



РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ Етап

  • Прийом «Шкала думок»

 Чи досягли ми очікуваних результатів?

 Що було найцікавішим на уроці?



 Яке завдання було найскладнішим?

  • Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника, позначити на к/к основні басейна та родовища паливних корисних копалин.


Скачати 153.6 Kb.