Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Предметів. Щорічна загальна кількість відвідувачів понад 2 000 осіб

Скачати 159.39 Kb.

Предметів. Щорічна загальна кількість відвідувачів понад 2 000 осіб




Скачати 159.39 Kb.
Дата конвертації29.03.2019
Розмір159.39 Kb.
Музей історії авіації та космонавтики, смт. Вороновиця Музей розміщено у палаці колишніх власників маєтку Грохольських. Триповерховий палац побудовано в стилі раннього класицизму у 70-х рр.
Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus - зразковий) - напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).
ХVІІІ ст. У 1867 р. маєток був придбаний М. Можайським, брат якого Олександр Федорович (1825-1890), майбутній винахідник планера, впродовж 1869-1876 рр. був місцевим управителем. Саме тут було вперше випробувано модель літального апарату.
Літа́к (аероплан) - літальний апарат важчий за повітря для польотів в атмосфері за допомогою двигуна та нерухомих крил (крила). Літак здатний переміщатися з високою швидкістю, використовуючи підйомну силу крила.
Сьогодні у фондах Вороновицького музею історії авіації та космонавтики нараховується 1 300 предметів. Щорічна загальна кількість відвідувачів - понад 2 000 осіб. Основу збірки музею складають документи, фотографії, книги, речі, повязані з розвитком авіації та космонавтики, сучасне льотне спорядження, а також меморіальні предмети, що належали О. Можайському, С. Гризодубовій. У фондах зберігається колекція відеокасет з документальним фільмом З історії розвитку авіації ХХ ст.
Документальний фільм - фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій та осіб. Темою для документальних фільмів найчастіше стають історичні події, культурні та соціальні явища, відомі особистості та товариства.
(хроніка) та документальними фільмами з історії космонавтики (Ю. Гагарін  - секретний звіт, Л. Каденюк  - зустріч). Музей В. Перепелюка, смт. Вороновиця 8 листопада 2000 року на честь вшанування 90-річчя Володимира Перепелюка на базі музею авіації ім. Можайського у приміщенні палацу Грохольських-Можайських у селі Вороновиця Вінницького району було відкрито кімнату-музей, присвячену народному музиканту. Музей пропагує кобзарську спадщину українського народу, зокрема життєвий та творчий шлях кобзаря, учасника хору Григорія Вірьовки, жителя смт Вороновиця В.
Ві́нницький райо́н - район Вінницької області в Україні утворений у 1923 році. Територія району 921 км². Район об'єднує 54 населених пункти, у тому числі 3 селища міського типу та 51 село.
Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.
Перепелюка (1910—2000). Щороку тут проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності», присвячене земляку; у 2013 р.
Кобза́р - український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум (мелодійних речитативів змінюваних форм), релігійних піснеспівів, моралізаторських пісень, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі, звідки інша їхня назва - лірники або бандуристи.
- заходи в рамках всеукраїнського фестивалю поезії на Поділлі «Підкова Пегаса». Музейна експозиція розкриває шлях В.Перепелюка до кобзарського мистецтва, звязки з корифеями української культури П.Тичиною, М.Рильським та ін. Про це свідчать численні книги з дарчими написами авторів, які виставлені на книжкових полицях в музеї. Творчість талановитого співця, кобзаря, майстра відкриває нам нові сторінки книги нашого українського фольклору і мистецтва.
Українська культура - сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.
Палац Грохольських – Можайських (XVIII ст.) смт. Вороновиця Палац було побудовано в стилі раннього класицизму у 1770-1777 рр... У середині ХVIII ст. Вороновиця стає власністю польського магната Михайла Грохольського, і зостається в цій сімї понад 100 років. У 70-х роках ХVІІІ ст. Грохольські будують на місці старого панського маєтку великий палац. Палац було побудовано в стилі раннього класицизму, в 1770-1777 рр. Архітектурні прийоми будівництва запозичені із Італійської архітектурної епохи Палладіо - палаци з легко вигнутими боковими крилами. Схема палацу - основний обєм палацу з портиком та фронтоном, який доповнюється по боках галереями, фланкіруємими павільйонами. Можливим архітектором був Д. Мерліні, який в 1774-1777 роках був королівським архітектором і розробляв проекти палаців польським магнатам, проживаючим на Україні. Триповерховий обєм палацу є центром композиції маєтку. Він розташований на самій високій точці місцевості. При допомозі широко розставлених полуовальних крил, будинок наче обнімав тих, хто наближався до палацу. По периметру крила охоплює орнамент із гирлянд плодів і квітів, який чередується з бичачими черепами - мотив далекого язичного минулого.   Загальна площа приміщення будинку 2500м.
Площа - фізична величина, що визначає розмір поверхні, одна з основних властивостей геометричних фігур, у математиці розглядається як міра множини точок, які займають поверхню або якусь її частину. Історично, обчислення площі називалося квадратурою.
В приміщенні розташовано 43 кімнати: 1-й поверх - вестибюль, гардероб, прийомна, служби. 2-й поверх - парадні кімнати, їдальня, кабінети, бібліотека. 3-й поверх - жилі кімнати, приміщення для прислуги. Найбільш парадними і багато оформленими були зали другого поверху південного крила, де зберігся скульптурний декор стелі (тепер тут розташований музей авіації та космонавтики).
Державний музей авіації України - найбільший в Україні музей технічного профілю, знаходиться у Києві поблизу аеропорту «Жуляни». Урочисте відкриття відбулося 30 вересня 2003 року напередодні святкування 100-річчя світової авіації та 80-річчя авіації України.
Михайлівська церква (1752), смт. Вороновиця Церква деревяна, тризубна, триглава. Всі зруби восьмикутні в плані, перекриті бароковими верхами з перехватом на високих восьмериках із одним заломом. До бабинця примикає прибудований пізніше тамбур. Низько розташоване піддашшя підкреслює високі пропорції зрубів. В інтерєрі домінує висотно розкритий простір. Центральний зруб відділений від бабинця фігурною двоярусною аркою-вирізом. На стінах - масляний живопис XIX ст. Костел Михайла Архангела (1793), смт. Вороновиця Костел Св. Архангела Михайла побудований і оформлений в 1793 р.
Архангел Михаїл, також архангел Михайло, архистратиг Михаїл (івр. מיכאל‎, Міха'ель або Мîхā’ēль, дослівно: Хто є як Бог; грец. Μιχαήλ, Міхаі́л; лат. Michael or Míchaël; араб. ميكائيل‎, Міха'іл) - архангел у християнстві, юдаїзмі.
на кошти Ф. Грохольського. Храм виконаний у стилі пізнього бароко. У радянські часи святиня була закрита, в приміщенні розмістили будинок культури. В даний час храм діючий. Музей історії с. Оленівки Музей створено в 1995-1996 рр. за підтримки голови КСП Поділля М. Верби та сільського голови Л. Лясковської. Організатором та оформлювачем музею став сільський художник, вчитель І. Присяжнюк. В основу музейної колекції покладено його приватну збірку.Музейна колекція нараховує понад 700 предметів. Музейна збірка відображає певні етапи розвитку с. Оленівки. Найцікавішими є колекції предметів побуту, одягу, знарядь праці, а також фотографії і документи працівників сільського господарства, відомих земляків та учасників Великої Вітчизняної війни.
Вітчизняна війна - патріотичний термін для позначення оборонної війни.
Орудия труда☃☃- понятие марксистской политэкономии, которое означает «все вещи, с помощью которых человек действует на предмет своего труда и преобразовывает его».
Експозиція музею висвітлює заснування с. Оленівки, розвиток села II пол. ХІХ - поч. ХХ ст., передвоєнного часу (1930-1941), роки Великої Вітчизняної війни та II пол. ХХ ст. Ініціатором і натхненником нового музею став місцевий художник, учитель Іван Оксентійович Присяжнюк. Поряд зі знаряддями праці селян, одягом, посудом, предметами побуту, в музеї представлені картини художника І.О. Присяжнюка. Всі експонати музею подаровані місцевими жителями, які охоче брали участь у його створенні та поповненні. Музей історії с. Жабелівки Найпоширенішими видами ремесел в с. Жабелівка здавна були ткацтво і вишивка. Вироби цих ремесел зберігаються в музеї історії села, який відкрито за активної участі місцевого жителя Андрія Анатолійовича Присяжнюка. З жовтня 1989 р. за сприяння директора Жабелівського колгоспу ім. Мічуріна Сергія Тарасовича Качалко, було відкрито музей «». Для цього збудували селянську хату, що була втіленням традиційного селянського житла краю. В хатині розміщена піч, речі побуту селян, одяг, початку XX ст. В сінях – виставка глечиків та домотканих полотен. В другій половині хати зберігаються муляжі домашніх тварин, знаряддя праці селян: прядка, кужіль, коса з граблями, мотовила, верстат для ткацтва. 11 Серед експонатів музею є і рушники, вишиті народною майстринею села Уляною Яківною Містотою. Крім хрестика, довбанки, болгарського хреста, Уляна Яківна вишивала різноманітними видами гладі (односторонньою і двосторонньою). Вишиті рушники майстрині характеризуються мотивами геометричного і рослинного орнаментів.
Рушни́к в українській культурі (український традиційний рушник) - це прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я.
Візерунки на них зображуються у вигляді умовних знаків – символів, які наповнені певним змістом. Її роботи вирізняються тонкістю виконання і багатством колориту. А поєднання традиційних орнаментів з сучасними смаками робить її вироби багатогранними та надзвичайно майстерними. Сьогоднішня оселя Новіцьких – своєрідний музей. Адже в доробку майстрині понад 70 вишитих картин, рушників, доріжок, скатертин. Скеля М. Коцюбинського на березі річки Південний Буг, Сабарівська ГЕС У Вінниці біля водосховища на правому березі Південного Бугу серед інших скель піднімається скеля, назва якої повязана з іменем українського письменника Михайла Коцюбинського, що народився в цьому місті. Долина річки тут неширока, глибоко врізана в давні кристалічні породи.
Річкова́ доли́на - лінійно витягнута від'ємна форма рельєфу, утворена дією постійного водотоку. Розмір такої долини залежать від водності річки, яка визначається площею та особливостями басейну.
Кристалічні породи - гірські породи будь-якого походження, що складаються з кристалічних зерен, але зазвичай під терміном «Кристалічні породи» розуміють тільки магматичні і метаморфічні породи.
Сучасне русло, будучи затисненим між скелястими берегами, ледь меандрує в межах заплавної тераси, острівки якої витягнуті вздовж річки. Скелі розбиті вертикальними і горизонтальними тріщинами на окремості неправильної форми. Вони складені гранітоїдами (віком 2150 млн. років), переважно чарнокітами — породами середньо-, рідше дрібнозернистими, темно-сірими з синюватими і зеленуватими відтінками, що обумовлені наявністю плагіоклазу, піроксену і кварцу. В них часто містяться також такі мінерали, як біотит і амфіболи. Місцевість дуже мальовнича, урвисті скелі берегів річки надають їй характеру мальовничого ландшафту. Ставка Гітлера «Вервольф», смт. Стрижавка Будівництво ставки проводилося у два етапи: - жовтень 1941 вересень 1942, - грудень 1942 - липень 1943. Головним підрядником виступала німецька військово-будівельна організація «Тодт».Вервольф фактично був зменшеною копією іншої ставки Гітлера Вольфшанце в Східній Прусії. Він являв собою велике баракове поселення в лісовій місцевості.
Східна Пруссія (нім. Ostpreußen) - провінція королівства Пруссія. Колишній член Північнонімецького союзу, що вважалася житницею (нім. Kornkammer) Німецької імперії.
Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварини, мікроорганізми та інші природні компоненти, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.
Територія була розділена на зовнішню і центральну зони. Центральна зона перебувала під особливо суворим режимом охорони. Наземну частину складали 81 будівля, майже всі вони були побудовані з дерева. На території ставки розміщувалися казарми, будинки керівного складу, їдальні, лазні, склади, штаб коменданта, канцелярія, бюро перепусток, телефонна станція, спортивна зала, басейн, гестапо, робочий штаб Гітлера та інші обєкти. Підземна частина - 3 залізобетонних бомбосховища загальною площею 81,5 кв. м. Територія була замаскована, всі будівлі пофарбовані в темно-зелений колір.
Спорти́вна за́ла - спеціально обладнане приміщення, у тому числі спортінвентарем, і призначене для проведення спортивних ігор, зайняття спортом або фізичною культурою.
Зеле́ний - один з трьох основних кольорів, зелений діапазон спектру з довжиною хвилі 500–565 нанометрів. Зелений - це четвертий колір веселки.
Над підземними спорудами посаджені дерева, кущі. Навколо ставки були споруджені 36 спостережних веж. Електроенергія подавалася з Вінниці, однак, в резерві були 3 дизельні генератори.До території ставки була прокладена залізнична колія. Поблизу ставки розміщувалася злітна смуга для літаків. Національний музей-садиба М.І. Пирогова, м. Вінниця Музей-садиба М. І. Пирогова відкрився для відвідувачів 9 вересня  1947 р. Розташований у м. Вінниці, в садибі Вишня, де останні 20 років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, тво-рець воєнно-польової хірургії, засновник російського Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.
Грома́дський дія́ч - людина, яка відзначається своєю активністю та енергійністю на громадській роботі, в якійсь галузі життя. Як правило, член (лідер) громадської організації.
Злі́тно-посадко́ва сму́га (аббр. ЗПС) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки і зльоту повітряних суден.
Залізни́чний тра́нспорт (залізни́ця) - вид рейкового транспорту, що здійснює перевезення пасажирів та вантажів в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Залізничний транспорт є галуззю промисловості, частиною транспортної мережі логістичних ланцюгів, які сприяють міжнародній торгівлі і економічному зростанню.
Пирого́в Мико́ла Іва́нович (13 (25) листопада 1810(18101125), Москва - 23 листопада (5 грудня) 1881, Вінниця) - видатний хірург, анатом і педагог. Створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях.
Він вперше застосував знеболюючий засіб (ефірний наркоз) у хірургічних операціях, створив та використав гіпсову повязку, вперше в історії вітчизняної та зарубіжної медицини залучив штат сестер-жалібниць на театрі військових дій.
Анальгетики - препарати, що зменшують біль. Опіати знижують сприйняття болю й ефективні для подавлення «глибокого» внутрішнього болю. Неопіати, типу аспірину, парацетамолу і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), знижують м'язово-кістяковий біль та перешкоджають запаленню в м'яких тканинах.
Музейний комплекс складається з будинку, який за проектом вченого будувався у 1861-1866 рр. (головний корпус музею),  аптеки, збудованої у 1866 р., меморіальної садиби (сад і парк) площею 20 гектарів, а також церкви-некрополя, спорудженої у 1885 р. за проектом відомого київського архітектора-академіка В. Сичугова. У крипті церкви, освяченої на честь св. Миколи Чудотворця, понад 125 років зберігається набальзамоване, доступне для огляду тіло М. Пирогова. Це єдиний в Україні музей, який має таку унікальну структуру. Меморіальний парк площею 16 га є памяткою садово-парко-вого мистецтва. Тут ростуть дерева посаджені М. Пироговим, збереглася липова алея - улюблене місце відпочинку вченого, місце прогулянки відвідувачів музею. Національний музей-садиба М. І. Пирогова займає особ-ливе місце у загальноукраїнському та міжнародному туризмі. Його відвідали майже 7 мільйонів людей з 169 країн світу.
Святи́й Микола́ Чудотворець; Микола Уго́дник; Святи́тель Миколай (270/286 (бл. 275) - 6 грудня 326/342/351), (грец. Νικόλαος, Hagios Nikólaos, лат. Sanctus Nicolaus) - єпископ Мир (Лікія, сучасне Демре, Анталія, Туреччина), християнський святий.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
Літературно-меморіальний музей класика української літератури М.М.
Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Коцюбинського, м. Вінниця Музей видатного українського прозаїка Михайла Михайловича Коцюбинського (1864- 1913) відкрито 8 листопада 1927 р. в хаті, де народився письменник. Його дід Максим Абаза у 50-х рр. XIX ст. купив на тодішній околиці міста ділянку землі, заснував хутір Абазівку та побудувався тут. У 1897 р. Коцюбинські виїхали до Чернігова, а хата переходила з рук до рук. Взимку 1925 р. молодший брат письменника Хома Михайлович, приїхавши до Вінниці, застав хату й садибу занедбаними. Наступного року при Вінницькому окрвикоикомі було створено комісію для увічнення пам’яті класика української літератури. В одному з перших її рішень йшлося про створення меморіального музею. Ремонт і реставрацію родинної хати очолив Хома Коцюбинський. Він став першим директором музею і разом з дружиною Катериною дбав, щоб хата великого майстра слова стала осередком української культури. З 1934 р. музей очолив молодший син письменника Роман Михайлович.
Роман Михайлович - «старий» князь Чернігова і Брянська, донька Ольга Романівна була дружиною володимирського князя Володимира Васильковича, якому Роман Михайлович допомагав відбити напад литовців.
Пізніше працювали в музеї відомий драматург О. Левада, автор кіноповісті «Родина Коцюбинських», дослідник творчості Коцюбинського М. Ііотупейко. Свій внесок в його розвиток зробили Г. Литвиненко, Л. Квятковська, Н. Єременко. Військово-історичний музей повітряних сил Збройних Сил України, м. Вінниця Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України — музей авіаційної техніки і засобів ППО просто неба у Вінниці. Відкритий у 2001 році, експозиція протиповітряних засобів — з 2005 року. Розташований на території штабу командування Повітряних Сил Збройних Сил України. Станом на 2012 рік експозиція Військово-історичного музею Повітряних Сил Збройних Сил України нараховує 41 експонат військової техніки, а у фонді налічується більше 2000 предметів.
Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.
Авіаційна експозиція включає 18 літальних апаратів — 4 вертольоти: Мі-2, Мі-8Т, Мі-24, Ка-27ПЧ і 14 літаків тактичної авіації. Експозиція засобів зенітних ракетних і радіотехнічних військ ППО, відкрита у 2005 році, яка нараховує 12 одиниць техніки, у тому числі 9зенітно-ракетних комплексів і 3 РЛС. Колективом музею створено декілька тематичних експозицій: «Вінничани — Герої Радянського Союзу», «43-я Ракетна армія та Ракетні війська стратегічного призначення», «Історія створення Військово-Повітряних Сил», «Історія військ протиповітряної оборони», «Авіаційна стрілецька зброя з початку реактивної ери».
Ракетні війська Сухопутних військ - військові частини й з'єднання, що мають на озброєнні оперативно-тактичні й тактичні ракети. У Збройних Силах деяких країн вони разом з наземною артилерією є родом військ, та називаються ракетними військами й артилерією Сухопутних військ.
Стріле́цька збро́я - ствольна зброя для стрільби кулями та іншими видами патронів, наймасовіша з усіх видів сучасної зброї. В залежності від джерела енергії для метання набою розрізняють вогнепальну, пневматичну, механічну та електричну стрілецьку зброю.
У тематичних залах представлено моделі авіаційної та радіотехнічної техніки, комплекси зенітних ракетних військ. Музей воїнів-афганців, м. Вінниця Музей воїнів-афганців створений з нагоди четвертої річниці виведення радянських військ з Афганістану. В експозиції, яка складається з п’яти оглядових залів, розміщені особисті речі загиблих, їхні листи рідним, фотографії, надіслані з Афганістану, листи від командування військових частин. Значне місце займають особисті речі: зброя, військове спорядження, афганські грошові одиниці, книги афганською мовою тощо. Обласний краєзнавчий музей, м. Вінниця Вінницький краєзнавчий музей - відомий науково-методичний та памятко-охоронний центр східного регіону Поділля. Його фонди нараховують біля 100 тис. одиниць зберігання, серед яких - унікальна колекція золотих прикрас доби бронзи та сарматського періоду, яка експонувалась на шести міжнародних виставках. Славиться музей нумізматичною та етнографічною збірками, колекцією зброї та мінералів. При музеї діє бібліотека, заснована у 1920 р. Її довоєнний фонд знищено у 1943 р. Сучасна збірка містить понад 10,5 тис. видань кінця ХVІІІ - поч. ХХІ ст., переважно українською, російською та польською мовами. Вінницький обласний художній музей, м.
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) - одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Вінницький обласний художній музей - обласний художній музей у місті Вінниці. Розташований на території архітектурного комплексу XVII століття «Мури» в пристосованому двоповерховому приміщенні.
Вінниця Вінницький обласний художній музей розташований на території архітектурного комплексу “Мури” в пристосованому двоповерховому приміщенні. Колекція музею почала формуватись з 17 лютого 1919 р. Тривалий час вона знаходилася у складі обласного краєзнавчого музею і поповнювалася експонатами за рахунок надходження із державних музеїв, установ і приватних колекцій. Музейна колекція нараховує майже 10 000 предметів. Щороку музей відвідує майже 150 000 осіб, для яких проводиться понад 2 000 екскурсій. Основу збірки заклало поєднання приватних колекцій вінницьких збирачів предметів старовини (В. Коренєва, Г. Брілінга та ін.) з врятованими в 1920-х рр. мистецькими творами з розорених поміщицьких садиб. До неї увійшли твори західно-європейського мистецтва із зібрання княгині М. Щербатової, з маєтків Грохольських, Бжозовських, Моркових, Мерінга, Русановських та інших. Вагому частину збірки музею складає колекція графіки XVIII-XX ст., репрезентована творами видатних майстрів Ж.-П. Норблена, О. Орловського, К. Тінті, Д. Вольпато, Н. Орди, К. Трутовського, В. Касіяна, Г. Якутовича та ін. Значними є музейні колекції народного декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, кераміка, писанка, витинанка, різьбярство, гута, розпис), станкового народного живопису, народної ікони.
Декоративно-ужиткове мистецтво - один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.
Скульптурна збірка представлена мармуровими копіями творів античних авторів, скульптурними портретами історичних осіб, представників відомих на Поділлі магнатських родин. Музей Почесних громадян, м. Вінниця Музей заснований 8 травня 1985 р. Експозиція оновлена у 2005 р.Музейна колекція нараховує понад 200 предметів. Щороку музей відвідує близько 700 осіб. Музей Почесних громадян міста Вінниця містить інформацію про: Антонця Володимира Михайловича - генерал-полковника; Арабея Павла Григоровича - генерал-майора; Бевза Івана Васильовича - керівника підпільної організації у Вінниці під час окупації міста німецько-фашистськими загарбниками, Героя Радянського Союзу;
Поче́сний громадя́нин мі́ста - звання, що є вищим визнанням заслуг перед містом і його жителями.
Окупа́ція (від лат. occupatio - загарбання) - зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї. Режим військової окупації регулюється Гаазькою конвенцією 1907 року, Женевською конвенцією 1949 року «Про захист цивільного населення», Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року.
Геро́й Радя́нського Сою́зу - державна нагорода часів Радянського союзу (1934-1991). Встановлена постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 16 квітня 1934 року як відзнака за особисті або колективні заслуги перед радянською державою, пов'язані зі здійсненням «героїчного подвигу».
Белканія Северяна Павловича - заслуженого лікаря України, заслуженого залізничника України; Берегового Георгія Тимофійовича - льотчика-космонавта СРСР, генерал-лейтенанта авіації, двічі Героя Радянського Союзу, заслуженого льотчика-випробувача СРСР;, заступника голови Вінницької міської ради ветеранів війни, праці та Збройних сил; Верещагіна Федора Григоровича - народного артиста СРСР, видатного діяча українського театру; Волошина Олександра Власовича - заслуженого працівника сфери послуг України;
Наро́дний арти́ст - почесні звання, встановлене в СРСР і союзних республіках.
Ві́нниця - місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області, Вінницького району, значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави.
Театральне мистецтво - галузь української культури, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами.
Ветеран (лат. veteranus - від «vetus» - старий) - професійний вояк, який відслужив визначений термін у римській армії.
Трети́нний се́ктор еконо́міки або сфера послуг - один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов'язану з послугами.
Гагаріна Юрія Олексійовича - льотчика-космонавта СРСР, Героя Радянського Союзу, полковника; Глазова Володимира Васильовича - полковника, голову Вінницької міської ради ветеранів війни, праці та Збройних сил; Дворкіса Дмитра Володимировича - Вінницького міського голову, (1994-1998, 1998-2002); Каманіна Миколу Петровича - радянського військового діяча, генерал-полковника авіації, одного з перших Героїв Радянського Союзу; Костюка Андрія Васильовича - учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу, полковника; Митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Макарія (Світуна Леоніда Микитовича); Москаленка Кирила Семеновича - маршала Радянського Союзу, двічі Героя Радянського Союзу;
Воєнача́льник - вищий військовий або військово-морський начальник (командир), на якого покладено обов'язки управління військами, як у мирний так і у воєнний час.
Міськи́й голова́ - головна посадова особа територіальної громади міста в Україні.
Ма́ршал Радя́нського Сою́зу - військове звання в Збройних Силах Радянського Союзу з 1935 до 1991 рр.
Павлова Івана Григоровича - учасника Великої вітчизняної війни, партизана-підпільника; Павлоцьку Ксенію Тимофіївну - викладача, секретаря Вінницького міськвиконкому партії, директора школи в м. Вінниці, голову Вінницької міської жіночої ради; Пісклярова Павла Костянтиновича - президента асоціації зовнішньоекономічного співробітництва Вінницяінтеренерго; Ратушну Ларису Степанівну - учасницю підпільного руху під час Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу; Снісаря Миколу Григоровича - генерального директора, голову правління ЗАТ Вінничанка;
Генеральний директор (ГД) - термін для деяких корпоративних службовців в бізнес операціях. Крім того може бути офіційною назвою деяких керівників підприємств, найчастіше в закладах громадського харчування.
Фокіна Олександра Кузьмича - учасника Великої Вітчизняної війни, льотчика 1 класу, полковника; Шлапака Якова Лукяновича - учасника Великої Вітчизняної війни, учасника визволення м. Вінниці і області; Юрєву Марію Михайлівну - учасницю Великої Вітчизняної війни, учасницю Сталінградської битви. Музей Мій край - Поділля, м. Вінниця Музей було створено з ініціативи генерал-лейтенанта міліції, начальника управління МВС у Вінницькій області В. Тяжлова і відкрито 28 квітня 1995 р. у новому приміщенні на основі фондової колекції музею історії Вінницької міліції, що діяв з 1985 р. Сьогодні музейний фонд складає близько 5 000 предметів, щорічно його відвідують понад 9 000 осіб. В експозиції, що розташована в 10-ти залах, відображені найважливіші віхи історії подільського краю, розкриті напрямки діяльності органів внутрішніх справ ХІХ-ХХ ст.
Ві́нницька о́бласть - область у Центральній Україні. Населення становить 1,6 млн осіб (2016 р.).
Сталінградська битва (17 липня 1942 - 2 лютого 1943) - битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.
Поді́лля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побoжжя) - історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.
Мілі́ція (лат. militia, «Військовий») - назва поліції в СРСР, країнах колишнього «Соціалістичного табору» та деяких сучасних країнах СНД.
, вшановано память правоохоронців, які в імя справедливості і торжества закону віддали своє життя. Зокрема, представлено комплекс капітана міліції м. Ладижина В. Процишина, який у 1975 р. трагічно загинув при затриманні небезпечного злочинця. Окремі комплекси матеріалів розкривають діяльність підрозділів органів внутрішніх справ: ДАІ, карного розшуку, охорони громадського порядку, відділу бороть-би з організованою злочинністю, слідства, дільничних інспекторів.
Ландміліція
Великий інтерес викликають матеріали, присвячені міліціонерам-учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, воїнам-афганцям. При музеї працює філія Донецького історико-літературного музею В. Стуса. У виставковому залі експонуються роботи майстрів образо-творчого та декоративно-ужиткового мистецтва Вінниччини. Музей гончарного мистецтва ім. О.
Слу́жба ка́рного розшу́ку - оперативна служба органів внутрішніх справ СРСР, Російської Федерації, України, Білорусі та деяких інших країн колишнього Радянського Союзу, у завдання якої входить запобігання злочинам загальної кримінальної спрямованості, припинення і розкриття підготовлюваних або вже скоєних злочинів такого роду, розшук осіб, які переховуються від слідства і суду, та безвісти зниклих громадян, встановлення особи у випадку невпізнаного трупа тощо.
Організо́вана злочи́нність - це групова діяльність п'яти або більше осіб, яка характеризується ієрархічними зв'язками або особистими відносинами, які дають змогу їх ватажкам витягати прибуток або контролювати території і ринки, внутрішні та зовнішні, за допомогою насильства, залякування або корупції як для продовження злочинної діяльності, так і для проникнення у легальну економіку.
Грома́дський поря́док - урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
Гонча́рство - виготовлення керамічних виробів з гончарної глини: посуду, кахлів, іграшок, прикрас, сувенірів тощо. Давнє ремесло багатьох народів світу, в тому числі українське ремесло, господарська діяльність та мистецька культура українців.
Луцишина, м. Вінниця Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина засновано за рішенням Вінницької обласної ради на території садиби гончара, заслуженого майстра народної творчості України Олексія Григоровича Луцишина (1922-2001).  На його основі розкрита творча спадщина подільського гончара - майстра народної скульптури малих форм, продовжувача кращих традицій школи крищинецької кераміки (Тульчинський район).
Посуд
  Майстер залишив по собі значний творчий доробок: комини, декоративні тарілі, панно, вази, іграшки та дрібну пластику, покришки, куманці, кварти, глечики, скульптурні композиції.
Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo - вирізаю, висікаю) - ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.
Доповнює експозицію господарчий посуд крищинецьких гончарів, вироби учнів і колег О. Луцишина. В музеї працюють майстер-класи з гончарства, вишивки, писанкарства, лозоплетіння вінницьких майстрів народної творчості. В помешканні родини Луцишиних збережено прижиттєвий інтерєр. 


Скачати 159.39 Kb.

  • Вінницького району
  • Долина річки
  • Східній Прусії
  • Ракетні війська
  • Вінницької міської ради ветеранів війни
  • Сталінградської битви